Лабораторний практикум
з фізики
Учня 10-А класу
Безпечного Петра
Практична робота № 1
Вимірювання відносної вологості повітря
Мета: навчитись користуватись вимірювальними приладами.
Обладнання: волосяний гігрометр, психрометричний гігрометр, гігрометр, гумова насос-груша, скляний екран, ефір.
Теоретичні дані:
Ознайомилися з принципами і будовою гігрометра, визначили температуру в кімнаті, за допомогою психрометра визначаємо відносну вологість повітря.
|
|
№
|
|
|
|
|
|
|
1
|
18
|
14
|
4
|
64
|
|
|
2
|
16
|
8
|
8
|
30
|
|
|
3
|
14
|
10
|
4
|
60
|
|
|
Контрольні запитання:
1. Що називають точкою роси ?
2. Яка пара називається насиченою ?
3. Коли абсолютна вологість більша ?
4. Дати означення відносної вологості.
1. Точкою роси називають температуру, за якої відносна вологість повітря становить 100% .
2. Насиченою називають пару, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною.
3. Абсолютна вологість взимку буде більша ніж влітку, тому що якщо температура низька, то кількість водяної пари в повітрі буде дуже близька до насичення.
4. Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари необхідної для насичення повітря за тієї самої температури.
Висновок: на цьому уроці ми навчились вимірювати відносну вологість повітря.
Практична робота № 2
Спостереження броунівського руху
Мета: переконатись у тому, що речовина складається з дрібних частинок і ці частинки рухаються.
Теоретичні дані:
2500 років тому вчений Демокріт вперше видвинув твердження про те що речовина складається з дрібних частинок. На початку XX століття з винайденням електронного мікроскопа це було доведено з наукової точки зору. Ці частинки назвали молекулами. До основних доказів того що частинки існують і рухаються належить явище, яке вперше спостерігав англійський ботанік Броун в 1827 році. Щоб спостерігати броунівський рух можна виконати такий дослід: треба дуже розвести у воді краплю туші і помістити її на предметне скло мікроскопа. Рідина, яка здавалася суцільною, у мікроскопі виглядає інакше: чорні, неправильної форми шматочки різних розмірів, плавають у безбарвній рідині. Зосередивши увагу на одному з них, можна побачити, що він рухається хаотично. Звісно ми бачили не молекули, але з цього досліду зрозуміло, що шматочки туші рухалися через те, що об них вдарялися невидимі в мікроскопі частинки. Ці частинки рухаються хаотично.
Висновок: ми на досліді переконались у тому, що речовина складається з дрібних частинок (молекул) і ці частинки рухаються хаотично.
Практична робота № 3
Вимірювання індукції магнітного поля постійного струму
Мета: навчитися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.
Обладнання: амперметр, лінійка, прямокутна рамка, терези, гирі, магніт дугоподібний, джерело живлення.
Схема Теоретичні дані:
Висновок: на цьому уроці ми навчилися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.
Практична робота № 4
Визначити розмір молекули олеїнової кислоти
Мета: закріпити вміння оцінювати розміри молекул.
Обладнання: 0,15% олеїнової кислоти на спирту, піпетка, важки, стакан, тальк, посудина з дистильованою водою.
Теоретичні дані: розмір молекули можна визначити вимірявши масу однієї каплі розчину , площу поверхні , і концентрацію олеїнової кислоти.
Хід роботи
Визначаємо методом зважування масу 20 капель розчину олеїнової кислоти. Знаходимо масу однієї:
Висновок: ми закріпили вміння оцінювати розміри молекули, використовуючи олеїнову кислоту.
Практична робота № 5
Визначення заряду електрона
Мета: навчитися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електронного заряду.
Обладнання: розчин сульфату міді, мідні електроди, джерело постійного струму, секундомір, амперметр, важки, вимикач, провідники.
Теоретичні дані:
Висновок: ми навчилися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електричного заряду, використовуючи розчин сульфату купруму .
Практична робота № 6
Дослідне підтвердження залежності між температурою, обємом і тиском газу
Мета: навчитись користуватися вимірювальними приладами та зясувати умови залежності між обємом, тиском і температурою.
Обладнання: термометр, барометр, нагрівальний елемент, лінійка.
Теоретичні дані:
1. Закон Бойля-Маріотта: добуток тиску даної маси газу на обєм, що його займає газ сталої температури, є величиною сталою.
2. З рівняння Клапейрона випливає, що сталим буде відношення обєму газу до його температури, тобто за незмінної маси газу і сталого тиску обєм газу прямо пропорційний абсолютній температурі.
3. За сталого обєму тиск газу прямо пропорційний його абсолютній температурі.
1.
2.
Відповідь: тиск перевищив граничнодопустимий тиск,тому існує можливість розриву.
Висновок: за допомогою приладів ми зясували умови залежності між обємом, тиском і температурою.
Практична робота № 7
Вивчення властивостей рідини
Мета: визначити силу поверхневого натягу рідини
Обладнання: штатив, динамометр, дистильована вода, лінійка, пральний порошок, проволочена рамка.
Теоретичні дані:
1.
2.
3.
1.
2.
Висновок: на уроці ми визначили силу поверхневого натягу рідини.
Практична робота № 8
Вивчення властивостей твердого тіла. Визначення модуля Юнги для гуми.
Мета: визначити звязок між механічною напругою і відносним видовженням.
Обладнання: гумова стрічка, динамометр, лінійка.
Теоретичні дані:
довжина;
початкова довжина;
абсолютне видовження.
1) 2)
Висновок: ми виявили звязок між механічною напругою і відносним видовженням.
|
