|
. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 43 с.
81”Ну скажи - хіба не фантастично…” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 154 с.
82”За діло бють”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 157 с.
83”Шум полів”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 70 с.
84”Древній, обікрадений народе!..” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 107 с.
85”Дід умер”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 68 с.
86”Ще один протест”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.
87”Сниться мені невідома Італія...” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 146 с.
88”Минуле не вернуть”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 107 с.
89”Я не бував за дальніми морями…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 57 с.
90”Піч”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 66 с.
91”Пильному”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 79 с.
92”Чуття великої любові”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 150 с.
Як вже показали дослідження, мова поетичних творів В.Симоненка відзначається багатством синоніміки. Синоніми справедливо вважають показником краси та гнучкості як літературної мови в цілому, так і індивідуального стилю письменника. А.І.Єфімов, розглядаючи синоніміку та прийоми її використання, зазначає, що за кожним синонімом стоїть смислова та стилістична своєрідність, тобто тонкі, досить специфічні відтінки.93 Погоджуючись із цією думкою, М.Ф.Палевська додає, що синоніми, відрізняючись відтінками значень і стилістичною забарвленістю, "виконують у мові цілий ряд функцій: сприяють точності і ясності висловлювання, фонетично урізноманітнюють мову, обумовлюють різноманітність і багатство стилів усного та писемного мовлення".94
Питання про функції синонімів розвязується в лінгвістичній літературі неоднозначно: переважна більшість дослідників (Л.А. Булаховський, В.І. Клюєва,
Р.О. Будагов, М.М. Шанський, А.П. Євгеньєва, Л.А. Лисиченко), виходячи із розуміння синонімів як слів, різних за звучанням і близьких за значенням, як слів, що називають одне й теж поняття, але відрізняються відтінками значення, виділяють дві основні функції їх у мові - фукцію уточнення і стилістичну. Так, А.П. Євгеньєва зазначає: "Дві функції - "уточнююча" (акцентування того чи іншого відтінку поняття) і стилістична - і є основними, характеризуючими, такими, що зумовлюють лексичну синоніміку мови".95
Беручи до уваги різні теоретичні і практичні висновки, до яких прийшли науковці, вважаємо, що синоніми як мовний засіб мають пять основних функцій у мові: функцію уточнення, функцію заміщення, функцію синонімічного протиставлення, оцінну та стилерозрізнюючу функцію. Але взагалі синоніми в мовній системі виконують дві основні функції - уточнення і заміщення, а всі інші є похідними від них і залежать від контексту.
Найпоширенішою функцією прикметникових синонімів у поезіях Василя Симоненка, як показує дослідження, є диференціація: уточнення, деталізація зображуваного, де перехід від одного синоніма до другого дає нову, додаткову інформацію про предмет, його ознаки чи властивості.
______________
93Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. М., 1957.
94Палевская М.Ф. Проблема синонимического ряда, его границ и возможности выделения доминанты // Лексическая синонимия - М.: Наука, 1967. 94-104 с.
95Василенко В.А. Дисертація на тему: ”Синонімія та антонімія у поезіях Ігоря Муратова”. Харківський держ. пед. університет ім. Г.С. Сковороди, 1999. 85-86 с.
96”Маленьке - не смішне…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.
Розгляньмо використання цієї функції на конкретних прикладах: "Мале тоді смішне, коли воно мізерне…"96 Слово мале використовується для позначення чогось невеликого розміру, а мізерне означає щось ще меншого розміру. Сполучення таких двох синонімічних слів у сукупності виявляють високе напруження стану вірша. Такий стилістичний хід дуже характерний для пристрасної натури В.Симоненка: він вживає два синонімічних слова, чим підсилює виразність кожного з них. У поетичному творі відбувається ніби складання значень двох слів, що створює експресивність тексту: воно не просто мале, воно мізерне, отже, синоніми виражають крайню межу між умовними розмірами описуваного предмета.
Здійснений аналіз типів лексичних синонімів дає право зробити певні висновки:
1) у поезіях В.Симоненка наявні всі типи синонімів за характером відмінностей: ідеографічні, емоційно-експресивні, стилістичні;
2) найбільш уживаними є стилістичні синоніми (прийдешні, майбутні; непоборний, непереможний);
3) у поетичних творах В.Симоненка велику групу становлять емоційно-експресивні синоніми, що включають позитивно забарвлені синонімічні слова, негативно забарвлені та нейтральні в синонімічному ряді і в контексті;
а) особливістю вживання відзначаються синоніми із позитивним забарвленням (ранній, молодий; чистий, ясн ...........
Страницы: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | [10] | 11 |
|
