чній тканині творів Симоненка не дає можливості охопити їх у цілому. Тому робота присвячена одному з аспектів поетичного мовлення цього письменника - лексичному, з погляду синонімічних засобів мови.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що вона:
1) належить до кола робіт, які висвітлюють проблеми цілісного аналізу слова в поетичній мові. Для розвязання цього питання важливим є дослідження мови кожного поета, особливо такого своєрідного, як В.Симоненко;
2) присвячена вивченню лексичної системи поета;
3) присвячена дослідженню синонімічних засобів, що становлять інтерес як для мовознавців, так і для літературознавців, оскільки висвітлюють цілу низку питань індивідуального поетичного мовлення.
______________
3Білодід І.К. Крилате слово поета. “Українська мова в школі”, 1962, № 6. 14 с.
Синоніміка того чи іншого письменника або поета являє собою певну систему як різновид синонімічної системи загальнонародної мови. Істотною специфічною рисою цієї системи є художньо-естетична цілеспрямованість її елементів. У ній надзвичайно відчутний творчий момент, творчий струмінь, спрямований на художньо-поетичне оновлення, освіження звичних, а то й просто притертих, заштампованих від частого вживання словесних засобів. Виходячи з сучасного стану вивчення синоніміки, можна сказати, що ми ще дуже далекі від того, щоб подати більш чи менш повний, систематичний опис лексичної синоніміки української мови. Безперечно, широкому й повному описові лексико-синонімічної системи сучасної української літературної мови передуватиме дослідження синоніміки окремих літературних творів, окремих авторів, а також аналіз окремих синонімічних рядів.4
З цього погляду дослідження синоніміки творів поета Симоненка, мовно-художня практика якого є відображенням найновіших рис і тенденцій розвитку загальнонародної мови, матиме велике значення для вивчення лексичної синоніміки сучасної української літературної мови.
Методологічною основою дослідження є найважливіші положення загального мовознавства про взаємозвязок мови, мислення і реальної навколишньої дійсності, сучасні наукові положення про мовну картину світу взагалі і про звязок мови поета з його психічним складом.
Предметом цього дослідження є лексика поетичних творів В.Симоненка.
Мета курсової роботи - виявити особливості лексичної організації поетичного мовлення В.Симоненка, зокрема визначити особливості функціонування синонімів контекстах, що є однією з суттєвих ознак стилю поета.
Досягнення поставленої мети передбачає розвязання більш конкретних завдань:
1)визначити низку лексичних синонімів у поезії В.Симоненка;
2)встановити їх основні функції синонімів у поетичному мовленні поета;
3) схарактеризувати способи стилістичного використовування синонімів у мові поезій В.Симоненка;
4) зясувати взаємозвязок і взаємодію синонімії у поетичних текстах Симоненка.
Здійснюється цей аналіз на матеріалі поетичних творів автора.5
Народився Василь Андрійович 8 січня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сімї колгоспників. В дитинстві майбутній поет пізнав усі жахи війни, але, не зважаючи на тяжке положення, закінчив школу та 1952 року вступив на факультет журналістики Київського університету. Одержавши через пять років диплом "літописця сучасності", працював у редакціях газет "Молодь Черкащини", "Черкаська правда", "Робітнича газета". Проте змістом і сенсом його життя була поезія і тільки поезія.
Уже перша збірка поета “Тиша і грім” полонила зрілістю думок і справжністю почуттів. Вона засвідчила, що в літературу прийшов самобутній митець. Своєю творчість він, за словами О. Гончара, “став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників”, “витязем молодої української поезії”.5
Такий творчий старт легко міг запаморочити молодого поета, але Симоненка нітрохи не манила вся ця мішура. За велінням серця Василеві боліли рани рідного народу, його злиденність, безправя, загроза національного виродження. Саме оприлюдненню цих пекучих проблем він і посвятив своє талановите перо. Звичайно ж, не могло подобатися партноменклатурі.
_______________
4Василенко В.А. Дисертація на тему: ”Синонімія та антонімія у поезіях Ігоря Муратова”. Харківський держ. пед. університет ім. Г.С. Сковороди, 1999. 8 с.
5Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973;
Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001;
Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986.
А ще більше не подобалася їй поетова непідкупність, його загострена соціальна чутливість, причетність до суспільно-політичного руху, породженого розвінчанням злочинів сталінізму неконформістським племенем шістдесятників.
Аби позбутися будь-якої конкуренції в боротьбі за вплив на маси, партійні вожді мобілізували всі ресурси пропагандистського, адміністративного та карального апаратів для дискредитації, обпльовування, а то й фізичного винищення справжніх народних речників. Ось чому смерть двадцятивосьмирічного лицаря української поезії (а відійшов Василь Симоненко за межу життя 14 грудня 1963 року) уже три десятиліття оповита ядучим туманом загадок, легенд, міщанських пліток.
З неймовірними труднощами Василевим друзям доводилося "пробивати" у світ кожну його книжку. І все ж завдяки колективним зусиллям читач дістав змогу одержати Симоненкові "Земне тяжіння" (1964), збірку новел "Вино з троянд" (1965), "Поезії" (1966), "Избранная лирика" (1968), "Лебеді материнства" (1981), том вибраних поезій (1985) та дві книжечки для дітей. А у 2001 році вийшло найповніше видання творів Симоненка “Т ...........
Страницы: 1 | [2] | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
|