МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Шупика
БЕЗРУКОВ Григорій Сергійович
УДК 617.52:616-089.843+616-092.4:572.7
КЛІНІКО-БІОХІМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ ПОШАРОВОГО ВВЕДЕННЯ ПОЛІАКРИЛАМІДНОГО ГЕЛЮ ДЛЯ УСУНЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ МЯКИХ ТКАНИН ОБЛИЧЧЯ
14.01.22 - стоматологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського, м. Сімферополь
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сисоєв Микола Петрович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки Тимофєєв Олексій Олександрович, Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, завідувач кафедри щелепно-лицевої хірургії
доктор медичних наук, професор Рузін Геннадій Петрович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
Захист відбудеться «5» вересня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.
Автореферат розіслано «01 » серпня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор І.П. Мазур
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження зумовлена високою частотою і розмаїттям дефектів та деформацій мяких тканин, що виникають у щелепно-лицевій ділянці, складнощами анатомічної будови і багатогранністю функцій органів і тканин цієї ділянки, а також естетичними вимогами, котрі неухильно зростають, стимулюючи до підвищення ефективності лікування пацієнтів.
Контурна пластика покликана усувати природжені та набуті вади зовнішності і є одним із найскладніших напрямків у щелепно-лицевій та пластичній хірургії. Це зумовлює необхідність використання додаткового пластичного матеріалу (пластика місцевими тканинами, застосування ауто- і алотрансплантатів, імплантатів тощо). Останніми роками контурна пластика стала предметом постійного вивчення (Литвинов Л. А., 2000; Бернадский Ю. И., 2002) і продовжує залишатися однією з найактуальніших проблем медицини. Про це свідчать і численні публікації останніх років (Маланчук В. А., 2002; Павлик Б. И., 2002; Козлов В. Н., 2002; Спалонне Д., Кебуладзе И. М., 2003; Тимофеев А. А., 2005, 2007).
Разом із тим, будучи вельми багатогранною, ця проблема для свого розвязання потребує участі фахівців різних профілів з метою розробки концепцій, що відображають патофізіологічну, патоанатомічну, біохімічну, а також імунологічну суть регенерації травмованих (деформованих) тканин.
У звязку з цим для корекції форми обличчя і шиї все частіше використовують синтетичні засоби, призначені для введення у внутрішнє середовище людини найменш травматичним - інєкційним - шляхом. До групи таких препаратів належать полімери класу гідрогелів.
Відомими представниками цієї групи є поліакриламідні (ПАА) гідрофільні гелі «Інтерфал» і «Естеформ», які вже знайшли сферу застосування в пластичній і відновній хірургії (Арсланов М.М., 1996; Филатов А.В., Вербицкая Г.Г., 1999; Милеев В. А., 1999; Печерский А.В., 2000; Троян О. В., 2002; Харьков Л. В., 2002). Разом із тим ефективність їхнього використання з метою усунення вад обличчя і шиї далеко не завжди задовольняє фахівців через схильність гелю імплантату до міграції із зони введення, а також, що трапляється нерідко, розвитком місцевих запальних реакцій мяких тканин на чужорідну речовину. Спроби удосконалення інєкційного методу контурної пластики тривають.
Звязок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи: «До-, інтра- і післяопераційна профілактика ускладнень у хірургічних стоматологічних хворих» (шифр 02/24 № державної реєстрації 0104U004103), яку виконують на кафедрі хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського. Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту згаданої теми.
Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з дефектами і деформаціями мяких тканин обличчя шляхом розробки і впровадження методики пошарового інєкційного введення у тканини ПАА гелю в комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією.
Для досягнення мети визначено такі завдання:
1. Розробити методику застосування ПАА гелю з пошаровим введенням препарату (внутрішньо- і підшкірно, субфасціально і внутрішньомязово, поверх окістя), а також у поєднанні з ада ...........
Страницы: [1] | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|
