Малий бізнес України в розвиткові національної економіки - автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 330.564.22

АЗАРОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

МАЛИЙ БІЗНЕС УКРАЇНИ В РОЗВИТКОВІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Ларіна Рена Рінатівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри логістики.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Дмитриченко Лілія Іванівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), професор кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук Назаров Валерій Вікторович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), доцент кафедри менеджменту.

Захист дисертації відбудеться “6” березня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.01 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий “5” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.Р. Ларіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі ринкового трансформування економіки України одним із головних чинників стабільності досягнутих позитивних соціально-економічних тенденцій у державі є забезпечення сталого економічного зростання та розвитку соціальної сфери в регіонах на основі мобілізації й ефективного використання всього комплексу ресурсів та умов. Серед шляхів зміцнення національної економіки слід визнати розвиток малого підприємництва. Ринкові трансформаційні процеси економіки України, правове визначення приватної власності обєктивно викликали до життя та відродили в Україні, як і в інших пострадянських і постсоціалістичних країнах, активну підприємницьку діяльність. За цих умов провідною формою господарювання стає малий бізнес як особливий вид господарської діяльності та один із важелів формування і функціонування національної економіки з ринковим механізмом господарювання, що відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку держави.

Всебічне проникнення малого підприємництва до соціально-економічної системи країни є необхідною передумовою переходу національної економіки на ринкові рейки, ефективної реструктуризації виробництва та підприємств, розвитку інноваційної діяльності, розвязання проблем зайнятості, підвищення рівня життя населення як в кожному окремому регіоні зокрема, так і у державі в цілому. Постійний розвиток конкурентного середовища, невідємною складовою якого є мале підприємництво, став запорукою економічного зростання держави, раціонального й ефективного використання її ресурсів. З урахуванням значної ролі малого бізнесу в розвитку окремих територій та держави в цілому висвітлюється потреба в державному та регіональному регулюванні цього інституту ринкових відноси. Про це свідчить і той факт, що практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у формуванні й розвитку підприємницької діяльності, в підтримці найбільш доцільних та ефективних її напрямів, насамперед малого бізнесу. Тому значної актуальності за нинішніх умов розвитку національної економіки набуває формування державної та регіональної регуляторної політики у забезпеченні успішного функціонування сфери малого бізнесу. Адже, на думку більшості вітчизняних науковців та практиків, у нашій країні й досі немає системи наукових досліджень, адаптованих до діяльності малого бізнесу як на рівні підприємств і бізнес-процесів, так і на рівні оцінки підприємницького середовища в цілому. Відповідно, відсутні ефективні механізми державної підтримки малого підприємництва, які б дозволяли йому активно та успішно розвиватися на будь-якому рівні.

Концептуальне положення дисертаційного дослідження базується на підставі не просто механічного розширення державного впливу на процеси розвитку малого бізнесу, воно ґрунтується на відповідному вивченні системи знань про мале підприємництво, що припускає поглиблення і розширення досліджень самого підприємницького середовища і зовнішніх чинників, що його визначають та впливають на розвиток національної економіки. Важливою є проблема оцінки реального рівня розвитку малого підприємництва в масштабах всієї держави і в окремих регіонах. Існуюча система оцінки діяльності підприємств малого бізнесу спирається на стандартні, трудомісткі моделі розрахунків для середніх і великих підприємств, що багато в чому є стримуючим чинником для розвитку малого підприємництва. До того ж більшість розрахункових моделей не орієнтована на виявлення особливостей діяльності малих підприємств з врахуванням соціальних та інноваційних ефектів. Недостатнє пророблення цих питань в теоретико-методологічну і практичному планах зумовили і визначили ціль, завдання та зміст дисертації.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових розробок щодо створення та впровадження інноваційних підходів до управління малим бізнесом в умовах розвитку національної економіки, що виконані безпосередньо автором та за його участю в межах державної бюджетної теми кафедри логістики Донецького державного університету управління “Теоретичні засади впровадження логістики у діяльність економічних систем” (номер державної реєстрації 0105U006624) та державної бюджетної теми Інституту економіко-правових досліджень НАН України “Економіко-правове забезпечення розвитку міських систем промислового регіону” (номер державної реєстрації 0103U005967). В рамках теми 0103U005967 автором проведено аналіз розвитку малого підприємництва та здійснена оцінка його впливу на розвиток території. В межах теми 0105U006624 автором визначені головні завдання, що формують напрями регулювання розвитку малого бізнесу. Спираючись на принципи комплексного підходу до аналізу та синтезу економічних систем, запропоновано технологію їх застосування при формуванні показників розвитку національної економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій по удосконаленню методики проведення досліджень та системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки.

Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність вирішення таких задач:

дослідити теоретичні підходи та еволюцію розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки;

проаналізувати світовий досвід розвитку малого бізнесу та обґрунтувати можливість його адаптації до умов національної економіки з врахуванням особливостей розвитку малого підприємництва в Україні;

проаналізувати економічний зміст категорії “підприємницька діяльність” і сформулювати адекватний сучасним уявленням зміст цього поняття;

розкрити та оцінити стан малого бізнесу в Україні та в Донецькому регіоні;

визначити роль малого бізнесу в економічному, інноваційному та соціально-культурному розвитку національної економіки;

проаналізувати існуючі методи фінансової оцінки малого бізнесу, особливості їх застосування та надати рекомендації з використання комбінованих методів оцінки малого бізнесу з урахуванням видів діяльності;

сформувати та обґрунтувати показники оцінки впливу малого бізнесу на економічну, інноваційну та соціально-культурну сфери розвитку держави.

Об`єктом дослідження є процеси удосконалення досліджень та системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки.

Предметом дослідження є теоретичні положення, основоположні принципи, методи і прикладні аспекти удосконалення досліджень та системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методологічних положень дисертаційної роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, основах економічної теорії, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з питань розвитку національної економіки. Зокрема, при встановленні закономірностей розвитку національної економіки використовувалися методи логіки, діалектики, системного підходу; при оцінці малого бізнесу - кластерний аналіз та анкетні опитування, комбіновані методи; при аналізі стану малого бізнесу - методи статистичного та техніко-економічного аналізу; при дослідженні особливостей розвитку малого бізнесу України - системно-структурний аналіз; у дослідженні світового досвіду та особливостей розвитку малого бізнесу регіонів - метод порівняльного аналізу.

Інформаційною базою дослідження є діючі законодавчі та нормативні документи, що регулюють питання управління розвитком національної економіки взагалі та малого бізнесу в частковості, статистичні дані про соціально-економічне становище окремих регіонів України, які дозволили зробити відповідні висновки щодо наявності та причин виникнення існуючих проблем у розвиткові малого бізнесу та його впливу на національну економіку. Як джерела інформації використано теоретичні і методичні розробки вчених, результати проведених автором наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні наукового завдання щодо розробки теоретико-методологічних засад удосконалення досліджень та формування системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблена матриця факторних навантажень, що зумовлюють певні ризики для розвитку малого підприємництва в регіоні. Ці ризики умовно поділено на групи та оцінено їх рівень за даними, отриманими в результаті опитування підприємців регіону;

адаптовано кластерний аналіз в обробці анкетних опитувань при оцінці впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки та надані рекомендації щодо використання комбінованих методів оцінки малого бізнесу з урахуванням видів діяльності, для чого розроблена блок-схема, яка припускає комплексну оцінку малого бізнесу на основі трьохрозрахункового методу та результатів анкетування, отриманих за допомогою кластерного аналізу;

удосконалено:

термінологічний апарат за рахунок надання авторського трактування терміну “підприємницька діяльність”, під якою запропоновано розуміти самостійну, систематичну, на власний ризик і під власну майнову відповідальність господарську діяльність окремих індивідів чи їх груп з виробництва та реалізації товарів та надання послуг, що здійснюється задля отримання максимального прибутку та найефективнішого задоволення суспільних потреб, а також з метою самовираження та підвищення суспільного статусу підприємців шляхом продукування та впровадження новаторських ідей, новітніх технологій, нової техніки та сучасних управлінських рішень;

підходи до визначення показників, які характеризують соціальні процеси в регіоні за рахунок впровадження комплексного показника “соціальні ефекти”, що включає зовнішні і внутрішні соціальні ефекти;

дістали подальшого розвитку:

систематизація чинників і умов розвитку малого підприємництва, що мають визначатися на базових напрямах (економічні, соціокультурні, інноваційні) та можливі регіональні ефекти, що очікуються від розвитку та підтримки малого підприємництва як вагомого сектора розвитку національної економіки;

методичний підхід до розрахунку грошових потоків за рахунок використання аналітичної платформи “Аналітичні технології”, застосування якої дозволяє: визначити оптимальний набір показників для оцінки малого бізнесу; виробити систему рекомендацій для малих підприємств у світлі інноваційних технологій; надавати органам влади будь-якого рівня аналітичні огляди з рекомендаціями на підтримку малого бізнесу; інтегрувати результати обстеження в регіональні й державні програми розвитку малого бізнесу; створити ефективну систему моніторингу впливу малого бізнесу на економіко-соціальну політику регіонів і держави для прийняття ефективних управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Розроблені в дисертації підходи, засоби й отримані результати являють собою методичну базу удосконалення досліджень та системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки.

До числа результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо формування та реалізації методики оцінки малого бізнесу з використанням комбінованих методів та з врахуванням видів діяльності; оцінки впливу малого підприємництва на розвиток національної економіки.

Значущість і цінність одержаних у дисертації результатів підкреслює їх практичне впровадження на державному і регіональному рівнях управління. Так, набули практичного використання пропозиції автора щодо розвитку малого бізнесу в частині розробки теоретичних, методологічних та практичних засад механізму державного регулювання розвитку підприємницького середовища та напрямів формування його раціональної структури. Пропозиції щодо розвитку напрямів підтримки підприємств, діагностування станів розвитку, оцінки ефективності діяльності в регіоні та галузі, а також “Методичні рекомендації по розробці регіональної концепції підтримки малого та середнього бізнесу” були враховані при обґрунтуванні соціально-економічних програм Донецької області в частині розвитку малих та середніх підприємств вугільної галузі (довідка Управління вугільної промисловості Донецької обласної державної адміністрації № 2-6/162 від 10.10.2007 р.). Результати дослідження використані Центром розвитку малого та середнього бізнесу Донецької торгово-промислової палати при запровадженні нових прогресивних підходів до класифікації, діагностування та оцінки діяльності малих і середніх підприємств (довідка Донецької торгово-промислової палати № 2373 від 14.10.2007 р.), а також при розробці планів соціально-економічного розвитку м. Волноваха Волноваського району Донецької області (довідка Волноваської міської ради Волноваського району Донецької області № 2015 від 05.10.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі розробки методичних підходів до оцінки малого бізнесу та удосконалення досліджень і системи оцінки його впливу на розвиток національної економіки. Із наукових ідей, отриманих здобувачем у співавторстві, у дисертації використані лише ті, що становлять його індивідуальний внесок. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки та рекомендації, які викладені в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на VІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” присвяченої 35-річчю кафедри економічної кібернетики Донецького національного університету (м. Алушта, 6-8 жовтня 2003 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та фахівців “Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах” (м. Сімферополь, 2005 р.), на науково-практичній конференції “Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення” (м. Полтава, 26-27 квітня 2005 р,), на VІ науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України на початку ХХІ століття” (м. Полтава, 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 10 наукових працях, серед яких - 1 монографія, 1 стаття - в науковому журналі, 4 статті - у збірниках наукових праць і 4 публікації - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 20,73 д.а., з яких особисто автору належать 7,87 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 186 сторінках друкованого тексту, у тому числі 14 таблиць і 20 рисунків, які наведені на 16 сторінках. Список використаних джерел із 140 найменувань приведений на 12 сторінках і 13 додатків на 28 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. “Теоретичні основи діяльності малого підприємництва та його вплив на розвиток національної економіки” присвячено дослідженню теоретичних підходів та етапів розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки, здійснено аналіз світового досвіду розвитку малого бізнесу та можливостей його адаптації до умов України та її регіонів з урахуванням особливостей розвитку вітчизняного малого підприємництва.

Дослідження досвіду провідних країн світу та сучасних тенденцій економічного прогресу показало, що підприємництво є одним з найважливіших факторів розвитку національної економіки з ринковим механізмом господарювання. Аналіз досліджень ряду вчених надав можливість стверджувати, що вивчання такого складного та багатовимірного явища, як підприємництво, потребує міждисциплінарного синтезу дисциплін - економіки, соціології, правознавства, культурології, управління, психології та ін. Проведений аналіз різних підходів до розуміння підприємництва дозволив надати його визначення з урахуванням ролі підприємництва в загальній структурі національної економіки. Отже, підприємницька діяльність - це самостійна, систематична, на власний ризик і під власну майнову відповідальність господарська діяльність окремих індивідів чи їх груп з виробництва та реалізації товарів та надання послуг, що здійснюється задля отримання максимального прибутку та найефективнішого вдоволення потреб національного господарства, а також з метою самовираження та підвищення суспільного статусу підприємців шляхом продукування та впровадження новаторських ідей, новітніх технологій, нової техніки та сучасних управлінських рішень в сфері управління національною економікою.

Аналіз світового досвіду показав, що активізація підприємництва є суттєвим фактором успішного розвитку ринкових відносин і стабільності національної економіки. Тому практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності й підтримці найбільш доцільних та ефективних її напрямів, насамперед малого бізнесу. Підсумком аналізу досвіду діяльності малого підприємництва та напрямів його використання в Україні, стало твердження про необхідність підвищення ролі державного та регіонального регулювання в розвитку малого бізнесу, сприяння впровадженню інноваційних технологій в підприємницьку сферу. Дослідження особливостей розвитку вітчизняного малого бізнесу показало, що державній підтримці підприємництва в Україні на рівні регіонів перешкоджають макроекономічні умови: недосконалість системи оподаткування; нестабільність бюджетного фінансування державних і регіональних програм підтримки малого підприємництва; нерозвиненість механізмів фінансово-кредитної підтримки і страхування ризиків малих підприємств; відсутність механізмів самофінансування (кредитні союзи, товариства взаємного страхування тощо); обмеження доступу малих підприємств до виробничих потужностей і майна реструктуризованих підприємств; відсутність надійної соціальної захищеності і безпеки підприємців; організаційні проблеми взаємодії малого бізнесу з ринком і з державними структурами; адміністративні барєри на шляху розвитку малого підприємництва. Систематизація вище перелічених чинників і умов розвитку малого підприємництва, дозволила визначити базові напрямки розвитку та підтримки даного сектора (економічні, соціокультурні, інноваційні).

В роботі доведено, що для успішного розвитку малого бізнесу в Україні необхідно враховувати історичні реалії його становлення та функціонування в національній економіці, а також особливості кожного окремого регіону. Така необхідність зумовлена тим, що Україна є сукупністю дуже неоднорідних територій, кожна з яких має неповторні, притаманні тільки їй риси та характеристики. Тому розвиток малого підприємництва та розробка відповідних державних програм його регулювання потребує регіонального підходу до оцінки функціонування цієї сфери і має базуватися на використанні таких методологічних прийомів, як галузевий та факторний аналіз, використання інтегрованих показників розвитку малого бізнесу на окремих територіях (у регіонах, районах), вивчання впливу підприємницької діяльності на економічну, соціальну, наукову сфери. Для формування та становлення державної системи підтримки підприємницької діяльності набуває великого значення вивчення та адаптація світового досвіду в цій галузі, де малий бізнес є провідною сферою ринкової економіки. Так, позитивним для України є досвід американської дворівневої моделі регулювання підприємницької діяльності; іспанської системи надання широкої адміністративної та господарської автономії в галузі малого підприємництва місцевим органам влади; фінської моделі сприяння інноваційному підприємництву; системи фінансування впровадження новітніх технологій в малому бізнесі Японії; використання аналізу бізнесового потенціалу регіонів країни та поділення їх на “більш” та “менш” пріоритетні за прикладом Туреччини; впровадження російської системи моніторингу стану малого бізнесу в кожному окремому регіоні країни. Велике значення в українській практиці сприяння розвитку малого підприємництва може мати створення спеціальних інститутів - інноваційних центрів та центрів розвитку підприємництва (передачі технологій, бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, технологічних парків), що забезпечуватимуть підтримку підприємництва та стимулюватимуть використання інноваційних технологій в їх діяльності. Провідне завдання державної та регіональної політики України полягає в адаптації світової практики регулювання малого підприємництва до сучасних умов українського ринку, адже від всебічної підтримки малого бізнесу з боку державних органів залежить докорінна ринкова трансформація економіки України та формування постіндустріального суспільства.

У розділі 2. “Аналіз територіальних особливостей розвитку малого бізнесу в Україні” розглянуто стан малого бізнесу в Україні, наведена оцінка стану малого бізнесу Донецького регіону, що є складовою національного господарства країни, визначена роль малого бізнесу в інноваційному розвиткові національної економіки.

Загальний економічний аналіз сучасного стану малих підприємств в Україні дозволив зробити низку висновків, що поділено на два блоки. Перший блок стосується процесу розвитку та зростання малого бізнесу в Україні. За період з 1999-2006 роки спостерігалося активне зростання кількості малих підприємств, які в основній масі відносилися до сфери бізнесу і мали в основі підприємницьку діяльність. Їх функціонування повністю підпорядковано ринковим законам і закономірностям. Здійснюється процес активного залучення населення регіону до сфери малого бізнесу, що сприятливо впливає на його економічний стан та сприяє подоланню проблеми безробіття. Динамічно розвивається інфраструктура малого бізнесу: зявляються нові фірми по наданню консультаційних послуг малому підприємництву; банківські установи, які виділяють фінансові кошти для розвитку бізнесу; фірми-постачальники, перевізники, посередники, що стають постійними партнерами для малого підприємства. Зростають основні економічні показники підприємницької діяльності: збільшується питома вага малого бізнесу в реалізації продукції, робіт та послуг в регіоні; зростає кількість основних та обігових коштів малих фірм; збільшуються інвестиції в малий бізнес, що дозволяє здійснювати технічне переобладнання малих підприємств.

Другий блок висновків характеризує негативні сторони в економічному розвитку малого підприємництва. Разом із зростанням кількості малих підприємств збільшується розрив між кількістю зареєстрованих та дійсно діючих підприємств в регіоні, що являє собою процес дробіння підприємств на більш малі з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Це, в свою чергу, стримує процес приросту капіталу - головного показника економічного зростання в ринковій економіці. Розвиток малого бізнесу відбувається нерівномірно на території регіону. Найбільша кількість підприємств та найефективніші показники діяльності малого бізнесу спостерігаються у великих промислових містах, в той час як у невеликих селищах та містах відбувається банкрутство малих підприємств та зменшення їх кількості. Така ситуація зумовлює нерівномірний розвиток регіону, спричиняє відтік робочої сили з периферійних населених пунктів до центральних. Спостерігається переважна орієнтація субєктів малого підприємництва на швидкоприбуткові види економічної діяльності, тоді як зовсім відсутній інтерес до довгострокових інвестицій у виробництво продукції з використанням інноваційних технологій, що гальмує інноваційний розвиток регіональної економіки. Несприятливим є інвестиційний клімат, що проявляється в таких проблемах для розвитку малого бізнесу, як висока конкуренція з боку великих вітчизняних та зарубіжних виробників, труднощі з реалізацією продукції, нестача коштів, високі податки. Все це призводить до збільшення витрат малих підприємств та негативних фінансових результатів їх діяльності. Недосконалість податкової системи, велика кількість і розмір податків та обовязкових зборів призводить до штучного заниження малими підприємствами своїх оборотів та прибутку з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Таким чином, прибуток малого підприємництва, як одне з джерел поповнення місцевих бюджетів, втрачає своє значення, а результатом цього є той факт, що в бюджеті практично відсутні кошти на фінансування програм розвитку підприємницької діяльності як на обласному, так і на місцевому рівнях. Відсутні дійові механізми підтримки малого бізнесу з боку державних та регіональних органів влади.

Основними даними, що розглядаються Донецьким обласним управлінням статистики, і аналізуючи які можна говорити про соціальні процеси, є рівень зайнятості населення в даній сфері і оплата праці робітників. Проте у статистиці практично відсутня низка таких показників, як: зростання числа зайнятих та їх соціальна забезпеченість і захищеність; масштаби розширення послуг, що надаються в соціальній сфері; наявність елементів зовнішніх соціальних ефектів тощо. У сфері малих підприємств запропоновано розглядати зовнішні і внутрішні соціальні ефекти (рис.1), які характеризують специфіку взаємодії в малих соціальних групах.

Рис. 1. Соціальні ефекти малого бізнесу

Отже, можна говорити про соціальну ефективність малих підприємств з погляду внутрішнього соціального середовища, а також зовнішніх, суспільних ефектів. Вони тісно звязані і взаємообумовлені, але найбільший інтерес мають суспільні ефекти як найактуальніші для реальних соціальних процесів. В підсумку зазначено, що сьогодні сфера малого бізнесу потребує активного розвитку, а це є можливим лише при зростанні ролі державних органів влади в даному процесі. Так, зусилля органів влади мають бути націленими на фінансування розвитку малих підприємств, надання фінансової допомоги передусім підприємствам, що використовують інноваційні технології, підприємцям периферійних, невеликих містечок та селищ; вдосконалення податкової системи шляхом введення диференційованої (шости- та десятирозрядної) системи сплати податків у залежності від торгового обороту та отриманого прибутку; надання консультаційних та освітніх послуг малим підприємствам; спрощення системи отримання дозвільної документації та ліцензій на винаходи, впровадження прозорих схем надання державної допомоги у реалізації інноваційних проектів та ін. Ці заходи повинні бути втілені у державній програмі розвитку малого підприємництва, яка б передбачала перехід від екстенсивних важелів реформування економіки до інтенсивних, що стимулюють приватну ініціативу, підприємництво та інновації.

У розділі 3. “Розробка методичних підходів до досліджень та оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки” на прикладному рівні досліджено і сформульовано підходи до розробки методів фінансової оцінки малого бізнесу, можливості застосування кластерного аналізу в обробці анкетних опитувань при оцінці малого бізнесу, надані рекомендацій з використання комбінованих методів його оцінки з урахуванням видів діяльності та сформульовані показники оцінки впливу малого бізнесу на економічний, інноваційний та соціально-культурний розвиток держави.

В роботі визначені головні завдання, що формують основні напрями державного регулювання розвитку малого бізнесу. Доведена доцільність використання трьох основних методів оцінки малого бізнесу: метод дисконтованих грошових потоків, метод капіталізації доходів, порівняльний підхід. Доцільність розгляду такої оцінки пояснюється тим, що всі державні й регіональні програми оцінки й розвитку малого бізнесу ґрунтуються, як правило, на макроекономічних показниках, а розглянуті методики дозволяють оперувати економічними показниками навіть на рівні субєктів малого бізнесу; у методиках оцінки малого бізнесу відсутня диференціація за територіальною і виробничою ознаками регіонів - обрані методики дозволяють усунути цю ваду; доступність математичного апарату для оцінки малого бізнесу за обраними методиками дозволяє виконувати процедуру оцінки на рівні не тільки регіональному, але і окремого субєкту малого бізнесу.

З метою оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки запропоновано відійти від стандартної обробки анкет, використавши аналітичну платформу “Аналітичні технології”, в якій поєднано комбінований математико-статистичний апарат кластерного аналізу, парціальну обробку, дерево рішень, багатошарову нейронну мережу, карти Кохонена. Застосування аналітичної платформи дозволить: визначити оптимальний набір показників для оцінки малого бізнесу; виробити систему рекомендацій для малих підприємств у світлі інноваційних технологій; надавати органам влади будь-якого рівня аналітичні огляди з рекомендаціями на підтримку малого бізнесу; інтегрувати результати обстеження в регіональні й державні програми розвитку малого бізнесу; створити ефективну систему моніторингу впливу малого бізнесу на економіко-соціальну політику регіонів і держави для прийняття ефективних управлінських рішень.

Доведено, що вибір методу оцінки малого бізнесу повинен ґрунтуватися на порівнянності оцінки різними методами з експертними оцінками. Запропоновано укрупнену блок-схему алгоритму вибору методу оцінки малого бізнесу, що припускає його комплексну оцінку на основі трьохрозрахункового методу та результатів анкетування, отриманих за допомогою кластерного аналізу. Доведено, що не слід ігнорувати жодний з наведених методів, а на підставі порівняльної оцінки малого бізнесу за трьома методами з експертною оцінкою визначити найбільш прийнятний. Важливим є також питання про принципи створення експертних груп (тобто оцінювачів), які б кваліфіковано дали оцінку малого бізнесу. Доведено, що експертна група оцінювачів повинна складатися з 26-32 експертів, які мають розробити шкалу експертних оцінок і алгоритм їх звязку: часткову (або відсоткову); рейтингову; вартісну; натуральну; індикаторну. Умовно розділено види діяльності малого бізнесу на дві групи: види діяльності, що представляють виробничу та невиробничу сфери. Це обумовлено наявністю інформаційної бази й спрощеною системою обліку й звітності, які не дозволяють одержати всю необхідну інформацію для оцінки малого бізнесу за допомогою того або іншого методу. Після відповідних розрахунків здійснюється вибір методу оцінки малого бізнесу. Перевага віддається тому методу, коефіцієнт оцінки якого дорівнює k>=0,8 (рівень довіри 80%). Після розрахунку коефіцієнта оцінки як відношення результату за кожним варіантом до експертної оцінки визначається K=min (k1,k2,k3,k4,k5). Далі виконується перевірка умови K>=0,8. Якщо відповідь позитивна, то обирається відповідний метод оцінки малого бізнесу. При негативній відповіді визначається K=min max (k1,k2,k3,k4,k5).

Після підтвердження результатів оцінки відповідно до запропонованої блок-схеми можливий перехід до прийняття рішень. Суть прийняття рішень, що входить у вдосконалену концептуальну модель експертних оцінок, полягає у такому: групою аналітиків порівнюються результати оцінки малого бізнесу і обробки анкетних опитувань; визначаються найбільш істотні відхилення в результатах оцінки і діапазон розкиду цих відхилень у трьох напрямках (за видами діяльності малого бізнесу; регіональній ознаці; у відповідності з експертними оцінками); аналізується значущість факторів, що істотно впливають на результати оцінки; у випадку реальної значущості факторів виконується новий розрахунок, результати якого приймаються як відносно остаточні; групою оцінювачів виробляється остаточне рішення про прийняття результатів оцінки й відповідних рекомендацій і висновків. Відповідно до алгоритму обробки анкет отримано набір правил у вигляді таблиці. Кожне правило можна подати як “УмоваНаслідокПоказники”. На підставі дерева рішень за анкетними опитуваннями отриманий певний результат значущості факторів (рис.2). Далі будується карта Кохонена (кластеризація факторів), де кожна її область розглядається як показник впливу того або іншого фактора на розвиток малого бізнесу на підставі оброблених анкетних опитувань. Так, якщо переміщатися заключною картою “Регіон”, можна простежити звязок факторів у кластерах, які показують, як далеко або близько перебувають області кластерів (чарунок) від тих або інших відповідей на запитання анкети. Таким чином, карти Кохонена візуально відображають вплив факторів на досліджуваний процес, у даному випадку - на результати оцінки малого бізнесу в розрізі регіонів.

В роботі доведено, що формування повної та достовірної інформаційної бази про стан малого підприємництва та особливості його розвитку є провідним завданням державних та місцевих органів влади, бо ця інформація служить основою для прогнозів і перспективних планів підтримки малого бізнесу, для вироблення стратегії і тактики розвитку національної економіки. Структурним елементом цієї бази має стати система спеціально розроблених індикаторів стану малого бізнесу та перспектив його розвитку - показників оцінки впливу малого підприємництва на розвиток окремого регіону.

Рис.2. Значущість факторів

Відповідні показники запропоновано згрупувати в окремі категорії у залежності від впливу на певну сферу розвитку регіону та розділити їх з відокремленням показників інноваційного, економічного розвитку, а також показників впливу на соціально-культурну сферу (табл.1). Такий підхід дозволяє здійснити комплексну діагностику малого підприємництва, виявити “слабкі” та “сильні” сторони його функціонування та подальші напрями розвитку, мати повну та багатоаспектну картину впливу малого бізнесу на формування та розвиток ринкових відносин, подолання соціальної напруги в країні та розвиток національної економіки. У рамках цього підходу показники в кожній окремій сфері повинні також поділятися за характером вираження на кількісні та якісні.

Ключовими показниками, що розкривають якісну характеристику економічної складової впливу малого бізнесу на розвиток території, можуть стати такі індикатори: фінансовий стан підприємств малого бізнесу; індикатори сталого розвитку підприємництва в регіоні; можливі ризики та фактори - барєри, що стримують розвиток підприємницької ініціативи, а також повязані з цими факторами перспективи підприємницької діяльності. Щодо інноваційної складової, то провідними показниками її якісної оцінки є рівень та динаміка наукоємності виробництва у сфері малого бізнесу, ефективність реалізації малими підприємствами інноваційних проектів, технічне та технологічне оснащення праці на малих підприємствах, рівень автоматизації та механізації виробничих і комерційних процесів, рівень впровадження нових інформаційних технологій та використання міжнародних і вітчизняних стандартів якості у підприємницькій діяльності, участь малих підприємств у спеціально створених інноваційних інституціях. Як складовий елемент оцінки ролі малого бізнесу в розвитку окремої території виділено якісну характеристику впливу підприємницької діяльності на соціально-культурну сферу.

Таблиця 1

Важливим моментом при цьому має стати аналіз діяльності малих підприємств та їх впливу на соціально-культурне середовище за такими показниками: ефект працевлаштування населення у сфері малого бізнесу; рівень умов праці на малих підприємствах; професійний рівень підприємців та працівників малого бізнесу, рівень підвищення їх кваліфікації; участь малих підприємницьких структур у соціально-культурних проектах, меценатство; підприємницька активність та ін. Для визначення якісних показників стану та впливу малого бізнесу на розвиток території недостатньо аналізувати тільки статистичні дані, треба проводити комплекс спеціальних маркетингових та соціальних досліджень, що включатимуть різні види опитування підприємців з метою виявлення стану та основних перспектив розвитку малого бізнесу, формування сприятливого соціально-економічного середовища. Результатом якісного аналізу розвитку малого підприємництва є визначення принципових рис і характеристик його впливу на розвиток території, зміст та напрям цього впливу, а також ефективність реалізацій заходів підтримки підприємницької діяльності з боку державних та регіональних органів влади та недержавних структур. Завданням кількісного аналізу є визначення конкретних числових значень і тенденцій змін характеристик, що виявлені в ході якісного аналізу розвитку малого підприємництва. Однак для повноти та більш достовірної інформації кількісні показники, що на сьогодні активно використовуються в практиці аналізу розвитку малого бізнесу, слід скорегувати. Для більш детального аналізу щільності підприємств на регіональному рівні слід розрахувати цей показник не на 10 000 наявного населення, а на 1000 чол.; для уявлення структури зайнятих на малих підприємствах треба вести статистику зайнятості за такими категоріями, як працівники-найманці та підприємці-власники бізнесу; для розуміння характеру розвитку інноваційної діяльності малих підприємств необхідно кількісний аналіз їх ролі в інноваційному розвитку розглядати за напрямами інноваційних змін на цих підприємствах (використання нової техніки, розробка та впровадження нової технології, використання нової сировини, нових каналів збуту, модернізація продукції та ін.).

Таким чином, аналіз розвитку малого підприємництва та оцінка його впливу на розвиток національної економіки повинні проводитися як в кількісному, так і в якісному аспектах та стосуватися розвитку економічної, інноваційної, соціальної сфери, тобто мати системний та комплексний характер. Такий підхід повинен бути втілений в розробці та впроваджені спеціальних програм державної підтримки підприємницької ініціативи.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено вирішення наукового завдання щодо розробки теоретико-методологічних засад удосконалення досліджень та формування системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки. Результати проведених досліджень дали можливість автору зробити висновки і пропозиції теоретичного, методичного і практичного характеру.

1. Дослідження теоретичних підходів та еволюції розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки показав, що воно являє собою багатогранне явище економічного та соціального життя українського суспільства, має історичні та національні риси розвитку, а також відмінності функціонування в кожному окремому регіоні. Малий бізнес є необхідним елементом ринкової економіки, стабілізатором соціальних відносин в суспільстві, важливою складовою інноваційного розвитку окремого регіону та держави в цілому. Разом з тим, в вітчизняній практиці державного регулювання національної економіки не сформовані та не реалізовані загальні принципи і підходи до оцінки впливу малого підприємництва на її розвиток. Тому запропоновано системний комплексний підхід до визначення та впровадження єдиної системи оцінки стану і впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки.

2. Аналіз світового досвіду розвитку малого бізнесу показав, що він є найбільш розповсюдженою формою здійснення підприємницької діяльності й користується великою популярністю в багатьох країнах світу. В роботі обґрунтована можливість його адаптації до умов національної економіки з врахуванням особливостей розвитку малого підприємництва в Україні. Доведено, що не існує єдиних критеріїв віднесення підприємств до цього сектору господарських відносин. Виходячи з особливостей, стану і розвитку малого підприємництва в окремій країні ці критерії мають визначатися по-різному. Для України найбільш придатним є розуміння малого бізнесу як підприємницької діяльності, що здійснюється фізичними особами-підприємцями та юридичними особами - підприємствами, в яких середньо облікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро. Такий стандарт близький до стандартів Європейського Союзу, що зумовлює зовнішній вектор розвитку національного господарства. В умовах становлення та динамічного розвитку підприємницької діяльності в нашій країні необхідною є адаптація світової практики регулювання малого бізнесу.

3. Аналіз економічного змісту категорії “підприємницька діяльність” показав, що воно потребує міждисциплінарного синтезу ряду дисциплін: економіки, соціології, правознавства, культурології, управління, психології та ін. В узагальненому виді під підприємницькою діяльністю запропоновано розуміти самостійну, систематичну господарську діяльність окремих індивідів чи їх груп по виробництву та реалізації товарів та наданню послуг, що здійснюється з метою отримання максимального прибутку та найефективнішого задоволення суспільних потреб, а також з метою самовираження та підвищення суспільного статусу підприємців на власний ризик і під власну майнову відповідальність шляхом продукування та впровадження новаторських ідей, новітніх технологій, нової техніки та сучасних управлінських рішень. Такий підхід максимально відображає всю різноманітність розуміння підприємництва і, відповідно, багатоаспектність його впливу на суспільні відносини та на розвиток національної економіки.

4. Оцінка стану малого підприємництва показала, що воно являє собою унікальний феномен суспільного життя, що має певний соціальний, економічний, психологічний, правовий контекст. Аналіз розвитку та функціонування малого підприємництва Донецької області, показав, що в цілому за останні роки спостерігається його стійкий розвиток. Однак існують певні проблеми та негативні явища, які запропоновано усунути за рахунок впровадження основних засад державної концепції регулювання малого бізнесу: надання фінансової допомоги тим підприємствам, що у своїй діяльності використовують інноваційні технології, підприємцям невеликих міст та селищ; введення диференційованої системи сплати податків; надання консультаційних та освітніх послуг; спрощення системи отримання дозвільної документації та ліцензій на винаходи; впровадження прозорих схем надання державної допомоги у реалізації інноваційних проектів; створення спеціальних інноваційних центрів та центрів розвитку підприємництва.

5. Дослідження довело, що малий бізнес, будучи невідємним елементом такої складної системи як регіон, здійснює всебічний вплив на економічну, соціальну сферу, а також на інноваційний розвиток регіону. Разом з тим, малий бізнес сам виступає як складна система економічних, соціальних, правових відносин. Розвиток малого бізнесу є магістральною лінією ринкової трансформації національної економіки, що стимулює становлення середнього класу, подолання соціальної напруги в суспільстві та впровадження інноваційних рішень в підприємницьку діяльність. Малий бізнес, будучи невідємною складовою регіональної економічної системи, стимулює розвиток регіону, сприяє зниженню залежності периферії від центру та послабленню гостроти економічних і соціальних проблем в кожному окремому регіоні. Для формування концепції регулювання малого бізнесу державним органам влади необхідно мати повну характеристику його стану та можливість оцінити вплив малого бізнесу на розвиток національної економіки. Доведено, що ця характеристика має спиратися на повну та достовірну ...........