Кінезіотерапія дітей с церебральним паралічем - курсовая работа

2. Затримка моторного розвитку дітей раннього віку

3. Наслідки перенесених черепно - мозкових травм, порушень мозкового кровообігу та нейроінфекцій в період залишкових явищ

4. Головний біль, мігрень

5. Остеохондроз, спондильоз з вираженими мязово тонічними синдромами, больовими, руховими, чутливими та судинними порушеннями

6. Вторинні вертеброгенні вісцеропатії (кардіалгії, бронхіальна астма, хронічний бронхіт, дискінезії шлунково - кишкового тракту та ін)

7. Захворювання периферичних суглобів незапального характеру (артропатії, артрози) в негострий період

8. Сколіотична постава у дітей, сколіози І - ІІ ст.

9. Захворювання периферичної нервової системи (плексити, поліневропатії, невропатії різної етіології) в негострий період.

Протипокази

1. Пухлини нервової системи та внутрішніх органів.

2. Специфічні та неспецифічні інфекційні захворювання хребта та суглобів (туберкульоз, бруцельоз, туляремія, ревматичні захворювання, остеоміеліт, виражений остеопороз).

3. Остео-, спондилопатії різної етіології (гормональні, обмінні).

4. Гострі та підгострі запальні захворювання спинного мозку та його оболонок.

5. Пошкодження хребта, костей та суглобів в гострому періоді.

6. Стан після операції на хребта (давністю до одного року).

7. Спонділолістез вище ІІ ст.

8. Кила міжхребцевого диску з секвестрацією пульпозного ядра, компресією спинного мозку.

9. Гідроцефалія в стадії декомпенсації.

10. Епілепсія з частими, важкими приступами та зміною особистості.

11. Виражені сколіотичні деформації хребта, вище ІІ ст.

12. Синдром набутого імунодефіциту.

За 4 роки у нашому центрі одержали лікування 57 дітей з нервово-мязовими захворюваннями у віці від 2_х до 15 років. В тому числі із 36 хворих на мязові дистрофії форма Дюшена була встановлена у 15 дітей, форма Ландузі-Дежеріна - у 3 дітей, форма Ерба-Рота - у 3 дітей, форма Говерса-Веландер - 4 дітей, форма Давіденкова - у 6 дітей, форма Емері-Дрейфуса - у 3 дітей, форма Бетлема - у 1 дитини, форма Бекера - у 2 дітей, офтальмобульбарна форма - у 1 дитини; із 14 хворих на спінальну аміотрофію форма Вердніга-Гофмана була виявлена у 8 дітей, форма Кугельберга-Веландер - у 6 дітей та невральна аміотрофія Шарко-Марі - у 8 пацієнтів.

Поліпшення стану у вигляді збільшення мязової сили, рухової активності, зменшення гіперферментемії, покращення результатів ЕМГ було зареєстровано у 85% хворих (19 дітей) на доброякісні форми нервово-мязових захворювань, в тому числі у 3 дітей з формою Говерcа-Веландера, у 3 пацієнтів з формою Емері-Дрейфуса, у 1 дитини з формою Бетлема, у 1 дитини з формою Бекера, у 5 хворих зі спінальною аміотрофією Кугельберга-Веландера, у 6 дітей з невральною аміотрофією Шарко-Марі-Тута. У 15% хворих (4 дітей) стан остався без змін, в тому числі у 1 дитини з ПМД Говерса-Веландера, у 1 дитини зі спіральною аміотрофією Кугельберга-Веландера, у 2 дітей з невральною аміотрофією Шарко-Марі-Тута. У хворих на злоякісні форми нервово-мязових захворювань поліпшення стану було зареєстровано у 31,4% дітей (11 чоловік), у 51,4% хворих (18 дітей) було досягнуто затримання подальшого прогресування патологічного процесу, у 17,2% хворих (6 дітей) було відмічено подальше прогресування, незважаючи на лікування.

Таким чином, для досягнення найбільшого позитивного ефекту в лікуванні хворих на нервово-мязові захворювання необхідна правильна діагностика та відбір доброякісних форм, при яких можливо затримати прогресування, підібравши адекватну терапію для кожного конкретного випадку. При злоякісних формах ми можемо лише підтримати за допомогою лікувальних засобів функції серцевої та дихальної систем та на недовгий час затримати подальше прогресування патологічного процесу.

Музикотерапія - це методика, яка використовує спеціально розроблені музичні програми, спрямовані на корекцію емоційних відхилень, рухових та мовленнєвих розладів, психосоматичних захворювань, а також комунікативних та поведінкових порушень. Музикотерапія існує в двох основних формах: активна і пасивна.

Активна музикотерапія - це терапевтично скерована, активна музична діяльність, а саме відтворення, фантазування, імпровізація з допомогою людського голосу або вибраних музичних інструментів. Пасивна або рецептивна музикотерапія передбачає процес сприйняття музики з терапевтичною метою.

У лікуванні за методом проф. В.І. Козявкіна музикотерапія є важливим компонентом цілісної системи впливу на пацієнта і існує в двох її формах. До активної музикотерапії належить звукова гімнастика, яка діє за принципом вібраційного масажу. Вона полягає у вимовлянні звуків під час активного видиху з особливим акцентом на голосні звуки. Для підвищення ефективності звукова гімнастика поєднується з вокалотерапією. Спочатку хворі прослуховують мелодії, які або наспівують медичні працівники, або відтворюють аудіопристрої (застосовуються спеціальні музичні програми, дитячі касети). Надалі пацієнти залучаються до співу, намагаючись повторити вокальний елемент, чи пісню. Відповідно підібрана музика сприяє швидшому контакту з пацієнтом, поліпшенню його настрою, полегшує виконання поставленого завдання і тим самим підвищує ефективність лікування. Наприкінці курсу реабілітації чимало пацієнтів на завершальному вечорі виконують вивчені пісні перед аудиторією, яка складається з інших пацієнтів, батьків та членів реабілітаційної команди (рис. 26). Це сприяє не лише поліпшенню мовленнєвих та дихальних функцій, але й підвищує віру пацієнта в свої сили.

Для закріплення досягнутого ми рекомендуємо хворому для тренувань вдома застосування музичних іграшок, дитя ...........