|
відносин і підтримка братського білоруського народу. [91]
Продовжуючи економічний вплив, Росія примусила РБ узяти на себе зобовязання обмежити постачання цукру в РФ в 2007 році обємом 180 тисяч тонн, в 2008 році - 100 тисяч тонн. Відзначимо, що в 2005 році Білорусь поставила на російський ринок 376 тисяч тонн цукру, в 2006 році - 369 тисяч тонн. Збиток федерального бюджету від цього за останні 4 року експерти оцінюють в 165 млн. доларів. В даний час з Білорусі до Росії безмитно може ввозитися тільки цукор, вироблений в цій республіці з цукрового буряка. Цукор, вироблений з імпортного сирцю, повинен оподатковуватися митом у розмірі $340 за тонну. Судячи з обсягів постачань минулих років, "білоруси систематично під виглядом бурякового ввозили на російський ринок сирцевий цукор", стверджує заступник голови правління Союзроссахара Сергій Міронов. Як доказ він привів дані обсягів виробництва білого цукру в Білорусі і експорту д РФ в 2003-2005 роках. "У 2003 році в Білорусі було вироблено 256 тисяч тонн бурякового цукру, при цьому обсяг експорту до РФ склав 337 тисяч тонн, в 2004 році - вироблено 300 тис тонн, ввезено - 423 тисяч тонн, в 2005 році - вироблено 400 тисяч тонн, експортовано 481 тисяч тонн". [92]
Підвищення цін на енергоносії в сукупності з відміною преференцій в торгівлі з країнами ЄС ставлять білоруську економіку в 2007 році в скрутне становище. Зясовується, що білоруська модель нежиттєздатна без дотаційної підтримки інших країн. [93]
Можна виділити два періоди розвитку білоруської економіки за роки незалежності, які в значній мірі були обумовлені білорусько-російськими відносинами.
Відкладений кризис
Перший період -- 1996-1998 рр., коли економічне зростання досягало 11%. Цей період почався після підписання договору про Митний союз на початку 1995 р., що відкрило шлях для безмитного ввезення білоруських товарів до Росії. Білоруський експорт в той рік майже подвоївся (приріст -- 87,5%). Крім того, в квітні 1996 р. Росія зробила щедрий дар -- була списана білоруська заборгованість за енергоносії у розмірі 1,4 млрд. USD (2,5-3 млрд. USD в нинішніх цінах).
Перша фаза зростання закінчилася одночасно з російським дефолтом. Потім в 1999-2001 рр. наступила стагнація. У ці роки, за статистикою, темпи зростання ВВП складали 3-4%, що означало, якщо врахувати особливості білоруської статистики, реальну відсутність зростання. Незалежні аналітики тоді передрікали вступ білоруської економіки до стадії кризи. Але прогнози не передбачали подій на світовому ринку нафти і величезні дотації Росії на підтримку “білоруської моделі”.
Друга фаза зростання припадає на 2002-2006 рр. У цей період відбувається значне зростання світових цін на енергоносії, пожвавлення російської економіки після дефолта і відновлення попиту на білоруські товари. Серед всіх експортерів до Росії білоруси в цей період мають велику перевагу, що впливає на підвищення конкурентоспроможності товарів оброблювальної промисловості на російському ринку, -- вони отримують енергоносії за нижчими цінами, ніж їх конкуренти з інших країн.
Але до кінця другої фази зростання, ще до погроз перетворення на реальність намірів Росії поставляти енергоносії за світовими цінами, сталі помітні негативні тенденції в економічному розвитку.
Відбувається поступове падіння конкурентоспроможності продукції оброблювальних галузей на російському ринку, гальмується інноваційний розвиток, в багатьох галузях продовжується проїдання основних фондів. У 2006 році до неконкурентоздатних на російському ринку товарів можна додати білоруські телевізори, доходи від експорту яких впали уполовину. Якщо врахувати, що притока прямих іноземних інвестицій до Росії за останні два роки значно збільшивася (наприклад, до кінця 2006 р. там вводиться два крупні заводи по виробництву холодильників) і що не за горами вступ Росії до ВТО, то і в наступні роки можна чекати подальшого витіснення білоруських товарів з російського ринку.
Сировинний придаток
Негативні тенденції останніх років перекривалися все зростаючими доходами від експорту нафтопродуктів. Росія поставляла до РБ у все зростаючій кількості і за цінами, які все більш відхилялися вниз від цін світового ринку (в основному за рахунок не повернення Росії експортного мита). Ціни на нафтопродукти росли до середини 2006 р. Таким чином, Росія знову зробила ще один щедрий подарунок -- дала білорусам можливість заробляти на світовому ринку за рахунок російської нафти до 8% білоруського ВВП. Особливо значним був приріст доходів від експорту нафтопродуктів в I півріччі 2006 року (зростання в 1,6 разу по відношенню до 2005 р.).
За минулу пятирічку істотно змінилася структура зовнішньої торгівлі. Частка експорту машин і устаткування значно знизилася при одночасному зростанні частки сировинного експорту. Зараз більше половини всього експорту в ЄС (53%, січень -- липень 2006 р.) дає експорт нафтопродуктів. Якщо сюди додати калійні добрива, ліс і чорні метали, то виявиться, що сировинний експорт в ЄС дає близько трьох чвертей його обсягу. Країна перетворилася на сировинний придаток Європи.
До цих пір негативні тенденції покривалися доходами країни від експорту енергоносіїв і постачанням дешевого газу. Але зростання цін на нафту на світовому ринку припинилося. Ціни до кінця року навіть знизилися на 20% в порівнянні з їх піком в липні. Мабуть, закінчується (принаймні, значно зменшується) і дотаційна підтримка Росії (введення експортного мита на нафту у розмірі 180 USD, зростання цін на газ імовірно на 100 USD, підвищення тарифів на залізничного перевезення білоруських вантажів в Росії).
Крім того, з середини 2007 р. будуть скасовані преференції і в торгівлі з ЄС, що приведе до зниження експортних доходів ще приблизно на 0,3 млрд. USD. Все це веде до закінчення другої фази зростання білоруської економіки, яке останніми роками забезпечувалося дією зовнішніх чинників.
Зниження на іншу орбіту?
Очевидно, що підвищення цін на енергоносії зменшить ВВП країни і доходи власників давальницької нафти (на величину зниження чистого експорту плюс та, що належить Білорусі частина експортного мита). Загальна сума зниження цих доходів складе близько 3 млрд. USD. Оскільки нам невідомо, в якій пропорції розподіляються доходи між давальцями, які поставляють близько половини від всього обєму нафти, то меншу погрішність втрат країни даватиме оцінка 2,2- 2,5 млрд. USD (передбачається збереження нинішніх цін на світовому ринку нафтопродуктів).
Втрати від підвищення цін на газ прорахувати легше -- вони знизять ВВП на 2 млрд. USD. Разом загальні втрати країни можуть дорівнювати до 4,5 млрд. USD, що складає приблизно 13% вироблюваного в країні ВВП.
Вказані втрати від зовнішньої торгівлі можна розподілити між групами населення і державою різними способами. Наприклад, можна спробувати не допустити пониження зарплат і соціальних трансфертів за рахунок тимчасового зниження частки накопичення у ВВП (зараз інвестиції складають 22% ВВП).
А тепер пригадаємо, що таке 2011 рік для Білорусі. Це рік президентських виборів. Таким чином, до своїх нових виборів Білорусь повинна підійти з світовими цінами на газ і нафту (або з розділом мита на нафтопродукти 85/15 плюс ще ввізне мито на російську нафту, що фактично те ж саме) і з 50-процентним пакетом у ВАТ “Белтрансгаз”, друга половина якого на той час буде вже у “Газпрому”. І тепер запитаємо себе, як би проходили вибори в Білорусі в 2006 році, якби все це вже було зроблено Росією до березня 2006 року? Навряд чи можна дати однозначну відповідь, хто б переміг на виборах, але те, що перемога будь-якого кандидата не була б “елегантною” -- очевидно.
Крім того необхідно враховувати, що АК "Транснефть" має намір побудувати нафтопровід в обхід Білорусі - Унеча - Великі Луки - Приморськ - потужністю 50 мільйонів тонн на рік. Нова магістраль протяжністю близько 1000 кілометрів, у разі її створення, ліквідовує транзитні ризики при постачаннях нафти до Німеччини і Польщі. [94]
В цей час Росія відчуваючи, свій контроль на економікою Білорусі ставить питання вже не про створення Союзної держави, а про входження Білорусії до складу Росії, як складової частини. Так Голова Держдуми Борис Гризлов заявив: "Створення Союзної держави залишається для нас безумовним пріоритетом", що стосується громадян Росії, то лише 29%, як і раніше, вважають необхідним створення рівноправного союзу, 39% союз здається взагалі непотрібним, а 22% готові прийняти Білорусію до складу Росії, як один з регіонів. [95]
На щорічній “великій” прес-конференції 1 лютого 2007 року президент Росії Володимир Путін на питання білоруської журналістки Ольга Тарасевіч: “Володимир Володимирович, скажіть, будь ласка, як врятувати Союзну державу?”. Путін відповів питанням на питання: “Навіщо його рятувати?”
“У нас постійно міняється розуміння того, що ми могли б вважати Союзною державою... -- признався В. Путін. -- Ми неодноразово чули від білоруського керівництва, що білоруській стороні імпонувало б обєднання по радянському зразку. Але якщо це так, то давайте по-чесному скажемо, що таке ”по радянському зразку". Радянський Союз був суперцентралізованою країною. Там на папері були якісь права у союзних республік і автономних, реально ж нічого в житті цього не було. Це було централізована унітарна держава. Тому коли ми це почули, ми і сказали: “Ну що ж, давайте тоді інтегруємося в Російську Федерацію”. Але відразу ж після цього ми почули іншу позицію, що потрібно захищати суверенітет. Ми і з цим згодні, ми готові йти по цьому шляху, коли субєкти майбутньої Союзної держави володітимуть повним або неповним суверенітетом".
“Я, знаєте, згадую просто період протистояння між союзним парламентом в кінці 80-х років або на початку 1990 року і російським парламентом. Хаос такий в політичному житті -- він не потрібний ні нам, ні нашим білоруським друзям”, -- сказав президент РФ.
У такому разі вибір моделі Союзної держави не що інше, як фікція, яка зводиться до однієї дилеми: вступайте до складу Росії або, якщо не згодні, припините розмови про інтеграцію. В усякому разі, після очищення мови президента від дипломатичних нашарувань видно, що можливість створення наднаціональних органів на паритетних початках не передбачається. Не дарма В. Путін любить акцентувати увагу на кількісному порівнянні економік двох країн і останнім часом заговорив про величезні розміри непрямої підтримки Росією “білоруського економічного дива”. [96]
3.3 Стан Російської економіки
Темпи зростання ВВП в Росії впродовж останніх років перевищували аналогічні показники ЄС і США. Таке економічне зростання стало можливе, з одного боку, завдяки відновленню макроекономічної стабільності і проведенню ринкових реформ, а з іншою, завдяки збереженню контролю держави в деяких галузях.
Фінансовий стан країни продовжує зміцнюватися. Постійно зростають стабілізаційний фонд і золотовалютні запаси, що служать захистом від фінансових потрясінь у разі різкого погіршення конюнктури на світових ринках основних товарів російського експорту.
Обєм золотовалютних резервів Росії за станом на 26 січня склав $303,8 млрд, Росія вийшла в 2006 р. на третє місце в світі після Китаю і Японії. [97]
Стабфонд РФ формується з надходжень від нафтових податків, якщо ціна російської нафти сорту Urals перевищує 27 дол. за барель. Сукупний обєм стабілізаційного фонду РФ на 1 лютого 2007 року склав 2 трлн 647,21 млрд рублів ($99,77 млрд). [98]
Витрати федерального бюджету 2006 року складуть 16,5% ВВП замість запланованих 17,5% ВВП, заявив міністр фінансів РФ Олексій Кудрін, представляючи в Держдумі поправки до федерального бюджету поточного року.
"Це означає, що ми оздоровлюємо нашу економіку з погляду того, що непроцентні доходи не перевищують істотно обєм непроцентних витрат минулого року", - сказав він.
А.Кудрін також відзначив, що зниження обєму непроцентних витрат у відношенні до обєму ВВП відбулося завдяки значнішому зростанню ВВП, ніж передбачалося на початку року. Міністр нагадав, що темпи економічного зростання очікувалися на рівні 6%, а зараз плануються на рівні 6,5-6,7%. Крім того, змінився і прогноз цін на нафту: на початку року він складав $40 за барель, тепер очікується, що ціни на нафту будуть в межах $62-63 за барель.
Глава Мінфіну відзначив, що це позитивно вплинуло на прибуткові джерела федерального бюджету, внаслідок чого доходи зростуть на 1 трлн 124 млрд рублів і складуть 6,17 трлн рублів. По відношенню до ВВП доходи зростуть з 20,7% ВВП до 22,7% ВВП.
При цьому витрати федерального бюджету зростуть не так значно. Як повідомив міністр, загальне збільшення складе 160,9 млрд рублів, з яких нові витрати складуть всього 85,3 млрд рублів. А.Кудрін підкреслив, що зміна параметрів федерального бюджету не вплине на заплановані макроекономічні показники, зокрема, на темпи інфляції і зміцнення рубля. [99]
Разом з цим на найближчі роки рубель найбільш вигідний для заощаджень вважає Мінфін, який виходить з того, що середні темпи зростання економіки на період до 2020 року знизяться до 4%, з 2021 року ВВП буде рости в середньому на 3% щорічно. Інфляція в Росії зменшиться до 3% в 2015 році, а з 2031 року стане на рівні 2,5%. А реальний курс рубля від зміцнення перейде навіть до деякого ослаблення. Аналіз показує, що «з найбільшою вірогідністю» довгострокова ціна на нафту при цьому знаходитиметься в діапазоні від 40 до $50 за барель в цінах 2006 року.
Посилаючись на прогноз Мінприроди, Мінфін вважає, що по нафті темпи зростання фізичних обємів видобутку з 2010 по 2020 рік можуть скласти близько 2% в середньому в рік, а з 2021 року - щорічне скорочення темпів здобичі на 1%. По газу - темпи зростання фізичних обємів здобичі з 2010 по 2030 рік можуть скласти 2,2% в середньому в рік, а з 2031 року - стабілізація обємів здобичі. «За оцінкою Мінприроди Росії, обєм розвіданих запасів нафти буде вичерпаний протягом найближчих 40 років». [100]
Серед базових секторів економіки лідерами за темпами зростання виступали торгівля і будівництво. При цьому в першому півріччі 2006 р. спостерігалися зміни в структурі інвестицій за видами економічної діяльності, що сприяло підвищенню якості економічного зростання. Зміни відбулися на користь оброблювальних виробництв і інфраструктури, не повязаних із видобуванням природних ресурсів: на виробництво машин і устаткування, металургію, целюлозно-паперове і хімічне виробництво, виробництво продовольства, в транспортування по трубопроводах і звязок.
Так, наприклад, Сільгосппідприємства РФ за 11 місяців 2006 року збільшили виробництво мяса на 9%. Як повідомляється в прес-релізі Мінсільгоспа РФ, виробництво худоби і птаха на забій зросло до 3354 тис. тонн, що на 9% більше, ніж за відповідний період минулого року. Всього ж господарства всіх категорій виробили близько 6736 тис. тонн мяса. За даними Росстата, за 11 місяців минулого року цей показник склав 6,5 млн. тонн. [101]
Останніми роками Росія має стійкий позитивний платіжний баланс і бездефіцитний державний бюджет.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу РФ в січні-жовтні 2006 року склало $122,2 млрд. в порівнянні з $97,7 млрд. за аналогічний період, мовиться в огляді Мінекономрозвитку про стан економіки країни за 10 місяців.
Сальдо з країнами далекого зарубіжжя склало $105,7 млрд., з країнами СНГ-$16,5 млрд.
Зовнішньоторговельний оборот Росії в січні-жовтні 2006 року, за оцінкою МЕРТ, склав $377,7 млрд., в порівнянні з аналогічним періодом минулого року він виріс на 27,7%. Оборот торгівлі з країнами далекого зарубіжжя склав $321,2 млрд. (зростання на 28,1%), з країнами СНД - $56,5 млрд. (зростання на 25,3%).
Експорт товарів, за оцінкою Мінекономрозвитку, склав $250 млрд., що на 27% більше, ніж в січні-жовтні 2005 року, зокрема в країни далекого зарубіжжя - $213,5 млрд. (зростання на 26%), в країни СНД - $36,5 млрд. (зростання на 33,4%).
Імпорт товарів в січні-жовтні 2006 року, за оцінкою МЕРТ, склав $127,8 млрд., він збільшився в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 29%, зокрема з країн далекого зарубіжжя - $107,8 млрд. (зростання на 32,5%), з країн СНД - $20 млрд. (зростання на 12,9%). [102]
Проте профіцитність бюджету не стала гарантією відсутності інфляції. Хоча темпи зростання цін в Росії поступово скорочуються, інфляція залишається однією з найхворобливіших проблем для властей. У січні-червні 2006 року вона склала 6,2% проти 8% за перше півріччя 2005 року. За період з червня 2005 року до червня 2006 року інфляція склала 9%, наблизившись впритул до верхньої межі встановленого на 2006 рік цільового рівня (8-9%).
Успіхи економічного зростання в Росії все ще багато в чому обумовлені сприятливою ситуацією на світових ринках паливних і сировинних ресурсів. У наслідок високих темпів зростання світової економіки, в першу чергу, зростання попиту на сировину з боку азіатських країн, ціни на нафту на світовому ринку останнім часом знаходилися на надзвичайно високому рівні.
Тому зараз на перший план в Росії виходять проблеми якості зростання і модернізації економіки. Власті вважають необхідним забезпечити перехід до її інноваційного розвитку. Для чого заявлені цілі по просуванню інституційних реформ і підвищенню якості людського капіталу.
На розвиток людського капіталу направлені запущені восени 2005 року чотири пріоритетні національні проекти - розвиток охорони здоровя, освіти, житлової сфери і сільського господарства. У бюджеті на них передбачено більше 6 млрд. дол. Початок цих проектів багато в чому означає реальне зрушення на користь додання економіці соціальної орієнтації.
Крім того, якщо до цих пір влада прагнула уникати створення інститутів прямої участі держави в реалізації бізнес проектів, то тепер в Росії виникають інститути, спеціально націлені на точкову підтримку відповідних інвестиційних проектів. До цих інструментів відносяться особливі економічні зони (ОЕЗ), а також Інвестиційний фонд.
ОЕЗ вже виникли на карті Росії: 4 техніко-впроваджувальні зони і 2 зони промислово-виробничого типу. На створення інфраструктури ОЕЗ у федеральному бюджеті-2006 передбачено 8 млрд. рублів (280 млн. дол.). Такий же обєм коштів закладений в бюджетах субєктів і муніципальних утворень. Згідно з законом, резиденти ОЕЗ користуватимуться митними і податковими пільгами. Прогнозується, що зони зявляться в Росії вже до кінця 2007 - початку 2008 року.
Росія продовжує дотримуватися стратегії консолідації крупних промислових груп, що вважаються стратегічними - метали, енергетика, авіація: за допомогою злиття і придбань Москва творить три колоси, щоб підпорядкувати собі ринки.
Найостанніший повязаний з врегулюванням процес зачіпав головні російські алюмінієві компанії, РУСАЛ і СУАЛ, що займають, відповідно, третє і шосте місце в світі. Про цю операцію у розмірі 30 мільярдів доларів було оголошено через декілька днів після того, як РУСАЛ заявив про свою зацікавленість в придбанні італійської компанії Eurallumina. Головними героями цього злиття стали Олег Деріпаська і Віктор Вексельберг, видні олігархи з президентського оточення. Компанія залишається під контролем приватних осіб і найближчими роками почне квотуватися на біржі, проте більшість аналітиків згодна в тому, що проект наперед отримав підтримку Путіна, а багато хто припускає, що в майбутньому держава може стати одним із співвласників.
Завдяки цій операції народжується перша в світі алюмінієва компанія, яка перевершить американську Aluminum Company of America. Алюмінієва революція стала потрясінням, але і в області сталі відбуваються зміни: Роман Абрамович, господар Челси і губернатор Чукотки, продавши рік тому нафтову компанію Сибнефть Газпрому за 13 мільярдів доларів, вирішив зайнятися сталлю, купивши за 3,1 мільярда доларів 41% в компанії «Євраз». Таким чином він отримав місце в раді директорів російського сталевого колоса. [103]
Основним призначенням створеного в 2005 р. Інвестиційного фонду стане розвиток крупних інвестиційних проектів загальнонаціонального значення. Передбачається реалізовувати ці проекти на основі співфінансування з приватним сектором і виділити на ці цілі в 2006 р. близько 2,5 млрд. дол.
Зростання економіки в Росії наголошується впродовж восьми років підряд при щорічному збільшенні валового внутрішнього продукту (ВВП) в середньому на рівні 6%. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо Росії в даний час перевищує $120 млрд. на рік, а за розміром ВВП Росія знаходиться вже на 12-му місці в світі.
Враховуючи існуючі економічні досягнення, міністр фінансів РФ Кудрін вважає можливим за наступні десять років створити в Росії економіку, рівну по силі фінансовим системам США або Німеччини. З 2000 по 2006 рік - Росія пройшла в системі рейтингів найбільших агентств 8 ступенів: від одного з найнижчих рейтингів, відповідного рейтингу фінансової кризи, до інвестиційного рейтингу. До рейтингу США, Францію і Германію, залишилося сім кроків. [104]
За ВВП на душу населення Росія наздожене Францію в 2031-2032 роках, Германію - в 2037-2038 роках, повідомив міністр фінансів РФ Олексій Кудрін. У 2020 році РФ досягне показника ВВП на душу населення такого ж, який був у Німеччини в 2003 році. За обємом ВВП по паритету купівельної спроможності, який характеризує роль країни в економіці, Росія вже обігнала Італію. По цьому показнику Росія випередить Францію в 2010-2011 році. "Китай більше багатьох економік, а ВВП на душу населення - менше, ніж в Росії", - також сказав міністр.
За даними міністра, які він повідомляв раніше, ВВП по паритету купівельної спроможності миру складала в цілому $60,63 трильйона в 2005 році. При цьому найбільша частка - більш ніж по 20% - припала на США і Євросоюз, 14,7% - на Китай, 4,1% - на Німеччину, 3% - на Францію, по 2,7% і 2,6% - на Італію і Росію відповідно. [105]
3.3.1 Іноземні інвестиції в Росії.
Ситуація з припливом іноземних інвестицій до Росії з року в рік поліпшується
Російське економічне зростання в 2006 році забезпечило рекордний приріст прямих інвестицій, розширення внутрішньої торгівлі і високі темпи зростання в будівництві, повідомляє газета, посилаючись на статистичні результати Міністерства економічного розвитку і торгівлі, яке підвело економічні підсумки за 11 місяців 2006 року.
За даними уряду, в січні-листопаді 2006 року приріст інвестицій склав 12,9%. Велика частина капіталовкладень в основний капітал прямувала в транспорт і звязок, видобування корисних копалин, оброблювальні виробництва. Серйозно виросли і прямі іноземні інвестиції.
За даними ООН, в 2006 році приплив прямих іноземних інвестицій в 2006 році майже подвоїлася і досягла 28,4 млрд. доларів. Російський Центробанк запевняє, що іноземці вклали не менше 31 млрд. доларів. Таким чином, Росія вийшла на третє місце серед економік, що розвиваються, обігнавши традиційно привабливі для інвесторів Мексику і Бразилію. Більше, ніж до Росії, з економік, що розвиваються, іноземці вклали тільки до Китаю (70 млрд. доларів) і Сінгапуру (31 млрд. доларів). У промислово розвинених країнах обсяг іноземних інвестицій значно вищий: США - 177,3 млрд. доларів, Великобританія - 169,8 млрд. доларів.
Крім зростання обєму інвестицій є і позитивні зрушення в структурі. У 2006 році вперше почала скорочуватися частка іноземних інвестицій. Якщо раніше, за оцінками експертів, 80-90% всіх вкладень припадає на нафтогазовий сектор, то в 2006 році ця частка скоротилася до 60-70%. Іноземці охоче купували активи в банківському секторі, хімічній і лісовій промисловості, вкладали гроші в девелопмент. [106]
Чистий приплив капіталу до Росії за 10 місяців 2006 року склав $25 млрд., повідомив перший заступник голови ЦБ РФ О. Улюкаєв, виступаючи на банківському форумі "Грошово-кредитна політика і соціально-економічний розвиток Росії: погляд кредитних організацій і бізнесу".
"За 9 місяців позитивне сальдо капітального рахунку складало $26 млрд., за 10 місяців - трохи менше - $25 млрд. Наш прогноз до кінця року - $23-25 млрд." [107]
Прямі іноземні інвестиції в економіку Росії за девять місяців зросли на 43,6% і склали $20 млрд., повідомив Мінфін РФ. За обсягом прямих інвестицій в економіку Росія обігнала Канаду і Японію. [108]
Саме у будівництві зростання в 2006 році стало дуже помітним. Приріст в будівництві за січень-листопад 2006 року склав 14,2% до відповідного періоду 2005 року. Добрі результати показала і роздрібна торгівля (за січень-листопад на 12,8%). Це пояснюється хорошою динамікою зростання реальних грошових доходів населення. За 11 місяців 2006 року особистий дохід громадян виріс на 10,1% при випереджаючому темпі приросту реальної заробітної плати (13,3%). Внутрішній попит, на думку МЕРТ, стає одним з головних двигунів російської економіки. [109]
Зовнішньоторговельний оборот РФ в 2006 році, за попередніми даними, склав $436,1 млрд. і в порівнянні з 2005 роком виріс на 28,3%, повідомила Федеральна митна служба РФ.
Обсяг торгівлі з країнами далекого зарубіжжя виріс на 28,7% - до $371,4 млрд., з країнами СНД - на 25,4%, до $64,7 млрд. Найбільшим економічним партнером Росії залишається Європейський Союз, на його частку в 2006 році припадає 53,2% російського товарообігу (у 2005 році - 52,1%), на країни СНД - 14,8% (15,3%), на країни Євразес -7,8% (7,8%), на країни АТЕС - 16,9% (16,1%). [110]
Росія перетворилася на один з найшвидше зростаючих ринків. З 2000 року ВВП в реальному виразі збільшився на 60% або майже на 7% в середньорічному численні, середня заробітна плата перевищує $400 на місяць, інфляція складає менше 9% на рік, а борг - менше 20% ВВП. У країні забезпечена макроекономічна стабільність. За підсумками 2006 року Росія стала десятою країною в світі, ВВП якої перевищив один трильйон доларів. За період з 2001 року РФ піднялася на 10 пунктів в рейтингу найбільших економік світу. заявив перший віце-премєр уряду РФ Дмитро Мєдвєдєв, виступаючи перед учасниками Усесвітнього економічного форуму в Давосі. [111]
За даними дослідження A.T. Kearney «Індекс розвитку світової роздрібної торгівлі 2005», Росія займала в цьому списку друге місце після Індії.
В цілому накопичений обєм іноземних інвестицій в російській економіці до кінця березня 2006 року склав $113,8 млрд. В порівнянні з кінцем березня 2005 року він збільшився на 33,7%.
Приплив іноземних грошей в російську економіку демонструє, що інвестиційний клімат в країні поліпшується. В першу чергу, Росія виглядає привабливішою за багато країн з погляду макроекономічної стабільності. Вже декілька років підряд темпи зростання ВВП країни тримаються в середньому на рівні 6%. У 2005 р. вони досягли 6,4%. Це менше, ніж в Китаї, але більше, ніж в ЄС і США.
Серйозне зростання демонструє і російський фондовий ринок: у 2005 році індекс РТС виріс майже в 2 рази. Посилюються позиції Росії на глобальному ринку IPO (первинне публічне розміщення акцій). За даними дослідження компанії Ernst & Young, IPO російських компаній є одними з найпривабливіших для зарубіжних інвесторів.
За попередньою оцінкою, ВВП Росії в 2006 році виріс на 6,7% в порівнянні з 2005 роком і склав 26,621 трильйона рублів. Такі дані опубліковані в середу на сайті Федеральної служби держстатистики (Росстат). Раніше Мінекономрозвитку Росії прогнозувало, що зростання ВВП за підсумками минулого року буде декілька вище - на рівні 6,9%.
У 2005 році цей показник складав 6,4%, в 2004-му - 7,2%.
Згідно даним Росстата, найбільше зростання показала будівельна галузь - в ній валовий продукт виріс на 14% в порівнянні з 2005 роком. Сільське господарство показало зростання на рівні 1,7%, видобуток корисних копалин - 2,1%, оброблювальне виробництво - 4,9%.
Зростання виробництва в транспорті і звязку, а також фінансовій сфері склав близько 10%, в оптовій і роздрібній торгівлі, а також ремонті автотранспортних засобів і побутової техніки - 8,7%. [112]
Для того, щоб російський ВВП вийшов на траєкторію подвоєння до 2010 року, не вистачає декілька десятих пункту.
Темпи зростання інвестицій в основний капітал російських підприємств дійсно вражають: у січні-вересні 2006 року вони збільшилися на 11,7%, тоді як в січні-вересні 2005 року - на 9,8%. Тільки за вересень 2006 року зростання інвестицій склало 15%, лідерами зростання стали будівництво і торгівля. Якщо промислове виробництво в цілому за девять місяців 2006 року виросло на 4,2%, то зростання в будівництві за той же період - 11,4%. [113]
Це означає, що буде рости і ринок російських цінних паперів. Тому на зарубіжних фондових біржах напевно розміщуватимуться акції все нових російських компаній. У липні 2006 року вельми успішно пройшло IPO російської державної нафтової компанії «Роснефть» в Лондоні і Москві. В результаті розміщення «Роснефть» отримала 10,4 млрд. доларів за 14,8% своїх акцій. Виходячи з даного обєму і ціни розміщення її капіталізація склала 79,8 млрд. дол. Це стало найкрупнішим розміщенням серед російських компаній і пятим за величиною в світі. Прикладом високого котирування російських компаній є те, що на московський ринок цінних паперів з капіталізацією 700 млрд. євро приходиться тепер 40% операцій Паризької біржі.
Інтерес інвесторів до Росії очевидний: у країні стабілізувалася макроекономічна ситуація, і вартість російських активів постійно росте. А споживчий бум і чималий потенціал внутрішнього ринку робить Росію одним з найпривабливіших майданчиків для інвестування в світі.
В результаті, за даними компанії A.T. Kearney, Росія піднялася на шосте місце в рейтингу інвестиційної привабливості FDI Confidence Index 2005, поступившись тільки Китаю, США, Великобританії, Індії і Польщі (проти 11-го в Індексі FDI, випущеному в березні 2005 року).
Росія буде все більш інвестиційне привабливою в світлі зросту дефіциту та вартості енергоресурсі. Це повязано з тим, що винайдена «формула равновесности» внутрішніх і зовнішніх цін з погляду вартості газу на європейському ринку на рівні $260. Враховуючи 30-процентне експортне мито і транспортні витрати, виходить рівень в $125 за 1000 кубометрів на внутрішньому ринку. До нього, за прогнозами уряду, країна вийде лише до 2011 року. А в цілому графік зростання цін на газ для населення виглядає так: 2007 рік зростання на 15%, 2008 г - 14%, 2009 рік - 13%. І далі до 2011 р., коли відбудеться вирівнювання внутрішніх і експортних цін. Хоча реально національні тарифи будуть на 43-45% нижче, ніж в Європі.
Багатьох цікавить, як зростання цін на газ може відбитися на інфляції? Адже, відповідно до прогнозів уряду, до 2008 року інфляція в Росії повинна знизитися до 4-5,5% з 9% цього року. Відповіддю може служити вислів міністра фінансів Олексія Кудріна, що заявив, що уряд упевнено, що поступове подорожчання газу до 2011 року до практично світового рівня матиме обмежений інфляційний ефект. І підвищить темпи зростання цін в 2008-2009 рр. тільки на 0,4 - 0,6 процентних пункту до плану. [114]
3.3.2 Державний борг Росії
Завдяки зміцненню економічної і фінансової ситуації в країні стало можливим дострокове здійснення розрахунків з країнами-кредиторами.
Державний зовнішній борг РФ, включаючи зобовязання колишнього СРСР, прийняті РФ, на 1 жовтня 2006 року знизився до $50,1 млрд., або 39,5 млрд. євро, мовиться в повідомленні Мінфіну РФ. На 1 липня розмір зовнішнього держборгу РФ складав $72,9 млрд.
Найбільш крупну категорію заборгованості складають позики єврооблігацій РФ - $30,9 млрд. В порівнянні з даними на 1 липня обєм цього боргу знизився на $0,3 млрд.
Заборгованість перед країнами - членами Паризького клубу знизилася з $24,3 млрд. на 1 липня до $1,9 млрд. на 1 жовтня. Заборгованість перед країнами, що не увійшов до Паризького клубу, і країнами, що входили в колишню Раду економічної взаємодопомоги (СЕВ), не змінилася і як і раніше складає $2,9 млрд. і $2 млрд. відповідно.
Комерційна заборгованість на 1 жовтня також не змінилася і складає $1,1 млрд. Заборгованість перед міжнародними фінансовими організаціями трохи знизилася - з $5,5 млрд. до $5,4 млрд. Не змінилася заборгованість по облігаціях внутрішньої державної валютної позики (ОВДВП) РФ - вона рівна $5,7 млрд. У суму зовнішнього боргу включаються гарантії, надані Росією в іноземній валюті, в обємі $0,2 млрд. [115]
"Поступово зовнішній борг протягом трьох подальших років скоротиться до $40 мільярдів, що для Росії, якщо порівнювати з іншими країнами, є дуже хорошим показником. [116]
Це стало знаковою подією для російської економіки. З 1993 року Росія виступала одночасно і кредитором, і боржником клубу. З погашенням боргу вона переходить в розряд повноправних кредиторів. Ця операція - найбільше дострокове погашення боргу за всю історію клубу. Мінфін РФ відзначає, що дострокове погашення сприятиме зміцненню міжнародного авторитету Росії, як держави із значним запасом фінансової і боргової стійкості, що має репутацію добросовісного позичальника і прагнучого поліпшити інвестиційний клімат в країні.
У січні-листопаді 2006 року приріст промислового виробництва склав 4,1% проти 5,6% за відповідний період 2005 року. При цьому в промисловому виробництві знизилася частка оброблювальних виробництв - з 90,8% за 11 місяців 2005 року до 73% - за аналогічний період 2006-го.
Першою причиною спаду промислового виробництва є конкуренція, з боку імпорту, який за 11 місяців 2006 року виріс на 29,5%.
В першу чергу підвищення привабливості імпорту викликане зниженням його вартості в Росії унаслідок зростання курсу рубля. За розрахунками Мінекономрозвитку, за січень-листопад реальне зміцнення рубля до долара склало 14,1%, до євро - 6,2%. В цілому за цей період зміцнення реального ефективного курсу рубля оцінюється в 7,8%. [117]
3.3.3 Зміцнення національної валюти.
На початку травня курс долара перейшов важливий психологічний барєр у 27 рублів, подолавши його вперше з 1999 року. Проте упевненість в силі рубля прийшла до населення ще до нинішнього падіння. Останнє твердження доводиться хоча б зростанням розміру рублевих банківських внесків. У 1998 році він складав всього 300 мільярдів рублів (12 мільярдів доларів); сьогодні ж він піднявся до 4,24 трильйонів рублів, або 53 мільярдів доларів.
Відміна з 1 липня 2006 року всіх обмежень на капітальні операції, яка зробила російський рубель формально конвертованим, почала приносити реальні плоди.
12 січня 2007 року відбулася знакова для російського ринку подія: відразу два іноземні фінансові інститути - Європейський банк реконструкції і розвитку і німецьке державне агентство KFW - розмістили єврооблігації, номіновані в рублях. До цього такі папери пропонували інвесторам тільки російські банки, а єдиним зарубіжним емітентом було норвезьке експортне агентство Eksportfinans.
ЄБРР розмістив пятирічні Євробонди на 2 млрд. рублів із ставкою купона 6% річних. Прибутковість облігацій, розміщених за ціною 99,72% від номінала, склала 6,067% річних. Організатором розміщення виступив Royal Bank of Canada Capital Markets.
Кліринг по Євробондам проводитиметься через розрахункові системи Clearstream і Euroclear.
ЄБРР з 2005 року привернув в цілому 17,5 млрд. рублів в цілях фінансування проектів в РФ, проте до цих пір він розміщував тільки рублеві бонди на російському ринку.
Німецьке госагентство KFW Group, найбільший емітент корпоративних облігацій, в Європі розмістило аналогічний випуск - 5-річні бонды на 2 млрд рублів з купоном у розмірі 6%. Менеджером позики виступав Toronto-Dominion Bank.
Одночасно з розміщенням рублевих евробондов ЄБРР і KFW стало відомо про те, що російська валюта з 15 січня прийматиметься як розрахункова в системі Clearstream Banking.
"Введення рубля як розрахункової одиниці в системі Clearstream повязане з попитом на ринку на російську валюту з боку банків, наших клієнтів", - прокоментував це рішення представник Clearstream в Люксембурзі Бруно Россиньоль.
Рубель став 39-ою валютою в Clearstream Banking. До цих пір з країн колишнього СРСР в системі були представлені валюти тільки вхідних в ЄС прибалтійських держав - Естонії, Латвії і Литви.
Банком-кореспондентом по рублях Clearstream призначив "Дойче банк" (Москва).
Як пояснив заступник директора НП "Національний депозитарний центр" (НДЦ, розрахунковий депозитарій групи ММВБ) Денис Соловйов, для клієнтів Clearstream це означає, що будь-який папір, який обертається в системі, може бути розрахований за рублі, тобто операції з Євробондами в системі можна буде укладати за рублі.
Система Euroclear теж вже оголосила, що прийме рубель як розрахункову валюту з середини лютого.
Як повідомляла рік тому головний менеджер Clearstream по роботі з клієнтами на російському ринку Марія Іванова, розповідаючи про плани виходу на російський ринок і стосуючись виплат (зокрема, дивідендів на акції і купонів по облігаціях) по російських цінних паперах, початок роботи розрахункової системи в Росії повязаний з потребами клієнтів Clearstream. "Ми орієнтувалися на запити наших клієнтів. До нас регулярно звертаються німецькі, італійські, французькі, люксембурзькі банки з проханням дати їм можливість зберігання російських цінних паперів, до яких підвищився інтерес, хоча більшість розрахунків припадають не на акції, а на ADR. Але ми підтримуємо наших клієнтів, і нам би хотілося, щоб російський ринок вийшов з-за кордону і повернувся до Росії", - говорила вона тоді.
Через Clearstream і Euroclear проводитиметься кліринг по Євробондам ЄБРР і KFW.
Включення рубля в перелік розрахункових валют Clearstream і Euroclear відкриває шлях для всіх європейських емітентів, охочих привертати рублі. А їх, судячи з усього, буде немало. "Багато європейських банків планують розміщувати Євробонди, номіновані в рублях. Зокрема, такі наміри є у бельгійського Dexia Bank", - сказав Б.Россиньоль.
"Очевидно, що рубель - одна з тих валют на ринках, що розвиваються, які будуть рости цього року", - прокоментував інтерес іноземних інвесторів до рубля в інтервю агентству Bloomberg керівник німецької Deka Investment Міхаель Ганське.
Не збираються зупинятися на дебютному випуску і піонери ринку рублевих Євробондів. "Сьогоднішній випуск був розміщений в основному серед європейських інвесторів. Довгострокова мета KFW полягає також в тому, щоб пропонувати номіновані в рублях облігації російським інвесторам", - повідомив KFW. [118]
Для стимулювання попиту на національну валюту Путін закликав створити в Росії міжнародну нафтову біржу. Щоб всім все стало ще ясніше, Москва вирішила прискорити повну конвертованість рубля, з цією метою, створює в Росії нафтогазову біржу, що торгує російськими ресурсами за рублі. В першу чергу, це удар по долару, а значить і по політико-економічних позиціях США в світі.
Звичайно, російська біржа не стане серйозним ринком відразу, і за два роки не стане. А ось за пятирічку цілком може стати. Отже можна не сумніватися, що російська нафтогазова біржа, торгуюча за рублі, стане гідним конкурентом Нью-Йоркській і Лондонській в осяжній перспективі. У свою чергу це означає, що всім, незадоволеним ціновою політикою або обсягами постачань енергоресурсів, в Кремлі відповідатимуть, що у них немає ніякого контролю над цінами та обсягами постачань, ні політичного, ні економічного. Ось, у нас вільний ринок. Візьміть пачку рублів і пройдіться по ньому, поторгуйте. І на цьому ринку, в черзі за енергоресурсами вишикуються Індія і Китай, Японія і ЄС, а також США, Індонезія, Тайвань, Таїланд, Сінгапур і т.д. і т. і.
3.3.4 Вирішення соціальних проблем.
Боротьба з бідністю.
Поступово росте і добробут російських громадян, особливо жителів великих міст. Спостерігається пожвавлення роздрібної торгівлі. Приріст обороту роздрібної торгівлі в першій половині 2006 року по відношенню до відповідного періоду 2005 року склав 11,3%. Підвищення попиту населення забезпечувалося зростанням реальних грошових доходів, які збільшилися по відношенню до відповідного періоду 2005 року на 11,1%. Зростання доходів населення Росії в червні 2006 року стало рекордним за два роки, повідомив на зустрічі президента РФ з членами уряду міністр економічного розвитку і торгівлі Герман Греф. "Загальні доходи населення в червні виросли на 15,2% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це рекорд за два роки", - відзначив глава МЕРТ. За його словами, за шість місяців цього року реальні доходи населення виросли на 11,1%, зарплата - на 12,1%.
Росія до кінця 2007 року відновить ВВП і промисловий потенціал, втрачені після 90-го року. Про це заявив, виступаючи в Держдумі, міністр фінансів РФ Олексій Кудрін. До кінця 2007 року середній дохід на душу населення в Росії вийде на найвищий рівень з початку існування Радянського Союзу і російської економіки. На ці цілі з бюджету буде виділено 82 мільярди рублів. З 1 вересня наступного року зарплати бюджетників виростуть на 15%. Крім того, з 1 січня на 10% виростуть зарплати військовослужбовців, а з 1 грудня 2007 року вони збільшаться ще на 15%. [119]
Природне щорічне зменшення населення країни складає близько 700 тис. чол. Дитяча смертність в Росії хоч і почала знижуватися останніми роками, як і раніше залишається на рівні держав, що розвиваються. Тільки половина дітей у віці до семи років відвідують дошкільні установи, і лише 50% молодих людей у віці 24-35 років мають освіту вище середньої. За даними Міжнародного комітету з контролю за наркотиками кількість наркоманів в Росії наближається до 4% населення. Однією з основних причин смертності чоловіків працездатного віку залишається алкоголізм. За оцінками демографів, кожна третя смерть в Росії має своєю прямою або непрямою причиною алкоголь.
На початку 2006 року заробітна плата дільничних терапевтів, педіатрів і лікарів загальної практики повинна була в середньому вирости на 10 тисяч рублів на місяць, а медсестер - як мінімум на 5 тисяч рублів. При цьому її конкретний розмір повинен прямо залежати від обєму і якості медичної допомоги, що надається.
У новій доповіді спеціальної групи Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations), чомусь названому «Невірний шлях Росії» (Russias Wrong Direction), підкреслюється істотний економічний прогрес в цій країні. «З 2000 по 2004 рр. число росіян, що живуть за межею бідності, визначуваною урядом, знизилося з 42 до 26 мільйонів, - мовиться в доповіді. - Рівень безробіття по країні, що складав в 2000 р. 10 відсотків, сьогодні не перевищує 7 відсотків видно, народжується середній клас».
Кількість росіян, що живуть за межею бідності, в порівнянні з 2003 р. скоротилося на 7 мільйонів.
Росте чисельність середнього класу - кількість його представників наближається вже до 30 відсотків всього населення.
Одна з найбільш амбітних цілей, поставлених Путіним, - викорінювання бідності в Росії. Економічне зростання, скорочення безробіття, ліквідація заборгованостей по пенсіях і зарплатах вже дозволили знизити кількість людей, що живуть нижче прожиткового мінімуму, до 18%. Звичайно, за рівнем життя Росії ще дуже далеко до розвинених країн, але вона вже вирвалася з пастки убогості, в якій опинилася чи не більшість населення в 90-і роки.
І це відбувається на тлі якнайглибшої соціальної реформи, яка стала найхворобливішою з погляду суспільної реакції. Її суть - переглянути надмірні соціальні зобовязання держави, які фінансово не забезпечені. Жодна країна не в змозі платити допомогу або надавати ті або інші пільги 2/3 населення. Головний принцип нової соціальної політики - допомога тільки тим, хто має в ний потребу і підвищення за рахунок цього розміру соціальних виплат, що надаю. Інший принцип - монетизація пільг замість їх натуралізації.
У Росії вступив в силу Житловий кодекс. Про надання соціального житла тепер можуть просити тільки найбідніші з бідних. Сотні тисяч сімей, які частково живуть в жалюгідних умовах, викреслені із списків черговиків.
Більшість експертів з соціальних питань вважають реформи в Росії давно назрілими. Система зжила сама себе. Так, діючий раніше Житловий кодекс був прийнятий ще за радянських часів. За ті 20 років, що минули, його доповнили 3000 федеральних, сотні регіональних законів, обмежень, довівши документ до абсурду.
Така ж ситуація з соціальними пільгами, вони теж - соціалістична спадщина. Чисто арифметично право на них мають 103 мільйони з 143 мільйонів росіян. «Доярка року», ветеран війни, чорнобилець - більшого списку осіб, що мають право на безкоштовне лікування в санаторіях, пільгову оплату телефону, безкоштовний проїзд на транспорті, на знижки на медикаменти, навряд чи може бути.
Пільгами обсипали людей попередники Путіна Михайло Горбачов і Борис Єльцин, коли не вистачало грошей, і необхідно було заспокоїти народ. Вони теоретично складалися в суму 180 млрд. євро на рік, але на офіційній мові вважалися «не профінансованими бюджетними статтями».
Росія запланувала прийняти з-за кордону 300 тис. співвітчизників.
Росія має намір 2007 року переселити з-за кордону 50 тисяч співвітчизників, а в цілому за три роки - 300 тис. чоловік. Цей проект передбачається реалізувати в рамках пятирічної «Російської програми переселення. Програма задумана не тільки з гуманітарних міркувань, але і для вирішення конкретних економічних завдань. Вона спочатку покликана регулювати міграційні потоки в країні. Весь проект розрахований на період до 2012 року і припускає залучення до Росії в 2008 році - 100 тисяч, а в 2009-му - 150 тисяч чоловік. Скільки саме коштів знадобиться на ці цілі - точно невідомо, тільки на 2007 рік, коли програма діятиме в 12 пілотних регіонах, потрібно 4- 5 мільярдів рублів. [120]
1 січня 2007 вступили в дію нові направлені на вирішення демографічної проблеми, шляхом підвищення народжування.
Згідно закону "Про додаткові заходи підтримки сімей, що мають дітей" жінка, що народила або усиновила другого і подальших малюків, отримає 250 тисяч рублів (близько 9500 доларів) для оплати їх освіти, житла або формування накопичувальної частини власної пенсії. Після народження дитини жінці видадуть сертифікат, що дає право через три роки отримати 250 тисяч рублів.
Весь час до виплати "капіталу" жінка отримуватиме щомісячну дитячу допомогу. З січня цього року воно складе 1,5 тисячі рублів (близько 55 доларів) за першу дитину, 3 тисячі за другу, 8 тисяч за усиновленого. Працюючі мами отримуватимуть ще 40% від зарплати. [121]
3.4 Збройні сили Росії
Росія останні роки приділяє значну увагу реформуванню збройних сил, їх технічному переоснащен ...........
Страницы: 1 | 2 | 3 | 4 | [5] | 6 | 7 |
|
