Характеристика дисертаційної роботи - краткое изложение

10

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах нової освітянської парадигми, підготовка вчителів нового типу стає найважливішою умовою відродження не тільки освіти, але і всієї вітчизняної культури, її інтеграції в загальнолюдське та європейське співтовариство.

Соціальна ситуація, що склалась, якісно по-новому ставить проблему підготовки педагогічних кадрів, вимагає наукового переосмислення цінностей системи, формування професійної компетентності вчителя, актуалізує пошук оптимальних форм цього процесу в період навчання у вищому закладі освіти.

Питання формування професійної компетентності вчителя іноземних мов постає особливо гостро, оскільки повязане з тенденціями розвитку світового співтовариства: змінюється соціокультурний контекст вивчення іноземних мов, що входять до системи мов міжнародного спілкування. Поступове перетворення України в більш відкрите суспільство стало стимулювати широкий розвиток міжнародного співробітництва. Це суттєво посилило визнання різними соціальними групами необхідності оволодіння однією чи декількома іноземними мовами міжнародного спілкування, що, у свою чергу, вплинуло на соціальний статус іноземної мови як навчального предмета й поклало ще більшу відповідальність на професійну компетентність учителя іноземних мов. Крім того, розповсюдження нових інформаційних технологій, серед яких важливе місце посідають компютерні мережі, можливість виходу в Інтернет, ставить особливі вимоги до підготовки вчителя іноземних мов, повязуючи його імідж із професіоналом інноваційного типу.

Проблема формування професійної компетентності спеціалістів досліджувалася вітчизняними й зарубіжними науковцями. Так, учені (В.А. Адольф, Т.Г. Браже, С.В.Будак, С.Г. Вершловський, М.А. Галагузова, О.В. Добудько, М.К. Кабардов, І.Б. Котов, В.Ю. Кричевський, В.І. Маслов, Т.В. Новикова, Р.В. Овчарова, Г.І. Саранцев, Л.Р. Соломко, В.Ю. Стрельников, Н.В. Харитонова, О.М. Шиян) наголошують на необхідності розробки проблеми підвищення професійної компетентності вчителя в умовах багаторівневої професійної освіти. Інші дослідники (В.П. Беспалько, А.О. Вербицький, М.В. Кларін, Я.Л. Коломинський, Г.К. Селевко та ін.) повязують рішення проблеми професійного розвитку з технологічною організацією навчання.

У зарубіжній педагогіці питанню формування професійної компетентності вчителя присвячені роботи Д. Бритела, Є. Джимеза, Р. Квасниці, В. Ландшеєр, М. Леннона, П. Мерсера, М. Робінсона та інших.

Водночас проблема формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов вивчена недостатньо. В педагогіці відсутні системні дослідження, присвячені формуванню означеної компетентності, не розроблено модель процесу її становлення у студентів педагогічних ВЗО у нових соціальних умовах.

У звязку з вищезазначеним виникає протиріччя між вимогами, що суспільство висуває до вчителя іноземних мов, та якістю його професійної підготовки у вищому закладі освіти, показником якої виступає професійна компетентність. Розвязання цього протиріччя й обумовило вибір теми дослідження - “Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) “Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи” (№ 0100U000958). Автором досліджувався аспект формування професійної компетентності у студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО України. Тема дисертації була затверджена Вченою радою Миколаївського державного педагогічного інституту (протокол № 7 від 26 лютого 2001 р.) та закоординована в координаційній раді при АПН України (протокол № 6 від 19 червня 2001 р.).

Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально апробувати ефективність педагогічних умов формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

Завдання дослідження:

Конкретизувати та науково обґрунтувати сутність поняття “професійна компетентність майбутнього вчителя іноземних мов”.

Виявити критерії, показники, охарактеризувати рівні сформованості професійної компетентності у студентів.

Визначити педагогічні умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

Розробити та експериментально апробувати модель процессу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

Обєкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів.

Предмет дослідження - процес формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

Гіпотеза дослідження: процес формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов відбуватиметься ефективно, якщо реалізувати такі педагогічні умови:

- орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності;

- впровадження модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО;

- використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки.

Методологічними засадами дослідження виступили фундаментальні положення теорії пізнання, єдність теорії і практики у пізнанні, обумовленості якості діяльності рівнем її усвідомленості; взаємозвязку і взаємообумовленості явищ, переходу кількісних змін у якісні. Конкретна методологія базувалася на ідеях цілісності як принципу пояснення специфіки педагогічних явищ і процесів; суті саморозвитку і самореалізації як механізмів оволодіння особистістю функціями професійної ролі.

Теоретичними засадами дослідження були положення про систему вищої професійної освіти педагогічних кадрів в Україні, які відображені в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті; наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені вивченню суті та структури педагогічної діяльності (А.М. Богуш, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, Д.Ф. Ніколенко, В.О. Сластьонін); психології особистості майбутнього вчителя і теорії професійно-педагогічної діяльності (Г.О. Балл, І.Д. Бех, А.О. Вербицький, Е.Е. Карпова, Н.В. Кічук, З.Н. Курлянд, М.В. Кухарев, А.Ф. Линенко, В.В. Радул, Р.І. Хмелюк); інтенсифікації підготовки майбутніх учителів іноземних мов (І.О. Зимняя, С.Ю. Ніколаєва, В.Л. Скалкін); основ педагогічного менеджменту й самоменеджменту (Я.Л. Коломинський, В.П. Симонов, О.С. Цокур).

Методи дослідження: теоретичні методи: вивчення наукової і методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз нормативної документації вищих закладів освіти, ознайомлення з досвідом роботи факультетів в аспекті теми дослідження - з метою визначення та теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов; емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності студентів, рейтинг, самооцінка - з метою дослідження рівнів сформованості професійної компетентності у студентів; педагогічний експеримент - з метою перевірки дієвості умов і методів підготовки майбутніх учителів; статистична обробка результатів експериментальної роботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики .

Базою дослідження виступили факультети іноземної філології Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса). У дослідженні взяли участь 136 учителів м. Одеси й Миколаєва та 445 студентів. У формуючому експерименті було задіяно 106 студентів.

Наукова новизна і теоретична значущість: вперше визначено комплекс педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності формування професійної компетентності у майбутніх учителів іноземних мов, розроблено і науково обґрунтовано модель процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов; здійснено компонентний аналіз, розроблено критерії, показники, їх ознаки прояву та рівневу характеристику сформованої професійної компетентності у студентів факультетів іноземної філології; уточнено та науково обґрунтовано сутність і структуру феномена “професійна компетентність учителя іноземних мов”; дістала подальшого розвитку технологія формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

Практична значущість дослідження полягає в розробці методики діагностики рівнів сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов; спецкурсу “Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов” і методичного забезпечення процесу його реалізації. Матеріали дослідження можуть використовуватись у професійній підготовці студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО, а також у системі післядипломної педагогічної освіти вчителів.

Впровадження результатів дослідження: основні положення, результати й висновки дослідження впроваджені у практику навчально-виховної роботи факультетів іноземної філології Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили (довідка № 04/653 від 23.12.2003р.), Херсонського державного університету (довідка № 03-11/70 від 22.01.2004 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних концептуальних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті, завданням, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; статистичною обробкою матеріалів дослідно-експериментальної роботи, зіставленням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на міжнародних (Київ, 1997 р., Миколаїв, 2000 р., 2003 р.), всеукраїнських (Вінниця, 1997 р., Миколаїв, 1999 р., Херсон, 2002 р., Київ, 2003 р.), обласних (Миколаїв, 1997 р., 1998 р., 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2002 р.), міжвузівських (Миколаїв, 1997 р., 1999 р.) науково-практичних конференціях, обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології та кафедри педагогічних технологій і педагогічної майстерності Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса). За темою дисертації опубліковано 11 праць, з них 8 - у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 249 сторінок, з них 171 сторінка основного тексту. В роботі вміщено 26 таблиць, 3 схеми, 2 діаграми, які займають 7 самостійних сторінок основного тексту. До списку використаних джерел увійшло 303 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено обєкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, подано дані щодо апробації та впровадження одержаних результатів, а також структуру дисертації.

У першому розділі „Теоретичні засади формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов” проаналізовано вітчизняну і зарубіжну філософську, психолого-педагогічну та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження; розкрито сутність понять „професійна компетентність учителя”, „готовність до педагогічної діяльності”, “професіоналізм”, “педагогічна майстерність”; виявлено взаємозвязок та взаємообумовленість означених педагогічних категорій; визначено місце і роль професійної компетентності вчителя іноземних мов та її структуру; подано модель процесу формування професійної компетентності у студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО.

Проблема формування професійної компетентності в майбутніх учителів була предметом низки досліджень. Так, учені визначають професійну компетентність як: систему знань, умінь і навичок учителя (В.А. Адольф, С.В. Будак, А.О. Вербицький, М.К. Кабардов, І.Б. Котов, Н.В. Кузьміна), як одну із сходинок професіоналізму, тобто як систему знань, умінь, навичок, способів діяльності, психологічних якостей, необхідних учителю для здійснення педагогічної діяльності, виокремлюючи у структурі компетентності певний набір компонентів (Т.Г. Браже, С.Б. Єлканов, В.І. Журавльов, І.А. Зязюн, В.Ю. Кричевський, А.К. Маркова, В.М. Миндикану, Т.В. Новикова, В.В. Радул, Н.Ф. Тализіна); як ідею імітаційного моделювання задачної структури педагогічної діяльності (В.О. Сластьонін, Л.Ф. Спирін, Г.І. Саранцев, О.І. Міщенко).

У структурі професійної компетентності вчителя іноземних мов дослідники (Є.Г. Азімов, О.Л. Бердичівський, Т.А Долгова, Л.П. Захарова, Т.М. Комарницька, С.Ю. Ніколаєва, Л.Н. Шилова, О.Н. Щукін) як одну з найголовніших виокремлюють іншомовну комунікативну компетенцію, яка охоплює мовленнєву, мовну та соціокультурну компетенції.

Під професійною компетентністю вчителя ми розуміємо інтегральне утворення особистості, яке включає сукупність когнітивно-технологічного, соціального, полікультурного, аутопсихологічного та персонального компонентів, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності з урахуванням специфіки предмета, що викладається. Специфіка компетентності вчителя іноземних мов полягає в наявності сформованої іншомовної комунікативної компетенції, яка входить до складу когнітивно-технологічного компонента.

Когнітивно-технологічний компонент професійної компетентності включає професійні знання, вміння, навички майбутнього вчителя. Багатогранність педагогічної діяльності вимагає опанування різносторонніх загальних і спеціальних знань, які відповідають базовому рівню професійної освіти. У студентів факультетів іноземної філології має бути сформована іншомовна комунікативна компетенція, яка складається з мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій. Компетентному вчителю необхідно також бути обізнаним із педагогічними технологіями, прийомами педагогічного менеджменту, вміти застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

Визначаючи соціальний компонент професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, ми виходили з того, що сучасний учитель має розуміти суть соціальних проблем, які існують у суспільстві, мати громадянську відповідальність. Професія вчителя, призначення якої - виховувати підростаюче покоління, вимагає від людини бути громадянсько зрілою особистістю - йому повинні бути притаманні ідейно-моральні якості, він має усвідомлювати свої права, обовязки, відповідальність перед державою, суспільством, самим собою. Соціально компетентного вчителя відрізняє високий рівень національної самосвідомості, знання культури, історії рідної країни, соціальна відповідальність. Підготовка компетентного вчителя невідємна від його практичної участі у суспільному житті, в рішенні завдань соціально-економічного будівництва. Майбутньому вчителю необхідно також усвідомлювати соціальну значущість своєї майбутньої професійної діяльності, її необхідність для держави, суспільства.

Третім компонентом професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов виступив полікультурний. Учитель повинен одночасно усвідомлювати себе носієм національних цінностей і мати планетарне мислення. За своєю природою - це новий погляд на світ, його проблеми, можливі шляхи їх вирішення, боротьба за виживання людства, збереження довкілля, шлях до миру й благоденства. Необхідність формування в майбутніх учителів полікультурного компонента професійної компетентності пов`язана з тим, що на початку XXI століття все більш нагальною постає проблема мирного співіснування й продуктивного співробітництва людей різних націй, віросповідань, прибічників різноманітних стилів життя, представників різних культур, - тобто проблема діалогу культур. Тенденції розвитку світового співтовариства свідчать про те, що у глобальному масштабі єдиним шляхом до прогресу людства є інтеграція на рівні виробництва, споживання, формування національної самосвідомості, розвитку міжкультурних звязків.

Визначаючи аутопсихологічний компонент професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов, ми базувалися на тому, що це готовність та здатність особистості до цілеспрямованої роботи, що веде до змін властивостей особистості, її поведінки, діяльності та відношення щодо прогресивного особистісно-професійного розвитку. Педагогічна самосвідомість, що входить до його складу, є механізмом, який виконує активну функцію саморегуляції. Лише усвідомивши себе в ролі вчителя, вихователя, людина відкриває для себе можливості активного професійного саморозвитку, чому сприяє мотивація досягнення компетентності - прагнення людини досягти значних результатів, успіхів у діяльності. Для вчителя також необхідно бути емоційно гнучким. Ця властивість педагога проявляється у витримці, вмінні виявляти позитивні, стримувати негативні емоції, саморегулюватися. Педагогічна діяльність - багатопрофільна й багатоаспектна. Сьогоднішньому студенту педагогічного ВЗО належить працювати з людьми і насамперед - з дітьми. Його професійна компетентність буде визначатися не тільки інтелектом, сукупністю знань, умінь, навичок, а й особливостями нервової системи, психологічною стійкістю і підвищеною працездатністю у процесі педагогічної діяльності.

Персональний компонент включає необхідні компетентному вчителю професійно-значущі якості. Це передусім гуманістичні, такі як емпатія, такт, толерантність, уміння знайти позитивне в людині, доброзичливість, справедливість, а також мобільність та комунікативність.

Аналіз чинних програм з дисциплін професійної науково-предметної підготовки засвідчив, що в них приділяється недостатньо уваги питанням формування вищеназваних компонентів, які складають професійну компетентність майбутніх учителів іноземних мов, багато з них є застарілими, а створені сучасні програми засновані на навчально-довідковій літературі, яка видана за кордоном і не враховує реалій України.

Започатковуючи формуючий експеримент, нами було розроблено модель процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, що складається з трьох блоків (див. схему).

Перший блок містить компоненти професійної компетентності, а саме: когнітивно-технологічний, соціальний, полікультурний, аутопсихологічний та персональний.

Другий блок моделі склали розроблені нами педагогічні умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, а саме: орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності; впровадження модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО; використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки.

У третьому блоці моделі відображено засоби реалізації процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. Серед них: спецкурс “Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов”, розробка проекту “Вчитель світу ХХІ століття”, інтерактивні та кооперативні форми роботи, педагогічна практика у школі, відеоспостереження, міжнародний студентський клуб.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов» визначено напрями дослідно-експериментальної роботи, подано методи діагностики професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, описано шляхи реалізації моделі процесу формування професійної компетентності у студентів факультетів іноземної філології; проаналізовано результати констатуючого й формуючого етапів експерименту.

Започатковуючи діагностичний експеримент дослідження, нами було визначено критерії і показники професійної компетентності вчителя. З-поміж них: 1) процесуально-змістовий із показниками: знання (методологічні, загальнотеоретичні, спеціальні), вміння, навички; оволодіння основами педагогічних технологій; використання прийомів педагогічного менеджменту; 2) суспільно-громадянський із показниками: громадянська

Схема

МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

відповідальність; розуміння значущості педагогічної діяльності; суспільна активність; 3) культурологічний із показниками: усвідомлення себе носієм національних цінностей; толерантність, повага до мови, релігії, культури різних націй; планетарне мислення; 4) регулятивно-оцінний із показниками: мотивація досягнення компетентності; рівень професійної самосвідомості; емоційна гнучкість; 5) професійно-особистісний із показниками: гуманістичність; мобільність; комунікативність.

Визначення критеріїв, показників та ознак їх прояву дозволило охарактеризувати рівні сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов: високий, достатній, середній та низький.

Високий рівень сформованості досліджуваної професійної компетентності відзначавсь у студентів, яким була властива громадянська відповідальність; вони розуміли значущість педагогічної діяльності; суспільна активність була їхньою внутрішньою необхідністю. Цих студентів обєднував високий рівень усвідомлення себе носіями національних цінностей, толерантність до представників різноманітних конфесій, повага до мови, релігії, культури різних народів та сформоване планетарне мислення. Їм була властива мотивація досягнення компетентності, що сприяло постійному професійному зростанню майбутніх учителів. Вони мали високий рівень педагогічної самосвідомості, були емоційно гнучкими. Цих студентів відрізняв високий рівень методологічних, теоретичних, спеціальних знань. Вони оволоділи основами педагогічних технологій та прийомами педагогічного менеджменту, що активно використовувалися ними під час проходження педагогічної практики. Студентам, які мали високий рівень професійної компетентності, були властиві яскраво виражені гуманістичні якості: емпатія, толерантність, доброта, чуйність, розуміння, а також мобільність і комунікативність.

Достатній рівень сформованості професійної компетентності був характерний для громадянсько відповідальних, суспільно активних студентів, які розуміють значущість педагогічної діяльності. Ці студенти усвідомлювали себе носіями національних цінностей, були толерантними до представників різноманітних конфесій, поважали мови, релігії, культури різних народів; у них було сформоване планетарне мислення, мотивація досягнення компетентності та емоційна гнучкість, однак рівень їхньої професійної самосвідомості не завжди був на високому рівні, що виявлялося в непостійній адекватності самооцінки професійно значущих якостей. У цих студентів був достатній рівень методологічних, теоретичних та спеціальних знань. Вони були обізнані з прийомами педагогічного менеджменту й основами педагогічних технологій, але не завжди могли самостійно обирати необхідну в конкретних умовах уроку педагогічну технологію. Для цих студентів були характерні гуманістичні якості, мобільність і комунікативність.

До середнього рівня сформованості професійної компетентності належали студенти, які мали середній рівень соціального та полікультурного компонентів. У них була слабко виражена мотивація досягнення професійної компетентності й професійної самосвідомості, у них була відсутня емоційна гнучкість; вони недостатньо володіли знаннями, основами педагогічних технологій і прийомами педагогічного менеджменту. Ці студенти не завжди могли швидко адаптуватися до педагогічних ситуацій, що змінювалися; здебільшого у них були відсутні гуманістичні якості та несформована комунікативність.

Низький рівень професійної компетентності був характерний для студентів, яким не була притаманна громадянська відповідальність й активність у суспільній роботі, відсутній полікультурний компонент. У таких студентів був низький рівень професійної самосвідомості, вони не вміли керувати своїм психічними станами. Їх відзначали занадто слабкі знання, вони не володіли ні основами педагогічних технологій, ні прийомами педагогічного менеджменту. Персональний компонент був на низькому рівні.

Одержані дані на констатуючому етапі експерименту засвідчили, що у студентів обох груп найкраще були розвинуті соціальний і полікультурний компоненти (КУ суспільно-громадянського критерію в контрольній групі склав 0,61, в експериментальній - 0,612; КУ культурологічного критерію відповідно - 0,621 та 0,646). Найгірше був сформований когнітивно-технологічний компонент (КУ процесуало-змістового критерію контрольної групи відповідав 0,482, експериментальної - 0,53). Загальні коефіцієнти успішності контрольної і експериментальної груп склали незначну різницю - 0,011, що відповідало значенню в контрольній групі 0,575, а в експериментальній - 0,586 КУ, що дорівнює низькому рівню професійної компетентності в обох групах.

Результати констатуючого експерименту дозволили дійти висновку, що сьогодні система професійно-педагогічної підготовки у вищих педагогічних закладах освіти більше спрямована на теоретичне осмислення сутності навчально-виховного процесу середньої школи і не дозволяє приділити необхідну увагу розвитку комплексу якостей особистості, які б забезпечували високий рівень сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів. У звязку з цим у зміст дисциплін циклу професійної та практичної підготовки було введено блок нової інформації з проблеми професійної компетентності вчителя, а також застосовано новітні педагогічні технології з метою здійснення цілеспрямованої підготовки професійно компетентного вчителя, здатного працювати в сучасних умовах.

Сутність формуючого експерименту полягала в тому, щоб реалізувати таку систему організації навчально-виховного процесу, яка б стимулювала розвиток у майбутніх учителів іноземних мов ознак прояву кожного з компонентів професійної компетентності. Це передбачалося досягти шляхом формування в майбутніх учителів іноземних мов глибини і системності знань щодо сутності і структури професійної компетентності вчителя, дієвості практичних умінь, стійкого інтересу до проблеми професійної компетентності вчителя. Комплексна організація підготовки студентів передбачала поєднання навчально-пізнавальної, практичної і самостійної діяльності студентів з урахуванням динаміки розвитку професійної компетентності на етапах її формування.

Стрижнем експериментальної методики виступили виокремлені нами педагогічні умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

Реалізація першої педагогічної умови - орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності - сприяла розвитку рефлексивної позиції майбутнього педагога, що, у свою чергу, впливало на критичний аналіз і конструктивне вдосконалення студентами власної професійної компетентності. При реалізації цієї умови значне місце відводилося спецкурсу „Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов”. Спецкурс складався з двох частин. Перша частина - лекційна (обсяг 12 годин) була спрямована на оволодіння студентами системою знань щодо теоретичних засад професійної компетентності вчителя іноземних мов і шляхів її формування. Друга частина - практична (12 годин) була спрямована як на закріплення і поглиблення теоретичних знань, так і на безпосереднє формування у студентів практичних умінь і навичок професійної компетентності; значна кількість годин (14 годин) відводилася на самостійну роботу студентів. Для систематизації і поглиблення набутих студентами теоретичних знань нами були розроблені і впроваджені в навчально-виховний процес завдання творчого характеру.

З-поміж дидактичних засобів було виокремлено такі: постійне залучення студентів до самостійної пошукової, індивідуальної, групової і колективної пізнавальної діяльності, включення до навчального процесу проблемних ситуацій, використання самостійних робіт творчого характеру, інтерактивні та кооперативні форми роботи. На практичних заняттях використовувалися: рольові і ділові ігри, розвязання педагогічних завдань, психолого-педагогічні тренінги, відеоспостереження.

Ми вважали, що адекватна самооцінка студентами рівнів професійної компетентності сприятиме вдосконаленню знань, професійних умінь, професійно-значущих якостей. Оцінка себе як суб`єкта діяльності відкриває студентам можливості свого реального включення в той чи інший вид діяльності.

З метою реалізації другої педагогічної умови - застосування модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО - проводилося структурування навчального матеріалу за модульним принципом. Це давало можливість диференціювати умови навчання майбутніх учителів згідно з їхнім початковим рівнем, а також залежно від особистісно-психологічних особливостей, що сприяло активізації пізнавальної та самостійної діяльності студентів.

Для забезпечення зворотного зв`язку в процесі коригування знань, умінь і навичок проводивсь етап контролю, заснований на рейтинговій оцінці. Він складавсь з індивідуальних та колективних завдань, багаторівневих тестів і заохочень.

Запропонований комплекс модульного навчання забезпечував умови для підвищення зацікавленості студентів у навчанні: рейтингова технологія включала елементи змагання (наприкінці кожного семестру складався рейтинг-лист академічної групи), творчості (можливість для кожного студента проявити себе з найкращої сторони), можливість рішення поставлених завдань з високим науковим і практичним значенням, заохочення за якість знань, диференціацію умов навчання. Все це сприяло формуванню професійної компетентності в майбутніх учителів.

Третя педагогічна умова - використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки - реалізовувалася через залучення компютерного навчання і системи Інтернет до процесу підготовки компетентних спеціалістів. Це сприяло формуванню інформаційної культури майбутніх учителів іноземних мов, їхнього творчого потенціалу, комунікативних умінь, пізнавальної активності: студенти не пасивно сприймали інформацію, а активно взаємодіяли з машиною як джерелом інформації та генератором завдань.

Робота з компютерними програмами здійснювалася при вивченні практичної граматики, фонетики, практичного курсу основної та другої іноземної мов, країнознавства, зарубіжної літератури тощо. Завдяки використання мережі Інтернет студентам прищеплювавсь інтерес до культури інших країн, виховувалася повага до рідної країни та її досягнень, формувалась активна життєва позиція людини.

На прикінцевому етапі експериментального дослідження було проведено підсумкові зрізи з метою зясування ефективності розробленої моделі процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. Порівняльні дані рівнів сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов в експериментальній і контрольній групах до і після експерименту подано в таблиці.

Таблиця

Порівняльні дані рівнів сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов в експериментальній і контрольній групах до і після експерименту (в %)

Як засвідчує таблиця, в експериментальній групі відбулися значні позитивні зміни щодо рівневої характеристики сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. На констатуючому етапі експерименту в обох групах (експериментальній і контрольній) не було зафіксовано високого рівня сформованості професійної компетентності, достатній рівень мали 2% студентів контрольної групи. За результатами прикінцевого зрізу, в експериментальній групі високого рівня досягли вже 24,5% майбутніх фахівців, достатнього - 43,9% (всього 68,4%); у контрольній групі відсоток студентів означених рівнів складав відповідно 5,2% і 18,4% (всього 23,6%), тобто майже у три рази менше, ніж в експериментальній. Зменшилася кількість студентів експериментальної групи середнього рівня (з 46,9% до 21,4%); у контрольній групі відсоток студентів цього рівня склав 44,8% (було 42,9%). Кількість студентів з низьким рівнем сформованості професійної компетентності в експериментальній групі після експерименту зменшилася до 10,2% (було 53,1%), тоді як у контрольній групі кількість студентів з цим рівнем склала 31,6%, що майже у три рази більше, ніж в експериментальній групі.

Аналіз результатів дослідження виявив значні позитивні зміни в показниках експериментальної групи. З метою перевірки ефективності методики формуючого експерименту було визначено оцінку статистичного звязку за коефіцієнтом кореляції Пірсона (rxy). Коефіцієнт статистичного звязку між рівнем сформованості професійної компетентності і означеними компонентами показав, що найбільш тісний звязок спостерігався між рівнем сформованості професійної компетентності й когнітивно-технологічного компонента.

Отже, одержані результати підтверджують ефективність проведеної роботи з формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

У висновках узагальнено результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації було досліджено проблему формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, виявлено комплекс педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності формування означеного інтегрального утворення; розроблено і науково обґрунтовано модель процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

1. Професійна компетентність учителя - це інтегральне утворення особистості, яке включає сукупність когнітивно-технологічного, соціального, полікультурного, аутопсихологічного та персонального компонентів, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності з урахуванням специфіки предмета, що викладається. Специфіка компетентності вчителя іноземних мов полягає в наявності сформованої іншомовної комунікативної компетенції, яка входить до складу когнітивно-технологічного компонента.

2. У дослідженні було визначено критерії і показники сформованості професійної компетентності вчителя іноземних мов. З-поміж них: процесуально-змістовий із показниками - знання (методологічні, загальнотеоретичні, спеціальні), вміння, навички; оволодіння основами педагогічних технологій; використання прийомів педагогічного менеджменту; суспільно-громадянський із показниками - громадянська відповідальність; розуміння значущості педагогічної діяльності; суспільна активність; культурологічний із показниками - усвідомлення себе носієм національних цінностей; толерантність, повага до мови, релігії, культури різних націй; планетарне мислення; регулятивно-оцінний із показниками - мотивація досягнення компетентності; рівень професійної самосвідомості; емоційна гнучкість; професійно-особистісний із показниками - гуманістичність, мобільність, комунікативність.

3. За результатами виконання студентами серії завдань за кожним показником у межах кожного критерію було виявлено рівні сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов на констатуючому етапі експерименту: високий, достатній, середній, низький. Зясувалося, що високого рівня у студентів експериментальної і контрольної груп не було виявлено, достатній рівень мали 2% студентів контрольної групи, середній рівень спостерігався у 46,9% майбутніх учителів експериментальної і 42,9% контрольної груп, низький рівень було зафіксовано у 53,1% студентів експериментальної і 55,1% контрольної груп.

4. Педагогічними умовами формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов виступили: орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності; впровадження модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО; використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки.

5. Відповідно до теоретичних позицій та визначених педагогічних умов була побудована модель процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. До структури означеної моделі ввійшли три блоки. На формуючому етапі експерименту було реалізовано педагогічні умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. Для реалізації першої педагогічної умови було створено спецкурс „Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов”, до навчального процесу залучались інтерактивні та кооперативні форми роботи, рольові і ділові ігри, психолого-педагогічні тренінги, відеоспостереження. Логіка реалізації другої педагогічної умови передбачала структурування навчального матеріалу за модульним принципом; етап контролю був заснований на рейтинговій оцінці. Третя педагогічна умова реалізовувалася через залучення компютерного навчання і системи Інтернет до процесу підготовки компетентних учителів.

6. Результати прикінцевого етапу дослідження засвідчили кількісні та якісні зміни щодо рівнів сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов експериментальної групи. Так, високого рівня досягли вже 24,5% студентів експериментальної та 5,2% - контрольної груп; достатнього - 43,9% студентів експериментальної та 18,4% контрольної групи; на середньому рівні знаходилося 21,4% майбутніх учителів експериментальної і 44,8% - контрольної груп. На низькому рівні залишилося 10,2 % студентів експериментальної і 31,6% - контрольної груп. Результати кореляційного аналізу довели успішність формуючого експерименту.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, факторів, закономірностей, особливостей технології формування професійної компетентності вчителя у студентів педагогічних ВЗО.

Основні положення та результати дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1. Баркасі В.В. Професійно-педагогічний аспект рольової гри // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. // Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДПУ, 2000. - Випуск ІІІ. - Том 1. - С. 175 - 180.

2. Баркасі В.В. Комунікативний компонент педагогічної діяльності як показник компетентності майбутніх вчителів // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету // Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДПУ, 2001. - Вип.4. - С. 132 - 138.

3. Баркаси В.В. Роль и место новых информационных технологий обучения в формировании профессиональной компетентности будущих учителей иностранных языков // Зб. наук. пр. Педагогічні науки. В. 32. - Ч. 2 - Херсон: Видавництво ХДПУ, 2002. - С.151 - 154.

4. Баркасі В.В. Полікультурна компетенція як компонент професійної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського // Зб. наук. пр. - Одеса, 2002. - Вип. 11 - 12. - С. 89 - 95.

5. Баркасі В.В. Орієнтація майбутніх вчителів іноземних мов на самооцінку своєї професійної компетентності // Науковий вісник Миколаївського державного університету// Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДУ, 2003. - Вип.5. - С. 159 -165.

6. Баркасі В.В. Застосування модульно-рейтингової системи навчання як педагогічна умова формування професійної компетентності майбутніх вчителів іноземних мов // Наука і освіта // науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України, Одеса, 2003. - № 1. - С. 60-62.

7. Баркасі В.В. Педагогічний менеджмент як компонент моделі професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов // Наукові праці Миколаївської філії Національного університету ”Києво-Могилянська академія” // Науково-методичний журнал. - Випуск 1. - Педагогічні науки. - 2001. - С. 75-79.

8. Баркасі В.В. Креативність як необхідний компонент структури професійної компетентності майбутніх вчителів іноземних мов // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. // Зб. наук. пр / Ред. кол. Гузій Н.В. (відп. Ред.) та інші. - К., НПУ, 2001. - Випуск 6. - С.11 - 17.

9. Баркаси В.В. Ролевые игры - один из способов повышения интереса к предмету // Освітні технології у школі та вузі: Матеріали науково-практ. конф. - Миколаїв: МФ НаУКМА, 1999. - С. 203 - 206.

10. Баркасі В.В. Комунікація як засіб формування студентського колективу // Міжнародне співробітництво та університетська освіта: Матеріали міжнар. наук. конф. - Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. - С. 165-170.

11. Баркасі В.В. Використання сучасних педагогічних технологій у формуванні професійної компетентності майбутніх вчителів іноземних мов // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку // Зб. статей до традиційної IV Всеукр. науково-практ. конф. - Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. - С. 273 - 275.

АНОТАЦІЯ

Баркасі В.В. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Одеса), Одеса, 2004.

У дисертації досліджено та обґрунтовано необхідність формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, визначено сутність і структуру професійної компетентності вчителя. Теоретично обґрунтовано модель процесу формування професійної компетентності, засоби її реалізації; визначено компоненти (когнітивно-технологічний, соціальний, полікультурний, ауто психологічний, персональний); виявлено критерії й охарактеризовано рівні професійної компетентності вчителя іноземних мов, розроблено методику її діагностики; експериментально апробовано ефективність запропонованих педагогічних умов формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

Ключові слова: професійна компетентність, інтерактивні форми роботи, кооперативні технології навчання, нові інформаційні технології навчання, модульно-рейтингова система навчання.

АННОТАЦИЯ

Баркаси В.В. Формирование профессиональной компетентности у будущих учителей иностранных языков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Южно-Украинский государственный педагогический университет имени К.Д.Ушинского (г. Одесса), Одесса, 2004.

В диссертации исследуется проблема формирования профессиональной компетентности у будущих учителей иностранных языков.

В первом разделе диссертации «Теоретические основы формирования профессиональной компетентности у будущих учителей иностранных языков» проведен анализ состояния исследуемой проблемы в философской, психологической, педагогической и м ...........