ні, тисяча девятсот сімдесят третього року.
Числівник один, крім того, узгоджується з іменником у роді та числі: один стіл, однієї кімнати, в одних дверях.
Проте не завжди і не всі числівники узгоджуються з іменниками, а саме:
1. Після числівників два, обидва, три, чотири, вжитих у формі називного відмінка, іменник стоїть у називному відмінку множини, але наголос має, як у родовому однини: дві сестри, два брати, три товариші, три голуби, тридцять чотири трактори.
Прикметник при таких числівниках може стояти як у називному, так і в родовому відмінку множини: два рідні (рідних) брати, три рідні (рідних) сестри, три нових (нові) будинки, двадцять чотири могутніх (могутні) дуби.
2. Після власне кількісних числівників пять і більше, а також після всіх збірних (крім обидва), вжитих у формі називного відмінка, іменник стоїть у родовому відмінку множини: двоє коней, четверо хлопців, пять сестер, сім братів, девятсот днів, тисяча двісті сторінок.
3. Числівники тисяча, мільйон, мільярд з іншими числівниками поєднуються, як іменники: два мільйони, три мільярди, чотири тисячі, пять мільйонів, шість мільярдів, сім тисяч.
Під час змінювання числівників тисяча, мільйон, мільярд іменники при них вживаються тільки в родовому відмінку множини: у тисячі кілометрів, з двома мільйонами тонн, трьом мільярдам жителів.
4. Після дробових числівників іменники вживаються тільки в родовому відмінку однини: одна пята (частина) земної кулі, у трьох четвертих (частинах) кілограма, сімдесятьма цілими і пятьма десятими процента.
Це стосується також числівника півтора: півтора року, півтора місяця, півтора центнера.
5. У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку однини: присвячено двадцять третьому (числу місяця) лютого, вітаю з Восьмим (числом місяця) березня, про перше вересня.
2.7. Наголошування числівників при словозміні
Наголос в українській мові, як і в інших словянських мовах, тісно звязаний з граматичною формою, з словотворенням і словозміною. Він знаходиться у тісному звязку з інтонацією і ритмікою.
Числівники в східнословянських мовах мають свої специфічні акцентологічні особливості. Ці особливості виявляються найчіткіше в кількісних числівниках.
У кількісних числівниках один...десять наголос при відмінюванні їх переходить на флексію. У цих числівниках наголос остаточно закріпився на флексії.
Окремо виділяються форми жіночого роду числівника одна, що відмінюється за зразком займенника та і має наголос такий же, як і займенник та при його відмінюванні, тобто в деяких відмінках на передостанньому складі (однієї, однією).
Числівники одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, пятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, девятнадцять мають наголос на афіксі -- на. Іноді він переходить на флексію (одинадцятьох).
В російській мові числівники одиннадцать і четырнадцать мають наголос на основі першої числової назви Числівники двадцять, тридцять, сорок і сто при відмінюванні мають наголос на закінченнях.
Числівники пятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят в українській мові відмінюються тільки в другій своїй частині і мають наголос на флексії.
Числівник девяносто має нерухомий наголос: девяносто, девяноста.
Складні числівники, що означають сотні: двісті, триста, чотириста, пятсот, шістсот, вісімсот, девятсот -- відмінюються в обох своїх частинах і за винятком форм двісті, триста, чотириста мають наголос на другій частині слова.
Іноді буває й такий наголос: двохсот, двомстам, трьохсот, трьомстам, чотирьохсот, чотирьомстам. Це буває тоді, коли на числівник падає логічний наголос.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд і інші позначення великих чисел мають нерухомий наголос.
У кількісних складених числівниках при відмінюванні наголос також постійно закріплюється на флексії, наприклад: двадцяти пяти, тридцяти одному і под., причому сильніший наголос буває завжди на флексії останнього числівника: двадцяти трьох, ста сорока, пятдесяти пяти чоловік і под.
Збірні числівники двоє, троє, четверо, пятеро, шестеро, семеро, восьмеро, девятеро, десятеро, одинадцятеро... двадцятеро, тридцятеро і т. д. при відмінюванні в непрямих відмінках мають форми кількісних числівників з тим же кінцевим наголосом.
Збірні числівники обидва, обоє, оба, обі (останні дві форми вживаються тільки в південно-західних діалектах) в непрямих відмінках мають свої форми, спільні для всіх родів, з наголосом на флексії: обох, обом, обома.
Неозначено-кількісні числівники при відмінюванні мають наголос на флексії. На відмінювання цих числівників ...........
Страницы: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | [18] | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|