Використання смартфонів і комунікаторів в судово-медичній експертизі - автореферат

33

Міністерство охорони здоровя України

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІ-С-ЛЯ-ДИ-П-ЛО-М-НОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

Шавловський Григорій Степанович

УДК 61:340.6:615.47.004.14

а

ВИКОРИСТАННЯ СМАРТФОНІВ І КОМУНІКАТОРІВ

В СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

14.01.25 - судова медицина

Автореферат

ди-се-р-та-ції на здо-бу-т-тя нау-ко-во-го сту-пе-ня

ка-н-ди-да-та ме-ди-ч-них наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мішалов Володимир Демянович,

завідувач кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук

Филипчук Олег Володимирович,

завідувач відділення судово-медичної криміналістики Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України

кандидат медичних наук, доцент

Гуров Олександр Михайлович,

завідувач кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Захист відбудеться 06.06.2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 05.05. 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Гуріна О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес захопив усі сфери діяльності людини (Тимошенко С.П., 1982). Бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій, як однієї із складових частин науково-технічного прогресу, обумовлений необхідністю отримання і використання інформації у звязку з підвищеною діловою активністю населення (Андрианов В.И., Соколов А.В., 2001, 2003; О.І. Герасименко, 2002). Найбільш динамічний розвиток в кінці минулого і на початку поточного століть, зазнали телекомунікаційні засоби отримання і передачі інформації, в першу чергу - мобільний звязок (Mehrotra A., 1994; Bernd F., 1996; Грей Д., 1999; Авдуевский А., 2000; Руженцев С., 2004 та ін.).

Розвиток сучасного мобільного звязку спрямований на досягнення трьох величезних завдань: персоналізації, глобалізації і інтеграції, що можна охарактеризувати такими виразами як "телефон людині, а не місцю", "звязок завжди і скрізь", "обмін всіма видами інформації" (И. Сколотнев, 2002). На сьогоднішній день персоналізація стільникового мобільного звязку досягла свого максимального розвитку. За деякими прогнозами, у найближчі роки мобільний звязок охопить 100% населення України (В. Лацанич, 2006). Однак, високі технології надто швидко відходять у минуле і потребують свого розвитку (П. Урусов, 2006). Зараз зусилля науковців спрямовані на подальше втілення ідеї використання мобільних телефонів по шляху розширення за їх допомогою обміну різноманітними видами інформації. В цьому напрямку відбулася інтеграція компютерних технологій і мобільного звязку, що призвело до створення смартфонів і комунікаторів.

Враховуючи те, що смартфон (комунікатор) є інтегральним засобом отримання і передачі інформації, слід передбачити, що такі функції можуть бути використані і в судовій медицині. Адже компютерні можливості смартфонів повинні підтримувати компютерні технології, які за останні десятиріччя набули свого широкого практичного втілення в судово-медичну практику (Попандопуло П.Х., Ушбаев К.У., Савченко А.А., 1991; Филипчук О.В., 1996; Абрамов, 1998; Никитин С.А., Демидов И.В., 2000). Слід врахувати, що смартфон є компактним приладом, наділеним різноманітними функціями як компютера, так і цифрового засобу отримання і передачі інформації, тому особливо корисним може бути при огляді місця пригоди, при проведенні експрес-дослідження поза межами моргу чи судово-медичної лабораторії.

В сучасних смартфонах і комунікаторах реалізовані функції фото- і відео-зйомки, тобто вони, водночас, є і камерофонами. Як відомо, якість фото- відео-зйомки обумовлена роздільною здатністю матриці (тобто, кількістю пікселів на ній), якістю обєктива, наявністю чи відсутністю функції автофокуса (Малько Р., 2006; Савенков В., 2006). Апріорі можна передбачити, що ці функції смартфона можуть бути використані, в першу чергу, при огляді місця події, особливо з метою фіксації плинних процесів, наприклад, зміни трупних плям при натискуванні на них з метою прогнозування часу настання смерті. Однак, такі роботи у доступній нам судово-медичній літературі одиничні, не систематизовані.

Таким чином, смартфон як сучасний високотехнологічний засіб комунікації, отримання і обробки різноманітної інформації, наділений значною кількістю функцій, які могли б бути використані при проведенні судово-медичних експертиз. Однак будь-яких відомостей про можливості використання смартфонів чи комунікаторів в судовій медицині у фаховій літературі ми не знайшли. Цей факт засвідчує актуальність вибраної нами теми наукового дослідження, необхідність пошуків науково обґрунтованих підходів до вирішення проблеми застосування смартфонів в судово-медичній (можливо, і криміналістичній) практиці.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у відповідності з планом наукових досліджень Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика і є частиною науково-дослідної теми кафедри судової медицини «Судово-медична оцінка вогнепальних ушкоджень тіла і одягу» (№ держреєстрації 0106V009578).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було визначення можливості використання сучасних смартфонів (комунікаторів) в судовій медицині та відпрацювання за їх допомогою нових способів дослідження обєктів судово-медичної експертизи.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити завдання:

1. Визначити принципові можливості застосування смартфонів у судово-медичній практиці.

2. Створити і апробувати компютерні програми за допомогою смартфона для їх використання при огляді місці події, при проведенні експертизи трупа і дослідженнях у відділенні судово-медичної криміналістики.

3. Визначити графічні можливості смартфона, скласти набір рисунків для створення ілюстративного матеріалу на місці пригоди і при проведенні судово-медичної експертизи.

4. Апробувати відеокамеру смартфона при огляді місця події та при відтворенні обстановки і обставин скоєння злочину.

5. Відпрацювати найбільш раціональні способи передачі судово-медичної інформації за допомогою смартфона.

Обєкт дослідження: можливість використання смартфонів (комунікаторів) при дослідженні обєктів судово-медичної експер-тизи.

Предмет дослідження: компютерні, графічні, текстові засоби, які можна використовувати у процесі проведення судово-медичного дослідження (експертизи) і на місці події за допомогою смартфона (комунікатора).

Методи дослідження: медико-криміналістичні, компютерний (для складення судово-медичних прикладних програм), телекомунікаційний - для передачі судово-медичної інформації, математичний, графічний (компютерна графіка).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою смартфона створено 31 оригінальну судово-медичну компютерну програму для їх використання при експрес-діагностиці часу настання смерті, странгуляції, автомобільній травмі і переломах кісток черепа, для встановлення статі, віку, зросту загиблих, при визначенні механізму утворення слідів крові, діагностиці дистанції пострілу.

Вперше відпрацьовані оригінальні підходи до створення ілюстративного матеріалу (схематичних зображень) на місці пригоди при огляді трупа чи його ексгумації, для чого складено біля 100 компютерних рисунків.

Вперше апробовані методика використання текстового редактора смартфона (комунікатора) і способи передачі текстової та графічної інформації по системі мобільного звязку.

Апробовано функцію відео-зйомки смартфоном для обєктивної реєстрації змін трупних плям при їх дослідженні на місці пригоди з метою прогнозування часу настання смерті, а також для фіксації етапів відтворення умов і обставин скоєння злочину.

Практичне значення одержаних результатів. Всі компютерні програми, складені для смартфона чи комунікатора, можуть з успіхом використовуватись і в стаціонарних умовах, оскільки вони виконані за допомогою програми "Таблиці" смартфону і адекватно сприймаються стандартною програмою "MS Excel" будь-якого персонального компютера.

Висока технологічність смартфонів з їх великими екранами (дисплеями) і наявністю своїх графічних редакторів дозволяє створювати різноманітні схеми і рисунки для ілюстрації пошкоджень чи слідів на тілі людини, його одязі, кістках чи внутрішніх органах. Створений набір малюнків задовольняє практично всі запити судово-медичного експерта при його роботі як на місці пригоди, так і в умовах моргу чи лабораторії.

Як складені програми, так і набір рисунків можуть бути використані в будь-якому бюро судово-медичної експертизи, що має персональний ком-пютер чи сучасний смартфон (комунікатор).

Функція електронної пошти (E-Mail) смартфона дозволяє передачу графічної (фотографії, рисунки, відео-файли) чи текстової інформації на будь-який стаціонарний компютер (підключений до Інтернету) або інший смартфон. Все це створює умови для використання широкої мережі передачі інформації між різними підрозділами бюро судово-медичної експертизи.

Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр: судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, патологічної анатомії та судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, а також у практичній роботі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Дніпропетровського, Запорізького, Херсонського та Тернопільського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізована наукова література, визначена тема, складено план досліджень, відпрацьована методологія, способи і раціональні засоби складання компютерних програм для смартфонів. Автором власноруч створено комплект контурних зображень, рисунків і схем, запропоновано і апробовано методику їх складання за допомогою графічних редакторів як самого смартфону, так і стаціонарного персонального компютера. Дисертантом самостійно проведені судово-медичні дослідження, статистична обробка, написані всі розділи дисертації і узагальнення одержаних результатів, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Автором відредаговано й оформлено роботу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені: 1) на науково-методичній нараді начальників бюро судово-медичної експертизи України (Ужгород, 2007 р.); 2), на сумісному засіданні кафедри судової медицини НМАПО імені П.Л. Шупика та методичної ради Головного бюро СМЕ МОЗ України 30 січня 2008 року.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у чотирьох одноосібних статтях у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 134 сторінках, з яких 111 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів долідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел. Робота має 20 ілюстрацій, 21 таблицю. Список використаної літератури охоплює 240 джерел, з них українською та російською мовами - 186, іноземними (англійською, німецькою, французькою, чеською, польською, румунською, болгарською) мовами - 54.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для реалізації поставлених мети і завдань дослідження матеріалом дослідження були: 1) 43 трупа людей переважно зрілого віку при огляді місць їх виявлення; 2) судово-медичні дослідження 46 трупів осіб, які загинули внаслідок насильницьких дій; 3) 134 дослідження (кістки черепа, тулуба та кінцівок, шматочки шкіри, одяг та ін.), виконані у відділеннях судово-медичної криміналістики Департаменту судової медицини Національної дирекції кримінальних розслідувань Республіка Ангола та Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Всього - 223 обєкти дослідження. Також в роботі були використані архівні матеріали - «Акти і висновки судово-медичного дослідження» Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України терміном 2005-2007 рр. Для реалізації поставлених мети і завдань дослідження було використано комплекс судово-медичних (у тому числі й медико-криміналістичних), компютерних, телекомунікаційних, математичних та графічних методів. Для математичної обробки здобутих даних були використані стандартні процедури бiометричного аналізу та варіаційна статистика. Необхiднi розрахунки проводили на ПЕОМ IBM "Pentium" при застосуванні вiд-по-вiдних прикладних програм.

В роботі використовувався комплекс традиційних медико-криміналістичних методів дослідження для отриманні необхідної інформації для її подальшого аналізу і формування експертних висновків. В першу чергу, як на місці події, так і в морзі, чи судово-медичній лабораторії користувались фотографічним методом дослідження: макрофотографування (трупів, загального виду речових доказів), вузловою і оглядовою фотографією. Мікрофотографування проводили у випадках вивчення додаткових факторів пострілу, слідів і включень при дії тупих предметів, транспортній травмі. Засобами отримання мікроскопічної картини пошкоджень, накладень, слідів були світлові мікроскопи типу МБР-1, бінокулярні стереомікроскопи (МБС-1, МБС-2), при необхідності - поляризаційний мікроскоп МХП. Кожен обєкт фотографувався напів-професійним цифровим фотоапаратом "Olympus Camedia E-10", цифровими камерами фірми «Sony», «Canon» з активними матрицями від 5 до 7 мегапікселів. Для оптимізації якості зображень, їх обробляли у графічному редакторі Adobe Photoshop 6 (при необхідності зміни контрасту, чіткості, кольорового тону, яскравості).

Для контрастування однакових чи близьких за кольором обєктів з метою визначення механізму утворення слідів крові обовязково користувались фотозйомкою в інфрачервоній ( в діапазоні від 760 до 1000 нм) ультрафіолетовій (в межах 200-400 нм) зонах спектру або способом підбору відповідного світлофільтра. Інфрачервона фотозйомка (звичайно кіптяви пострілу) проводилась при освітленні лампами розжарюванні (100 ват) з використанням ІЧ-світлофільтрів ИК-1, ИК-2, ИК-3, ИК-5 з набору стандартизованих кольорових оптичних стекол.

Для діагностики наявності часток пороху при вогнепальних пораненнях були використані хімічна, мікроскопічна і термічна проби.

З метою визначення статі, віку та зросту за кістковим матеріалом була використані остеологічні методи. Виміри довгих трубчастих кісток виконували за допомогою великого штангенциркуля (зі шкалою до 400 мм, похибка ±0,01 мм), деякі виміри на них (а також на черепах) потребували застосування штангенциркуля зі шкалою до 150 мм (похибка ±0,01 мм). Крім того при діагностиці статі і вікових змін кісткової тканини, звичайно, використовувалась морфоскопія. При цьому, давали візуальну оцінку ступеням заростання кісток склепіння черепа (для визначення віку), визначали розвиток різних утворень кісток черепа (надперенісся, потиличний горб, соскоподібні паростки тощо) для встановлення ознак статі. Для визначення можливості використання сучасних смартфонів (комунікаторів) в судовій медицині та відпрацювання за їх допомогою нових способів дослідження обєктів судово-медичної експертизи були створені судово-медичні прикладні програми на основі використання програми „Таблиці” смартфону Nokia 7710. Такі прикладні програми були складені або за допомогою самого смартфону, або з використанням стаціонарного чи компактного (типу ноутбука) компютера. Обидва способи забезпечили можливість роботи з програмними продуктами як на смартфоні, так і на ПК. Для цього були підібрані відомі, перевірені практикою судово-медичні методики, якими можна скористатись як на місці події (при застосуванні смартфону чи комунікатора), так і в стаціонарних умовах. Були використані роботи таких авторів як Герасимов М.М. (1955), Пашкова В.И. (1963), Лаптев З.Л. (1971), Корсаков С.А. (1977), Кодин В.А., Сазонов М.Б., Шумило О.М. (1978), Станиславский Л.В. (1977, 1983), Рубежанский А.Ф. (1979), Колесников В.Л. (1979), Гаража Н.Н. (1981), Загрядская А.П., Федоровцев А.Л. (1991), Гармус А.К. (1991),Лобан И.Е. (1992), Филипчук О.В. (1996), Незнакомцева Є.П. (1998), Назаров Г.Н., Пашинян Г.А. (2003), Черевашко В.В. (2005), Фенцик В.Л. (2005), Falk H., Pfeifer K. (1964).

Всього складено 31 програму, які охоплювали такі розділи: судово-медична балістика (3 програми), танатологія (7 програм), остеологія (всього 12 програм), сліди крові (2), травматологія (7 програм).

Частина програм є діагностичними продуктами, тобто, вони дозволяють проводити діагностику певних параметрів в ході судово-медичного дослідження трупа чи обєктів судово-медичної лабораторії в автоматичному режимі, після занесення необхідних вхідних даних. Інша частина - програми довідкового характеру. За їх допомогою є можливість отримання різноманітних довідкових даних (критеріїв), якими користуються експерти у своїй роботі для діагностики і підтвердження своїх висновків. Такі критерії і викладені у відповідних програмах смартфону, що відкидає необхідність користування в роботі спеціальною літературою, методичними документами і значно скорочує діагностичний процес, особливо, на місці пригоди.

Для встановлення можливості використання відеокамери смартфона при фіксації плинних трупних змін виконувалась фіксація за допомогою відео-зйомки, в тому числі й смартфоном, у випадках, коли з якихось причин слідчий не зміг забезпечити зйомку місці події відеокамерою. Кращі результати були отримані за допомогою трьохмегапіксельного смартфону Nokia N80. Відео-зйомка була використана в ході проведення судово-медичної експертизи і з метою реконструкції умов і обставин спричинення ушкоджень.

З метою забезпечення можливості демонстрації ілюстративного матеріалу, особливо на місці події чи при реконструкції її обставин, при проведенні дослідження трупа, ме-ди-ко-кри-міналістич-них експертиз, для встановлення особливостей локалізації, форми, відносних розмірів пошкоджень на одязі, ушкоджень на тілі потерпілого, внутрішніх органах, кістках, а також при описі і оцінці різноманітних слідів (крові, слідів сковзання, додаткових факторів пострілу тощо), було підготовлено більше, ніж 100 зображень у вигляді ком-пютерного варіанту атласу судової медицини. Усі рисунки були зроблені допомогою вбудованого в смартфони власного графічного редактора або з використанням редактора Paint стаціонарного компютера.

Мультифункціональність смартфонів забезпечила широкі можливості роботи з текстами і різноманітними документами, оскільки в них вбудовані текстові редактори „Документи”, які дозволили виконувати набір текстів, їх правку і передачу в інші смартфони (комунікатори) чи на переносні і стаціонарні персональні компютери. В дослідженні була використана важлива функція смартфонів - можливість передачі графічної і текстової інформації з місця пригоди на стаціонарний компютер чи інший мобільний телефон.

Наявність у смартфона функції електронної пошти (E-mail) дозволила передавати і отримувати на інший смартфон чи компютер файли обсягом до 1000 кілобайт. В нашій роботі ми апробували отримання та передачу за допомогою смартфонів копій судово-медичних документів: "Актів судово-медичного дослідження", підготовлених у відділенні судово-медичної криміналістики.

В ході проведення біометричного аналізу власних результатів дослідження розрахунки виконували за допомогою компютера системи ІВМ PSAT з використанням відповідних прикладних програм.

Результати дослідження та їх обговорення. Власні дослідження виявили можливості використання смартфону чи комунікатора для складення деяких програм для судово-медичної експертизи. Такі програми легко передавались з ком-пютера на смартфон і навпаки за допомогою Bluetooth чи кабелю даних.

Складені програми для діагностики терміну настання смерті можуть бути використані як на місці знайдення трупа, так і в секційній роботі судово-медичного моргу.

Програма під назвою "Час настання смерті" є діагностичною і дозволяє за занесеними вхідними даними проводити вирішення завдання. Для цього було використано характер трупних плям і їх реакцію на натиск пальцем чи спеціальним динамометром. При цьому врахована залежність реакції плям від стадії їх розвитку (гіпостаз, стаз, імбібіція) і характеру смерті (асфіксія, знекровлювання, агонія).

Решта програм цього пакету є довідковими, тобто, вони позбавлені можливості занесення вхідних даних, їх корегування і автоматичного вирішення завдання на підставі математичної чи логічної обробки матеріалу.

В них представлені табличні дані про динаміку змін ректальної температури (по Г.А. Ботезату, 1975), реакцію мязового валика двоголового мяза плеча при ударі по ньому (за способом В.В. Билкуна, 1980), інші програми використовують стан трупних плям, трупного заклякання (на підставі робіт групи авторів).

Усі 7 програм розраховані, в першу чергу, на експрес-діагностику на місці знайдення трупа, оскільки представлені у памяті компактного приладу - смартфона, проте можуть бути корисними і при судово-медичній експертизі трупа в морзі.

Дві смартфонні програми, що стосуються діагностики слідів крові, спрямовані на правильне і однозначне трактування таких накладень при знайденні їх на місці події, а також у відділенні судово-медичної криміналістики.

Довідкова програма під назвою "Формування слідів крові" складена згідно з методичним листом Л.В. Станиславского (1977). В рій представлено 13 різновидів слідів крові (краплі, потьоки, калюжі тощо), відповідні умови їх формування і ознаки кожного з різновидів.

Ще в одній програмі представлена залежність форми, діаметру, кількості променів і вторинних слідів крапель крові у залежності від висоти їх падіння (за даними Назарова Г.Н. і Пашиняна Г.А. (2003).

З семи програм по судово-медичній травматології три є довідковими, чотири - діагностичними.

Програма під назвою "Сила удару" складена на основі робіт С.А. Корсакова (1977) і призначена для вирішення двох завдань - встановлення сили удару тупим предметом по голові при формуванні переломів кісток склепіння черепа і для диференціації удару від падіння на тупий предмет з висоти власного зросту потерпілого. Вона була перевірена в пяти практичних судово-медичних експертизах і засвідчила свою ефективність у роботі.

Друга програма - "Диференційна діагностика удару по голові тупим предметом від падіння з висоти зросту чи транспортної пригоди" виконана на підставі роботи В.А. Кодина, М.Б. Сазонова, О.М. Шумило (1978).

У випадках автомобільної травми нерідко необхідно визначення типу автомашини. Для цього нами зроблена діагностична програма диференційної діагностики наїзду на пішохода автомобіля з капотним або фургонним типом кузова. Використана методика И.Е. Лобана (1992).

Програма "Визначення ідентифікаційної значимості слідів", створена на підставі методичних рекомендацій А.П. Загрядской и А.Л. Федоровцева (1991). Це, очевидно, єдина методика, яка дозволяє ідентифікувати знаряддя травми (колюче, колюче-ріжуче, тупий предмет тощо) на підставі не морфологічних властивостей пошкодження на тілі людини (але з їх урахуванням), а лише з використанням слідів і накладень на знарядді спричинення пошкоджень в комплексі з властивостями одягу.

Діагностична програма під назвою "Странгуляція" - це визначення статистичної вірогідності повішення (по В.Я. Кобе, 1994). Ще дві наші програми є довідковими.

Програма "Відліт тіл" є корисною у випадках необхідності визначення місця падіння тіла з висоти в залежності від умов (ситуації), а довідкова програма "Рани" має призначення для використання на місці огляду трупа і представлена у смартфоні у вигляді таблиці, в якій наводяться основні ознаки (локалізація, форма, розміри тощо) ран, спричинених тупими і гострими (ріжучими, колючими, колюче-ріжучими, рубаючи) предметами.

За результатами власних досліджень створено три програми з судово-медичної балістики; одна з них призначена для визначення відстані пострілу з рушниці 12-го калібру чи обрізу з будь-якою довжиною ствола (по Черевашко В.В., 2005). Встановлення діагнозу базується на характері розподілу шроту і супутніх факторів пострілу у залежності від довжини ствола обрізу (чи для стандартної рушниці).

Ще дві програми є довідковими, в них представлені дані, інтегровані нами з різних джерел, в яких вказуються межі розповсюдження супутніх факторів пострілу для різних видів вогнепальної зброї. Одна з них дозволяє орієнтуватись в дистанції пострілу для 13 видів зброї (табл. 1).

Таблиця 1

Група з 12 остеологічних програм, необхідних в процесі ототожнення особи по кістковому матеріалу, спрямована на вирішення загальних ознак загиблої людини.

Статева діагностика представлена трьома програмами. Одна з них враховує остеометричні параметри скроневої кістки (за способом В.Л. Фенцика (2006). Важливою перевагою її є можливість використання не тільки на відносно свіжих (нативних) кістках, але й кремованих (до чорного, сірого і білого розжарювання).

Для прикладу, далі показані результати прогнозування статі за остеометричними даними скроневої кістки, отримані на смартфоні N 7710, і перенесені в текст нашої роботи (табл. 2).

Таблиця 2

Стать - жіноча.

Програма "Визначення статі за анатомо-морфологічними ознаками черепа" створена за відомою методикою В.И. Пашковой (1963), має діагностичну спрямованість. В ній кожна із остеоскопічних ознак, які достатньо чітко видно на черепі, зразу ж отримує чоловічий чи жіночий критерій, у разі, коли ознака не є достатньо виражена, критерій буде "не визначеним". Програма в автоматичному режимі підраховує кількість чоловічих, жіночих і не визначених ознак і ставить відповідний діагноз. В нашій роботі ми скористались цією програмою 7 разів і вона засвідчила свою ефективність.

У програмі "Діагностика статі по тазових кістках" використана методика А.К. Гармуса (1995).

Визначенню віку, як одному з найважливіших критеріїв ідентифікації особи, присвячено шість програм. Вхідними даними: були стан зубів, ступені заростання швів склепіння черепа, вікові зміни надколінка, грудної кістки; одну з програм можна використати при оцінці стирання зубів на відносно свіжому трупі або у живої людини.

Одна з програм "Визначення віку за станом швів черепа" створена за методикою О.В. Филипчука (1996). В ній використана залежність між станом швів склепіння черепа (вираженістю їх облітерації) і кістковим віком, інші - за ознаками старіння кісткової тканини грудної кістки (за даними З.Л. Лаптева, 1971) чи надколінка ( по В.Л. Колесникову, 1980) .

Програма "Час поховання" складена на підставі робіт А.Ф. Рубежанского (1979); Н.Н. Гаража (1981) та ін. авторів і стосується прогнозування терміну поховання трупа у випадках його скелетування. В ній враховуються загальні ознаки зруйнування трупа, його одягу, взуття, волосся, звязок, кісткового мозку; макроскопічні і мікроскопічні критерії стану кісток і зубів (колір кісток, емалі і дентину зубів, наявність скарифікацій, вивітрювань, тріщин, помутнінь, пігментацій, ерозії тощо).

Дві діагностичні програми спрямовані на визначення зросту як одного з важливих критеріїв індивідуалізації людини. Одна з них базується на прогнозуванні ростової характеристики за остеометричними параметрами найбільших довгих трубчастих кісток скелету - плечової і стегнової.

Для підрахунків вибрано три методики, відповідно до трьох груп людей - низькорослих, високорослих і осіб середнього зросту. Відповідно у програмі спрацьовують три формули: К. Пірсона (для низьких на зріст), І.І. Найніса (для середнього зросту) і Дюпертюї та Хеддена (для високих осіб). Величина похибки для методик складає ±9 см.

Наприклад, при діагностиці зросту за плечовою кісткою рівняння буде мати такий вигляд:

"=ЯКЩО(E4=1;74,3+2,814*E6/10;ЕСЛИ(E4=2;78,56+2,521*E6/10;""))", де Е4 - стать, Е6 - довжина плечової кістки в мм. Розрахунок видає величину зросту живої людини (при цьому проводиться корекція відносно довжини тіла). Визначити зріст можна і за іншими кістками скелету. Ми вибрали методику Є.П. Незнакомцевої (1998), як однієї з останніх, присвячених такому завданню, і з урахуванням того, що матеріалом автора були українці, що особливо важливо для коректної діагностики зросту з урахуванням етнічної приналежності людини. Програма є діагностичною і, відповідно до методики автора, автоматично вирішує завдання при заведені вхідних даних - попередньо визначеної статі і довжини грудної кістки.

Аналіз графічних можливостей смартфонів в судовій медицині виявив наступне. Експертиза, яка проводиться в морзі чи відділенні судово-медичної криміналістики, в необхідних випадках ілюструється фотознімками, рисунками і схемами. Виходячи з цього, були відпрацьовані методики складення компютерного варіанту атласу схем і малюнків, найбільш необхідних для їх використання при огляді місця скоєння злочину, відтворенні умов і обставин події, а також в стаціонарних умовах при виконанні судово-медичних експертиз за допомогою персональних компютерів.

Для реалізації такого завдання було використано два варіанти: а) створення набору рисунків на персональному компютері за допомогою стандартних графічних редакторів MS Paint, Adobe Photoshop, Corel Draw, б) використання в такій роботі графічного редактора, вбудованого у смартфон Nokia 7710.

Найбільш простим, зручним і надійним для цього виявився графічний редактор MS Paint, який є стандартним в усіх версіях операційної системи Windows. Він дозволяє створювати кольорові і чорно-білі рисунки будь-якої складності, їх редагувати, наносити на них позначки, текстові помітки тощо.

Другий варіант - це використання сучасних смартфонів (чи комунікаторів), які забезпечені компютерними функціями. Смартфон Nokia 7710 має вбудований графічний редактор Images, що дозволяє вільно працювати з фотографіями, відео-файлами, малюнками, їх редагувати і використовувати як у самому смартфоні, так і переносити їх на стаціонарний (чи переносний, типу ноутбук) компютер. Редактор наділений достатнім набором інструментів малювання, що відображаються на його панелі: малювання різної товщини ліній від руки, прямих ліній, прямокутників (чи квадратів), кіл чи овалів, є можливість їх стирання (ластиком).

Виконуючи завдання, нами було складено і апробовано більше 100 малюнків-схем, найбільш необхідних в практичній роботі судово-медичного експерта-криміналіста чи танатолога. Колекція типу електронного атласу включає в себе схематичні зображення багатьох видів і моделей найбільш розповсюджених предметів одягу (пальто, куртки, сорочка, теніска, футболка, фуфайка, труси, шкарпетки тощо) і взуття, контурні схеми тіла людини і його частин, деякі внутрішні органи і кістки, вигляд зубів на щелепах. Контури тіла, завдяки редактору, можуть редагуватись, їм можна надавати різне положення (стоячи, лежачи, сидячи), що особливо важливим є для ілюстрації взаємного розташування учасників в момент спричинення пошкоджень при реконструкції умов і обставин події. Для повноти колекції деяка частина зображень була отримана з атласу анатомії людини шляхом їх сканування, ще деякі схематичні зображення (колекція найбільш популярних моделей автомобілів і мотоциклів) запозичені з Інтернету і адаптовані (переформатовані в файли *jpg) для їх використання в судово-медичній практиці. Такі схематичні зображення дозволяють за допомогою смартфона швидко і надійно ілюструвати ті зміни на трупі, пошкодження і сліди на ньому та його одязі, які можуть зникнути з плином часу (трупні плями) чи при транспортуванні тіла в морг.

З метою векторно-графічного аналізу переломів кісток, особливо, черепа, коли для визначення механізму пошкоджень тупими чи гострими рубаючими предметами (встановлення місць прикладення сили, послідовності нанесення ударів, їх послідовності, ознаки т. з. повторної травматизації) також були використані смартфони (комунікатори). Процес формалізації переводився у площину графічного кодування ознак. При цьому, на схему, що складається у графічному редакторі, була нанесена вся система ліній переломів (або через прозору кальку, або на поетапно отриманих фотознімках). Далі вивчались ознаки розтягу чи стиснення кісткової тканини як ззовні, так і зсередини. Переломи і тріщини від стиснення на схемі, яка називається фрактограмою, позначались одним кольором (наприклад, червоним), пошкодження з ознаками розтягу кісткової тканини виділялись іншим кольором (наприклад, синім). Отримана, таким чином, фрактограма дозволяла легко орієнтуватись у механізмі травми, місцях прикладання сили, діагностувати послідовність нанесення ударів.

Для обєктивізації часу настання смерті ми скористались відео-фіксацією динаміки змін трупних плям на трупі при натискуванні на них.

Ще одним варіантом використання відео-зйомки може бути, наприклад, запис проведення проби з дифеніламіном при встановленні наявності порошинок, вилучених із зони вогнепального пошкодження (на тілі чи одязі потерпілого).

Відтворення обставин отримання травми можливе при експертному моделюванні процесу в ході проведення судово-медичної експертизи (без участі слідчого), що практикується при виконанні судово-медичних експертиз у відділенні судово-медичної криміналістики (в тому числі й комплексних). Результати відео-зйомки, записані смартфоном, можна переглянути на його екрані за допомогою вмонтованого програвача Real Player. Крім того є можливість перенесення файлу в компютер за допомогою кабелю зєднання або через бездротову передачу по Bluetooth.

Важливою функцією, яка вмонтована у смартфони, є підготовка і передача текстової інформації. Сучасні смартфони і комунікатори типу Nokia 7710, Sony Ericsson P990 наділені сенсорними екранами і клавішними, типу QWERTY-клавіатурами. Складення текстів, їх редагування і передача користувачам за допомогою апробованого нами смартфона Nokia 7710 виявилось досить важливою функцію пристрою, якою з успіхом була використана у власному дослідженні. Вбудована програма "Документи" знайшла своє використання для складання, редагування і пересилки текстових файлів достатньо обємних, до 1000 кілобайт інформації.

За допомогою редактора "Документи" були створені протокол огляду трупа на місці його знайдення, "Акт судово-медичного дослідження", "Висновок експерта" тощо. В них були включені фотознімки, рисунки, таблиці.

Важливим завданням є передача експертних документів особі, яка їх чекає. Найкращим варіантом була відправка повідомлення по електронній пошті (E-Mail). Ми відпрацювали відправку "Актів судово-медичної експертиз" (чи "Висновків експерта") у випадку, коли до Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України надходить направлення судово-медичного експерта районного відділення Київського бюро СМЕ, в бюро виконується дослідження чи експертиза і складений експертний документ необхідно передати замовнику роботи в район. Як показали результати власного дослідження, це значно скоротило час від закінчення експертизи до його отримання замовником. Слід відзначити, що стримуючим фактором розповсюдження такого способу є відсутність смартфонів чи комунікаторів в обласних бюро судово-медичної експертизи. Такі апарати необхідно включити у список обладнання бюро.

ВИСНОВКИ

1. Сучасні смартфони (комунікатори) є багатофункціональними, інтегральними і компактними засобами отримання, обробки і оперативної передачі різноманітної інформації. Результати власних досліджень засвідчили доцільність використання смартфонів у практичній судово-медичній експертизі для виконання цілої низки завдань та відпрацювання за їх допомогою нових способів дослідження обєктів судово-медичної експертизи.

2. Поєднання в смартфонах функцій мобільного телефону і компютера, дозволяє складати спеціалізовані компютерні програми діагностичного і довідкового спрямування, які можуть бути використані при проведенні судово-медичних досліджень і експертиз.

3. Компактність смартфонів, з вбудованим в них судово-медичним програмним забезпеченням, створює ефективну можливість експрес-діагностики стану трупа, ушкоджень, накладень і слідів на місці виявлення трупа або його частин. Адекватність і однозначне сприйняття програм стаціонарним ком-пютером і смартфоном дозволяє їх використання і в стаціонарних умовах роботи експерта - в морзі, чи у відділеннях лабораторії.

4. Вбудований графічний редактор смартфона забезпечує створення різноманітних схем, малюнків, графіків для формалізації ушкоджень і слідів як на місці події, так і в стаціонарних умовах роботи експерта. Складений атлас рисунків доповнює інформацію про судово-медичну харак-теристику таких обєктів, сприяє обєктивізації самого дослідження.

5. Цифрова відеокамера сучасного смартфона, наприклад, типу Nokia N80, забезпечує достатню якість фіксації плинних процесів, зокрема, послідовність змін трупних плям, і може бути використана на місці пригоди, при відтворенні обставин і умов спричинення травми та реконструкції події в цілому, експертному моделюванні процесу спричинення травми.

6. Отримана за допомогою смартфона інформація у вигляді результату роботи компютерної програми, графічного зображення, відео-файла може бути використана в експертному документі. Смартфон, як один із сучасних швидкісних засобів передачі інформації, дозволяє зручно надсилати її для використання на стаціонарному компютері за допомогою вбудованих у ньому засобів. Найбільш ефективною є передача інформації замовнику (наприклад, районному експерту) за допомогою електронної пошти.

Практичні рекомендації

1. Багатофункціональність інтегральних засобів отримання, обробки і передачі інформації сучасних смартфонів і комунікаторів типу Nokia N7710, Nokia N80, Sony Ericsson P990 забезпечує доцільність їх використання в судово-медичній експертизі.

2. При створенні спеціалізованих судово-медичних програм слід користувались опцією "Таблиці" смартфона. Створена програма легко передається зі смартфона на компютер і навпаки (за допомогою Bluetooth чи кабелю даних).

3. При огляді трупа на місці його виявлення; в судово-медичному морзі при дослідженні трупа; у відділеннях судово-медичної лабораторії для визначення часу настання смерті і терміну поховання; при діагностиці травматичних ушкоджень, у тому числі й спричинених з вогнепальної зброї чи в результаті транспортної пригоди; описі і оцінці слідів крові; ідентифікації особи за скелетованими залишками трупа та ін., доцільним є використання запропонованих нами смартфонних програм.

4. Наявність у смартфонів типу Nokia N7710 вбудованого графічногоредактора "Images" дозволяє вільно працювати з фотографіями, відеофайлами, малюнками, їх редагувати і використовувати як у самому смартфоні, так і переносити їх на стаціонарний (чи переносний, типу ноутбук) компютер. При опису ушкоджень і слідів на тілі потерпілих доцільним є використання запропонованого атласу рисунків (предметів одягу і взуття, частин тіла людини, транспортних засобів тощо) . Поповнення рисунків, як і компютерних програм, можливо в будь-якому бюро судово-медичної експертизи при наявності сучасного смартфона.

5. Смартфони типу Nokia N80, що забезпечені цифровою відеокамерою, слід використовувати для фіксації плинних процесів на місці пригоди, при відтворенні обставин і умов спричинення травми та реконструкції події в цілому, а також при експертному моделюванні процесу спричинення травми.

6. Для підвищення точності і обєктивності експертиз доцільно використовувати в актах і висновках судово-медичного дослідження отриману за допомогою смартфона інформацію у вигляді результату роботи компютерної програми, графічного зображення, відео-файла.

7. Для здійснення оперативної передачі інформації і подальшого її використання на стаціонарному компютері, доцільно використовувати смартфон. Найбільш ефективною є передача інформації віддаленому замовнику (наприклад, районному експерту) за допомогою електронної пошти. Це звільняє виконавця експертизи в лабораторії (наприклад, у відділенні судово-медичної токсикології) від необхідності надсилання результатів поштою, що значно скорочує термін виконання основної експертиз у районному відділенні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шавловський Г.С. Експрес-діагностика при огляді трупа на місці події з використанням ...........