Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник - реферат
| Категория: |
Рефераты |
| Рубрика: |
Иностранные языки и языкознание |
| Размер файла: |
104 Kb |
| Количество загрузок: |
170
|
| Количество просмотров: |
18554
|
| Описание работы: |
реферат на тему Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник |
| Подробнее о работе: |
Читать или Скачать |
|
 Смотреть
 Скачать |
|
t;/i>к, х: навкруги, залюбки, верхи, по-материнськи, по-людськи;
v після ж, ч, якщо прислівник утворено за допомогою префікса по-: по-ведмежи, по-заячи;
v після ч, якщо прислівник утворено від дієприслівника: стоячи, лежачи, нехотячи
|
v після ж, ч, крім прислівників із префіксом по-: насторожі, уночі
|
|
|
Труднощі становлять прислівники, у яких перед и або і стоять г, к, х, ж, ч.
|
|
и
|
і
|
|
|
v після г, к, х: навкруги, залюбки, верхи, по-материнськи, по-людськи;
v після ж, ч, якщо прислівник утворено за допомогою префікса по-: по-ведмежи, по-заячи;
v після ч, якщо прислівник утворено від дієприслівника: стоячи, лежачи, нехотячи
|
v після ж, ч, крім прислівників із префіксом по-: насторожі, уночі
|
|
|
4.7 Явище адвербіалізації
У сучасній українській літературній мові спостерігаються активні процеси переходу інших частин мови в прислівники і прислівників в інші граматичні категорії.
Процес переходу інших частин мови в прислівники називається адвербіалізацією (від латинського adverbium -- придієслівник, буквально «від дієслова»).
При адвербіалізації відбуваються різні зміни в значенні і в граматичній структурі слів, що дають можливість докладно охарактеризувати природу прислівників.
Процес адвербіалізації в українській мові відбувався і відбувається безперервно і охоплює в тій чи іншій мірі всі повнозначні частини мови. Найбільш активно адвербіалізуються іменники в непрямих відмінках і прикметники. Також активно переходять у прислівники і дієприкметники.
Слова, що переходять у прислівники, втрачають свої колишні граматичні значення. Внаслідок утрати граматичних значень затемнюється морфологічна структура прислівника: в ньому перестають виділятися окремі морфеми, відбувається лексикалізація, коли функція слова в мові визначається словом в цілому, а не його складовими частинами. Перш за все втрачають своє значення і перестають виділятися закінчення і прийменники.
Широка за обсягом семантика іменників і різноманітність їх синтаксичних функцій у реченні спричиняються до того, що вони мають найбільше точок зіткнення з іншими частинами мови. Іменник, виступаючи в ролі прислівника, набуває його морфологічних ознак і синтаксичних функцій. При цьому послаблюється основна семантична ознака іменника -- предметність, а разом з цим послаблюються і втрачають свою силу граматичні ознаки іменника. Таким чином, іменникова форма застигає і переходить у категорію прислівників. Іменникова форма, трансформуючись у прислівник і залишаючись однозвучною з іменником, утворює своєрідний омонім, який може виступати в функції двох частин мови. Особливо активно переходять у прислівники відмінкові форми іменників з прийменниками, а також і без прийменників. Наприклад: Його очі бігли кудись наперед, назустріч мурованим стінам (М. Коцюбинський).
Процес адвербіалізації в українській мові, як і в російській, проходить нерівномірно. В одних словах він закінчився, і ці слова вже остаточно перетворились у прислівники. Наприклад: вліво, зрання, навскіс, набакир, поруч, зопалу. А в інших словах цей процес тільки розвивається, і такі слова вживаються в мові то в функції прислівника, то в функції інших частин мови. Наприклад: На Чубинського напав тепер страх (М. Коцюбинський); Пішла по лісу косовиця аж страх, аж жаль було дивитись (Т. Шевченко). У першому реченні слово страх -- іменник, у другому -- прислівник. У другому реченні слово страх близьке за значенням і синтаксичними функціями до слів «сумно», «страшно», лячно».
Слово страх, виступаючи в реченні в функції прислівника, може набирати різних відтінків значення і цим збагачувати мову, вносячи в неї різні семантичні нюанси. Наприклад: Христя вийшла на кухню. Їй страх як хотілось розказати Марії усе (П. Мирний); Страх якого діла було на пасіці (М. Вовчок).
У першому реченні слово страх близьке до прислівника дуже, у другому -- до прислівника багато.
Слово ...........
Страницы: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | [29] | 30 |
|
