39
ПЛАН
Вступ
Розділ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Народно - господарське значення озимої пшениці
1.2. Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці
1.3. Передова технологія вирощування озимої пшениці
Розділ 2 ОБЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ботанічна і біологічна характеристика озимої пшениці
2.2.Характеристика сортів озимої пшениці і регуляторів росту
Розділ 3 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Ґрунтові умови
3.2. Погодні умови
3.3. Схема досліду
3.4. Агротехніка в досліді
3.5. Методика проведення досліджень
Розділ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1. Вплив регуляторів росту на структуру врожаю, урожайність і якість зерна
4.2. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці
Розділ 5 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН І КОМПОЗИЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ
Розділ 6 ОРГАНІЗАУЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ НА ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Розділ 7 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬГО СЕРЕДОВИЩА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
В звязку з тим, що озима пшениця займає майже пяту частину орної землі, а її врожайність лише 27ц/га, що в 1,5-2 рази нижче , ніж її врожайність у більшості наукових установ та державних сортодільниць, а тому пошук нових агрозаходів підвищення врожайності є досить актуальним.
Значна частина зерна пшениці має недостатні хлібопекарські якості, тому воно реалізується за низькими ринковими цінами. Над розвязанням проблеми одержання стабільно високих врожаїв працюють багато вчених . Проте повністю розвязати її за допомогою традиційних підходів практично неможливо. Успіхи фізіології, як наукової основи рослинництва у фундаментальних питаннях живої матерії, вивчення окремих процесів у живій клітині дають підстави вважати, що повного прогресу у розвязанні цієї проблеми можна досягти за допомогою регуляторів росту. Їх застосування дає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найбільш повно реалізувати потенційні можливості сорту, закладенні в геномі природою та селекцією[1].
Важливим аспектом дії регуляторів росту є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів середовища - високих і низьких температур, нестачі вологи, ураження хворобами і шкідниками. Результати досліджень свідчать проте, що нові регулятори росту здатні підвищувати врожай основних польових культур на 10-30%. Приблизно такі самі прирости врожаїв забезпечує внесення оптимальних доз мінеральних добрив, яких зараз через високі ціни в господарствах не вистачає. Питанням цілеспрямованого вивчення і застосування регуляторів в Україні до теперішнього часу належної уваги не приділялося.
Тому метою наших досліджень було вивчити вплив різних доз регуляторів росту і їх сумішей з композицією мікроелементів на різних сортах озимої пшениці.
Розділ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Народно - господарське значення озимої пшениці
Серед основних продовольчих зернових культур озима пшениця, як по площі посіву, так і по валовому зборі зерна займає в нашій країні перше місце. В останні роки площа озимої пшениці в Україні дорівнювала близько 50% всіх зернових.
Пшениця ( Triticum L ) - одна з найбільш давніх поширених культур на земній кулі. Встановлено, що вона була відома приблизно за 900 р. до н.е. в Іраку, близько 600 р. до н.е. в Єгипті. На території нашої країни, і зокрема, сучасних Грузії, Вірменії, Азербайджану та середньої Азії, її почали використовувати за 3000 - 4000 років до нашої ери.
Зерно широко використовується для продовольчих цілей, в особливості в хлібопеченні і кондитерській промисловості, а також для виробництва круп, макаронів, вермішелі і інших продуктів. Цінність пшеничного хліба визначається хімічним складом зерна. Залежно від сорту і умов вирощування вміст білку в зерні пшениці становить 12 - 15%, та вміст клейковини 20 - 40%. В зерні багато вуглеводів, в тому числі 65 -70% крохмалю, вітамінів В1, В2, РР, Е та провітамінів А, Д, мінеральних речовин 2% і води 13 - 14%. Білок пшениці повноцінний за амінокислотним складом, містить всі незамінні амінокислоти, співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1:6-7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.
Пшеничні висівки - висококонцентрований корм для всіх видів сільськогосподарських тварин. Солому в подрібненому і запареному вигляді або оброблену хімічними речовинами згодовують великій рогатій худобі і вівцям. В 100 кг соломи міститься 0,5 - 1,0 кг перетравного протеїну, 20 - 22 кормових одиниць. Солома використовується, як будівельний матеріал, для виготовлення паперу, підстилки для тварин тощо.
1.2. Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці
Найважливішим джерелом для виробництва харчових продуктів у наш час є сільськогосподарське виробництво. Але, за підрахунками вчених, при впровадженні інтенсивних технологій вирощування культурних рослин на всіх сільськогосподарських площах світу енергетичних копалин Землі вистачить лише на 30 років. Аби уникнути цієї сумної перспективи в майбутньому, людство вже шукає шляхи до постійного сільськогосподарського виробництва із значним зменшенням енергетичних витрат. Тобто, на зміну традиційним енерговитрат ним технологіям повинні прийти принципово нові прийоми землеробства. Одним із таких прийомів, на наш погляд, є застосування регуляторів росту рослин.
Регулятори росту рослин - це природні або синтетичні сполуки, які використовують для обробки насіння або рослин з метою покращення якості зерна, збільшення врожайності, тобто це фактори керування ростом і розвитком рослин. Проте природні фітогормони ( ауксини, гібереліни, цитокініни ,етилен, абсцизова кислота ), не знайшли широкого застосування в сільськогосподарському виробництві. Це повязано з тим, що вони мають високу вартість виробництва. Масове використання регуляторів росту стало можливим лише після створення препаратів на основі аналогів природних речовин.
В Росії та Україні в 1992 - 1996 роки було дозволено до використання 69 препаратів регуляторів росту [3]. З них 53 біостимулятори із яких 23,1% рекомендовано на зернових [4]. Слід відмітити, що в Західній Європі широкого застосування на зернових культурах набуло використання регуляторів росту рослин ретардантного типу. Ними у Німеччині, Франції, Великій Британії обробляється відповідно 76; 55; 67% посівів озимої пшениці [5]
Аналіз літературних джерел свідчить про те, що нині зявилися препарати, норми внесення яких під основні культури становить десятки грамів чи міліграмів на тонну насіння або гектар посівів [6].
Розроблено сучасні технології застосування регуляторів росту, як при до посівній обробці насіннєвого матеріалу, так і обприскуванні посівів у різних фазах вегетації [7].
Під науковим керівництвом УДНДП і “Агроресурси” проведені дослідження дії таких регуляторів, як агриспон, гумат натрію, емістим С, агростимулін, бетастимулін, зеастимулін, та деяких інших свідчать, що повторне обприскування вегетуючих рослин після обробки посівного матеріалу не дає додаткового істотного збільшення урожаю. Ці дослідження також показали, що ефективність одноразової обробки регуляторами залежить від особливостей погодних умов року, та певних властивостей сільськогосподарських культур. Допосівна обробка зерна озимої пшениці емістимом С дала більші прирости врожаю ( 7,2ц/га ), ніж обприскування посівів ( 4,8ц/га ). Аналогічні результати спостерігались при використанні емістиму С, агростимуліну на ярому ячмені та соняшнику [6].
Різні технології застосування регуляторів росту мають свої позитивні і негативні особливості. Наприклад, допосівна обробка насіння має ті переваги, що препарати починають працювати на розвиток кореневої системи у початкові етапи розвитку і таку обробку можна здійснювати разом з протруйниками та плівкоутворювачами завчасно на насіннєвих заводах або в господарствах. Тоді, як обприскування посівів є ефективним у суху безвітряну погоду, до 12-ї години дня або ввечері. При такій обробці є додаткові витрати ( техніка і паливо-мастильні матеріали ). Однак застосування регуляторів росту з фітосанітарною обробкою посівів значно посилює дію інсекто - фунгіцидів [1,2].
В результаті дії регуляторів росту, які застосовуються при підготовці насіння до сівби, збільшується енергія проростання насіння, польова схожість. Так із досліджень А.С. Меркушиної [8], відомо, що у середньому за 9 років польова схожість насіння гороху в контролі склала 67%, тоді, як за рахунок гібереліну вона зросла на 15,9% і склала 82,9%. Під впливом регуляторів росту маса кореневої системи збільшується до 57% завдяки утворенню більшої кількості вторинних коренів у зернових культурах збільшується кількість колосків у колосі та маса 1000 зерен. Прирости врожаю озимої пшениці становлять 6 - 25%, вміст білка в зерні збільшується-на 0,9 - 1,7% [6]. У дослідах Кримської сільськогосподарської дослідної станції [9], емістим С підвищував польову схожість насіння озимої пшениці на 7,5%.
За даними Л.А. Ані шина [9], на Кримській сільськогосподарській дослідної станції емістим С і агростимулін підвищили схожість насіння на 4 - 6%, а енергію проростання з 78 до 90 - 96%.
А.О.Шевченко [11], свідчить, що при допосівному застосуванні біостимуляторів польова схожість насіння озимої пшениці в середньому зростає на 5%, а насіння пшениці вирощене на дослідних ділянках, відрізнялося більшою абсолютною вагою та мало вищі показники лабораторної схожості й енергії проростання.
За даними А.Мацебери [12], допосівну обробку слід проводити одночасно з протруєнням насіння. Норми протруйників, у баковій суміші з біостимуляторами, рекомендується зменшувати на 30%.
С.П.Пономаренко [13],вважає, що при застосуванні емістиму С зростає енергія проростання та схожість зерна пшениці, більш розгалужена коренева система. А.О.Шевченко [11], вважає, що при застосуванні біостимуляторів помітно посилюється стійкість посівів до вилягання.
За даними А.С.Меркушиної [14] дія всіх фіторегуляторів залежить від її концентрації (підвищена концентрація зумовлює різке гальмування росту і навіть загибель рослин).
На Полтавській дослідній станції [15], після застосування біостимуляторів вага 1000 зерен пшениці збільшувалась з 46 до 47,7 грама.
Л.А. Анішин [11], відмічає, що під впливом емістиму С істотно посилюються процеси дихання, живлення та фотосинтезу, зростає нагромадження хлорофілу у листках. Із досліджень А.Мацебери [12], відомо, що біостимулятори посилюють обмінні процеси у рослині і поліпшують енергетичний обмін, що сприяє формуванню вищої польової стійкості рослин до абіотичних і антропогенних факторів, зокрема до хвороб.
Із досліджень С.П.Пономаренка [16], відомо, що емістим С, сприяє розвитку в зоні росту кореня симбіотичної мікрофлори. Прискорюються процеси розвитку рослин, раніше дозріває врожай.
За даними Виблова Б., і Виблової А., [17], обробка насіння емістимом С сприяла збільшенню вмісту розчинних фракцій білків у прапорцевому листку та колосі. Вони встановили, що застосування біорегуляторів - перспективний захід регуляції адаптивного потенціалу зернових в умовах дії несприятливих факторів довкілля.
За даними досліджень Г.О.Грисенка [18], протруювачі, які застосовували разом з регуляторами росту, краще захищали рослини від кореневих гнилей у початковий період їх розвитку. В період молочно - воскової стиглості зерна ураженість зазначеним захворюванням була на меншою 6,7 - 13,4%, а розвиток хвороб на 4,2 - 6,6% порівняно з контролем.
С.П.Пономаренко [13], вважає, що висока ефективність регуляторів росту обумовлена вмістом у них збалансованого комплексу біологічно активних речовин, завдяки яким прискорюється наростання зеленої маси та кореневої системи, а тому активніше використовуються поживні речовини, в результаті цього підвищується стійкість до захворювань, стресів та несприятливих погодних умов.
О.Головко [19], встановив, що застосування регуляторів росту рослин дає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту, закладені в геномі природою та селекцією.
Із досліджень З.Краснодемського [20], відомо, що крім підвищення врожайності на 10 - 25%, регулятори росту рослин скорочують термін дозрівання, зменшують в рослинах вміст нітратів, отрутохімікатів та важких металів, підвищують харчову цінність вирощеної продукції, зменшують втрати при збиранні, транспортуванні та зберіганні. За даними досліджень Л.А.Анішина [21], від застосування емістиму С в КСП “Україна” Буганського району на Тернопільщині, та в ряді інших врожайність озимої пшениці зросла на 5,0 - 6,2ц/га.
Згідно з дослідженнями і розрахунками Кримської державної сільськогосподарської дослідної станції [9], умовний економічний ефект від обробки насіння озимої пшениці препаратом емістим С становить 154,6грн/га.
На експериментальних посівах Чернігівської сільськогосподарської дослідної станції [22], під впливом біостимуляторів кількість продуктивних стебел на посівах пшениці збільшувалась на 16,1 - 17,1%.
За свідченням Л.Ю.Керефова, [23], при обробці насіння озимої пшениці емістимом С в дозі 10 мл/т, одержано приріст врожаю - 3,6 ц/га, а агростимуліном в цій же дозі - 4,4 ц/га при урожайності в контролі 49,7 ц/га.
За даними досліджень Л.А.Алінина [24], результати досліджень, проведених Інститутом захисту рослин, показали, що при обробці насіння пшениці емістимом С у поєднанні з протруєнням, дози протруювачів можна зменшувати на 25 - 30%, без зниження їх захисного ефекту, що дає змогу значно зекономити кошти. Під впливом біостимуляторів істотно поліпшуються хлібопекарські якості зерна пшениці.
1.3.Передова технологія вирощування озимої пшениці
Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бурянів. При вирощуванні таких сортів, зростає роль попередників. Попередники для озимої пшениці підбирають з урахуванням району вирощування, структури посівних площ, реакції сортів на попередник.
За даними наукових досліджень та виробничої практики, кращими попередниками для пшениці в Лісостепу - зайняті пари, горох, багаторічні трави на один укіс. Приріст врожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7 - 10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників. Цілком задовільними попередниками для озимої пшениці, є кукурудза на силос, ріпак, гречка та деякі стерньові попередники, зокрема озима пшениця, посіяна після чорного пару або багаторічних трав. Обробіток ґрунту під озиму пшеницю слід проводити з урахуванням погодних умов та типу попередника. Всі агроприйоми по підготовці ґрунту мають бути спрямовані на боротьбу з бурянами, шляхом проведення культивації на глибину 5 - 6 см та боронувань. В господарствах де ще не встигли обробити грунт після гороху, доцільно провести поверхневий обробіток плоскорізними знаряддями на глибину 8 - 10 см. А по мірі відростання бурянів проводити культивацію на глибину 6 - 8 см.
У день сівби передпосівний обробіток ґрунту слід проводити на глибину заробки насіння комбінованими широкозахватними агрегатами типу РВК, або голчастими ротаційними боронами з одночасним коткуванням.
За даними досліджень науково - дослідних установ області примірні норми поживних речовин складають після гороху 60 - 70 кг/га діючої речовини азоту, фосфору та калію. Після кукурудзи на силос, однорічних злакових трав дози азоту підвищуються на 25 - 30% або зменшуються на 10 - 15% після незабурянених бобових трав.
Вимоги інтенсивних технологій передбачають внесення повної розрахункової дози фосфору та калію з осені. Після кукурудзи на силос, злакових сумішей, після попередників з бідною природною родючістю ґрунтів в основне удобрення обовязково включають азот в межах 25 - 35 кг/га діючої речовини. Решту рекомендованих доз азотних добрив залишають на весняні підживлення. Нестачу мінеральних добрив в ряді господарств з успіхом компенсують органічними, але при цьому головна умова їх ефективного використання - рівномірність внесення за площею живлення.
Головним якісним показником насіння зернових є в першу чергу, фізична його повноцінність, яка характеризує умови формування урожаю. Для озимої пшениці найбільш бажана товщина насіння 2,5 і більше мм та маса 1000 зерен понад 40 г. Обовязковим елементом підготовки насіння крім доведення до високих посівних кондицій є його якісне протруювання, що значно обмежує ураження молодих рослин грибковими хворобами. Для цього агрохімічна служба області рекомендує серію високоефективних препаратів. Технологічно передбачено до посівну обробку насіння озимої пшениці біостимуляторами емістимом С або агростимуліном.
Досить дійовим засобом підвищення врожайності озимої пшениці є впровадження у виробництво сучасних найбільш урожайних сортів. При розміщенні різних сортів слід дотримуватись сортової агротехніки.
Систематичні спостереження, дані обліку урожаю в дослідних установах області приводять до висновку, що за оптимальних погодних та технологічних умов оптимальними строками із урахуванням посіву на зелений корм слід вважати 5 - 20 вересня.
Оптимальна густота продуктивного стеблестою озимої пшениці в зоні Південного Лісостепу знаходиться в межах 500 - 600 штук на 1 кв.м. Головним фактором для формування такої густоти стеблестою є норма висіву. Для сортів звичайного типу після кращих попередників достатньою нормою висіву є 4,6 - 5,0 млн. схожих зерен на 1 га. У всіх випадках норму висіву доцільно підвищувати на 0,5-1,0 млн. після задовільних попередників при ускладнених погодних і технологічних умовах.
При сівбі озимої пшениці за інтенсивною технологією обовязково залишають постійні технологічні колії. Для утворення колій потрібно в середній сівалці трьохсекційного сівалочного агрегату перекривати восьмий і сімнадцятий висіваючи апарати. Глибина заробки насіння повинна бути біля 5 см. В умовах засухи глибину сівби доводять до 6 - 8 см.
Посіви які проведенні на початку оптимальних строків, при умові затяжної теплої осені, наявності шкідливих організмів ( злакових мух, цикад, попелиці, хлібних клотиків ) необхідно обробити отрутохімікатами. Перше обприскування у фазі 2 - 3 листочків проводять Бі - 58, 40% - ним м.к. ( 0,7 - 1,0 л/га ), Карате 050 ЕС, к.с. ( 0,2 л/га ), Моспілан р.п. ( 0,050 - 0,075 л/га ), Актара 25 WG. в.ч. ( 0,10 - 0,14 л/га ), Фюрі в.е. ( 0,07 л/га ). Друге обприскування проводять на цих посівах, при наявності комплексу шкідливих організмів через 20 - 25 днів ( початок кущення ) одним із названих препаратів. В боротьбі з підгризаючими совками обовязково слід використовувати трихограму. В осінній період необхідно проводити боротьбу з мишовидними гризунами при наявності 10 - 15 колоній на гектарі. На посівах розкладають зернові принади отруєні гліфтором та розкидають біологічний препарат бактероденцид. Для знищення бурянів використовують гербіциди - ковбой, гранстар, діален та ін.[30]
Збирання озимої пшениці розпочинають у восковій стиглості зерна. Пряме комбайнування застосовують на чистих, не полеглих та зріджених посівах пшениці у фазі повної стиглості і при вологості зерна 16 - 18%. Площу спочатку розбивають на загінки для кожного агрегату. Роблять обкоси і прокоси. Підбирають валки і обмолочують зерно самохідними комбайнами СК - 5 “Нива”, “ДОН 1500” [31].
Розділ 2. ОБЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ботанічна і біологічна характеристика озимої пшениці
В Україні вирощують переважно мяку пшеницю ( Triticum aestivum L.)
Пшениця належить до однорічних культур, має добре розвинуту мичкувату кореневу систему. Стебло - соломина, складається із 5 - 6 міжвузлів, висота якого коливається від 0,5 до 2м. Суцвіття - колос. На кожному виступі колосового стрижня розміщується по одному колоску. Колосок складається з колосових лусок, між якими розміщується від 3 до 5 квіток. Квітки в пшениці двостатеві, однодомні. Основні елементи квітки розміщуються між квітковими лусками. Це маточка із завяззю і дволопатевою приймочкою та три тичинки. Кожна тичинка складається з тоненької ніжки і двох пиляків. Пшениця - самозапильна рослина, але при створенні необхідних умов в неї може відбуватися і перехресне запилення. Плід у пшениці зернівка, здебільшого гола, маса 1000 насінин від 25 до 45 - 50 г. і навіть більше [2].
Озима пшениця проростає при температурі 1 - 2?С, фотосинтез починається при 3 - 4°С. При температурі 14?С сходи зявляються на 7 - 8 - й, а при 15 -18°С - на 5 - 6 -й день. Через 14 -16 днів після появи сходів настає фаза кущення, яка триває восени і навесні. Оптимальна продуктивна кущистість пшениці - близько 2 ( коефіцієнт кущення може бути значно більшим ). Восени у пшениці розвиваються первинні і вторинні корені. Коренева система пшениці проникає в ґрунт на глибину 200 - 250см. Вихід у трубку настає здебільшого на початку травня. Фаза цвітіння триває 6 - 8 днів, формування і наливання зерна - 20 - 25, достигання - 15 - 18 днів. Періоди цвітіння, наливання і достигання зерна є критичними щодо вмісту вологи в ґрунті , хоч посуху озима пшениця переносить краще, ніж ярі зернові. Коефіцієнт транспірації пшениці становить 280 - 360, збільшуючись при надмірному зволоженні та низькому рівні агротехніки і знижується при внесенні оптимальної кількості добрив і високої культури землеробства.
Достатнє фосфорно - калійне живлення підвищує зимостійкість рослин.
Пшениця досить добре переносить низькі температури. Навіть при не значному сніговому покриві у зоні вузла кущення вона витримує зниження температури до мінус 18 -20?С. [24].
В процесі вегетації озима пшениця проходить відповідні фази росту і розвитку яким відповідають 12 етапів органогенезу.
Перший етап - розпочинається проростанням зерна і закінчується по явою сходів.
Другий етап - продовжується до фази утворення третього листка.
Третій етап - продовжується до фази початку кущення.
Четвертий етап - розпочинається витягуванням нижнього міжвузля, остаточно формується кількість колоскових горбочків і визначається коефіцієнт продуктивного кущення, початок виходу в трубку.
Пятий етап - повністю настає фаза виходу в трубку.
Шостий етап - відбувається інтенсивний ріст стебла, закладання генеративних органів.
Сьомий етап - інтенсивно розвиваються і набувають належних розмірів всі органи квіток і колоса.
Восьмий етап - відбувається фаза виколошування, завершується ріст і розвиток стебла і всіх органів колоса.
Девятий етап - відбувається повний вихід колоса з пазухи останнього листка, завершується фаза цвітіння, запліднення і утворення зиготи.
Десятий етап - формується зернівка і диференціюються зародки.
Одинадцятий етап - відбувається налив зернівок, триває фаза молочної стиглості, яка поступово закінчується.
Дванадцятий етап - завершується наливання зерна. Воно набуває тісто - подібної, далі воско - подібної консистенції і досягає повної стиглості [24].
2.2. Характеристика сортів, регуляторів росту
В дослідах використовувалися різні сорти озимої пшениці : Іванівська остиста, Донецька 48, Миронівська 30, Донецька 46, Веселка.
Іванівська остиста - різновидність еритроспермум ; група стиглості - середньостиглий ; форма куща прямостояча ; стебло міцне, пусте ; листки темно зелені, широкі , не опушені, восковий наліт відсутній ; колос білий, призматичний, середньої щільності ; колоскова луска овальна, нервація добре виражена ; плече широке, пряме ; кіль сильно виражений ; зубець гострий ; остюки білі, грубі і зернівка червона, крупна, напівкругла, основа зерна опушена, борізка середньої глибини ; напрям використання зерновий. Рекомендована зона вирощування Лісостеп ; урожайність 64,2 ц/га. Зимостійкість 4,6 бала ; висота рослин 87 см ; маса 1000 зерен 46,1 г. Стійкість проти вилягання 4,5%, фузаріозом 5,6% ; вміст білка 13,3% ; вміст клейковини 28,9%. Загальна хлібопекарська оцінка 3,3 бала [26].
Донецька 46. Різновидність лютесценс. Сходи світло - зелені. Соломина пустотіла з помірним восковим нальотом. Листки світло - зелені, вузькі, короткі з слабким восковим нальотом. Кущ проміжної форми. Колос з паралельними сторонами, короткий, середньощільний. Колоскові луски яйцеподібні, середніх розмірів, з слабким внутрішнім опушенням, нервація середня. Плече вузьке, вирівняне. Зерно овальної форми, маса 1000 зерен 38,2 - 44,1 г. Зимостійкість середня - на рівні сорту Охтирчанка. Стійкість до вилягання середня та вище середньої. Стійкість до засухи та осипання рівна стандартному сорту. Бурою іржею та борошнистою росою уражується середньо. Борошномельні та хлібопекарські якості добрі. Білок - 14,4%. Вміст сирої клейковини 30,2%, загальна хлібопекарська оцінка 4,1 бала. У виробничому випробуванні одержано урожайність 52,4 - 63 ц/га [27].
Миронівська 30. Різновидність лютесценс ; група стиглості середньоранній ; форма куща прямостояча ; стебло товсте, міцне, пусте ; листки зелені ; колос білий, призматичний, до верху звужується, середньої щільності. Зернівка червона, крупна. Напрям використання зерновий, цінний. Урожайність 57,1 ц/га ; зимостійкість 4,5 бала ; висота рослин 85 см ; маса 1000 зерен48,3 г. Стійкість проти вилягання 4,7, осипання 4,8, посухи 4,6 бала. Ураженість борошнистою росою 11,3, бурою іржею 17,2%, фузаріозом 8,4%. Вміст білка 12,8%, вміст клейковини 27,6%. Загальна хлібопекарська оцінка 3,7 бала.
Веселка. Різновидність лютесценс ; середньої стиглості ; колос білий призматичний, безостий з остеподібним утворенням ; зернівка червона, крупна, овальна з розвиненим чубком. Напрям використання зерновий, цінний. Урожайність 56,3 ц/га ; зимостійкість 4,6 бала ; висота рослин 88 см. Маса 1000 зерен 44,2 г ; стійкість проти вилягання 4,7 бала. Ураженість борошнистою росою 10,6% ; бурою іржею 15,1% ; фузаріозом 10,3%. Вміст білка 14,,5% ; клейковини 30,3 % ; загальна хлібопекарська оцінка 3,6 бала.
Емістим С - регулятор росту рослин природного походження. Це продукт метаболізму ендомікоризних грибів, вилучених із кореневої системи женьшеню і обліпихи, які містять унікальний комплекс високоактивних речовин - прості амінокислоти, жирні кислоти, в тому числі ненасичені, пектини, полі цукри, вітаміни і досить велику кількість аналогів природних фітогормонів. Всього емістим С містить 75 компонентів. Йому властива висока екологічна чистота, завдяки чому він не має аналогів у світі. Препарат широкого спектру дії. Стимулює ріст і розвиток понад 20 культур. Форма випуску: ампули обємом 1 : 2 : 5 см?, скляні флакони обємом 100 см?.
Термін зберігання 3 роки в упаковці виробника. Емістим С підвищує польову схожість насіння, прискорює розвиток кореневої системи і листкової поверхні. Скорочує строки дозрівання. Підвищує стійкість рослин до захворювань і стресів. Підвищує урожайність зернових колосових на 3 - 6 ц/га. Спосіб застосування : допосівна обробка насіння польових культур одночасно з протруюванням при нормі витрати 5 мл на 1 т насіння. Обприскування посівів зернових на IV етапі органогенезу, норма витрати 5 мл/га псіву [18].
Розділ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.
3.1. Ґрунтові умови
Досліди проводили 2002 - 2004 р.р. в господарстві Бершадського району СВК „ Україна „
Основними ґрунтами в районі являються : чорноземи реградовані і чорноземи типові. Вони утворились під впливом лучно - степової рослинності в умовах достатньої кількості опадів. Гумусовий шар складає до 1м і більше. В орному шарі цих ґрунтів міститься від 3,6 до 4,7 % гумусу. Реакція ґрунтового розчину слабокисла ( рН=5,9-6,7 ) , а інколи і близька до нейтральної , гідролітична кислотність низька 2,2 -2,9 і менше м.-екв. на 100г ґрунту . Ступінь насичення ґрунту основами знаходиться в межах 91- 97% рН(ксI) 5,6-6,2. він слабо забезпечений рухомими формами азоту 108 мг/кг ґрунту. Вміст рухомого фосфору і калію (за Чіріковим) в оцтовій витяжці відповідно 119 і 101 мг/кг ґрунту. Виходячи з цих даних забезпечення культур в зерно буряковій сівозміні можна вважати середньою. За умов доброї вологозабезпеченості своєчасному і якісному проведенні всіх агро прийомів, внесення добрив на цих ґрунтах є досить ефективним.
3.2. Погодні умови
Клімат Бершадського агрокліматичного району характеризується, як помірно континентальний з нестійким зволоженням. Середньорічна багаторічна температура повітря становить 8,6° С. Без морозний період триває в середньому 160 днів, а вегетаційний період в залежності від метеорологічних умов 210 днів, в тому числі з температурою вище +10°С 160...170 днів. Сума позитивних температур вище +5?С складає 2900-3000°С, а сума активних температур вище +10?С 2530-2870, цього достатньо, щоб озима пшениця сформувала врожай за вегетаційний період.
Весняні приморозки тривають в середньому до 24 квітня, а перші осінні починаються 16-19 листопада. Абсолютний мінімум температури досягає +36...+38°С. За даними Бершадської метеостанції середньобагаторічна температура склала 8,6°С а в роки досліджень вона коливалась (2003 р.) від 7,94 до 8,9°С (2002 р.) [Табл. 3.1 Рис 3.1]
Таблиця 3.1.
Середньомісячна температура повітря в роки проведення досліду, ?С
( за даними метеостанції ).
Рис 3.1 Середньомісячна температура повітря в роки проведення досліду, ?С (за даними метеостанції).
Порівнявши середньомісячну температуру повітря в роки проведення досліджень, з середньомісячними даними, можна зробити висновок, що погодні умови типові для проведення досліджень. Для отримання високих врожаїв важливе значення має кількість опадів. За період, що аналізується 2002-2004 рік середньорічна кількість опадів склала 571,3 мм, і коливалась в окремі роки від 530,2 до 598,3 мм [Табл. 3.2, Рис 3.2]
Таблиця 3.2.
Кількість опадів у роки досліджень, мм. ( за даними Бершадської метеостанції ).
Рис 3.2 Кількість опадів у роки досліджень, м( за даними Бершадської метеостанції ).
Оскільки середньо багаторічна кількість опадів становить 633 мм, то 2002-2003 рік був помірно вологим , але в період цвітіння , наливання і достигання зерна є критичним щодо вмісту вологи у ґрунті, хоч посуху озима пшениця переносить краще, ніж ярі зернові. Тоді як 2004 рік був більш вологим особливо в липні, що викликало проростання зерна в колосі і враження хворобами , що негативно вплинуло на збір і якість урожаю. Крім опадів велике значення для отримання високих врожаїв має вологість повітря.[Табл. 3.3 Рис 3.3]
Таблиця 3.3.
Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень, %.
( За даними Бершадської метеостанції ).
Рис.3.3 Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень
( За даними Бершадської метеостанції ).
За даними таблиці видно, що в середньому за роки проведення досліджень вологість повітря майже не відрізнялась від середньо багаторічних даних. Проте висока вологість повітря спостерігалась у 2003-2004 р.р. у липні в період дозрівання врожаю , що призвело до ураження рослин хворобами.
3.3. Схема досліду
2002 рік
Вивчали вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці за схемою :
1. Контроль ( не обробляли )
2. Емістим С ( 1 мг/га ) + біомікс ( 10 г/га )
2003 рік
Вивчали вплив різних доз регуляторів росту на польову схожість насіння озимої пшениці і коефіцієнт кущення за схемою :
1. Контроль ( насіння оброблено водою, 10 л/т ).
2. Контроль ( насіння оброблено Вінцитом - 2 л/т ) - фон
3. Емістим С ( 1мл/т )
4. Емістим С ( 5 мл/т )
5. Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №1 ( 100 мл/т )
6. Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №2 ( 100 мл/т )
7. Емістим С ( 10 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )
8. РРРД ( 50 мл/т )
2004 рік
Вивчали вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці за схемою :
1. Контроль (оброблено водою)
2. Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )
Вивчали вплив передпосівної обробки насіння різних сортів озимої пшениці за схемою :
1. Контроль ( Вітавакс 200 ф - 2 кг/т ) - фон
2. Емістим С ( 1мл/т )
3. Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )Методика проведення досліджень
4.
3.4. Агротехніка вирощування
Основний обробіток ґрунту після таких попередників, як горох, гречка, кукурудза на силос проводили так: лущення стерні дисковими лущильниками ( ЛДГ - 15) на глибину 6-8 см; дискування дисковими боронами (БДТ- 7) на 10-12 см з наступною культивацією на глибину заробки насіння ( 4-6 см).Посів проводили 5-20 вересня сівалками СЗ- 3,6 з шириною міжрядь 15см.
Підживлення азотними добривами проводили по мерзло - талому ґрунті, аміачною селітрою 100 кг/га у фізичній вазі. Друге підживлення за методом Бузницького при нормі внесення 100 кг/га у фізичній вазі.
Збирання озимої пшениці розпочинали у фазі воскової стиглості зерна розподільним способом. Скошували пшеницю жатками ЖВН- 6А у валки товщиною 12-18 см, шириною 1,8м при висоті зрізу 15-20см. Через 2-4дні підсохлі валки підбирали комбайнами СК- 5М „Нива” з приставками ПУН-5і обладнані підбирачами ППТ-2.
3.5. Методика проведення досліджень
Дослідження по вивченню впливу різних доз регуляторів росту і сумішей їх з композицією мікроелементів, вивчали на різних сортах озимої пшениці в виробничих умовах Бершадського району в господарстві СВК “ Україна “.
Дослідження проводили у 2002 - 2004 роках У 2002 році дослідження проводили з сортом Миронівська 30. Вивчали вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці на структуру врожаю і урожайність. Загальна площа досліду 140 га, в тому числі контроль - 82 га, дослід 58 га.
Позакореневу обробку проводили на IV етапі органогенезу ( 300 л/га робочого розчину ). Структуру врожаю визначали з 1 м?, а врожайність з 10 м?, які відбирали через 100 кроків по діагоналі поля. ( Б.А.Доспєхов ).
У 2003 році дослідження проводили з сортом Іванівська остиста. Вивчали вплив емістиму С на польову схожість насіння озимої пшениці. В досліді використовували наступні роботи :
1) Підраховували кількість рослин і кількість стебел на 1 м? на кожному варіанті досліду, за допомогою рамки, площею 1 м?.
2) Вираховували коефіцієнт кущення озимої пшениці.
Статистична оцінка врожайності озимої пшениці проводилось методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ. А економічна ефективність розраховувалась згідно з технологічними картами.
У 2004 році дослідження проводили з сортами : Донецька 46, Донецька 48, Миронівська 30, Веселка, Коломак 3. Вивчали вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на польову схожість, збереженість рослин до збирання і ураженість.
Польову схожість визначали в середньому з 10 м? відібраних по діагоналі поля, а перед збиранням підраховували кількість продуктивних стебел по сортах і варіантах. Урожайність визначили з кожної ділянки досліду окремо. Повторність досліду в виробничих умовах двократна.
Розділ 4. Результати досліджень
4.1. Вплив регуляторів росту на структуру врожаю, урожайність і якість зерна.
Велика роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур належать регуляторам росту рослин. Їх застосування дає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту. Відомо, що в деяких країнах за допомогою комплексу регуляторів вдалося досягти збільшення виробництва продукції землеробства на 15 - 20% і більше.
Тому метою наших досліджень являлось вивчити вплив емістиму С і його комбінацій з композицією металів на структуру врожаю, і урожайність.
В 2002 році дослідження проводили на посівах СВК “Україна “. Отриманні нами дані наведені у таблиці 4.1
Слід відмітити, що позакореневу обробку озимої пшениці потрібно проводити на IV етапі органогенезу. В цей період прибавка урожаю буває найвищою.
Таблиця 4.1
Вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці Миронівська 30, на структуру урожаю і урожайність, 2002 р.
НІР 0,95 1,59
Із даних таблиці бачимо, що під впливом емістиму С з біоміксом до збирання врожаю зберіглось рослин більше на 11,6%. В результаті маса соломи збільшилась на 12,2%, маса колосів - на 14,6%, маса зерна - на 15,1, а урожайність зросла на 15,2%. Прибавка зерна склала 8 ц/га, тобто отримана прибавка суттєва. У 2003 році досліди проводили по вивченню впливу передпосівної обробки насіння різних сортів озимої пшениці на збереженість рослин до збирання [ Табл.. 4.2 рис. 4.2]
Таблиця 4.2.
Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на збереженість рослин до збирання в 2003 р.
1-Донецька 48 2-Донецька 46 3- Миронівська 30 4-Веселка
Рис. 4.2 Вплив передпосівної обробки на збереженість рослин до збирання в 2003 р.
Отримані нами дані свідчать, що за рахунок емістиму С , до збирання збереглось рослин більше по сортах на 2,0 - 13,8 %.
А за рахунок емістиму С + композиція мікроелементів - на 6,7 - 24,0 %.Все це безумовно вплинуло на урожайність ( Табл.4.3.)
Наприклад , за рахунок емістиму С урожайність по сортах підвищилась лише на 1-4 ц/га. Найбільша прибавка ( 6 ц/га) отрималась по сорту Миронівська 30.
Таблиця 4.3.
Вплив передпосівної обробки насіння на урожайність озимої пшениці в 2003 р.
НІР 0,95 0,97 1,37 1,57 0,76
По варіанту емістим С + композиція мікроелементів прибавка урожаю становила 1,9 - 6,0 ц/га. Найбільш чутливими до передпосівної обробки виявились сорти Донецька 46 і Миронівська 30. По цих сортах прибавка зерна становить 4,4 - 6,0 ц/га. Отримані прибавки урожаю в цьому варіанті суттєві ( Табл. 4.3 )
В 2004 році проводили дослідження в СВК “ Україна “, вивчали вплив передпосівної обробки насіння на структуру врожаю, урожайність та якість зерна. Отримані нами дані наведенні у таблиці 4.4
Таблиця 4.4
Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці сорт Колмак 3
на структуру урожаю, урожайність та якість зерна в 2004 р.
НІР 0,95 = 1,87 1,87
Рис. 4.4. Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці сорт Колмак 3 на структуру урожаю, урожайність та якість зерна в 2004 р.
Із даних таблиці бачимо, що під впливом емістиму С в суміші з композицією мікроелементів збільшилась довжина колосу на 8,5%, а кількість зерен у колосі зросла - на 14,7%, маса 1000 зерен - на 3,8%. В результаті цього біологічна урожайність становила у контролі 64,5 ц/га, а за рахунок емістиму С + композиція мікроелементів урожайність зросла на 9,4 ц/га. Отримана прибавка суттєва НІР 0,95 дорівнює 1,87.
4.2. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці
В більшості розвинених країн світу останнім часом зросла увага до впровадження регуляторів росту рослин. Цьому сприяло створення стимулюючих препаратів нового покоління, що відрізняються більш високою ефективністю та екологічною безпекою.
Із даних Л.М.Кононюка [42], відомо, що застосування їх на посівах озимої пшениці позитивно впливає на ріст і розвиток рослин, прискорює і стимулює розвиток кореневої системи, посилює кущення, підвищує холодостійкість та посухостійкість, оптимізує співвідношення між вегетативними та генеративними фазами розвитку, підвищує стійкість рослин до вилягання, хвороб та шкідників.
Через це програмою наших досліджень передбачалось вивчення на посівах озимої пшениці впливу різних доз емістиму С без композиції і з композицією мікроелементів на польову схожість, утворення стебел і коефіцієнт кущення [Табл.. 4.5].
Таблиця 4.5
Вплив різних доз емістиму С на польову схожість насіння озимої пшениці сорт Іванівна остиста в 2003 р.в
Продовження таблиці 4.5
Отримані нами дані свідчать, що польова схожість в контролі становить 81,5%, тоді, як в дослідних варіантах вона коливалась від 80 до 97%. Найменшою ( 80% ) вона була в варіанті, де застосовували тільки фон. Найбільша польова схожість насіння ( 97% ) була у варіанті, де застосовували емістим С ( 5 мл/т ).
При збільшенні навантаження регулятора росту рослин на насіння, польова схожість зменшувалась, наприклад, в варіанті де вносили 10 мл емістиму С + 100мл композиції металів, польова схожість складала всього лише 84%.Таким чином, із наведених даних бачимо, що найбільш перспективними дозами в передпосівній обробці насіння озимої пшениці в цьому досліді слід рахувати емістим С 5 мл/т. І досить хороший результат у варіантах емістимом 5 мл + 100 мл композиції мікроелементів.
На цих варіантах збільшувалась кількість стебел (107,4 - 118,8% ) проти контролю, що має велике значення в підвищенні продуктивності посівів.
Із даних таблиці 4.6. ми бачимо, що при додаванні композиції мікроелементів 100 мл/т до емістиму С польова схожість по сортам становила 75 - 91,7%, що на 3,3 - 11,7% більше контролю.
Таблиця 4.6.
Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на польову схожість різних сортів в 2004 р.
Таким чином із наведених даних бачимо, що різні сорти по різному реагували не емістим С і композицію мікроелементів. Найбільш чутливими виявились сорти Донецька 46 і Веселка, що має велике значення в підвищенні продуктивності посівів.
Розділ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН І КОМПОЗИЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ.
При теперішніх ринкових відносинах необхідно вирощувати продукцію, яка була б конкурентно - здатною. Є кілька шляхів досягнення цього. Один з них це вирощування продукції, яка б відрізнялась від іншої своєю якістю. Для цього необхідно, щоб вона відповідала усім нормам, вимогам і стандартам. Другий шлях - це зниження ціни на продукцію. На даний момент - це досить чітко видно , коли товари з низькою якістю із меншою , ніж на вітчизняні товари ,ціною, завозяться на інші ринки.
Самим оптимальним варіантом є поєднання високої якості з низькою ціною. Якість продукції підвищується при використанні нових сортів, застосуванні правильної агротехніки і засобів захисту від хвороб і шкідників.
Ціну на продукцію можна знизити двома шляхами. Перша - це зниження затрат на її виробництво , а другий - підвищення урожайності при незначних додаткових затратах. Тому , перш ніж запровадити нову технологію, сорт чи агрозахід необхідно обчислити економічну ефективність від нього.
Економічна ефективність характеризується такими основними показниками , як собівартість продукції, прибуток ,рентабельність виробництва.
Собівартість - це сума усіх затрат, понесених на виробництво одиниці продукції. Вона є виробничою і повною. Повна собівартість - це сума виробничої собівартості і затрат на перевезення і реалізацію її.
Прибуток - це різниця між ціною продукції, що реалізується і її собівартістю.
Рентабельність показує, який прибуток ми одержуємо на кожну гривню затрат.
Розрахунки економічної ефективності застосування регуляторів росту проведені у таблиці 5.1, 5.2.
Таблиця 5.
Економічна ефективність озимої пшениці від застосування регуляторів росту, 2002 рік.
Аналізуючи таблицю 5.1 , видно, що чим більша врожайність, тим менша собівартість продукції, також рівень рентабельно ...........
Страницы: [1] | 2 |
|
