Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник - реферат

Суфікс -еньк(ий)у прикметниках, як і в іменниках, виражає значення пестливості або здрібнілості: гарненький, червоненький, здоровенький, рідненький.

Відтінок пестливості ще виразніше виражається в прикметниках з ускладненим суфіксом -есеньк(ий): гарнесенький, червонесенький, ріднесенький.

Найвищий ступінь вияву ознаки пестливості найсильніше виражається за допомогою суфікса -юсіньк(ий): славнюсінький, тонюсінький, малюсінький.

Суфікси на означення пестливості дуже продуктивні. Особливо часто вживаються вони в розмовній мові, де можна зустріти слова, які виражають найтонші відтінки пестливості, наприклад: від прикметника малий, вживаються такі утворення: малесенький, малесенький, малесечкий, манесечшй, малісісінький, малісечкий, манісечкий, малюченький, манюсенький, шлюсечкий, манюсечкий, малісісенький, манісісінький, малюсюсенький, манюсюсенький, малюній, манюній, малюнький, манюнький, малюнечкий, манюнечкий, малюський, манюський, малщький, шлюсюський, манюсюський, мацюпий, мацьопий, мацюнюсенький, шщіпусенький.

Суфікси цієї групи вживаються з відтінками пестливості і в деяких числівниках та займенниках, співвідносних з прикметниками: однісінький, самісінький, отакесенький, всенький.

Відносні прикметники творяться за допомогою таких суфіксів:

-ськ-, -зьк-, -цьк- -- на означення приналежності, звязку з місцем, національністю, родом занять тощо: бондарський, слюсарський, столярський, студентський, товариський, учительський, шахтарський, міський, сільський, морський, російський, український, білоруський, харківський, мистецький. До цієї підгрупи належать також прикметники з ускладненим суфіксом з тим же значенням: батьківський, материнський, громадський, селянський. Переважна більшість прикметників цієї підгрупи мають несталий наголос;

-ов-, -ьов-, -йов-, -ев-, -єв- -- на означення відношення до матеріалу, з якого зроблений предмет, а також на відношення до інших різних ознак: березовий, дубовий, каштановий, кленовий, липовий, сосновий, паперовий, алюмінійовий, польовий, смушевий, вишневий, грушевий, баєвий; цеховий, полковий, шляховий, крайовий, розумовий -- означають відношення; казковий, науковий, святковий, службовий, овочевий -- означають призначення; лісовий, гайовий, польовий, степовий -- означають прикмети за місцем походження предмета;

3) -ч- -- допомогою цього суфікса творяться прикметники як від іменникових, так і від дієслівних основ на означення відношення: а) творення від іменників -- дівочий, парубочий, жіночий; б) творення від дієслів: виборчий, вірчий, господарчий, виробничий, будівничий, споживчий;

4) -к- -- на означення простору, місця, часу: на означення простору і місця --творення від іменників і прислівників: всесвітній, крайній, передній, сусідній, хатній; ближній, дальній; на означення часу: а) творення від іменників, що означають час --вечірній, денний, обідній, ранній, досвітній, літній, осінній, зимній; б) творення від прислівників часу: давній, пізній, ранній; в) творення від іменників, що виражають ознаку за матеріалом або за її джерелом: залізний, мідний, срібний, молочний, пшеничний; г) творення, що виражають сталу ознаку за певною дією: протилежний, переламний, незаперечний, непритомний.

Часто цей суфікс виступає в ускладненій формі -льн- -- наступальний, винищувальний, визвольний, прощальний, родильний. В усіх випадках зберігається наголос основного слова;

-шн- -- з тим же значенням, що й суфікс -н- : вчорашній, завтрашній, сьогоднішній; горішній, долішній, околишній; домашній; ці прикметники мають несталий наголос;

-альн-(-яльн-) на означення відношення, мети або призначення : а) експериментальний, журнальний, театральний -- означають відношення; б) вязальний, стругальний, а також привітальний -- означають призначення; наголос на суфіксі;

-ильн- з тим же значенням, що й суфікс -альн-: гострильний, свердлильний, точильний; наголос на суфіксі;

-арн- (-ярн-) -- на означення відношення, а також властивостей предметів: гуманітарний, популярний, вульгарний; наголос на суфіксі;

-ивн