ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

Корепанов Олексій Сергійович

УДК 311.3:338.433

СТАТИСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ КОНЮНКТУРИ

АГРАРНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.10 - Статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики, обліку та аудиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Ковалевський Георгій Валентинович,

Харківський національний

університет ім. В.Н. Каразіна

професор кафедри статистики, обліку та аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Кулинич Омелян Іванович,

Хмельницький університет управління та права, завідувач кафедри математики, статистики та інформаційних технологій;

кандидат економічних наук, доцент

Бараник Зоя Павлівна,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

доцент кафедри статистики.

Захист відбудеться “24” квітня 2008 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 в Державній академії статистики, обліку та аудиту за адресою 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту за адресою 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36.

Автореферат розісланий “21” березня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Зоріна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Формування прогресивної економічної системи базується на оновленні застарілих і створенні нових конкурентноздатних сфер і комплексів економіки України, структурній перебудові промисловості, аграрного сектору, інфраструктури й ринкових відносин у широкому розумінні. Функціонування ринкових відносин у аграрному секторі супроводжується формуванням кількісно і якісно нових продуктивних звязків у системі агропромислового комплексу (АПК), зміною структури виробництва, змісту й характеру зайнятості сільського населення, що значною мірою залежить від особливостей і спеціалізації аграрної сфери та процесів приватизації землі.

Актуальність теми. Для України аграрний ринок є однією з найважливіших сфер соціально-економічних відносин. Аграрний ринок є особливим механізмом для забезпечення постійного прямого та зворотного звязку між виробниками та споживачами сільськогосподарської продукції. Аналіз динаміки випуску продукції сільського господарства свідчить про те, що в 1991-1999 рр. у цій сфері спостерігалося падіння виробництва й тільки з 2000 р. почалося поступове відродження галузі. Тому важливим завданням є вивчення поточної ситуації на аграрному ринку, аби розробити ефективний комплекс заходів щодо подальшого стійкого розвитку галузі.

Розроблення аграрної політики потребує вивчення особливостей формування конюнктури аграрного ринку, що передбачає аналіз змін конкретної соціально-економічної ситуації на даному та суміжних ринках за певний відрізок часу, а саме, вивчення співвідношення між попитом та пропозицією, тенденцій розвитку ринку, рівня стійкості його основних характеристик, масштабів ринкових операцій, кількості субєктів ринкових відносин, пропорційності та циклічності розвитку.

Еволюцію теоретичних підходів до загальних питань вивчення конюнктури можна простежити в роботах зарубіжних та вітчизняних вчених М. Аллє, І. Біляєвського, А. Вайнштейна, К. Жюглара, В. Карпова, Г. Касселя, І. Кауфмана, М. Кондратьєва, Д. Костюхіна, С. Кузнеця, В. Кучеренка, Ф. Лассаля, П. Левшина, Г. Менша, У. Мітчелля, С. Нікітіна, Д. Опаріна, С. Первушина, Ф. Піскоппеля, В. Репке, А. Шеффле, Ф. Хайєка.

Дослідження аграрного ринку, закономірностей його формування та характеру дії ринкового механізму знайшли відображення в роботах Д.Л. Медоуза, Д.Х. Медоуз, Я. Тінбергена, Є. Сєрової, В. Семенова, І. Сіваченко, В. Федоряки, М. Хорунжого та ін.

Питання, повязані зі статистичними дослідженнями конюнктури аграрного ринку України, виявленням основних факторів впливу на конюнктуру, на сьогодні є недостатньо вивченими. Українські та російські дослідники присвятили цій галузі небагату кількість робіт. До того ж, їхні результати не мають системного характеру і не знаходять практичного застосування в роботі органів статистики.

У роботах відомих учених-статистиків З. Бараник, І. Біляєвського, С. Герасименка, А.Головача, А. Дуброва, А Єріної, Г. Ковалевського, О. Кулинича, Р. Моторіна, В. Мхитаряна, Н. Парфенцевої, О. Петрової, В. Румянцева, Л. Сошникової, В. Тамашевича, Л. Трошина, М. Юзбашева і ін. питання аналізу та прогнозування конюнктури ринку на макроекономічному та регіональному рівні розглянуті лише частково, але представлені в них економіко-статистичні методи можуть бути базою для здійснення статистичних досліджень будь-яких економічних явищ і процесів.

Узагальнення вивченої літератури дозволяє зробити висновок про недостатність теоретичних і практичних досліджень, спрямованих на вирішення питань і проблем, повязаних з функціонуванням і розвитком українського аграрного ринку, а також з оцінюванням і прогнозуванням його конюнктури.

Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю удосконалення методології статистичного оцінювання конюнктури аграрного ринку України та виявлення основних факторів утворення конюнктури цього ринку з метою успішного здійснення відповідних програм державної підтримки аграрної сфери економіки.

Особливу увагу було приділено дослідженню закономірностей формування та розвитку ринку тваринництва. Це повязане з тим, що на ринкові коливання у тваринництві менше впливає фактор невизначеності, повязаний зі змінами природно-кліматичних умов, а також сезонний характер виробництва, притаманний рослинництву. Зважаючи на специфіку рослинництва, щомісячні дані про обсяги виробництва його продукції отримати неможливо, а для побудови якісних надійних прогнозів необхідно використовувати довгі часові ряди. Річні показники не дозволять забезпечити зіставність інформації для обґрунтованого прогнозування.

Загальні положення дослідження було сформульовано для аграрного ринку в цілому, а аналіз взаємозвязків елементів ринкової системи та виділення періодичних коливань проведено на прикладі субринку тваринницької продукції, якому притаманні ті ж властивості.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі статистики, обліку та аудиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри економіки та менеджменту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за темою “Інноваційна модель стійкого розвитку науково-технічного та виробничого потенціалу України” (номер державної реєстрації 0106U005827). Внесок автора полягає в розробленні концепції комплексної регіональної диференціації і ранжування регіонів України за розміром внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку.

У межах наукової теми “Інституційна динаміка в умовах ринкової трансформації економіки України” (номер державної реєстрації 0107U000688) кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна автором здійснено розроблення методологічних засад статистичного аналізу динаміки внутрішнього виробничого потенціалу ринку тваринництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення методологічних засад статистичного аналізу та прогнозування конюнктури аграрного ринку в Україні.

Для досягнення цієї мети було сформульовано і вирішено такі задачі:

проведено аналіз підходів до визначення основних понять, використовуваних при дослідженні стану аграрного ринку;

виявлено та досліджено особливості формування й функціонування конюнктури аграрного ринку в Україні як обєкта статистичного дослідження;

виділено основні фактори, що впливають на динаміку сукупної пропозиції на аграрному ринку регіонів України;

удосконалено систему статистичних показників для оцінювання стану та прогнозування конюнктури аграрного ринку України;

класифіковано регіони України залежно від внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку та оцінено ступінь їхньої диференціації;

виконано ранжування регіонів України на основі розрахунку інтегральної оцінки внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку;

здійснено статистичний аналіз попиту та пропозиції на ринку продуктів тваринницької галузі в Україні, а також стану і напрямів розвитку мясопродовольчого підкомплексу національної аграрної сфери;

виділено та оцінено за рівнем значущості фактори утворення конюнктури національного аграрного ринку;

запропоновано методологічні засади статистичного прогнозування економічного, виробничого потенціалу та цін продукції аграрного ринку в Україні за допомогою методу спектрального аналізу;

побудовано моделі, що дозволяють прогнозувати рівні виробництва та ціни базових продуктів харчування.

Обєктом дослідження є сучасний аграрний ринок в Україні.

Предметом дослідження є тенденції, закономірності та фактори, що формують конюнктуру аграрного ринку в Україні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано такі методи дослідження: теоретичного узагальнення, метод логічного моделювання, графічний метод, економіко-статистичні методи, а саме порівняння, індексний, канонічних кореляцій, факторний аналіз (метод головних компонент), кластерний аналіз, ранжування, методи моделювання, аналізу та прогнозування часових рядів, метод системної динаміки.

При проведенні дослідження використано пакети прикладних компютерних програм Statistica 6.0, MSExel, Caterpillar, Vensim.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є дані статистичних збірників, дані обліку діяльності підприємств аграрного ринку в Україні, матеріали періодичних видань, науково-практичних конференцій, офіційних Інтернет-сайтів, наукові публікації та монографії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

виділено періодичні складові головних елементів економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції тваринництва, що дозволило оцінити їхній внесок при прогнозуванні конюнктури аграрного ринку в Україні;

встановлено головні фактори утворення конюнктури аграрного ринку України: загальноекономічна ситуація в Україні (вплив - 37,24 %); виробничо-сировинний потенціал рослинництва (вплив - 20,73 %); стан розвитку тваринництва (вплив - 12,25 %); стан підприємств агропромислового комплексу, що обслуговують сільське господарство (вплив - 8,30 %); зміни цін на товари невиробничого споживання (вплив - 5,89 %), що забезпечило оцінку ступеня їхньої значущості;

узагальнено та систематизовано особливості формування конюнктури аграрного ринку в Україні, що дозволило сформулювати основні напрями статистичного аналізу та обґрунтувати систему статистичних показників для прогнозування конюнктури;

удосконалено:

понятійний апарат дослідження конюнктури ринку та теоретичне обґрунтування змісту поняття “конюнктура”, що дозволило розглядати його як обєкт статистичного дослідження;

концептуальний підхід до комплексного оцінювання диференціації і ранжування внутрішнього виробничого потенціалу регіональних аграрних ринків в Україні, який передбачає формування системи статистичних показників, виокремлення однорідних регіонів за допомогою кластерного аналізу та ранжування на основі інтегральних показників, що забезпечило обґрунтованість отриманих результатів;

базову модель динаміки циклів товарного виробництва Д.Л. Медоуза шляхом її доповнення блоком “формування доходів”, адаптації та параметризації відповідно до умов українського ринку, що дозволило провести аналіз взаємозвязків між елементами ринку тваринницької продукції та оцінити їхній взаємовплив;

набули подальшого розвитку:

концептуально-методологічні засади статистичного оцінювання факторів формування сукупної пропозиції на регіональному аграрному ринку України, що уможливлює використання лише інформативних ознак;

положення про те, що висока якість короткострокового прогнозу динаміки економічного, внутрішнього виробничого потенціалу національного аграрного ринку забезпечується застосуванням методу аналізу сингулярного спектру часових рядів, що прискорює впровадження цього методу у практику статистичних досліджень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні пропозицій щодо напрямів статистичного дослідження конюнктури аграрного ринку з метою забезпечення вдосконалення управлінських рішень при формуванні аграрної політики України та прогнозуванні розвитку аграрного та інших національних ринків.

Отримана комплексна оцінка регіональної однорідності має важливе практичне значення для вдосконалення стратегії розвитку й планування залежно від розміру економічного та внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку в окремих регіонах України.

Виявлені фактори утворення конюнктури та прогноз внутрішнього виробничого потенціалу агроринку в Україні можуть бути взяті за основу при виборі основних складових програм розвитку та удосконалення аграрно-промислового комплексу, а також при організації управління підприємствами АПК за умов відповідності цих програм основним тенденціям та напрямкам розвитку агроринку та інших залежних від нього ринків з метою забезпечення сталості розвитку економіки України.

Практичне значення результатів дослідження підтверджується їхнім використанням у аналітичній роботі Головного управління статистики у Харківській області при підготуванні аналітичних записок з питань оцінювання рівня та дослідження тенденцій розвитку аграрного ринку (акт про впровадження від 13 вересня 2007 р.), у діяльності ТОВ “Іскра” Купянського району Харківської області при розробленні заходів щодо забезпечення виробничої стабільності та ефективного функціонування підприємства (довідка № 091 від 29 серпня 2007 р.), а також у навчальному процесі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна при викладанні дисципліни “Економіко-статистичні методи аналізу конюнктури ринку” (довідка від 14 вересня 2007 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати виконаних досліджень, висновки і рекомендації представлено на Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень” (Харків, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку” (Хмельницький, 17 травня 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Актуальні проблеми теорії та практики економічного розвитку і міжнародної співпраці” (Харків, 20-21 квітня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача відображено у списку його публікацій за темою дисертації.

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 3,76 друк. арк., у тому числі 7 статей - у фахових виданнях з економіки та 3 - у тезах доповідей на конференціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертації складає 240 сторінок, з яких 175 сторінок основного тексту, список використаних джерел нараховує 215 найменувань. Робота містить 9 додатків, 37 таблиць, 38 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет та обєкт, методологічні та методичні засади дослідження, відображено наукову новизну отриманих результатів та розкрито їхнє практичне значення.

У першому розділі - “Теоретичні засади статистичного дослідження та прогнозування конюнктури аграрного ринку в Україні” - розкрито сутність основних понять, розглянуто особливості національного аграрного ринку як обєкта статистичного дослідження, обґрунтовано систему показників конюнктури аграрного ринку України, розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу та прогнозування тенденцій розвитку елементів агроринку.

Аграрний ринок визначають як систему економічних відносин зі зворотнім звязком між інституціональними одиницями з приводу виробництва, перероблення та споживання аграрних ресурсів за допомогою цінових механізмів.

Особливим предметом дослідження агроринку є його конюнктура. У традиційному розумінні економічна конюнктура ринку трактується як сформована на ринку економічна ситуація, що характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, товарними запасами та іншими чинниками. Обґрунтовано, що це поняття визначається динамікою цін, характеристикою факторів утворення конюнктури та ринковою інфраструктурою.

Вивчення особливостей функціонування та розвитку аграрного ринку взагалі та конюнктури аграрного ринку в Україні зокрема дозволило сформулювати основні напрями статистичного дослідження, а саме, аналіз економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції аграрного ринку, а також обґрунтувати вибір статистичних методів та розробити управлінські рішення, спрямовані на поліпшення стану аграрного ринку, забезпечення ефективного функціонування субєктів АПК та їхньої виробничої стабільності.

Аналіз, оцінювання та прогнозування конюнктури аграрного ринку доцільно здійснювати з використанням взаємоповязаних блоків показників:

а) ринкової ситуації: масштабу та типології ринку; пропорцій ринку; тенденцій розвитку ринку; циклічності розвитку ринку; ділової активності;

б) цінових;

в) характеристики факторів впливу на конюнктуру;

г) ринкової інфраструктури.

Прогнозування конюнктури аграрного ринку передбачає оцінювання перспектив його розвитку з метою визначення можливих тенденцій динаміки основних показників та факторів цього ринку. Тобто результатом прогнозу є визначення тенденцій та закономірностей розвитку факторів, які впливатимуть як на ринок тваринницької продукції, так і на аграрний ринок у конкретний майбутній період часу. Прогноз конюнктури аграрного ринку можна здійснити, оцінивши напрями і тенденції розвитку економічного і внутрішнього виробничого потенціалу та цін на продукцію секторів аграрного ринку.

У відповідності з поставленими задачами в другому розділі - “Моделювання попиту та пропозиції на аграрному ринку України” - розроблено концепцію комплексної регіональної диференціації і ранжування регіонів України за розміром економічного та внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку на основі обраних показників, за якими проведено кластеризацію та розраховано інтегральну оцінку; сформульовано основні підходи до аналізу й моделювання ринку тваринництва; досліджено можливості використання інструментарію імітаційного моделювання; здійснено адаптацію моделі до сучасних умов в Україні; проведено багатоваріантні розрахунки та аналіз отриманих результатів.

Для прогнозування розвитку окремих регіонів України (АРК, областей та їхніх сукупностей), аграрні ринки яких обєднані в одне економічне ціле, доцільно виділити найбільш однорідні елементи регіональної системи, тобто розділити їх на подібні групи, які схожі між собою за розміром економічного, внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку та ефективністю його використання.

При обєднанні регіонів України у 3 групи за 17 показниками з використанням методу к-середніх отримано групування, наведене в табл. 1. Необхідність проведення комплексного дослідження агроринку України в регіональному розрізі зумовлює потребу не лише в групуванні регіонів залежно від розміру внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку, а й в ранжуванні їх за тими ж ознаками, за якими здійснено класифікацію з використанням кластерного аналізу.

Таблиця 1

Групування виокремлених однорідних регіональних зон України за розміром економічного та внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку у 2005 р.

Слід зазначити, що групування регіонів України після проведення кластерного аналізу та групування за розрахованою багатомірною середньою доповнюють одне одне і дають обєктивні та науково обґрунтовані результати. Ступінь узгодженості отриманих результатів підтверджено на основі розрахунку коефіцієнта кореляції рангів Кенделла. В ході дослідження доведено доцільність комплексного застосування кластерного аналізу та ранжування.

Проведений аналіз свідчить, що регіони першої групи мають достатньо високий економічний та внутрішній виробничий потенціал аграрного ринку.

Регіони, які належать до другої групи, - середній рівень (високий рівень розвитку тваринництва та низький рівень рослинницької галузі). Третя група характеризується низьким рівнем потенціалу тваринництва та середнім рівнем потенціалу рослинництва.

Для аналізу взаємозвязків між елементами аграрного ринку на прикладі субринку тваринницької продукції використано імітаційну модель динаміки циклів товарного виробництва Д.Л.Медоуза, яку доповнено, модифіковано й адаптовано з урахуванням особливостей функціонування даного ринку в Україні.

Основні звязки модифікованої імітаційної моделі ринку свинини зображено на рис. 1.

Рис. 1. Скорочена діаграма причинно-наслідкових звязків модифікованої автором імітаційної моделі ринку свинини.

Доведено, що з погляду на особливості формування попиту на свинину в Україні обовязково необхідно враховувати рівень доходів споживачів цього товару, а також його вплив на обсяги споживання. Це зумовило необхідність доповнення моделі блоком “Формування доходів”.

Побудована модель цілком адекватно реагує на зміну ціни за кілограм живої ваги свині. Збільшення ціни на 5 грн. за кілограм веде до зниження споживання свинини в Україні на 5,9 тис. тон на рік, а зниження ціни на 5 грн. ? до зростання споживання свинини на 16,9 тис. тон на рік.

Моделювання та аналіз прогнозу динаміки споживання свинини при доході на одну особу вище 1050 грн. на місяць дозволяє стверджувати, що збільшення доходу з 1050 до 1200 грн. дає значно менший приріст споживання свинини (3,1 тис. т), ніж збільшення доходу з 900 до 1050 грн. (14,1 тис. т). Це можна пояснити дією такої властивості споживання, як насичуваність товаром, тобто приріст доходу витрачається не на додаткову кількість свинини, а на інші товари. При доході на одну особу більш ніж 1200 грн. споживання свинини взагалі не змінюється, оскільки відбувається повне насичення споживача цим товаром.

Модифіковану й адаптовану базову імітаційну модель динаміки циклів товарного виробництва Д.Л.Медоуза, що розглядає весь цикл виробництва продукту від витрат на корми до споживання готової продукції населенням, доцільно використовувати для оперативного дослідження конюнктури ринків свинини та яловичини з урахуванням особливостей функціонування аграрного ринку України.

У третьому розділі - “Моделювання та прогнозування конюнктури національного аграрного ринку з використанням багатомірних статистичних методів” - проведено моделювання сукупної пропозиції на аграрному регіональному ринку з використанням канонічного кореляційного аналізу; виділено та ранжовано основні фактори утворення конюнктури українського аграрного ринку; запропоновано методику прогнозування економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції ринку тваринництва в Україні.

При прогнозуванні конюнктури ринку канонічні кореляції дозволяють виявити фактори, що мають найбільший вплив на сукупний попит та сукупну пропозицію на ринку.

Для економіко-статистичного аналізу сукупної пропозиції на регіональних аграрних ринках з використанням канонічного аналізу на основі статистичного матеріалу, що відображує стан конюнктури аграрного ринку Харківської області у 2006 р., сформовано два блоки показників: факторний (17 показників) та результативний (4 показника).

Канонічний кореляційний аналіз дозволив вилучити неінформативні ознаки та виділити три пари змінних, кожна з яких характеризує максимальні звязки між відповідними результативними показниками сукупної пропозиції на аграрному ринку Харківської області та обраними факторними ознаками (табл. 2). Вихідні дані Х і Y було приведено до стандартизованого виду, тому коефіцієнти у виразах для канонічних змінних характеризують ступінь впливу відповідних ознак і показників, що дозволило отримати їхні ранжовані послідовності.

Таблиця 2

Пари канонічних змінних, отримані у результаті аналізу сукупної пропозиції на аграрному ринку Харківської області у 2006 р.

Пара № 1. Дуже щільний звязок () існує між обсягом реалізації молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами (Y₂), з одного боку, та поголівям ВРХ у сільськогосподарських підприємствах (Х₄), з іншого.

Пара № 2. Щільний звязок () між змінними другої пари зумовлений впливом площі ріллі (Х₁) на обсяг реалізації зернових культур сільськогосподарськими підприємствами (Y₄), а також залежністю обсягу реалізації худоби та птиці (Y₁) від площі пасовища (Х₃).

Пара № 3. Суттєвий звязок () змінних третьої пари свідчить про залежність між площею ріллі (Х₁) та обсягами реалізації олійних культур сільськогосподарськими підприємствами (Y₃), а також про залежність обсягу реалізації худоби та птиці (Y₁) й зернових культур сільськогосподарськими підприємствами (Y₄) від кількості господарських підприємств (Х₁₁).

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що розвиток сільського господарства у Харківській області має екстенсивний характер, а аграрна економіка області спрямована на виробництво молока та молочних продуктів і на оброблення землі для вирощування зернових та олійних культур.

Для виділення факторів утворення конюнктури аграрного ринку України, які необхідно враховувати при прогнозуванні конюнктури, застосовано метод головних компонент та оброблено сукупність обєктів (25 адміністративних одиниць України), що характеризувались 24 ознаками.

Проведене моделювання на основі методу головних компонент дозволило виділити з великої сукупності факторів лише декілька вагомих, а також дало можливість уникнути субєктивізму при визначенні таких факторів. До уваги було взято пять факторів (їхні власні числа більші за одиницю), які пояснюють 84,41% ринкових коливань (рис. 2). Для економічної інтерпретації після знаходження простої факторної структури в дослідженні використовувались лише ті факторні навантаження, значення яких більші ніж 0,7.

Перша головна компонента щільно повязана з доходами населення (Х₁₃), викидами шкідливих речовин (Х₁₄), споживанням дизельного пального (Х₁₅), перевезенням вантажів автомобільним транспортом (Х₁₆ ), інвестиціями в основний капітал (Х₁₈), прямими інвестиціями в регіони (Х₂₂), обсягами експорту (Х₂₀) й імпорту (Х₂₁) товарів та часткою продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (Х₂₃). Ці ознаки не мають прямого звязку з сільським господарством. Тому перша головна компонента може бути проінтерпретована як загальноекономічна ситуація в Україні. Вона пояснює 37,24 % коливань конюнктури аграрного ринку.

Рис. 2. Сумарний внесок факторів (головних компонент) у коливання конюнктури аграрного ринку.

Друга компонента повязана з ознаками: Х₂ - кількість діючих сільськогосподарських підприємств, Х₃ - посівні площі сільськогосподарських культур, Х₆ - валовий збір зернових культур. Найвпливовішими ознаками цієї компоненти є Х₃ та Х₆, тому третьою компонентою є виробничо-сировинний потенціал рослинництва. Вона пояснює 20,73% коливань конюнктури аграрного ринку.

Третя компонента найбільше навантажує ознаки: Х₄ - поголівя великої рогатої худоби, Х₉ - виробництво молока. Вона інтерпретується як узагальнений фактор розвитку тваринницької галузі сільського господарства і обумовлює 12,25% ринкових коливань.

Четверту компоненту характеризують ознаки: Х₁₀ - виробництво мяса, Х₁₇ - індекси обсягу продукції промисловості. Ця компонента обумовлює 8,30% ринкових коливань і може бути проінтерпретована як стан сфер агропромислового комплексу, які обслуговують сільське господарство.

Пята компонента пояснює 5,89% ринкових коливань. Вона повязана з ознакою Х₁₉ - індекси споживчих цін, тобто ця компонента є ціновим фактором розвитку сільського господарства.

Слід зазначити, що для прогнозування використовуються різноманітні статистичні методи. В результаті вивчення та використання різних методів прогнозування було зроблено висновок про те, що переваги багатьох методів дослідження часових рядів поєднує Singular Spectrum Analysis (SSA), що у вітчизняній літературі має назву “Гусениця”. Відмінною рисою цього методу є те, що він не вимагає попереднього завдання моделі ряду, але дозволяє розкладати часовий ряд на складові, які можна інтерпретувати як тренд, періодичні компоненти й шум. При цьому не треба заздалегідь знати параметричний вид тренду, а також наявність коливальних компонентів й їхніх періодів.

В ході аналізу вихідні одномірні часові ряди економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції ринку тваринництва було перетворено в багатомірні, проведено їх дослідження із застосуванням методу головних компонент та подальше відтворення одномірного ряду, а також прогнозування виділених окремих складових вихідного ряду.

Інтерпретація складових часових рядів підтверджується візуальним аналізом одномірних та двомірних графіків головних компонент. На рис. 3 на прикладі ряду виробництва мяса усіх видів у живій вазі в Україні проілюстровано знаходження пар головних компонент, що відповідають одній гармоніці. Період коливань визначається кількістю вершин багатокутника, отриманого при попарному зображенні обраних головних компонент.

Аналіз власних чисел та головних компонент дозволив виділити їхні пари, що відповідають одній гармоніці з певною довжиною періоду (табл. 3).

Таблиця 3

Виділені складові часових рядів

На підставі аналізу отриманих результатів зроблено висновки про наявність сезонних складових практично у всіх розглянутих часових рядах. Циклічні складові (4-річна, 3-річна, 2-річна) присутні у рядах динаміки поголівя великої рогатої худоби (ВРХ) та свиней, а також у рядах цін на худобу, молоко та молочні продукти.

Прогнозування елементів економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продуктів тваринництва аграрного ринку в Україні проведено з використанням програми ”Caterpillar” на базі щомісячних даних за період з січня 2001 р. по червень 2007 р. Розраховані прогнозні значення (табл. 4) були порівняні з офіційними статистичними даними [Статистична інформація [Електронний ресурс] / Держкомстат. України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/].

Таблиця 4

Прогнозні та фактичні значення часових рядів у липні - листопаді 2007р.