Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація - аттестационная работа

97

Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація

Вступ

Європейський банк реконструкції та розвитку - це унікальна в багатьох аспектах міжнародна кредитно-фінансова організація, яка веде до зближення в економічному та політичному плані Західної та Східної Європи. Існування і діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку яскраво відображає характер регіональної європейської інтеграції. Створення ж нового фінансового інституту було необхідне не тільки для надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи, але й для зміцнення інтеграційних процесів на континенті. Створення ЄБРР, на думку його засновників, повинно було стати підґрунтям єдиної європейської структури, яка надалі мусить призвести до створення конфедерації. Ось чому так необхідно розглядати насамперед передумови виникнення та процес створення ЄБРР.

1. Передумови виникнення, процес створення, внутрішньо-організаційний механізм та структура ЄБРР

Наприкінці 80х років світове суспільство все більше переконувалось в необхідності створення та розширення таких міждержавних установ як ЄБРР, МВФ,ЄІБ і т.д. Це було викликано неможливістю багатьох держав самотужки долати кризи інфляції, безробіття, безладдя в країні, що було викликано політичною ситуацією, модернізацією усіх сфер життя. Треба зазначити, що така ситуація була практично в усіх пострадянських країнах, тому перехід на новий європейський рівень життя до цього часу дається дуже важко. Створення Європейського банку реконструкції та розвитку значною мірою полегшило таке складне завдання країнам СНД і до сих пір є чи не найпершим кредитором та інвестором, що вкладає значні кошти в розвиток економіки та інших сфер життя.

Європейський банк реконструкції і розвитку є міжнародною організацією і був створений згідно з підписаною 29 травня 1990 року в Парижі Угодою для сприяння реформ в країнах Центральної та Східної Європи в звязку з переходом країн цього регіону до орієнтованої на ринок економіки. Засновниками банку є 40 країн - усі країни Європи (окрім Албанії), США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея та дві міжнародні організації - Європейський економічний союз і Європейський інвестиційний банк, а також ряд країн Східної Європи. В заснуванні банку брав також участь колишній СРСР.

Членами ЄБРР окрім європейських країн можуть бути усі члени Міжнародного валютного фонду. Угода про створення ЄБРР була швидко підготовлена. Ця подія є результатом декількох нарад експертів з підготовки тексту Угоди і трьох зустрічей представників країн-членів в Парижі 15-16 січня, 8-11 березня та 9 квітня 1991 р., а також особистої участі майбутнього президента ЄБРР Жака Атталі. На сьогодні ЄБРР фінансує проекти тільки в таких країнах: Азербайджан, Киргизька Республіка, Словенія, Албанія, Латвія, Таджикистан, Арменія, Литва, Туркменістан, Бєларусь, Молдова, Узбекистан, Болгарія, Монголія, Україна, Боснія и Герцеговина, Польща, Хорватія, БЮР Македонія, Росія, Чорногорія, Угорщина, Румунія, Естонія, Грузія, Сербія, Казахстан, Словакія.

Така оперативність при створенні міжнародного фінансового інституту пояснюється тим, що соціальні і економічні перетворення, які відбулися у 80-х роках в країнах Центральної та Східної Європи, призвели до економічної і політичної перебудови, а також до зниження виробництва і зовнішньої торгівлі, розладу фінансової сфери, погіршенню рівня життя, соціальним та національним конфліктам в регіоні. Це перетворило країни Центральної та Східної Європи (разом з колишнім СРСР) в небезпечних сусідів, які не тільки не відповідали процесу європейської інтеграції, але й могли його ускладнити і затримати. При створенні тексту Угоди і деяких принципів діяльності ЄБРР використовувався досвід практичної роботи провідних міжнародних фінансових інститутів, наприклад МВФ, а також регіональних банків розвитку.

Офіційно вважається, що ЄБРР було створено 15 квітня 1991 р. в Лондоні. Ця дата є саме датою, коли ЄБРР розпочав свої операції.

Створення ЄБРР було необхідне не тільки для надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи, але й для зміцнення інтеграційних процесів на континенті. Створення ЄБРР, на думку його засновників, повинно було стати підґрунтям єдиної європейської структури, яка надалі мусить призвести до створення конфедерації. Необхідно було інтегрувати співробітництво з країнами Заходу в межах спільного економічного простору за допомогою адміністративних, фінансових, і культурних інфраструктур.

Географічне розташування усіх європейських країн поставило спільні регіональні завдання боротьби з забрудненням навколишнього середовища (наприклад, з забрудненням Балтійського моря чи Дунаю), створення загальноєвропейських систем енергетики і телекомунікації. Вирішення цих проблем потребувало фінансування від єдиного великого міжнародного центру, яким і повинен був стати Європейський банк реконструкції і розвитку.

Заснування такого фінансового інституту як Європейський банк реконструкції та розвитку вимагало певної організаційної структури. Це повязано насамперед з членством в європейському банку та управлінням. Кожна з країн повинна мати свою долю участі в капіталі та свій процент голосів. При чіткому розмежуванні задач та повноважень, управління таким капіталом значно спрощується.

Членство та голосування відбувається у відповідності до статті 3 Статуту ЄБРР, де вказано, що членство в Банку відкрито для двох категорій країн: для європейських країн та для неєвропейських країн, що є членами МВФ, а також для таких організацій, як Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) -це повязано з головним принципом ЄБРР - прозорість та відкритість. Членами ЄБРР є 62 країни (включаючи всі колишні радянські республіки), а також ЄЕС та ЄІБ. Два члени ЄБРР - не держави, а міжнародні організації, а саме ЄЕС та ЄІБ. Членство міжнародної організації не дозволено в жодній з МКФО. Проте членство організацій в ЄБРР не має на увазі створення прецеденту ні для того, щоб інші організації чи банки могли стати членами Банку, ні для того, щоб ці організації стали членами інших організацій або інших банків.

Особливістю ЄБРР є вдала спроба зберегти вплив європейських країн в регіональній організації за допомогою розподілу акцій таким чином, що при голосуванні країни-члени ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ зберігають більшість у 51%, що закріплене в пункті 2 статті 5 Статуту ЄБРР. Це прагнення пояснюється передусім бажанням не допустити, щоб США зайняли провідне місце в регіональному банку розвитку в Європі, як це сталося практично у всіх МКФО. При вступі, країни ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ мали 51% акцій, США - 10%, Японія, ФРГ, Великобританія, Франція, Італія - по 8,5%. Сьогодні Німеччина має 10% акцій у звязку з відповідним перерахунком квот після обєднання з НДР, яка спочатку була самостійним членом.

На частку СРСР припадало 6% акцій. Після підписання в грудні 1991 року в Алма-Аті документу, що означав припинення існування СРСР та створення дванадцяти незалежних держав, зявилось питання про розділ квоти СРСР в Банку. Колишні радянські республіки претендували на свою частку в 6% статутного капіталу, а також на частину вже внесеного в акціонерний капітал ЄБРР внеску. Це питання було розвязане колишніми республіками СРСР та керівництвом ЄБРР таким чином: Росія отримала 4% статутного капіталу, країни СНД - останні 2%, в тому числі Україна - 0,8%, держави Прибалтики - по 0,1% з нерозподілених акцій. Квота Росії в капіталі ЄБРР складає 40 тис. акцій, що дозволило Російській Федерації призначити свого директора в Раду директорів ЄБРР.

При голосуванні число голосів розподіляється у відповідності до кількості акцій країни-члена в акціонерному капіталі Банку, на які вона підписалась. ЄБРР використовує систему “зваженого голосування”, яка прийнята у всіх МКФО. Відмінною рисою системи “зваженого голосування”, яка використовується в ЄБРР, є те, що засновники ЄБРР відмовились від практики базисних голосів, характерної для інших МКФО.

Рішення в ЄБРР приймаються простою більшістю голосів. Передбачені також випадки, коли рішення приймаються кваліфікованою більшістю.

У Статуті ЄБРР закладено, що країни ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ мають в Банку більшість голосів. Країна-член має в розпорядженні тільки голоси у відповідності до сплачених акцій. Це положення Статуту ЄБРР є унікальним.[6]

Структура управління аналогічна структурі інших МКФО. Керівними та постійними органами ЄБРР є:

1) Рада керуючих;

2) Рада директорів, або Директорат (складається з 23 членів);

3) Президент, віце-президенти;

4) Консультаційна рада з питань навколишнього середовища (складається з 17 провідних спеціалістів).

Рада керуючих, в якій кожний член ЄБРР представлений одним керуючим та одним його заступником, є найвищим органом, який визначає основні напрямки діяльності Банку. Збори проводяться один раз на рік, додаткові збори можуть скликатися Радою керуючих або Директоратом. Дві третини керуючих складають кворум на будь-якому засіданні Ради, за умови, що така більшість представляє не менше 2/3 від загальної кількості голосів, на які мають право члени ЄБРР. Рада керуючих може повністю або частково делегувати свої повноваження Директорату, за винятком прийому та визначення умов прийому нових членів, зміни розміру статутного капіталу, припинення членства, обрання директорів та президента, визначення оплати праці директорів та заступників директорів, затвердження загального балансу, внесення змін в Угоду та припинення операцій Банку, надання повноважень на підписання генеральних угод про співробітництво з іншими міжнародними організаціями та ін. При цьому Рада керуючих зберігає всю повноту влади щодо всіх задач, виконання яких доручено Директорату. Кількість голосів, який має у розпорядженні кожний член, дорівнює кількості його підписаних акцій в акціонерному капіталі Банку.

Рада директорів ЄБРР - головний виконавчий орган, в компетенції якого знаходяться поточні питання діяльності Банку. Рада директорів здійснює також діяльність у відповідності до повноважень, делегованих йому Радою керуючих: підготовлює роботу Ради керуючих; в межах вказівок Ради керуючих - визначає політику та характер рішень щодо надання кредитів, гарантій, інвестицій в капітал, технічної допомоги, представляє звіт за фінансовий рік; затверджує бюджет ЄБРР та ін. Рада директорів ЄБРР складається з 23 чоловік, що відображає груповий склад країн-членів Банку. Рада директорів обирається за такою схемою :

· 11 членів представляють Бельгію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію, Великобританію, ФРН, Францію, ЄЕС та ЄІБ;

· 4 члени представляють країни Центральної та Східної Європи;

· 4 члени представляють інші європейські країни;

· 4 члени представляють неєвропейські країни.

Склад Ради директорів ЄБРР є унікальним та відображає характер регіональної європейської організації. Директора в ЄБРР переобираються кожні три роки. Число голосів кожної країни-члена дорівнює числу акцій, на які вона підписалась. Для прийняття більшої частини рішень в керівних органах ЄБРР необхідна проста більшість голосів, за умови, що вона складає не менше 2/3 від загальної кількості голосів, на яку мають право члени.

Президент (чотирьохрічний мандат, можливе переобрання) керує поточними справами згідно з вказівками Директорату. Він головує на засіданнях Ради директорів та може брати участь у зборах Ради керуючих. Він є повноважним представником Банку. Очолюючи штатний персонал Банку, президент, згідно з встановленими Директоратом правилами, відповідає за організацію роботи ЄБРР, а також за прийом та звільнення штатних співробітників. Президент ЄБРР користується більшими повноваженнями в порівнянні з президентами інших МКФО, оскільки він очолює весь персонал Банку. Президент ЄБРР не бере участі в голосуванні, але в тих випадках, коли голоси розділюються порівну, він має право вирішального голосу. Існуюче нефіксоване правило визначає президентом ЄБРР європейця. Першим президентом ЄБРР був Жак Атталі.

Віце-президенти назначаються за рекомендацією президента Радою директорів, яка визначає термін перебування на цій посаді, а також повноваження та функції. За відсутності президента або у випадку його нездатності виконувати свої повноваження віце-президент має в розпорядженні повноваження та виконує функції президента Банку. Віце-президент може брати участь у засіданнях Ради директорів без права голосу, за винятком випадків, коли, замінюючи президента, він має право вирішального голосу. На сьогодні першим віце-президентом ЄБРР є Чарльз Франк.

В структуру ЄБРР входять девять департаментів (банківських операцій, фінансовий, оцінки проектів, відділ головного економіста та ін.). Департамент банківських операцій має три відділи: груп з країн, груп з галузей, груп з підтримки операцій. Кожний відділ складається з груп, до складу яких входять спеціалісти з приватного та державного секторів країн-членів Банку. Консультаційна рада з питань навколишнього середовища складається з експертів-екологів з Центральної та Східної Європи та з країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також з консультантів з питань політики та стратегії, що стосуються “екологічного мандату” Банку.

Формування кадрового складу є важливим аспектом діяльності всього ЄБРР. Від того, які фахівці та спеціалісти працюють в банку, залежить і сам процес діяльності та допомоги країнам. Дуже важливо, щоб кожний проект, кожне питання було добре проаналізовано, вчасно розглянуто та проінвестовано. Але при цьому, ЄБРР не забуває про головний принцип - прозорості, тому наголошує на те, що працювати в баку реконструкції та розвитку може кожен, хто має освіту юриста, фінансиста, економіста і т.д., а також добре якщо є досвід роботи в іншому банку. При бажанні можна пройти курс навчання в ЄБРР, треба подати заявку, що заповнюється на офіційному сайті банку.

Розробивши конкретні концепції формування, навчання і переміщення кадрів, ЄБРР став звертати більш пильну увагу на питання розвитку потенціалу свого кадрового складу. Усі співробітники керівного рівня зобовязані пройти навчальний курс із питань керування виробничим процесом. Крім того, ЄБРР упритул займається пошуками більш раціонального співвідношення між робочим і вільним часом своїх співробітників, затвердивши для цього відповідні нормативи, що передбачають більш гнучку організацію праці і дозволяють співробітникам маневрувати своїм робочим часом, а також працювати вдома. Укріплений також і порядок подачі скарг і апеляцій, що забезпечує право співробітників вимагати перегляду їхніх рішень, що торкаються, адміністрації. Наймання кадрів побудоване з урахуванням забезпечення різноманітного і багатонаціонального складу співробітників організації.

1.1 Основні цілі та функції діяльності ЄБРР

Цілі та функції ЄБРР витікають з мети створення самого банку, якою насамперед є створення безтіньової ринкової економіки, прозорого управління та сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі. Політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів але окрім того, велику роль відіграють й екологічні питання. ЄБРР є певною мірою банком-гібридом, оскільки поєднує в собі функції банку розвитку, який надає середньо - і довгострокові кредити та банківські гарантії, і інвестора, оскільки дедалі більшу частку своїх операцій проводить у формі інвестицій у акціонерний капітал. Головними фінансовими інструментами ЄБРР є кредити (82%) та інвестиції в акціонерний капітал (20%), питома вага банківських гарантій невисока (лише 2%).

Але не тільки в цій “гібридності” полягають відмінності ЄБРР від бреттон-вудських інститутів (МВФ, Світовий банк тощо). Особливі риси ЄБРР можна схарактеризувати таким чином:

· Банк робить сильний акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданні фінансування ЄБРР наголошує на виконанні клієнтом цілої низки структурних та інституційних умов з метою поліпшення інвестиційного клімату, прискорення структурних змін, оптимізації корпоративного управління тощо;

· ЄБРР - єдина міжнародна фінансова інституція, яка фінансує на комерційних принципах (тобто на засадах самоокупності) як проекти розвитку, так і приватний сектор, не надаючи при цьому ніяких “мяких” кредитів або цінових субсидій;

· На відміну від комерційних банків ЄБРР здатний брати на себе політичні ризики (завдяки тому, що країни операцій є водночас акціонерами), ризик конвертованості валют (унаслідок статусу преференційного кредитора борг ЄБРР не підлягає реструктуризації), різноманітні комерційні ризики (завдяки регіональній спеціалізації та унікальному досвідові), а також перед проектні ризики при розробці великих проектів у державному секторі (завдяки фондам технічної допомоги, які надаються акціонерами).

При розробці тексту Угоди про заснування ЄБРР та визначенні принципів його діяльності був використаний досвід вже існуючих провідних МКФО та їх статутні документи. Деякі положення та принципи у статутних документах ЄБРР були сформульовані вперше. Організатори та засновники ЄБРР не хотіли, щоб новий банк став ще одним банком розвитку, який фінансував би традиційні проекти та програми розвитку.

Текст Угоди про заснування ЄБРР дає повне уявлення про цілі та задачі діяльності цього банка, регламентує його діяльність. У відповідності до статті 1 глави 1 Угоди про ЄБРР, ціль Банка - сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватної та підприємницької ініціативи в країнах Центральної та Східної Європи, що визнають принципи багатопартійної демократії, плюралізму та ринкової економіки та втілюють їх у життя.

Функціями ЄБРР є:

1) Сприяння через приватних та інших зацікавлених інвесторів налагодженню, вдосконаленню та розширенню продуктивної, конкурентоздатної та приватнопідприємницької діяльності, зокрема, малим та середнім підприємствам;

2) Залучення внутрішнього та іноземного капіталу, а також керівного досвіду для досягнення цілей Банку;

3) Сприяння продуктивним інвестиціям, включаючи інвестиції у сферу послуг та фінансів та у відповідну інфраструктуру, коли це є необхідним для підтримки приватної та підприємницької ініціативи, сприяючи тим самим створенню конкурентного клімату та підвищенню продуктивності праці, рівня життя, а також покращенню умов праці;

4) Надання технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та впровадженні відповідних проектів, як окремих, так і в межах спеціальних інвестиційних програм;

5) Стимулювання та заохочення розвитку ринків капіталу;

6) Підтримка обґрунтованих та економічно життєдіяльних проектів, в яких бере участь понад одного члена-одержувача;

7) Сприяння у своїй діяльності екологічно здоровому та стійкому розвитку.

Всі функції ЄБРР спрямовані на розвязання подвійної задачі: сприяння переходу до демократії та ринкової економіки та заохочення підприємницької діяльності в країнах ЦСЄ, в тому числі в країнах СНД та Прибалтики. Сучасні цілі та функції ЄБРР та інших МКФО, по суті, багато в чому схожі: надання позик, консультаційна допомога, здійснення інвестування в країни-члени, гарантування кредитів, підвищення рівня життя. Регіональні банки розвитку, включаючи ЄБРР, націлені на розвиток економік країн-членів регіону. Масштаби діяльності універсальних та регіональних інститутів розвитку є різними [2].

Суттєвою відмінністю ЄБРР від інших регіональних банків розвитку є те, що Європейський банк реконструкції та розвитку призначений для сприяння переходу від командно-адміністративної системи управління економікою постсоціалістичних країн до відкритої, орієнтованої на ринок моделі. Найбільш важливою та історично новою задачею Банку стало сприяння у створенні нових економічних умов в країнах в період зміни політичної системи. При цьому вважається необхідним не допустити виникнення нестерпних соціальних умов, які б могли привести до розпаду суспільства в цих країнах та поставити під загрозу безпеку їх сусідів. Інші задачі стосуються сфери бізнесу (заохочення інвестицій, вдосконалення комерційної практики, приватизація та структурна перебудова), інфраструктури та екології (вдосконалення політики та прямі інвестиції для відновлення навколишнього середовища).

Останні задачі внесені до Статуту ЄБРР з урахуванням досвіду МКФО, причому якщо частина з них (інвестиції, структурні перетворення, технічна допомога, модернізація інфраструктури) знаходить своє відображення в статутах організацій, то в статутних документах МКФО, створених до ЄБРР, немає навіть згадки про поняття “екологія”, хоч на практиці ці інститути стикаються з питаннями захисту навколишнього середовища. Функція ЄБРР щодо збереження навколишнього середовища записана в пункті 1 статті 2 Статуту ЄБРР, у відповідності з якою Банк сприяє “своєю діяльністю екологічно здоровому та стійкому розвитку”. Банк визнає наявність серйозних екологічних проблем в країнах Центральної та Східної Європи та враховує принцип екологічно здорового розвитку у всій своїй діяльності, включаючи технічне сприяння та інші операції, а також підтримує конкретні природоохоронні проекти. ЄБРР виділяє пріоритети, які стосуються здорового розвитку економіки та захисту навколишнього середовища. До них відносяться [4]:

1) Сприяння країнам регіону в формуванні екологічної політики для підвищення якості навколишнього середовища;

2) Заохочення розвитку промисловості для виробництва екологічно чистих товарів та послуг;

3) Організація та підтримка спеціальних досліджень та програм з розвязання регіональних та національних екологічних проблем та сприяння екологічній освіті;

4) Втілення у життя системи екологічної оцінки всіх проектів ЄБРР;

5) Консультація з екологічного аналізу;

6) Включення екологічних умов в угоди;

7) Впровадження та спостереження за конкретними програмами з контролю та покращенню навколишнього середовища.

Цілий блок питань, безпосередньо повязаних з охороною навколишнього середовища, стосується безпеки АЕС. У відповідності з пропозицією “сімки” про створення міжнародної програми підвищення безпеки атомних електростанцій в країнах Центральної та Східної Європи ЄБРР заснував у березні 1993 року Фонд ядерної безпеки (ФЯБ), який отримує від донорів внески для використання їх як безкоштовні позики на термінові заходи підвищення безпеки ЄБРР виступає за закриття застарілих атомних електростанцій чорнобильського типу в колишніх країнах соціалістичного блоку та має намір надавати допомогу фінансуванню їх заміни.

ЄБРР фінансує різноманітні галузі. Не фінансуються такі види діяльності:

1) Оборонна промисловість;

2) Тютюнова промисловість;

3) Виробництво засобів, заборонених міжнародним правом;

4) Ігорний бізнес;

5) Виробництва та процеси, які негативно впливають на навколишнє середовище.

Особливими вимогами до одержувача фінансування є:

1) Наявність високого ступеня мотивації та досвіду роботи керівництва;

2) Бажаною є участь вітчизняних інвесторів в акціонерному капіталі підприємства

3) Наявність закордонного стратегічного партнера є необовязковою, проте може значно підвищити шанси затвердження інвестиційного проекту.

4) Найбільш важливими напрямами кредитно-фінансової політики ЄБРР є фінансовий сектор, енергетика, телекомунікаційна інфраструктура, транспорт та агробізнес. Окремо виділяється така сфера, як приватизація.[7]

Статут ЄБРР є регулятором не тільки економічних, а й політичних процесів. До загальних політичних вимог ЄБРР можна віднести стабільність політичних режимів, що пояснюється бажанням повернути кошти, надані у відповідності з договором з конкретним урядом про кредит, а також заборона на участь країни у воєнних діях та на використання наданих кредитів на воєнні цілі. Поява цих положень у статтях Статуту ЄБРР - обєктивний результат розвитку системи МКФО. Хоч статути створених до ЄБРР міжнародних кредитно-фінансових інститутів і забороняють втручатись у політичне життя країн-членів, і це передусім стосується організацій універсального характеру, фактично вони впливають на політичні процеси в країнах-членах й обумовлюють надання коштів політичними умовами. Саме ЄБРР вперше отримав закріплений договором політичний мандат, у відповідності з яким Банк повинен сприяти розвитку демократії, створюючи демократичні інститути, контролюючи забезпечення захисту інтересів меншості, попереджаючи загрозу порушення прав людини. Банк виходить з того положення, що неможливо створити ринкову економіку та демократію, не маючи демократичної держави та сильних структур влади. Банк сприяє розвитку законодавства в країнах-членах, яке дозволяє розробити бюджет та податкову політику, заохочує створення структур ринкової економіки, необхідних для появи приватного сектора.

Таким чином, політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів. Вперше доступ до засобів МКФО був обумовлений політичними, а не тільки економічними вимогами. Крім цього, велику роль почали відігравати й екологічні вимоги. Всі ці фактори стали обєктивним результатом розвитку системи міжнародних кредитно-фінансових організацій [5]. Мета, з якою створювався ЄБРР, полягає у підтримці країн-членів у проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію та приватизацію, зі стратегічним завданням цілковитої і інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір шляхом:

· організації, модернізації та розширення виробничої конкурентоспроможності і приватнопідприємницької діяльності, передусім малих і середніх підприємств (ЄБРР повинен не менш ніж 60% своїх ресурсів направляти в недержавний сектор);

· мобілізації національного та іноземного капіталу, впровадження сучасних високоефективних форм і методів управління;

· інвестицій у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя та поліпшення умов праці;

· надання технологічної допомоги в підготовці, фінансуванні та реалізації перспективних проектів;

· стимулювання й заохочення розвитку ринків капіталу;

· реалізації великих і економічно обґрунтованих проектів, у яких заінтересовані більш ніж одна країна-реципієнт;

· сприяння екологічно безпечному розвиткові.

ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціонерні капітали. Ця діяльність доповнюється кредитуванням інфраструктури або інших проектів у державному секторі, орієнтованих на підтримку ініціатив у приватному секторі.

Статут ЄБРР передбачає його діяльність тільки в тих країнах, які прихильні принципам демократії. Турбота про навколишнє середовище є складовою частиною надійно працюючої системи корпоративного управління і фігурує у всіх інвестиційних операціях ЄБРР.

Отже, у всіх своїх інвестиційних операціях ЄБРР повинен:

· сприяти створенню в країні повноцінної ринкової економіки, а саме забезпечити ефект впливу на процес переходу;

· брати на себе ризики з метою надання підтримки приватним інвесторам, але при цьому не витісняти їх з ринку;

· застосовувати раціональні принципи ведіння банківської діяльності.

За допомогою своїх інвестиції ЄБРР сприяє:

· проведенню структурних і галузевих реформ;

· розвиткові приватизації, конкуренції і підприємництва;

· укріпленню фінансових організацій і правових систем;

· розвиткові необхідної інфраструктури для підтримки приватного сектору;

· запровадження надійно працюючої системи корпоративного управління в тому числі і з метою вирішення природоохоронних проблем.

Являючись каталізатором перетворень, ЄБРР:

· стимулює софінансування і залучення прямих іноземних інвестицій;

· залучує вітчизняний капітал;

· надає технічну підтримку.

Банк приймає до розгляду проекти, які надходять з будь-яких джерел. Найважливішою умовою при розгляді отриманого звернення, яке визначає подальшу долю такого проекту, є якість наданих матеріалів та те, чи відповідають вони світовим стандартам в галузі проектного фінансування. Основними обєктами кредитування ЄБРР є приватні фірми чи державні підприємства, що підлягають приватизації а також нові компанії, включно спільні підприємства з міжнародними інвестиціями.

Основна мета банка полягає в заохоченні інвестицій в регіоні. ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів та гарантій, а також інвестуванні коштів в акціонерні капітали. Ця діяльність повинна доповнюватись кредитуванням інфраструктури або інших проектів в державному секторі, які орієнтовані на підтримку ініціатив приватного сектора. ЄБРР заохочує регіональне співробітництво, і підтримані їм проекти можуть охоплювати декілька країн. При прийнятті рішень ЄБРР керується політикою в межах основної діяльності та стратегіями по країнах, затвердженими Радою директорів. Стратегії по країнах включають огляд політичних і економічних подій і виявляють пріоритетні сфери діяльності. В низці випадків виявлені Банком потреби в допомозі мають загальний характер для більшості країн регіону, обєднує ці стратегії прагнення стимулювати виробничі інвестиції в кожній країні.

Багато держав мають труднощі в політичній, організаційній і економічній сферах, які обумовлені соціально-економічною нестабільністю, відсутністю розробленої законодавчої бази і невизначеністю ринкових умов. В окремих випадках це призводило до затримок в використанні виділених ЄБРР коштів. Урахування цих факторів допомогло ЄБРР розробити досить чіткі моделі відбору проектів. В своїй діяльності ЄБРР зустрівся зі стриманістю міжнародних інвесторів і комерційних банків відносно розширення фінансування проектів в приватному секторі. Це виявило значення ЄБРР як каталізатора інвестицій. Небажання деяких урядів надавати гарантії для проектів в області інфраструктури в своїх країнах також стримує операції ЄБРР. Діяльність по лінії технічного співробітництва прямо або непрямо підтримує інвестиції і кредити ЄБРР; вона зосереджена на підготовці проектів, дослідженнях по секторам і консультаційних послугах. Тому її значення в роботі ЄБРР досить важливе. Важливим аспектом діяльності ЄБРР є підготовка управлінських кадрів і підвищення кваліфікації фахівців в усіх країнах і на різноманітних рівнях. Тому навчання покладено в основу діяльності ЄБРР і здійснюється при виконанні майже всіх його проектів. В межах цих зусиль в 1992 р. за ініціативою ЄБРР та інших пяти міжнародних організацій-спонсорів (МВФ, МБРР, БМР, ЄС та ОЕСР) був відкритий

Обєднаний Віденський інститут для надання допомоги постсоціалістичним країнам по вирішенню задач з підготовки банківських і господарських кадрів, спроможних працювати в умовах ринкової економіки.

1.2 Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку

ЄБРР представляє собою унікальне сполучення комерційного банку та банку розвитку, тобто основною задачею Банку є фінансування проектів, які сприяють розвитку економіки, проте, не дивлячись на це, Банк проводить свою діяльність, керуючись принципом самоокупності. Треба звернути увагу також і на те, що саме фінансує банк. Це є різні галузі, окрім оборонної та тютюнової промисловості, а також проектів ігорного бізнесу, а саме : кредити для комерційних підприємств, кредити для проектів у галузі, розвитку інфраструктури, інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії. При цьому процентна ставка по кредитах ЄБРР встановлюється з певною маржею над базовою ринковою ставкою (LIBOR). Для кредитів, які надаються під гарантію уряду країни-позичальника, ця ставка дорівнює LIBOR +1% (маржа Банку). Це є вигідним для країн - позичальників, тому що при поверненні кредиту враховуються такі фактори як політичні ризики, комерційні ризики, конюнктура ринку.

На сьогодні статутний капітал ЄБРР складає більш ніж 16 млрд. дол. Загальна номінальна сума акцій, що підлягають оплаті, складає 5,3 млрд. дол., що відповідає 30% первісного дозволеного до випуску акціонерного капіталу. Крім того, 125 акцій не підлягають розподілу між членами ЄБРР. Маючи найвищий кредитний рейтинг (ААА), Банк може залучати кошти на міжнародних ринках капіталів за найвигіднішими ставками. Капітальні ресурси Банку включають статутний капітал, залучені кошти та кошти, отримані за рахунок погашення позик або гарантій Банку, прибутки, які вилучаються з інвестицій Банку, а також будь-які інші фінансові кошти та прибутки, які не є частиною ресурсів спеціальних фондів Банку. Із звичайних ресурсів ЄБРР надає кредити за ринковими умовами країнам на реалізацію рентабельних проектів розвитку.

Спеціальні фонди включають кошти, спрямовані у відповідний спеціальний фонд, та прибутки, отримані від інвестицій, що були зроблені з ресурсів спеціальних фондів. Перші два відкритих спеціальних фонди були створені у квітні 1992 року в рамках Балтійської інвестиційної програми, прийнятої міністрами економіки та фінансів північних країн (Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції). Головна мета програми - сприяти розвитку приватного сектора шляхом підтримки дрібних та середніх підприємств у Латвії, Литві та Естонії. Інші країни та багатосторонні організації можуть вносити кошти в ці фонди. Ресурси спеціальних фондів використовуються, як правило, для пільгового кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури та надання технічної допомоги .

За Статутом ЄБРР у відповідності до пункту 3 статті 11 Банк передбачає, що не менше 60% його зобовязань повинні бути повязані з фінансуванням приватного сектора. Діяльність ЄБРР включає сприяння розвитку приватного сектора, зміцненню фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури, необхідної для підтримки приватного сектора. Тобто Банк виконує подвійну функцію - банку розвитку на 40% та ділового банку на 60%.

Існує два основних метода фінансування проектів ЄБРР: прямий і через посередників. Інструменти прямого фінансування: ЄБРР надає пряме фінансування на конкретні проекти за лінією приватного сектора, структурної перебудови і приватизації, а також фінансує інфраструктуру, яка забезпечує цю діяльність. Основними одержувачами кредитів банку є спільні підприємства, особливо за участю іноземних спонсорів.

Статут ЄБРР надає перевагу фінансуванню розвитку приватних підприємств. Існує думка, що логічно правильним було би більше приділяти увагу інфраструктурі, особливо в країнах СНД, які не мають досвіду приватного підприємництва. Та помилковою є думка про те, що Східна Європа зможе розвиватися силами тільки одного приватного сектору. На перших порах небезпека для Банку була в тому, що ЄБРР могла перетворитися в європейську філію МБРР у звязку з тим, що діяльність з підтримки саме приватних підприємств знаходиться в компетенції Світового банку.

Банк пропонує широкий набір фінансових інструментів та гнучко підходить до розробки схем фінансування проектів. Мінімальна сума кредиту банку складає 5 млн. євро, хоча в цьому питанні банк може виявити гнучкість, якщо проект має принципово важливе значення для країни..

Кредити. ЄБРР надає кредити, умови яких враховують конкретні вимоги кожного проекту. Банк може взяти кредитний ризик або цілком на свій баланс, або синдикувати його частину на ринку. Кредит може забезпечуватися активами позичальника чи бути конвертований в акції або передбачати участь в акціонерному капіталі. Банк видає кредити (і внаслідок цього вимагає їхнього повернення) у кожній із вільноконвертованих валют, головним чином, у доларах США та євро.

При кредитуванні приватних комерційних підприємств як правило, кредити надаються без права стягнення з іноземних спонсорів після початку здійснення проекту. Підставою для видачі кредиту є рух готівки за проектом та вказана в проекті можливість погасити кредит протягом обумовленого терміну. Кредит у більшості випадків надається під гарантію майна. Терміновість вкладень - 3-7 років при процентній ставці LIBOR + кредитна маржа. Процентна ставка включає в якості змінної LIBOR - лондонську міжбанківську ставку пропозиції за короткостроковими міжбанківськими операціями в євровалютах (звичайно на 6 місяців), а в якості постійного елемента - надбавку до базисної ставки, тобто премію за банківські послуги (маржу). Процентна ставка може бути як плаваючою, так і фіксованою. Величина процентної ставки залежить також від конкретного проекту. Кредитна маржа відображає як державні, так і комерційні ризики і відповідає конюнктурі ринку синдиційних кредитів. Рівень маржі залежить від співвідношення попиту на кредит та його пропозиції, терміну позики та ін. Структура фінансування конкретних проектів побудована таким чином, щоб стимулювати прямі інвестиції Заходу.

Погашення основного боргу звичайно здійснюється частинами рівними частками кожні півроку. Відповідно до комерційної практики, при підписанні кредитної угоди виплачується разових збір на покриття адміністративних витрат, які були понесені Банком при підготовці проекту.

Кредити таких міжнародних організацій як ЄБРР за традицією виключаються із сум державного боргу у випадку його реструктуризації, і в такий спосіб ці організації мають статус привілейованого кредитора. Коли ЄБРР виступає головним кредитором, перевагами статусу привілейованого кредитора можуть скористатися і банки, які є посередниками наданих кредитів позичальникам приватного сектора.

Правова участь в акціонерному капіталі

Інвестування в акціонерні капітали може набувати самих різних форм, включаючи підписку на звичайні чи привілейовані акції. Пропонуються інвестиції в квазіакціонерний капітал, починаючи від субординованих кредитів, боргових зобовязань та векселів, що приносять доход, і закінчуючи привілейованими акціями, що викуповуються вільно. Викуповуючи пай в акціонерному капіталі, ЄБРР розраховує на одержання відповідного доходу на вкладені кошти. Він завжди має чіткий план вилучення своїх коштів і завжди виступає в якості субконтрольного акціонера. ще один інструмент фінансування ЄБРР. Банк розглядає можливість фінансування передачі акцій діючих підприємств тільки у випадках приватизації, коли така передача явно підвищить ефективність підприємства (наприклад, шляхом удосконалення керування, реконструкції під керівництвом нових власників або злиття з іншою компанією).

Гарантії

ЄБРР може допомогти позичальникам в одержанні доступу до капіталу шляхом надання гарантій. Гарантії бувають різних типів, починаючи від гарантій від усіх ризиків і кінчаючи частковими гарантіями у відношенні конкретних ризиків, але у всіх випадках максимальний ризик повинний бути відомим та чітко визначеним, а кредитний ризик повинний бути прийнятним.

ЄБРР не видає гарантій за експортними кредитами. Гарантія дозволяє залучати додаткові кошти, але її використання робить дорожчою позику. На практиці цей інструмент ЄБРР використовує рідко і тільки у сполученні з іншими інструментами. ЄБРР може також гарантувати розміщення акцій, випущених державним чи приватним підприємством.

Інструменти фінансування за допомогою посередників

Багато проектів є недостатньо великими, щоб ЄБРР міг фінансувати їх прямо. З метою полегшення доступу до фінансових ресурсів підприємцям і малим фірмам ЄБРР надає підтримку таким фінансовим посередникам, як місцеві комерційні банки, банки мікрокредитування, фонди акціонерного капіталу та організації, що займаються фінансовим лізингом. Інвестиційні вимоги відповідають принципам роботи ЄБРР, але рішення про кредитування тих чи інших малих або середніх підприємств (МСП) фінансові посередники приймають самостійно. Фінансові посередники ЄБРР займаються кредитуванням рентабельних та обґрунтованих проектів, спрямованих на розвиток приватного сектора. Кожен банк має свої вимоги та інвестиційні ліміти. Незважаючи на те, що банк в переважній більшості випадків не надає пряме фінансування малим і середнім підприємствам, у нього є низка інструментів для роботи з ними. А саме: кредитні лінії, софінансування, участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів, механізм сприяння розвитку торгівлі та участь в акціонерних капіталах банків. Опис інструментів фінансування ЄБРР за допомогою посередників наводиться нижче.

Кредитні лінії

З метою фінансування необхідних кредитів ЄБРР надає відібраним для цього фінансовим посередникам пряме середньо-та довгострокові кредитні лінії. В окремих випадках аналогічне довгострокове фінансування ЄБРР надає і урядам, які потім направляють ці кредити по каналах комерційних чи інвестиційних банків для фінансування приватних МСП.

Софінансування

ЄБРР намагається залучати інших учасників до софінансування у проектах. Успішне залучення капіталу із зовнішніх джерел для фінансування проектів, спонсором яких виступає банк, збільшує загальний обсяг коштів для фінансування інших проектів. До потенційних зовнішніх джерел фінансування відносяться комерційні банки та міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агенції та інші офіційні джерела (як те: державні програми сприяння з метою розвитку). Для багатьох позичальників доступ до комерційного софінансування, яке надане міжнародною фінансовою організацією, є першим кроком до самостійного виходу на ринки комерційного капіталу. ЄБРР здійснює софінансування проектів разом з місцевими та іноземними банками. У цих випадках робота щодо підготовки та експертизи проектів передоручається софінансуючому банку, але при прийнятті кожного рішення про кредитування враховуються принципи фінансування і кредитування ЄБРР.

Існують наступні форми софінансування: спільне фінансування, паралельне фінансування, синдиціювання, участь у синдиціюванні.

Спільне фінансування - здійснюється в тих випадках, коли кредити, надані ЄБРР і учасниками софінансування, використовуються у визначених погоджених частках для фінансування того самого чи набору комплекту товарів і послуг, необхідних для проекту.

Паралельне фінансування - здійснюється в тих випадках, коли кредити ЄБРР і учасників софінансування використовуються для фінансування різних комплектів товарів і послуг [32; с.62]..

Синдиціювання - залучення інших фінансових установ до кредитування на підставі підготовлених банком документів на умовах, в основному подібних тим, на яких готовий здійснювати кредитування сам банк [32; с.74].

Участь у синдиціюванні здійснюється в тих випадках, коли ЄБРР зобовязується фінансувати весь кредит, а під час чи після оформлення кредиту продає участь у ньому іншому чи банку чи банкам.

Участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів

ЄБРР бере участь у діяльності інвестиційних фондів, які, у свою чергу, вкладають капітал в малі та середні приватні підприємства, які розширюються. Ці фонди займаються конкретним регіоном, країною або галуззю, мають на місцях представництва. Основні інвестиційні критерії цих фондів відповідають загальним інвестиційним принципам ЄБРР.

Механізм сприяння розвитку торгівлі

ЄБРР залучає місцеві банки до своїх програм сприяння торгівлі. Це зміцнює їх репутацію як надійного партнера і забезпечує їм більш широкий вихід на міжнародний ринок торгового капіталу. У рамках цих програм ЄБРР видає часткові гарантії оплати угод місцевих банків, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів.

ЄБРР бере на себе комерційні і політичні ризики неплатежу з боку банку-емітента, а вони беруть на себе ризик місцевих компаній. Вигоду від цієї програми отримують як імпортери, так і експортери, з яких не стягується комісія. Комісія за видачу гарантії сплачується банком, який замовляє гарантію ЄБРР [25;70].

ЄБРР видає гарантії на широкий діапазон товарів і послуг, у тому числі на товари широкого вжитку, товари сировинної групи, машини та устаткування, енергопостачання, інженерно-технічні роботи, будівництво, технічні та інші послуги. Передбачається можливість видачі гарантій на деякі види виробництва, що стосуються навколишнього середовища, але в цьому випадку необхідно проведення попереднього екологічного обстеження. Крім того, відповідно до програми сприяння розвитку торгівлі не дозволяється фінансування певних видів діяльності та виробництва деяких речовин.

Клієнтам місцевих банків із приватного сектора також можуть надаватися кошти у вигляді обігового капіталу, торгового капіталу, а також середньо-та довгострокових вкладень. При цьому завжди враховується специфіка потреб клієнтів.

Перевагами цієї програми користуються багато імпортерів і експортерів. Найчастіше вони навіть не знають, що їх угоди фінансувалися під гарантії ЄБРР, оскільки прямими партнерами ЄБРР є тільки банки-емітенти та підтверджуючі банки.

Програма є прекрасним інструментом для залучення нової клієнтури і забезпечує:

- гарантії для широкого діапазону торгово-фінансових інструментів;

- безумовні гарантії оплати на першу вимогу в писемній формі;

- гарантії на суму до 100% номінальної вартості базових торгово-фінансових інструментів;

- прийнятні ставки комісії, що визначаються окремо для кожної угоди;

- простий порядок швидкої видачі гарантій.

У рамках програми сприяння торгівлі працюють два банки, які визначив ЄБРР: Приватбанк і Перший український міжнародний банк.

Участь в акціонерних капіталах банків

Головною задачею ЄБРР є підтримка і розвиток здорової і конкурентоздатної сфери фінансових послуг. З цією метою ЄБРР інвестує кошти в акціонерні капітали приватизованих та приватних банків. Головними критеріями ЄБРР є орієнтація на приватний сектор, корпоративне керування та компетентний менеджмент.

Варто ще раз підкреслити, що ЄБРР є найбільшим інвестором, в країнах Центральної і Східної Європи та СНД. ЄБРР надає кредитні ресурси для інвестування в акціонерні капітали, гарантії та лізингові механізми. Крім того, за допомогою існуючих та діючих програм підтримки ЄБРР, фінансує підготовку кваліфікованих кадрів. ЄБРР фінансує кредитування проектів та свої операційні потреби шляхом запозичення коштів на міжнародних ринках капіталу за дуже вигідними ставками. Хоча ЄБРР відрізняється за структурою від комерційних банків, його методи роботи із проектами аналогічні. Банк береться за виконання лише комерційно життєздатних проектів. Він призначає комерційні ціни за свої послуги.

Участь в капіталі інвестиційних фондів в капіталі ряду крупних інвестиційних фондів, які, в свою чергу, вкладають інвестиції в приватні підприємства в країнах операцій. Сприяння в розвитку торгівлі: як правило, до програм підтримки розвитку торгівлі підключаються місцеві банки, що також сприяють зміцненню репутації банківської системи та виходу на міжнародний ринок торгівельного капіталу. В межах цих програм Банк може видавати гарантії часткової оплати угод, що були організовані місцевими банками, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів. Участь в акціонерних капіталах банків, тобто ЄБРР використовує програми участі в акціонерних капіталах банків та надання їм кредитних ліній, що є одним з ефективних інструментів фінансування ЄБРР.

Особливість ЄБРР в тому, що він, на відміну від Світового банку, фінансує не більш ...........