Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією - диссертация

Стаття 13. Правила використання вогнепальної зброї.

Використання вогнепальної зброї - це приведення її в бойову готовність.

Працівники міліції мають право використання табельної вогнепальної зброї як засіб психологічного впливу на правопорушників у випадках припинення злочинного діяння, коли застосувати зброю неможливо без ризику завдання шкоди оточуючим:

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень у випадках здійснення затримуваними особами опору;

- для захисту громадян, самозахисту від протиправних дій, якщо життю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- при перевірці документів у підозрілих осіб.

Використанню табельної вогнепальної зброї повинно передувати попередження про можливість її застосування.

Забороняється використовувати табельну вогнепальну зброю до дітей, осіб літнього віку, а також осіб, які мають фізичні або психічні вади, крім випадків застосування сили, вогнепальної зброї без попередження.

Порушення правил використання табельної зброї тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Стаття 14. Правила застосування вогнепальної зброї.

Працівники міліції мають право застосовувати табельну вогнепальну зброю під час припинення злочинного діяння, коли застосування заходів адміністративного впливу не дало бажаних результатів:

- для захисту громадян, самозахисту від протиправних дій, якщо життю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- для затримання правопорушників у порядку здійснення кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень.

Рішення на застосування зброї приймає старший наряду по охороні громадського порядку.

Забороняється застосовувати табельну вогнепальну зброю по життєво важливих органах людини, а також у випадках, якщо можуть постраждати оточуючі.

Після застосування або використання зброї співробітник міліції зобовязаний надати потерпілим першу допомогу.

Стаття 15. Правила застосування ручних газових гранат, патронів з газовими гранатами.

Ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами призначені для психофізичної дії на правопорушників шляхом створення газодимної хмари непереносної концентрації.

Ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами застосовуються як на відкритій місцевості так і в приміщенні для припинення групових порушень громадського порядку, масових заворушень, захоплення озброєного злочинця шляхом створення газодимної хмари обємом до 20 м³.

Патрони з газовими гранатами відстрілюються із спеціальної зброї на відстань до 100 м.

Забороняється застосовувати ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами у приміщеннях, на виробництвах, повязаних з виготовленням продукції з вибухових і легкозаймистих речовин, у дитячих та лікувальних закладах, у приміщеннях і на земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, виключаючи випадки, коли від глав представництв надійде прохання застосувати відповідні заходи та засоби до правопорушників, у випадках, якщо можуть постраждати оточуючі, відстрілювати патрони з газовими гранатами по горизонтальній траєкторії, а також прицільно по правопорушнику.

Порушення правил застосування ручних газових гранат, патронів з газовими гранатами тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Стаття 16. Правила застосування спеціальних засобів забезпечення спеціальних операцій.

Спеціальні засоби забезпечення спеціальних операцій: ранцевий апарат “Облако”, світлошумова граната “Заря”, світлошумовий пристрій “Пламя”, патрони з гумовою кулею “Волна-Р”, водомети, спеціальний транспорт на колісному ході, пристрої для примусової зупинки автотранспорту “Еж-М”, “Диана”, пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками “Ключ”, “Импульс” застосовуються у випадках припинення протиправних діянь, що містять ознаки злочину:

- для припинення групових порушень громадського порядку, масових заворушень;

- для примусової зупинки автотранспорту;

- для захоплення озброєного злочинця;

- звільнення заручників.

Спеціальні засоби забезпечення спеціальних операцій застосовуються:

- водомети - шляхом спрямування водяного стовпа під тиском 10-12 атмосфер по нижній частині ніг правопорушників і при температурі атмосферного повітря не нижче 0С;

- світлозвукові пристрої відволікаючої дії шляхом вчинення психофізичного впливу на правопорушника потужними світловими (3010⁶ Кд) та акустичними (до 172 ДБ) імпульсами на відстані не ближче 2 метрів від правопорушника;

- малогабаритні вибухові пристрої - шляхом швидкого пробивання отворів у дверях та інших перешкодах, крім приміщень, де знаходяться заручники;

- патрони з гумовою кулею - шляхом відстрілу із спеціальної зброї по нижній частині ніг з відстані не ближче 20 метрів;

- пристрої для примусової зупинки автотранспорту правопорушників шляхом перекриття автошляхів і виключно до транспортного засобу правопорушника, крім мотоциклів, вантажних автомобілів, транспортних засобів, що перевозять пасажирів.

Забороняється застосовувати спеціальні засоби забезпечення спеціальних операцій у випадках, коли можуть постраждати оточуючі, а також у закритих приміщеннях.

Порушення правил застосування спеціальних засобів забезпечення спеціальних операцій тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Стаття 17. Правила застосування для охорони громадського порядку спеціальних транспортних засобів

Для охорони громадського порядку використовується спеціально обладнана техніка на колісному ході, а також мотоцикли, катери і гелікоптери у випадках:

- несення патрульно-постової служби;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- виконання оперативних завдань;

- охорони громадського порядку під час проведення масових заходів;

- забезпечення організаційних міроприємств щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Транспортні засоби повинні бути обладнані у відповідності до завдань, що виконуються, радіостанціями та іншими необхідними технічними засобами, а також пофарбовані відповідно до прийнятої кольоровографічної схеми.

Забороняється перевозити спеціальними транспортними засобами сторонніх громадян (крім випадків термінового доставлення хворих, якщо їх життю загрожує небезпека, в лікувальні заклади), вантажі, а також залишати транспортний засіб без нагляду; знаходитись у автомобілі під час зупинок у пунктах зупинок, за винятком ведення переговорів радіостанції та при розгляді справ; перевищувати встановлену швидкість руху, якщо це не повязано зі службовою необхідністю; самовільно відхилятися від призначеного маршруту та змінювати порядок несення служби, якщо це не повязано зі службовою необхідністю; передавати стороннім особам керування транспортними засобами; залишати без нагляду затриманих в транспортних засобах; використовувати транспортні засоби у випадках, коли від цього можуть постраждати оточуючі.

Стаття 18. Правила застосування службових тварин під час охорони громадського порядку

Для попередження протиправних діянь, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю використовуються службові тварини ( собаки і коні), які пройшли відповідний курс дресирування і визнані придатними для службового використання у наступних випадках:

- кінні наряди - на маршрутах (постах) у лісопаркових зонах, а також в місцях забезпечення масових міроприємств;

- службові собаки - на маршрутах (постах) для проведення оперативно-розшукової діяльності, охорони обєктів, а також охорони затриманих, взятих під варту осіб.

Забороняється застосування службових собак для припинення протиправного діяння, що не містить ознак злочину.

Порушення правил використання службових тварин тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Розділ V. Права та обовязки громадян, що затримуються застосуванням сили, вогнепальної зброї.

Стаття 19. Права та обовязки громадян, що затримуються застосуванням сили, вогнепальної зброї.

Кожен громадянин зобовязаний дотримуватись вимог чинного законодавства України, а у випадках його порушення претерпіти законний вплив каральних санкцій.

Особа, яка затримується за підозрою у вчиненні протиправного діяння, має право:

- на гідне поводження;

- знати причину свого затримання, повідомити про цей факт своїх близьких, рідних;

- на допомогу захисника з моменту доставлення у службове приміщення;

- не свідчити проти себе і близьких родичів, коло яких визначено законом;

- особа, що постраждала внаслідок застосування сили, вогнепальної зброї або її законні представники мають доступ до незалежного адміністративного провадження, до судового слідства, судового процесу. Внаслідок смерті таких осіб чинне положення розповсюджується на їх утриманців

Будь-яка особа, якій стало відомо про порушення вказаних правил має право доповісти у відповідні інстанції.

Порушення прав громадян, що підлягають тимчасовому затриманню, тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Розділ VІ. Права та обовязки посадових осіб, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю.

Стаття 20. Права та обовязки посадових осіб, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю.

Кожна особа, що виконує службові обовязки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю, служить народу, захищаючи всіх осіб від протиправних актів у відповідності до високого рівня відповідальності, що вимагає професія співробітника міліції.

Захищаючи людську гідність, права людини, співробітники міліції мають право застосовувати силу, вогнепальну зброю тільки в разі крайньої необхідності і в тій мірі, в якій це вимагається для відновлення громадського порядку.

Правомірне застосування сили, вогнепальної зброї не вважається катуванням.

Співробітники міліції, що відмовились виконувати незаконний наказ про застосування сили, вогнепальної зброї або повідомляють про це іншим посадовим особам не притягаються до будь-якої відповідальності.

У необхідних випадках, після застосування сили, вогнепальної зброї співробітники міліції надають потерпілим першу допомогу.

Порушення встановлених правил, прав, законних інтересів громадян, виконання незаконного розпорядження, наказу вищестоящих посадових осіб тягне встановлену законом відповідальність.

Розділ VІІ. Контроль громадських формувань за дотриманням прав затримуваних і застосуванням насильства осіб.

Стаття 21. Контроль громадських формувань за дотриманням прав затримуваних і застосуванням насильства осіб.

Кожна особа, що виконує службові або громадські обовязки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю представляє громадськість у цілому, несе перед нею відповідальність та їй підзвітна.

Будь-яка громадська організація має право:

- звернутись до відповідної посадової особи ОВС України, інших відповідних установ з приводу обєктивного розслідування правомірності застосування сили, вогнепальної зброї;

- брати участь в обговоренні навчальних програм з приводу підготовки особового складу міліції до застосування сили, вогнепальної зброї;

- ставити питання про доцільність існування тих чи інших правових норм з питань застосування сили, вогнепальної зброї перед широким колом громадськості;

- брати учать в екзаменаційних комісіях з питань підтвердження належного рівня підготовки відповідної категорії співробітників міліції, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю;

- звертатись до суду, прокуратури з приводу порушення прав і законних інтересів громадян, що затримувались із застосуванням сили, вогнепальної зброї.

Порушення вказаних правил, а також незаконне застосування сили, вогнепальної зброї тягне за собою матеріальну (моральну), дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність в залежності від тяжкості наслідків у відповідності до чинного законодавства України.

Розділ VІІІ. Нагляд за дотриманням законодавства з питань застосування сили, вогнепальної зброї співробітниками міліції.

Стаття 22. Нагляд за дотриманням законодавства з питань застосування сили, вогнепальної зброї співробітниками міліції.

Нагляд за дотриманням законодавства співробітниками міліції з питань застосування сили, вогнепальної зброї здійснюється органами прокуратури, які мають право:

- брати участь у розробці навчальних програм по підготовці відповідної категорії співробітників міліції до застосування сили, вогнепальної зброї;

- брати учать в екзаменаційних комісіях з питань підтвердження належного рівня підготовки відповідної категорії співробітників міліції, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю;

- періодично аналізувати статистичні дані з питань застосування сили, вогнепальної зброї;

- вирішувати питання про санкціонування застосування сили, вогнепальної зброї під час припинення групових порушень громадського порядку, масових заворушень;

- періодично інформувати громадськість про стан дотримання законності міліцією з питань застосування сили, вогнепальної зброї.

Порушення встановлених правил, обовязків по контролю за дотриманням законності з зазначених вище питань тягне встановлену чинним законодавством України відповідальність.

Розділ ІХ. Заключні положення.

1. Даний Закон вступає в силу з дня його оприлюднення.

2. Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України, органам місцевого самоврядування в місячний термін затвердити типові положення по виконанню службових обовязків, функцій нагляду, громадського контролю за дотриманням законності міліцією при застосуванню сили, вогнепальної зброї; надати на розгляд Верховній Раді України пропозиції по приведенню законів України у відповідність з даним Законом; привести відомчі підзаконні акти у відповідність з даним Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативних актів, що суперечать даному Закону.

Виконав здобувач кафедри адміністративного права НАВС України, викладач училища професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Житомирській області, капітан міліції Масляніцин Віктор Іванович (10020, м.Житомир, проспект Миру, 7, кв.135).

Список використаної літератури

1. Закони України.

1.1. Конституція України, - Голос України, №138, 1996

1.2. “Про міліцію”, - Голос України, №121, 1990

1.3. ““Про Службу безпеки України”, - Голос України, № 32, 1992

1.4. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України”, - Голос України

2. Постанови Верховної Ради України.

2.1. Постанова Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.84, Кодекс України про адміністративні правопорушення, ВВР 1994, додаток до №51, ст. 1123

3. Постанови Кабінету Міністрів України

3.1. Постанова Ради Міністрів УРСР №49 від 22.02.91 “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР”, - “Про міліцію”, - Голос України, №18 , 1991

4. Укази Президента України

4.1. Тимчасові загальновійськові Статути Збройних Сил України (Статут внутрішньої служби, Дисциплінарний статут, Стройовий статут). - Урядовий Курєр, № 39, 1993

4.2. Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю. - Голос України, № 120 , 1994

5. Нормативні документи Міністерств і відомств України

5.1. Наказ МВС України від 13.02.98 №101 “Про затвердження інструкції про порядок застосування електрошокових пристроїв (електрошокерів)”;

5.2. Наказ МВС України від 21.02.96р. № 115 “Про затвердження інструкції про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю;

5.3. Наказ МВС України від 16.01.97р. № 30 “Про затвердження інстукції по категоруванню засобів індивідуального броне захисту в органах та підрозділах внутрішніх справ, військах і вищих навчальних закладах системи МВС України;

5.4. Наказ МВС України від 30.03.91 №118 “Про оголошення постанови РМ УРСР “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР”;

5.5. Наказ МВС України від 23.02.92 №45 “Заходи по вдосконаленню служби ДАІ”;

5.6. Наказ МВС України від 30.12.92 №751 “Про порядок виконання постанови Кабінету Міністрів України “ Про внесення доповнень до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР”;

5.7. Наказ МВС України від 10.09.94р. №141 дск “Про затвердження норм належності спеціальних засобів”;

5.8. Наказ МВС України від 6.06.95 №364 “Про заходи щодо виконання постанови КМ “ Про внесення змін до п.12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР” та впровадження електрошокових пристроїв”;

5.9. Наказ МВС України від 28.07.95 №404 “Статут патрульно-постової служби міліції України”;

5.10. Наказ МВС України від 24.07.97р. № 493 “Про затвердження курсу стрільб із стрілецької зброї для рядового і начальницького складу ОВС України.

5.11. Наказ МВС України від 13.01.98. № 26 дск “Про затвердження інструкції із застосування спецзасобу “Терен - 6” та внесення змін і доповнень до наказу МВС України від 10.08.94р. № 441 дск та наказу МВС України від 20.04.95р. № 234дск.

5.12. Постанова Кабінету Міністрів України №583 від 30.07.93 “ Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні”.

5.13. Постанова Кабінету Міністрів України №597 від 28.10.92 “Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні”.

5.14. Постанова Кабінету Міністрів України №829 від 4.08.97 “ Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні”.

5.15. Наказ МВС України від 28.12.95 №865 “Про затвердження інструкції про порядок і правила придбання, видачі, зберігання в ОВС електрошокових пристроїв”;

6. Спеціальна література

6.1. Аверянов В.Б., Бойко В.Ф. Коментар до Конституції України. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. - 376 с.

6.2. Алексеев А.Н., Батыгин Л.С. Перестройка: гласность, демократия, социализм в человеческом измерении. - М.: Прогресс. - 1998. - 488 с.

6.3. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. - с. 30.

6.4. Афанасьев В.Г. Понятие юридичесской ответственности. Советское государство и право 1979.- № 6.- с. 59.

6.5. Бандурко О.М. - “заходи адміністративного припинення в діяльності міліції.”, 1994год.

6.6. Барнашева Л.П. К вопросу о механизме реализации воспитательной функции советского права // Актуальные проблемы государства и права в современный период. - Томск, 1981. - с. 10-12.

6.7. Веремеєнко І.І. Механізм адміністративно - правового регулювання в середовищі охорони громадського порядку,-М 1981,- т. 1 с. 55

6.8. Витченко А.М. Метод правового регулирования социалистических общественных отношений. - Саратов, 1974. - с. 30.

6.9. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. - К.: Вища шк., 1991. - 207 с.

6.10. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. - с. 50-55.

6.11. Дюрашм І. Я. Правоприменительные отношения как разновидность управленческих отношений. Советское государство и право. - 1977.- № 7.- с. 46-54

6.12. Даньшин І.Н. “Уголовно правовая охрана общественного порядка, 1973.

6.13. Єфімов М.Є. Борьба с преступлениями против общественного порядка, общественной безопасности и здоровья населения. Минск 1971.

6.14. Жалінський О. Є .Новые социально - правовое мышление и профилактика преступлений. М. 1988. - с. - 25.

6.15. Жилін Н.Н. Спецзасоби захисту працівників ОВС.

6.16. Жилін Н.Н. Спецзасоби “Черемуха”.

6.17. Загородніков М. І. Общественній порядок и норми его укрепления.-Советское государство и право ,1977 № 10.

6.18. Зотов Л.В. К вопросу о филосовском и юридичесском понятиях ответственности, профилактики право нарушений.-М., 1980 віп. 11 с. 58.

6.19. Ігітов В.І. О сфере правового регулирования в области обеспечении общественного порядка .-Вестник МГУ “Право” , 1964 № 2.

6.20. Казимирчук В.П. Социальное действие права в условиях развитого социализма: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. - М., 1977. - с. 12.

6.21. Казимирчук В.П. Социальный механизм действия права - Советское государство и право, 1970, № 10.

6.22. Карпець І.І. , Ратимов А.Р. правосознание и причині преступности. Советское государство и право. - 1969. - № 12. - с. 47-54.

6.23. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия. - с. 6-7.

6.24. Колпаков В.К. Адміністративне право України: -К.: ЮРІНКОМ ІНТЕР,1959 с. 836

6.25. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. - М.: Юрид. лит., 1978. - 144 с.

6.26. Кирпец І.І. - РатіноваА.Р. Правосознание и причины преступлений. Советское государство и право.-1968.-№ 12-с.52.

6.27. Кмошніченко О.П. Административно правовая борьба с мелкими хулиганами и злостным пьянством .Киев., 1976.

6.28. Куралін Г.Г. Механизм ведомственного правового регулирования деятельности органов внутренних дел. М.,1976.

6.29. Лазарев Л.В. Местные Советы и правовое воспитание граждан. Советское государство и право.- 1973. №8. - с. 79-84.

6.30. Лазарев Н.С. роль местніх Советов в обеспечении законности применения мер административного принуждения. Советское государство и право. - 1974. - № 2.

6.31. Ланій В.А. Основи управління ОВС в осовливих умовах.

6.32. Лойфман І.Я. - “Причастность и детерменизм. Категории диалектики. -Свердловск 1974 - вып. 3 ч. 5.

6.33. Луньова А.Е. ”Адміністративне право” - М.1970.

6.34. Манохін В.М. “Советское административное право “ М.1977.

6.35. Назармирук В.П. социальній механизм действия права. Советское государство и право. - 1970. № 10 с. 37-45.

6.36. Нікішин Г.С. , Толмачов Є.Ф. Спец техніка і її застосування.

6.37. Ознобішин Н.Н. Мистецтво рукопашного бою. - М., 1980. - с. 7.

6.38. Орзих І.Ф. Право и личность. Вопроси теории правового воздействия на личность социалистического общества. Одесса 1978.

6.39. Ореховський О.І. Ответственность и её социальная природа. Методиесский аспект. Томск, 1978 - с. 220.

6.40. Пархоменко П.П. “Спеціальні оперативно - технічні засоби”.

6.41. Пахрака Д.М. Советское законодательство об административной ответственности.-Пермь, 1969год,- с. 73.

6.42. Попов Л.Л. Некоторые вопросы содержания и форм административной деятельности советской милиции. и труды Высшей школи МООП РСФСР, віп 7 М.,1962

6.43. Петрова Р.І. Советские административно - правовые отношения М.,1972.

6.44. Реутов В.П. О разграничении права и правового регулирования // Правоведение. - 1974. - №5. - с. 22-27.

6.45. Радько Т.Н. Функции социалистического права // Советское государство и право. - 1977. - №5. - с. 51-55.

6.46. Реутов В.П. Организация права и регулирование. Правоведение. 1974 - №5 с. 22-27

6.47. Саввін М.Е., Курников В.В. Меры воздействия, применяемые за нарушение общественного порядка. М.,1981.

6.48. Сапагамив Г. Отношения по воспитанию и обучению граждан - предмет правового регулирования. Советское государство и право.- 1977.- № 8.- с.122-128.

6.49. Сідеко О.П. Административно - правовые вопросы охраны общественной безопасности в советском государстве автореферат Канд. дис. М. 1980.

6.50. Серьонін О.В. Советский общественный порядок и административно - правовые средства его укрепления. М.,1975.

6.51. Сорокін В.Д. Административно - процессуальное право М., 1972. Метод правового регулирования М., 1976.

6.52. Соловей Ю.П. Правовое регулирование применения милицией силы / Государство и право. - 1993. - №4. - с. 106-116.

6.53. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содаржание, реформа. - Харьков.: Основа, 1991. - 120 с.

6.54. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. - М., 1980. - с. 34.

6.55. Толстой В.С. реализация право отнашений и концепция объекта. Советское государство и право. - 1974. - № 1. - с. 122-126.

6.56. Хазарев В.В. Сфера и пределі првового регулирования. Советское государство и право. - 1970. - № 11 - с. 38-45.

6.57. Цуканов А.Н. Расстрел в Новочеркасске: Худ.-публ. очерк. - Волгоград.: ред. - изд. центр, 1991. - 32 с.

6.58. Юсупов В.А. Правоприменительная деятельность органов управления. - Юрид. лит., 1979. - 136 с.

6.59. Август-91. - М.: Политиздат, 1991. - 272 с.

6.60. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник / І.П. Голосніченко, Я.Ю. Кондратьєв - К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. - с. 177.

6.61. Біла книга “чорного вівторка”.Народний рух України. - К., 1995. - с.288

6.62. Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію”/
О.В. Бакаєв, П.Д. Біленчук.-К.: Українська академія внутрішніх справ, с.1996.-144

6.63. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для студентів /
П.М. Рабінович. - К., 1994. - 236 с.

6.64. Основные понятия теории социального управления. Учебное пособие по спецкурсу / Д.Н. Бахрах. Пермский ун-т, 1978. - 102 с.

6.65. Путч. Хроника тревожных дней. Предисл. А. Виноградова и
Г. Павловского. - М.: Прогресс, 1991. - 288 с. с илл.

6.66. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. - М.: Юристъ, 1997. - 672 с.

6.67. Почему это случилось? - Красная Звезда, №6, 1989

6.68. Дві третини честі і гідності. - Голос України,№11, 1996

6.69. Керімов Д.О. Философскиепроблемы права М.,1972.

6.70. Коваль Л.В. Адміністративне право України. К.”Основа“, 1994.

6.71. Зивс С.Л. Источники права. - М., 1981. - с. 9, 16.

6.72. Алексеев С.С. Общая теория права. - М., 1982. - т.2. - с. 173.

6.73. Єронкін М.І.”Управление в области охрани общественного порядка. М.,1965. Административно - правовая охрана общественного порядка. Л., 1973

6.74. Юсупова В.О. Теория административного права., - М., 1985. с. 35-43.

6.75. Явіч В.С. Об исследованиях механизма действия права .,- Советское государство и право,1973, № 8.

6.76. Якуба О.М. Вопрос административной ответтвенности в свете дальнейшего укрепления социалистичесской законности .- Учебніе записки Харьковского юридичесского института, віп 12. Харьков 1958.

6.77. Пава людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. /Упоряд. Т. Яблонської. - к.: Сфера, 1999. - с. 324.