Виробничі запаси, прибутковість підприємства - шпаргалки

Білет 1

1. Основні поняття поточної заборгованості. Характеристика рахунку 63. Документація

Борги у підприємств виникають головним чином через придбання товарів і послуг в кредит або через кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Поточні зобовязання - це короткострокові фінансові зобовязання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати складання балансу.

Поточні зобовязання як правило погашають за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, що будуть швидко перетворені в грошові кошти. Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення кредиторської заборгованості і в бух. обліку це відображають як рахунки до сплати. Купівля в кредит - це придбання товарів з відстроченням платежу. Купівля здійснюється як у внутрішній так і у зовнішній торгівлі через отримання цінностей, послуг, робіт від постачальників та підрядників. Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно - матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів та ін. ). Підрядники - це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно - монтажні роботи по спорудженню обєктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

В плані рахунків для обліку поточної товарної заборгованості передбачено рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Рахунок активно - пасивний, балансовий, розрахунковий, має 2 субрахунки. По кредиту рахунку відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно - матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, а по дебету - погашення заборгованості або списання заборгованості. Кредитовий залишок по рахунку 63 відображається в 4 розділі пасиву балансу в коді рядка 530.

2. Внески до фондів державного соціального страхування (ФДСС)

Внески до ФДСС мають обовязків характер і сплачуються субєктами підприємницької діяльності та громадянами. На відміну від податків, такі внески мають цільовий характер їх подальшого використання, а саме на соціальний захист населення. В Україні створено кілька ФДСС:

1. ) Пенсійний фонд України. Ставки є диференційованими, залежно від обєкту оподаткування, затверджуються ЗУ «Про державний бюджет». Для роботодавців обєктом оподаткування є ФОП, а джерелом сплати є валові виплати. Для найманих працівників обєктом оподаткування є сума ЗП, а джерелом сплати - ЗП. Для фізичних осіб субєктів підпр. діяльності обєктом оподаткування є різниця між доходами і витратами, а джерело - дохід фізичної особи.

2. ) Внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням. Даний фонд створений для фінансування витрат на: допомогу із тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомогу з вагітності і пологів; допомогу при народженні дитини; допомогу на поховання та ін. внески до даного фонду обчислюються як із ФОП і виплачуються за рахунок валових витрат, а також із кожної ЗП персоніфіковано.

3. ) Внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Фонд по безробіттю створено для фінансування: 1. допомога з безробіття, у т. ч. її виплата для організації безробітним підпр. діяльності; 2. допомога з часткового безробіття;3. матеріальна допомога в період проф. . підготовки;4,допомога на поховання в разі смерті безробітного або особи, що перебували на його утриманні.

4. ) Внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків. Завданнями фонду є:1. проведення профілактичних заходів на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;2. відновлення здоровя та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків; 3. відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Внески до фонду сплачуються роботодавцями. Обєктом оподаткування є ФОП.

5. ) Платежі до фонду соціального захисту інвалідів. Кошти фонду соц. захисту інвалідів формуються за рахунок держ. бюджету та штрафних санкцій визначених для п - ств. Для різних джерел формування доходів фонду встановлено і різні напрямки їх використання. Для п - ств незалежно від форм власності і господарювання установлюється норматив щодо робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 осіб у кількості 1 роб. місця і від 8 до15осіб у кількості Ѕ робочого місця . У разі невиконання зазначених нормативів, такі п - ства щороку сплачують відповідним відділенням фонду України соц. захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної ЗП на відповідному п - стві за кожне роб. місце не зайняте інвалідом. Сума штрафу сплачується з прибутку не пізніше 15 квітня року наступного за звітним.

3. Загальна характеристика норм праці, що застосовуються на підприємствах. Класифікація норм

За допомогою норм праці здійснюються всі планово - економічні розрахунки на підпр. , наприклад чисельність працівників, як за проф., так і за кваліфікаційним складом. Водночас норми праці становлять обєктивну основу раціональної організації праці та оперативного управління виробн. Велике значення мають норми і в соціальному плані, як дієвий засіб забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та мірою оплати кожного працівника. Тільки технічно обґрунтовані норми відповідають умовам сучасного виробн., сприяють зниженню трудомісткості, зростанню продуктивності праці.

Норми праці групуються за ознаками:

І - за видами (призначенням сфери нормування праці ) норми бувають:

1. ) норма часу ( нч ) - нормув. тривалості роб. часу, необхідного для виконання певної роботи: НЧ=

2. ) норма виробітку (Нв) - це кількість од. продукції в натуральних показниках, яку має виготовити робітник за певний проміжок часу:

3. )норма обслуговування - це к - сть виробн. обєктів, одиниць устаткування, що їх має обслуговувати робітник або бригада.

4. )норма чисельності - це розрахункова чисельність робітників, необхідна для виконання певного обсягу робіт.

5. )норма підлеглості - це оптимальна к - сть робітників, підлегла 1 керівнику.

ІІ - за сферою застосування:

1.) за територіально - регіональним застосуванням: регіональні, державні, міждержавні.

2.) за галузевим застосуванням: загально промислові, галузеві, підгалузеві.

ІІІ - за методом обґрунтування: технічно обґрунтовані, досвідно - статистичні.

ІV - за побудовою та ступенем укрупнення: диференційовані, укрупнені, типові, комплексні, єдині.

V - за періодом дії: постійні, сезонні, тимчасові, одноразові.

Білет 2

1. Поняття, класифікація виробничих запасів (рах. 20). визнання та оцінка запасів. Структура П(С)БО 9

Запаси є важливою складовою активів п - ства, бо займають особливе місце у складі майна та у структурі витрат п - ства. Запаси поділяють на виробничі і товарні. Виробничі запаси - це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій обробці на п - стві. Товарні запаси - це придбані п - ством товари, призначені для подальшого перепродажу. Основну інформацію щодо запасів визначає П(С)БО 9. Структура П(С)БО9 «Запаси»:

І. Загальні положення. ІІ. Визначення та первісна оцінка запасів. ІІІ. Оцінка вибуття запасів. ІV. Оцінка запасів на дату балансу. V. Розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.

До виробничих запасів належать: сировина і матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, запчастини тощо. Відповідно до П(С)БО9 «Запаси» визнаються активами, якщо виконуються 2 умови: 1. ) якщо п - ство в майбутньому отримає економічні вигоди. 2. ) їх вартість може бути достовірно визначена. Оцінка запасів при їх надходженні здійснюється за первісною вартістю. Оцінка запасів при їх вибутті відбувається за одним із методів: ідентифікована собівартість; середньозважена собівартість; ФІФО; ЛІФО; нормативних затрат; ціни продажу.

2. Необхідність реформування податкового законодавства - проект Податкового кодексу

Нинішня ситуація в країні не дозволяє нам чекати, доки податкова політика визначиться остаточно і буде влаштовувати всіх. Завдання, яке нині ставиться перед Держаною податковою адміністрацією України , - створити таку податкову службу, яка навіть при недосконалому податковому законодавстві зможе на досить високому рівні забезпечити збирання податків. Для досягнення цієї мети розробляється проект модернізації податкової служби за участю Світового банку і Міжнародного Валютного Фонду. Подальша перспектива розвитку податкової системи багато в чому залежить від прийняття Податкового кодексу. Податковий кодекс повинен бути всеосяжним законодавчим актом, який вичерпно визначає відносини держави з платниками податків, функції і повноваження органів влади щодо встановлення і стягнення податків і зборів. Податковий кодекс покликаний усунути недоліки існуючої податкової системи, зберігши при цьому все те раціональне, шо в ній є, врахувати накопичений позитивний досвід, стабілізувати систему податків, принаймні в межах фінансового року, а згодом - протягом декількох років. Саме шляхом створення Податкового кодексу маємо сформувати єдину комплексну систему податків у країні, усунути існуючі суперечності, чітко визначити функції, повноваження і відповідальність усіх рівнів влади в проведення податкової політики, у запровадженні та скасуванні податків, зборів і податкових пільг. З прийняттям Податкового кодексу буде нарешті створено єдину законодавчу і нормативну базу оподаткування.

3. Класифікація методів нормування праці. Аналітичні методи нормування, їх зміст і різновиди

Метод нормування - це чітко визначений у методичному відношенні підхід до встановлення норм праці тим чи іншим способом. Спосіб встановлення норм - це чітко визначений у розрахунковому плані послідовність встановлення норм праці. У практиці застосовують такі методи нормування праці:

1. ) аналітичний;

2. ) укрупнений;

3. ) сумарний (досвідно - статичний).

Сутність аналітичного методу полягає у сукупності та послідовності таких дій:1.) розкладання виробничого процесу на складові частини; 2.) дослідження факторів, що впливають на тривалість кожного з елементів операції. 3.) проектування (на основі дослідження) нового ефективного складу; послідовності і тривалості операцій з урахуванням сучасних досягнень у підвищенні продуктивності праці.

Аналітичний метод має 2 різновиди: 1.) технічний розрахунок норми за нормативами складових елементів норми часу залежно від режимів роботи устаткування, організації обслуговування та виробничих можливостей робочого місця; 2. )технічний розрахунок норми на основі досліджень витрат робочого часу та режимів роботи устаткування у реальних витратах часу та експериментальних режимів роботи устаткування на засадах чого проектується раціональний трудовий і виробничий процес.

Аналітичний метод нормування поділяється на: 1.) аналітично - досвідний метод; 2.) аналітично - розрахунковий метод. Аналітично досвідний метод передбачає встановлення норм праці на основі дослідження масових фото хронометражних спостережень і проведення спеціальних розрахунків. Аналітично - розрахунковий метод передбачає встановлення норм праці на основі існуючих нормативних матеріалів, що гарантує розробку технічно - обґрунтованих норм праці.

Білет 3

1. Визначення основних понять з обліку основних засобів. Характеристика рах. 10, 15

Основні засоби - це засоби праці, активи, які утримує підприємство з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду для здійснення адміністративних, соціально - культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше 1 року, а свою вартість вони переносять на вартість продукції, що виготовляється поступово, частинами, шляхом амортизаційних відрахувань. До основних засобів належать: земельні ділянки, будинки, споруди, машини та обладнання, автотранспортні засоби, інструменти, приладдя, інвентар, капітальні витрати на поліпшення земель тощо. Основні методологічні засади, щодо формування і використання інформації про основні засоби регламентує П(С)БО7 «Основні засоби». Для обліку основних засобів у Плані рахунків передбачено рахунок 10«Основні засоби». Рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів, має 9 субрахунків. По дебету рах. 10 відображають надходження основних засобів на баланс п - ства за первісною вартістю, сума витрат, яка повязана з поліпшенням обєкта, а також сума до оцінки, а по кредиту - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі, в разі невідповідності критеріям активу, сума уцінки знецінення, часткова ліквідація або ліквідація обєкта. Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» активний, балансовий, має 5 субрахунків. По дебету рахунку відображається сума витрат на створення активів (оз), а по кредиту - списання витрат у порядку взяття на облік (баланс) обєктів оз а інших активів.

2. Розкрийте зміст ціни та основних теорій ціноутворення: трудової вартості, витрат виробництва, трьох чинників, граничної корисності та теорії ціни

Ціна - грошовий вираз вартості товару. Розрізняють такі теорії ціноутворення:

1. Теорія трудової вартості - була розроблена класиками політекономії Рікардом, Смітом і завершена в середині 19ст. Марксом. Головне питання теорії полягає у визначені основи мінових пропозицій що утворюються при обміні товарів а також є основою формування ціни. Товар має дві властивості: а)задоволення потреб - споживча вартість; б)обмінюватися на інші товари з певними пропозиціями - мінова вартість.

2. За теорією витрат на виробництво яку розробив Кене, в основі мінової вартості лежать витрати в - ва. У свою чергу витрати в - ва залежать від цін на окремі її елементи (пальне,сировина й робоча сила). Звідси викор. витрат в - ва як основи ціни на продукцію цінами на окремі елементи витрат.

3. Теорія трьох чинників в - ва трактує формув. в - сті в процесі в - ва як додавання витратйого трьох осн. Чинників (праця,земля,капітал). При цьому земля вважалася овновним природним чинником

4. Теорія граничної корисності. Ця теорія була розроблена у 70р. р. 19ст. представниками австрійської ек. школи. Згідно теорії ціна визнач. не затратами праці ана в - во товару а граничною корисністю для споживача.

5. Теорія ціни. Запропонована Маршалом,яка вивчає дію різних ціноутворюючих чинників що впливають на ціни шляхом попиту і пропозиції.

3. Сумарний метод нормування, його загальна характеристика, недоліки

Сутність сумарно - досвідного статистичного методу полягає у визначенні норми на основі приватного досвіду особи, що встановлює норму з урахуванням даних оперативного і статистичного обліку витрат часу або дати про виконання норми виробітку на аналогічні роботи у минулому чи шляхом порівняння складності виконання операції та загального обсягу нормованої праці з аналогічними раніше виконуваними роботами. Особливістю досвідно-статистичних норм є використання звітно-статистичних відомостей про фактичні витрати часу на дану чи подібну роботу або обсяг виробленої продукції за звітний період.

Головною вадою цих норм є те, що вони не фіксують наявні недоліки в організації праці, не відображають наукові досягнення і не орієнтують на передовий досвід, бо узагальнюють лише звітно - статистичні відомості. Рівень досвідно - статистичних норм занижений, тому їх легко перевиконують. Це відбувається тому, що цим типом норм не враховуються повною мірою організаційні і технічні умови виробництва. Вони не є прогресивними, тобто не враховують зростання технічної озброєності, впровадження нової техніки, поліпшення організації виробництва та вдосконалення праці.

Білет 4

1. Знос (амортизація) основних засобів. Ха - ка рах. 131

Амортизація - системний розподіл вартості,яка амортизується протягом строку корисного використання активу. Знос ОЗ - це сума амортизації обєкта ОЗ накопичена спочатку строку корисного використання. Строк корисної експлуатації ОЗ - це період протягом якого п - во передбачає використовувати відповідний обєкт ОЗ. Метод нарахування амортизації ОЗ обирається п - вом самостійно із врахуванням очікуваного способу використання активу. Національні стандарти та міжнародна практика виділяють такі методи нарахування амортизації:

1)Метод рівномірного прямолінійного списання;

2)Виробничий метод;

3)Кумулятивний;

4)Метод залишку що зменшується;

5)метод прискореного смисання;

6)податковий.

Рахунок 131 пасивний, балансовий. За кредитом рах. відобр. нарахування сум амортизаційних відрахувань, по Дт списання амортизації на рахунки:в - во, загально - виробничих і загально - господарських витрат, адміністративних та витрат на збут.

2. Класифікація цін внутрішнього ринку

Розрізняють такі види цін:

1)За рівнем свободи: а)фіксована - встановлюється державою на вугілля та електроенергію; б)Регульована - встановлюється державою встановленням вищої максимальної ціни на певні товари; в)вільна - встановлюється п - вом на основі своїх витрат і співвідношення попиту пропозиції.

2)За сферою обслуговування: а)оптові; б)закупівельні - продається для подальшої переробки найбільше використовуваних с/г виробниками які продають свою продукцію приватним державним фірмам для переробки; в)кошторисні - ціна на продукцію будівництва; тарифні ціни - ціни на транспорт; г)Роздрібна - ціна кінцевої реалізації.

3)За стадіями товаропросування: а)ціна п - ва; б)відшкодування витрат на отримання прибутку; в)транспортна ціна застосовується всередині п - ва; г)ціна реалізації - це ціна за якої продукція надходить до покупця; - відпускна ціна - надходить до виробничого споживача.

4)За територіальним поширенням: а)загальнодержавні ціни - єдині ціни на території; б)місцеві - встановлює АРК ,обласні і місцеві ради ціну на певні комунікатори та окремі продукти харчування.

5)За видами Франко: а)склад постачання; б)склад споживача; в)станція відправлення та станція призначення.

3. Послідовність розрахунку норм праці в різних виробничих умовах. Розрахунки основного часу для різних видів устаткування

Верстатні роботи відрізняються особливістю здійснення технічних переходів, можливостями устаткування з точки зору їх потужностей, якості інструментів тощо. Головним завданням при цьому є визначення основного (машинного) часу. Досягти цього можна, користуючись нормативами неповного штучного часу, нормативами режимів роботи устаткування, а в разі їх відсутності - розрахунками для кожного виду робіт, формулами машинного часу, які враховують тільки конкретний вид верстатних робіт (фрезерування, свердління, шліфування).

Оптимізація режимів різання потребує трудомістких розрахунків, при яких необхідно враховувати можливості верстата. Тому треба ознайомитись з умовами, яким має відповідати оптимальний режим. Головні умови оптимального режиму:

1 - кількість проходів повинна бути мінімальною, оскільки це має прямий вплив на тривалість машинного часу;

2 - припуск на обробку має бути мінімальним, щоб його можна було зняти з меншою кількістю проходів;

3 - потужність двигуна верстата має бути вища, ніж фактично можлива ефективна потужність різання, інакше процес різання не здійсниться.

Щоб норма часу на технологічну операцію була справді обґрунтованою, недостатньо тільки обрати оптимальний режим різання, бо він визначає тривалість машинного часу, а інші складові норми залежать від урахування таких чинників, як партія деталей, витрати електроенергії, зношування інструменту і верстата, раціональне використання робочого часу. Тоді норма буде обґрунтованою не лише технічно, а й економічно, з точки зору мінімальної собівартості в поєднанні з мінім. трудомісткістю.

Білет 5

1. Документування господарських операцій з обліку ЗП. Х - ка рах 66

Для обліку нарахування і виплати ЗП в плані рахунків передбачено рахунок 66 «Розрахунок з оплати праці». За Кт - відображається нарахована працівникам п - ва основна і додаткова ЗП,премії,допомоги за тимчасової непрацездатності. За Дт - виплата ЗП,премій,допомоги,а також суми утриманих податків,платежів за виконавчими документами,в - сть одержаних матеріалів,продукції та товарів в рахунок ЗП та інші утримання із сум ЗП.

Кадрова документація: П - 1 Наказ про прийняття на роботу; П - 2 Особова картка; П05 Наказ про переведення на іншу роботу; П - 6 Наказ про надання відпустки; П - 8 Наказ про припинення дії трудового договору; П - 12 Табель обліку використання робочого часу; П - 15 Список осіб, які працювали у понаднормований час. З обліку розрахунків з працівниками з оплати праці: П - 49 Розрахунково - платіжна відомість; П52 Розрахунок ЗП;

На кожному п - ві повинен бути табель обліку - це первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Він складається в одному примірнику,особою якій доручили вести бухгалтерський облік. Наряд - це комбінований документ в якому вказується завдання на виконання певних робіт і підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт. Для виплати ЗП оформлюються видаткові касові ордери,розрахунково - платіжні відомості,або платіжні відомості.

2. Розкрийте зміст обліково - інформаційної, розподільчої, стимулюючої та балансуючої ф - ції ціни

1)Обліково - інформаційна - це вираз у грошовій формі різних за своєю натуральною формою ресурсів,витрат та результатів в - ва. На цінах базується весь вартісний облік різноманітних економічних процесів та вимірів їхніх результатів. Ціна є особливим носієм інформації який застосовуться як інструмент аналізу,прогнозування та управління розвитком п - ва,галузей економіки в цілому.

2)Суть розподільчої ф - ції полягає за допомогою цін відбувається розподіл між п - вами та населенням.

3)Стимулююча ф - ція ціни полягає в заохочувальному або стимулюючому впливі ціни на в - во та споживання різних видів продукції;

4)Балансуюча - виявляється в тому,що за допомогою цін здійснюється звязок між в - вом і споживаннм,попитом і пропозицією

3. Залежність між нормами часу і нормами виробітку

Норма часу - це к - сть робочого часу необхідного для виконання конкретної роботи (операції) за певних організаційно - технічних умов. Норма виробітку - це к - ть одиниць продукції в натуральних показниках,яку має виготовити робітник за певний проміжок часу.

Для встановлення норми виробітку викор. норму часу: Нв=Тзм/Нч.

Має місце і зворотній звязок між Нв і Нч:

Нч=Тзм/Нв.

Внаслідок наявності цього звязку % перевиконання Нв (а) відрізняється від % зниження Нч (в) на цю ж роботу:

а=100*в(%) / 100 - в(%) в=100*а(%) / 100+а(%), дев - % зниження Нч,

а - % підвищення Нв.

Білет 6

1. Облік витрат операційної д - ті на рахунках класу 8

Рахунки класу 8 «Витрати за елементами» призначені для узагальнення інформації про витрати п - ва протягом звітного періоду. Всі рахунки класу 8 є активними і формують другий розділ форми №2 «звіт про фінансові результати» Рахунок 80 «Матеріальні витрати» - для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період. За дт відображається сума визнаних матеріальних витрат,за кт - списання на рах 23 в-во прямих матеріальних витрат. що включаються до виробничої собівартості.

Рах 81 «Витрати на оплату праці» - для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період.

Рах 82 «Відрахування на соціальні заходи» - За дт - відображається сума відрахувань на соціальні заходи,за Кт - списання на рах 23 суми відрахувань які включаються до виробничої собівартості.

Рах 83 «Амортизація» - за дт - відображається сума нарахованої амортизації. За кредитом списаня на рах 23.

Рах 84 «Інші операційні витрати» - за Дт - відображається сума визнаних витрат,за кредитом списання на рахунок 23 витрати які прямо включаються до виробничої собівартості продукції та на рахунок класу 9 виробничих накладних витрат.

Рах 85 «Інші затрати» - призначений для обліку витрат від інвестиційної та фінансової д - сті п - ва,витрат від надзвичайних подій а також про суми податку на прибуток. За дебетом відображається сума визнаних витрат,за кредитом списання на рахунок 79

2. Обґрунтуйте роль ціни у взаємодії попиту і пропозиції, охарактеризуйте ринкову ціну

Попит показує кількість продукту яку споживач готовий і здатний купити за деякою ціною, протягом визначеного терміну. Попит і ціна перебувають у зворотній взаємозалежності, тобто чим ціна вища тим попит менший і навпаки. Це є законом попиту.

Крива D - це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозвязок між ціною і кількістю купленого товару. Ця крива показує яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час. Пропозиція - кількість продукту, яку продавець здатний запропонувати до продажу на ринку за конкретною ціною протягом певного періоду. З підвищенням ціни величина пропозиції зростає а зі зниженням скорочується. Рівноважна ціна (Рс) - це ціна що урівноважує попит і пропозицію конкурентних сил. Якщо ціна буде менша ніж рівноважна то надлишок кошту буде піднімати її до гори і створювати дефіцит.

3. Розрахунок норм на операції,які виконуються вручну або за допомогою ручних механізованих інструментів

На деревообробних п-вах є роботи які виконуються вручну або за допомогою ручних механізованих інструментів. Для розрахунку норм часу та норм виробітку на таких операціях використовуються ф-ли:

Н=*(1+ де

t - оперативний час,хв. ;

Н - час на обслуговування робочого місця;

Н - час на відпочинок та особисті потреби;

Н - час регламентованих перерв;

Т - підготовчо - заключний час,хв. ;

Д - розмір партії однойменних деталей,штук.

Білет 7

1. Облік витрат д - ті на рахунказ класу 9

Рахунки класу 9»Витрати д - ті» застосовується для узагальнення інформації про витрати операційної,інвестиційної,фінансової д - сті та витрат на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацією її наслідків. Основні вимоги до визнання складу та оцінки витрат є в ПСБО 16 «витрати»

За дт рахунку цього класу відображається сума визнаних витрат. За кредитом списання сум витрат,щомісяця або в кінці звітного року на рахунок 79 «Фінансові результати» Рахунок 90 «собівартість реалізації» призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізації готової продукції. За дебетом рахунку відображається виробничу собівартість реалізованої готової продукції . За кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рах 79. Рахунок 91 «загальні виробничі виплати» - ведеться облік виробничих накладних витрат, на організацію, управліня цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та ін. підрозділами основного і допоміжного в - ва, а також витрат на утримання і експлуатацію машин і устаткування. Рах 92 «адміністративні витрати» - призначений для відображення заг. господарських витрат повязаних із управлінням та обслуговуванням п - ва. Витрати на службові відряди,і утримання апарату управління п - вом, витрати на утримання ОЗ. Рах 93»Витрати на збут» - облік витрат повязаних із збутом (реалізація,продаж)продукції. До витрат на збут відносять:оплата за розроблення інадання рекламних виробів,канцелярські та поштово - телеграфні витрати…Рах 94 «Інші витрати операційної д - ті» - для обліку інших витрат д - ті п - ва крім витрат які відображаються на рахунку 90.

2. Охарактеризуйте структуру ціни вітчизняних товаровиробників

Кожен вид ціни складається з окремих частин які наз. елементами. До них належать: собівартість,прибуток,ПДВ,мито,АЗ, посередницько - збутова націнка і трудова націнка. Поелементний склад ціни:

Собівартість та прибуток є обовязковими елементами ціни. тому що відшкодування витрат та отримання прибутку є невідємною умовою процесу в - ва продукції.

Наявність інших елементів не являється важливою умовою при розрахунку ціни

3. Розрахунок норм на машинно-механізованих операціях. Коефіцієнт щільності

Машинно - механізованими називаються операції, які виконуються на верстатах з механічною подачею предмета праці та обробкою його безпосередньої участі робітника. В процесі машинно - механізованої операції основний час складається із затрат машинного часу,а допоміжний - із затрат ручного часу, при чому ручні виконуються паралельно з машинними. Оперативний час в даному випадку залежить від співставлення машинного та ручного часу.

Якщо

Труч<Тмаш

тоді

tоп=Тмаш.

Якщо

Труч >Тмаш,

тоді слід розрахувати коефіцієнт щільності

(Кщ): Кщ=Тмаш/Труч;

t=Тмаш/Кщ, тоді

Нв=Тзм/Нч або

Тмаш*Кщ/Топ.

Білет 8

1. Склад і призначення звітності ПСБО 1,2,6,20

ПСБО 1 »Загальні вимоги» до фінансової звітності. Фінансова звітність - це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово - господарської діяльності п - ва за минулий період. Метою складання звітності є надання користувачам правдивої, неупередженої інформації, про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів п - ва. Основні вимоги до фінансової звітності: реальність, ясність, своєчасність, порівнянність звітних показників з минулими. Терміни, які використовуються в ПСБО 2: активи - це ресурси контрольовані підприємством в результаті минулих подій: власний капітал: довгострокові зобовязання - це всі зобовязання, які не є поточними. Зобовязання - заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства; фінансові інвестиції; поточні зобовязання - які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців; оборотні активи це грошові кошти та їх еквіваленти, що призначенні для споживання чи реалізації операційного циклу. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

ПСБО 6 «Виправлення помилок и зміни у фінансових звітах» : Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітностіНорми цього Положення (стандарту) застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ). Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають таке значення: Дата балансу - дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Облікова оцінка - попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Подія після дати балансу - подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

ПСБО 20 «Консолідована фінансова звітність» - Це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються групою підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - група підприємств), яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають такі значення: Внутрішньогрупові операції - операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи. Внутрішньогрупове сальдо - сальдо дебіторської заборгованості та зобовязань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій. Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій - прибутки та збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства.

2. Зміст методів повних і прямих витрат

Сутність методу повних витрат полягає в розрахунку собівартості одиниці продукції,що містить в собі розрахунок усіх сукупних витрат (повязаних з в - вом продукції). Недоліком цього методу є умовність розподілу непрямих витрат за окремими видами продукції. Цей метод включає прямі та непрямі витрати. До прямих належать:на сировину,матеріали,оплату праці,відрах. на соц. заходи,амортизація та поточний ремонт обладнання. До непрямих належать:витрати повязані з управлінням в - ва,сума прямих та непрямих витрат складає сукупні витрати та складає виробничу собівартість.

За методом прямих витрат визначення ціни починається з розрахунку можливої або ймовірної ціни,маржинального доходу та прибутку від в - ва та реалізованої продукції. Сутність цього методу полягає в нерозривному звязку між витратами,обсягом в - ва та ціною. Чим більший маржинальний дохід,тим більша величина прибутку. До прямих витрат,які не підлягають калькулюванню включають ще й прибуток,і разом їх відносять до маржинального доходу.

МД=Ціна - Змінні витрати; П=МД - Постійні витрати.

3. Особливості визначення норм на апаратах безперервної та періодичної дії

В апаратах безперервної дії предмет праці,який підлягає переробці,подається безперервно і так само безперервно випускається продукт праці. Таким чином, на момент виробничого процесу(завантаження предметів праці в апарат, переробка їх та вихід готової продукції), протікають паралельно.

В апаратах періодичної дії завантаження предметів праці, їх переробка та вихід готової продукції виконується послідовно, утворюючи цикл обробки який називається оборотом апарату. На таких операціях норма виробітку визначається

- час що витрачається на одиницю продукту праці;

Кмаш - це нормативний коефіцієнт машинного часу, розраховується як частка від ділення часу роботи апарату протягом робочої зміни до тривалості робочого дня.

Для визначення часу, який витрачається на виготовлення одиниці продукту праці використовуються формули:

- апарати періодичної дії

Т обор - тривалість 1 - го оберту, год;

С обор - кількість сировини що завантажується в апарат на один оберт м;

К вих. - коефіцієнт корисного виходу готової продукції;

- апарати безперервної дії

t

С - кількість сировини що завантажується в апарат протягом одної години.

Норма виробітку для апаратів безперервної дії визначається:

Нв = С*Квих*Тзм*Кмаш;

А для апаратів періодичної дії:

Нв=

Білет 9

1. Основні поняття з обліку касових операцій та інших коштів

Згідно ПСБО 4 грошові кошти - це готівка кошти на рахунках в банку,та депозити до запитання. Готівка - це валюти України та інші валюта у вигляді грошових коштів. Для здійснення розрахунків готівкою кожне п - во повинно мати касу. Каса - це спеціальне обладнане та ізольоване приміщення,яке призначене для приймання,видачі та тимчасового зберігання готівки. П - ва можуть мати у касі готівку тільки у межах залишку. Ліміт залишку - максимально0гранична сума грошових коштів,яка може знаходитися в касі п - ва. Всю готівку понад суми лімітів п-ва повинні здавати на поточний рахунок банку у встановлені строки. Грошові документи - це документи що знаходяться у касі п - ва,а саме: поштові марки, проїзні квитки,оплачені путівки в санаторії. Грошові кошти в дорозі - це гроші здані до банку,або інкасатора,які ще не зараховані на поточний рахунок.

Рахунок 33 «Інші кошти» - активний,балансовий. За дебетом відображається надходження грошових документів до каси п - ва та коштів в дорозі,за кредитом вибуття грошових документів,та списання коштів в дорозі,після їх зарахування на відповідний рахунок.

2. Залишковий та нормативний метод визначення прибутку в ціні

Прибуток являється одним з елементів,що входить до складу ціни і від його величини залежить ефективність виробничо - господарської діяльності підприємства. Прибуток можна визначити за двома методами: 1)Залишковий метод - суть цього методу полягає в розрахунку прибутку як різниці між ціною продукції та собівартістю. П=Ц - С.

2)Нормативний метод - полягає в розрахунку прибутку через рівень рентабельності і визначається за формулою:

П=С*Рн/100.

Якщо задається прибуток через рівень рентабельності,то ціна підприємства визначається за формулою:

Ц=С*(1+ Рн/100)

3. Особливості встановлення норм обслуговування і чисельності при виконанні допоміжних робіт

У випадках коли 1 обєкт обслуговується групою робітників для кожного з них непередбачено чітке визначення змісту праці не має чіткого розподілу її частин у часі норму чисельності допоміжних робітників визначають:

а)за допомогою норми обслуговування:

Нч. д. =,де

б) за допомогою норми обслуговування:

Нч. д. =А/Но (чол). , де

А - обсяг робіт на даному обєкті;

К - коефіцієнт що враховує виконання допоміжних ф - цій;

К - коефіцієнт що враховує час обслуговування,відпочинок;

t - час виконання основних функцій на одиницю роботи прийняту за одиницю вимірювання;

N - к - ть одиниць обсягу роботи на одиницю устаткування

Білет 10

1. Документування касових операцій

Касові операції оформляються документами типові форми яких затверджуються мін. стат. та мін. ф - сів України за згодою НБУ і які повинні застосовуватись без змін на всіх п - вах незалежно від її виду д - ті та форми власності: КО - 1 - Прибутковий касовий ордер;КО - 3 - ВКО; КО - 3 - журнал реєстрації ПКО та ВКО; КО - 4 - касова книга; КО - 5 - книга обліку придбаних та виданих касиру грошей. Касові ордери - це документи,що засвідчують законність надходження грошей до каси п - ва та їх витрачання за цільовим призначенням.

Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі прибуткового касового ордеру підписаного головним бухгалтером або уповноваженою на це особою.

Витрачання готівки оформляється ВКО. Всі факти надходження і вибуття готівки на п0ві відображаються в касовій книзі. Це обліковий регістр призначений для обліку касових операцій касиром п - ва. Кожне п - во має касу,веде тільки 1 касову книгу,яка повинна бути пронумерована,прошнурована,і опечатана печаткою. Записи у книзі ведуться у двох примірниках,через копіювальний папір,ручкою темного кольору. Звіт касира - це документ який передається касиром п - ва до бухгалтерії і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів

2. Визначення ПДВ як одного з елементів ціни

ПДВ визначається від оподаткованого обороту. ПДВ включається до ціни всіх видів товарів та послуг в нашій країні. Основна ставка ПДВ 20% розраховується від оподаткованого обороту (С+П),а якщо товар підакцизний то оподаткованим оборотом являється С+П+АЗ.

ПДВ визначається за такими ф - лами:

ПДВ= ПДВ=

3. Нормування праці службовців

Зміст праці такої групи службовців,як керівників полягає в керуванні персоналом. Зміст праці службовців - фахівців у своєчасному і повному постачанні фахової інформації. Зміст праці інших службовців полягає в обслуговуванні інформаційних потоків. Відповідно до зростання обсягу в - ва збільшується обсяг робіт за всіма ф - ями,що виникає,розростання адміністративно - управлінського апарату п - ва,тому нормування праці службовців створює засади науково - обґрунтованого встановлення чисельності цієї групи персоналу. На практиці до нормування праці цієї групи персоналу має місце застосування таких показників:

1)Ступінь завантаження виконавця основними роботами;

2)ступінь завантаження виконавця нормативними роботами;

3)ступінь використання робочого часу виконавця. Всі ці показники мають значні недоліки,тобто не враховують специфіку творчої праці. Тому в нормуванні праці цих працівників проводять аналогічно дослідні роботи з вивчення витрат робочого часу в кожному окремому випадку та розробляються нормативи чисельності та норми обслуговування. Нормування праці керівників необхідно для встановлення науково - обґрунтованої їх чисельності. Працю цієї групи працівників становить виконання певного кола функцій управління. Функції управління - це комплекс робіт спрямованих на розвиток певного виробничого завдання . Кожна функція управління складається з управлінських робіт. Управлінські роботи складаються з операцій - комплексів взаємоповязаних дій або прийомів які використовуються як вихідні матеріали для виконання подальших операцій (заповнення бланків, розрахунок показників). Операція складається з елементарних дій, прийомів.

Білет 11

1. Облік товарних операцій (розрахунки з покупцями і замовниками)

Облік розрахунків з покупцями і замовниками регламентується П(С)БО 10 «Дебітори». Дебіторська заборгованість включає всі види вимог підприємства до фізичних та юридичних осіб, що визначає товари і послуги. Визначають 2 види дебіторської заборгованості: товарну та нетоварну. Розрахунки з покупцями і замовниками відносяться до товарної дебіторської заборгованості. Покупці - це фізичні чи юридичні особи, які купують товар. Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яким виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуют ...........