32,80 мг еталонної субстанції калія йодиду розчиняють в 50,0 мл води R. 2,00 мл отриманого розчину розбавляють водою R до 50,0 мл. 200 мкл розбавленого розчину хроматографують.

Розрахунок проводять за формулою:

E_W1 * F₁ * G * m

------------------------ = калія иодид в мкг/пігулку

E_W2 * F₂ * 12,5

де:

E_W1: наважка субстанції пігулок, мг

E_W2: наважка еталонної субстанції калія йодиду, мг

F₁: площа піку йодиду на хроматограмі випробовуваного розчину

F₂: площа піку йодиду на хроматограмі еталонного розчину

G: вміст еталонної субстанції калія йодиду, %

m: середня маса пігулок, мг

3.2. Методи аналізу, що були випробувані

3.2.1. Метод Фаянса

Калія йодид визначають за методом Фаянса з індикатором натрію еозинатом (хлорид-іони не заважають титруванню з індикатором натрію еозинатом).

До 10 мл розчину додають 10 мл розведеної кислоти оцтової, 3-5 крапель розчину натрію еозинату і титрують 0,001 Н розчином срібла нітрату до яскраво-рожевого забарвлення осаду.

1 мл 0,001 Н розчину срібла нітрату відповідає 0,1660 мг KI.

Аргентометричне титрування йодидів можна проводити із застосуванням зовнішнього індикатора - нітрозо-крахмального паперу.

3.2.2. Іодкрахмальний метод Кольтгофа

Йодкрахмальний метод Кольтгофа використовують для визначення йодидів у присутності хлоридів і бромідів. В реакційну суміш, що містить йодиди, додають 1 краплю 0,001 Н розчину калія йодата, розчин крохмалю і розчин сірчаної кислоти розведеної. В результаті реакції утворюється йод, який забарвлює крохмаль в синій колір:

5I^- + IO₃^- + 6Н⁺ = 3I₂ + 3Н₂O

Забарвлення йодкрахмального комплексу стійке лише у присутності йодид-йонів. Якщо їх звязати срібла нітратом, синє забарвлення розчину зникає. На різкість зміни забарвлення впливає кількість доданої води. У експрес-аналізі обєм розчину повинен бути близько 15 мл. Метод дає гарні результати при титруванні йодидів у присутності хлоридів, якщо концентрація останніх не перевищує концентрацію йодидів більше ніж в 3 рази.

Метод також зручний при визначенні йодидів у присутності алкалоїдів пуринового ряду, барбітуратів та інших. Проте його не можна застосовувати для аналізу лікарських речовин, з якими може взаємодіяти йод (кислота аскорбінова, натрію саліцилат і інші).

У присутності бромідів титрування ускладнене, а перехід забарвлення від синього через сіре до жовтого наступає нерізко. Тому до додавання до розчину кислоти сірчаної, до реакційної суміші підливають 5 мл 10% розчину амонія карбонату.

До 10 мл розчину додають 1 краплю 0,001 Н розчину калія йодата, 2 мл свіжоприготованого розчину крохмалю і по краплях сірчану кислоту розведену до появи синього забарвлення рідини. Далі титрують 0,001 Н розчином срібла нітрату до переходу синього забарвлення в жовте.

1 мл 0,001 Н розчину срібла нітрату відповідає 0,166 мг KI.

3.2.3. Метод йодатометрії

Йодід-іони окислюються калія йодатом в середовищі кислоти хлороводневої спочатку до йоду:

5KI + KIO₃ + 6НCL = 3I₂ + 3Н₂O + 6KCL

2I⁺⁵ + 10з = I₂⁰ ¦ 1

2I^- - 2з = I₂⁰ ¦ 5

Йод, що виділився, титрують до йодмонохлорида:

2I₂ + KIO₃ + 6НCL = ICL + 3Н₂O + KCL

I⁺⁵ + 4з = I⁺ ¦ 1

I⁰ - 1з = I⁺ ¦ 4

При розрахунку z = 3.

До 10 мл розчину додають 5 мл 25% розчину кислоти хлороводневої, 1 мл розчину крохмалю розчинного і швидко титрують 0,001 Н розчином калія йодата до появи яскраво-бурого забарвлення. Потім титрування проводять поволі, по краплях, до переходу забарвлення в лимонно-жовте.

1 мл 0,001 Н розчину калія йодата відповідає 55,33 мкг KI.

3.2.4. Метод перманганатометрії

Йодид-іони окислюються калія перманганатом в середовищі кислоти хлороводневої розведеної:

2KMnO₄ + 5KI + 16НCL = 5ICL + 7КCL + 2MnCL₂ + 8Н₂O

Mn⁺⁷ + 5з = Mn⁺² ¦ 2

I^- - 2з = I⁺ ¦ 5

При розрахунку z = 2.

Визначенню йодидів не заважає присутність в лікарських сумішах інших галогенідів, сульфатів, фосфатів, рибофлавіну, тіаміну броміду, глутамінової кислоти, теофіліну, еуфиліну, кофеїн-бензоата натрію, ефедрину гідрохлорида.

Заважають титруванню сильні відновники: кислота аскорбінова, натрію тіосульфат, цистеїн, ароматичні аміни, феноли і їх похідні і інші лікарські речовини, які можуть реагувати з калія перманганатом або йодмонохлоридом, що утворюються при титруванні .

До 10 мл розчину додають 5 мл 25% розчину кислоти хлороводневої і титрують 0,001 Н розчином калія перманганату до появи яскраво-бурого забарвлення розчину. Потім додають 1 мл розчину крохмалю розчинного і знову титрують по краплях до переходу забарвлення в лимонно-жовте.

1 мл 0,001 Н розчину калія перманганату відповідає 83,005 мкг KI.

3.2.5. Метод тіосульфатометрії

Йодид-іони окислюються калію дихроматом або пергідролем в середовищі кислоти сірчаної розведеної:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7Н₂SO₄ = 3I₂ + Cr₂(SO₄)₃ + 4K₂SO₄ + 7Н₂O

2Cr⁺⁶ + 6з = 2Cr⁺³ ¦ 1

2I^- - 2з = I₂⁰ ¦ 3

H₂O₂ + 2KI + Н₂SO₄ = I₂ + K₂SO₄ + 2Н₂O

2O^-1 + 2з = 2O^-2 ¦ 1

2I^- - 2з = I₂⁰ ¦ 1

Йод, що виділився, титрують натрію тіосульфатом до йодиду:

I₂ + 2Na₂S₂O₃ = 2NaI + Na₂S₄O₆

4S⁺² - 2з = 4S^+2.5 ¦ 1

2I⁰ + 2з = 2I^- ¦ 1

До 10 мл розчину додають 10 мл розчину кислоти сірчаної розведенної та 10 мл 0,001 Н розчину калію дихромату.

Йод, що виділився титрують 0,001 Н розчином натрію тіосульфату в присутності розчину крохмалю до переходу забарвлення в лимонно-жовте.

1 мл 0,001 Н розчину натрію тіосульфату відповідає 0,166 мг KI.

3.3. Вибір методу аналізу індивідуальної хімічної речовини KI

3.3.1. Мета роботи

1. Використання доступного методу - титрування.

2. Зменшеня кількості препарату для аналізу - економічна доцільність.

3.3.2. Підготовка проби для аналізу

Для досліджень використовувалась хімічно чиста речовина KI з вмістом KI - 99,2%.

Випробування методики проводилися на контрольному розчині, що був приготовлений таким чином: наважка масою 54 мг сухої речовини KI була розчинена у 100 мл дистильованої води. Таким чином кількість KI в 0,5 мл приговленого розчину еквівалентна кількості KI в одній таблетці з маркуванням 200 (261 мкг KI на 1 таблетку), та також двом таблеткам з маркуванням 100 (130 мкг KI на 1 таблетку).

Оскільки з економічної доцільності для аналізу потрібно брати не більше двох таблеток з маркуванням 200, то і контрольний розчин брали виходячи з такої самої кількості KI, а саме 1 мл.

3.3.3. Метод Фаянса

При виконанні аналізу за методом Фаянса відбувається наступна реакція:

KI + AgNO₃ = AgI + KNO₃

В одній пробі обємом 1 мл міститься 540 мкг KI.

Згідно закону еквівалентів розраховуємо кількість еквівалентів KI:

m(KI) = 540*10^-6 г

m_e(KI) = 166 г/моль

n_e(KI) = m(KI) / m_e(KI) = 540*10^-6 / 166 = 3,25*10^-6 екв.

Відповідно осаду AgI випадає:

n_e(AgI) = n_e(KI) = 3,25*10^-6 екв.

m_e(AgI) = 235 г/моль

m(AgI) = n_e(AgI) * m_e(AgI) = 3,25*10^-6 * 235 = 736*10^-6 г = 0,736 мг

Таку малу кількість осаду майже неможливо розгледіти, тим паче побачити зміну забарвлення еозината натрію на поверхні осаду.

В звязку з цим метод Фаянса був визнаний неприйнятним.

3.3.4. Метод Кольтгофа

Згідно з методикою до розчину додають 1 краплину (0,1 мл) KIO₃ і відбувається наступна реакція:

5KI + KIO₃ + 3Н₂SO₄ = 3I₂ + 3Н₂O + 3K₂SO₄

Крохмаль повинен прореагувати з йодом та забарвитись в синій колір. Розрахуємо кількість йоду, що має виділитися:

С_н(KIO₃) = 1*10^-3 моль/л

V(KIO₃) = 0,03 мл = 3*10^-5 л

n_e(KIO₃) = С_н(KIO₃) * V(KIO₃) = 1*10^-3 * 3*10^-5 = 3*10^-8 екв.

n_e(I₂) = n_e(KIO₃) = 3*10^-8 екв.

V_р-н = 12 мл = 12*10^-3 л (10 мл проби + 2 мл крохмалю)

n_e(I₂) = V_р-н * С_н(I₂)

С_н(I₂) = n_e(I₂) / V_р-н = 3*10^-8 / 12*10^-3 = 2,5*10^-6 моль/л

Така концентрація знаходиться за межею чутливості крохмального індикатора, а отже поява синього забарвлення не відбудеться.

В звязку з цим метод Кольтгофа також був визнаний неприйнятним.

3.3.5. Метод тіосульфатометрії

В основі даного методу лежать реакції окиснення йодиду з утвореням йоду окисниками (калію дихромат або пергідроль) згідно рівнянь:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7Н₂SO₄ = 3I₂ + Cr₂(SO₄)₃ + 4K₂SO₄ + 7Н₂O

H₂O₂ + 2KI + Н₂SO₄ = I₂ + K₂SO₄ + 2Н₂O

Потім йод титрують тіосульфатом натрію. Реакція проходить за наступним рівнянням:

I₂ + 2Na₂S₂O₃ = 2NaI + Na₂S₄O₆

Отже ми бачимо, що в розчині знову утворюється йодид, який одразу ж реагує з надлишком окисника і знову утворюється йод. Таким чином реакція перебігає по такому колу до тих пір, доти не прореагує весь надлишок окисника.

В звязку з цим метод тіосульфатометрії також був визнаний неприйнятним.

3.3.6. Метод йодатометрії

Під час проведеня аналізу відбувається така реакція:

5KI + KIO₃ + 6НCL = 3I₂ + 3Н₂O + 6KCL

Виділений йод викликає синє забарвлення крохмального індикатора. Проведемо розрахунки.

Оскільки в одній пробі обємом 1 мл міститься 540 мкг KI, то маємо такі результати:

m(KI) = 540*10^-6 г

m_e(KI) = 166 г/моль

n_e(KI) = m(KI) / m_e(KI) = 540*10^-6 / 166 = 3,25*10^-6 екв.

n_e(I₂) = n_e(KIO₃) = 3,25*10^-6 екв.

V_р-н = 16 мл = 16*10^-3 л (10 мл проби + 5 мл 25% HCL + 1 мл крохмалю)

n_e(I₂) = V_р-н * С_н(I₂)

С_н(I₂) = n_e(I₂) / V_р-н = 3,25*10^-6 / 16*10^-3 = 2,03*10^-4 моль/л

Отже ми бачимо досить високу концентрацію йоду та відповідно інтенсивне синє забарвлення індикатора.

Після того, як весь йодид перетворюється в йод, починається друга стадія реакції. Йод реагує з йодатом з утвореням йодмонохлориду:

2I₂ + KIO₃ + 6НCL = ICL + 3Н₂O + KCL

Поступово, по мірі зменшеня концентрації йоду, забарвлення з синього переходить в буре, а в момент точки еквівалентності, коли йод прореагує повністю, переходить в лимонно жовте.

Даний метод повністю задовольнив всім вимогам і дозволив отримати результати титрування (Таблиця 1).

Таблиця 1.

C_H(KIO₃) = 0,001 моль/л

V(KIO₃) = 9,16 мл

m(KI) = C_H(KIO₃) * V(KIO₃) * m_e(KI) =

= 1*10^-3 * 9,16*10^-3 * 55,3333 = 506,85 *10^-6 г = 506,85 мкг

Маса KI в наважці = 540 мкг * 99,2% / 100 = 535,68 мкг

Вміст = m_алікв / m_наважк * 100 = 506,85 / 535,68 * 100 = 93,86 %

Відносна помилка = (m_наважк - m_алікв) / m_наважк * 100 =

= (535,68 - 506,85) / 535,68 * 100 = 6,14 %

3.3.7. Метод перманганатометрії

Під час проведення аналізу відбувається така реакція:

2KMnO₄ + 5KI + 16НCL = 5ICL + 7КCL + 2MnCL₂ + 8Н₂O

Кінцевим продуктом є йодмонохлорид. Виділений йод викликає синє забарвлення крохмального індикатора, як і в методі йодатометрії.

При поступовому додаванні калію перманганату, забарвлення з синього переходить в буре, а в момент точки еквівалентності, коли йод прореагує повністю, переходить в лимонно жовте.

Даний метод повністю задовольнив всім вимогам і дозволив отримати результати титрування (Таблиця 2).

Таблиця 2.

C_H(KMnO₄) = 0,001 моль/л

V(KMnO₄) = 6,16 мл

m(KI) = C_H(KMnO₄) * V(KMnO₄) * m_e(KI) =

= 1*10^-3 * 6,16*10^-3 * 83 = 511,28 *10^-6 г = 511,28 мкг

Маса KI в наважці = 540 мкг * 99,2% / 100 = 535,68 мкг

Вміст = m_алікв / m_наважк * 100 = 511,28 / 535,68 * 100 = 95,45 %

Відносна помилка = (m_наважк - m_алікв) / m_наважк * 100 =

= (535,68 - 511,28) / 535,68 * 100 = 4,55 %

Висновок

Отже методи перманганатометрії та йодатометрії дають відтворювані і близькі один до одного результати (Таблиця 3).

Таблиця 3.

Використання обох цих методів прийнятне для аналізу розчинів, що містять KI.

3.4. Вибір оптимальних умов пробо підготовки

Основною операцією пробопідготовки лікарського препарату є екстракція.

3.4.1. Екстракція водою

Першу екстракцію проведимо дистильованною водою за схемою:

5 таблеток розтирають у ступці. Змішують з 8 мл води, збовтують протягом 15 хв. (механічно) у центрифужной пробірці місткістю 10 мл, закритою пластиковою пробкою. Потім центрифугують протягом 10 хв.

Розчин зливають, знову додають 8 мл. води та другий раз збовтують протягом 15 хв. І знову центрифугують.

Потім знову зливають розчин і втретє повторюють збовтування та центрифугування.

Отриманий розчин доводять до 50 мл і титрують аліквотами по 10 мл.

За результатами титрування отримані такі результати (Таблиця 4)

Таблиця 4.

C_H(KIO₃) = 0,001 моль/л

V(KIO₃) = 2,775 мл

C_H(KIO₃) * V(KIO₃) * m_e(KI) * V_проби

m(KI) = ---------------------------------------------------------- =

V_{аліквоти}

= 1*10^-3 * 2,775*10^-3 * 55,3333 * 50 / 10 = 567,75 *10^-6 г = 767,75 мкг

Вміст = m_алікв / m_наважк * 100 = 767,75 / (260 * 5) * 100 = 59,06 %

Відносна помилка = (m_наважк - m_алікв) / m_наважк * 100 =

= (260 - 153,55) / 260 * 100 = 40,94 %

Отже ми бачимо, що екстракція склала лише 59 %.

Причиною цього можуть бути органічні складові таблетки, які звязують калію йодид і знижують його розчинність.

В звязку з цим було вирішено випробувати інші методики екстракції, в яких до розчинника було додано азотну кислоту.

3.4.2. Екстракція 2 % розчином HNO3

В другій спробі екстракції була використана досить висока концентрація HNO₃.

У 100 мл води було розчинено 2 мл HNO₃ концентрованої. Відповідно був отриманий 2 % розчин HNO₃.

Під час екстракції таблетка розчинилась повністю за декілька хвилин, але отримані результати виявились дещо заниженими (Таблиця 5).

Таблиця 5.

C_H(KIO₃) = 0,001 моль/л

V(KIO₃) = 3,25 мл

C_H(KIO₃) * V(KIO₃) * m_e(KI) * V_проби

m(KI) = ---------------------------------------------------------- =

V_{аліквоти}

= 1*10^-3 * 3,25*10^-3 * 55,3333 * 50 / 10 = 899,16 *10^-6 г = 899,16 мкг

Вміст = m_алікв / m_наважк * 100 = 899,16 / (260 * 5) * 100 = 69,17 %

Відносна помилка = (m_наважк - m_алікв) / m_наважк * 100 =

= (260 - 179,83) / 260 * 100 = 30,83 %

Отже ми бачимо, що азотна кислота підвищила розчинність калію йодиду, але будучи сильним окисником прореагувала з частиною йодиду і тим самим знизила результати титрування.

3.4.3. Екстракція 0,02 % розчином HNO3

В звязку з цим в третій спробі екстракції була знижена концентрація HNO₃.

У 500 мл води було розчинено 0,1 мл HNO₃ концентрованої. Відповідно був отриманий 0,02 % розчин HNO₃.

Під час екстракції таблетка також розчинилась повністю за десять хвилин, але у цій спробі отримані результати виявились прийнятними (Таблиця 6).

Таблиця 6.

C_H(KIO₃) = 0,001 моль/л

V(KIO₃) = 7,1 мл

C_H(KIO₃) * V(KIO₃) * m_e(KI) * V_проби

m(KI) = ---------------------------------------------------------- =

V_{аліквоти}

= 1*10^-3 * 7,1*10^-3 * 55,3333 * 30 / 10 = 1178,6 *10^-6 г = 1178,6 мкг

Вміст = m_алікв / m_наважк * 100 = 1178,6 / (260 * 5) * 100 = 90,66 %

Відносна помилка = (m_наважк - m_алікв) / m_наважк * 100 =

= (260 - 235,72) / 260 * 100 = 9,34 %

Для перевірки результатів такої методики екстракції, було проведено ще одне титрування методом перманганатометрії. Результати титрування були такі (Таблиця 7).

Таблиця 7.

C_H(KMnO₄) = 0,001 моль/л

V(KMnO₄) = 4,76 мл

C_H(KMnO₄) * V(KMnO₄) * m_e(KI) * V_проби

m(KI) = ---------------------------------------------------------- =

V_{аліквоти}

= 1*10^-3 * 4,76*10^-3 * 83 * 30 / 10 = 1185,24 *10^-6 г = 1185,24 мкг

% = m_практ / m_теор * 100 = 1185,24 / (260*5) * 100 = 91,17 %

Відносна помилка = (m_наважк - m_алікв) / m_наважк * 100 =

= (260 - 237,048) / 260 * 100 = 8,83 %

Висновок

Можна побачити, що результати двох методів титрування співпадають, а отже вимірювання проведені правильно (Таблиця 8).

Таблиця 8.

Вище наведені дослідження показують, що екстракція є дуже важливою стадією в аналізі лікарських форм, яка значно впливає на результати досліджень.

Найбільш прийнятною виявилась екстракція 0,02 % розчином HNO₃.

3.5. Встановлення чутливості методики аналізу

Також дуже важливо виявити чутливість методу, тобто мінімальну кількість KI, яку дозволяє визначити методика.

Найменша концентрація, яку фіксує крохмальний індикатор така:

С_н(I₂) = 5*10^-6 моль/л

Звідси розраховуємо:

С_н(I₂) = n_e(I₂) / V_р-н

n_e(I₂) = С_н(I₂) * V_р-н = 5*10^-6 * 12*10^-3 = 6*10^-8 моль/л

m(KI) = n_e(I₂) * m_e(KI) = 6*10^-8 * 55,3333 = 3,3*10^-6 г = 3,3 мкг

Але дослідження показали, що і набагато більші кількості KI не вдається виявити обраними методами, оскільки синє, а за ним і буре забарвлення дуже слабкі і точно зафіксувати перехід до жовтого неможливо. В звязку з цим було спробувано виявити чутливість реакції експериментальним шляхом. Результати цих випробувань наведені у таблиці 9.

Таблиця 9.

Висновок

Для точного та якісного виконання аналізу необхідно брати на одне титрування півтори - дві таблетки з маркуванням 200, та три - чотири таблетки з маркуванням 100.

Висновок

Хімічний елемент - Йод, відкритий у 1811 р. Бернаром Куртуа, у наш час знайшов широке застосування в промисловості, техніці, фотосправі та в медицині і не тільки як антисептичний засіб, а як мікроелемент, що дуже важливий для підтримки здоровя щитовидної залози. Вивчення властивостей Йоду вже привело до появи біологічно активних добавок, що містять мікроелемент Йод.

У звязку з цим досить актуальним є контроль якості препаратів, що містять Йод. Згідно аналітичної нормативної документації, аналіз препаратів проводять методом потенціометрії з використанням срібного індикаторного електроду або з використанням рідинної хроматографії.

Оскільки вище зазначені методики є досить коштовними і потребують спеціального обладнання, була поставлена мета розробити більш дешеву та доступну методику контроля якості препаратів, що містять йод.

Підчас роботи були виконані наступні завдання:

1. Використання доступного методу - титрування.

2. Зменшеня кількості препарату для аналізу - економічна доцільність.

Для аналізу були обрані три препарати, які представлені на Українському фармацевтичному ринку:

1. Йодомарин - виробник “Берлін-Хемі”, Німеччина

2. Йодбаланс - виробник “Нікомед”, Норвегія

3. Йодид - виробник “Фармак”, Україна

Було випробувано пять методик, основою яких є титрування:

1. Аргентометрія за методом Фаянса

2. Йодкрахмальний метод Кольтгофа

3. Окисно-відновний метод з використанням йодатометрії

4. Окисно-відновний метод з використанням тіосульфатометрії

5. Окисно-відновний метод з використанням перманганатометрії

Дослідження показали, що осаджувальні методики титрування Фаянса і Кольтгофа не дають бажаних результатів, порівняно з окисно-відновними методиками.

В методі Фаянса виділяється дуже мала кількість осаду, яку майже неможливо розгледіти, тим паче побачити зміну забарвлення еозината натрію на поверхні осаду.

В методі Кольтгофа концентрація йоду знаходиться за межею чутливості крохмального індикатора, а отже поява синього забарвлення не відбувається.

Окисно-відновна методика тіосульфатометрії також не дала бажаних результатів, в звязку з тим, що в розчині при титруванні йоду знову утворюється йодид, який одразу ж реагує з надлишком окисника і знову утворюється йод. Таким чином реакція перебігає по такому колу до тих пір, доти не прореагує весь надлишок окисника.

Найбільш точними та ефективними виявились методики йодатометрії та перманганатометрії, які показали відтворювані результати. Результати знаходились в межах норми, яка вказана в аналітичній нормативній документації: 100 15 %.

Серед цих двох методик краще вибрати перманганатометрію, оскільки за однакової точності вона є більш дешевою: (Калію перманганат дешевше, ніж калію йодат).

Також було показано, що екстракція є дуже важливою стадією в аналізі лікарських форм, яка значно впливає на результати досліджень.

Найбільш прийнятною виявилась екстракція 0,02 % розчином HNO₃, яка дала результат екстракції - 91 %. Порівняно з нею екстракція водою дала значно менший результат - 59 %.

Для найбільш точного та якісного виконання аналізу необхідно брати на одне титрування півтори - дві таблетки з маркировкою 200, та три - чотири таблетки з маркировкою 100.

Менша кількість призводить до зниженя точності, або навіть неможливості аналізу. Більша кількість призводить до перевитрати таблеток, які коштують відносно дорого.

Екстракцію 0,02 % розчином HNO₃, разом з титруванням калію йодатом або калію перманганатом доцільно використовувати для перевірки якості препаратів, що містять йод, оскільки вони забезпечують достатню точність при набагато менших затратах, ніж методи вказані у аналітичній нормативній документації.

Список використаної літератури

1. Популярная библиотека химических элементов. - М.: Наука 1973г.

2. Энциклопедический словарь юного химика. Сост. В.А.Крицман, В.В.Станцо. - М.: Педагогика, 1982г.

3. Справочник по химии для поступающих в ВУЗы. Под редакцией А.Т.Пилипенко. - Киев: Наукова думка, 1971г.

4. Ермолаев М.В. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1983г.

5. Загальна та неорганічна хімія. Під редакцією Є.Я.Лєвітіна. - Вінніця: Нова книга, 2003р.

6. Селезнев К.А. Аналитическая химия. - М.: Высшая школа, 1963г.

7. Гайдукевич А.Н. Аналітична хімія. - Х.: Основа, 2000г.

8. Государственная Фармакопея СССР 10-е изд. - М.: Медицина, 1968г.

9. Международная Фармакопея, Женева. - М.: Медицина, 1981г.

10. Гиллебранд В.Ф. Практическое руководство по неорганическому анализу - М.: Химия, 1966г.

11. Кольтгоф И.М., Стенгер В.А. Объёмный анализ. т.1,2 - М.: Госхимиздат, 1950г.

12. Арзамасцев А.Р. Фармацевтическая химия. - М.: Гэотар-Медиа, 2006г.

13. Аналітична нормативна документація на препарат “Йодид” - “Нікомед” від 21/05/2003 № 228.

14. Аналітична нормативна документація ...........