2
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
“Соціальні проблеми у ЗМІ"
Зміст
- Вступ
-
- 1. Конституційно-правовий статус ЗМІ в суспільстві
- 1.1 Ефективність і дієвість преси з питань соціального захисту населення
- 1.2 Проблеми соціального захисту у нормативних актах
- 2. Аналітична частина
- 2.1 Інформаційна насиченість
- 2.2 Актуальність, своєчасність, новизна
- 2.3 Обєктивність і доступність
- 2.4 Жанрова різноманітність
- Висновки й пропозиції
Вступ
Тема даної курсової є дуже актуальною, адже соціальним проблемам з кожним днем приділяється все менше уваги І вони не вирішуються. ЗМІ, впливаючи на свідомість людини, спонукають іі до соціальної активності, змінюють її суспільну та виробничу діяльність. Саме життя покликало засоби масової інформації стати на стороні інтересів кожної людини. Особливо важливо відстоювати ці інтереси у перехідний період, коли нелегкі процеси утвердження ринкових трансформацій справляють величезний вплив не лише на соціальні почуття груп населення, але й позначаються на долі кожної людини.
Одним з основних напрямків висвітлення проблем соціального захисту населення є конкретні поради читачам про те, як вижити у нинішніх непростих умовах. Особливу увагу варто приділяти найменш соціально захищеним верствам населення - пенсіонерам, дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сімям. Необхідно подавати матеріали про їхнє життя, про благодійну допомогу. Важливо залучати спеціалістів, які б знайомили населення з його правами, розяснювали закони, що стосуються соціальної захищеності, коментували позицію держави в питаннях соціального забезпечення, відповідали на листи, тощо.
За часів Радянського Союзу практично не поставали питання соціальної захищеності людей, оскільки держава приховувала справжній стан речей і штучно створювала ідеальний образ свого народу - всі були на одному рівні, не існувало різних прошарків населення. Нові економічні умови вимагали осмислення сучасної політики та наполегливої праці. Не кожна людина змогла пристосуватися до цих умов. Як наслідок, постраждали найменш захищені верстви населення - інваліди, пенсіонери, діти-сироти.
У матеріалах про соціальний захист людей преса має привертати увагу владних структур до таких проблем;
надання матеріальної допомоги малоімущім;
споживчий ринок, його залежність від лібералізації цін та підприємницьких свобод;
хід економічних реформ, їх оцінка людьми, недоліки реформ.
В сучасних умовах проблеми соціального захисту населення та політичної нестабільності набувають особливої гостроти, що вимагає пошуків механізмів злагоди, консолідації різних громадсько-політичних сил в імя громадянського миру. Преса має розповідати і допомагати у вирішенні проблем незахищених верств населення.
"При ЗМІ важливо створювати Центри соціальних досліджень. Преса має бути своєрідним соціальним моніторингом з метою систематичного вивчення настроїв, сподівань га орієнтації населення, розробки обґрунтованого прогнозу соціального життя громадян".
Проблема соціального захисту населення болюча та гостра, потребує активної позиції щодо неї та дій. Ось чому є важливими дослідження журналістських матеріалів у пресі про сучасний соціальний захист
Курсова робота має на меті дослідити проблеми, повязані з труднощами сьогодення у житті малозабезпечених і громадян та тенденції їх висвітлення на сторінках газет. Актуальність роботи полягає в аналізі тієї ситуації, в якій опинилися малозабезпечені верстви населення. Методична цінність курсової роботи полягає в тому, що було опрацьовано літературу з питань економічних перетворень, розглянуто ряд законів, що стосуються соціально-економічного захисту населення. діяльності ЗМІ.
Автором було розглянуто ряд завдань:
дослідити частотність розгляду проблем соціальної незахищеності громадян;
прослідити дотримання положень законів, що регулюють діяльність ЗМІ і працівників преси при висвітленні соціальних проблем;
проаналізувати закони, що стосуються соціального захисту населення.
1. Конституційно-правовий статус ЗМІ в суспільстві
Проблеми взаємної відповідальності суспільства та преси продовжують залишатися дискусійними і актуальними. Там, де діяльність преси дійсно спирається на конституційні норми та правовий статус у суспільстві, вирішення цих проблем найбільш прийнятне та найменш болісне. На шляху створення української національної державності питання вироблення та закріплення правового статусу ЗМІ в суспільстві займають щільне місце в законотворчій діяльності парламенту.
Першим було прийнято закон України "Про інформацію". Цей закон закріпив право громадян України на інформацію, заклав правові основи інформаційної діяльності, визначив систему та джерела Інформації, доступ до неї і статус учасників інформаційних відносин. Основними принципами інформаційних відносин (ст.5) (2) визнано наступні:
гарантованість права на інформацію;
відкритість та доступність інформації та свобода її обміну;
обєктивність інформації;
повнота і точність інформації;
законність та етичність одержання, використання інформації. Основними галузями інформації (ст.17) є.:
політична, економічна, духовна інформація;
науково-технічна, соціальна, екологічна інформація;
міжнародна інформація.
До основних видів інформації закон відносить:
статистичну інформацію,
інформацію про діяльність державних органів,
правову інформацію,
інформацію про особу,
інформацію довідково-енциклопедичного характеру.
Друкованими засобами інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, 6юлетені, альманахи, тощо та разові видання з визначеними тиражами, книжкові видання.
Закон України про "Друковані засоби масової інформації (пресу) в Украіні встановлює свободу слова й вільне висловлення у друкованому вигляді своїх переконань, що гарантується Конституцією України. Відповідно до вказаного закону це означає право кожного громадянина вільно та незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою ЗМІ.
Друковані засоби масової інформації є вільними.
Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" встановлює (ст. З)"неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації", встановлює неприпустимість використання преси для;
закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропаганди війни, насильництва та жорстокості;
розпалення расової, національної та релігійної ворожнечі. Заборонено використовувати друковані ЗМІ для:
втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь та гідність;
розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди або згоди його представника.
Право кожної людини на свободу думки, совісті, релігії, переконань є її особистою справою і не може регламентуватися законом. Не можна забувати, що вільне висловлення переконань є суспільним здобутком але, якщо ці переконання спрямовані проти державної влади, їх розповсюдження підлягає обмеженню в законодавчому порядку. Це загальноприйняте правило світової практики і його дотримання потрібно перш за все в цілях державної безпеки, громадського порядку здоровя, моральності населення, а також для поваги прав і репутації інших людей. Саме тому друковане поширення ідей, що можуть завдавати шкоди державі та політиці, будь-якої пропаганди озброєного захисту "національних інтересів”, закликів до національної чи релігійної ненависті кваліфікується як підбурювання до ворожнечі або насильства та суворо забороняється.21 січня 1994 року Верховною Радою був прийнятий Закон "Про державну таємницю", його реалізацію та механізм впровадження здійснює новостворене Міністерство України у справах преси та інформації, однією з складових структур якого є колишній Державний комітет.
1.1 Ефективність і дієвість преси з питань соціального захисту населення
Проблема ефективності преси існує відтоді, як зявилася газета і саме від журналіста залежить успіх його матеріалів. Працівник ЗМІ повинен вміти майстерно передати ідею, біль, перекласти це на мову газетної публіцистики, втілити їх в оглядах і статтях, репортажах і кореспонденціях, побудованих на фактах місцевого життя. Отже, вимагається постійне, безперевне професійне вдосконалення журналістських кадрів. Існує ще одна умова, наскільки ідентично ідеї будуть сприйняті читачами, - лише на перший погляд вона здається незалежною від журналістів. Адже, щоб впливати на розум і почуття читачів, треба знати їх інтелект, духовний світ, інтереси, вподобання, тощо.
Факторами журналістської ефективності є:
обєктивні потреби всього суспільства, чи окремого регіону, в соціальнозначимій інформації;
теоретичний, ідейний, моральний, професійний рівень журналістських кадрів - якість їхньої роботи;
соціальний склад, рівень політичної культури аудиторії, що забезпечують повне сприйняття інформації та інтенсивний зворотній звязок з органами преси (TV, радіо).
Перший фактор є визначальним для видавця, журналіста та аудиторії. Всі вони керуються обєктивними потребами в соціальній інформації, характер якої обумовлює конкретна історична ситуація. Кожен журналіст, готуючи до друку публікацію, сподівається на позитивний результат свого виступу в газеті. Кожен редактор, підписуючи до друку черговий номер, приблизно уявляє розмір тих змін в суспільному житті, які стануться в наслідок сприйняття читачем думок і почуттів, що ними пройнятий виступ газети, прагне задовольнити інформаційні інтереси задля здійснення своїх соціальних потреб.
Всі три учасники інформаційного процесу - видавець, журналіст, аудиторія - єдиний в сподіваннях, що газетний матеріал мусить якось діяти на реальне життя, давати певний ефект.
Яким же повинен бути газетний матеріал, щоб полонити читача, вразити його і силою думки і красою викладу на позитивні соціальні діяння? Адже завдання преси - згуртувати народ в досяганні єдиної мети, дати повну інформацію сьогодення, втягти у співпереживання, прилучити до скарбниць духовних цінностей. Здійснити це завдання не просто.
По-перше, слід привернути увагу до ідеї.
По-друге, треба щоб вона була зрозумілою, тобто близькою до читача і його соціальної практики.
По-третє, необхідно щоб вона була сприйнята, а це можливо в тому випадку, коли читач побачить користь ідеї для своєї соціальної практики.
По-четверте, необхідно, щоб читач включив у свій духовний світ позиції авторів (редакції). Станеться це за умови, якщо в інформації будуть нові духовні цінності, які не суперечать його духовному світові, а доповнюють і розширюють його.
По-пяте, читач має одержати імпульс до дії.
Ці психологічні умови ефективності друкованого слова продиктовані тим, що людина сприймає навколишній світ в чотири своєрідні етапи:
увага;
сприйняття;
розуміння;
засвоєння.
В залежності від багатьох чинників, про які вже йшлося, ставлення читача до журналістського твору може бути позитивним, негативним, критичним, скептичним, байдужим. Всі ці пять видів реакції проявляються в ході сприйняття комплексу повідомлень, тобто газетного номера в цілому. Від того, яке ставлення виробилося у читача, залежать кінцеві ефекти інформаційного трансу.
Коли тема торкається соціального захисту населення, то розроблятися вона повинна на соціальному матеріалі, а якщо журналіст не піде по лінії аналізу матеріальних результатів, а заглибиться у духовну, досвід показує, що ефективність матеріалів відбувається через житейські ситуації, тобто коли ідея співпадає з інтересами аудиторії.
Постійно сприймаються матеріали в основі яких лежить ситуація, протиріччя, сюжет, роздуми, коли журналіст не дає вже готові висновки, а веде пошук істини, розкриває свою логіку. Знаючи смаки, настрої читачів, досвідчений журналіст, звертатиметься до них, зіставлятиме й протиставлятиме різні позиції, дискутуватиме й згоджуватиметься.
1.2 Проблеми соціального захисту у нормативних актах
“Перебудова, ринкова економіка". Разом з цими словами прийшли в наше життя і нові проблеми. Це закономірний процес, адже народження нового та розпад старого завжди тягнуть за собою цілу низку питань, які іноді дуже важко розвязати. В країні Рад, яка десятиріччями відшліфовувала “радянську людину” все йшло за певним порядком, за вказівкою партії, за державним планом. Ця система, звичайно, мала свої плюси і мінуси. І якщо творчі люди стикалися з тим, що працювати доводилося багато, то пенсіонерам, малозабезпеченим верствам населення жилося більш - менш спокійно. Стабільність цін, та можливість придбати недорогий одяг та продукти харчування дозволяли їм жити. До нормального рівня життя було далеко, але вони були впевненні, що держава їх підтримає, не дасть померти з голоду. Захищенні були пенсіонери, студенти, багатодітні сімї, діти - сироти. Безкоштовні путівки до санаторіїв, піонерських таборів, державні пільги на отримання житла, звичайно ж, не могли не подобатися людям.
Зараз ситуація змінилася. Молода держава прикладає всі зусилля для того, щоб налагодити економіку, будувати справжні ринкові відносини.
За останні роки вийшло безліч наказів, законів, доповнень до них. Багато з них спрямовані на захист населення, на те, щоб в період становлення ринкової економіки, в період інфляції люди не загинули від голоду, мали, хоча б елементарні засоби для існування. Звичайно державі зараз дуже важко, вона не може нагодувати та одягти всіх знедолених. За кожним підвищенням цін зявляється новий наказ уряду, щодо підтримки цих верств населення.
Хотілося б звернутися до таких законів.
Закон України “Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист".
Про внесення змін до Закону України “Про зайнятість населення".
Указ президента “Про заходи щодо посилення соціального захисту громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність".
Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів 1-4 рівня акредитації та учням професійно - технічних навчальних закладів у міському і приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України".
Розглянемо детальніше закон України “Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист".
Цей Закон встановлює статус ветеранів військової служби, визначає основні засади державної політики щодо соціального захисту звільнених з військової служби громадян та членів їх сімей.
Законодавство України про статус ветеранів військової служби базується на Конституції України і складається з цього закону та інших нормативно - правових актів України, що регулюють суспільні відносини у сфері соціального захисту громадян (ст.2).
У статті 6, про соціальний захист ветеранів військової служби та членів їх сімей даного закону зазначається;
безоплатне користування закладами охорони здоровя Міністерства оборони України, Служба безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань;
першочергове придбання ліків за рецептами лікарів;
першочергове медичне обстеження, диспансеризація та госпіталізація;
першочергове безоплатне зубопротезування, безоплатне забезпечення протезами та протезно-ортопедичними виробами;
переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
75 - відсоткова знижка плати користування житлом;
першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, або одноразове надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове будівництво чи придбання житла;
безоплатний проїзд і перевезення багажу ними та членами їх сімей при переїзді;
безоплатний проїзд (туди і назад) у межах України один раз на два роки залізничним транспортом у купейному вагоні для лікування у санаторіях.
Тепер хотілося б звернутися до Закону України “Про зайнятість населення" (внесення змін)
Стаття 2 (перша частина)
“Безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої праці".
У статті 5 про додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення, зазначається;
Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:
А) жінкам, які мають дітей віком до шести років;
Б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей - інвалідів;
В) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно - технічних закладах освіти;
Г) особам передпенсійного віку.
Що стосується матеріальної допомоги, то 31 стаття цього закону наголошує:
Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 50 процентів встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сімї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується допомога на поховання у розмірі встановленому законодавством.
Кожному з членів сімї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, подається одноразова матеріальна допомога у розмірі 50 процентів установленої законодавством мінімальної заробітньої плати.
Про заходи щодо посилення соціального захисту громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність”:
З метою відновлення соціальної справедливості та посилення соціального захисту громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність у колишньому СРСР, на підтримку ініціативи правозахисних громадських організацій постановляю:
Заснувати довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність у колишньому СРСР.
Кабінету міністрів України подати пропозиції щодо розміру та порядку призначення довічних державних іменних стипендій, зазначених у статті 1 цього Указу.
Комісії у справах Державного лікувально-оздоровчого управління вирішити питання щодо забезпечення медичного обслуговування.
Рекомендувати Генеральній прокуратурі України прискорити підготовку і розгляд матеріалів щодо реабілітації громадян України, які були засуджені у колишньому СРСР за правозахисну діяльність.
5 квітня 1999 року затверджено постанову Кабінету Міністрів України “Про порядок надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів 1 - 4 рівня акредитації та учням професійно-навчальних закладів у міському і приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України".
Цей порядок розроблено відповідно до Указу Президента України від 29 березня 2001р. № 221 “Про заходи щодо впорядкування механізму надання пільгового проїзду окремим категоріям студентів і учнів”.
Пільговий проїзд у міському і приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України встановлюється в розмірі половини вартості квитка для студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів 1-4 рівня акредитації та учнів професійно - технічних навчальних закладів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Пільговий проїзд встановлюється щороку з 28 серпня по 28 червня.
Кошти на пільговий проїзд студентів та учнів у міському транспорті передбачаються у відповідних місцевих бюджетах, у приміському і міжміському автомобільному транспорті у кошторисах доходів і видатків навчальних закладів, у залізничному транспорті - централізовано у державному бюджеті для Міносвіти.
2. Аналітична частина
Сучасне динамічне життя посилило соціалізуючи роль преси, яка мала в основу своєї діяльності покласти саме соціальний вимір усіх економічно-політичних і духовних процесів в умовах національного відродження.
Однак аналіз свідчить, що продрукувати ефективно соціальну інформацію, яка б відповідала умовам розбудови громадського суспільства, значна частина працівників засобів масової інформації нездатна, в наслідок застарілого мислення, низької національної свідомості, низького загального розвитку, безпорадності у питаннях сучасної економіки, політології, соціології й особливо комерційної діяльності.
Створювати й поширювати соціальну інформацію в умовах розбудови громадського суспільства - це значить у дусі тоталітаризму, комуністичної партійності журналістам відводилась роль майстрів формування і розповсюджування “зверху" накинутих істин.
Тепер хотілося б звернутися до конкретного, того, що ми маємо зараз.
Аналізуючи українські видання, зокрема газети “День" та “Киевские ведомости" за 2003 рік, неозброєним оком видно, що мала кількість публікацій присвячена соціальним проблемам.
Соціальна тема - є дуже великою і проблем, які повязані із захистом громадян безліч. І тому мені хотілося б детальніше розглянути такі питання, як;
Соціальна захищеність “державних дітей".
Захист прав пенсіонерів.
Проблеми студентів (молоді).
Захист інтересів медиків, шахтарів, військових та інших.
Проблеми безробіття молоді.
Та наскільки сучасні ЗМІ розкривають ці питання і чи дають свої позиції щодо їх вирішення.
Проблема соціальної захищеності турбує усіх громадян нашого суспільства. І тому саме їй потрібно приділяти більше уваги тому, що сьогодні дуже багато людей знаходиться у скрутному становищі. Постійні затримки заробітньої плати, мізерні пенсії, (а за всі послуги (лікування) треба платити) все це негативно впливає на громадян і на всю державу.
Переглядаючи місцеві газети, зокрема, газету “День" я провів невелике дослідження. Поставивши за мету зясувати, якім темам приділяється найбільше уваги, виявилося;
1 місце посідає “Бойові дії в Іраку."
2 місце займають проблеми людей похилого віку (пенсіонерів).
3 студентські проблеми.
4 захист інтересів медиків, шахтарів, військових та інших.
На 5 і 6 місті знаходяться найгостріші питання сьогодення. Заборгованість у заробітній платні та безробіття молоді.
На мою думку соціальна захищеність населення - це дуже гаряча тема, вона турбує усіх без винятку. І тому я вважаю, що публікації одної тематики мають бути обєднані однією рубрикою. Щоб читач знав куди звернути свою увагу.
У газеті “День" соціальні проблеми зустрічаються у різних рубриках, зокрема, “День планети", “Подробиці", “День України". Але перше місце залишається за постійною рубрикою “Суспільство” - саме вона торкається багатьох суспільних проблем і намагається знайти шлях вирішення.
Тепер хотілося б звернути увагу на зміст публікацій. Чи несуть вони корисну інформацію читачеві?
Проблема, яку полюбляють журналісти “Дня", вона ж займає перше місце по кількості матеріалів, “Державні діти". А тепер хотілося б звернутися до публікацій.
Так, у газеті “День" за березень зявилася публікація (розповідь) “Шанс повернутися до життя". На мою думку цей матеріал, може допомогти вирішити питання безпритульних дітей, можливо на деякий час, але це вихід. В публікації розповідається, що Центром соціальної допомоги “Родина" створений притулок домашнього типу. Автор статті описує різницю між державними притулками і цим. Основною перевагою притулку є те, що дитина може, приходити туди коли захоче і залишати притулок коли заманеться.
Цей матеріал здатен переконати, що цей притулок зможе допомогти. Інща публікація, яка теж присвячена безпритульним дітям варта уваги “Діти вулиці “по той бік" від нас".
В ній автор розповідає, як цю проблему вирішують на Заході, та порівнює з нашими методами. Винуватцями щодо існування цієї проблеми, за словами автора, є не тільки держава, а й сімя, церква, громадські організації, суспільство. Ще один матеріал, під дуже вдалою назвою, на мою думку, “Замкнутий цикл” опублікувала газета “День". Автор наводить сумну статистику, що двадцять тисяч дітей виховується в інтернатах, та дитячих будинках. Розповідає про соціальну незахищеність цих “маленьких людей", і пропонує своє рішення, що інтернати мають займатися своїми вихованцями не лише протягом навчання, а по закінченню, як це відбувається у розвинених країнах світу.
Тепер хотілося б звернутися до не менш важливої проблеми “Соціальний захист пенсіонерів", вона посідає друге місце. Перед тим, як звернутися до аналізу, я вважаю було б доцільним повідомити, що в Україні зявилася Партія пенсіонерів України (ППУ), яка займається соціальним захистом ветеранів праці, ветеранів Збройних Сил, учасників В.В.В., пенсіонерів, інвалідів та інших. Голова цієї партії про соціальну захищеність сказав;
Все це поки що на папері, а ми звернемося до аналізу цих питань.
Так, газеті “День" зявилася оптимістична публікація під назвою “Пенсійний глухий кут" - це повідомлення про те, що Нацбанк заперечує можливість погашення заборгованості по пенсіях.
Інший матеріал “Жити, або доживати". На початку матеріалу автор розповідає про пенсійні системи цивілізованих країн, де люди похилого віку захищаються законом. Потім веде розмову з заступником начальника Головного управління соціального захисту населення м. Києва. І завершується матеріал розповіддю, про те, що пенсіонери не в змозі прогодувати себе самостійно і тому звертаються до Святошинського територіального центру. За їх турботу пенсіонери віддають свої помешкання притулкові. В цьому матеріалі немає вирішення проблеми, більше того люди весь час працювали на державу і тепер, коли вони постаріли вони мають знову щось віддавати.
У публікації “Можливо компенсації отримають інваліди війни" йде розповідь про створення Всеукраїнського союзу обурених вкладників і акціонерів.
Дуже гарний коментар до матеріалу. Публікація, яка викликала жаль, зявилася у газеті “Киевские ведомости" під назвою: “Престарелые и инвалиды оказались в долгу у правительства, или как доживают свой век в интернате люди преклонного возраста”.
Третє місце посідає посідає проблема соціального захисту студентів.
“Стипендії підвищать на 10 відсотків" Президент України Леонід Кучма доручив урядові вирішити питання про підвищення з 1 квітня 2003 року розміру стипендій для студентів вищих навчальних закладів на 10 відсотків. У той же час стипендію для студентів-інвалідів, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, і з малозабезпечених родин глава держави доручив підвищити на 20 відсотків. Таких матеріал опублікувала газета “День".
Четверта проблема яка привертає увагу засобів масової інформації, захист медиків, шахтарів, військових. Газета “День" у публікації “Коли держава безсила-на допомогу приходить благодійність". У цьому матеріалі автор повідомляє про мету, здійснити соціальний захист медичних працівників, підтримувати працівників - медиків, поліпшити медичне обслуговування в сільських регіонах.
В ньому автор дуже гарно висвітлює проблеми медичних працівників у Переяслав - Хмельницькому, але на його думку це питання вирішити дуже складно. А газета “Всеукраинские ведомости" у матеріалі “Возвращение с того света" розповідає про небезпечну професію гірників, та невиплачену роками заробітну платню. “Життя солдата строкової служби в Україні оцінюється в 3 700 гривень", таку назву має матеріал у газеті “День". Автор намагається вирішити проблеми військовослужбовців, і розповідає,що не від гарного життя, що року в Україні при виконанні громадського обовязку гине понад 400 хлопців. А на сьогоднішній день цій проблемі приділяється дуже мало уваги.
Пяте і шосте місце посідають найгостріші проблеми сьогодення “Безробіття молоді” та “Заборгованість у заробітній платні”.
“Без роботи і без зарплати, зате із субсидією" - матеріал під такою назвою опублікувала газета “День". В ній автор веде розмову з міністром праці й соціальної політики. Він розповідає, що рівень безробіття в Україні становить більш ніж 12 процентів. Явище заборгованості, що виникло у 1992 році, в 1998 - переросло в одну з “найгостріших соціальних проблем" - але як вирішити це питання міністр не запропонував. Це інтервю дуже змістовне, але немає логічного закінчення, а саме, як вирішити цю проблему? Інша публікація “ Дві третини трудящих України працюють у борг” наводить сумні цифри, загальна сума боргу по зарплатам, пенсіям, стипендіям та іншим соціальним виплатам становить 11 мільярдів гривень, 40% цієї суми - бюджетний борг. За даними міністерства праці і соціальної політики борг по зарплаті, становить 6,9 мільярдів. Інші дві публікації дають надію, на те, що заборгованість можна частково виплатити за допомого… “Гроші від державної монополії на горілку і тютюн". Про обговорення законопроекту про державну монополію на виробництво і оборот алкоголю та тютюнової продукції. Це дуже гарний матеріал де автор виражає свою точку зору щодо вирішення проблеми. Вона вважає, що ухвалення цього законопроекту допоможе насамперед, берегти споживача від неякісної продукції. А також принесе в державну скарбницю до 500 мілліардів гривень. “Алкогольні гроші почали працювати" З цього матеріалу ми дізнаємось, що за рахунок надходжень від продажу алкогольних виробів і тютюну придбано 238 слухових апаратів і 90 інвалідних візків. Чи варто?
2.1 Інформаційна насиченість
Газета виходить для масового читача, тому бажано так інформаційно наситити її, щоб вона була своєрідною енциклопедією життя. Не пропускати важливі події, не відставати від них, тримати руку на пульсі життя. Тому преса повинна активно реагувати на проблеми суспільства, не зменшуючи їх важливість.
Так наприклад газета “День" продала за 2003 ряд матеріалів про бойові дії в Іраку “Все йде за планом. Тільки плану немає", “Ціна роззброєння", “Ультиматум" як прелюдія до війни”, “Силуети війни", “Бліц кригу не вийшло".
Як бачимо, факти в матеріалі, автори підкріплюють висновками і порадами з фахівців.
2.2 Актуальність, своєчасність, новизна
Основна цінність інформації полягає в її новизні і своєчасності. Повідомлення, що вже відоме не приносить користі. Навряд, один і той самий матеріал читач почне вивчати по різних газетах. Тому видання, які порушують соціальні проблеми, повинні намагатися при написанні своїх статей добирати, якомога свіжішу інформацію, і використовувати яскраві стилістичні засоби. Все це сприятиме неповторності текстів, якщо, навіть, вони порушують одну тематику.
2.3 Обєктивність і доступність
Преса повинна відбивати життя таким, яким воно бачиться журналістам. Звичайно ж, що кожна людина, а особливо творча, - це яскрава індивідуальність, і побачене вона пропускає через свій розум і через своє серце. Такий собі субєктивізм можливий. Правдивість, обєктивність засобі масової інформації великою мірою залежить від правильності використання методу збирання інформації, знання специфіки кожного з методів і конкретними журналістськими завданнями, від позиції, кваліфікації, особистих якостей журналіста.
Метою газетних публікацій є обєктивно інформувати про суть найважливіших соціальних і політичних проблем держави.
Мова іде про те, що журналістський текст повинен бути не зарозумілим, автор повинен орієнтуватися на середній рівень свого читача. Він не має права зловживати незнайомими термінами, іномовними словами, які не відомі широкому загалу.
Наприклад публікація “Сімя для майбутніх дорослих”... зріс показчик дитячого харчування за бактеріологічними показниками в межах 1-1,5 відсотки ". На мою думку, автор мав би розповісти, який показчик має бути, і на скільки шкідливі ці відсотки.
2.4 Жанрова різноманітність
Вибираючи метод дослідження, журналіст повинен враховувати:
інформаційну мету публікації;
конкретні завдання, які він має намір розвязати збираючи данні;
характер обєкта дослідження;
доступність інформації;
строки збирання інформації;
рівень надійності даних.
Тільки враховуючи всі ці фактори, журналіст може зробити правильний вибір.
Реалізація пресою свого інформаційного призначення не можливе без розширення і підвищення рівня жанрового потенціалу. Висвітлюючи соціальну тематику поряд з інформаційними матеріалами (заммітка, звіт, репортаж) повинні передавати публікації аналітичних жанрів - стаття, кореспонденція тощо. Читачеві цікавіше коли його знайомлять з певною темою у різних жанрах.
Слід наголосити, що публікації аналітичних жанрів, розкривають проблему у всій її повноті. Допомагають читачам, застосовувати цифрові данні, розкрити причини і недоліків сьогодення більш глибоко, детально. Так газета “Киевские Ведомости" розглядаючи цю тематику використовує не лише аналітичні але й інформаційні жанри. Газета “День" розкриває проблеми суспільства за допомогою багатої жанрової палітри від замітки до проблемної статті.
Отже, жанрова різноманітність при розробці соціальної проблематики - важлива умова підвищення ролі преси у справі забезпечення гласності.
Висновки й пропозиції
Проаналізувавши тему соціального захисту населення на сторінках українських газет, можна зробити висновок, що останнім часом цій темі приділяється більше уваги ніж раніше, але недостатньо. Справа не в кількості публікацій, а в їх якості (жанр, регулярність подачі, заголовок тощо) Журналістам треба серйозніше підходити до цієї теми. Висловлювати свою точку зору, мати достатньо фактів, уміти зацікавити читача - ось головні риси в творчості журналіста. Особливість матеріалів на соціальну тематику в тому, що частіше всього читач чекає конкретних дій від публікацій. Сподівається, що повинні відбуватися зміни на краще. І хоча це не завжди вдається, важливо вже те, що ця тема все частіше почала висвітлюватися засобами масової інформації.
Як свідчить аналіз, продрукувати ефективно соціальну інформацію, яка б відповідала умовам розбудови громадянського суспільства, значна частина працівників засобів масової інформації нездатна, в наслідок застарілого мислення, низької національної свідомості, недосконалого знання рідної мови, відсутність належних здібностей, низького загального розвитку, беспорадності у питаннях сучасної економіки, політичної, соціальної й особливо комерційної діяльності. Дивлячись на публікації про соціальний захист можна відзначити, як позитивні так і негативні риси.
Соціальних проблеми, які потребують вирішення дуже багато. І сучасні засоби масової інформації намагаються охопити всі.
Автор обрав шість найважливіших (і тим, якім приділяється більше уваги).
1 місце “Бойові дії в Іраку”.
2 місце посідають матеріали про проблеми людей похилого віку (пенсіонерів).
3 місце проблеми студентства.
На 4 захист інтересів медиків, шахтарів, військових тощо.
Пяту і шосту позицію займають найгостріші проблеми сьогодення - “заборгованості у заробітній платі" та “безробіття молоді".
Газета “Киевские ведомости" про проблеми соціальної захищеності пише поверхово, на відвіну від “Дня". Але не можна сказати, що “День" дуже глибоко аналізує. Так, чимало матеріалів грунтовно досліджується авторами, а на мою думку єдиним недоліком, є те, що працівники засобів масової інформації практично не звертаються до законодавчих актів, з приводу даної проблеми
У курсовій роботі автор розглянув ряд завдань:
дослідив частотність розгляду проблеми соціальної незахищеності громадян;
прослідкував дотримання положень законів, що регулюють діяльність засобів масової інформації;
проаналізував закони, що стосуються соціального захисту.
У сучасних ЗМІ можна побачити велику кількість невеличких матеріалів, які просто інформують про ту чи іншу подію в соціальній сфері. А якщо цей матеріал пропустити через своє серце і розум, додати трошки аналізу, вражень і порад фахівців - цей матеріал принесе користь читачеві.
|
Заказать