Мікропроцесорна техніка - отчет по практике

ЗМІСТ

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ

1 Відповіді на питання по охороні праці при роботі з ПК та УНМС-2

2 Відповіді на контрольні питання з устрою ти принципу роботи УНМС-2

3 Структура, призначення та взаємодія складових УНМС-2

4 Звязок УНМС-2 з ПК. Набір, налагодження та виконання програм користувача

5 Тестові програми УНМС-2 та індивідуальні тести

6 Програми типових процедур

7 Індивідуальне завдання

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ

Основною метою навчальної практики з мікропроцесорної техніки є скріплення теоретичних знань, які були отримані в процесі навчання, підготовка студентів до самостійної роботи із сучасною мікропроцесорною технікою, яка використовуються при розробці "різноманітних систем контролю, збору інформації та керування обєктами та процесами, що знаходять широке застосування на виробництві та побуті. Практика повинна сприяти розвитку творчих здібностей студента, самостійності студента, умінню студентами приймати технічно обґрунтовані рішення в процесі роботи над створенням вузлів мікропроцесорної техніки, спроможності працювати у творчому колективі.

В результаті проходження практики студенти повинні:

- знати:

1. архітектуру сучасних мікроконтролерів;

2. методи тактування. режими зниженого енергоспоживання й скидання типових мікроконтролерів ;

3. роботу системи переривань мікроконтролерів;

4. організацію та методи програмування портів уводу-виводу й таймерів;

5. призначення та функціонування компаратора;

6. організацію, режими роботи та функціонування аналого-цифрового перетворювача;

7. організацію, режими роботи, функціонування та методи програмування сучасних послідовних периферійних інтерфейсів;

8. системи команд мови програмування Assembler для АУК. та МС8-51 сумісних мікроконтролерів;

9. правила написання програм на мові програмування Assembler; 10.технічні характеристики сучасної цифрової елементної;

10. склад лабораторного стенда на основі УНМС-2;

11. призначення та взаємодію інструментальної ПЕОМ з УНМС-2;

12. структуру, технічні характеристики, конструкцію та призначення

13. органів керування УНМС-2;

14. склад та функціональне призначення програмного забезпечення УНМС-2

15. призначення, функціональний склад системної програми MONITOR для УНМС-2 та її взаємодію з програмою користувача.

- уміти:

1. підключати УНМС-2 до інструментальної системи програмування;

2. розробляти на базі технічних засобів УНМС-2 різноманітні мікро-контролерні пристрої;

3. підключати датчики та периферійні пристрої до УНМС-2;

4. розробляти алгоритми прикладних програм;

5. писати прикладні програми на мові програмування assembler для АУК. та МС8-51 сумісних мікроконтролерів:

6. використовувати програмне забезпечення УНМС-2 при створенні та налагоджуванні прикладних програм.

1. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З ПК ТА УНМС-2

1. Що повинен знати, вміти та виконувати користувач ПК.

Користувач повинен:

? виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

? не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

? не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

? памятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

? уміти надавати першу медичну допомогу потерпілому при нещасному випадку;

? уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;

? виконувати правила гігієни.

2. Укажіть групи основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що впливають на користувача ПК. Їх загальна характеристика.

Визначення та вивчення факторів, що впливають на функціональний стан користувачів компютерів дозволить виділити основні причини виникнення станів напруженості, стомлення, стресу і здійснюють відповідні профілактичні заходи.

Трудова діяльність користувачів, компютерів відбувається у певному виробничому середовищі, яке впливає на їх функціональний стан. Найбільш значимі -- фізичні фактори виробничого середовища, до яких належать електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів, електростатичні поля, шум, параметри мікроклімату та ціла низка світлотехнічних показників. Вплив хімічних та, особливо, біологічних факторів виробничого середовища на користувачів компютерів -- значно менший.

Трудовий процес суттєво впливає на психофізіологічні можливості користувачів компютерів, оскільки їх діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; недостатньою руховою активністю; напруженнями сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів компютерів відзначається, значними інформаційними навантаженнями.

3. Наведіть перелік фізичних факторів.

? підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

? підвищений рівень рентгенівського випромінювання;

? підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

? підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;

? підвищений рівень статичної електрики;

? підвищений рівень запиленості повітря робочої зони;

? підвищений рівень позитивних аерофонів в робочій зоні;

? знижений рівень вміст негативних аероіонів в робочій зоні;

? знижена чи підвищена вологість в робочій зоні;

? знижена чи підвищена рухомість повітря в робочій зоні;

? підвищений рівень шуму;

? підвищений чи знижений рівень освітлення;

? підвищений рівень засліпленості;

? нерівномірність розподілу яскравості в полі зору;

? ураження електричним струмом.

4. Наведіть перелік хімічних факторів.

? підвищений вміст в повітрі робочої зони двоокису вуглиця, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду.

5. Наведіть перелік психофізичних факторів.

? напруга зору;

? напруга уваги;

? інтелектуальні навантаження;

? емоційні навантаження;

? тривалі статичні навантаження;

? монотонність праці;

? великий обсяг інформації, обробленої за одиницю часу;

? нераціональна організація праці.

6. Наведіть перелік біологічних факторів.

? підвищений вміст у повітрі робочої зона мікроорганізмів;

? приміщення повинні мати природнє і штучне освітлення;

? організація робочого місця користувача ПК повинна забезпечувати відповідність робочого місця та їх використання.

7. Дайте характеристику спектра електромагнітного випромінювання.

Як вже було зазначено раніше, дисплеї на основі ЕПТ є потенційним джерелом випромінювання кількох діапазонів електромагнітного спектра: рентгенівського, оптичного, радіочастотного. Кожний вид випромінювання відрізняється своїми особливими характеристиками впливу на організм людини, тому розглянемо їх окремо.

Найвищі рівні рентгенівського випромінювання зареєстровані при максимальній яскравості і при щільно заповненому екрані. Однак, у всіх випадках виявлене рентгенівське випромінювання від ВДТ не перевищувало фонового рівня. В результаті проведення досить детальних та всесторонніх вимірювань переважна більшість дослідників вважає, що відеотермінал не несе небезпеки Для користувача з точки зору можливого рентгенівського випромінювання, оскільки інтенсивність такого випромінювання значно нижча гранично допустимих норм.

Необхідно зазначити, що відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв становить 7,74 -10~12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран ВДТ. Область оптичного випромінювання включає ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (14) випромінювання.

Діапазон довжини хвиль від 100 до 400 нм, що складають УФ- випромінювання поділяється на три основні складові частини:

? УФ-А (довгохвильове), з довжиною хвилі від 400 до 320 нм;

? УФ-В (середньохвильове), з довжиною хвилі від 320 до 280 нм;

? УФ-С (короткохвильове), з довжиною хвилі від 280 до 100 нм.

Проведені дослідження показали, що рівень УФ- випромінювання значно залежить від виду використовуваного у ВДТ люмінофора. Так УФ- випромінювання частіше повязано з зелено-голубими видами люмінофора, а ніж жовто-оранжевими. У 85% приведених вимірювань, тобто у більшості випадків, УФ- випромінювання не було виявлено. В тих же випадках, коли таке випромінювання і вдалося виявити, його рівень становив в середньому 0,001 Вт/м2 (УФ-В).

Видиме випромінювання охоплює вузький діапазон частот між найдовшими хвилями УФ- випромінювання (400 нм) та найкоротшими хвилями ІЧ- випромінювання (760 нм). Основним органом, на який впливає видиме випромінювання є око; ці хвилі проходять з незначним поглинанням через очне середовище та досягають сітківки. На думку медиків, цей вид оптичного випромінювання не може спричинити шкоди зоровому аналізатору.

Вплив яскравих джерел світла може викликати втомлення очей, запалення райдужної оболонки та спазм повік. Однак ці симптоми швидко минають і не викликають патологічних змін.

8. Вкажіть джерела та дайте характеристику електромагнітному випромінюванню.

Найвищі рівні рентгенівського випромінювання зареєстровані при максимальній яскравості і при щільно заповненому екрані. Однак, у всіх випадках виявлене рентгенівське випромінювання від ВДТ не перевищувало фонового рівня.

Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран ВДТ. Область оптичного випромінювання включає ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне випромінювання.

9. Опишіть дію електромагнітного випромінювання на організм людини.

Під впливом ЕМП та випромінювань спостерігаються загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль в ділянці серця. Зявляється роздратування, втрата уваги, зростає тривалість мовнорухової та зоровомоторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідченням порушення роботи окремих органів -- шлунку, печінки, селезінки, підшлункової та інших залоз. Пригнічуються харчовий та статевий рефлекси.

Реєструються зміни артеріального тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево-судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові та сечі, знижується концентрація альбуміну та зростає вміст глобуліну, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають й інші зміни складу крові.

Кількість скарг на здоровя в місцевості поблизу радіостанції значно (майже вдвічі) вища, ніж поза її межами. Загальна захворюваність в селищі з радіоцентром, в основному зумовлена порушенням діяльності нервової та серцево-судинної систем.

У досліджених дітей відзначено порушення розумової працездатності внаслідок зниження уваги через розвиток послідовного гальмування та пригнічення нервової системи. Фіксувалися прискорений пульс та дихання, підвищення артеріального тиску при фізичному навантаженні та сповільнене повернення до норми цих показників при його знятті. Фіксувався також вплив ЕМП на інші процеси, в тому числі імуннобіологічні.

Дослідження показали, що опромінення ЕМП малої інтенсивності впливає на тварин практично так само, як і на людей.

В перший період опромінення спостерігаються зміни поведінки тварин: у них зявляються неспокій, збудження, рухова активність, прагнення втекти із зони випромінювання. Тривалий вплив ЕМП призводив до зниження збудження, зростання процесів гальмування.

Вплив ЕМП на тварин у період вагітності призводив до зростання кількості мертвонароджених, викиднів, каліцтв. Спостерігалися аналогічні наслідки, які проявлялись у наступних поколіннях.

Мікроскопічні дослідження внутрішніх органів тварин виявили Дистрофічні зміни тканин головного мозку, печінки, нирок, легенів, міокарду. Було зафіксовано порушення на клітинному рівні. На підставі клінічних та експериментальних матеріалів виявлені основні симптоми Уражень, які виникають при впливі ЕМП. Іх можна класифікувати як радіохвильову хворобу. Ступінь патологій прямо залежить від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей, діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних факторів, можливостей адаптації.

Поряд з радіохвильовою хворобою як специфічним результатом дц ЕМП спостерігається, завдяки його впливу, загальне зростання захворюваності, а також захворювання окремими хворобами органів дихання, травлення та ін. Це відмічається також і при дуже малій інтенсивності ЕМП, яка незначно перевищує гігієнічні нормативи.

Є відомості про клінічні прояви дії НВЧ-опромінення залежно від інтенсивності опромінення. При інтенсивності близько 20 мкВт/см2 спостерігається зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску, тобто реакція на опромінення. Із зростанням інтенсивності проявляються електрокардіологічні зміни, при хронічному впливі -- тенденція до гіпотонії, до змін з боку нервової системи. Потім починається прискорення пульсу, коливання обєму крові.

За інтенсивності 6 мВт/см2 помічено зміни у статевих залозах, у складі крові, каламутність кришталика. Далі -- зміни у згортанні крові, умовно-рефлекторній діяльності, вплив на клітини печінки, зміни у корі головного мозку. Потім -- підвищення кровяного тиску, розриви капілярів та крововиливи у легені та печінку.

За інтенсивності до 100 мВт/см2 -- стійка гіпотонія, стійкі зміни серцево-судинної системи, двостороння катаракта. Подальше опромінення помітно впливає на тканини, викликає больові відчуття, якщо інтенсивність перевищує 1 Вт/см2, то це викликає дуже швидку втрату зору.

Одним із серйозних ефектів, зумовлених НВЧ опроміненням, є ушкодження органів зору. На нижчих частотах такі ефекти не спостерігаються і тому їх треба вважати специфічними для НВЧ діапазону-

Ступінь ушкодження залежить в основному від інтенсивності та тривалості опромінення. Із зростанням частоти, напруженості ЕМП, яка викликає ушкодження зору, -- зменшується.

Гостре НВЧ опромінення викликає сльозотечу, подразнення, звуження зіниць. Потім після короткого (1--2 доби), періоду спостерігається погіршення зору, яке зростає під час повторного опромінення, що свідчить про кумулятивний характер ушкоджень.

При впливі випромінювання на око спостерігається ушкодження роговиці. Але серед усіх тканин ока найбільшу чутливість має у діапазоні 1--10 П ц кришталик. Сильне ушкодження кришталика зумовлене тепловим впливом НВЧ (при щільності понад 100 мВт/см2).

Люди, опромінені імпульсом ІІВЧ коливань, чують звук. Залежно від тривалості та частоти повторень імпульсів цей звук сприймається як щебетання, цвірінькання чи дзюрчання у якійсь точці (всередині чи ззаду) голови. Частота відчуття звуку не залежить від частоти НВЧ сигналу.

Існує наступне пояснення слухового ефекту: під впливом імпульсів НВЧ енергії збуджуються термопружні хвилі тиску в тканинах мозку, які діють за рахунок кісткової провідності на рецептори внутрішнього вуха.

У тварин слуховий ефект викликає неспокій, вони намагаються уникнути опромінення. Питання, наскільки слуховий ефект неприємний чи шкідливий для людини, перебуває у стадії дослідження, як і питання про можливі неслухові ефекти імпульсного НВЧ опромінення.

При дослідженні впливу НВЧ випромінювання невеликої (нетеплової) інтенсивності на комах спостерігалися тератогенні ефекти (вроджені каліцтва), які іноді мали мутагенний характер, тобто успадковувалися.

Виявлено значний вплив НВЧ на зміну фізико-хімічних властивостей та співвідношення клітинних структур. Особливо це призводить до затримки та припинення процесів розмноження бактерій та вірусів і знижує їх інфекційну активність.

10. Як здійснюється нормування напруженості складових ЕМВ.

Джерелами електромагнітних випромінювань в радіотехнічних пристроях є генератор, тракти передачі енергії від генератора до антени, антенні пристрої, електромагніти в установках для термічної обробки матеріалів, конденсатори, високочастотні трансформатори, фідерні лінії. При к роботі в навколишнє середовище поширюються ЕМП.

Встановлені правилами гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП поширюються на діапазон частот 30 кГц-- 300 ГГц.

Електромагнітне поле ВЧ і НВЧ, що несе з собою енергію, може самостійно поширюватися в просторі без провідника електроструму зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Воно змінюється з цією ж частотою, що і струм, який його створив. Електромагнітне поле в 5--8 діапазонах частот оцінюється напруженістю поля. Одиницею виміру напруженості поля для електричної складової є вольт на метр (В/м). Поле у 9--11 діапазонах частот оцінюється поверхневою густиною потоку енергії, (ГПЕ). Одиницею виміру ГПЕ є Ват на квадратний метр -- (1 Вт/м2 = 0,1 мВт/см2 = 100 мкВт/см2).

Коли дози електромагнітних випромінювань електромагнітних установок радіочастот перевищують допустимі значення, виникають професійні захворювання.

Гранично допустимі рівні напруженості електричного поля (електрична складова ЕМП) виражаються середньоквадратичним (ефективним) значенням, і рівень ГПЕ, який виражається середнім значенням, визначається в залежності від частоти (довжини) хвилі і режиму випромінювання.

ГДР, наведені в даній таблиці, не поширюються на радіо засоби телебачення, які нормуються окремо.

Гранично допустимі рівні ЕМП, які створюють телевізійні радіостанції в діапазоні частот від 48 до 1000 МГц, визначаються за формулою:

EГДР=21f-0.37

де EГДР -- ГДР напруженості УМП (електричної складової ЕМП), В/м;

f --несуча частота оцінюваного канала (канала зображення або супроводу), МГц.

11. Вкажіть методи захисту від дії ЕМВ та розкрийте їх сутність.

Для зменшення впливу ЕМП на персонал та населення, яке знаходиться у зоні дії радіоелектронних засобів, потрібно вжити ряд захисних заходів. До їх числа можуть входити організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні.

Здійснення організаційних та інженерно-технічних заходів покладено передусім на органи санітарного нагляду. Разом з санітарними лабораторіями підприємств та установ, які використовують джерела електромагнітного випромінювання, вони повинні вживати заходів з гігієнічної оцінки нового будівництва та реконструкції обєктів, котрі виробляють та використовують радіозасоби, а також нових технологічних процесів та обладнання з використанням ЕМП, проводити поточний санітарний нагляд за обєктами, які використовують джерела випромінювання, здійснювати організаційно-методичну роботу з підготовки спеціалістів та інженерно-технічний нагляд.

Ще на стадії проектування повинне бути забезпечене таке взаємне розташування опромінюючих та опромінюваних обєктів, яке б зводило до мінімуму інтенсивність опромінення. Оскільки повністю уникнути опромінення неможливо, потрібно зменшити ймовірність проникнення людей у зони з високою інтенсивністю ЕМП, скоротити час перебування під опроміненням. Потужність джерел випромінювання мусить бути мінімально потрібною.

Виключно важливе значення мають інженерно-технічні методи та засоби захисту: колективний (група будинків, район, населений пункт), локальний (окремі будівлі, приміщення) та індивідуальний. Колективний захист спирається на розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості.

Економічно найдоцільніше використовувати природні екрани -- складки місцевості, лісонасадження, нежитлові будівлі. Встановивши антену на горі, можна зменшити інтенсивність поля, яке опромінює населенний пункт, у багато разів. Аналогічний результат дає відповідна орієнтація діаграми напрямленості, особливо високоспрямованих антен, наприклад, шляхом збільшення висоти антени. Але висока антена складніша, дорожча, менш стійка. Крім того, ефективність такого захисту зменшується з відстанню.

При захисті від випромінювання екрана повинне враховуватись затухання хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісову смугу). Для екранування можна використовувати рослинність. Спеціальні екрани у вигляді відбивальних і радіопоглинальних щитів дорогі, малоефективні і використовуються дуже рідко.

Локальний захист дуже ефективний і використовується часто. Він базується на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання у матеріалі та віддзеркалення від його поверхні. Для екранування шляхом віддзеркалення використовують металеві листи та сітки з доброю провідністю. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна здійснити завдяки обклеюванню стін металізованими шпалерами, захисту вікон сітками, металізованими шторами. Опромінення у такому приміщенні зводиться до мінімуму, але віддзеркалене від екранів випромінювання перерозповсюджується у просторі та потрапляє на інші обєкти.

До інженерно-технічних засобів захисту також належать:

? конструктивна можливість працювати на зниженій потужності у процесі налагоджування, регулювання та профілактики;

? робота на еквівалент налагоджування;

? дистанційне керування.

Для персоналу, шо обслуговує радіозасоби та знаходиться на невеликій відстані, потрібно забезпечити надійний захист шляхом екранування апаратури. Поряд із віддзеркалюючими широко розповсюджені екрани із матеріалів, що поглинають випромінювання.

Існує велика кількість радіопоглинальних матеріалів як однорідного складу, так і композиційних, котрі складаються з різнорідних діелектричних та магнітних речовин. З метою підвищення ефективності поглинача поверхня екрана виготовляється шорсткою, ребристою або у вигляді шипів.

Радіопоглинальні матеріали можуть використовуватися для захисту навколишнього середовища від ЕМП, яке генерується джерелом, що знаходиться в екранованому обєкті. Крім того, радіопоглиначами для захисту від віддзеркалення личкуються стіни безлунких камер -- приміщень, де випробовуються випромінювальні пристрої. Радіопоглинальні матеріали використовуються в кінцевих навантаженнях, еквівалентах системах.

Засоби індивідуального захисту використовують лише у тих випадках, коли інші захисні заходи неможливо застосувати або вони недостатньо ефективні: при переході через зони збільшеної інтенсивності випромінення, при ремонтних та налагоджувальних Роботах у аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації, обмежують можливість виконання робочих операцій, погіршують гігієнічні умови.

Для захисту тіла використовується одяг із металізованих тканин та радіопоглинаючих матеріалів. Металізована тканина складається із бавовняних чи капронових ниток, спіральне обвитих металевим дротом. Таким чином, ця тканина, мов металева сітка (при віддалі між нитками до 0,5 мм) послаблює випромінювання не менш, як на 20--30 дБ. При зшиванні деталей захисного одягу потрібно забезпечити контакт ізольованих провідників. Тому елєктрогерметизація швів проводиться електропровідними розчинами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують ємнісний звязок проводів, котрі не контактують.

Очі захищають спеціальними окулярами зі скла з нанесеною на внутрішній бік провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною. Цими окулярами випромінювання НВЧ послаблюється на 20--30 дБ.

Раніше використовувані рукавички та бахили зараз вважають непотрібними, оскільки допустима величина щільності потоку енергії для рук та ніг у багато разів вища, ніж для тіла.

Колективні та індивідуальні засоби захисту можуть забезпечити тривалу безпечну роботу персоналу на радіообєктах.

12. Вкажіть джерела ІЧ випромінювання та їх характеристику.

Джерелами ІЧ випромінювання є багато елементів та вузлів радіоапаратури -- електровакуумні, напівпровідникові та квантові прилади, індуктивності, резистори, трансформатори, зєднувальні проводи тощо. Аналогічним чином електровакуумні прилади у скляних балонах дають випромінювання у видимій області спектра. Але такого роду випромінювання порівняно малої інтенсивності не викликає помітного екологічного впливу. Це ж стосується і некогерентного УФ випромінювання, яке використовується у технологічному процесі фотолітографії при виробництві мікросхем.

13. В чому полягає ІЧ випромінювання на організм людини.

Видиме випромінювання охоплює вузький діапазон частот між найдовшими хвилями УФ- випромінювання (400 нм) та найкоротшими хвилями ІЧ- випромінювання (760 нм). Основним органом, на який впливає видиме випромінювання є око; ці хвилі проходять з незначним поглинанням через очне середовище та досягають сітківки. На думку медиків, цей вид оптичного випромінювання не може спричинити шкоди зоровому аналізатору. Вплив яскравих джерел світла може викликати втомлення очей, запалення райдужної оболонки та спазм повік. Однак ці симптоми швидко минають і не викликають патологічних змін.

14. Як здійснюється нормування ІЧ випромінювання на їх захист від нього.

15. Вкажіть джерела УФ випромінювання та їх характеристику.

16. В чому полягає УФ випромінювання на організм людини.

17. Як здійснюється нормування УФ випромінювання на їх захист від нього.

18. Вкажіть джерела лазерного випромінювання та їх характеристику.

Лазерне випромінювання має ряд особливостей. Воно характеризується великою часовою та просторовою когерентністю -- кореляцією (сумісністю) фаз коливань у деякій точці простору на певну величину моменту часу, а також кореляцією фаз коливань у різних точках простору в один і той же момент часу.

Часова когерентність зумовлює монохроматичність (одно-частотність) випромінювання, що випливає із самого принципу дії лазера як квантового прилада. У реальних умовах з ряду причин ширина спектра лазерного випромінювання обмежна, хоча й досить немала.

Просторова когерентність зумовлює високу скерованість лазерного випромінювання, тобто малу кутову розбіжність променя на великих відстанях. У звязку із малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами (лінзами та дзеркалами) невеликих геометричних розмірів, обмежених дифракцією, завдяки чому на малій площі досягається велика густина випромінювання.

Вказані властивості та їх поєднання є основою для широкого використання лазерів. За їх допомогою здійснюється багатоканальний звязок на великих відстанях (причому кількість каналів тут у десятки тисяч разів може перевищувати можливості НВЧ діапазону), лазерна локація, дальнометрія, швидке опрацювання інформації.

19. В чому полягає дія лазерного випромінювання на організм людини.

Вплив лазерного випромінювання на біологічні тканини може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової ЕМП), перебудови внутріклітинних структур. Залежно від різних обставин прояв кожного ефекту зокрема чи їх сумарна дія можуть відрізнятися.

При великій інтенсивності і дуже малій тривалості імпульсів спостерігається ударна дія лазерного випромінювання, яка розповсюджується з великою швидкістю та призводить до пошкодження внутрішніх тканин за відсутності зовнішніх проявів.

Найважливішим фактором дії потужного лазерного випромінювання на біологічне середовище є тепловий ефект, який проявляється у вигляді опіку, іноді з глибинним руйнуванням -- деформацією і навіть випаровуванням клітинних структур. При менш інтенсивному випромінюванні на шкірі можуть спостерігатися видимі зміни (порушення пігментації, почервоніння) з досить чіткими межами ураженої ділянки. Шкірний покрив, який сприймає більшу частину енергії лазерного випромінювання, значною мірою захищає організм від серйозних внутрішніх ушкоджень. Але є відомості, що опромінення окремих ділянок шкіри викликає порушення у різних системах організму, особливо нервової та серцево-судинної.

У звязку з різною поглинальною здатністю живих тканин при відносно слабких ушкодженнях шкіри можуть виникати серйозні ураження внутрішніх тканин -- набряки, крововиливи, змертвіння, згортання крові. Результатом навіть дуже малих доз лазерного випромінювання можуть бути такі явища, як майже при НВЧ опроміненні -- нестійкість артеріального тиску, порушення серцевого ритму, втома, роздратування. Звичайно, такі порушення зворотні і зникають після відпочинку. Найсильніше впливає лазерне випромінювання на очі.

20. Як здійснюється нормування лазерного випромінювання на їх захист від нього.

Часова когерентність зумовлює монохроматичність (одно-частотність) випромінювання, що випливає із самого принципу дії лазера як квантового прилада. У реальних умовах з ряду причин ширина спектра лазерного випромінювання обмежна, хоча й досить немала.

Просторова когерентність зумовлює високу скерованість лазерного випромінювання, тобто малу кутову розбіжність променя на великих відстанях. У звязку із малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами (лінзами та дзеркалами) невеликих геометричних розмірів, обмежених дифракцією, завдяки чому на малій площі досягається велика густина випромінювання.

21. Наведіть перелік основних симптомів втоми користувачів ПК та їх приблизний процентний розподіл.

Перелік основних симптомів втоми користувачів ПК та їх приблизний процентний розподіл приведені в табл.2.1.

Таблиця 2.1 - Перелік основних симптомів втоми користувачів ПК та їх приблизний процентний розподіл

22. В чому полягає зоровий дискомфорт, який виникає при роботі з ПК.

При роботі з ВДТ основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Ще в перші роки експлуатації компютерів з відео терміналами зявились масові скарги на порушення зору, під яким розуміють здатність сприймати величину, форму та колір предметів, їх взаємне розміщення та відстань між ними.

Наукова група Національної ради наукових досліджень США сформувала термін "астенопія", який визначається "як будь-які субєктивні зорові симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності". Симптоми астенопії були класифіковані на "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очних яблук, ломоти у надбрівній частині та ін.) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи та ін.).

17-ти і 19-ти дюймові дисплеї є джерелом небезпеки, оскільки замість того, щоб використовувати на великому екрані шрифти більшого розміру, користувач прагне максимально заповнити екран інформацією, використовуючи при цьому дуже малі символи, а також велику кількість контрастних кольорів, що створює при роботі сучасних дисплеїв додаткові навантаження на зоровий аналізатор.

Слід зазначити, що в окремих публікаціях вказується на те, що користувачі компютерів, які носять окуляри більш схильні до розладів функції зору. Це пояснюється тим, що для нормальної роботи користувача за дисплеєм компютера, як правило, необхідні інші окуляри ніж ті, які вони використовують для читання. Останні мають фокусну відстань 30 см, а при роботі за дисплеєм компютера фокусна відстань окулярів повинна бути більшою.

23. В чому проявляється розлад нервової системи при роботі з ПК.

Виробнича діяльність операторів ВДТ має свої особливості, під впливом яких можуть формуватись розлади здоровя. До найважливіших факторів, характерних для роботи операторів ВДТ, що впливають на погіршення стану їх ЦНС належать:

? інформаційне перевантаження мозку в поєднанні з дефіцитом часу;

? тривожне очікування інформації, особливо тієї, що викликаєнеобхідність прийняти рішення;

? велике зорове та нервово-емоційне напруження;

? гіподинамія;

? монотонія;

? висока відповідальність за кінцевий результат;

? тривала ізоляція у спілкуванні, зумовлена індивідуальним характером праці за ВДТ.

Під впливом цих факторів виникають зміни у співвідношенні процесів збудження та гальмування в корі головного мозку. При цьому функціональна активність ЦНС знижується, а порушення рівноваги основних нервових процесів все більше спрямовано в бік гальмування. В організмі розвивається втома, яка згідно з ДСТУ 3038-85 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять" визначається як сукупність тимчасових змін у фізіологічному, психічному стані людини, які зявляються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

В операторів ВДТ більш вираженою є психічна втома, яка виявляється наступними ознаками:

? зниженням здатності концентрувати увагу;

? зниженням сприйняття інформації;

? сповільненням мислення, яке окрім-того, певною мірою втрачаєгнучкість та широту;

? зниженням. Здатності до запамятовування, важче також згадувативже відомі речі;

? змінами в емоційному стані (виникають депресії або роздратування,втрата емоційної рівноваги);

? сповільненням сенсомоторних функцій, в результаті чого час реакції оператора збільшується, а рухи стають неточними.

24. Симптоми, слідства методи зниження перенапруження скелетно-мязової системи. Компютерне захворення RSI.

Діяльність користувачів компютерів характеризується тривалою багатогодинною (8 год. і більше) працею в одноманітному напруженому сидячому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях, що припадають лише на кисті рук. Такий характер роботи може призвести до появи низки хворобливих симптомів, що обєднані загальною назвою -- синдром довготривалих статичних навантажень.

Робоче положення "сидячи" забезпечується статичною працею значної кількості мязів, що дуже втомлює. При такому положенні тіла мязи ніг. плечей, шиї та рук довгий час перебувають у скороченому стані. Оскільки мязи не розслабляються, в них погіршується кровообіг. Поживні речовини, що переносяться за допомогою крові, надходять до мязів недостатньо швидко, зате в мязових тканинах нагромаджуються продукти розпаду (наприклад, молочна кислота). В результаті таких явищ можуть виникнути

больові відчуття.

На сьогодні опубліковано багато праць стосовно хвороб кистей рук, серед користувачів компютерів, які тривалий час працювали за клавіатурою.

До найбільш частих симптомів, що характерні для таких захворювань належить:

? больові відчуття різної сили у суглобах та мязах кистей рук;

? оніміння та повільна рухливість пальців;

? судоми мязів кисті;

? поява ниючого болю в ділянці запястка.

В США -- країні з найбільшою кількістю компютерів на одного жителя швидкими темпами розвивається "компютерне" захворювання, яке отримало назву Repetitive Strain Injury (хронічне розтягнення мязів травматичного характеру), скорочено -- RSI. За даними Національного інституту охорони праці і профілактики професійних захворювань (NIOSH) нині RSI належить до професійних захворювань, що найбільш часто зустрічаються в США.

В Європі також з кожним роком зростає кількість користувачів компютерів, які потерпають від RSI-захворювання. Так, при обстеженні працівників редакції лондонської газети "Financial Times" виявилось, що більше третини редакторів, які працюють за-компютером страждають симптомами RSI.

25. Як впливає робота з ПК на репродуктивну функцію користувача.

Нині питання вивчення впливу роботи за компютером на жінок в період вагітності приділяється особлива увага.

У 1980 році в Канаді вперше було проведено дослідження, яке показало, що праця вагітних жінок за компютером майже вдвічі збільшує" кількість спонтанних абортів.

Проведені в різних країнах дослідження у своїй більшості підтвердили висновки канадських лікарів. Зокрема дослідження проведені в США та Швеції серед жінок, які під час вагітності працювали більше 20 годин на тиждень за компютером показали, що у них число спонтанних абортів, мертвонароджених дітей та передчасних родів майже в два рази перевищує аналогічні показники у жінок, які не працювали за компютером під час вагітності. В деяких роботах наводяться статистичні дані про те, що робота за компютером порушує нормальний перебіг вагітності, підвищує імовірність спонтанного аборту, може бути причиною появи на світ дітей, з вродженими вадами, із них найбільш суттєвими бувають дефекти розвитку головного мозку.

У багатьох публікаціях висловлюється думка про те, що найбільш імовірною причиною порушення репродуктивної функції у жінок, які працюють за ВДТ є електромагнітні поля, що генеруються компютером. Численні дослідження, проведені на тваринах підтвердили, що електромагнітні поля відповідної інтенсивності здатні змінювати і переривати клітинний розвиток. На підставі цих та низки інших досліджень група науковців вважає доведеним, що праця за компютером є шкідливою для вагітних жінок, особливо в перші три місяці.

Висловлюється також припущення про існування звязку між стресовими ситуаціями та спонтанним абортом. Хоча у прихильників цієї думки немає єдиної точки зору, щодо основного стрес-фактора і механізму його дії.

Підсумовуючи огляд публікацій логічно допустити, що причиною порушень репродуктивної функції є не лише електромагнітне випромінювання, а весь комплекс діючих факторів, включаючи тривале перебування у незмінній позі, напруження скелетно-мязової системи і стрес.

Варто зазначити, що Міністерство охорони праці Німеччини, не чекаючи остаточних висновків досліджень, рекомендує переводити вагітних жінок на роботи, які не повязані з використанням компютерів.

26. Вимоги до розміщення обладнання на компютеризованих робочих місцях.

Робоче місце -- це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності. Проведені дослідження -показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15--25%.

Організація робочого місця передбачає:

? правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

? вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення, виробничихмеблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

? раціональну компоновку обладнання на робочих місцях;

? урахування характеру та особливостей трудової діяльності. ДНАОП 0.00-1.31 -99 регламентує вимоги до організації робочого місця користувача ВДТ. Найкраще розмістити робочі місця з ВДТ рядами, причому відносно вікон вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.

Організація робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ.

Площа, виділена для одного робочого місця з ВДТ або ПК, повинна складати не менше 6 м2, а обєм -- не менше 20 м3. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:

? робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стінзі світловими прорізами;

? відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути неменшою за 1,2 м;

? відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраноміншого не повинна бути меншою 2,5 м;

? прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м. Вимоги щодо відстані між бічними поверхнями ВДТ та відстані між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними компютерами в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ВДТ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5--2 м.

Якщо використання відеотермінала та персонального компютера є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає встановленим вимогам, окремі робочі місця колективного користування з ВДТ та ПК.

27. Перша допомога при уражені електричним струмом.

Перша медична допомога -- це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження здоровя потерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Найважливіше положення надання першої допомоги -- її терміновість. Чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок.

Послідовність надання першої допомоги:

? усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоровю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;

? визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування;

? виконати необхідні заходи з рятування потерпших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);

? підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

? викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпшого до найближчого лікувального закладу.

Рятування потерпілих від впливу електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від швидкості та правильності надання йому допомоги. Зволікання може зумовити загибель потерпшого. При ураженні електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або непотрібність заходів з оживлення та винести заключення про його смерть має право лише лікар.

28. Методи зняття психофізіологічного напруження.

Психофізіологічне розвантаження працівників, що виконують роботи із застосуванням ВДТ повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня.

Під час проведення психофізіологічного розвантаження рекомендується включати деякі елементи методу аутогенного тренування. Цей метод заснований на свідомому застосуванні комплексу взаємозвязаних заходів психічного саморегулювання і нескладних фізичних вправ із словесним самонавіюванням; головна увага при цьому приділяється набуванню та закріпленню навичок мязового розслаблення (релаксації).

В сеансі, що рекомендується, виділяються 3 періоди, які відповідають фазам відновлювального процесу.

1-й період -- відволікання працівників від виробничого середовища. Він відповідає фазі залишкового збудження. В цей період звучить повільна мелодійна музика, спів пташок. Неабияке значення має кольорове оформлення та інтерєр кімнати психофізіологічного розвантаження. Прийнявши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.

2-й період -- заспокійливий -- відпові ...........