">2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля
Розрізнення понять ядра і периферії як структурних частин семантичної системи дуже важливе для побудови адекватної семасіології лексико-семантичних груп (ЛСГ) - галузі науки про змістовний бік словника природної мови, яку, на нашу думку, треба відрізняти від семасіології слова. Таке розмежування аналогічне розмежуванню трьох "синтаксисів": словосполучення, простого і складного речення. У звязку з цим цікавим є дослідження системних якостей і властивостей тих лінгвістичних феноменів, які позначаються термінами "ядро" і "периферія" і розмежовуються найчастіше залежно від статусу в будь-якій цілісності, чи то фонетична система мови, морфологічна категорія чи лексико-семантична група.
Аналіз висловлювань, що стосуються проблеми визначення термінів "ядро" і "периферія" свідчить про те, що їх використання повязане у більшості випадків з необхідністю позначити ті частини досліджуваних обєктів, які співвідносяться як системні й асистемні, регулярні і нерегулярні, головні і факультативні, розрізняються в конкретній дослідницькій практиці за ознакою зручності - незручності, скінченості - нескінченості опису. Принцип номінації являє собою певну стратегію наукового пошуку: "... важливо орієнтуватися перш за все саме на центр. Далеко не завжди можна дати визначення, яке було б цілковито дійсним і для периферійних зон обєкта дослідження, де його ознаки стикаються з ознаками суміжних явищ". Подібна позиція виявляється і у визначенні периферійних елементів як аномальних, а також виборі для їх називання термінів "фон", "ореоли", які характеризуються інтегральним значенням другорядності. Цілком справедливою видається думка про те, що "визнання співвідношення центру і периферії загальним принципом організації і функціонування мови протистоїть метафізичній моделі мови як абсолютно впорядкованої системи". Існуюча в деяких дослідженнях перевага "ядроцентризму" - наслідок внутрішньосистемної замкненості субєкта пізнання. В цьому випадку необхідність звернення до аналізу міжсистемних звязків і відношень сприймається як такий фактор, що заважає. Ідеалізацію "системного" ядра протилежну "хаотичній" периферії можна подолати, діалектичне "зняти", якщо розглядати ядерну і периферійну зони ЛСГ як рівноправні, але різнофукціональні структурні частини семантичної системи. Зазначимо, що така позиція передбачає погляд "від цілого до частини", тобто в центрі уваги виявиться саме семантична система, цілісність, а не множинність її складових - семем (лексично-семантичний варіант, рівний за змістом окремому значенню слова) [41, c.122]. Йдеться про перенесення акценту з аналізу окремої семеми (включеної у системні відношення) на семантичну цілісність, що відбиває певну сферу явищ обєктивного світу і задовольняє потреби спілкування конкретно-історичного мовного колективу, на систему, відносно якої окрема семема виступає як елемент. Таке системне дослідження не передбачає відмови від опису семантики слова. Навпаки, воно дозволяє виявити системні "надіндивідуальні" властивості семеми - її цінність, співвідносну з філософською категорією системної якості, - властивості, які не виявляються поза системним підходом. "Діючими особами" опису ЛСГ як системи стають більш, ніж окрема семема і навіть синонімічний ряд, семантичні спільності. Найважливішими серед них є ядерна і периферійні зони - структурні частини ЛСГ, взаємодія яких багато в чому визначає її "будову" і "поведінку".
Метою опису ЛСГ як системи є, по-перше, встановлення "будови" - набору елементів і структури, "сітки" цінностей; по-друге, дослідження "поведінки" - зміни системи у відповідь на вплив "середовища", тобто дослідження функціонування і розвитку семантичної системи (а не множинності окремих семем). Урахування взаємодії ЛСГ із "середовищем" принципово важливе, воно дозволяє подолати внутрішньосистемність опису. Принципово важливим видається обґрунтування адекватності вибраного нами семемного критерію розмежування ядра і периферії ЛСГ. Не можна визнати відповідною природі обєкта - лексико-семантичної групи - ієрархію критеріїв, в якій на передній план висунуто так звані "суто мовні" ознаки, а значення виявляється неголовним: Більша простота морфологічного складу, більша широта сполучуваності, більша психологічна важливість для носія мови, більша питомість: "Значення центрального терміна не може бути вужче будь-якого іншого слова, крім головного слова - теми для даного семантичного поля".
Ядерність або периферійність семеми похідна від ступеня її приналежності семантичній системі. Ступінь приналежності конкретної семеми залежить від її місця в ієрархії сем, що лежить в основі всіх семантичних відношень у межах ЛСГ. Саме ієрархія сем, які формують значення семем-елементів досліджуваної групи, дозволяє знайти "точку відліку", відмовитися від приблизності визначень. Місце у ієрархії сем (або похідної від неї інтерпретована семемою лише вищого рівня), семантичним статусом семеми, віднесеністю до ядра чи периферії і визначається цінність конкретної семеми, її системна якість, її участь у формуванні будови і поведінки системи [41, c.134].
У сфері торгівлі найчастіше вживаним терміном є слово "trade". Воно є загальним значенням, для номінації сукупності торгових процесів, підтвердження цього ми знаходимо у словнику New Websters Dictionary and Thesaurus - "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods", тому в мовленні ця лексична одиниця замінює інші іменники даного лексико-семантичного поля.
Найближче за значенням до "trade" є термін "commerce". Семантичне поле "trade" включає commerce, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, swap, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiation.
Семантичне поле ж "commerce" має наступні компоненти: trade, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiating. []
На основі аналізу семантичних компонентів слів "trade" та "commerce". можна стверджувати, що дані терміни є складовими семантичного ядра слова "торгівля", проте у Українсько-Англійськом ...........
Страницы: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | [7] | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
|