ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕРТЕГЕЛ ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 37.036:(811.111+811.133.1):378.634

ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ В СТУДЕНТІВ

ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ

ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНИХ МОВ

13.00.07 - теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Херсон - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Калашник Наталія Григорівна, заступник голови Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Миропольська Наталія Євгенівна, завідувач лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України; кандидат педагогічних наук Середа Ірина Валеріївна, доцент кафедри освітніх технологій Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського.

Захист відбудеться “15” лютого 2008 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73003, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, ауд. 256 (зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету (73003, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27).

Автореферат розісланий “ ___ ” січня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради: М.В. Бухтій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що розвитком соціально-економічних реформ в Україні у світлі сучасних концепцій освіти та виховання в умовах гуманізації та демократизації суспільства висуваються принципово нові вимоги до чинних критеріїв оцінки ефективності підготовки майбутніх фахівців, зокрема, працівників органів внутрішніх справ.

З огляду на це перед вищими навчальними закладами МВС України постає завдання не лише якісної підготовки майбутніх працівників ОВС до виконання професійних обовязків, а і їх особистісно-духовного розвитку, ядром якого є високий рівень загальної культури та морально-естетичного розвитку особистості. Одним із центральних складників естетичної культури є естетичний смак, що виступає своєрідним регулятором естетичного ставлення людини до дійсності. За своїм змістом та функціями він є комплексний виразник особливостей естетичної культури особистості. Смак не тільки віддзеркалює сучасні норми естетичного, але й сприяє подальшому розвитку взаємин між людиною та світом, що її оточує. Тому звернення педагогічної науки до проблеми виховання естетичного смаку особистості є цілком закономірним. Ці питання розглядаються в працях провідних українських та російських науковців, таких як А. Ахмедов, І. Бех, І. Зязюн, Н. Калашник, М. Киященко, Л. Коган, Н. Лейзеров, А. Лосєв, Н. Миропольська, М. Овсянников, В. Скатерщиков, В. Шестаков та інших.

У процесі інтеграції України в європейський простір та міжнародну спільноту необхідною умовою розвитку та професійного успіху особистості, безперечно, є вільне володіння іноземною мовою, вивчення якої має не тільки освітню, але й виховну функцію. Проблемами методики викладання та функцій іноземної мови у сфері освіти займалися такі вчені, як І. Бім, Н. Гез, І. Зимня, Г. Китайгородська, О. Плахотник, відповідний інтерес для нашого дослідження становлять роботи Т. Бабенко, О. Ігнатович та інших учених, які вивчали особливості естетичного виховання особистості та виховання в неї естетичного смаку під час викладання іноземної мови.

Долучення української системи вищої освіти до Болонського процесу серед методів та форм навчально-виховної діяльності на перший план виводить самостійну роботу студентів, створення умов для їх саморозвитку та самоосвіти, широке використання інтерактивних методів навчання. Місце самостійної та позааудиторної роботи в освіті в цілому та оволодінні іноземною мовою, зокрема, досліджували Т. Боярко, С. Заскалєта, Г. Пустовіт, І. Середа, М. Смирнова, Н. Ягельська; потенціал та ефективність інтерактивних методів навчання у вихованні особистості вивчали Т. Кушнірова, Л. Пироженко, О. Пометун та інші.

Певні аспекти морально-естетичного виховання та виховання комунікативної культури курсантів та студентів вищих закладів освіти відображено в працях О. Баранова, В. Барковського, Т. Ваколюк, М. Ісаєнка, Н. Карпунової, М. Пентилюк, Б. Сьєдіна, С. Сливки, О. Тогочинського та інших. Науково-педагогічні проблеми розвитку відомчої освіти в сучасних умовах знайшли своє відображення в роботах О. Беци, М. Клімова, В. Лукашевича, В. Синьова та інших.

Проблеми естетичного виховання привертають увагу українських науковців і на початку ХХІ століття: історико-педагогічній ґенезі формування естетичних смаків у навчально-виховній діяльності присвячено праці Н. Калашник; актуальною в контексті формування художньо-естетичного смаку як професійної якості є дисертація В. Радкіної. Студії останніх років у напрямі нашого наукового пошуку представлено працями Т. Бабенко (формування естетичного смаку в студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов), Н. Волошиної (естетичне виховання учнів у ході вивчення української літератури), Т. Голінської (естетичний розвиток молодших школярів засобами синтезу мистецтв), Г. Іваненка (роль інтуїції у формуванні естетичного смаку), Н. Карпунової (морально-естетичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України), Т. Лісінської (формування естетичного смаку молодших підлітків), Т. Філіпєвої (розвиток художнього смаку студентів гуманітарних факультетів педагогічних інститутів).

Поряд зі згаданими результатами наукового пошуку проблема виховання естетичного смаку студентів вищих навчальних закладів МВС залишається ще недостатньо вивченою. Також потребують висвітлення питання потенціалу естетичного виховання, зокрема виховання естетичного смаку, студентів засобами іноземних мов, теоретичне обґрунтування та методичне забезпечення цього процесу. Зважаючи на те, що програми навчальної дисципліни „Іноземна мова” у вищих закладах освіти МВС України для студентів та курсантів є практично ідентичними, ми не розрізняли методи та підходи викладання для студентських та курсантських груп, у нашому дослідженні всіх учасників експерименту ми називаємо студентами. Усе це й зумовило вибір теми дисертації “Виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проблеми повязане з реалізацією основних напрямів Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., спрямоване на виконання наказу МВС України №755 від 05 липня 2004 року “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних праць, що потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (п. 198 “Проблеми і напрямки формування світоглядних орієнтирів майбутніх працівників органів внутрішніх справ”, п. 205 “Упровадження новітніх педагогічних технологій у навчальних закладах системи МВС України”). Тему роботи затверджено вченою радою Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (протокол №1 від 27.01.2000), узгоджено в такому формулюванні Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №7 від 26.10.2000).

Обєктом дослідження виступає процес виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України.

Предметом дослідження є педагогічні умови виховання естетичного смаку засобами іноземних мов у студентів вищих навчальних закладів МВС України.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці спеціально створених педагогічних умов і методики виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України під час вивчення іноземних мов.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов буде ефективним за умов:

– варіативності форм і методів особистісно орієнтованого підходу до студентів;

– оновлення методики виховання естетичного смаку засобами іноземних мов з використанням оригінальних літературних текстів з метою сформувати в студентів потребу в долученні до естетичних цінностей та випрацювати алгоритм їх належного освоєння;

– упровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованих методів виховання естетичного смаку;

– інтеграції в навчально-виховний процес значних виховних можливостей навчальної дисципліни “Іноземна мова”, застосування естетично спрямованого навчального матеріалу, використання потенціалу соціокультурного компонента процесу вивчення іноземної мови, широкого застосування різних видів самостійної роботи та інтерактивних методів навчання студентів.

Відповідно до обєкта, предмета, мети й гіпотези сформульовано завдання дослідження:

1) проаналізувати теоретико-методологічні засади проблеми виховання естетичного смаку особистості;

2) дослідити виховні можливості викладання навчальної дисципліни “Іноземна мова” та її впливу на виховання естетичного смаку в майбутніх юристів;

3) науково обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов, розробити методику виховання естетичного смаку засобами естетично спрямованого навчального матеріалу на заняттях з іноземних мов;

4) виявити та обґрунтувати критерії педагогічного оцінювання рівнів вихованості естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України;

5) розробити, обґрунтувати та впровадити в навчально-виховний процес на заняттях з іноземної мови педагогічні умови виховання естетичного смаку засобами естетично спрямованого навчального матеріалу.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення філософії, зокрема, наукова теорія пізнання з її вимогами обєктивності й доказовості; загальнофілософські висновки про діалектичний взаємозвязок і взаємозумовленість явищ та процесів у суспільстві; філософські, психологічні, педагогічні положення про людину як найвищу цінність суспільства, діяльність і спілкування як основні чинники її розвитку; цілісний, системний, особистісно діяльнісний, гуманістичний, компетентнісний, аксіологічний підходи до формування особистості (В. Андрущенко, О. Асмолов, Л. Виготський, Є. Барбіна, І. Зязюн, В. Лутай, Л. Куликова, Н. Миропольська, В. Федяєва, інші); положення особистісно орієнтованої освітньої парадигми (І. Бех, В. Євдокимов, О. Пєхота, І. Прокопенко, Г. Пустовіт); філософсько-психологічні положення щодо соціальної природи особистості; психологічні положення щодо життєстверджувальної ролі вищих, тобто естетичних емоцій у розумовій діяльності людини та формуванні її творчих потенцій; Основи законодавства України про культуру (1992 р.), зокрема, стаття 15 (Естетичне виховання); законодавчі та нормативні документи про освіту: Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) (1993 р.), закони України “Про освіту” (№ 1060-12), “Про вищу освіту”, Концепція громадянського виховання особистості (2002 р.); праці, присвячені формуванню правової культури особистості та естетичної культури працівників МВС, визначенню змісту правової освіти (Г. Васянович, М. Подберезький, О. Саломаткін, Б. Сьєдін, С. Сливка); теорії та методики естетичного виховання (М. Каган, І. Лейзеров). У дослідженні застосовано відповідні підходи до виховання естетичного смаку:

– історичний (уможливлює висвітлення етапів розвитку поняття “естетичний смак” особистості, розуміння його структури, закономірностей виховання);

– структурно-функціональний (дає змогу проаналізувати вплив індивідуально-психологічних, культурологічних та соціокультурних чинників на виховання естетичного смаку й виявити їх значення для розвитку творчого потенціалу особистості);

– системний (дає можливість осягнути його як органічну цілісність у єдності всіх компонентів з урахуванням ролі кожного, що дає змогу визначити й обґрунтувати основні форми та методи виховання естетичного смаку засобами іноземних мов), а також діяльнісний та синергетичний підходи.

У ході дослідження застосовувалися методи:

– теоретичні: системний аналіз джерел, у тому числі концепцій та програм з естетичного виховання, з наступним синтезом його результатів у цілісну систему поглядів на процес виховання естетичного смаку засобами іноземних мов; індуктивний та дедуктивний методи -- при виявленні закономірностей виховання естетичного смаку й дослідженні особливостей його вияву в педагогічній практиці, моделювання навчально-виховних ситуацій;

– емпіричні: порівняння, класифікація, спостереження, бесіди, анкетування, опитування з метою виявлення результативності експериментальної роботи;

– експериментальні: педагогічний експеримент констатувальний та формувальний, що сприяло дослідженню реального стану вихованості естетичного смаку в студентів та апробацію спеціально створених педагогічних умов, які забезпечували ефективність виховання естетичного смаку;

– методи математичної статистики (реєстрація, ранжування) для узагальнення та статистичного опрацювання експериментальних даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2000-2007 рр. та включало кілька взаємоповязаних етапів.

На першому етапі (2000-2003 рр.) -- пошуково-теоретичному -- вивчено джерела дослідження та розроблено його методику. Результати наукових пошуків висвітлено автором у наукових публікаціях та виступах на конференціях.

На другому етапі (2002-2006 рр.) -- дослідницько-експериментальному -- здійснено аналіз теоретичного матеріалу, проведено констатувальний експеримент та розпочато формувальний етап педагогічного експерименту з виявленням та апробацією педагогічних умов виховання естетичного смаку.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) -- узагальнювальному -- завершено формувальний етап педагогічного експерименту, опрацьовано результати дослідження й подано у вигляді дисертації та автореферату.

Експериментальні бази дослідження: Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; Кіровоградський юридичний інститут Харківського університету внутрішніх справ; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ; Запорізький національний університет. Усього в дослідницько-експериментальній роботі на різних її етапах узяли участь 590 студентів та курсантів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше виявлено й обґрунтовано педагогічні умови і розроблено методику виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов, висвітлено основні підходи до осмислення й визначення в контексті педагогічного дослідження естетичного смаку студентів, розкрито його сутність та структуру через визначення складників естетичної свідомості, теоретично обґрунтовано методи викладання навчальної дисципліни “Іноземна мова”; уточнено поняття “естетичне виховання студентів”, “естетичний смак”, “самостійна робота”, використання інтерактивних методів навчання з метою естетичного виховання студентів; подальшого розвитку набули можливості комбінування різних видів самостійної роботи та застосування інтерактивних методів навчання під час викладання іноземної мови, спрямованих на виховання естетичного смаку студентів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що виявлено педагогічні умови виховання естетичного смаку й розроблено науково-методичні рекомендації, спрямовані на модернізацію навчально-виховного процесу з метою активізації особистості в ході її виховання засобами іноземних мов. Залучення виявлених умов до навчально-виховного процесу, впровадження в практику запропонованих методів роботи із використанням оригінальних іншомовних текстів естетично спрямованого змісту дають змогу викладачеві здійснювати цілеспрямоване виховання естетичного смаку засобами іноземних мов. Матеріали дисертації доцільно використовувати в системі підготовки юристів та працівників правоохоронних органів, під час читання спецкурсів з цієї проблематики.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми та в науковій обробці отриманих результатів, висвітлених у працях, написаних у співавторстві.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним, теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу, залученням методів, адекватних обєкту, предмету, меті й завданням дослідження; застосуванням усебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих навчальних закладів МВС України.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження представлялися та доповідалися на конференціях різного рівня:

– міжнародних конференціях: “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2006, 2007); “Дні науки -- 2006” (Дніпропетровськ, 2006); “Гуманізм та освіта” (Вінниця, 2006); “Сучасні педагогічні технології підготовки фахівців нового покоління” (Кіровоград, 2006); “Розвиток творчої особистості студента як субєкта педагогічної взаємодії” (Донецьк, 2007);

– усеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України” (Запоріжжя, 2002); “Розвиток життєвої компетенції учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (Запоріжжя, 2004); “Духовність українства ХХІ століття” (Кіровоград, 2006); “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2006); “Методологія і методика інтерактивного навчання у вищій школі” (Умань, 2007); “Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи” (Запоріжжя, 2007);

– звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького юридичного інституту ДДУВС та Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2002-2007).

Упровадження результатів дослідження. Висновки й рекомендації, викладені в дисертації, упроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України, а саме: Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт від 24.01.2007), Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт від 14.12.2007), Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт від 10.05.2007); а також Запорізького національного університету (акт від 17.12.2007).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження, його теоретичні та практичні результати викладено у 2-х навчально-методичних посібниках у співавторстві та у 18-ти одноосібних публікаціях, із них 7 статей -- у провідних наукових фахових виданнях, 11 -- у збірниках матеріалів конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, списку використаних джерел (279 позицій), 14 додатків. Основний зміст роботи викладено на 176 сторінках, загальний обсяг складає 230 сторінок, представлено 3 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкривається ступінь розробленості проблеми, формулюються мета і завдання роботи, визначаються її теоретична та методологічна основа, наукова новизна, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов” здійснено аналіз виховання естетичного смаку в студентів з точки зору його педагогічного визначення. Подано характеристику стану розробленості проблеми виховання естетичного смаку у філософській, культурологічній і психолого-педагогічній літературі; простежено взаємозвязок між мовою та мисленням; розкрито основні сутнісні риси самостійної роботи студентів та інтерактивних методів навчання як провідних у навчально-виховному процесі вищої школи; викладено основні методологічні засади викладання іноземної мови у нефілологічному вищому навчальному закладі; визначено педагогічні умови виховання естетичного смаку засобами іноземних мов; аналізується специфіка виховання естетичного смаку в студентів вищих закладів освіти МВС України.

Установлено, що термін “естетичний смак” уведений у науковий обіг Б. Грасіаном-і-Моралесом у ХVII ст. Одним з перших на виховне наповнення поняття “естетичного смаку” звернув увагу видатний французький діяч Просвітництва Ж.-Ж. Руссо. Цілеспрямовані дослідження проблеми виховання естетичного смаку особистості почали вестися з 20-х рр . ХХ ст. Серед вітчизняних досліджень естетичного смаку в контексті його педагогічного визначення найпомітнішими є праці К. Ушинського, А. Макаренка. Сучасний підхід до розуміння естетичного смаку полягає у тому, що він відображає не лише мистецьку сферу діяльності, а є одним з центральних складників соціально-культурного світу особистості.

Зясовано, що естетичний смак є комплексним інтегративним складником естетичної свідомості. Виховання естетичного смаку триває все життя і чинить зворотній вплив на естетичну свідомість людини, збагачує її. Отже, під вихованням естетичного смаку розуміємо процес тривалого, систематичного, цілеспрямованого розвитку всіх категорій естетичної свідомості, який буде сприяти естетичному зростанню особистості в навчально-виховному процесі.

Процес навчання іноземній мові має, окрім практичної, ще й виховну, освітню і розвивальну мету. Естетичне виховання засобами іноземної мови є невідємною частиною оволодіння мовою та культурою країни, мова якої вивчається. Розвинений естетичний смак, як зовнішній прояв естетичної культури особистості є результатом проведення цілеспрямованої роботи з його виховання. Самостійна робота та інтерактивні методи навчання студентів є провідними в навчально-виховному процесі вищої школи на сьогодні. Вони сприятимуть ефективному оволодінню іноземною мовою, тому мають неабиякий потенціал для виховання естетичного смаку.

Проаналізовано основні визначення терміна “естетичний смак”, сформовані провідними філософами, культурологами, соціологами, педагогами, психологами останнього часу, та зроблено висновок про те, що в контексті педагогічного процесу ми розуміємо естетичний смак як складну категорію, яка містить у собі елементи естетичного ідеалу, естетичного почуття та естетичного судження, та є сполучною ланкою, що поєднує соціальний світ, природу та людину. Визначено педагогічні умови виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов” визначено мету, завдання та загальну методику педагогічного експерименту, розглянуто умови виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов за експериментальною технологією та проаналізовано результати експериментального дослідження.

Експериментальна апробація педагогічних умов виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов здійснювалася нами в 2002-2007 рр. на базі Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Також до експериментальної роботи залучені студенти та курсанти Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та Запорізького національного університету.

Теоретико-методологічною основою дослідження педагогічних умов ефективності виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України є положення про те, що іноземна мова як навчальна дисципліна (на прикладі викладання англійської та французької мов) має значні виховні можливості. Великий естетичний потенціал соціокультурного компонента навчальної дисципліни “Іноземна мова” сприяє залученню до навчально-виховного процесу когнітивної (інтелектуальної), пізнавальної, емоційно-чуттєвої сфер особистості.

Під час проведення експериментальної апробації нами застосовано однофакторний статистичний педагогічний експеримент, відповідно до логіки проведення якого експериментально-дослідна робота містила чотири етапи: констатувальний, формувальний, контрольний та етап узагальнення отриманих результатів.

У ході дослідницько-експериментальної роботи визначено критерії вихованості естетичного смаку особистості. В основу групування критеріїв вимірювання покладено елементи естетичної свідомості, наявні в естетичному смаку особистості, а саме: рівень розвиненості естетичного судження, естетичного почуття та естетичного ідеалу.

Визначено, що критеріями, які обумовлюються рівнем розвинутості естетичного судження, виступають наявність естетичних знань, їх глибина, міцність, дієвість; широта кругозору; здібність до аналізу та засвоєння інформації.

Критеріями, що обумовлюються естетичним почуттям, є широта смакової палітри в мистецькій сфері (при цьому малось на увазі, по-перше, наскільки широкою є сфера естетичних цінностей, доступних смаковій оцінці, і, по-друге, наскільки здатна людина емоційно осягнути цінності різних епох, національних культур, а також створених у різних видах і жанрах мистецтва); характер та рівень емоційної реакції на твори мистецтва та явища дійсності; толерантність смакових оцінок; адекватність естетичної реакції на витвори мистецтва та обєкти дійсності; ступінь емоційного задоволення від освоєння обєкта.

Критерії, що обумовлені естетичним ідеалом, включають у себе вміння розрізняти естетичні якості предметів і явищ, диференціювати їх утилітарні та художні якості у співвідношенні з власним естетичним ідеалом та естетичними канонами суспільства; виразність та образність мовних засобів, самостійність і оригінальність асоціацій і метафор, наявність чи відсутність мовних штампів; відчуття композиційної побудови творчої роботи; наслідування еталонів естетичної поведінки, оформлення, дизайну, манер тощо; наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття дійсності.

На констатувальному етапі експериментально-дослідницької роботи проводилася педагогічна діагностика вихідного рівня розвиненості естетичного смаку учасників експерименту. Отримані дані свідчили про недостатній рівень естетичних знань та вихованості естетичного смаку студентів. Зроблено висновок про доцільність виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов.

Формувальний етап експерименту проводився протягом чотирьох навчальних років (вісім семестрів), у 2002-2006 рр. До дослідницько-експериментальної роботи залучено 55 студентів у 2002/2003 н.р., у 2003/2004 -- 52 студенти, у 2004/2005 -- 53 студенти та 48 студентів у 2005/2006 н.р. Студенти були поділені на шістнадцять академічних груп, дванадцять з яких вважалися експериментальними, а чотири -- контрольними.

Головною цільовою установкою для експериментальних груп на формувальному етапі дослідницько-експериментальної роботи було обовязкове дотримання виявлених педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов. У контрольних групах навчально-виховний процес здійснювався у звичайному режимі, без цільової спрямованості на виховання естетичного смаку.

Провідним завданням формувального етапу педагогічного експерименту визначено розробку та впровадження в навчально-виховний процес на І-ІІ курсах Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ спеціально створених педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов.

Під час проведення формувального етапу експерименту здійснювалося анкетування студентів першого та другого курсів з метою виявлення загального рівня їхньої естетичної підготовки, вихованості естетичного смаку, ефективності впровадження в навчально-виховний процес педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов.

Розробка та реалізація педагогічних умов виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов відбувалася у три взаємоповязані етапи. На першому -- визначено теоретичні засади процесу виховання естетичного смаку засобами іноземних мов. Другий етап являв собою педагогічне проектування, результатом якого стала розробка методів та оригінального текстового матеріалу іноземною мовою естетично спрямованого змісту, використання якого було необхідним для реалізації педагогічних умов виховання естетичного смаку. На третьому етапі відбувалася безпосередня реалізація педагогічних умов виховання естетичного смаку засобами іноземних мов, варіативність педагогічного конструювання забезпечувалась застосуванням у різних групах певних підходів до викладення інформації, з опорою на різні методи навчання. Усі експериментальні групи були поділені на такі, у яких навчально-виховний процес спрямовувався на аудиторну, позааудиторну роботу, та на такі, де ці види роботи комбінувалися. На третьому етапі відбувалось уточнення визначених на попередніх етапах методів, які впроваджувались в освітній процес.

У процесі виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов ми інтенсивно застосовували естетично спрямований навчальний матеріал як інформацію, представлену письмово, в аудіо чи візуальному вигляді, і має яскраво виражене естетичне наповнення за змістом (містить відомості про мистецтво, будь-які прояви краси у житті), за формою (поезія, живопис, музика, скульптура, фотографія тощо) та спонукає особистість до прояву естетичного почуття, впливає на формування естетичного ідеалу та розвиток естетичного судження, тобто виховує в неї естетичний смак.

У процесі впровадження педагогічних умов виховання естетичного смаку нами широко застосовувалися різні методи інтерактивного навчання, найбільш ефективними з яких були “Очікування”, “Мікрофон”, “Навчаючи -- вчуся”, “Займи позицію”. Проводилися ділові ігри іноземною мовою, які, крім мовного та естетичного наповнення, мали фахове спрямування. Ділові ігри відбувалися у формі занять-екскурсій, судового засідання, проведення допитів тощо. Велике естетичне навантаження мала позааудиторна робота студентів, яка містила підготовку до проведення ділових ігор, самостійний добір матеріалу естетичного спрямування, підготовку та проведення концертів, участь у художній самодіяльності.

Серед видів роботи з естетично спрямованим навчальним матеріалом найбільшу дієвість показали художні переклади текстів іноземною мовою (віршів та прози), завдання на оцінку композиційної завершеності запропонованих текстів (придумати початок або продовження історії; заповнити прогалини в тексті; скласти портрет людини з висловів тексту; дати оцінку тексту за змістом, за формою викладення; розповісти текст від різних осіб або мовою, характерною для різних епох) тощо.

На контрольному етапі експерименту виявлено динаміку змін у показниках рівня вихованості естетичного смаку в експериментальних та контрольних групах.

У групах, де провідною формою роботи була позааудиторна, високий рівень вихованості естетичного смаку наприкінці експерименту показали 33% респондентів, середній -- 61%, низький -- 6%.

У групах з провідною аудиторною формою роботи, високий рівень вихованості естетичного смаку виявлений у 26% респондентів, середній -- у 67%, низький -- у 7%.

У групах, де сполучалися аудиторний та позааудиторний види роботи, на контрольному етапі дослідницького експерименту 43% респондентів мали високий рівень вихованості естетичного смаку, 55% -- середній, 2% -- низький рівень.

У контрольних групах при проведенні підсумкового зрізу виявлення вихованості естетичного смаку студентів також зафіксовані певні позитивні зрушення. Наприкінці експерименту високий рівень вихованості естетичного смаку показали 15% респондентів, середній -- 63%, низький -- 22% студентів контрольних груп.

У цілому в експериментальних групах, де провідною формою роботи була позааудиторна, збільшилася кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку майже удвічі -- з 16 до 33%, з середнім -- від 53 до 61%, а кількість респондентів з низьким рівнем вихованості естетичного смаку знизилась від 31 до 6%.

У групах з провідною аудиторною формою роботи кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилась від 12 до 26%, показники середнього рівня вихованості естетичного смаку майже не змінились -- їхній прогрес склав від 64 до 67%, низького рівня -- знизились від 24 до 7%. Відносна стабільність результатів вимірювання, отриманих на констатувальному та контрольному етапах експерименту, у випадку із середнім рівнем пояснюється тим, що значна кількість респондентів, які на контрольному етапі дослідницької роботи показували середній рівень вихованості естетичного смаку, розвинули його до високого рівня, а показники середнього поповнилися за рахунок вдосконалення естетичного смаку студентів, які раніше мали низький рівень вихованості.

У групах, де сполучалися аудиторний та позааудиторний види роботи, кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилась більше, ніж удвічі -- з 19 до 43%, з середнім -- змінилась від 65 до 55%, з низьким -- знизилась від 16% до 2%. Така динаміка розвитку є дуже цікавою. Не зважаючи на те, що в показниках середнього рівня вихованості естетичного смаку наприкінці експерименту ми отримали зменшення відсотка кількості студентів, естетичний смак яких відповідає цьому рівню, результати саме групи, де провідною формою роботи була комбінована, є найкращими. Саме в групах, де ми поєднували різні форми роботи, протягом чотирьох років експерименту студенти досягали найкращих результатів у розвитку мовленнєвих навичок та вихованості естетичного смаку. Більший, ніж у групах з аудиторною та позааудиторною провідною формою роботи, відсоток студентів удосконалив свій естетичний смак з середнього до високого рівня вихованості.

У контрольних групах теж зафіксовані певні позитивні зрушення, але вони не такі суттєві, як в експериментальних: кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилася на 3% (від 12 до 15%); з середнім рівнем зросла на 4% (від 59 до 63%); кількість респондентів з низьким рівнем вихованості зменшилась на 7% (від 29 до 22%).

Підсумовуючи, можна сказати, що в експериментальних групах коридор позитивних зрушень у середньому склав 18-19%, максимальний -- до 25%, а в контрольних групах середній показник позитивних зрушень становив 3%, а максимальний -- 7%.

Таким чином, дані, отримані в процесі дослідницько-експериментальної роботи, підтвердили вірогідність гіпотези дослідження про те, що ефективність процесу виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов можна суттєво підвищити за умов варіативності форм і методів особистісно орієнтованого підходу до студентів; упровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованих методів виховання естетичного смаку; інтеграції в навчально-виховний процес значних виховних можливостей навчальної дисципліни “Іноземна мова”, оновлення методики виховання естетичного смаку засобами іноземних мов з використанням оригінальних літературних текстів, застосування естетично спрямованого навчального матеріалу, використання потенціалу соціокультурного компонента процесу вивчення іноземної мови, широкого застосування різних видів самостійної роботи та інтерактивних методів навчання з метою виховати в студентів вищих навчальних закладів МВС потребу в долученні до естетичних цінностей та випрацювати алгоритм їхнього належного освоєння.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу наукових джерел розкрито сучасне розуміння естетичного смаку в його педагогічному визначенні з огляду на структуру естетичної свідомості, комплексним інтегративним компонентом якої є естетичний смак. Естетичний смак містить компоненти естетичного ідеалу, естетичного судження, естетичного почуття та визначається нами як категорія, яка містить у собі естетичний ідеал, естетичне почуття та естетичне судження та є сполучною ланкою, що поєднує соціальний світ, природу та людину.

2. Визначено, що виховання естетичного смаку здійснюється в тому числі й у процесі оволодіння іноземною мовою. З огляду на нерозривний взаємозвязок мови та мислення виявлено, що практична, розвивальна, виховна та освітня функції оволодіння іноземною мовою мають (завдяки насиченню соціо-культурним компонентом) великий потенціал для виховання естетичного смаку.

3. Обґрунтовано критерії та показники вихованості естетичного смаку, виходячи з його структури: наявність естетичних знань, їх глибина, міцність, дієвість; широта кругозору; здібність до аналізу та засвоєння інформації; широта смакової палітри в мистецькій сфері (при цьому мається на увазі, по-перше, наскільки широкою є сфера естетичних цінностей, доступних смаковій оцінці, і, по-друге, наскільки здатна людина емоційно осягнути цінності різних епох, національних культур, створених у різних видах і жанрах мистецтва); характер та рівень емоційної реакції на твори мистецтва та явища дійсності; толерантність смакових оцінок; адекватність естетичної реакції на витвори мистецтва та обєкти дійсності; ступінь емоційного задоволення від освоєння обєкта; уміння розрізняти естетичні якості предметів і явищ, диференціювати їх утилітарні та художні якості у співвідношенні з власним естетичним ідеалом та естетичними канонами даного суспільства; виразність та образність мовних засобів, самостійність та оригінальність асоціацій і метафор, наявність чи відсутність мовних штампів; відчуття композиційної побудови творчої роботи; наслідування еталонів естетичної поведінки, оформлення, дизайну, манер тощо; наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття дійсності.

4. Визначено та обґрунтовано рівні вихованості естетичного смаку - низький, середній та високий. Низький рівень розвинутості естетичного смаку особистості характеризується байдужістю до естетичного саморозвитку; недостатньо сформованою здатністю та нерозгорнутістю естетичного судження про обєкт, його шаблонністю, наявністю несформованих естетичних ідеалів, швидкоплинністю орієнтацій, неадекватністю емоційних реакцій. Середній рівень розвинутості естетичного смаку особистості визначається легкістю у встановленні асоціативних звязків; сформованістю естетичного ідеалу, достатньо розвиненою здатністю до змістового аналізу інформації, її узагальнення та практичного застосування, зокрема, при вирішенні простих творчих завдань, однак ці процеси ще не мають системного характеру; емоційні реакції на обєкти та явища дійсності адекватні, але немає толерантності естетичних суджень через брак естетичних знань. Високому рівню розвинутості естетичного смаку особистості відповідають такі елементи: здатність до глибокого естетичного сприйняття, що виражається в оцінці змістовної форми мистецького твору та характеризується розгорнутим судженням смаку; широкий кругозір, глибокі естетичні знання, адекватність емоційних реакцій на естетичні обєкти та толерантність естетичних суджень, розвиненість асоціативного мислення, орієнтація на естетичний ідеал, якому властива істинність відображення прекрасного. Особистість має високу здатність до сприйняття нових обєктів, що знаходять своє місце в системі цінностей, та не змінює її.

5. Виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови ефективного виховання естетичного смаку засобами іноземних мов, до яких належать: варіативність форм і методів особистісно орієнтованого підходу до студентів; оновлення методики виховання естетичного смаку засобами іноземних мов з використанням оригінальних літературних текстів, з метою сформувати в студентів потребу в долученні до естетичних цінностей та випрацювати алгоритм їхнього належного освоєння; упровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованих методів виховання естетичного смаку; інтеграція в навчально-виховний процес значних виховних можливостей навчальної дисципліни “Іноземна мова”, застосування естетично спрямованого навчального матеріалу, використання потенціалу соціокультурного компонента процесу вивчення іноземної мови, широке застосування різних видів самостійної роботи та інтерактивних методів навчання студентів.

6. Розроблено, теоретично обґрунтовано та впроваджено в навчально-виховний процес методи виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов з широким застосуванням потенціалу оригінального естетично спрямованого навчального матеріалу, надання знань з естетики, культури, різних видів мистецтв, соціального життя, правоохоронної діяльності іноземною мовою, зіставлення соціокультурних феноменів країни, мова якої вивчається, з аналогами в культурі своєї країни.

7. На основі аналізу динаміки результатів вихованості естетичного смаку, яка була однаковою для груп з вивченням англійської та французької мов, ми зробили висновок про те, що виховання естетичного смаку засобами іноземних мов за дотримання визначених нами педагогічних умов та із застосуванням запропонованих нами методів буде ефективним під час навчання будь-якої іноземної мови, а також може позитивно вплинути на розвиток особистості при вивченні рідної мови.

8. У процесі наукового пошуку встановлено існування обєктивної необхідності в подальшому дослідженні всього комплексу питань, що стосуються проблеми становлення студентів вищих навчальних закладів МВС як субєктів особистісно орієнтованої освіти, в тому числі виховання в них естетичного смаку засобами іноземних мов.

До перспективних напрямків дослідження доцільно віднести питання вивчення та творчого використання зарубіжного досвіду виховання естетичного смаку засобами іноземної мови, естетичний потенціал вивчення української мови як іноземної, взаємовплив розвитку естетичного смаку на оволодіння декількома іноземними мовами одночасно; місце виховання естетичного смаку в системі підготовки вищими навчальними закладами МВС України майбутніх працівників до виконання їх професійних обовязків, їх особистісний і духовний розвиток, закріплення мовних навичок та попередження забування іноземної мови не тільки завдяки когнітивному, але й емоційно-чуттєвому їх освоєнню.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Навчально-методичні посібники

1 Вертегел В.Л., Калашник Н.Г. Самостійна робота -- потужний засіб сучасної освіти і виховання: Навчально-методичний посібник з питань формування естетичних смаків студентської молоді в навчально-виховному процесі.-- Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2005.-- 326с.

2 Організація самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання у вищих навчальних закладах України: Посібник за матеріалами до вивчення курсу “Вища освіта та Болонський процес” / Заг. ред. проф. Гребенюка Г.Є.-- Х., 2007.-- 148с.

Статті в наукових фахових виданнях

3 Вертегел В.Л. Традиції виховання студентської молоді заходами позааудиторної роботи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць.-- Київ-Запоріжжя, 2002.-- Вип.22.-- С.41-44.

4 Вертегел В.Л. Естетизація самостійної роботи в умовах реформування вищої освіти // Дійсність та перспективи розвитку сучасної освіти України: Зб. наук. праць / Мін-во мистецтва і туризму України, Луганськ. держ. ін-т культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури.-- Х.: Стиль Іздат, 2005.-- С.27-34.

5 Вертегел В.Л. Формування смакової культури особистості засобами самостійної роботи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць.-- Київ-Запоріжжя, 2006.-- Вип.37.-- С.436-441.

6 Вертегел В.Л. Організація самостійної роботи при вивченні іноземної мови і формування естетичних смаків студентів і курсантів вищих закладів освіти // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць.-- Київ-Запоріжжя, 2006.-- Вип.38.-- С.377-383.

7 Вертегел В.Л. Самовиховання і самостійна робота як засіб формування естетичних смаків молоді // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць.-- Київ-Запоріжжя, 2006.-- Вип.40.-- С.91-95.

8 Вертегел В.Л. Місце і роль самостійної роботи в системі форм навчального процесу у вищій школі // Сучасні тенденції розвитку освітнього процесу України: Зб. наук. праць / Мін-во мистецтва і туризму України, Луганськ. держ. ін-т культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури.-- Х.: Стиль Іздат, 2006.-- С.9-18.

9 Вертегел В.Л. Деякі аспекти формування естетичних смаків студентів у навчально-виховному процесі (під час вивчення навчальної дисципліни “Іноземна мова”) // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.-- Умань: УДПУ імені Павла Тичини, 2007.-- Вип.19.-- С.54-59.

Матеріали конференцій

10 Вертегел В.Л. Українська студентська молодь за кордоном: традиції виховання засобами позааудиторної роботи // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Проблеми гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України”. 22 листопада 2002 р. м.Запоріжжя.-- Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2002.-- С.105-106.

11 Вертегел В.Л. Самостійна робота учнів як одна зі складових формування їх життєвої компетенції // Матеріали Всеукраїнської науково- ...........