Мікробіологічні, імунологічні та цитоморфологічні паралелі при інфекційно-запальних захворюваннях сечостатевих органів - автореферат

При вивченні рівня лізоциму було зясовано, що до лікування цей показник був суттєво знижений відносно контролю. У жінок з позитивним результатом лікування рівень лізоциму суттєво підвищувався, а у хворих без лікувального ефекту залишався зниженим. Подібну картину спостерігали стосовно рівня активності комплементу: суттєве зниження у хворих до лікування, позитивну динаміку у хворих з ефективним лікуванням й низьку його активність у жінок без ефекту лікування (рис. 3). Показовими виявилися результати дослідження концентрації лактоферину (рис. 3). У хворих з позитивним клінічним ефектом лікування концентрація лактоферину наближається до фізіологічної норми і суттєво не змінюється у жінок без ефекту лікування. Стосовно концентрації секреторного імуноглобуліну А (sIgA) нами встановлено, що у хворих з позитивним результатом лікування рівень секреторних імуноглобулінів мав виражену тенденцію до зростання, але не досягав значень фізіологічної норми. У хворих з відсутністю ефекту лікування рівень sIgA був суттєво зниженим як до, так і після лікування.

Рис. 3. Показники, що характеризують стан місцевого імунітету до та після лікування жінок, хворих на уреаплазмоз, в залежності від його ефективності: а) позитивний клінічний ефект; б) без ефекту.

Таким чином, отримані нами результати досліджень стану місцевого імунітету дозволили на конкретних прикладах показати, що ефективність лікування залежить не тільки від призначення етіотропних препаратів, але й від позитивної динаміки показників, що характеризують стан імунного реагування. Слід зазначити, що саме цей стан певною мірою залежить від маніфестного або прихованого перебігу інфекційного процесу, виду та біологічних властивостей збудника.

У розділі 5 проаналізовано цитоморфологічні аспекти адаптаційно-компенсаторних змін, що відбуваються у слизових оболонках сечостатевих органів за наявності інфекційно-запального процесу із визначеною етіологією.

За допомогою цитологічного аналізу ми поставили за мету описати прояви хламідійної інфекції на клітинному рівні. Зазвичай, коли йдеться про цитологічну діагностику хламідійної інфекції мається на увазі визначення цитоплазматичних включень. Однак, за даними літератури такі включення трапляються лише у 10-30% хворих (Мавров И.И., 1979; Ильин И.И., 1991; Хмельницкий О.К., 1999; Мортон Р.С., Кингхорн Дж.Р., 2000). До того ж, структури, подібні до хламідійних включень, можуть продукуватись клітинами за різних фізіологічних умов, та, в багатьох випадках, можуть зустрічатися у хворих за відсутності хламідійної інфекції. Саме з цієї причини доцільність застосування цитологічного методу в діагностиці урогенітального хламідіозу на сьогодні є обмеженою і потребує додаткових методів досліджень. Однак, цитопатична дія C.trachomatis є відомим фактом - вона полягає у формуванні ряду порушень, повязаних із зміною метаболічного стану уражених клітин (Шаткин А.А., Попов В.Л., 1986; Яковлев В.М., Новиков А.И., 2000; Xia M. et al., 2003). У розділі 5 наведено аналіз цитологічної картини хламідійної інфекції за двома критеріями - наявність цитоплазматичних включень та наявність специфічних рис клітинної реакції на дію збудника. Результати аналізу частоти виявлення цитоплазматичних включень у жінок та чоловіків з встановленою хламідійною інфекцією за сукупністю методів (ПЛР, РІФ та ІФА) наведені у табл. 4.

Як видно, у одного хворого можуть зустрічатись клітини, що мають характерні включення та сумнівні. Практично у всіх хворих з характерними включеннями також були присутні й сумнівні. У частини хворих включення не виявлялися взагалі. Виходячи з даних табл. 5, стає очевидним достатньо високий ризик хибнопозитивних результатів цитологічного дослідження, особливо якщо орієнтуватися на включення із сумнівною морфологією. Найбільша частота їх виявлення мала місце у епітеліальних клітинах з слизової оболонки уретри жінок - у 40,7% випадків. Ці включення можуть утворюватися за різних станів, повязаних із зміною метаболічних процесів клітини (рис. 4б).

Таблиця 4

Частота виявлення цитоплазматичних включень у хворих з встановленою хламідійною інфекцією за сукупністю методів (ПЛР, РІФ, ІФА)

Примітка: * - через значний поліморфізм ендоцитоплазматичних мікроколоній C.trachomatis та певної їх подібності до цитоплазматичних включень іншої природи частину з них не можливо чітко віднести до характерних

Хламідійна урогенітальна інфекція є одним з тих захворювань, що потребуть зведення даних дискретних досліджень у єдину картину шляхом дослідження локальних змін епітелію та місцевої імунної відповіді. При перебігу інфекційно-запального захворювання, спричиненого хламідіями, спостерігається значний поліморфізм клінічних проявів та результатів лабораторних досліджень.

Таблиця 5

Частота виявлення цитоплазматичних включень у хворих з виключеною хламідійною інфекцією за сукупністю методів (ПЛР, РІФ, ІФА)

Рис. 4. Цитоплазматичні включення, характерні для хламідій, в метаплазованих (а), та сумнівні (можливо, секреторні гранули) в практично незмінених (б) клітинах циліндричного епітелію уретри.

При дослідженні клітинної реакції за наявності інфекційно-запального процесу, спричиненого C.trachomatis, нами було виявлено зміни, що стосувалися характеру групування клітин в зскребках - порушення міжклітинних контактів із розпушенням клітинного шару; явища плоскоклітинної метаплазії; дегенеративно-дистрофічні зміни із щільною вакуолізацією та некрозом цитоплазми; осередкова проліферація з явищами клітинного поліморфізму. Ці зміни характеризують порушення проліферативно-репаративної реакції на запалення, що полягають у дискоординації некротичних та проліферативних процесів клітин із розвитком плоскоклітинної метаплазії шляхом втрати специфічних рис циліндричного епітелію. Найбільш активно метаплазія та проліферація з явищами клітинного поліморфізму була представлена у зскребках з слизової оболонки уретри жінок (50±17%) та чоловіків (64±13%). Реактивні зміни епітеліальних клітин цервікального каналу характеризувалися дезорганізацією епітеліального шару, більш вираженими дегенеративно-дистрофічними процесами (34±9%), проліферацією (60±16%) з меншим ступенем клітинного поліморфізму (32±9%), ніж в уретрі (50±17%). За наявності хламідійної мікст-інфекції цитологічні ознаки клітинної реакції були виражені у більшому ступені, ніж при моно-інфекції - особливо це стосувалося дегенеративно-дистрофічних змін як у жінок, так і у чоловіків. Лейкоцитарна реакція була не вираженою при хламідійній моно-інфекції; за наявності мікст-інфекції кількість лейкоцитів доходила до 5-7-10 у зскребках уретри чоловіків, та до 10-15-25 у зскребках цервікального каналу жінок.

При порівняльному аналізі цитограм хворих з встановленою хламідійною інфекцією (табл. 4) у всіх випадках ми відмічали наявність включень на тлі фонових порушень клітинної реакції (рис. 4а), в той час як у групі з виключеною хламідійною інфекцією сумнівні включення спостерігалися на тлі практично незмінених клітин або за наявності дегенеративно-дистрофічних порушень без ознак проліферації та клітинного поліморфізму (рис. 4б).

Таким чином, при паралельному аналізі включень, характерних для хламідій, та клітинної реакції діагностична інформативність цитологічного методу зростає до 72±6%.

При урогенітальному уреаплазмозі ми спостерігали переважно дегенеративно-дистрофічні зміни епітеліальних клітин із помірною проліферацією за відсутності явищ клітинного поліморфізму. Деструктивні зміни епітеліальних клітин мали різний ступінь прояву в залежності від того, чи виявлялися уреаплазми у вигляді моно- або мікст-інфекції. Лейкоцитарна реакція також не була притаманною для уреаплазмової інфекції, однак, за наявності супутньої мікотичної флори кількість лейкоцитів сягала 15-30 у полі зору на імерсії.

При урогенітальному кандидозі спостерігали типову картину запалення з характерною лейкоцитарною реакцією, ступінь якої корелювала з наявністю та кількістю міцеліальних форм грибів.

За наявності гарднерельозу мали місце помірні дегенеративно-дистрофічні зміни епітеліальних клітин. Характер адгезії мікроорганізмів варіював за інтенсивністю в залежності від фази оваріально-менструального циклу, що повязано із тропністю гарднерел до зрілих клітин проміжного шару (Брилене Т.А., Брилис В.И., 1986).

Таким чином, при дослідженні стану зскребків епітеліальних клітин слизових оболонок уретри у чоловіків та жінок та цервікального каналу у жінок з запальними захворюваннями різної етіології нами були встановлені цитоморфологічні особливості перебігу цих захворювань на клітинному рівні. Наявність морфологічних змін, притаманних епітеліальним клітинам, й описаних нами при хламідійній та уреаплазмовій інфекції, може орієнтувати лікаря-лаборанта в установленні попереднього етіологічного діагнозу, що збільшує інформативність цитологічної діагностики.

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної мікробіології - вдосконаленню методів лікування хворих на інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів та геніталій шляхом підвищення інформативності етіологічної діагностики та визначення стану протективних факторів уражених слизових оболонок. Здійснено наукове узагальнення отриманих результатів, що демонструють зміни стану місцевого імунітету та реакції епітеліальних клітин слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів за умов розвитку інфекційно-запальних процесів, обумовлених збудниками різного таксономічного походження - бактеріями, молікутами, хламідіями, грибами р. Candida та асоціаціями названих мікроорганізмів. Результати дослідження є підгрунтям для вдосконалення ефективності лікування хворих, що страждають на урогенітальні інфекції.

1. Встановлено домінування умовно-патогенних бактерій (53,9%) у жінок та чоловіків з різними нозологічними формами інфекційно-запальних захворювань сечовивідних шляхів та статевих органів. У 21,7% випадків бактерії виявлялися у вигляді моно-інфекції. Найчастіше виділялися представники різних видів стрептококів (64,3%), зокрема S.faecalis (24,3%), ентеробактерії (25,8%), серед яких превалювали E.coli (19,9%), та стафілококи (19,0%) - переважно S.epidermidis. У жінок бактерії найчастіше виявляли при запальних захворюваннях слизової оболонки вульви (74%), інфекціях нирок та сечовивідних шляхів (67%), кольпітах (65%) та неплідності (59%); у чоловіків - при неплідності (67%), простатиті (53,9%) та уретропростатиті (38%).

2. Уреаплазми було виділено у 37,9% хворих, у 6,2% у вигляді моно-інфекції. З найвищою частотою уреаплазми виділяли у жінок з діагнозом кольпіт (68%), неплідність (62%), при інфекціях нирок та сечовивідних шляхів (50%), цервіциті (47%); у чоловіків частота виділення уреаплазм була достовірно підвищеною при неплідності (75%). Виявлено поширення U.urealyticum в якості збудника інфекційного процесу з висхідним розповсюдженням одночасно в сечовивідних та статевих шляхах. Відмічено збільшення частоти виділення асоціації U.urealyticum та E.coli з різних типів біологічних зразків при одночасному інфікуванні цими збудниками сечовивідних шляхів та статевих органів.

3. Хламідії було виявлено у 13,9% хворих, у 3,6% у вигляді моно-інфекції. З найвищою частотою специфічні нуклеотидні послідовності хламідій виявляли у зскребках з слизової оболонки уретри у чоловіків з уретритами (47±13%), цервікального каналу у жінок з цервіцитами (33±5%). Зафіксовано високу частоту виявлення хламідій при неплідності як у жінок, так і у чоловіків (26±8% та 25±13% відповідно).

4. Встановлено, що досліджені показники активності місцевого імунітету не мали суттєвої різниці від контрольних за наявності бактеріальної та мікотичної інфекції за винятком лактоферину, рівень якого підвищувався при кандидозі. За навності уреаплазмової та хламідійної інфекції спостерігалася супресія активності всіх досліджених показників.

5. Встановлено залежність ефективності терапії урогенітального уреаплазмозу у жінок від стану досліджених факторів місцевого імунітету у змивах з цервікального каналу. У всіх хворих до початку терапії було зафіксовано помірне зниження активності клітинної ланки (на 10-15%) та значну супресію гуморальних факторів місцевого імунітету (на 30-75%). Після проведеного лікування у групі з позитивним клініко-мікробіологічним ефектом спостерігали підвищення показників клітинної ланки практично до рівня відносної норми та позитивну динаміку показників гуморальної ланки локального імунітету. У групі без ефекту лікування показники активності факторів місцевого імунітету практично не змінювались. Курси терапії були неефективними у жінок із суттєвою супресією (на 50-70%) показників гуморальної ланки до лікування.

6. Встановлено особливості клітинної реакції слизової оболонки уретри у жінок і чоловіків та цервікального каналу у жінок при урогенітальному хламідіозі, що проявлялися деструкцією епітеліального покриву, явищами вакуольної дистрофії цитоплазми, каріопікнозу та каріорексису, явищами плоскоклітинної метаплазії та проліферації циліндричного епітелію з ознаками клітинного поліморфізму за відсутності лейкоцитарної реакції.

7. Доведено, що за наявності хламідійної інфекції мікроколонії C.trachomatis виявляються у клітинах циліндричного та метаплазованого епітелію на тлі реактивних змін уражених клітин. При паралельному аналізі цитоморфологічної картини вогнища ураження діагностична інформативність цитологічного методу зростає до 72±6%.

8. Встановлено особливості клітинної реакції слизової оболонки уретри у жінок і чоловіків та цервікального каналу у жінок при урогенітальному уреаплазмозі, що проявлялися посиленням секреції слизу, деструкцією епітеліального покриву, дегенеративно-дистрофічними змінами клітин плоского та циліндричного епітелію, помірною метаплазію.

9. При урогенітальному кандидозі зафіксовано деструктивні зміни багатошарового плоского епітелію піхви та шийки матки на тлі лейкоцитарної реакції. Інтенсивність деструктивних змін залежала від того, які форми грибів виявлялися у біологічних зразках: була значною за наявності міцеліальних форм та вираженої зони лізису навколо вегетативних клітин грибів. За наявності гарднерельозу фіксували дегенеративно-дистрофічні зміни клітин багатошарового плоского епітелію за типом вакуольної дистрофії.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Руденко А.В., Кузьменко А.Є. Стан епітеліальних клітин слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів у хворих, що страждають на урогенітальні інфекції //Лабораторна діагностика. - 2006. - Т.35, №.1. - С.49-56. (Здобувач встановив цитоморфологічні особливості адаптаційно-компенсаторних змін клітин епітеліального покриву сечовивідних та статевих органів у хворих з урогенітальними інфекціями в залежності від етіології запального процесу).

2. Роль інфекційних факторів у формуванні порушень репродуктивного здоров`я сім`ї /Руденко А.В., Ромащенко О.В., Романенко А.М., Білоголовська В.В., Кузьменко А.Є. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -2003.-№3.- С.82-86. (Здобувач проаналізував роль окремих збудників інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи у розвитку порушень фертильності у жінок та чоловіків)

3. Стан місцевого імунітету статевих та сечовивідних шляхів у жінок в нормі та за наявності патології /Ромащенко О.В., Руденко А.В., Лебідь Л.О., Кузьменко А.Є.// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №5. - С.93-97. (Здобувач дослідив окремі фактори, що частково характеризують стан місцевого імунітету сечовивідних та статевих шляхів жінок у нормі та за наявності інфекційно-запального процесу)

4. Генітальний герпес та його роль в патології; нові методи лікування /Руденко А.В., Ромащенко О.В., Кругліков В.Т., Рудаков В.О., Кузьменко А.Є., Нестерова Н.В.//Здоровье мужчины. - 2005. - №2. - С.157-160. (Здобувач виконав серологічні дослідження при діагностиці генітального герпесу).

5. Клініко-мікробіологічна характеристика інфекцій сечової системи у жінок /Степанова Н.М., Руденко А.В., Кругликов В.Т., Кузьменко А.Є., Ліксунова Л.О. //Клиническая антибиотикотерапия. - 2005. - №6 (38). - С.33-35. (Здобувач дослідив стан слизових оболонок жіночих сечовивідних та статевих шляхів хворих на пієлонефрит).

6. Продукція ІЛ-1в та ІЛ-6 імунокомпетентними клітинами, активність цих цитокінів в сечі у хворих на хронічні інфекції сечової системи/Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Калініна Н.А., Степанова Н.М., Фесенкова В.Й., Драннік Г.Г., Кузьменко А.Є. //Укр.журнал нефрології та діалізу. - 2005. - №1. - С.11-13. (Здобувач дослідив етіологічний спектр збудників хронічних інфекцій сечової системи).

7. Ротова С.О., Руденко А.В., Кузьменко А.Є. Вплив супутніх вогнищ інфекції на ефективність лікування гломерулонефриту. //Укр.журнал нефрології та діалізу. - 2005. - №3. - С.17-20. (Здобувач дослідив мікробний спектр супутніх вогнищ інфекції у хворих на гломерулонефрит)

8. Хламідійна інфекція. Нові методи лікування./Руденко А.В., Ромащенко О.В., Кругліков В.Т., Рудаков В.О., Несторова Н.В., Кузьменко А.Є. //Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №3(23). - С. 2-7. (Здобувач оцінив стан епітеліального покриву піхви та цервікального каналу у хворих на урогенітальний хламідіоз)

9. Роль местного иммунитета при инфекциях, передающихся половым путем (ИППП)/Руденко А.В., Кругликов В.Т., Ромащенко О.В., Брудько А.П., Кузьменко А.Е., Ленова Л.И. //Анали Мечниковського інституту. - 2003. - №4-5. - С.109. (Здобувач дослідив окремі ланки місцевого імунітету у хворих на урогенітальні інфекції)

10. Kushniruk Yu.I., Rudenko A.V., Kuzmenko A.E. Clinical and microbiological characteristics of chronical bacterial prostatitis//Progrиs en Urologie. - 2005. - Vol.15, №3. - P.33. (Здобувач проаналізував спектр інфекційних збудників у хворих з діагнозом хронічний простатит)

11. Влияние инфицированности мочевой системы U.urealyticum на некоторые показатели активности хронического пиелонефрита /Степанова Н.М., Кундин В.Ю., Гуща Е.В., Петрина Е.П., Малашевская Н.П., Кузьменко А.Е. //Сборник трудов XIII ежегодного Санкт-Петербургского нефрологического семинара. - С.-Пб.: Фолиант, 2005. - С.117-119. (Здобувач дослідив стан слизових оболонок у жінок з уреаплазмозом)

12. Диагностика и лечение хронических рецидивирующих вульвовагинитов микотической этиологии у женщин фертильного возраста /Ромащенко О.В., Руденко А.В., Лебедь Л.А., Кузьменко А.Е. //Успехи медицинской микологии: Материалы второго всероссийского конгресса по медицинской микологии. - 2004. - Т.IV, гл.4. - С.180-181 (Здобувач вивчив роль специфічних імуноглобулінів проти Candida albicans в якості діагностичного критерію у хворих з урогенітальним кандидозом).

13. Значение уровня специфических иммуноглобулинов в диагностике генитального кандидоза /Руденко А.В., Кругликов В.Т., Ромащенко О.В., Прилуцкий А.С., Кузьменко А.Е., Резниченко Н.А. //Сучасні проблеми дерматовнерології, косметології та управління охороною здоровя: збірник наукових праць.-Харків: Фоліо, 2004. - Вип. 3. - С.246-249. (Здобувач довів високу ефективність серологічного методу у діагностиці різних форм урогенітального кандидозу).

14. Серологические методы в диагностике урогенитального кандидоза /Руденко А.В., Кругликов В.Т., Ромащенко О.В., Прилуцкий А.С., Кузьменко А.Е., Резниченко Н.А.// Успехи медицинской микологии: Материалы второго всероссийского конгресса по медицинской микологии. - 2004. - Т.IV, гл.8. - С.266-268. (Здобувач дослідив рівні специфічних імуноглобулінів проти C.albicans при діагностиці кандидозу методом ІФА)

АНОТАЦІЯ

Кузьменко А.Є. Мікробіологічні, імунологічні та цитоморфологічні паралелі при інфекційно-запальних захворюваннях сечостатевих органів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. - ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім.. І.І. Мечникова АМН України», Харків, 2008.

Дисертація присвячена вдосконаленню методів лікування хворих на інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів та геніталій шляхом підвищення інформативності етіологічної діагностики та визначення стану протективних факторів уражених слизових оболонок. Доведено, що умовно-патогенні бактерії та уреаплазми займають провідне місце серед етіологічних чинників інфекційно-запальних захворювань сечовивідних та шляхів та репродуктивних органів. Встановлено, що молікути та хламідії чинять виражену імуносупресивну дію на фактори місцевого імунітету. Доведено, що ефективність етіотропної та патогенетичної терапії суттєво залежить від рівня протективного захисту слизових оболонок. Виявлено зміни клітин епітеліального покриву в залежності від біологічних властивостей збудників. Так, за наявності хламідійної інфекції мають місце порушення проліферативно-репаративної реакції на запалення з явищами клітинного поліморфізму та розвитком плоскоклітинної метаплазії циліндричного епітелію; при уреаплазмозі - посилений розвиток дегенеративно-дистрофічних змін епітеліальних клітин слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів.

Ключові слова: урогенітальний хламідіоз, уреаплазмоз, місцевий імунітет, цитоморфологічна діагностика.

АНОТАЦИЯ

Кузьменко А.Е. Микробиологические, иммунологические и цитоморфологические паралели при инфекционно-воспалительных заболеваниях мочеполовых органов. - Рукопись. Дисертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.07 - микробиология. - ГУ «Институт микробиологии и иммунологии им. И.И. Мечникова АМН Украины», Харьков, 2008.

Диссертация посвящена актуальной проблеме клинической микробиологии - усовершенствованию методов лечения больных с инфекционно-воспалительными заболеваниями мочевыводящих путей и гениталий путем повышения информативности этиологической діагностики и определения состояния протективних факторов пораженных слизистих оболочек. Обследовано 900 больных (270 мужчин и 630 женщин).

Исследован микробный спектр биотопа мочевыводящих и половых путей, состояние местного иммунитета и особенности клеточной реакции слизистих оболочек у мужчин и женщин с инфекционно воспалительными заболеваниями данной локализации. Доказано, что условно-патогенные бактерии (53,9%), и уреаплазмы занимают ведущее место (37,9%) среди этиологических факторов инфекционно-воспалительных заболеваний мочевыводящих путей и половых органов у мужчин и женщин. Установлено повышение частоты выделения ассоциаций уреаплазм (31,7%), бактерий (32,2%) и грибов (14,6%) из различных типов биологических образцов. Отмечено, что U.urealyticum одновременно поражает как половые органы, так и мочевыводящие пути. Установлено, что микроорганизмы с внутриклеточной локализацией (хламидии) и лишенные клеточной стенки (молликуты), оказывали выраженное иммуносупрессивное действие на такие факторы местного иммунитета как бактерицидная активность фагоцитов, активность комплемента, уровни лизоцима и sIgA. Доказано, что эффективность этиотропной и патогенетической терапии существенно зависит от уровня протективной защиты слизистых оболочек. Этиотропная терапия была неэффективной у больных с резко снижеными показателями местного иммунитета до лечения. Выявлены изменения клеток эпителиального покрова в зависимости от биологических особенностей возбудителей. Так, при наличии хламидийной инфекции, изменения заключались в нарушении пролиферативно-репаративной реакции на воспаление с явлениями клеточного полиморфизма и развитием плоскоклеточной метаплазии цилиндрического эпителия; при уреаплазмозе - в усиленном развитии дегенеративно-дистрофических изменений эпителиальных клеток слизистих оболочек мочевыводящих и половых путей. Развитие воспалительного процесса не сопровождалось лейкоцитарной реакцией.

Ключевые слова: урогенитальний хламидиоз, уреаплазмоз, местный иммунитет, цитоморфологическая диагностика.

SUMMARY

Kuzmenko А.Е. Microbiological, immunological and cytomorphological parallels in infectious inflammatory diseases of genitourinary organs. - Manuscript. The thesis on reception of a scientific degree the Candidate of Biological Sciences on speciality 03.00.07 - microbiology. - SO “The Institute of microbiology and immunology named after I.I. Mechnikov AMS of Ukraine”, Kharkiv, 2008.

The thesis is dedicated to the improvement of treating the patients with infectious inflammatory diseases of urinary tract and genitals by means of increasing the informative etiological diagnostics and defining the state of protective factors of the impared mucous membranes. The opportunistic bacteria and ureaplasmas were proved to be on the leading place among the etiological causes of the infectious inflammatory diseases of the urinary tract and reproductive organs. The Mollicutes species and Chlamydia were stated to exert the marked influence on the factors of local immunity. It was proved that the efficiency of etiotropic and pathogenetic therapy essentially depends on the level of protective defence of mucous membranes. The changes were found in the cells of epithelial lining, depending on the biological properties of pathogens. Thus, at the chlamydial infection presence, the disorders in proliferative and reparative response to the inflammation with the events of cellular polymorphism and the development of squamous cell metaplasia of cylindrical epithelium take place; at the ureaplasmosis presence, the enhanced development of degenerative and dystrophic changes of epithelial cells of mucous membranes in urinary and genital tracts were found.

Keywords: genitourinary chlamydiosis, ureaplasmosis, local immunity, cytomorphological diagnostics.