Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом - автореферат

Національний університет фізичного

виховання і спорту України

АФАНАСЬЄВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 796-053.2: 372.22+616.831-009.11-085+616.711-007.55

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ, УСКЛАДНЕНИМ СКОЛІОЗОМ

Фізична реабілітація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ 2008

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент Луковська Ольга Леонівна,

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, завідувач кафедри фізіології і спортивної медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Соколовський Валентин Степанович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології; кандидат педагогічних наук, професор Марченко Ольга Кузьмівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри фізичної реабілітації.

Захист відбудеться 24 квітня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, Київ150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ150, вул. Фізкультури,1) Автореферат розісланий 24 березня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Статистичні дані про захворюваність на дитячий церебральний параліч (ДЦП) суперечливі, однак в усьому світі, зокрема й в Україні, спостерігається зростання даного захворювання. В тих державах, які обґрунтовано прийнято відносити до цивілізованих, частота захворювань на церебральний параліч становить 2-2,5 випадків на 1000 населення, у різних регіонах України цей показник становить від 2,3 до 4,5 випадків на 1000 дитячого населення. В Україні проживає до 30 тисяч осіб, які страждають на цю недугу, з них 18 836 дітей у віці до 16 років (Козявкін В.І., Сак Н.Н., Качмар О.А., Бабадагли М.О., 2007; Лунь Г.П., 2001; Моісеєнко М.О., 2005).

При дитячому церебральному паралічі страждають найважливіші для людини функції: рух, мова, психіка. Ступінь важкості цих порушень варіює у великому діапазоні. Слабкість і асиметричний тонус мязів, контрактури, деформації кінцівок у дітей із церебральним паралічем призводять до формування уже в ранньому віці сколіозу (Бадалян Л.О. та ін. 1988; Каптелін А.Ф., 1995; Іпатов А.В. та ін., 2001). Посилення деформації хребта припадає на молодший шкільний вік, коли спостерігається інтенсивне зростання дитини і збільшується навантаження на опорно-руховий апарат, що сприяє прогресуванню сколіозу. Сколіоз викликає порушення функцій з боку всіх органів і систем людини, особливо кардіореспіраторної, що веде до зниження якості й до скорочення тривалості життя (Андріанов В.Л. та ін., 1985; Герцен І.Г., Лобенко А.А., 1991; Потапчук А.А., Дидур М.Д., 2001; Шитиков Т.А., 2005). Розвиток сколіозу у дітей із церебральним паралічем ускладнює плин основного захворювання, що вимагає відповідних змін реабілітаційних заходів (Власенко С.В., Денега В.І., Пономаренко Є.Н., 2005; Качесов В.О., 2003).

Проблемі фізичної реабілітації дітей із ДЦП присвячені роботи багатьох учених, як вітчизняних, так і закордонних. Розроблені програми фізичної реабілітації із використанням лікувальної гімнастики, масажу, фізіотерапевтичних процедур тощо, які вирішують питання підвищення рухової активності, фізичного та психічного розвитку, соціальної адаптації дітей з ДЦП й т.д. (Козявкін В.І., 1999; Соколовський В.С., Лазарєва С.І., 2004; Марченко О. К, Климцов А.В., 2006). Застосування методу динамічної пропріоцептивної корекції з використанням спеціального костюма (Немкова С.А. та ін., 2005) спрямоване на зменшення спастичності мязів і гіперкінезів, поліпшення вертикальної стійкості та орієнтування у просторі, корекцію пози пацієнта. Відновна терапія В.С. Соколовського (2004) сприяє ефективному зняттю спастичності й збільшенню амплітуди рухів в суглобах.

Аналізуючи роботи з фізичної реабілітації дітей із церебральним паралічем, ми не зустріли в досліджуваній літературі програм, що мають спрямованість на корекцію й профілактику сколіозу, а також порушень функцій кардіореспіраторної системи у молодших школярів із ДЦП, ускладненим сколіозом, що визначило вибір напряму досліджень.

Звязок з науковими планами, темами. Представлена дисертаційна робота виконана відповідно до “Зведеного плану науково-дослідних робіт у сфері фізичної культури й спорту на 2001-2005 рр. ” Державного комітету молодіжної політики, спорту й туризму України за темою 2.2.4 "Удосконалення засобів і методів фізичної реабілітації дітей-інвалідів з урахуванням виду патології й психоемоційного стану" (номер державної реєстрації 0101U001886) та “Зведеного плану науково-дослідних робіт у сфері фізичної культури й спорту на 2006-2010 рр. ” Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту за темою 4.1.1 “Удосконалення способів і методів фізичної реабілітації дорослих і дітей з обмеженими фізичними можливостями” (номер державної реєстрації 0106U011723). Дисертант є співвиконавцем зазначених тем. Внесок дисертанта при розробці даних тем полягає у побудові програми фізичної реабілітації для дітей молодшого шкільного віку із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня.

Мета роботи підвищити ефективність коригуючої дії фізичних вправ шляхом обґрунтування й розробки програми фізичної реабілітації для дітей молодшого шкільного віку із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня.

Завдання дослідження:

1. Вивчити й узагальнити сучасні науково-методичні знання, результати вітчизняного й закордонного досвіду в галузі фізичної реабілітації дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня.

2. Визначити особливості функціонального стану хребта, кардіореспіраторної системи і фізичного розвитку дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня.

3. Обґрунтувати й розробити програму фізичної реабілітації для дітей молодшого шкільного віку із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня.

4. Визначити ефективність впливу розробленої програми фізичної реабілітації на функціональний стан хребта, кардіореспіраторної системи та фізичний стан дітей.

Обєкт дослідження відновний процес дітей молодшого шкільного віку із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня.

Предмет дослідження програма фізичної реабілітації дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня, із включенням коригуючих фізичних вправ, методик лікувального масажу, механотерапії й профілактора Євмінова.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, огляд, опитування, педагогічне тестування; педагогічний експеримент з використанням інструментальних методів: антропометрія, вимір частоти серцевих скорочень (ЧСС) і артеріального тиску (АТ), компютерна спірографія й відеометрія; методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів:

уперше науково обґрунтована програма фізичної реабілітації дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом І-ІІ ступеня, з використанням профілактора Євмінова, що спрямована на поліпшення стану опорно-рухового апарату й нормалізацію функцій кардіореспіраторної системи;

уперше визначені біогеометричні характеристики сагітального й фронтального профілю постави дітей молодшого шкільного віку із спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня;

виявлені особливості функціонального стану хребта дітей молодшого шкільного віку із спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня;

доповнені дані про стан кардіореспіраторної системи дітей із спастичною диплегією і звязок порушень з наявністю сколіозу.

Практична значущість досліджень полягає в розробці програми фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня, з науково обґрунтованим вибором засобів і методів, яка може бути використана у спеціалізованих інтернатах.

Результати досліджень впроваджені в роботу Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, Дніпропетровського будинку-інтернату для дітей-інвалідів, спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи для дітей з наслідками поліомієліту й дитячого церебрального паралічу, у навчальний процес кафедри фізичної реабілітації Дніпропетровського державного інституту фізичної культури й спорту, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці й обґрунтуванні основних ідей і положень дисертаційного дослідження, в проведенні інформаційного пошуку, аналізу літератури, підборі й апробації методів досліджень, розробці програми фізичної реабілітації, роботі з дітьми за запропонованою програмою, аналізі й систематизації матеріалів, отриманих при обстеженні, статистичній обробці, формулюванні висновків і практичних рекомендацій, підготовці публікацій.

У спільних публікаціях дисертантові належать дані педагогічних та інструментальних досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-методичних конференціях Дніпропетровського державного інституту фізичної культури й спорту (2002-2007); Всеукраїнській конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2003); щорічних міжнародних науково-практичних конференціях "Основні напрями розвитку фізичної культури, спорту й фізичної реабілітації в Україні" (Дніпропетровськ, 2004, 2005, 2006, 2007); II Міжнародній науково-практичній конференції "Духовне відродження фізичної культури й спорту" (Донецьк, 2005); IX Міжнародній сесії за підсумками НДР за 2005 р. (Мінськ, 2006); науково-практичній конференції Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За темою дисертаційних досліджень автором опубліковано 15 наукових праць. З них 8 у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 187 сторінках компютерного тексту й складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури. Текст дисертаційної роботи ілюстрований 15 таблицями, 22 малюнками. Список літератури вміщує 259 джерел, з них 221 вітчизняне і країн СНД, 38 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені обєкт і предмет дослідження, сформульовані мета й завдання дослідження; розкрита новизна, відбита практична значущість роботи й особистий внесок автора; представлена сфера апробації основних положень дослідження, зазначена кількість публікацій.

У першому розділі дисертації “Сучасні дані про фізичну реабілітацію при дитячому церебральному паралічі” розглянуті й узагальнені дані про фізичну реабілітацію дітей із церебральним паралічем. Розглянуто закономірності етиології й патогенезу сколіотичної хвороби, етапи й методика відновного лікування при даній патології, особливості сколіозу при ДЦП. Показано вплив гіпокинезії на організм дитини із ДЦП і її роль у формуванні сколіозу. Аналіз і узагальнення даних літератури свідчать про необхідність пошуку ефективних методів фізичної реабілітації дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом І-ІІ ступеня.

У другому розділі дисертації “Методи та організація дослідження” обґрунтовані й описані взаємодоповнюючі методи дослідження, адекватні цілі, завданням, обєкту й предмету досліджень: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, огляд, опитування, педагогічне тестування; педагогічний експеримент з використанням інструментальних методів: антропометрія, вимір ЧСС і АТ, компютерна спірографія й відеометрія; методи математичної статистики. Матеріали роботи отримані при проведенні досліджень у Дніпропетровськом будинку-інтернаті й спеціалізованій загальноосвітній середній школі для дітей з наслідками поліомієліту й дитячого церебрального паралічу, а також середній загальноосвітній школі №74 м. Дніпропетровська.

Дослідження проводилися у 3 етапи з 2001 до 2006 р.

Перший етап досліджень (2001-2002) містив аналіз джерел літератури, що дозволило встановити загальний стан проблеми, визначити мету, завдання, обєкт, предмет і програму досліджень.

На другому етапі досліджень (2002-2004) були проведені основні дослідження й отримані матеріали, які дозволили вивчити функціональний стан кардіореспіраторної системи й опорно-рухового апарату дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня. Наші дослідження ґрунтуються на обстеженні 151 дитини. З них 111 дітей (61 хлопчик і 50 дівчаток) з різними формами ДЦП і 40 практично здорових школярів того ж віку. Розроблена програма фізичної реабілітації дітей з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом І-ІІ ступеня з науковим обґрунтуванням засобів і методів.

На третьому етапі дослідження (2004-2006) була оцінена ефективність запропонованої програми для дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня, узагальнені й проаналізовані отримані дані. Діти із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня, були розділені на 2 групи (основна і контрольна).

Робота виконана на базі наукової лабораторії Дніпропетровського державного інституту фізичної культури й спорту, Дніпропетровського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, Дніпропетровського будинку-інтернату та спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи для дітей з наслідками поліомієліту і дитячого церебрального паралічу. Діти перебували під наглядом педіатра, невропатолога, ортопеда.

У третьому розділі дисертації “Особливості морфо-функціонального стану організму дітей молодшого шкільного віку із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня” показано, що у 84,6% дітей із ДЦП був діагностований сколіоз різного ступеня тяжкості. Нами встановлено, що помітне прогресування сколіозу при ДЦП спостерігається у віці від 8 до 10 років. Для визначення динамічних змін були відібрані 40 дітей віком 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня. Вибір даної клінічної форми ДЦП обумовлений тим, що вона була найпоширенішою серед обстежених дітей.

Дослідження показників фізичного розвитку свідчить про те, що діти із церебральним паралічем відстають від своїх здорових однолітків за такими показниками, як маса тіла й окружність грудної клітини (Р<0,05).

Вивчення анамнезу й педагогічне тестування показали, що в обстежених дітей, порівняно зі здоровими, значно знижена статична силова витривалість мязів спини й живота, які беруть участь у формуванні ортоградної пози. Так, показник статичної силової витривалості мязів спини дорівнював 10,13±0,40 с, живота 8,35±0,41 c, що склало відповідно 51,8% і 52,1% від показників здорових школярів (Р<0,05).

Аналіз результатів антропометричних вимірів підтвердив наявність деформації хребта. У дітей із ДЦП різниця у відстані від С7 до кутів лопаток дорівнювала в середньому 1,30±0,03 см; від яремної вирізки до верхніх клубових остей 1,26±0,03 см.

Проведений аналіз стану постави підтвердив деформацію хребта у фронтальній площині й виявив порушення в сагітальній. Так, показник кута, утвореного горизонталлю й лінією, що зєднує найбільш виступаючу точку лобової кістки й підборідний виступ, у дітей із ДЦП склав в середньому 107,10±1,21°, що на 26,4% вище, ніж показник здорових дітей (P<0,05); кут, утворений вертикаллю й лінією, що зєднує остистий відросток хребця С7 і остистий відросток хребця L5, складає 9,87±0,28°, що перевищувало показник здорових дітей у 3,9 рази (Р<0,05); кут асиметрії лопаток, що характеризує стан хребта у фронтальній площині, був у 2,4 рази більше, ніж у здорових дітей 2,23±0,07° (Р<0,05).

При дослідженні функціонального стану органів дихання у дітей із спастичною диплегією встановлене зменшення відношення величини фактичної життєвої ємності легенів (ФЖЄЛ) до величини належної життєвої ємності легенів (НЖЄЛ) на 64,88±0,99%, що менше на 18,0%, ніж показник здорових дітей (Р<0,05); відношення фактичної максимальної вентиляції легенів (ФМВЛ) до належної максимальної вентиляції легенів (НМВЛ) на 19,0% (Р<0,05), що склало 65,72±1,87%. Ці зміни спостерігалися на тлі збільшення частоти дихання (ЧД) на 24,6% і хвилинного обєму дихання (ХОД) на 13,5% (Р<0,05).

Відповідною реакцією організму дітей на зміни функціонального стану дихальної системи є збільшення частоти серцевих скорочень у спокої до 103,43±2,16 уд/хв, що на 11,2% вище, ніж показник здорових дітей. При опитуванні у 60% дітей мали місце скарги на болі колючого характеру в області серця, які ми повязували з фізичними навантаженнями, а у 57,5% дітей скарги на загальну слабкість і швидку стомлюваність.

Представлені результати стали підставою для розробки програми фізичної реабілітації для дітей 9 років, які страждають на спастичну диплегію, ускладнену сколіозом I-II ступеня.

Четвертий розділ дисертації “Програма фізичної реабілітації для дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня" присвячений теоретичному обґрунтуванню методичних підходів до розробки програми. Розділ вміщує детальний опис всіх засобів, що використовувалися, і методів, які відображені у блок-схемі на рис.1.

Підбір засобів і обґрунтування їхньої регламентації здійснювалися з урахуванням клінічної форми захворювання, ступеня сколіозу, залежно від етапу реабілітації, протипоказань, принципів дозування й реакції організму на фізичне навантаження, раціонального сполучення засобів фізичної реабілітації.

Основною формою лікувального рухового режиму було заняття лікувальною гімнастикою з переважальним застосуванням коригуючих вправ. Програма включала три етапи: вступний, основний і заключний. Заняття проводилися у вступному етапі індивідуальним, а в основному етапі індивідуальним і малогруповим методами, 3 рази на тиждень, протягом 8 місяців.

Рис.1. Блок-схема програми фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією

Визначальною рисою програми є застосування спеціальних коригуючих вправ у вихідних положеннях, що сприяють розвантаженню хребта. На основному й заключному етапах фізичні вправи виконувалися на профілакторі Євмінова, що сприяло розвантаженню хребта, декомпресії хребців і профілактиці їх торсії і збільшенню сили глибоких мязів спини, що формують мязовий корсет.

Програма реабілітації передбачає поєднання методик лікувального масажу сегментарного та точкового й спеціально спрямованого масажу при сколіозі, механотерапію, рухливі ігри й фізіотерапію.

Механотерапію у всіх періодах використовували для розвитку сили мязів, поліпшення координації рухів і формування правильного рухового стереотипу.

У комплексах лікувальної гімнастики застосовували рухливі ігри, тому що вони позитивно впливають не тільки на розвиток фізичних якостей, але й на стан психоемоційної сфери дітей, сприяють розвитку уваги, мислення й комунікативності, знижують агресивність.

На першому етапі програми застосовували фізичні вправи з акцентом на мязи, які беруть участь у формуванні ортоградної пози, сегментарний масаж, у поєднанні із точковим, для зняття спастичності мязів, фізіотерапію.

На другому етапі програми фізичні вправи в комплексах лікувальної гімнастики виконувалися у вихідних положеннях: стоячи, лежачи на спині, лежачи на животі, лежачи на боці вершини дуги скривлення.

Під час проведення занять лікувальною гімнастикою дотримувалися таких положень:

використовували пасивні, активні, активно-пасивні й пасивно-активні вправи;

активні вправи виконували з опором і без нього;

вправи виконували із предметами й без них;

при виконанні вправ, спрямованих на підвищення статичної сили, використовували тільки симетричні вправи, які дозволяються при сколіозі I-II ступеня (Фонарев М.І., Фонарева Г.О., 1988; Шкляренко О.П., Петьков В.О., 2001);

спеціальні вправи підбиралися індивідуально, ретельно розучувалися й змінювалися у процесі реабілітації залежно від розвязуваних у конкретний період завдань;

фізичні вправи виконувалися в повільному й середньому темпі;

моторна щільність заняття не більше 50-60%.

Виконання вправ на профілакторі Євмінова передбачало:

нахил профілактора 15°-20°;

виконання вправ динамічного характеру;

виконання вправ з малою амплітудою (до 40% від можливого обсягу);

повільний темп виконання фізичних вправ;

чергування вправ на профілакторі Євмінова із вправами у вихідному положенні лежачи.

Масаж, що використовується при сколіозі, чергували з методиками масажу, що застосовуються при ДЦП, фізіотерапією.

На третьому етапі застосовували лікувальну гімнастику з використанням профілактора Євмінова, сегментарний масаж з елементами точкового, рухливі ігри, механотерапію, а також фізіотерапію.

У пятому розділі "Оцінка ефективності програми фізичної реабілітації дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня" представлений порівняльний аналіз оцінки ефективності запропонованої нами програми фізичної реабілітації й програми, що рекомендована для даної установи.

Ефективність програми оцінювалася у двох групах основній та контрольній. Дослідження проводились на базі Дніпропетровського будинку-інтернату.

1-а група (n=20) контрольна; корекційні заходи в даній групі включали лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапію за методикою, що затверджена до використання для дітей даної нозології.

2-а група (n=20) займалася за запропонованою нами програмою фізичної реабілітації.

Аналіз результатів дослідження після закінчення реалізації реабілітаційних програм свідчить про поліпшення функціонального стану мязів, що формують ортоградну позу в обох групах, однак у дітей основної групи статична силова витривалість мязів спини була вищою, ніж у контрольній групі на 22,4%, мязів живота - на 24,3% (Р<0,05) (рис.2).

По закінченню педагогічного експерименту поліпшились морфологічні показники дітей. Так, різниця у відстані від С7 до кутів лопаток у дітей основної групи зменшилася, в середньому на 8,2%; скоротилася й різниця у відстані від яремної вирізки до верхніх клубових остей на 8,8%. У дітей контрольної групи спостерігається тенденція до збільшення даних показників, але статистично не достовірно (Р>0,05).

Показники біогеометричного профілю постави дітей у сагітальній площині покращилися в обох групах, однак більш значуще в основній. Поліпшення стану постави у фронтальній площині відбулося тільки в основній групі кут асиметрії лопаток зменшився з 2,18±0,07° до 1,80±0,06°(Р<0,05), у контрольній групі, навпаки, спостерігалося збільшення цього показника з 2,28±0,12° до 2,65±0,13° (Р<0,05), що свідчить про збільшення деформації хребта.

При аналізі результатів дослідження фізичного розвитку спостерігається їх покращення в основній групі за показником маси тіла і окружності грудної клітки (Р<0,05), тоді як у контрольній групі змін за даним показником не відбулося.

Дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи показало зменшення в основній групі кількості дітей зі скаргами на слабкість і швидку стомлюваність порівняно з контрольною на 25%, зі скаргами на періодично виникаючі колючі болі в області серця - на 20%. У дітей основної групи зменшилася ЧСС порівняно з вихідним рівнем на 9,6% (Р<0,05), у той час як у контрольній групі визначена лише тенденція до зниження частоти.

Дані компютерної спірографії показали більш високий ефект впливу розробленої програми на функціональний стан органів дихання дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.

Відношення фактичної величини ЖЄЛ до належної у дітей основної групи було на 5,6% вищим, ніж у контрольній групі й склало 74,79±0,81% (Р<0,05), а величини МВЛ - на 6,6% і дорівнювали 75,43±0,98% (Р<0,05) (табл.1).

Таким чином отримані результати педагогічного експерименту свідчать про те, що розроблена програма фізичної реабілітації для дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня, дозволила поліпшити функціональний стан хребта, позитивно вплинула на кардіореспіраторну систему і фізичний розвиток.

У шостому розділі "Аналіз і обговорення результатів досліджень" представлена повнота рішення поставлених завдань. У процесі дослідження були отримані 3 групи результатів: ті, які підтверджують розробки, доповнюють їх і нові дані.

Наші дослідження підтвердили, що у дітей із ДЦП знижена статична силова витривалість мязів, що формують ортоградну позу, й це сприяє розвитку сколіозу. Деформація хребта й, як наслідок, грудної клітки призводить до порушення функцій дихальної й серцево-судинної систем (Єпіфанов В.А., 1987; Климовицький В.Г. та співавт. 1998; Козявкін В.І., 1999; Аббасов Ш.К., 2003).

Результати нашої роботи істотно доповнили дані ряду авторів (Бадалян Л.О. та співавт, 1988; Лунь Г.П., 1999; Лукяненко В.Н., Якименко С.В., 2003) про зміни з боку кардіореспіраторної системи у дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.

У роботі вперше виявлені особливості формування біогеометричного профілю постави у дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня. Обґрунтована й розроблена програма фізичної реабілітації, спрямована на корекцію деформації хребта й профілактику прогресування сколіозу. У нашій програмі вперше при ДЦП, ускладненому сколіозом I-II ступеня, використовувався профілактор Євмінова для виконання спеціальних фізичних вправ. Показано доцільність його застосування в комплексному лікуванні дітей із ДЦП.

Таблиця 1

Динаміка показників зовнішнього дихання в дітей 9 років зі спастичною диплегією (n=40)

Примітки: * - вірогідність розходжень у групі до й після реабілітації; (Р<0,05) ** - вірогідність розходжень між основною (ОГ) і контрольною групами (КГ) після реабілітації; Н - належна величина; Ф - фактична величина; Ф/Н - відношення фактичної величини до належної; ЖЄЛ - життєва ємність легенів, МВЛ - максимальна вентиляція легенів; ЧД - частота дихання; ХОД - хвилинний обєм дихання

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літератури, присвячений проблемі реабілітації дітей із церебральним паралічем, дозволив зробити висновок про те, що в наукових дослідженнях продовжує залишатися актуальним завдання розробки програм фізичної реабілітації, спрямованих на корекцію деформації хребта, профілактику прогресування сколіозу й нормалізацію функції кардіореспіраторної системи дітей молодшого шкільного віку.

2. Результати констатуючого експерименту свідчать про наявність деформації хребта у дітей із ДЦП. Так, кут, утворений горизонталлю й лінією, що зєднує найбільш виступаючу точку лобової кістки й підборідний виступ, більший, ніж показник здорових дітей на 26,4% і становить, відповідно, 107,10±1,210 (P<0,05); кут, утворений вертикаллю й лінією, що зєднує остистий відросток хребця С7 і остистий відросток хребця L5, перевищував у 3,9 рази показник здорових дітей і становить 9,87±0,280 (Р<0,05); кут асиметрії лопаток, що характеризує поставу у фронтальній площині був вищим, ніж показник здорових дітей у 2,4 рази 2,23±0,070 (Р<0,05).

Аналіз показників фізичного розвитку дітей із ДЦП свідчить про наявність у них зниження маси тіла і окружності грудної клітки (Р<0,05).

Істотні розходження, порівняно зі здоровим контингентом, виявлені у функціональному стані мязових груп, що формують ортоградну позу. У дітей із ДЦП статична силова витривалість мязів спини склала 10,13±0,40 с, живота - 8,35±0,41 c, що відповідно на 51,8% і 52,1% нижче, ніж показники здорових дітей.

3. Встановлено, що розвиток сколіозу при ДЦП призводить до істотних порушень функціонального стану кардіореспіраторної системи. Показник відношення фактичної величини життєвої ємності легенів до належної величини у дітей із церебральним паралічем склав 64,88±0,99%, що на 18,0% нижче, ніж у здорових дітей (Р<0,05), а відношення величини фактичної максимальної вентиляції легенів до належної величини нижче на 19,0% і дорівнювало 65,72±1,87% (Р<0,05). Частота дихання у групі дітей із ДЦП була вірогідно вищою, ніж у здорових на 24,6%, хвилинний обєм дихання - на 13,6%. Непрямі показники функціонального стану кардіореспіраторної системи (гіпоксичні проби Штанге й Генча) у дітей із ДЦП були нижче, ніж у здорових у 2,5 і 2,3 рази.

4. На підставі даних констатуючого експерименту розроблена програма фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня, яка складалась з трьох етапів вступний, основний і заключний. Програма включає застосування спеціальних коригуючих вправ у вихідних положеннях, що сприяє розвантаженню хребта, виконання фізичних вправ на профілакторі Євмінова з метою декомпресії хребців, профілактики їх торсії й збільшення сили глибоких мязів спини, які формують мязовий корсет. Програма реабілітації передбачає поєднання методик лікувального масажу сегментарного й точкового, що використовуються при ДЦП, і спеціально спрямованого масажу при сколіозі, рухливі ігри, механотерапію, фізіотерапію.

5. Розроблена програма фізичної реабілітації дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня, сприяє посиленню стабільності хребта за рахунок впливу на мязи, що беруть участь у формуванні ортоградної пози. Так, у дітей основної групи статична силова витривалість мязів спини склала 17,5±0,71 с, в контрольній 14,3±0,75 с (Р<0,05), мязів живота, відповідно, 14,3±0,64 с і 11,5±0,56 с (Р<0,05).

6. Під впливом запропонованої програми відмічається покращення показників біогеометричного профілю постави в сагітальній площині в обох групах, однак більш виражено в основній. У фронтальній площині позитивна динаміка спостерігається тільки в основній групі, що найбільш демонстративно показує кут асиметрії лопаток, який у дітей основної групи зменшився на 17,4% і склав 1,80±0,060, у контрольній групі величина даного кута збільшилася на 16,2% і склала 2,65±0,130 (Р<0,05).

У дітей основної групи покращилися такі показники фізичного розвитку, як маса тіла й окружність грудної клітки. У контрольній групі, навпаки, спостерігалася тенденція до подальшого зниження цих показників.

7. Про ефективність розробленої програми свідчить динаміка показників функціонального стану кардіореспіраторної системи. Так, величина відношення фактичної життєвої ємності легенів до належної у дітей основної групи під кінець застосування реабілітаційних програм була вищою, ніж у контрольній на 5,6%, і склала 74,79±0,81% проти 69, 20±1,11% у контрольній (Р<0,05). Показник вентиляційних можливостей - відношення фактичної величини максимальної вентиляції легенів до належної величини був вищим, ніж показник контрольної групи на 6,6%, і склав 75,43±0,98% (Р<0,05); стійкість до кисневої заборгованості (проба Штанге) вірогідно збільшилася порівняно з контрольною на 40,4%, проба Генча - на 21,2% (Р<0,05). Покращився показник роботи серця - частота серцевих скорочень зменшилася в основній групі на 9,6% (Р<0,05), у контрольній - на 4,3% (Р>0,05). В основній групі зменшилася, порівняно з контрольною, на 25% кількість дітей, які скаржилися на слабкість і швидку стомлюваність.

8. Проведені дослідження з вивчення ефективності розробленої програми фізичної реабілітації підтверджують дані про достовірну перевагу її порівняно із традиційною й дозволяють підвищити ефективність реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня.

Перспективи подальших досліджень повязані з розробкою науково-обґрунтованої програми відновлення природних локомоцій дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Афанасьєв С.М. Особливості функціонального стану опорно-рухового апарату дітей з парапарезом і геміпаретичною формою церебрального паралічу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. Л., 2003. - Т.1. - С.393-396.

2. Луковская О.Л., Афанасьев С.Н., Соловей А.М., Бондаренко Е.В., Пикуш А.Я. Гуманистические аспекты физической культуры и спорта в реабилитации детей-инвалидов. Педагогика, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків-Донецьк. - 2005. - № 10. - С.159-161.

Особиста участь дисертанта полягає в розробці ідеї статті і обґрунтуванні актуальності, проведенні дослідження, формулюванні висновків.

3. Луковская О. Л., Афанасьев С.Н. Влияние упражнений на наклонной плоскости на состояние осанки и функцию респираторной системы при детском церебральном параличе // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - Т.2, № 5. - С.133-136.

Особиста участь дисертанта полягає в обґрунтуванні теми і актуальності дослідження, проведенні аналізу результатів дослідження, формулюванні висновків.

4. Афанасьєв С.М. Фізична роботоспроможність дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2004. - № 5. - С.80-84.

5. Луковська О. Л, Афанасьєв С. М, Бондаренко К.В., Бережная К.С. Особливості фізичного розвитку і психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку, що страждають церебральним паралічем // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2004. - №6. - С.136-140.

Особиста участь дисертанта полягає в плануванні роботи, обґрунтуванні актуальності дослідження, проведенні обробки і аналізу результатів дослідження, формулюванні висновків.

6. Афанасьєв С.М. Порівняльна характеристика просторової організації тіла дітей молодшого шкільного віку, які страждають церебральним паралічем і їх здорових однолітків // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2005. - № 1. - С.91-94.

7. Афанасьєв С.М. Вплив занять лікувальною фізичною культурою на морфофункціональні показники дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2005. - № 3. - С.161-164.

8. Афанасьєв С.М. Вплив нової методики фізичної реабілітації на респіраторну систему дітей 7-10 років з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2006. - № 1. - С.91-94.

9. Афанасьев С.Н. К исследованию функционального состояния органов дыхания у детей 7-10 лет с церебральным параличом // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень-2005”. Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2005. - С.45-46.

10. Луковская О.Л., Афанасьев С.Н. Усовершенствование реабилитационного процесса у детей 7-10 лет с церебральными параличами // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень-2005”. Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2005. - С.26-27.

Особиста участь дисертанта полягає в плануванні роботи, проведенні досліджень, аналізі первинних матеріалів, формулюванні висновків.

11. Афанасьев С.Н. К вопросу о реабилитации детей с церебральным параличом // Материалы YI Международной научной сессии БГУФК и НИИФКиС РБ по итогам НИР за 2003 год. - Минск. - 2004. - С.220-221.

12. Луковська О.Л., Афанасьєв С.М. Використання профілактора Євмінова у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня // Зб. наук. пр. Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів: Дніпропетровськ: Пороги. - 2006. С.146-149.

Особиста участь дисертанта полягає в розробці програми фізичної реабілітації з використанням профілактора Євмінова, аналізі результатів, формулюванні висновків.

13. Савченко В.Г., Луковская О.Л., Афанасьев С.Н. Особенности физической реабилитации детей с церебральным параличом, осложненным сколиозом I -II степени // Материалы IX Международной научной сессии по итогам НИР за 2005 год. - Минск, 2006 г. С.184 - 187.

Особиста участь дисертанта полягає в постановці дослідження й аналізі результатів, формулюванні висновків.

14. Афанасьев С.Н. Повышение эффективности физической реабилитации при детском церебральном параличе, осложненном сколиозом // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції „Наука: теорія та практика 2006”. Дніпропетровськ, 2006. С.107-108.

15. Луковська О. Л, Афанасьєв С.М. Методика лікувальної гімнастики для дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня. - Дніпропетровськ, 2006. - 29 с.

Особиста участь дисертанта полягає в розробці концепції програми, в підборі й складанні комплексів фізичних вправ.

АНОТАЦІЇ

Афанасьєв С.М. Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 Фізична реабілітація. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі реабілітації дітей з ДЦП, ускладненим сколіозом I-II ступеня.