|
ша, примушуючи поспівчувати йому, пропустити крізь себе його емоції, відчути їх в самому серці: На своєму дикому острові в шкірянці з убитих надій штрикаю небо очима гострими - де ти, Пятнице мій?33
Зустрічається і прикметник сірий на позначення суму. Взагалі дуже часто Симоненко використовує символічні значення прикметників кольору, використовує метафоричні перенесення. Кожен окремий колір окреслює якусь грань людської душі або її емоційне становище. Також кольори у поета виступають показником обставин, за яких відбувається подія. Все у віршах Симоненка діє, змінюється та гармонійно доповнює одне одного. Все має свій характер, душу і колір. У наступних рядках саме сірий додає відтінку, підкреслюючи сумну подію смерті: І в сіру ніч, коли мене не стане.34
Таким чином, розглянувши ще один синонімічний ряд, визначаємо прикметники сумовитий, невеселий, зажурений, тужливий, убогий, одноманітний, скупий, мертвий, німий, важкий, безмовний, самотній, дикий, убитий, гострий, сірий як синоніми до слова сумний.
Як видно із наведених вище прикладів, використання мовних лексичних синонімів у великому обсязі і значній різноманітності характерне для художнього стилю. Лексична синоніміка - один з найпоширеніших засобів семантико-стилістичного варіювання думки - неоднаково представлена кількісно і якісно в різних функціональних стилях української літературної мови.
________________
31”Я і в думці обняти тебе не посмію…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 74 с.
32”Я не люблю зими, вона така убога…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 81 с.
33”Самотність”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 143 с.
34”Немає смерті. І не ждіть - не буде…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 33 с.
Так само і контекстуальна синоніміка, яка є приналежністю індивідуального мовлення, вживаючись для передачі широкого й різноманітного кола асоціацій, відіграє надзвичайно важливу роль у мові художньої різноманітного кола асоціацій, відіграє надзвичайно важливу роль у мові художньої літератури, беручи активну участь у створенні художнього образу. Проте від загальномовних синонімів щодо стильової принадлежності контекстуальні синоніми відрізняються тим, що їх місце майже й обмежується рамками художнього стилю. Здатність називати реалію не прямо, а потрібних випадках завуальовано, алегорично, надає контекстуальній синоніміці широких прав у поезії, яку забороняли, у громадській ліриці. Така алегорична контекстуальна синоніміка таїла в собі необхідність приховати справжню думку з метою реабілітації автора твору і мала бути зрозумілою лише для однодумців.35 Це є одним з аспектів, чому поезія Симоненка стає цікавим матеріалом для розгляду синоніміки.
У наступному синонімічному ряді стрижневим словом є прикметники ласкавий та добрий: Інші кохатимуть люди - добрі, ласкаві і злі.36 Абсолютним синонімом до слова ласкавий є лагідний: Аж доки руки лагідні, чужі ромашку для букета не зірвали. 37 Або: Вченому ти лагідно відкрила мудрості людської глибину.38 Синонімом стилістичним буде ніжний: Білизну червневих ніжних лілій заплітать букетами в пісні.39 Чи: Сняться меня твої плечі оголені, ніжна покора натомлених рук.40
Симоненко використовує багато прикметників, які не дуже різняться від значень добрий та ласкавий. Навпаки, такі слова як заквітчаний і милий додають особливо відтінку прекрасного та надзвичайного, посилюють сприйняття: Вона прийшла, заквітчана і мила, і руки лагідно до мене простягла, і так чарівно кликала й манила, такою доброю і ніжною була.41 Дані синоніми дають можливість авторові яскравіше описати почуття. Зрозумілим стає, що та любов, яку автор змальовує так детально та старанно, справді була чудовим, прекрасним почуттям. Синонім милий теж доволі часто зустрічається у Симоненкових поезіях: Він байдуже потис її руку і не чув її милих докорів.42 Поряд виступає слово хороший, що є загальномовним синонімом до прикметника добрий: Яка хороша і нерозумна ти, наївна, мила юність неумита!43 Також нерідко на позначення милий, ласкавий виступають прикметники, що повязані із жінкою чи дівчиною - жіночий, дівочий, або з матірю - материнський. Певно, жінка для поета є уособленням найкращого, що є в людства. Жінка - прекрасна істота, мати, берегиня домашнього вогнища, що здатна кохати щиро, від усього серця стає для Симоненка символом ніжності та добра: При тьмяному мигтінні каганця жіночі ніжні материнські руки тягли за ручку камінь без кінця.44
________________
35Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. ак. І.К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1973. 130-131 с.
36”Ти знаєш, що ти - людина?” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 151 с.
37”Цвіла ромашка в полі на межі”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 115 с.
38”Моя мова”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 136 с.
39</ ...........
Страницы: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | [6] | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
|
