|
політичні і правові погляди, теорії, філософію, мораль, мистецтво, релігію.
Способом вираження повсякденної свідомості є суспільна психологія, у структуру якої включаються такі елементи, як потреби, інтереси, цінності, традиції, звичаї, емоції, почуття, настрій, наслідування, сугестивність. Повсякденна свідомість коректується, шліфується і перевіряється практичним життям. В ній відбивається відношення субєктів до державної влади, і вона визначається рівнем економічного і соціального життя. Повсякденна політична свідомість цінна тим, що вона характеризується цілісністю життєрозуміння і, піддаючись творчій обробці, є основою для теоретичної політичної свідомості.
У залежності від субєктів в загальноабстрактному розумінні політична свідомість може бути:
масовою (виражає суспільну думку, настрій і дію мас);
груповою (узагальнює установки і мотиви політичного поводження конкретних класів, шарів, еліт);
індивідуальною (містить систему інформаційних, мотиваційних і ціннісних компонентів, що забезпечують пізнання особою політики й участь у ній).
Говорячи про процес формування політичної свідомості окремого індивіда, звичайно відзначають чотири фактори, що впливають на цей процес:
1) власний життєвий досвід людини (включаючи соціально-економічні умови її існування);
2) міжособистісні комунікації, що розширюють індивідуальний досвід людини до сукупного досвіду його референтної групи;
3) суспільні інститути (церква, школа, партії й обєднання і т.п.), що тиражують очищений до ідеології досвід різних соціальних груп;
4) засоби масової комунікації (ЗМІ), які надають можливість кожному скористатися досвідом усіх у всім різноманітті форм і змісту (головним чином, ставка робиться на InterNet).
Імовірно, що тільки ЗМК, включаючи (крім газет, журналів, радіо, кіно, телебачення і InterNet) і найперший «засіб» масової комунікації - книги - дозволяють сучасній людині по-справжньому повно усвідомити своє місце в політичному просторі. Однак така «завершальна» у процесі політичної самоідентифікації індивіда роль ЗМІ зовсім не обовязково є вирішальної і визначальної. Внесок кожного фактора в цей процес, мабуть, сильно розрізняється для різних людей. Переходячи від категорії індивідуального до категорії масового, можна сказати, що значення і роль кожного з перерахованих факторів у формуванні масової політичної свідомості в різних суспільствах різна. Це обумовлено не тільки національно-культурними особливостями й історією того чи іншого суспільства чи держави, рівнем його економічного, соціального і технологічного розвитку, але і пережитої їм у даний період конкретною соціально-політичною ситуацією. Ясно, що характер відносин суспільства й інституту ЗМК у країнах постсоціалістичного простору (зокрема, в Україні) не тільки істотно відрізняється від характеру аналогічних відносин в інших країнах, але він також помітно видозмінився з часів кінця 80-х і тим більше 70-х років.
Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток політичних процесів, визначати природу діяльності в сфері влади як окремих людей, так і їхніх суспільних обєднань. Тому від політичної свідомості прямо залежить зміст і характер політичного процесу, мети і засоби режиму правління.
Використана література
1. Алексеев С.С. Государство и право. М., 1994.
2. Горань О.В. Убити дракона (З історії Руху та нових партій України). Київ. Либідь. 1993.
3. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. Видавництво: Генеза (Київ) 1995.
4. Котюк В.О. Основи деpжави і пpава: Hавч. посібник для студентів юpид. вузів та фак. Відп.pед. Боpис І. Д..- К.:ВEHТУРІ, 2005.
5. Кухта Б.Л. З історії української політичної думки. -К., 1994.
6. Пасько І.Т., Пасько Я.І. Донецьк. Громадянське суспільство і національна ідея. Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси. 1999.
7. Політологія / За ред. О. І. Семківа. - 2-ге вид. -С., 2001. ...........
Страницы: 1 | [2] |
|
