Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК "Хліб України" Крижопільський елеватор - курсовая работа

Міністерство аграрної політики України Уманський державний аграрний університет

Кафедра фінансів і кредиту

Курсова робота

з курсу "Податкова система"

Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор

Гончаренко Віталій Васильович

42-ПО ГРУПИ

Науковий керівник: професор Демяненко М.Я.

Умань - 2009

Вступ

1. Вплив світової фінансової кризи на зростання бартерних розрахунків підприємств АПК

2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор

2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

3. Стан та перспективи організації розрахунків на підприємствах агропромислового комплексу

3.1 Товарообмінні операції як система розрахунків підприємств

3.2 Теоретичні аспекти організації оподаткування бартерних операцій

3.3 Організація розрахунків на підприємстві як основна передумова мінімізації бартерних операцій

3.4 Шляхи мінімізації бартерних операцій

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Світова фінансова криза має негативний вплив на економіку України в цілому і на агропромисловий комплекс зокрема.

Особливість кругообігу коштів разом з їх авансуванням в оборот відмічається підприємств агропромислового комплексу, оскільки в першому півріччі, як правило здійснюється авансування затрат у виробництво , а в другому - навпаки вихід продукції.

Таке становище створює для підприємств АПК додаткові фінансові труднощі, що вимагає застосування таких неординарних видів розрахунків як товарообмінні. За такої ситуації порушуються принципи платіжного обігу. Як свідчить практика, за останні роки значно змінилася структура платіжного обігу. У ринковій економіці існує ряд підходів до вирішення питань мінімізації товарообмінних операцій.. Наприклад, крива Лаффера, діаграма Лоренца, коефіцієнт Джіні. Але використовувати їх теоретичні концепції в умовах затяжної фінансової кризи неможливо. Однією із складових реформувань і розвитку економіки України, забезпечення її фінансової стабільності є подальша розробка теоретичних основ організації платіжного обороту та мінімізації товарообмінних операцій.

За останні роки , підприємства АПК кардинально змінюють всі форми розрахунків Таке становище сприяло скороченню не тільки на рівні підприємств агропромислового комплексу , але і інших галузей економіки України бартерних операцій, що в свою чергу призвело до скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості .Але починаючи з четвертого кварталу 2008 року підприємства економіки України відчули всі негаразди світової фінансової кризи, що негативно вплинула на платіжний та постачальницький оборот. Це не сприяло нормалізації платіжного обігу, зменшення взаємної заборгованості підприємств і підвищення відповідальності субєктів господарювання за стан платіжної дисципліни. Важливу роль у вирішенні цього питання відіграють методи регулювання грошового руху. Ці методи є специфічними для сфер готівкового обігу. Організація безготівкового грошового обігу органічно повязана з організацією бухгалтерського обліку.

В сьогоднішніх умовах суттєво зростає значення й потреба в ефективних й надійних інструментах безготівкових розрахунків. Розбіжності в рівнях суспільно-економічного розвитку між окремими підприємствами, інколи - невпевненість в діловій репутації партнерів, відсутність багаторічних ділових відносин та багато інших моментів призводять до того, що розрахунки вимагають організації потоку товарів від продавця до покупця й побудови ланцюжків платежів, що їх повязуватимуть.

Все це в певній мірі стосується і підприємств аграрного сектору економіки як складової економіки України.

Актуальність обраної теми курсової роботи безспірна. Остання чверть сторіччя виявилась періодом глибоких змін в банківській справі, багато численних нововведень в організації, методах управління банків й формах обслуговування ділового сектору й різноманітних груп населення.

Разом з тим теоретичні, методичні, методологічні та практичні питання організації платіжного обігу, призводять до численного застосування бартерних операцій.

Таким чином виникає обєктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методологічних розробок з метою вдосконалення процесів розрахунків підприємств АПК та мінімізації бартерних операцій.

Теоретичною основою написання роботи є діалектичний метод пізнання. При написанні роботи використані Закони України, Постанови, інструктивні матеріали міністерства фінансів, міністерства аграрної політики України, НБУ, праці вітчизняних та зарубіжних економістів з питання грошового обігу планові та фактичні дані досліджуваного підприємства..

При дослідженні використано балансовий, аналітико-конструктивний, графічний метод, метод середніх величин та інші методи

1. Вплив світової фінансової кризи на зростання бартерних розрахунків підприємств АПК

Механізм впливу організації бартерних розрахунків і платіжного обороту на ефективність виробництва є тривалим. Позитивні результати Україна, як засвідчує економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) отримає в перспективі.

Розглядаючи третю стадію кругообігу авансованої частини засобів праці економіст В.Н. Кравець ( 27, с.19) відмічає факт досить таки інтенсивної переходу виробленої продукції в грошову форму.

Гроші , на його думку ( 27, с.20) обслуговують товарний обмін між субєктами господарювання, вони є мірилом вартості продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Продукція вважається реалізованою, а послуги -наданими, якщо вони оплачені покупцем чи замовником, а грошові кошти надійшли на рахунок постачальника. Розрахунки здійснюються або як безготівкові, або з використанням готівкових коштів. Сукупність усіх грошових розрахунків, незалежно від способу та форми їх здійснення, є платіжним оборотом. Реалізація сучасної політики , особливо в сфері аграрного сектору

економіки , як відмічає економіст А.М. Кузьмінський ( 26, с.29) повинна

Пострадянські реформи в Україні здійснювались у руслі лібералізму монетаризму, про що неодноразово заявляли їхні ініціатори. При цьому варто нагадати, що монетаризму, як напрямку економічної думки представленому, насамперед, Чикагзькою школою на чолі з Фрідменом, який набув поширення з 70 рр., протистоїть кейнісіанство, основи якого ще в 30-х рр. заклав англійський економіст Дж.Кейнс. Тоді він і обґрунтував про неможливість подальшого розвитку капіталістичної економіки без посилення втручання в неї держави. Потім кейнсіанці теоретично підтвердили правомірність застосування тих методів державного регулювання економіки, що практикувалися багато десятиліть урядами розвинутих країн із часів нового курсу Ф.Рузвельта, який вивів США з великої депресії 30-х рр.

Готівковий обіг та розрахунки підприємств АПК за період становлення самостійності держави, як справедливо відмічає економіст С.Р.Івченко (24,7 с.27) зазнали великих змін. Це стосується і переробних підприємств , які зазнали величезних втрат від розбалансування платіжного обігу.

Стан економіки підприємств АПК, особливо переробної галузі , як справедливо відзначає економіст П.Д. Біленчук (20, с.74) в значній мірі залежить від використання діючих форм безготівкових розрахунків. Адже, чим більша їх частка в загальному товарообігу, тим міцніший стан грошового обігу в цілому в країні, і, зокрема, на окремо взятому підприємстві. Але, слід відмітити , що з переходом економіки на ринкові умови значно змінилися і система розрахунків.

При створенні підприємств корпоративного типу на основі приватної власності, шляхом внесення до статутних фондів належної працівникам частки приватизованого майна, землі та власних коштів на думку економіста О.Г. Левандівського( 28, с.40 ) слід дотримуватися вимог розрахунків, притаманних для корпорацій, виходячи з Закону України "Про господарські товариства" Отже, на думку автора , реформуючи власність підприємств, необхідно змінити і методологічні підходи в системі розрахунків, надати їм більше прав в організації платіжного обороту, вибору форм і методів розрахунків. Такої думки притримуються ряд економістів як теоретиків так і практиків. Зокрема, економіст Р.С.Тимохін (31,с.8 ) відмічає, що за останні часи у звязку з наданням підприємствам широких прав у використанні власних фінансових ресурсів вибір форми розрахунків знаходиться в прямій залежності від вибору форми безготівкових розрахунків. Аналогічної думки притримується економіст Н.М.Ткаченко (32,с.52), яка зазначає, що в даний час, час перевагу необхідно надавати розрахункам шляхом платіжних доручень. На її думку, ця форма розрахунків максимально забезпечить надходження коштів до продавця товару, робіт чи послуг.

На нашу думку, не має потреби акцентувати свою увагу на одній чи, принаймні, двох формах розрахунків. Чомусь в даний час поза увагою залишаються акредитивна форма розрахунків, яка себе виправдала в умовах директивної економіки.

Аналізуючи порядок розрахунків підприємств економіки України слід відмітити, що в цілому, з кінця 80-х років, організація платіжного обігу на Україні зазнала великих змін. Становлення банківської системи на Україні, впровадження нових форм грошової одиниці в певній мірі вплинуло на стан платіжного обігу на Україні.

За цей період розрахунки в системі народногосподарського комплексу України зазнали змін. Підприємства всіх форм власності мають право відкривати в любій установі банку на свій розсуд по декілька рахунків, що лишній раз підкреслює про великі права підприємства в здійсненні операцій з постачальниками та покупцями.

Неоднозначні вислови в економічній літературі є з приводу попередньої плати. З цього приводу є цікаве висловлювання економіста В.М. Фащевського (33, с.75). Попередня оплата, на його думку вимагає від підприємств вилучення значних коштів з обігу. В цей час, значні суми коштів по відвантаженій продукції не оплачуються покупцями. Як результат - підприємства не спроможні стягнути плату за відвантажені товари, роботи та послуги .

В цей час на Україні з розширенням прав власників коштів підприємства мають право значні кошти використовувати готівкою за придбані товари, роботи і послуги. Починаючи з 31 березня 2005 року відповідно до Змін до Державного бюджету України на 2005 рік за № 2505 розрахунки готівкою до 10 тис. гривень в день з одним постачальником можна здійснювати готівкою без виписки податкової накладної. Це досить вагомий шлях назустріч платникам податку , який обмежує кількість документів при здійснення операцій.

Ефективність платіжного механізму, як справедливо відмічає економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) значно зросла в умовах ринкової економіки. Можливість фінансового прогнозування на його думку, прискорює та посилює вплив заходів щодо грошово-кредитної політики на економіку. Банки, що обслуговують підприємства АПК на всіх етапах свого розвитку приділяють значну увагу розвитку платіжної системи, її удосконаленню за допомогою автоматизованих систем. Розрахунки в аграрному секторі економіки України за період становлення самостійності держави зазнали великих змін

Огляд наукової літератури з точки зору проблеми організації бартерних операцій як свідчить аналіз проведений економістом О.В. Корневою ( 25, с.48) показав, що основними задачами обліку бартерних операцій є такі:

контроль за додержанням розрахункової дисципліни

правильне і своєчасне оформлення всіх документів;

суворе дотримання чинного порядку застосування безготівкових розрахунків;

своєчасність розрахунків з усіма контрагентами та попередження прострочених сум дебіторської та кредиторської заборгованості;

своєчасність і точність відображення в облікових регістрах розрахунків з усіма господарюючими субєктами та фізичними особами.

На думку економіста П.Д. Біленчука (20, с.75) покращення організації безготівкових розрахунків повинно супроводжуватися зменшенням прозміру дебіторської і кредиторської заборгованості. Тому, в доповнення до Порядоку ведення касових операцій у національній валюті України, що затверджений постановою Правління НБУ від 02.02. 2002 р. №21, були внесені зміни, що набули чинності з 14 листопада 2002 року. Цими змінами передбачено, що підприємства та організації, установи повинні вимагати повного звітування підзвітних сум на протязі трьох днів після отримання, і не пізніше як за десять днів по сумах, що видані на придбання продукції, товарів, робіт і послуг. У випадку несвоєчасного звітування ці суми автоматично включаються в ліміт підприємства по готівці в касі, і за перевищення ліміту в касі застосовується штрафна санкція у встановленому порядку. З таким нововведенням значно змінився сам порядок витрачання отриманої готівки з каси підприємства.

Стосовно грошового обігу слід відмітити, що чинне законодавство передбачає здійснення суворого контролю за оприбуткуванням виручки готівкою в касу. За недотримання даного пункту цього Положення до підприємств застосовується штрафна санкція в пятикратному розмірі від суми не оприбуткованої готівки в касу.

Розглядаючи проблему платіжного обігу слід акцентувати свою увагу на системі безготівкових розрахунків підприємств економіки України. Керуючись Інструкцією №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», що затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.08. 1997 р. № 204, застосовуються ті форми розрахунків, звичайно за вибором господарства, які зможуть дати підприємству найбільший ефект. Це такі розрахунки: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі.

Підприємство, при укладанні з банком угоди про касове обслуговування, обумовило ті форми, які найбільш сприятливі для нього. Вибір форм і методів розрахунків ще не означає, що за їх допомогою вирішуються всі проблеми організації виробництва, реалізації продукції, організації бартерних операцій. Справа в системі, що передує їх застосуванню.

2. Аналіз фінансово - господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України " "Крижопільський елеватор " знаходиться в місті Крижопіль Вінницької області.

Крижопільський елеватор утворився при обєднані млина харчокомбінату і реалізаційної бази у 1939р. У 1969р. побудований кукурудзо калібрувальний завод виробничою потужністю 1500 тон в сезон, у 1969 р. введений в дію елеватор місткістю 59,4 тис. тонн. У 1980 р. побудований двохповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою, медпунктом, їдальнею на 50 посадочних місць і продуктовим магазином. Пізніше були побудовані механічні майстерні, цех по розфасовці крупи, який був переобладнаний під хлібопекарню.

Виробничі дільниці підприємства розташовані на трьох територіях, загальна площа складає - 14,2 га.

Підприємство здійснює промислову і заготівельну діяльність.

Заготівельна діяльність - приймання, сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберігання та відвантаження зерна споживачам.

Проведена газифікація зерно сушок ДСП - 32, СКП - 6,7, котельних і виробничої дільниці та личина.

Обробіток гібридного насіння кукурудзи проводиться на кукурудзо калібрувальному заводі потужністю 1500 т/сезон.

Підприємство займається промисловою переробкою зерна на борошно пшеничне, житнє - обдирне, крупи, кормо суміш, олію.

Для цього є промислові цеха:

млин завод двох сортового 75% помелу в т.ч. 1 ґатунку 55%, 2 ґатунку - 20%) та житнє -борошно - 87%>;

крупяний цех по виробництву крупи ячмінної, перлової, пшеничної, горохової, пшона, потужністю 6 тонн переробки зерна на добу;

хлібопекарня по випічці хліба пшеничного, житнього та хлібобулочних виробів, потужністю 500 кг в зміну.

Продукція підприємства конкурентоспроможна по відпускним цінам і показникам якості.

Для зміцнення власної сировинної бази з метою більшої завантаженості виробничих потужностей ДП "Крижопільський елеватор " взяв в оренду 1968 га землі.

Для покращення соціально - побутових умов працюючих, їх захищеності, на підприємстві діє: фельдшерський пункт та стоматологічний кабінет;їдальня;

- продуктовий магазин;підсобне господарство.

Підприємство працює над розширенням асортименту продукції -- борошно вищого ґатунку.

Перспектива розвитку підприємства:реконструкція млина із збільшенням виходу пшеничного борошна високих сортів;виробництво гречаної крупи;поглиблена кооперація з сільськогосподарськими товаровиробниками; збільшення обсягів заготівлі зерна за рахунок власних коштів, кредитів банків і переробки його на борошно і крупи; газифікація другої виробничої дільниці.

Ветеранам війни, праці, пенсіонерам надається матеріальна допомога до дня перемоги, дня людей похилого віку.

ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор " виробляє продукцію , що користується широким попитом у населення. Виробництво найважливіших видів продукції представлене в таблиці 2.1.

Виробництво борошна, в 2008 ріці зросло на 21,2 % в порівнянні з 2006 роком. Збільшилось виробництво борошна пшеничного першого ґатунку і другого ґатунку. На 5% зменшилось виробництво житнього борошна. На 18% збільшилось виробництво хліба і хлібобулочних виробів, на 47%) - виробництво кормо суміші.

Таблиця 2.1. Виробництво продукції ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", т

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємства є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розвязання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби - це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання яких становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду, для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій. До основних засобів відносять обєкти виробничого і невиробничого призначення. До перших належать основні засоби промислового, будівельного та іншого виробничого призначення, автомобільного транспорту та інших видів діяльності. Невиробничі основні фонди призначені для обслуговування потреб житлово- комунального господарства, охорони здоровя працівників підприємства, тощо.

До основних засобів належать також капітальні вкладення в орендовані будівлі, споруди, обладнання. За своєю натурально - речовою формою основні засоби поділяються на будинки, споруди, передавальні пристрої, машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, будівельний механізований інструмент та ін. На рис.2.1. наведено склад основних засобів підприємства відповідно до П(С)БО №7. Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних засобів, передусім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшення грошових нагромаджень підприємства.

Розглянемо склад і структуру основних засобів ДП ДАК "Хліб України "Крижопільський елеватор" в таблиці 2.2.

ані таблиці свідчать, що основну питому вагу в структурі основних засобів підприємства складають будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання на другому місці. Це свідчить про добре забезпечення підприємства виробничими потужностями. Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування.

Таблиця 2.2.

Склад та структура основних засобів у ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елевато р "( на кінець року)

Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення і модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень, установлення додаткового устаткування, ліквідації зайвого і малоефективного устаткування.

Кожне підприємство як субєкт господарської діяльності бере участь у господарському обороті, створюється у певній організаційно - правовій формі та діє в рамках чинного законодавства. Що регулюють його ділові взаємовідносини з контрагентами і державою. Організаційно - правова форма підприємства визначає майнову і фінансову відповідальність та правомочність його засновників, структуру управління та способи формування капіталу . 2.2.Аналіз фінансового стану підприємства

ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор" сучасне підприємство, забезпечене всіма необхідними основними і оборотними коштами. Основними складовими аналізу фінансового стану підприємства є аналіз його майнового стану , аналіз фінансових результатів діяльності підприємства та аналіз рентабельності.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, від слідкувати тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку чи збитку підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.

Розглянемо деякі фінансові показники даного підприємства. В таблиці 2.3 проаналізуємо забезпеченість підприємства робочим капіталом.

Таблиця 2.3. Розрахунок величини робочого капіталу ДП ДАК "Хліб України "

За даними таблиці простежуємо ріст робочого капіталу підприємства. Збільшення робочого капіталу, викликане випереджаючими темпами росту оборотних активів порівняно з короткостроковими зобовязаннями, як правило, супроводжується відтоком грошових коштів.

Проаналізуємо забезпеченість даного підприємства оборотними активами. Оборотний капітал підприємства - це грошові кошти і мобільні активи, що перетворюються у грошові кошти протягом одного виробничого циклу, що забезпечують неперервність процесу виробництва і обігу та отримання прибутку.

Оборотний капітал становить значну частку в загальній сумі капіталу. Від раціональності його розміщення та ефективності використання значною мірою залежать фінансові результати діяльності підприємства. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити структуру оборотного капіталу, його розміщення у сфері виробництва й обігу, ефективність використання.

Найважливішою частиною обігового капіталу підприємств реального сектора економіки , яка безпосередньо повязана зі створенням матеріальних благ, є оборотні засоби.

Оборотні засоби - це грошові кошти, авансовані в обігові виробничі фонди та фонди обігу, які забезпечують безперервність процесу виробництва і проведення розрахунків.

Оборотні засоби у буквальному розумінні не є матеріальними цінностями, з яких створюються матеріальні блага. Ці кошти у процесі кругообігу набирають форму обігових фондів і фондів обігу . оборотні засоби не витрачаються а, а авансуються і повертаються підприємством після закінчення одного кругообігу.

Оборотні засоби підприємства виконують дві функції: виробничу і розрахункову.

Суть виробничої функції полягає у забезпеченні безперервності процесу виробництва. Оборотні засоби, авансовані в обігові виробничі фонди, підтримують безперервність процесу виробництва і переносять свою вартість на новостворений продукт. Після завершення виробництва оборотні засоби переходять у сферу обігу, де виконують другу функцію - розрахункову.

Суть розрахункової функції полягає в обслуговуванні завершення кругообігу коштів шляхом перетворення оборотних засобів з товарної форми у грошову.

Склад оборотних засобів - це сукупність елементів, що складають обігові виробничі фонди ( виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) і фонди обігу (готова продукція і товари на складах, товари відвантажені, грошові кошти в розрахунках і на рахунках).

Структура оборотних засобів - це співвідношення між окремими елементами обігових виробничих фондів і фондів обігу, поділ коштів за місцем і значенням у процесі відтворення.

Управління оборотними засобами передбачає встановлення оптимальних запасів товарно - матеріальних цінностей, що забезпечують безперервність процесу виробництва.

Для нормального функціонування оборотних засобів суттєвим є дотримання оптимального рівня виробничих запасів та інших термальних цінностей, що дозволяє максимально скоротити затрати на їх формування та зберігання і забезпечити на достатньому рівні потреби виробництва.

Про поліпшення структури оборотного капіталу свідчить зменшення частки виробничих запасів і збільшення грошових коштів підприємства, що ми спостерігаємо із даних таблиці. Потрібно відмітити, що для стабільного, добре налагодженого виробництва і реалізації продукції характерна і стабільна структура оборотного капіталу. У ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " вона за останні три роки практично не змінюється таблиця 2.4.).

За даними таблиці 2.4. маємо можливість проаналізувати дебіторську заборгованість підприємства. Дебіторська заборгованість - це своєрідна іммобілізація робочого капіталу, яка в будь - який час, а особливо в період інфляції , не вигідна підприємству. Дебіторська заборгованість повязана з порушенням строків оплати: за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги; за розрахунками з бюджетом або з працівниками підприємства, фактично дебіторську заборгованість можна розглядати як безвідсоткову позичку покупцям, тобто своєрідний спосіб інвестування оборотного капіталу.

Таблиця 2.4.

Аналіз наявності, складу і структури оборотного капіталу ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор "( на кінець року)

За нашими даними, найбільшу питому вагу становить дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, а також за виданими авансами. Існування дебіторської і кредиторської заборгованості це нормальне явище, але щоб вони не впливали на погіршення фінансового стану, цим процесом необхідно управляти. Для цього:

здійснювати постійний контроль за станом розрахунків з покупцями;

мати широке коло споживачів з метою уникнення ризику неоплати монопольним замовникам;

розширити систему авансових платежів;

надавати знижки при достроковій оплаті;

стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей;

використовувати досконаліші форми безготівкових розрахунків;

переглянути асортимент готової продукції, не виключаючи можливості переробки сировини на давальницьких умовах.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками, покупцями продукції, державними органами по сплаті податків, персоналом підприємства тощо. Всі ці грошові відносини складають зміст фінансової діяльності підприємства.

ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор" не має самостійного фінансового відділу, його функції виконує фінансовий сектор у складі бухгалтерії, відділу збуту та планово - економічного відділу.

Функціями фінансового сектора є :

здійснення необхідних розрахунків і внесення на їх основі пропозицій керівництву підприємства щодо розподілу наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами та функціональними службами;

розробка перспективних і поточних фінансових планів, в яких узагальнюються доходи і видатки за певний період;

здійснення контролю за виконанням показників фінансового плану підрозділами і підприємством в цілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на не продуктивні витрати;

організація оперативного контролю за надходженням грошових коштів від реалізації підприємством своєї продукції, за своєчасним розвязанням суперечок у сфері розрахунків з покупцями і постачальниками;

забезпечення виконання фінансових зобовязань підприємства перед державним бюджетом, позабюджетними фондами, а також персоналом;

комплексний аналіз господарсько - фінансової діяльності підприємства і окремих його структурних підрозділів, виявлення причин невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості, прибутку, причин і винуватців непродуктивних витрат, що призвели до збитків і зниження рентабельності роботи підприємства, подолання цих причин.

Важливим аспектом фінансової діяльності є планування. Основою для планування є діяльність кожного підрозділу за рік. До таких планів належать: виробнича програма підприємства на рік, графік планово -попереджуючих ремонтів обладнання, план роботи виробничо -технологічної лабораторії, план заходів по економії паливно - енергетичних ресурсів. Крім планів на рік складається план стратегічного розвитку на 5 та 10 років. Для покращення фінансових показників здійснюється:

постійне оновлення асортименту, покращення якості продукції;

робота зі споживачами, розширення ринку збуту, збільшення кількості обєктів фірмової торгівлі, що сприяє швидкому обертанню капіталів;

робота з енергозбереження, так як продукція потребує термічної переробки і цілодобового нагляду за процесами.

П(С)БО 3 визначає фінансову діяльність як сукупність операцій, які призводять до зміни величини або складу власного та позикового капіталу. Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, тобто операції, повязані з виробництвом і реалізацією продукції, що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

До операційної діяльності належать: надходження коштів від реалізації продукції; надходження коштів за надання права користування активами; - платежі постачальникам; виплати працівникам; витрати на збут тощо.

Фінансові результати від операційної діяльності та елементи операційних витрат підприємства відображаються у Формі 2 „Звіт про фінансові результати " Узагальнюючим показником фінансового стану підприємства є одержаний цим підприємством дохід. Визнані підприємство доходи поділяються на : дохід ( виручку) від продажу продукції, інші операційні доходи, фінансові та інші доходи. Дохід підприємство отримує від продажу товарної продукції, що забезпечує основну частку його надходжень у будь - якій формі. Дохід від продажу продукції визначається на основі обсягу продажу продукції.

Із доходу підприємства формується його прибуток і чистий прибуток. Прибуток, як економічна категорія відображає частину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки. Він є формою прояву вартості додаткового продукту.

На рівні підприємства прибутком вважається частина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції, обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію.

Таблиця 2.5. Показники прибутковості ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор", тис, грн.

Проаналізуємо показники доходності ДП ДАК "Хліб України "Крижопільський елеватор "( таблиця 2.5.). Дані таблиці свідчать, що підприємство із року в рік отримує прибутки. Потрібно відмітити, що доходи підприємство отримує від різних видів діяльності.

ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор" виділяє значну частину коштів на адміністративні, операційні витрати (таблиця 2.6.). До адміністративних належать витрати на соціальні заходи, на службові відрядження, оплату праці.. До адміністративних належать витрати на соціальні заходи, на службові відрядження, оплату праці, вони значно зросли з 252,4 тис. грн. до 318,1 тис. грн. Найбільшу частину виділено на оплату праці, ця сума у 2007 р. дорівнює 122,4 тис. грн.

Таблиця 2.6. Адміністративні та операційні витрати ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор", тис, грн.