2

Відкритий Міжнародний Університет Розвитку Людини "Україна"

Індивідуальна робота

Технологія соціальної роботи з військовослужбовцями

Студентки СР-ІІІ

Онищенко Ольги

План:

o Програма по наданню соціально-психологічної допомоги.

o Розвязання найбільш актуальних проблем особистісного та емоційного характеру.

o Форми соціальної роботи:

o Соціально-психологічний тренінг

o Комплекс психо-корекційних вправ

o Комплекс діагностичної роботи

o Лекції, які несуть профілактичний та інформаційний характер

o Організація соціальної роботи з військовослужбовцями:

o "Психологічний десант"

o Клуб роботи з допризовною молоддю

o Етапи соціальної роботи з допризовною молоддю.

У мирний час призиваються до лав Української Армії придатні до служби за станом здоровя і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років (Закон України "Про загальний військовий обовязок і військову службу"). Саме цей вік (18-20 років) вважається одним із надзвичайно складних і відповідальних у плані становлення особистості в процесі набуття молодою особою соціального та професійного досвіду, адаптації та входження її в суспільні життя. Призов молодої людини до лав Збройних сил - докорінна зміни для неї звичайного середовища, порядку існування, відірваність від родини та близьких.

Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває у вакуумі, ізоляції від зовнішнього світу, підпадає під вилив внутрішньо військових як позитивних, так і не рідко негативних чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями

Виходячи з актуальності проблеми, програма соціальної роботи з військовозобовязаною молоддю ставить за мету організацію надання допомоги призовникам та військовослужбовцям у вирішені соціально-психологічних проблем шляхом падання Інформаційних, психологогічних і корекційних послуг. При цьому визначено домінуючим індивідуальний адресний підхід та створення системи комплексного впливу на особистість.

Реалізація програми спрямована на вирішення таких завдань:

· зменшення кількості злочинів серед військовослужбовців, а також випадків ухиляння від проходження служби у Збройних силах;

· формування стереотипу поведінки допризовної молоді на усвідомлене проходження строкової служби у Збройних силах України;

· створення комплексної системи соціальної допомоги військовозобовязаній молоді.

Діяльність програми спрямована на роботу з такими категоріями клієнтів:

- призовники юнаки 18 років, які призиваються на дійсну строкову військову службу;

- військовослужбовці - особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних сил України;

- члени родин призовників та військовослужбовців - батьки, дружини, діти й інші близькі родичі призовників та військовослужбов-ців, а також опікуни й особи, які здійснюють піклування над призов-никами;

- молодь, яка звільнилася із Збройних сил України.

У роботі з військовослужбовцями строкової служби у військових частинах України психологи центрів соціальних служб для сімї, дітей і молоді ви-явили, що найбільш актуальними в їхньому середовищі с проблеми особистісного та емоційного характеру, такі, як: емоційне напруження й особистісна тривожність; "скриті" конфлікти; відсутність навичок позитивного вирішення міжособистісних стосунків; психологічна несумісність; проблема адекватності самооцінки.

Досвід роботи спеціалістів центрів демонструє, що найбільш ефективними методами роботи з військовослужбовцями строкової служби є:

- індивідуальне консультування з використанням проективних методик;

- методи релаксації;

- ігрові техніки особистісного росту.

Дані методи ефективні в звязку з тим, що використовуються з урахуванням специфіки армійської служби.

Рівень "офіцер - солдат" передбачає, що солдат, як правило, виступає не в ролі субєкта спілкування, а в ролі обєкта спілкування. Його дії практично цілком регулюються наказами, тому що солдат не мас можливості проявити себе як особистість. Для дисципліни це добре, а для розпитку особистісних якостей - не завжди. Підпоряд-кованість у ситуації армійської служби, яка не обговорюється, є також одним із чинників зниження самооцінки особистості. Тому, крім фізичного розвитку, необхідно також розвивати морально-психологічний рівень військовослужбовців строкової служби.

Будь-яка міжособистісна взаємодія повязана не менше з переда-чею інформації, але й з тим, як вона подається, і як ми її сприймаємо. Не завжди в умовах армійською підпорядкування військовослужбовці мають справу з тим, що їм до душі. Якщо у них у звязку з цим Уявляються негативні емоції, і вони не вміють їх оцінювати, усвідомлювати справжню локальну причину їх появи, не мають навичок спря-мовувати їх у будь-яке русло своєї служби, то рівень емоційної напруги підвищується, причому без контролю свідомості. Критична маса негативних переживань збільшується, і на певному етапі змінюється таким станом, який можна кваліфікувати як погранично психічний. Тому в умовах армії для військовослужбовців важливо розвивати умін-ня оцінювати і регулювати свої емоції, почуття і переживання.

Спілкування за допомогою ігрових технік дає можливість відволікатися від рутинних обовязків служби, дає заряд позитивних емоцій, знімає емоційну напругу. Повернення до своїх повсякденних обовязків, до спілкування з товаришами по службі носить якісно інший характер, а саме - крізь призму нового емоційно-позитивного досвіду, що, у свою чергу, опосередковано покращує психологічний клімат у мікрогрупах військовослужбовців.

Основні проблеми звернень військовослужбовців, що потребують проведення індивідуальних консультацій стосуються таких питань:

- проблеми особистості - внутрішньоособистісні конфлікти, про-блеми стосунків із оточенням, адаптація до військового колективу, зняття психологічної напруги, перевантаження, соціальна ізоляція, підтримання звязків із родиною;

- аспекти армійського життя - нестатутні взаємовідносини, про-блеми першого та останнього періодів служби, суїцидальні та гоміцидні наміри;

- сімейні питання - внутрішньосімейні конфлікти, виховання дітей у родині.

Під час індивідуальних консультацій психологи ЦСССДМ використо-вують як методи психологічного впливу, бесіди із елементами переко-нання та навіювання.

Основна спрямованість групових консультативних занять - гар-монізація міжособистісних стосунків у середовищі молодих воїнів, у тому числі і сімейних, вирішення прихованих конфліктів, оптимізація групових комунікацій, подолання проблем соціальної ізоляції

Однією із найбільш ефективних форм профілактично-корекційної роботи у військових колективах е соціально-психологічний тренінг. Тренінгові заняття полегшують і прискорюють процес оволодіння знан-нями, вміннями і навичками ефективної соціальної поведінки, сприя-ють оптимізації комунікативних можливостей людини, створюють мо-жливості для більш повного самопізнання і самовизначення.

Зміст проведених спеціалістами ЦСССДМ соціально-психологічних тренінгів у військових частинах в основному спрямованих на розвиток комунікативних здібностей, сприяння згуртованості військового колек-тиву, стимулювання особистісного зростання, розвитку творчих здібностей, адаптаційних можливостей, безконфліктного, позитивного, конструктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоційної напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, розвиток вербальної та невербальної комунікації, емпатії, попередження конфліктних ситуацій, формування адекватної самооцінки, релаксацію тощо.

Спеціалісти ЦСССДМ у роботі з молоддю використовують комплекс пснхокорекційних вправ із використанням рольових ігор, мозкового штурму, релаксаційних технік, методики зворотного звязку, арттерапії, сімейної терапії, методики корекції депресивних станів та сприяння адаптаційним можливостям, елементів феноменологічної психодрами, гештальдтерапії, когнітивних, поведінкових методик та технік психодинамічної терапії.

За соціальним замовленням заступників командирів із виховної роботи військових підрозділів спеціалісти проводять також комплекс діагностичного обстеження, що дозволяє визначати групи ризику, серед військовослужбовців, які потребують індивідуальної та групової корекційної роботи. За результатами психодіагностичних досліджень психологи надають заступникам військових частин з виховної роботи практичні рекомендації щодо визначення причин і сфери конфлікту в групах, формування сприятливого мікроклімату у військовому колек-тиві, шляхів здійснення психологічного управління діяльністю членів групи, методик ефективного впливу на особистість підлеглих (особли-во тих, хто належить до "групи ризику"), організації змістовного до-звілля військовослужбовців, формування навичок конструктивного безконфліктного спілкування, вдосконалення програми психологічної підготовки молодших офіцерів тощо.

Окремим методом соціальної роботи є використання лекцій, які несуть профілактичне й інформаційне спрямування. Лекції за змістом в основному спрямовані на попередження негативних явищ у військовому середовищі, зокрема, ВІЛ/СНІДу, хвороб, що передаються статевим шляхом, позастатутних відносин, а також профілактику конфліктів, подолання стресових ситуацій. Лекції інформаційного спрямування, як правило, стосуються основних напрямів державної молодіжної політи-ки, роботи центрів соціальних служб для молоді, релаксації та техніки психологічного розвантаження, психологічної природи спілкування, профорієнтації та юридичних аспектів працевлаштування, пільг війсь-ковослужбовців, особливостей психологічної роботи з особовим скла-дом Збройних сил, соціально-психологічних особливостей управління військовим колективом тощо.

Організація соціальної роботи

Практична соціальна робота з військовозобовязаного молоддю пе-реважно реалізується через діяльність консультативних пунктів при військових комісаріатах, військових частинах та під час проведення акцій "Психологічний десант" у військових частинах. Форми і методи соціальної роботи вибираються з урахуванням напрямів роботи, категорій молоді і потреб конкретних військових колективів на основі угод про спільну діяльність, що укладаються між ЦСССДМ та командуванням військових частин, військових комісаріатів.

Діяльність консультативних пунктів. Консультативний пункт при військових комісаріатах, військових частинах є спеціалізованим формуванням центрів соціальних служб для молоді, метою діяльності якого є надання соціальних послуг призовної молоді.

Завдання соціальної роботи спеціалістів ЦСССДМ на консультатив-них пунктах Ігри військкоматах передбачають: створення банку даних призовної молоді;

проведення індивідуальних та групових діагностичних, профорієнтаційних консультацій з призовниками для визначення рівня психолого-професійної підготовки до військової служби;

- за результатами діагностичних досліджень психологи надають рекомендації До призовної комісії щодо психологічної готовності призовників та військово-профссійного визначення у військових майбут-ньої служби;

- надання індивідуальних консультацій та проведення бесід психолого-педагогічного, правового, профілактичного, інформаційного чи змісту з призовниками та їх батьками;

- проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комунікативні, інформаційні, емоційні) з метою стимулювання адаптаційних можливостей призовників та зняття психологічної напруги;

- проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення, рівня сподівань та підготовленості призовників до військовім служби;

- організація постійного листування з військовослужбовцями, які стоять на обліку в консультпункти з метою психологічної підтримки і надання їм інформаційної допомоги ("Пошта довіри").

Робота соціальних працівників консультативних пунктів, що діючі, при військових частинах, спрямована на надання соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги, як військовослужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей.

Соціальна робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:

- соціально-психологічна адаптація військовослужбовців строкової служби до умов проходження служби в Збройних силах, від цього стану роботи залежить проходження подальшої служби призовника;

- соціальна профілактика негативної поведінки військовослужбовців, передбачає попередження аморальної, протиправної поведінки;

- соціально-психологічна реабілітація юнаків, які звільняються з лав Збройних сил;

- профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СНІДу під час проходження служби;

правова освіта щодо висвітлення юридичних та соціальних пільг військовослужбовців під час служби і після її завершення.

У роботі консультпунктів наявна як індивідуальна, так і групова форми роботи, в яких практикується проведення бесід, тестів, рольових ігор, аутотренінгів, тренінгових занять, опитувань. При цьому слід зазначити, що проведення такої діяльності має бути систематичним.

Формою соціальної роботи з військово зобовязаною молоддю є проведення "Психологічного десанту" - виїзду психологів ЦССМ у військові частини та їх підрозділи з метою на дання комплексу соціальних послуг військовослужбовцям та членами їхніх сімей.

Варто відзначити, що, зазвичай, робота у військових частинах проводиться поетапно. Спочатку психологами розробляється загальний психологічний портрет частини, проводиться діагностична частина роботи із застосуванням психологічних методик, далі, відповідно до потреби, профілактично-корекційна робота, спрямована на покращання морально-психологічного клімату у військових підрозділах, гармонізації міжособистісних стосунків, сприяння психологічному комфорту військовослужбовців, згуртуванню військових колективів, зміцнення звязку з родинами, попередження прояву негативних явищ, станів, зняття психологічної напруги.

Аналіз результатів психологічних десантів, як основних форм соціальної роботи з військовослужбовцями, засвідчує, що робота психологів у військових частинах сприяє позитивним морально-психо-логічним змінам у військових колективах.

Клуб роботи з допризовною молоддю - це також одна із форм со-ціальної роботи з допризовною молоддю. Досвід такої діяльності ЦСССДМ у різних областях (у 2001-2002 роках) засвідчує позитивні ре-зультати.

Основними завданнями функціонування клубу по роботі з допри-зовною молоддю є:

* формування у молоді почуття любові до України, українського народу;

* підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в ар-мії;

* наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, профілактика негативних явищ;

* моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;

* правова освіта молоді.

Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забезпечення. Це питання вирішується на підставі угод між військовою частиною і ЦСССДМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військовослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залу-чаються також спеціалісти ЦСССДМ, військкомату, тренери спортивної ніколи.

Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:

· фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної школи;

· психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється психологом ЦСССДМ у формі тестів, тренінгів, рольових ігор, бесід, лекцій;

· бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіцерами військової частини;

· заняття по вивченню законодавства про військову службу, забезпечення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді, військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалісті) ми центру, військкомату;

· попереджу вально-профілактична робота з молодими людьми (профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).

Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслю-вати переваги та труднощі військового життя.

Етапи соціальної роботи з військовозобовязаною молоддю

Перший етап

* соціально-психологічне вивчення особистості призовника, він є важливою частиною підготовки призовника до війсь-кової служби і передбачає оцінку моральних якостей і суспільної акти-вності військовослужбовця, мотивів його поведінки і діяльності, військово-професійної спрямованості, особливостей спілкування і поведінки в колективі та інших індивідуально-психологічних якостей, формуван-ня яких обумовлене, головним чином, процесом виховання і виконання визначених видів діяльності в суспільстві.

Соціально-психологічне вивчення особистості військовослужбовця проводиться спеціалістами ЦСССДМ, які працюють при військкоматах і призовних пунктах, і полягає у вивченні певних якостей особистості:

- морально-вольові якості (почуття громадського обовязку, відпо-відальність, чесність, мужність, самовладання і витримка, дисципліно-ваність та інші);

- військово-професійна спрямованість (головні мотиви діяльності, професійні інтереси, схильності й захоплення);

- особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм, товариськість, лідерські схильності, організаторські та педагогічні зді-бності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та інше).

Робота по вивченню особистості військовослужбовця передбачає вирішення кількох важливих питань. З цією метою використовуються різні методи:

1.Аналіз документів особової справи дозволяє отримати інфор-мацію про біографічні дані, моральні та індивідуально-психологічні якості, військово-професійну спрямованість і загальноосвітню підготов-леність військовослужбовця. Аналіз документів дозволяє визначити го-ловні напрями подальшого, більш ретельного виявлення індивідуаль-них особливостей військовослужбовця за допомогою інших методів соціально-психологічного вивчення і психофізіологічного обстеження.

2.Застосування методу спостереження - це один із найбільш обєк-тивних та надійних методів психології. Він дозволяє здійснювати ціле-спрямоване і систематичне вивчення дій, вчинків, поведінки особистос-ті в цілому, ставлення до служби і до різноманітних явищ навколиш-ньої дійсності з метою викриття, реєстрації та аналізу тих фактів, які можуть характеризувати спрямованість, характер, здібності та інші індивідуально-психологічні якості молодої людини. Усі дані спостере-ження повинні записуватися, систематизуватися, оброблятися з ураху-ванням інформації, отриманої за допомогою інших методів.

3.З метою більш чіткого визначення основних проблем, з якими стикається допризовна молодь, її ставлення до служби в армії, аналізу напрямів патріотично-військового виховання молоді проводиться ан-кетування молоді допризовного віку. Питання в основному стосуються професійної спрямованості (мотивів, інтересів, захоплень), моральних і психологічних якостей особистості, стилю спілкування і поведінки та характерологічних особливостей.

4.Біографічний метод. Головними джерелами біографічного ме-тоду є: офіційні біографічні документи (характеристики, автобіографії тощо); практичні результати діяльності; автобіографічні дані.

Основними компонентами інтерпретації (обробки) біографічного матеріалу є:

- виявлення факторів розвитку даної людини (середовище розви-тку власної діяльності людини та ін.);

- виявлення індивідуальних фаз життєвого шляху; аналіз структури факторів у кожній фазі;

- виявлення звязку між фазами індивідуального розвитку люди-ни.

5.Орієнтовна анкета - опитування, орієнтоване на визначення основних видів спрямованості людини:

- особистої, тобто спрямованості на себе, коли має місце перевага мотивів особистого благополуччя, прагнення до лідерства, престижу;

- колективістської, тобто спрямованості людини на взаємні дії, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі;

- ділової, тобто спрямованості на завдання, відображає перевагу мотивів, породжених самою діяльністю, захопленням процесом діяль-ності, безкорисливе прагнення до знань, до оволодіння новими навичками і вміннями.

6.Психодіагностичні методики, спрямовані на визначення основ-них властивостей особистості людини:

вивчення рівня самоконтролю;

- визначення ціннісних орієнтацій особистості;

- оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-КОР);

- визначення типу поведінки особистості в конфліктній ситуації;

- визначення тенденцій поведінки особистості в групі.

7.Індивідуальна співбесіда. Це один із найбільш діючих методів вивчення особистості і, як правило, він є заключним етапом соціально-психологічного вивчення військовослужбовця. Бесіда є цілеспрямова-ним засобом вивчення військовослужбовців і потребує певних умов і відповідної методики проведення. Однією з перших умов високої ефе-ктивності бесіди полягає у ретельній підготовці до її проведення. Бесі-да дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан моло-дої людини, деякі особливості поведінки, схильності й захоплення, найбільш виражені здібності.

Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦСССДМ про-водять роботу з допризовною молоддю і при-зовниками в школах, професійно-технічних училищах, технікумах, на збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:

- правова освіта молоді (лекції "Військові обовязки", "Закон і служба в Збройних силах", "Права військовослужбовців у військовому статуті" тощо);

- підвищення ефективності військово-патріотичного виховання до-призовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної ні й н й, учасниками бойових дій тощо);

- активізація особистіних інтересів (організація ігор КВК між командами шкіл і військових частин);

- висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбовцями у молодіжних радіопередачах, пресі тощо.

Адаптація до військової служби. Протягом служби військовослужбовець неодноразово переживає критичні періоди, сутність яких зале-жить від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають її ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінка цінностей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командую чому складу військових частин необхідний аналіз того, наскільки адек-ватно військовослужбовці переживають і усвідомлюють критичні мо-менти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.

Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військовослужбовців до умов армійського життя, що використовується спе-ціалістами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповнення анкет:

* для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення" (АМП-1.95);

- для військовослужбовців І і II періодів служби (МП-2);

- для солдатів та сержантів (БП-1.95);

- для солдатів та сержантів "Стан морально-психологічної підго-товки солдатів і сержантів строкової служби у зєднанні (частині)";

- для членів сімей військовослужбовців "Соціально-правова захищеність військовослужбовців та членів їхніх сімей у зєднанні (частині) та заходи щодо її посилення".

Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні проблеми та негаразди, які турбують військовослужбовців, а саме: прояви нестатутних взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцері до виконання своїх обовязків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.

Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов прохо-дження військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етап передбачає проведення загальної діагности-ки особистості солдата на визначення готовності до проходження ним строкової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особистісних якостей, емоційно-вольової сфери, пізнавальних власти-востей.

Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбов-ців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться ін-дивідуальна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особистісному ро-сту тощо.

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є падання соціально-психологічної підтримки в адаптації до військової служби. Оп-тимально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і конструювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на стані адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до вій-ськової служби мають вміщувати такі моменти:

- адаптація нового поповнення до військової служби;

- навички конструктивного спілкування;

- згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соціа-льно-психологічний клімат - стійкий психічний настрій, що виявляєть-ся у ставленні людей один до одного, до спільної справи. До пока-зників соціально-психологічного клімату відносять також самопочуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.

В умовах військового колективу формування Соціально-психологіч-ного клімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає на самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинни-ком формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлеглих, рівень вміння командного складу впливати на формування стосунків у військовому колективі.

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регла-ментація стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належності даному колективу -- це можна розглядати як основний кри-терій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формування доброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦСССДМ щодо вивчення соціально-психоло-гічного клімату військового колективу стосується двох напрямів діаг-ностики: взаємин військовослужбовців між собою; командирів і підлеглих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спря-мовані психодіагностичні методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями:

- вивчення міри задоволення людини від приналежності даному колективу;

- вивчення соціально-психологічного клімату в колективі;

- оцінка морально-психологічного клімату взводу або роти

Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя і спілкування у військових частинах мають специфічний харак-тер. Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішньовійськових, нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбо-вець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.

Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до по-рушення військової дисципліни, що базується на результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме на виявлення негативних чинників, які провокують тактику поведінки військовослужбовців, що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою зменшення ризику порушень у подальшому:

- анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спромо-жних залишити частину (СЗЧ-4);

- анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);

- анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);

- анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дисциплінарному батальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);

- анкета для військових, які припустилися нестатутних взаємосто-сунків (НУВ-2.95);

- анкета з проблем викорінювання нестатутних взаємин в армії (НВО-К-1).

Результати опитування дозволяють визначити основні причини по-рушень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині на усунення причин.

Профілактика суїцидальних проявів. Проблема самогубств існує її Збройних силах вже давно. У військовому середовищі існує багато по дій, які можуть ініціювати суїцидальні роздуми і навіть спроби суїциду. Це можуть бути учбові тривоги, марші, навчання, інші учбове бойові завдання, повязані з раптовою напругою фізичних і духовних сил. Деякі військовослужбовці в таких випадках особливо гостро відчувають свою професійну непідготовленість, слабкість, безвихідь. Вони приховують свої почуття від товаришів по службі, соромляться попрохати в них підтримки, замикаються в собі, шукають спроби відволікатися від своїх думок і переживань. Але стрес не проходить, а, навпаки, посилюється, службові обовязки виконуються все гірше, помилки і прорахунки стають більш серйозними і тяжкими. З цією метою пропонується структура програми профілактики суїцидальних проявів:

виявлення групи суїцидального ризику;

- орієнтація командування підрозділу у вирішенні проблеми про-філактики суїциду;

- оптимізація позитивної спрямованості, емоційних факторів середовища та життєдіяльності;

- формування переконаності у вищій цінності людського життя, у принциповому подоланні перешкод;

- проведення психологічних та психопрофілактичних заходів;

- виявлення і вирішення суїцидогениих ситуацій;

- індивідуальна бесіда з військовослужбовцями, включеними до суїцидогенних ситуацій;

- допомога у подоланні перешкод, вирішення суперечностей. Кваліфіковану допомогу щодо більш глибокого вивчення клієнта

можуть дати медичні працівники. Проводячи амбулаторні прийоми, постійно спілкуючись з усім особовим складом, військовий лікар має можливість систематично спостерігати за поведінкою солдатів і матросів строкової служби, відзначати їхні особливості і виявляти їх причини або інших відхилень в їхній поведінці.

Багато потрібних даних можна отримати завдяки листуванню з батьками, зі школою, підприємствами, військкоматами. Достовірність методики підвищується завдяки розширенню джерел інформації і способів вивчення особистості.

Обовязковою складовою роботи з профілактики суїцидальних проявів серед громадян обовязковою є профілактична бесіда, необхід-ність якої виникає з моменту виявлення клієнтів, які перебувають у передсуїцидальному стані.

Для запобігання спроби самогубства важливо вчасно встановити з особою, яка потрапила у біду, людяний, довірливий контакт, вступити і ним у товариське спілкування.

Бесіди з клієнтом, який перебуває у стані психологічної кризи, справа дуже тонка, специфічна і потребує старанної попередньої підготовки. Така бесіда складається кількох послідовних етапів, кожний з яких має своє специфічне завдання і передбачає використання специ-фічних прийомів, про що йшлося вище.

Військово-патріотичне виховання молоді, підготовка призовної мо-лоді до проходження служби у Збройних силах України, соціальна адаптація військовослужбовців строкової служби, профілактика нега-тивних явищ у військовому середовищі, сприяння змістовному дозвіл-лю військовослужбовців, адаптація молодих людей, які звільнилися з лав Збройних сил, до цивільного життя, є на сьогодні актуальними аспектами в системі реалізації соціальної молодіжної політики.

Соціальна робота центрів соціальних служб для молоді з призов-ною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей є комплекс-ною та інтегративною. Водночас із вирішенням специфічних проблем, повязаних із проходженням молоддю військової служби, соціальні працівники впроваджують систему заходів соціальної профілактики негативних явищ (схильності до девіантної, адитивної, деліквентної поведінки, розповсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ/СНІДу), злочинності та правопорушень, пропагують здоровий спосіб життя, вирішують питання змістовного відпочинку, дозвілля, вторинної зайнятості допризовної та призовної молоді, військовослуж-бовців та юнаків, які звільнилися з лав Збройних сил, надають психолого-консультативну, інформаційну допомогу військовозобовязані! молоді та членам їхніх сімей, а також науково-методичну та практичну допомогу офіцерам з питань виховної роботи.

Список використаної літератури:

1, Закон України "Про загальний обовязок і військову службу"

2, "Технологии соцыальной работы", под. ред. Холостовой, Инфра-М, Москва, 2003 год.

3, "Соціальна робота: технологічний аспект", творчий колектив, Київ, 2004 рік.