Клініко-параклінічні прояви енцефалопатій різного ґенезу (рання диференціальна діагностика) - автореферат

У всіх обстежених хворих з енцефалопатіями виявлялася підвищена активність лужних та кислих дезоксирибонуклеаз (ДНК-аз) та рибонуклеаз (РНК-аз) в венозній периферичній крові у порівнянні з аналогічними показниками групи контролю І, що, на нашу думку, є свідченням існування поруч із деструктивними процесами репаративно-відновних, тобто саногенетуючих процесів з боку ушкодженої нервової тканини.

Аналіз проведених досліджень засвідчив про наявність єдиних патогенетичних механізмів ушкодження та реакції головного мозку при розвитку енцефалопатій не залежно від провідного ушкоджуючого чинника. До таких механізмів відноситься гіпоксія мозкової тканини внаслідок порушення мікроциркуляції, що виявлена у всіх хворих з енцефалопатіями. У відповідь на виникаючу гіпоксію відбувається порушення тканинного дихання та зниження активності антиоксидантної системи захисту. Зміни метаболізму мозкової тканини супроводжуються підвищенням активності нуклеаз, що відповідають за репаративні процеси, тобто не залежно від патогенетичного чинника виникнення енцефалопатії організм проводить роботу по відновленню ушкоджених нейронів головного мозку.

Наявність патогенетичного екзо- чи ендотоксину при енцефалопатіях зумовлює біль важкий перебіг захворювання з ростом ендогенної інтоксикації і розвитком нейрональної деструкції з порушенням цілісності ядра нейронів головного мозку при енцефалопатії при АС, КЕ, НЕ, ПЕ, ПтрЕ та ТЕ.

Підсумовуючи результати проведених ними досліджень з клініко-параклінічного вивчення особливостей виникнення та перебігу енцефалопатій різного ґенезу, можна зробити висновок, що поруч із загальними проявами захворювання (порушення мікроциркуляції, процесів ПОЛ, біоелектричної активності головного мозку) для кожної енцефалопатії можна виділити певні притаманні тільки їй ознаки:

при енцефалопатії при аппалічному синдромі не спостерігались б- та в-ритми при проведенні ЕЕГ та виявлено максимальне зниження кровотоку по МАГ при ТКД;

- для атеросклеротичної енцефалопатії одночасно зі зниженням на допплерограмах кровотоку по всіх МАГ характерними є підвищення загального холестерину та тригліцеридів в периферичній венозній крові;

- при гіпертензійній енцефалопатії спостерігався виражений ангіоспазм церебральних артерій при ТКД та підвищення вмісту амінокислоти L-аргініну в сироватці венозної крові і рівня нітратів в сечі обстежених хворих;

- високий вміст рибонуклеїнової кислоти при нормальному вмісті дезоксирибонуклеїнової кислоти були характерні для післягіпоглікемічної енцефалопатії;

- для жінок з клімактеричною енцефалопатією визначальним в диференційній діагностиці може бути наявність психоневротичного синдрому;

- ангіоспазм судин каротидного басейну при відсутності його у судинах вертебробазилярного басейну, а також високий рівень середніх молекул є ознакою ниркової енцефалопатії;

- відсутність змін церебрального кровотоку при проведенні ТКД та порушень обміну оксиду азоту притаманні тільки печінковій енцефалопатії;

- відсутність ендогенної інтоксикації (нормальний рівень середніх молекул в сироватці венозної крові) та порушень в процесах обміну оксиду азоту, а також наявність іпохондрично-депресивного синдрому характерні для післятравматичної енцефалопатії;

- для токсичної енцефалопатії характерним є зниження кровопостачання тільки домінантної півкулі головного мозку та виражена ендогенна інтоксикація (СМ).Для енцефалопатій, що в патогенезі мають ознаки ендо- чи екзо-інтоксикації, типовим є ріст вмісту середньомолекулярних сполук у венозній периферичній крові.

Ступінь вираженності вищесказаних змін не залежить від тривалості основного захворювання, що спричинило виникнення енцефалопатії, а частіше повязано з особливостями пристосувально-захисних властивостей кожного окремого організму та з станом функціонування центральної нервової системи.

Ми сподіваємося, що використання наведених нами алгоритмів діагностики та диференційної діагностики енцефалопатій різного ґенезу допоможе клініцистам в постановці адекватного діагнозу, а відтак і проведенні патогенетичної терапії з урахуванням чільних клініко-параклінічних особливостей розвитку кожного окремого виду енцефалопатії.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми ранньої діагностики енцефалопатій різного ґенезу на основі аналізу неврологічної симптоматики, даних психологічного тестування, нейровізуальних та біохімічних методів дослідження, визначення особливостей патогенетичних механізмів розвитку кожної форми енцефалопатії та створення алгоритмів диференціальної діагностики.

1. В неврологічній симптоматиці зниження рогівкового рефлексу (100,0%) та підвищення тонусу мязів (71,4%) виявлялися тільки при енцефалопатії при аппалічному синдром. Ністагмоїд викликається при атеросклеротичній (95,9%), гіпертензійній (96,3%) та клімактеричній енцефалопатіях (80,8%), а ністагм - при нирковій (80,0%), печінковій (95,5%), післятравматичній (91,7%) та токсичній (90,9%). Зниження чутливості на кінцівках характерне для післягіпоглікемічної (верхніх у 80,0% і нижніх у 95,0%) та ниркової (верхніх у 75,0% і нижніх у 90,0%) енцефалопатій. Черевні рефлекси були відсутні у 73,1% жінок з клімактеричною енцефалопатією. Підвищення сухожилкових рефлексів на руках і ногах визначалось при гіпертензійній (у 92,6% хворих), клімактеричній (у 88,9% хворих), післятравматичній (у 70,8% і 83,3% хворих відповідно) та нирковій (у 60,0% хворих), а їх зниження - при печінковій (у 80,0% хворих), токсичній (у 86,4%) та при післягіпоглікемічній (у 40,0% і 75,0% хворих відповідно) енцефалопатіях. Рефлекси орального автоматизму викликалися при енцефалопатії при аппалічному синдромі (100,0%), нирковій (65,0%) та післятравматичній (41,7%) енцефалопатіях. Зниження мязового тонусу спостерігається при енцефалопатії при аппалічному синдромі (28,6%) та післягіпоглікемічній енцефалопатії (85,0%).

2. Розвиток енцефалопатії за даними стандартизованого багатофакторного опитування особистості супроводжується певними психоемоційними змінами, що мають свою специфіку в залежності від причин виникнення: астенічний синдром наявний у хворих з нирковою та токсичною енцефалопатіями; астено-іпохондричний - у хворих з атеросклеротичною, іпохондричний - з післягіпоглікемічною, іпохондрично-депресивний - з післятравматичною, тривожно-депресивний - з гіпертензійною, тривожно-астенічний - з печінковою та психоневротичний - з клімактеричною енцефалопатією.

3. Порушення мікроциркуляції за даними біомікроскопії конюнктиви очей виявлялося у всіх обстежених хворих з енцефалопатіями. У хворих при печінковій енцефалопатії відсутні зміни церебрального кровотоку. При атеросклеротичній енцефалопатії наявне зниження кровотоку по всіх магістральних артеріях головного мозку, більш виражене в недомінантній півкулі. Енцефалопатію при аппалічному синдромі супроводжує значне зниження середньої швидкості кровотоку по судинах головного мозку, більш виражене у домінантній півкулі. При післягіпоглікемічній, клімактеричній та післятравматичній енцефалопатіях інсонується зниження середньої швидкості кровотоку тільки по двох задніх мозкових артеріях. Для гіпертензійної енцефалопатії характерним є ріст середньої швидкості кровотоку по судинах каротидного басейну в результаті спазму судин із його зниженням по двох хребтових та двох задніх мозкових артеріях при незмінному кровотоку по основній артерії, а при нирковій енцефалопатії швидкість кровотоку по судинах каротидного басейну збільшується внаслідок їх ангіоспазму при незмінному току крові по двох хребтових артеріях та основній і зниженому - по двох задніх мозкових артеріях. Для токсичної енцефалопатії характерним є зниження середньої швидкості кровотоку по МАГ тільки домінантної півкулі.

4. При енцефалопатії при аппалічному синдромі відсутні альфа- та бета-ритми, а тета- та дельта-ритми наявні в значній кількості (домінуючим є дельта-ритм). При всіх інших енцефалопатіях визначається депресія нормальних альфа- та бета-ритмів при рості патологічних тета- та дельта-ритмів.

5. Про наявність у всіх хворих з енцефалопатіями оксидативного стресу свідчить ріст продуктів пероксидного окислення ліпідів, а також ендогенної інтоксикації у хворих з енцефалопатіями при аппалічному синдромі, післягіпоглікемічною, клімактеричною, нирковою, печінковою та токсичною - збільшення активності середніх молекул в венозній периферичній крові.

6. При гіпертензійній енцефалопатії посилюється синтез та розпад оксиду азоту, необхідний для зняття ангіоспазму судин. Свідченням чого стало значне зниження попередника оксиду азоту - амінокислоти L-аргініну в периферичній крові та підвищення вмісту нітратів в сечі у обстежених хворих з гіпертензійною енцефалопатією. При всіх інших енцефалопатіях відбувається підвищений синтез та накопичення оксиду азоту в мозковій тканині для забезпечення її захисту від ішемій, про що свідчить знижений вміст кількості вільного L-аргініну в периферичній крові та незмінні показники нітратів в сечі у обстежених хворих.

7. Порушення проникності мембран нейронів та її деструкція засвідчені підвищеним вмістом в периферичній крові рибонуклеїнової кислоти у хворих з енцефалопатіями при аппалічному синдромі, післягіпоглікемічною, клімактеричною, нирковою, печінковою, післятравматичною та токсичною енцефалопатіями. У вказаних хворих, окрім хворих з післягіпоглікемічною енцефалопатією, наявні і більш глибокі деструктивні процеси і руйнація ядра клітин головного мозку (за даними підвищеного вмісту дезоксирибонуклеїнової кислоти в сироватці венозної крові). При всіх енцефалопатіях посилюється нуклеїновий обмін (розпад-синтез) про що свідчить висока активність лужних та кислих дезоксирибонуклеаз та рибонуклеаз в сироватці периферичної крові.

8. На основі даних аналізу психоемоційної паттерну, стану мікроциркуляції та церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, процесів пероксидного окислення ліпідів, наявності ендогенної інтоксикації, обміну оксиду азоту та нуклеїнових кислот розроблені діагностичні алгоритми для ранніх енцефалопатій різного ґенезу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Корекцію психоемоційних змін у хворих з енцефалопатіями різного ґенезу слід проводити з врахуванням чільного синдрому. При домінуючому астенічному синдромі у хворих з атеросклеротичною, післягіпоглікемічною, нирковою, токсичною та післятравматичною енцефалопатіями слід призначати середники з ноотропною та антидепресивною дією. Підвищена тривога та дратівливість нівелюється призначенням легких седативних препаратів хворим з печінковою, гіпертензійною та клімактеричною енцефалопатіями. При двох останніх можна замість седативних середників використовувати мінімальні дози трициклічних антидепресантів.

2. Мікроциркуляторні порушення, виявлені при всіх енцефалопатіях, добре піддаються корекції при призначенні оральних ензимів.

3. Виявлені при проведенні транскраніальної допплерографії зміни кровотоку по магістральних артеріях голови дозволяють рекомендувати патогенетично спрямовану терапію. Наявний ангіоспазм церебральних судин при гіпертензійній енцефалопатії вимагає призначення блокаторів кальцієвих каналів. При атеросклеротичній, аппалічній та токсичній енцефалопатії для відновлення та посилення кровотоку по МАГ рекомендовані тривалі курси судинорозширювальних середників.

4. Для відновлення антиоксидантної системи захисту у хворих з енцефалопатіями різного ґенезу рекомендуються антиоксидантні препарати.

5. Ендогенну інтоксикація у хворих з аппалічною, післягіпоглікемічною, клімактеричною, нирковою, печінковою та токсичною енцефалопатіями можна зменшувати за допомогою призначення ентеральних сорбентів.

6. Призначення препаратів з високим вмістом нуклеїнових кислот показане при всіх енцефалопатіях для посилення процесів нейронального синтезу над процесами розпаду.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевага В.М., Цыпкун А.Г., Паєнок А.В., Нестеренко Б.В. Справочник невропатолога и нейрохирурга. - Киев: Книга Плюс, 2003. - 499 с. (Дисертант особисто написав підрозділи: "Пізні ускладнення ЧМТ", "Хронічна недостатність мозкового кровообігу" приймав участь у написанні всіх інших розділів).

2. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової сис-теми: Підручник. - Львів: Світ, 2004. - 520 с. (Дисертант особисто написав підрозділи: "Пізні ускладнення черепно-мозкової травми", "Дисциркуляторна енцефалопатія" та розділ Ураження нервової системи при соматичних захворюваннях", приймав участь у написанні всіх інших розділів).

3. Shevaga V., V., Payenok A., Netlyukh A., Yavorska N. Neurosurgery. - Lviv, 2007. - 252 p. (Дисертант особисто написав підрозділ: "Late complications of brain injury", приймав участь у написанні всіх інших розділів).

4. Паєнок А.В. Нуклеазна активність в крові хворих з енцефалопатіями су-динного і нефрогенного генезу // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, В. 2 (31). - С. 70-71.

5. Паєнок А.В. Психологічно-гемодинамічні паралелі у хворих з гіпертен-зивною енцефалопатією // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 8, №4. - С. 182-184.

6. Паєнок А.В. Психоемоційний патерн хво-рих з післягіпоглікемічною енцефалопатією за даними стандартизованого багатофа-кторного опитування особис-тості // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2005. - Вип. 14, Кн. 1. - С. 516-519.

7. Паєнок А.В. Клініко-параклінічна характеристика ранньої цереброваскулярної хвороби // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №5. - Т. 1. - С. 89-91.

8. Паєнок А.В. Макро- та мікроциркуляція у хворих з післягіпоглікемічною енцефалопатією // Медицина сьогодні та завтра. - 2007. - №2. - С. 119-121.

9. Паєнок А.В. Характеристика психопатологічних змін у хворих пізньою токсичною енцефалопатією // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2007. - Вип. 16, Кн. 4. - С. 582-586.

10. Паєнок А.В. Пізня токсична енцефалопатія, можливості діагностики // Сімейна медицина. - 2007. - №4. - С. 76-79.

11. Паєнок А.В. Стан перекисного окислення ліпідів у хворих з енцефалопатіями різного ґенезу // Буковинський медичний вісник. - 2007. - Т. 11, №4. - С. 41-43.

12. Шевага В.М., Паєнок А.В., Война-ровська Н.Ю. Середні молекули у діагнос-тиці ефективності ентеро-сор-бції при лікуванні хво-рих з енцефалопатією ниркового ґенезу // Фармакологічний ві-с-ник. - 1999. - №3. - С. 34-35. (Дисертантом висунута мета дослідження, проведений аналіз та обробка зібраного матеріалу, написано та підготовлено роботу до друку).

13. Шевага В.М., Паєнок А.В., Война-ров-ська Н.Ю., Мартин А.Ю. Нуклеїновий гомеостаз при травмах та інтоксикаціях го-ловного мозку // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т. 7, В. 3 (21). - С. 66-67. (Дисертанту належить ідея публікації - порівняння змін нуклеїнових кислот при травмах та нирковій інтоксикації, збір, обробка та аналіз матеріалу, підготовка до публікації статті).

14. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Вплив ново-паситу на психо-емоційний стан жінок з клі-мактеричним синдро-мом // Ліки. - 1999. - №2. - С. 39-43. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування обстежених жінок, компютерна обробка його результатів, порівняльний аналіз даних та підготовка роботи до друку).

15. Шевага В.М., Паєнок А.В., Война-ров-ська Н.Ю. Використання ентеросорбе-нту силарду-П у лікуванні ен-цефалопатії ниркового ге-незу // Ліки. - 1999. - №5-6. - С. 91-93. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведено аналіз даних та написаний текст публікації).

16. Войнаров-ська Н.Ю., Паєнок А.В. Сучасні підходи до використання ентеральних сорбентів // Фармакологічний вісник. - 1999. - №5. - С. 17-18. (Дисертантом проведений аналіз наукових результатів та сформульовані висновки публікації).

17. Шевага В.М., Паєнок А.В., Туниця В.Н., Войнаров-ська Н.Ю. Роль психоемоційних змін при виборі методу реабіліта-ції хворих з енцефалопатією ниркового ґенезу // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2000. - №1 (21). - С. 31-33. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування обстежених жінок, компютерна обробка його результатів, порівняльний аналіз даних та підготовка роботи до друку).

18. Шевага В.М., Олексюк А.Г., Паєнок А.В. Медикаментозна реабілітація хворих з доклінічними проявами судинних уражень головного мозку // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т. 8, В. 2 (24). - С. 30-32. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування хворих, компютерна обробка його результатів, порівняльний статистичний аналіз даних та підготовка даних матеріалів до друку).

19. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Середні молекули як маркер ендогенної інтоксикації у жі-нок із клімактеричним синд-ромом, ускладненим енцефа-лопатією // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т. 8, В. 3 (25). - С. 23-24. (Дисертантом проведений збір матеріалу, його аналіз та зроблені висновки).

20. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Сучасні підходи до лікування клімактеричного синдрому // Актуальні проблеми акушерства і гінеко-логії, клінічної імуно-логії та медичної ге-нетики. - Київ-Луганськ, 2000. - В. 4. - С. 240-248. (Дисертант проводив аналіз даних та готував статтю до публікації).

21. Шевага В.М., Паєнок А.В., Нестеренко Б.В. Динаміка вмісту нуклеїнових кислот в крові хворих в гост-рому та віддаленому періоді легкої черепно-мозкової тра-вми // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т. 9, В. 1 (26). - С. 89-90. (Дисертант надав матеріали власних спостережень хворих у віддаленому періоді, приймав участь у підготовці публікації).

22. Тютько А.О., Паєнок А.В. Особливості психоемоційних змін у жінок з клімактерич-ною енцефалопатією // Галицький лікарсь-кий вісник. - 2001. - Т. 8, №2. - С. 115-117. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування обстежених жінок, компютерна обробка його результатів, порівняльний аналіз даних та підготовка роботи до друку).

23. Шевага В.М., Паєнок А.В., Задорожна Б.В. Церебральна гемодинаміка у хворих з легкою черепно-мо-зковою травмою в гострому та віддаленому періоді // Актуальні питання ме-дичної науки та прак-тики. - Вип. 67, Кн. 1. - Запоріжжя: Дике Поле, 2004. - С. 211-216. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведені транскраніальні допплерографічні обстеження хворих в гострому та віддаленому періодах ЧМТ, обробка та порівняльний аналіз отриманих даних, написаний текст публікації).

24. Шевага В.М., Задорожна Б.В., Паєнок А.В. Оксид азоту, перекисне окислення ліпідів і вміст пептидів середньої молекулярної маси в гос-трому і проміжному періодах легкої черепно-мозкової травми // Український нейрохіру-ргічний журнал. - 2004. - №4. - С. 30-36. (Дисертант особисто обстежив хворих в проміжному періоді ЧМТ отримав та провів статистичну обробку матеріалу, підготовивши вказані дані до публікації).

25. Шевага В.М., Задорожна Б.В., Паєнок А.В. Досвід застосування Пентоксифіліну SR АПО в реабілітації хворих з травматичною хворобою головного мозку // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, В. 1 (50). - С. 135. (Дисертант надав матеріали власних спостережень, приймав участь у підготовці публікації).

26. Паєнок А.В., Задорожна Б.В., Гавриш І.Н. Клініко-параклінічна характеристика хворих з нирковою енцефалопатією // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, В. 1 (50). - С. 98-99. (Дисертанту належить ідея публікації, ним особисто обстежені хворі, проаналізований матеріал, підготовлений текст публікації).

27. Паєнок А.В., Зінчук О.М., Телегін Д.Є. Рання печінкова енцефалопатія // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2007. - Вип. 16, Кн. 2. - С. 227-232. (Дисертанту належить ідея дослідження та публікації, ним особисто обстежені хворі, проаналізований та статистично оброблений отриманий матеріал, підготовлений текст статті до друку).

28. Паєнок А.В. Задорожна Б.В. Гемодинамічні зміни та психоемоційний патерн у хворих з післятравматичною енцефалопатією // Практична медицина. - 2007. - №4, Т. ХІІІ. - С. 54-58. - С. 54-58. (Дисертант здійснив огляд літератури, обстежив хворих методом транскраніальної допплерографії та провів психологічне тестування, науковий аналіз і статистичну обробку результатів, підготував роботу до друку).

29. Шевага В.М., Паєнок А.В. Церебральная гемадынаміка у хворага з эсенцыальнанай гіпертэнзіяй // Бєларускі лєкар. - 2005. - №1 (21). - С. 7-9. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведені транскраніальні допплерографічні обстеження хворих, оброблені отримані дані, написаний текст публікації).

30. Паєнок А.В. Вплив препарату Прамістар на біоелектричну активність головного мозку у хворих з післягіпоглікемічною енцеф-алопатією // Новости медицины и фармации в Украине. - 2005. - №15 (175). - С. 5.

31. Пат. 4677, G 01 N 33/48. Спосіб диференціальної діагностики легкої черепно-мозкової травми / В.М.Шевага, Б.В.Задорожна, А.В.Паєнок. - Україна: Державний де-партамент інтелектуальної власності. - №20040806787; Заявл. 13.08.204; Опубл. 17.01.2005, Бюл. №1. - С. 2.11. (Дисертант приймав участь у аналізі матеріалу, обговоренні результатів та підготовці тексту патенту).

32. Паєнок А.В. Активність кислої дезоксири-бонуклеази при черепно-моз-ковій травмі //Проблемы патологии в эксперименте и кли-нике. - Т. XVI. - Львов, 1995. - С. 96.

33. Паєнок А.В. Вплив черепно-мозкової тра-вми на активність лужної дезоксирибонуклеази сироватки крові // Експериментальна та клінічна фізі-ологія. - Львів, 1995. - С. 245-246.

34. Паєнок А.В. Рання діагностика дисциркуляторної енцефалопатії по активності лужної дезоксирибонуклеази сироватки крові // Експериментальна та клінічна фізі-ологія. - Львів, 1995. - С. 246-247.

35. Паєнок А.В. Транскраніальна доплерогра-фія - як діагностичний крите-рій ефективності проведених лікувальних заходів у хворих з ранніми судинними дизге-міями // Пр. Нау-ково-практичної конференції не-вропа-тологів та ней-рохіру-ргів Захід-них облас-тей України "Реабілітація в невро-логії і нейрохірургії". - Радехів, 2000. - С. 22-23.

36. Шевага В.М., Паєнок А.В., Олексюк А.Г., Войнаров-ська Н.Ю., Грінчук А.Д. Вміст рибонуклеїнової та де-зоксирибонуклеїнової кис-лоти в крові хворих з енцефа-ло-патіями різного ге-незу // Вчені Поділля. Фун-даментальні нау-кові праці. - Частина 2. - Хмель-ниць-кий: По-ділля, 1999. - С. 10-11. (Дисертанту належить ідея публікації - порівняння змін нуклеїнових кислот при гіпертонічній, нирковій та клімактеричній енцефалопатії, збір, обробка та аналіз матеріалу, підготовка до публікації статті).

37. Паєнок А.В., Мартин А.Ю. Нуклеазна активність при струсі головного мозку // Пр. 3 Міжнародного ме-ди-чного конгресу сту-ден-тів і молодих уче-них. - Тер-нопіль: Укрмедк-нига, 1999. - С. 65-66. (Дисертант особисто проводив обстеження хворих, обробив його результати, сформував висновки та оформив статтю).

38. Паєнок А.В. Тютько А.О. Неврологічний дефіцит у жі-нок з преклімактеричним си-ндромом // Пр. 3 Міжнародний ме-ди-чний конгрес сту-ден-тів і молодих уче-них. - Тер-нопіль: Укрмедк-нига, 1999. - С. 241. (Дисертант особисто обстежив хворих, провів аналіз даних та підготовив матеріал до публікації).

39. Payenok A. Encefalopatia nadciњnieniowa opinia klinicysty // II Sl№sko-Lwowska konferencja naukowo-szkoleniowa "Actuaіia neuroіogica" - "Postкpy w leczeniu chorуb mуzgu w obszarze neurologii i neurochirurgii". - Zabrze, 2006. - S. 24.

40. Паєнок А.В. Параклінічні особливості енцефалопатій різного ґенезу та їх лікування // Пр. І Національного конгресу "Человек и Лекарство - Украина". - Київ, 2008. - С. 114.

41. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Визначення рівня інтоксика-ції у жінок з клімактеричним синдромом ускладненим ен-цефалопатією // Актуальні пи-тання не-врології, психіатрії та нарко-логії у світлі кон-цеп-ції розвитку охорони здоровя на-селення України. - Тернопіль: Укрмед-книга, 2001. - С. 486-488. (Дисертант надав матеріали власних спостережень хворих у віддаленому періоді, приймав участь у підготовці публікації).

42. Шевага В.М., Паєнок А.В., Нестеренко Б.В. Нуклеїнові кислоти при струсі головного мозку // Актуальні пи-тання не-врології, психіатрії та нарко-логії у світлі кон-цеп-ції розвитку охорони здоровя на-селення України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 490-492. (Дисертант приймав участь у зборі матеріалу, обговоренні результатів та підготовці тексту публікації).

43. Шевага В.М., Нестеренко Б.В., Паєнок А.В. Вміст середніх молекул у си-роватці крові хворих на легку черепно-мозкову травму // Актуальні питання не-врології, психіатрії та наркології. - Чер-нівці, 2002. - С. 87-89. (Дисертант приймав участь у зборі матеріалу, обговоренні результатів та підготовці тексту публікації).

44. Паєнок А.В., Орлевич О.О., Мушинська І.Б. Клініко-параклінічні осбли-вості енцефалопатії у хворих із цукровим діабетом // Пр. Науково-практичної конференції невропатологів і ней-рохірургів Західного регіону України з між-народною участю "Актуальні питання не-врології і нейрохі-рургії". - Львів, 2003. - С. 36-37. (Дисертанту належить ідея публікації, ним особисто обстежені хворі, проаналізований матеріал, підготовлений текст публікації).

45. Паєнок А.В., Квочкіна А.Г. Стан церебральних судин у хворих з гіпертонічною енце-фалопатією за даними транс-краніальної допплерографії // Пр. ІІ Західноукраїнсь-кої конференції "Актуальні питання не-врології і нейрохі-рургії". - Ужгород: Гражда, 2004. - С. 51-52. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведені транскраніальні допплерографічні обстеження хворих, обробка та аналіз отриманих даних, написаний текст публікації).

46. Shevaga V., Payenok A. Condition of cerebral perfusion at women with a climacteric syndrome // Works of 1-st Euro-Asian Congress "The events of the year in gynecology and obstet-rics". - Saіnt-Peters-burg, 2004. - P. 46. (Дисертант особисто отримав матеріали та підготовив тези до публікації).

47. Шевага В.М., Задорожна Б.В., Паєнок А.В., Білобрин М.С. Травматична деменція // Пр. Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Когнітивні порушення при старінні". - Київ, 2007. - С. 75-76. (Дисертант надав матеріали власних спостережень, приймав участь у підготовці публікації).

АНОТАЦІЯ

Паєнок А.В. Клініко-параклінічні прояви енцефалопатій різного ґенезу (рання диференціальна діагностика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.15. - нервові хвороби. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2008 р.

Дисертація містить дані про клінічні особливості енцефалопатії при аппалічному синдромі та ранніх атеросклеротичної, гіпертензійної, післягіпоглікемічної, клімактеричної, ниркової, печінкової, післятравматичної та токсичної енцефалопатії, транскраніальні допплерографічні, електроенцефалографічні зміни при даних захворюваннях, про стан мікроциркуляторного русла, процесів пероксидного окислення ліпідів, обміну оксиду азоту та нуклеїнових кислот, а також наявність ендогенної інтоксикації при даних захворюваннях. Вивчені порушення психоемоційної сфери у хворих з вказаними енцефалопатіями. Розроблені алгоритми ранньої діагностики енцефалопатій та подані рекомендації щодо патогенетично спрямованого лікування виявлених порушень.

Ключові слова: енцефалопатія атеросклеротична, гіпертензійна, післягіпоглікемічна, клімактерична, ниркова, печінкова, післятравматична, токсична, при аппалічному синдромі.

АННОТАЦИЯ

Паенок А.В. Клинико-параклинические проявления энцефалопатий различного генеза (ранняя дифференциальная диагностика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15. - нервные болезни. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МОЗ Украины, Киев, 2008 р.

Диссертация содержит данные о клинических особенностях энцефалопатии при аппалическом синдроме и ранних атеросклеротической, гипертензионной, послегипогликемической, климактерической, почечной, печеночной, послетравматической и токсической энцефалопатии. Представлены результаты обследования больных с указанными энцефалопатиями методом транскраниальной допплерографии, электроэнцефалографии. Изучено состояние микроциркуляторного русла с помощью конъюнктивальной бульбобиомикроскопии у больных с энцефалопатиями различного генеза. Проведено клинико-лабораторное обследования процессов пероксидного окисления липидов (по данным содержания их продуктов), наличия эндогенной интоксикации (по активности средних молекул в сыворотке венозной крови), обмена оксида азота (на основании содержания его предшественника L-аргинина в сыворотке венозной крови и продуктов его распада - нитратов в моче), нуклеинового гомеостаза (по содержанию дезоксирибонуклеиновой и рибонуклеиновой кислот и активности щелочных и кислых дезоксирибонуклеаз и рибонуклеаз в периферической крови) у больных с энцефалопатиями. С помощью метода стандартизированного многофакторного исследования личности дана количественно-качественная характеристика психоэмоциональных нарушений с выделением характерного для каждого вида энцефалопатии синдрома.

На основании проведенных исследований разработаны и представлены алгоритмы диагностики и дифференциальной диагностики энцефалопатий различного генеза, а с учетом данных о выявленных нарушениях представлены рекомендации по патогенетическому их лечению.

Ключевые слова: энцефалопатия атеросклеротическая, гипертензионная, послегипогликемическая, климактерическая, почечная, печеночная, послетравматическая, токсическая, при аппалическом синдроме.

THE SUMMARY

Payenok A.V. Clinical and para-clinical signs of encephalopathies of different origin. - The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences on a speciality 14.01.15. - Diseases of nervous system. National medical academy of postgraduate education named after P.L.Shupyk Ukrainian Ministry of Healthcare, Kiev 2008.

The dissertation contains data on clinical peculiarities of encephalopathy at appalic syndrome and early atherosclerotic, hypertensive, posthypoglicemic, climacteric, renal, hepatic, posttraumatic and toxic encephalopathy, as well as signs of transcranial doplerography, changes of electroencephalography of the given diseases. Although the state of microcirculatory stream, parameters of lipid peroxidation, parameters of nitric oxide metabolism and metabolism of nucleic acids, as well as signs of endogenous intoxication at the given diseases were examined. Disturbances of psycho-emotional sate in patients with the named encephalopathies were also studied. Algorithms of early diagnostics of encephalopathies were developed and recommendations for pathogenic treatment of the revealed disturbances were given.

Keywords: encephalopathy atherosclerotic, hypertensive, posthypoglicemic, climacteric, renal, hepatic, posttraumatic, toxic, at appalic syndrome.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЕ - атеросклеротична енцефалопатія;

АС - аппалічний синдром;

ВББ - вертебробазилярний басейн;

ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоровя;

ГЕ - гіпертензійна енцефалопатія;

ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота;

ДНК-аза - дезоксирибонуклеаза;

ЕЕГ - електроенцефалографія;

ЗМА - задня мозкова артерія;

К І - контроль І;

К ІІ - контроль ІІ;

КБ - каротидний басейн;

КБМ - конюнктивальна бульбомікроскопія;

КЕ - клімактерична енцефалопатія;

МА Г - магістральні артерії голови;

НДР - науково-дослідна робота;

НЕ - ниркова енцефалопатія;

НК - нуклеїнові кислоти;

NO - оксид азоту;

ОА - основна артерія;

ПггЕ - післягіпоглікемічна енцефалопатія;

ПЕ - печінкова енцефалопатія;

ПМА - передня мозкова артерія;

ПОЛ - пероксидне окислення ліпідів;

ПтрЕ - післятравматична енцефалопатія;

РНК - рибонуклеїнова кислота;

РНК-аза - рибонуклеаза;

СБОО - стандартизований багатофакторний метод обстеження особистості;

СМ - середні молекули;

СМА - середня мозкова артерія;

СШК - середня швидкість кровотоку;

ТЕ - токсична енцефалопатія;

ТКД - транскраніальна допплерографія;

ХА - хребтова артерія;

ХХН - хронічна хвороба нирок;

ЦНС - центральна нервова система;

ЧМТ - черепно-мозкова травма.