3
Міністерство транспорту та зв`язку України
Державний Економіко-Технологічний Університет Транспорту
Курсова робота
з дисципліни „ Грошовий облік”
на тему : „ Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті ”
Київ 2009
Зміст
Вступ
Структура монетного господарства України як складової Російської Імперії
Паперові гроші на українських землях
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Наприкінці XVIII століття більшість українських земель потрапила під владу Російської імперії. Поза російським кордоном залишилися тільки західні землі - Галичина, Буковина й Закарпаття, що належали монархії Габсбургів.
Українські землі, що перебували у складі Російської імперії, цілковито підпадали під царську владу. Внаслідок цього українці були цілковито позбавленні будь-якої можливості самостійно творити свою долю. Це поширювалося на всі сфери господарського життя і, зокрема, на фінансово-кредитні відносини. Монопольним правом на регулювання фінансових потоків на території всієї новоствореної держави володів царський уряд на чолі з самодержавцем. Тому будь-яка економічна реформа, що здійснювалася російським урядом, беспосередньо поширювалася на ту частину українських земель, що перебувала у складі Російської імперії. Така ситуація тривала до першої світової війни.
Структура монетного господарства України як складової Російської Імперії
Наприкінці XVIII століття грошова система, що склалася після грошової реформи Петра I (введення десяткової монетної системи), поширилася на всій Лівобережній Україні. В обігу почали зявлятися російські мідні, срібні й золоті монети, які поступово витрутили польські і татарські.
Перші спроби реформування грошової системи, які безпосередньо відобразилися на грошовому обігу на українських землях, були здійсненні Катериною II (1762-1796 рр.). Вона поповнила грошовой обіг першими паперовими грошима- асигнаціями (1769 р.), а це сприяло надходженню до монетної системи додаткової кількості мідних монет великої ваги для покриття випущених паперових грошей. Асигнації розмінювалися на мідь в асигнаційних банках в Пітербурзі та Москві.
Особливою популярністю тоді користувалися нідерландські золоті монети. Російський уряд протягом більш як 100 років карбував імітації голандських дукатів. Ці монети викарбовувалися для закордотнних платежів, ними також виплачували жалування військам у Середній Азії, на Кавказі, у Царстві Польському. Карбували дукати спершу з 1768р. По 1806р., а потім знову по десятирічній перерві. У 1868р. Карбування дукатів припинилося.
У 1787р. під час оглядин Катериною II завойованих земель за наказом князя Потьомкіна-Тавричеського було викарбувано срібні монети номіналом 2,5,10 і 20 копійок. На аверсі був зображений вензель Катерини II, текст „Царица Херсонеса Таврического” і дата-1787р., а на реверсі- цифри номіналу, під якими містилися літери „Т.М”, що означало „Таврическая монета”. На них було поставлено крапочки, кількість яких допомагала зясувати неписьменним їхню вартість. Але ці гроші в обіг не потрапили.
За царювання Павла I (1796-1801рр.) зовнішній вигляд срібних монет зазнав певних змін. Із срібного рубля зникли портрети, їх заступив девіз лицарів ордену тамплієрів: „Не нам, не нам, а імені Твоєму”. На аверсі срібних монет було зображено вензель Павла I в одну літеру у формі хреста з коронами і вміщено текст „Монета. Цена рубль”. Внизу зазначалася дата випуску. На реверсі був зображений картуш із девізом, літери „О.М.”, що означали ініціали мінцмейстера Осипа Мейджера і літери „М.Б”- монета банківська. На срібних 5 і 10 копійках містився вензель Павла I в одну літеру „П I” з короною, а на звороті номінал і дата, під якою були зображені дві пари літер: „С.П.”- Санкт-Петербурзький монетний двір і „О.М.”- Осип Мейджер.
За Олександра I (1801-1825рр.) зображення на монетах знову дещо змінилося. На лицевім боці зявився герб Російської імперії: орел, на плечі якого накинуто ланцюг ордена Андрія Первозванного, текст „Монета рубль” і дата. На зворотньому боці містився текст „Государственная Российская монета рубль”, а внизу- літери „СПБ”, що позначали монетарню Санкт-Петербурга. Від 1812 року на монетах почали вказувати ще й вагу. У 1810р. почалося карбування мідних монет. Карбували їх номінальною вартістю 1/4; 1/2; 1; 2 і 5 копійок.
Під час правління Олександра I в Росії, починаючи з 1815., карбували монети для Польського королівства. У перші роки було випущено 1; 5; 3; 10 грошів і 2; 5 золотих. У 1821р. зявилася золота монета 10 злотих. 1 і 3 гроші карбувалися з міді, 5 і 10 грошів, а також 1; 2; 5; 10 злотих - із срібла, а 25 і 50 злотих- із золота. Нпписи на монетах було зроблено польською мовою. На лицевім боці містився портрет Олександра I, а на зворотнім- герб Росії та вартість номіналу, внизу - текст” Зі срібла (або міді) місцевої”, тобто польської. Карбували їх до 1841р. з деякими змінами у зображенні, але завжди з портретами Олександра I. Згодом для зручної лічби написи на монетах почали робити двома мовами: російською та польською. Хоча ці монети випускали для Польщі, вони всеж таки потрапляли до україни і використовувались як платіжний засіб. Були вони таких номіналів: у сріблі- 15коп=1 злотому, 20коп= 40 грошам, 25коп=50 грошам, 30коп= 2 злотим, 3/4 рубля= 5 злотим , 1руб.50коп= 10 злотим. На лицевому боці був зображений герб Росії, а на зворотньому- вартість і дата випуску. Карбували ї ...........
Страницы: [1] | 2 | 3 | 4 |
|
