71

Автоматизація обліку зносу (амортизації) необоротних активів

Більська Я.О.

Вступ

У сучасних умовах інтенсивної інтеграції економіки України у світове господарство і потреби в активізації та нарощуванні обсягів інвестиційної діяльності в державі, важливого значення набуває амортизаційна політика, як фактор формування інвестиційних ресурсів підприємств. Актуальність даної теми проявляється ще й в тому, що разом з переходом до ринкової економіки і, як наслідок, утвердженням комерційних засад здійснення господарської діяльності, приватизацією державних підприємств, виникла потреба у виробленні нових підходів до формування фінансових ресурсів підприємств, зокрема в їх системі все більше зростає значення амортизаційних відрахувань.

Найважливішими організаційно-економічними умовами функціонування підприємства є економічна самостійність; забезпечення самоокупаємості, рентабельності та самофінансування; економічна зацікавленість; матеріальна відповідальність за результати господарської діяльності.

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року. І від того як користуються ними, залежить фінансовий результат підприємства.

Предметом дослідження у індивідуальному домашньому завданні виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку та амортизації необоротних активів в автоматизованому обліку, а обєктом - господарська діяльність ТОВ “АТТЕК ”, яке займається оптовою торгівлею зерном, насінням та кормами для тварин.

До складу необоротних активів входять:

Земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний і господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські і суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, обєктами промислової власності, інші матеріальні і нематеріальні активи довготривалого використання.

Усі вони розділені на три групи:

1. Основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи.

3. Нематеріальні активи.

Склад необоротних активів (назва і кількість групи) цілком збігаються з переліком рахунків 1 класу Плану рахунків (рахунка 10, 11 і 12). Відсутня тільки група, яка б відповідала 13 рахунку "Знос необоротних активів", але це і зрозуміло. Адже рахунок 13 не призначений для відображення матеріальних чи нематеріальних ресурсів, тих що відносяться до необоротних активів, він відображає їхню суму зносу, причому по кожній групі окремо (на окремих субрахунках 131, 132 і 133).

Метою дослідження є вивчення теми зносу (амортизації) необоротних активів зі сторони автоматизованого обліку- що є актуальним в наш час, так як комп`ютерна форма обліку застосовується майже на кожному з підприємств, а ті які ще не дійшли до цієї системи ведення обліку, то їм поки що рекомендується застосовувати саме такий облік, а з часом це стане обов`язковими вимогами, у зв`язку з міжнародними стандартами. Це досить зручно та доступно в наш час.

Сьогодні на ринку програмних продуктів є декілька десятків (якщо не сотень) пакетів програм для бухгалтерського обліку, проте кожного року декілька фірм заявляють про випуск нової програми, яка, з їхніх слів, є потужнішою, «розумнішою» і перевершує усі відомі.

Незважаючи на насичення ринку, вже декілька років поспіль лідером на ньому є московська фірма 1С. Прорив цієї фірми на ринок бухгалтерських програм відбувся завдяки версії програми 1С: Бухгалтерія 6.0 для Windows. Саме ця програма дала змогу фірмі 1С посісти позицію лідера. І це не дивно, оскільки програма має низку незаперечних переваг: простоту інсталяції й використання, можливість гнучкого налаштування конфігурації і наявність вбудованої макромови, змогу швидко виконати різноманітні проведення (у наших умовах щоденної модифікації правил обліку це важливо); ціна, що не перевищує середньої зарплатні бухгалтера. Крім цього, варто згадати про широку мережу дилерів і безкоштовні поновлення конфігурації, що їх надає фірма у випадку зміни правил ведення бухгалтерського обліку.

Фірма випускала ще версії, а тепер існує версія 7.7., ця програма не має макромови, однак у них наявна вбудована об`єктно-орієнтовна мова програмування і розвинуте інтерактивне середовище, що дає змогу типові конфігурації для своїх потреб чи навідь повністю переписати їх. Налаштування таких програм обов`язково повинен виконувати фахівець, проте вони більше орієнтовані на кінцевого користувача і надають йому більше можливостей під час роботи. Розроблено також продукт "1С:Підприємство 7.7. Конфігурація "Бухгалтерський облік" для України" розроблений на основі компоненти "Бухгалтерський облік" системи "1С:Підприємство" версії 7.7 і являє собою типове рішення для автоматизації бухгалтерського обліку в Україні. Конфігурація призначена для малих і середніх підприємств, що займаються виробництвом продукції, торговельною діяльністю, наданням послуг. У конфігурації реалізована стандартна методологія бухгалтерського й податкового обліку для госпрозрахункових організацій відповідно до діючого законодавства України. Методологія обліку, реалізована в конфігурації, відповідає новим стандартам ведення бухгалтерського обліку, прийнятим в Україні.

1. Особливості організації облікової роботи в умовах КСБО

Об`єктом дослідження є ТОВ «АТТЕК» знаходиться у м. Харкові, Дзержинський район, вулиця космічна, 21 індекс 61145.

Підприємство ТОВ «АТТЕК» було створене 08 жовтня 2003 року. Виробництвом підприємство не займаеться.

ТОВ «АТТЕК» відповідно до Статуту є юридичною особою, веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Підприємство несе відповідальність за своїми зобовязаннями в межах належного йому майна згідно з законодавством. Воно має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обовязки, бути позивачем і відповідачем в суді. Основними напрямками діяльності підприємства є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Досліджуване підприємство має двох бухгалтерів. Які мають свої робочі місця. В спеціальному офісному приміщенні, у кожного є комп`ютерний стіл, кресло та сам комп`ютер- на якому і ведеться облік, в вище сказаній програмі. Робочі місця бухгалтерів, досить сучасні- що стимулює до праці, та піднімає настрій за рахунок комфорту. В офісі також є два кондиціонери, сейф та сигналізація.

На кожному робочому комп`ютері встановлена програма 1С, ліцензійної версії, які встановлював фахівець.

Незалежно від того, як запускати програму- через меню Пуск/Запуск чи за допомогою піктограми на робочому столі- на екрані з`явиться вікно запуску.

Спадне меню В режиме:/У режимі:, що розміщене у верхньому лівому куті вікна, дає змогу вибрати один з режимів: 1С:Предприятие, Конфигуратор, Отладчик і Монитор. Але ми працюємо лише в режимі 1С: Предприятие, пріоритетний за замовчуванням, інші режими залишимо фахівцям для налаштування конфігурації.

У вікні Информационные базы треба вибрати потрібну конфігурацію (у моєму випадку 1С: Бухгалтерия) і натиснути на кнопку ОК або двічі клацнути мишкою (навести курсор мишки на потрібний обєкт і двічі клацнути на ліву клавішу) на назві бази у списку. Кнопки Изменить, Добавить й Удалить, зазвичай, користувача-бухгалтера не цікавлять-вони призначені для налаштування програми на використання тих чи інших інформаційних баз. Функція кнопки Отмена також не викликає запитань- натискання на неї приведе до закриття вікна і відмови від запуску 1С. Однак кнопка Помощь заслуговує на більшу увагу. Натискання на цю кнопку приводить до появи вікна підсказок з системою підсказок 1С, яка має декільк рівнів, що доступні для користувача з різних місць програми, і надає найдетальнішу інформацію як про роботу з програмою, так і про використання окремих документів та звітів (зокрема, з погляду бухгалтера).

Врешті-решт після натискання на кнопку ОК на екрані зявиться заставка програми 1С, у рядку стану якої динамічно відображається процес завантаження. Після нормального завершення процесу завантаження на екрані буде головне вікно програми.

1С є типовою програмою Windows. Тому головне вікно типове для Windows- орієнтованих програм: верхній рядок- заголовок вікна, ниже- головне меню, ще нижче- кнопка панелей інструментів, нижній рядок вікна- рядок стану, а простір, що залишився, -деяка аналогія робочого стола Windows (де відкривають вікна журналів проведень, операцій, документів; вікна введення і редагування документів та операцій тощо).

Окрім заголовка, меню, панелей інструментів і рядка стану, у центрі екрана може з`явитися вікно, що містить поради на день (подібно до Microsoft Office). Для користувача- початківця корисно переглянути стислі поради щодо роботи з програмою, користуючись кнопками Предыдущий и Следуйщий, а потім закрити вікно за допомогою кнопки Закрыть (закрити вікно можна традиційним для Windows способом). Досвідчених же користувачів можуть дратувати нав`язлеві поради програми, які, до речі, є одним з рівнів довідникової системи 1С. Щоб уникнути цих порад, треба вимкнути прапорець Показывать при запуске, розміщений у нижній частині вікна (клацнути на ньому мишкою).

На особливу увагу заслуговує головне меню програми, оскільки за його допомогою звертаються до всіх можливостей, функцій і послуг програми. Структура головного меню традиційна для Windows- орієнтованих программ. Щоб вибирати один з пунктів головного меню, достатньо клацнути на ньому мишкою. У більшості випадків після цього з`явиться спадне меню що містить список доступних команд пункту. Список команд окремого пункту може бути різним залежно від того, який журнал відкрито, який документ редагують або який звіт формують. Якщо команда спадного меню супроводжується піктограмою, то її можна виконати і натисканням на кнопку панелі інструментів з такоюж піктограмою. У разі, якщо команда закінчується трикрапкою, то її вибір викликає появу вікна для введення додаткових параметрів або меню для вибору параметрів. Верхнє головне меню складається з таких пунктів: Файл, Операции, Справочники, Документы, Журналы, Отчеты, Сервис, Окна, Помощь. Кожна з них має спадне меню пунктів команд головного меню. Частина команд має такі ж піктограми, як на кнопках панелей інструментів. Звичайно піктограмами позначають команди, які використовують найчастіше, а відповідні кнопки на панелі інструментів дають змогу швидко їх застосовувати. Команди спадного меню можуть буди розподілені на групи горизонтальними лініями за певними сенсовими ознаками. Команди, що закінчуються трикрапкою, пов`язані з додатковими вікнами для вибору або введення додаткових параметрів. Зокрема, командою Справочники… викликають вікно для вибору довідника зі списку наявних.

У програмах 1С є декілька панелейінструментів; вони мають різну кількість кнопок. Головне їхнє призначення- швидкий доступ до часто уживаних команд програми. Для доступу до команди через головне меню потрібно двічі клацнути мишкою, а поміж клацанням ще й порухати нею (щоб перемістити курсор у потрібне місце). Доступ до цієї ж команди через панель інструментів потребує лише одного клцання мишки.

Набір потрібних панелей користувач визначає самостійно: їх можна задавати і вилучати. Однак набір піктограм і функцій відповідних кнопок задає фахівець під час налаштування конфігурації програми. Панелі інструментів можна розміщувати не тільки у верхній частині головного вікна, а й ліворуч та праворуч, і міняти їх місцями. Ці дії виконують простим переміщенням панелей у потрібне місце (курсор мишки розміщують на потрібній панелі, натискають на ліву клавішу і, утримуючи її,пересувають панель).

Призначення кнопки можна визначити кількома способами. Найпримітивніший- натиснути на кнопку і спостерігати, що станеться. Натискання на будь-яку з кнопок панелі інструментів не матиме жодних незворотних наслідків, оскільки всі вони відкривають вікна для вибору або редагування певних параметрів, вікна журналів або сервісних програм і будь-яке з цих вікон можна закрити стандартними для Windows способом. Більш цивілізований, однак менш оперативний спосіб- звіряння піктограм на кнопках панелей інструментів і в головному меня. Однак найзручнішим є третій спосіб- курсор мишки розміщують на кнопці і чекають кілька секунд. У більшості випадків біля кнопки з`явиться напис, що пояснює її призначення. Це також один із рівнів підказок програм 1С.

На одній з кнопок панелей інструментів зображено калькулятор; вона призначена для запуску сервісної програми Числовой калькулятор (її можна також запустити через головне меню- пункт Сервис). Калькулятор призначений для нескладних обчислень під час роботи з програмою. Він дає змогу робити усі арифметичні дії, обчислювати відсотки й обернені значення, запам`ятовувати число та виконувати з ним додавання і віднімання, у випадку помилкового введення числа- вилучати неправильно набрані цифри. Для роботи з калькулятором кикористовують як мишку, так і клавіатуру.

Досліджуване підприємство має такий пункт в Наказі про облікову політику стосовно моєї теми:

Нарахування амортизації на основні засоби виконувати за методом податкового обліку, встановив що при цьому норма амортизації за ставками передумовленими п 8.6 ст. 8 Закона України «Про оподаткування доходів підприємств» в редакції Закона України від 22.05.97 р. 2 №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями в розрізі груп, порядок формування котрих встановлен п.п. 8.2.2. ст 8. Закона України «Про оподаткування доходів підприємств».

Наказ прийнятий 3 січня 2009 року.

2. Нормативно-довідникове забезпечення обліку: Автоматизації обліку зносу (амортизації) необоротних активів

Для ефективної роботи бухгалтерської програми потрібно мати змогу вводити, редагувати і зберігати довідникову інформацію. Наприклад, якщо у випадку набирання платіжного доручення кожного разу вводити номер рахунка і назву фірми, то переваги комп`ютера порівняно з друкарською машинкою практично не відчутні.

Довідкова інформація може бути загалом різною. Деякі дані змінюють зрідка (назву фірми, ставку ПДВ, ідентифікаційний код, тощо), їх можна вважати константами. Однак деколи все ж може виникнути потреба модифікувати їх, тому користувач повинен мати доступ до їхнього редагування. Іншу довідкову інформацію постійно поповнюють більш-менш однотипними даними, такими як інформація про реквізити клієнтів, товар на складі тощо. Цю інформацію зберігають у вигляді довідників, що містять однотипні за структурою записи.

Дещо відокремленим є план рахунків. За структурою він подібний до довідника, однак часті модифікації в ньому неприпустимі (здебільшого, його взагалі не змінюють), оскільки він затверджений Кабінетом Міністрів і є однакоіим для всіх підприємств; бухгалтер може лише використовувати чи ні певний рахунок, відкривати довільні субрахунки за балансовим рахунком. Розглянемо всі аспекти роботи з довідковою інформацією детальніше.

Доступ до перегляду констант надає команда Константы… з пункту Операции головного меню. У разі її використання з`являється діалогове вікно, яке містить список і значення констант. Усі дані розміщені в трьох стовпцях: Код, Наименование, Значение. У стовпці Код наведено кодові позначки констант, які використовують у програмі, тому редагувати їх не можна. Незважаючи на те, що стовпець Код містить дивні фази, зрозуміти призначення констант досить легко. Для пояснення незрозумілих сукупностей слів призначений другий стовпець- з назвами констант. Третій стовпець містить значення констант, які застосовує програма.

Здебільшого випадків призначення константи, а також значення, яке треба їй присвоїти, зрозумілі. У сумнівних випадках можна натиснути на кнопку Описание з панелі інструментів вікна, щоб отримати крім назви константи, ще й опис її призначення і використання. Однак не всі константи мають детальний опис; та навряд чи доцільно пояснювати, що константа Главный Бухгалетр повинна мати значення, що відповідає прізвищу, імені й по батькові головного бухгалтера фірми.

Панель інструментів вікна Список Констант не дає широких можливостей для операцій зі константами. На панелі розміщені лише три кнопки: История, Записать й Описание.

Про кнопку Описание ішлося вище. Призначення кнопки Записать теж зрозуміле-натискання на неї забезпечує запам`ятовування уведених модифікацій. У наслідок натискання на кнопку История з`являється вікно з усіма попередніми значеннями вибраної константи датою їхньої модифікації.

Для коректрої роботи програми потрібно задати такі значення констант, які використовують для обліку на конкретному підприємстві. Щоб модифікувати константу, треба двічі клацнути мишкою у рядку, який відповідає цій константі у стовпці Значение. Далі може бути кілька варіантів. Наприклад, якщо у рядку редагування праворуч з`явиться кнопка із зображенням трикрапки, то значення константи треба вибрати з відповідного довідника. Причому після натискання на кнопку з трикрапкою відбудеться перехід до цього довідника і, якщо потрібного значення у ньому нема, його можна відразу ж увести. Можливий випадок, коли праворуч з`явиться кнопка з піктограмою календаря (якщо значення константи є датою). У цьому разі, натиснувши на кнопку, отримаємо доступ до послуг календаря. Якщо ж праворуч не з`являються, то потрібно безпосередньо ввести нове значення константи або відредагувати старе.

Як зазначено, деяку інформацію об`єднуютьу довідники, зокрема, інформацію про клієнтів, з якими фірма має справи, про товари, що є на складі, про співробітників фірми (довідники клієнтів, товарів, співробітників) тощо. Всі довідники мають подібну структуру: багато записів з однаковими реквізитами. Кожен запис відповідає певному субконто - елементу аналітичного обліку. Довідники потрібні для правильної організації аналітичного обліку на тих рахунках, де це потрібно.

Доступ до довідників можна отримати трьома різними способами. Поперше, через головне меню - команда Справочники... з пункту Операции, якою відкривають діалогове вікнодля вибору конкретного довідника. По - друге, також через головне меню - пункт Справочники, у спадному меню якого перелічені довідники. По - третє, через панель інструментів, натискаючи нв відповідну кнопку. Останній спосіб можливий лише для довідників, що позначені піктограмами в меню (саме їх використовують найчастіше).

Усі довідники мають однотипний сервіс, однакові панелі інструментів і дають змогу виконувати над даними практично одні і ті ж дії, тому головні принципи роботи з довідниками.

Довідник необігові активи

Список об`єктів основних засобів (ОЗ), нематеріальних активів тощо зберігається в довіднику Необоротные активы. Цей довідник використовують під час уведення і редагування низки документів, а також для аналітичного обліку на рахунках 10, 11, 12, 13, 18, 01.

Трирівнева структура довідника дає змогу об`єднувати його елементи в різноманітні групи і підгрупи. У довіднику доцільно створити такі групи: об`єктів ОЗ, інших необігових нематеріальних активів, нематеріальних активів, ішеих активів.

Елементи цього довідника можуть мати тільки одну одиницю вимірювання, нв відміну від елементів довідника Номенклатура, у якому одиниць вимірювання можна задавати декілька. Важливо правильно заповнити параметри нарахування зношень необігового активу для бухгалтерського і податкового обліку (ці параметри є на закладці Дополнительно діалогової форми редагування елементу довідника). Окрім того, для всіх об`єктів(виняток становлять інші необігові активи) требі вибрати один з трьох можливих методів нарахування амортизації.. Метод прямолінійного списання, метод суми одиниць чи метод зменшення залишку. Щодо кожного методу є певний набір параметрів, яку потрібно налаштувати у відповідних реквізитах.

Програма 1С дає змогу оперувати довідниковими заними, які мають деревоподібну структуру, тобто створювати розділи, що складаються з підрозділів, які відповідно об`єднуються з підрозділів, які, відповідно, об`єднують інші підрозділи і т. д.

Зокрема у довіднику Необоротные активы можна створити розділи за групами, об`єднавши в них ОЗ, що є складовою необоротних активів. Для перегляду структури дерева призначена ліва частина вікна довідника, де розділи зображені у вигляді дерева. У правій частині вікна дані наведені списком. Для преміщення по розділах довідника можна використовувати як ліву частину, так і праву частини вікна, однак швидко преміщатися зручніше по лівій частині.

По дереву розподілів довідника у лівій частині вікна переміщують за допомогою мишки: подвійним клацанням відкривають будь-яку папку, клацанням на знаку "+" розкривають список розділів відповідної папки, а клацанням на знаку "-" закривають цей список.

Переміщення по розділх у правій частині вікна потребує більших зусиль, оскільки можна відкрити лише папку активного рівня (подвійним клацанням на папці). Якщо ж потрібний розділ розташований на іншому рівні, то треба вийти з активного розділу (двічі клацнувши на заголовку рівня) і далі, можливо, ще з кількох розділів, щоб перейти на рівень, де розташовано шуканий елемент. Тепер треба увійти в розділ (або опуститися на девілька розділів униз),щоб потрапити до потрібного місця довідника. Єдине внутрішне у цьому процесі-можливість використання клавіатури. Вийти з активного розділуможна за допомоою комбінації клавіш Ctrl+^,а увійти в розділ, на якому перебуває курср,-за допомогою Ctrl+v.

Інформація в довіднику зберігається у вигляді записів; усі вузли дерева містять записи однакової структури. Набір реквізитів для кожного довідника довільний, за винятком двох ключових: код об`єкта і назви об`єкта. Код об`єкта є унікальним для конкретного довідника і дає змогу звертатися до цього об`єкта з інших місць програми. Значення об`єкта-це довьльний рядок, уведений користувачем. Для кожного об`єкта зберігається історія модифікацій його значення.

Зауваження.

1. Довжину коду елемента довідника задають в 1С: Конфигураторе (максимальна-24 символи).

2. У випадку створення нового рядка або нової групи програма автоматично створює новий код.

Користувач може відредагувати запропонований програмою код, однак навряд це доцільно.

Унаслідок відкривання вікна довідника в головному меню з`являється додатковий розділ Действия, тому, працюючи з довідником можна використовувати:

меню Действия;

панель інструментів;

контекстне меню, яке викликають, клацаючи правою клавішею мишки на рядку довідника;

комбінації клавіш.

Під час роботи з довідниками в програмах 1С передбачено виконання таких дій:

Додавання рядка. Для того, щоб додати рядок, треба натиснути на кнопку панелі інструментів довідника або на клавішу Insert чи застосувати команду Новий з пункту Действия головного меню. У контекстному меню, яке викликають натисканням на праву клавішу мишки, теж є відповідний пункт. У наслідок будь-якої з цих дій з`являється діалогове вікно для введення реквізитів нового елемента довідника. Зазначемо, що новий товар потрапляє в активний розділ. Тому перед його уведенням зверніть увагу на те, який розділ довідникаактивний, оскільки в разі помилки ви згодом не відшукаєте потрібного товару або його треба буде переносити з групи в групу. Післязаповнення всіх реквізитівпотрібно натиснути на кнопку ОК діалогового вікна. Програма перепитає про потребу збереження елемента у довіднику і після підтвердження запам`ятає його.

Додавання групи. Якщо натиснути на кнопку (де зображена піктограма папки) панелі інструментів, або вибрати команду Новая група з контекстного меню чи пункту Действия головного меню, або натиснути на комбінацію клавіш Ctrl+F9, товідкриється дещо інше діалогове вікно для введення назви групи.

Редагування рядка. Натискання на кнопку з відповідною піктграммою панелі інструментів, вибір команди Изменить пункту Действия головного меню або натискання на комбінацію клавіш Shift+Enter спричинить появу на екрані такого ж діалогового вікна, як і у випадку введення нового товару чи групи товарів (залежно від того, на якому рядку був у цей момент курсор-на товарі чи на заголовку розділу), з доступними для редагування реквізитами.

Перегляд. У наслідок натискання на кнопу (з зображенням відповідної нам піктограми) або застосування команди Просмотр на екрані з`являються усі реквізити розділу довідника чи товару в такому ж діалоговому вікні, як і в разі редагування, однак без можливості коригування реквізитів.

Копіювання рядка. Цю дію виконують за допомогою команди Копировать з контекстного меню чи пункту Действия головного меню або натисканням на клавішу F9. Унаслідок цього у довіднику буде створено новий рядок, що є копією виокремленого (за винятком коду ТМЦ). Код програма створює автоматично, проте його також може відредагувати користувач.

Позначення на вилучення. Для виконання цієї дії треба натиснути на піктограму чи на клавішу Delete або застосувати команду Пометить на удаление з пункту Действия головного меню. Унаслідок цього піктограма, що позначає заданий елемент довідника, буде перекреслена. Щоб зняти позначку для вилучення, потрібно виконати тіж самі дії. Позначення для вилучення потребують підтвердження. Зазначемо, що позначання для вилучення не приводить до фізичного вилучення запису довідника. Запис буде вилучений фізично лише після виконання команди Удаление помеченых объектов з пункту Операции головного меню.

Отримання інформації з довідника. З цією метою потрібно натиснути на кнопку на панелі інструментів, або двічі клацнутимишкою на рядку, або натиснути на клавішу Enter, курсор пребуває на потрібному рядку. Ця функція доступна у випадку звертання до довідника під час уведення документів, формування звітів, тощо.

Історія модифікацій значення. Якщо курсор навести на елемент довідника і натиснути на кнопку, яка відповідає значенню або натиснути на клавішу F5, то з`явиться вікно зі списком усіх модифікацій цього елемента. Крім значень елемента, у ньому відображена також інформація про дату присвоєння того чи іншого значення. Інформація виводиться лише стосовно одного реквізиту елемента довідника.

Відшукання у дереві. Кнопка піктограма якої зображена як аркуш паперу, спрощує процес орієнтування у дереві розділів довідника. Зокрема, під час переміщення по розділах у правійчастині вікна курсор у лівій частині не змінює свого положення, а натискання на зазначену кнопку дає змогу переміщати його у лівій частині вікна до потрібного розділу.

Перенесення в групу. За допомогою відповідної кнопки можна переміщати декілька товарів одночасно і навідь цілий розділ. Для перенесення треба виконати такі дії:

у лівій частині вікна розмістити курсор на тому розділі (групі), куди треба перемістити товари;

у правій частині вікна розмістити курсорна тому товарі або розділі, який потрібно пермістити (декілька розташованих поряд товарів можн виокремити, якщо, утримуючи натиснутою ліву)

клавішу, првести по них мишкою);

натиснути на кнопку Перенести в группу панелі інструметів довідника або застосувати команду меню Перенести в другую групу в іншу групу з пункту Действия головного меню.

За домопогою кнопки Описание можна довідатися про призначення довідника, його заповнення.

Пошук. Для шукання елемента в довіднику найзручніше застосовувати відповідну кнопку панелі інструментів головного вікна програми, однак можна використати і команду Поиск/Пошук з пункту Действия/Дії головного меню. Розглянемо функцію пошуку детальніше, оскільки її застосовують не лише під час роботи з довідниками. Кнопки вікна і поле введення для пошуку з панелі інструментів головного вікна показані на рис. 2.8. Найпростіший варіант шукання - це ввести у поле введення рядок пошуку і натиснути на Enter. Інформацію в поле можна вводити лише тоді, коли там міститься курсор (мерехтлива вертикальна риска; якщо її там нема, досить клацнути мишкою на полі введення). Після введення рядка і натискання на Enter відбудеться шукання до першої появи потрібного рядка в довіднику, документі, формі тощо.

Більші можливості пошуку надає кнопка панелі інструментів з піктограмою, на якій зображено бінокль. Після натискання на неї зявляється діалогове вікно введення параметрів шукання. Хоча у більшості випадків використовують пошук з налаштуваннями за замовчуванням, однак інколи зручно застосувати додаткові параметри: По одной колонке/В одному стовпці, Различать регистры/Розрізняти регістри (компютер розрізнятиме великі і малі літери), Поиск назад/Зворотний пошук. Зазначимо, що Поиск назад/Зворотний пошук можна викликати також натисканням на відповідну кнопку панелі інструментів.

Описані можливості пошуку забезпечують також команди головного і контекстного меню.

Сортування. Під час роботи з довідником великого значення набуває сортування (тобто зміна порядку розташування) його елементів. Програми 1С надають користувачу три способи сортування довідника: за кодом, за назвою і за параметром. Оскільки код є числом, що його автоматично присвоює програма під час уведення нового елемента, то найчастіше довідники сортують за назвами (у нашому прикладі за назвою необоротного активу). Інколи корисно застосувати сортування за певним параметром. Програма 1С дає змогу в цьому випадку вибрати потрібний параметр зі списку допустимих, що у діалоговому вікні.

Спосіб сортування можна змінити за допомогою пункту Сортиров-ка/Сортування головного чи контекстного меню або певною комбінацією клавіш. У разі розміщення курсора на пункті Сортировка/Сортування на екрані зявляється спадне меню зі списком трьох можливих способів сортування, з яких треба вибрати один. Кожному зі способів сортування відповідає певна комбінація клавіш: за кодом - Сіг1+1, за назвою - СігІ+2, за параметром - Сігі+З.У випадку сортування за параметром зявиться діалогове вікно вибору потрібного параметра зі списку можливих.

Коротко розглянемо, які довідники є в типовій конфігурації 1С:Бух-галтерия, їхнє призначення і спосіб використання.

3. Збір та накопичення первинної інформації

Список основних засобів, нематеріальних активів, необігових активів міститься в довіднику Необоротные активы/Необігові активи. Дані довідника використовують під час уведення документів і для ведення аналітики на рахунках 10-13, 18, 01. Трирівнева структура довідника дає змогу обєднувати його елементи в різноманітні групи і підгрупи за різними ознаками. вибирають у реквізиті Вид необоротного актива/Вид необігового активу. Цей реквізит однозначно визначає рахунки та методику обліку активу і може набувати таких значень: Основные средства/Основні засоби, Другие необоротные материальные активы/Інші необігові матеріальні активи.

Потрібно також увести значення таких реквізитів: повна назва, первісна вартість, шифр, інвентарний номер, дата введення в експлуатацію, одиниця вимірювання і рахунок обліку. Дата введення в експлуатацію вводиться автоматично під час проведення для цього необігового активу документа Ввод в эксплуатацию/Введения в експлуатацію. Одиниця вимірювання для кожного елемента довідника може мати лише одне значення, на відміну від довідника ТМЦ. Рахунки обліку автоматично заповнюються під час вибирання виду необігового активу.

На закладці Дополнительно/Додатково містяться реквізити, що визначають параметри нарахування зношеності необігових активів у бухгалтерському і податковому обліку. Для всіх обєктів (виняток становлять лише інші необігові активи) потрібно задати метод нарахування зношеності за бухгалтерським обліком. У типовій конфігурації таких методів шість: прямолінійне списання, метод зменшення залишку, метод прискореного зменшення залишку, виробничий (сума одиниць), кумулятивний та податковий. Кожен із методів потребує задання певного набору параметрів. Зокрема, метод прямолінійного списання передбачає визначення ліквідаційної вартості і терміну використання обєкта, метод зменшення залишку - місячної норми амортизації, а метод суми одиниць - ліквідаційної вартості, розрахункового обсягу виробництва й обсягу виробництва поточного місяця.

У реквізитах Счет затрат/Рахунок затрат і Вид затрат/Вид затрат треба зазначити рахунок і аналітику затрат, на які будуть зачислені суми нарахованого зношення. У випадку належності активу виробничим фондам підприємства, коли нараховують зношення за матеріальним або нематеріальним активом у податковому обліку, треба увімкнути прапорець Производственное/Виробниче. Для такого обєкта також потрібно зазначити, до якої групи податкового обліку він належить (для цього є група реквізитів Налоговый учет/Податковий облік), з метою визначення суб-рахунка позабалансового рахунка ОЗ (обігових засобів), де облікувати-меться балансова вартість обєкта за податковим обліком.

Для відображення документів, повязаних з обліком необігових активів, призначений журнал документів Необоротньїе активьі и МБП/Необігові активи і МШП.

З метою проведення операції надходження необігових активів в організацію можна використати документ Приходная накладная/Прибуткова накладна, задавши в реквізиті документа Что приходуем/Що прибуткуємо значення ОС, НМА и др. не обор. мат. активы/ОЗ, НМА та ін. не-обігові матер. Активи або Прочие необоротные активьі/Інші необігові активи для необігових активів та ТМЦ для МШП. Решта реквізитів документа заповнюють згідно з накладною постачальника.

Заповнення реквізитів екранної форми Приходная накладная/Прибуткова накладна треба починати з реквізитів групи Поставщик/Поста-чальник. Поле Вид поставника/Вид постачальника може мати одне з таких значень: Отечественный поставщик/Вітчизняний постачальник, Иностранный поставщик/Іноземний постачальник, Подотчетное ли-цо/Підзвітна особа або Прочее/Інше. Залежно від вибору виду відповідно змінюється бухгалтерський рахунок постачальника на закладці Дополни-тельньїе/Додаткові. Після цього потрібно визначити постачальника з довідника Контрагенты/Контрагенти або Сотрудники/Співробітники (якщо реєструють надходження від підзвітної особи), вибрати валюту, у якій буде виписана накладна, і курс цієї валюти.

Якщо вести облік з конкретним постачальником у розрізі угоди (у довіднику Контрагенты/Контрагенти для нього введено угоду за замовчуванням), то ця угода відобразиться в полі Заказ/Замовлення діалогової форми прибуткової накладної. За допомогою кнопки вибору (кнопка „...") значення цього реквізиту можна змінити, вибравши інше замовлення в журналі Отбор заказов по контрагенту/Відбір замовлень контрагента. Якщо ж скористатися кнопкою X, то цю прибуткову накладну можна зробити документом-замовленням, тобто першим документом у ланцюжку взаєморозрахунків з клієнтом (у цьому випадку поле Заказ/Замовлення відображає рядок Без заказа/Без замовлення).

Прибуткові накладні зібрано в журналі документів Приходные на-кладные/Прибуткові накладні.

Під час роботи з прибутковими накладними та іншими документами доцільно використовувати можливості, що їх надає програма. Зокрема, в разі оприбуткування передоплаченого товару на підставі попередньо наданого постачальником рахунка обовязково треба застосувати режим Ввод на оснований/Уведення на підставі і ввести прибуткову накладну на підставі рахунка. У цьому випадку програма автоматично заповнить табличну і реквізити заголовної частини прибуткової накладної. В полі Заказ/Замовлення відображатимуться назви і реквізити документа, що був першим. Це може бути Договор/Угода або Счет входящий/Рахунок вхідний.

Необігові активи і МШП не достатньо оприбуткувати за допомогою прибуткової накладної. їх потрібно ввести в експлуатацію, бо тільки тоді вони будуть зараховані на баланс. Документ Ввод в эксплуатацию/Введения в експлуатацію призначений саме для цього.

Діалогову форму документа Ввод в зксплуатацию/Введення в експлуатацію треба заповнювати від заголовної частини; передусім увімкнув- ши можливість Ввод в эксплуатацию необоротных активов/Введения в експлуатацію необігових активів, що в групі реквізитів Учет не введенных в эксплуатацию ТМЦ/Облік не введених в експлуатацію ТМЦ. У цій же групі потрібно задати значення реквізиту Место хранения/Місце зберігання відповідно до місця подальшого розміщення необігових активів або вибрати матеріально відповідальну особу, за якою вони будуть закріплені. У групі реквізитів Параметры ввода в эксплуатацию/Параметри введення в експлуатацію обовязково треба заповнити значення єдиного реквізиту Вид необоротных активов/Вид необігових активів.

Документ ввод в експлуатацію містить таку інформацію:

· аналітику рахунка капітальних інвестицій, на якому обліковують

первісну вартість обєкта;

· назву обєкта (вибирають з довідника Необоротные активы/Необігові активи);

· кількість обєктів, які вводять в експлуатацію;

· одиниці вимірювання;

· ціну обєкта без ПДВ;

· підсумок за рядком без ПДВ.

Потрібний набір проведень у випадку введення необігового активу в експлуатацію (прийняття обєкта на баланс, збільшення балансової вартості основних фондів за податковим обліком та ін.) автоматично формується під час проведення документа Ввод в эксплуатацию/Введення в експлуатацію.

Уведення в експлуатацію МШП відбувається аналогічно, лише у відповідних реквізитах документа Ввод в эксплуатацию/Введення в експлуатацію потрібно зазначити, що це МШП.

Операції, повязані з переведенням необігових активів та МШП з одного місця зберігання в інше, виконують за допомогою документа Переме-щение/Переміщення. Крім формування відповідних бухгалтерських проведень, цей документ дає змогу оформити акт приймання-передавання необігових активів чи накладну на переміщення МШП. Місця зберігання (звідки і куди передають) необігових активів чи МШП задають в однойменних реквізитах діалогової форми документа шляхом вибирання з довідника Места хранения/Місця зберігання.

У табличній частині є інформація про таке:

· назву обєкта, який переміщують;

· бухгалтерський рахунок обліку обєкта (визначений автоматично за типом обєкта);

· партію, до якої належить переміщуваний обєкт;

· назву обєкта після переміщення; кількість переміщуваних обєктів.

Якщо потрібно списати необіговий актив з огляду на моральне або фізичне зношення, ліквідацію його унаслідок надзвичайної ситуації, а також у випадку реалізації необігових активів, то використовують документ Ликвидация необоротных активов/Ліквідація необігових активів. Діалогова форма документа для реквізитів заголовної частини має дві закладки: Основные/Основні та Дополнительно/Додатково. Документ починають заповнювати з вибору значення реквізиту Вид ликвидации/ Вид ліквідації (списання або реалізація). У разі списання або реалізації виробничих активів можливе збільшення виробничих прибутків/видатків підприємства. Аналітику рахунків валових прибутків/видатків і вид (ставку) ПДВ зазначають у відповідних реквізитах закладки Основные/Основні.

Вигляд закладки Дополнительно/Додатково залежить від вибраного значення реквізиту Вид ликвидации/Вид ліквідації. У випадку списання на закладці Дополнительно/Додатково треба вибрати варіант ліквідації. Це забезпечить формування необхідних проведень з податкового обліку відповідно до чинного законодавства України. Тут також потрібно визначити відповідну статтю затрат (аналітику рахунка 976 Списание необоротних активов/Списання необігових активів, у дебет якого списуватимуть залишкову вартість необігових активів). Якщо ж для реквізиту Вид ликвидации/Вид ліквідації вибрано значення Реализация/Реалізація, то реквізити закладки Дополнительно/Додатково мають такий самий вигляд, як і в документі Расходная накладная/Видаткова накладна.

У графі Необоротный актив/Необіговий актив табличної частини документа зазначають обєкт, який підлягає зняттю з обліку (назву необіго-вого активу вибирають з відповідного довідника). Після вибору обєкта автоматично будуть заповнені такі реквізити: місце зберігання обєкта, його первісна вартість, нараховане зношення, кількісні залишки на рахунку обліку. А якщо документом оформляють реалізацію необігових активів, то в табличній частині додатково вводять ціну продажу.

Під час опрацювання документа Ликвидация необоротных активов/ Ліквідація необігових активів формуються потрібні бухгалтерські проведення. У тих випадках, коли це необхідно, списання балансової вартості виробничого матеріального активу, який ліквідують, виконують "червоним сторно" на відповідному рахунку, на якому облікована його балансова вартість. У разі списання або реалізації необігових активів, що належать групам 2 і 3, відбувається сторнування їхньої кількості на рахунках 032, 033. Під час списання нематеріального активу його первісну вартість списують з кредиту рахунка НА.1, а суми нарахованого зношення - з дебету рахунка НА.2.

Зазначмимо, що документ Ликвидация необоротных активов/ Ліквідація необігових активів можна ввести на підставі документів Договор/Угода чи Счет/Рахунок. Крім того, роботу бухгалтера значно полегшує Помощник «Ликвидация необоротных активов»/Помічник «Ліквідація необігових активів», який запускають за допомогою відповідної кнопки на панелі інструментів чи за допомогою головного меню (розділ Сервис/Сервіс). Переміщення між вікнами помічника відбувається за допомогою кнопок Назад/Назад і Дальше/Далі. Застосування помічника дає змогу створити документ Ликвидация необоротных активов/Лік-відація необігових активів, який потім можна відкрити та відредагувати звичайним чином. Оскільки помічник детально пояснює кожний крок створення документа, то ми його не розглядатимемо. Лише зазначимо, що в будь-який момент роботи з помічником, аж до натискання кнопки Готово в останньому вікні помічника, можна завершити роботу з ним і перервати створення документа. Якщо було задано прапорець Открыть документ/Відкрити документ, то документ відразу ж відкриється для перегляду та редагування.й Помощник создания документов "Ликвидация МШП унаслідок зношення або втрати виробничого значення списують за допомогою документа Списание МБП/Списання МШП.

Під час заповнювання заголовної частини документа треба записати, вибравши з довідника Места хранения/Місця зберігання, матеріально відповідальну особу, за якою числиться МШП, що підлягає списанню.

Таблична частина містить перелік описуваних МШП, для кожного з яких зазначено партію, кількість і облікову ціну. В графі Остаток/Залишок відобразиться поточний залишок вибраного МШП у заданому місці зберігання.

Для створення друкованої форми Акт на списание МБП/Акт на списання МШП використовують кнопку Печать/Друкувати. Якщо провести документ за допомогою кнопки ОК, то будуть сформовані проведення на позабалансовому рахунку МЦ.

Операції щодо ремонту і модернізації основних засобів відображені в обліку за допомогою документа Модернизация необоротного актива/ Модернізація необігового активу, що дає змогу оформити акт ремонту-модернізації основних засобів.

Кожне підприємство, провадячи господарську діяльність, ремонтує або модернізує необігові активи для підтримання їх у робочому стані, продовження терміну експлуатації чи поліпшення експлуатаційних характеристик. У практиці господарської діяльності переважають два способи ремонту і модернізації основних засобів: господарський (силами підприємства) і підрядний (за допомогою сторонніх спеціалізованих підприємств і фірм).

Для правильного відображення ремонту і модернізації основних засобів у бухгалтерському обліку важливо виявити обсяг і собівартість виконаних робіт і, відповідно, відобразити зміну балансової вартості основних фондів. Ці завдання дає змогу вирішити документ Модернизация необоротных активов/Модернізація необігових активів.

Діалогову форму документа заповнюють так: спочатку вибирають у реквізиті Необоротный актив/Необіговий актив той обєкт, ремонт або модернізацію якого проводять, а також матеріальновідповідальну особу, за якою він закріплений; потім визначають спосіб виконання робіт над обєктом (як зазначено вище, є два такі способи). Група реквізитів Изменение бал. стоимости (налоговый учет)/3міна балансової вартості (податковий облік) стає доступною у випадку оформлення цим документом ремонту або модернізації необігового активу, що належить до виробничих фондів підприємства. Увімкнувши прапорець Указать вручную/Вказати вручну, можна переглянути і відредагувати суму, у межах якої підприємство може зачислити затрати на ремонт або модернізацію до валових витрат (сьогодні це 5% від сукупної балансової вартості основних виробничих фондів). Затрати, що перевищують цю межу, зачислюють на збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів у податковому обліку. У реквізиті Валовые расходы/Валові видатки потрібно визначити статтю валових витрат, на яку будуть зачислені суми затрат, що перевищують передбачений законодавством рівень.У випадку, коли ремонт або модернізацію провадять підрядним способом (через організацію-підрядника), у діалоговій формі документа буде ще одна закладка - Дополнительно/Додатково. Якщо підприємство не має права вводити суму ПДВ, сплачену підряднику за виконані роботи, до складу податкового кредиту, то потрібно увімкнути на цій закладці прапорець НДС на затраты/ПДВ на затрати. Якщо прапорець вимкнено, то буде застосований звичайний механізм розрахунку сум і формування проведень за першою подією.

Табличну частину документа починають заповнювати з вибору бухгалтерського рахунка в графі Счет/Рахунок, що кореспондує за кредитом з рахунком, куди будуть списані затрати з ремонту або модернізації необі-гового активу. Зокрема, у випадку проведення ремонту або модернізації господарським способом (силами підприємства) це може бути рахунок обліку матеріалів і запчастин, придбаних для заміни відповідних вузлів об.єкта або додаткового встановлення на ньому. У разі ремонту або модерн ...........