формулює такі вимоги до терміна:
1) змістовність - точна відповідність слова поняттю, прозора внутрішня форма терміна;
2) пластичність (гнучкість) - здатність до творення похідних термінів;
3) мовна досконалість - короткість, милозвучність, легкість для запамятовування;
4) відповідність міжнародним нормам.
За подібними критеріями радять оцінювати термінологічні одиниці Л. Петрух, Б. Рицар та інші дослідники.
Під час визначення основних принципів термінотворення українські термінологи спираються на досвід європейської науки в цій справі - над виробленням образу ідеального терміна працювали такі відомі термінологи, як Е. Вюстер, Д. С. Лотте, О. О. Реформатський, Ш. Баллі та ін.
Висновок
У наш час, коли українська мова стала державною, актуальними завданнями національного мовознавства є створення і внормування терміносистем, міжнародне узгодження термінів, теорія і методика термінологічної роботи.
Упродовж останніх десятиліть українська термінологія є обєктом широкого зацікавлення науковців, які досліджують її в синхронному та діахронному аспектах з метою впорядкування та систематизації.
Дослідження галузевих термінологій повязані з розглядом вузькоспеціальних питань про зміст та історію тієї чи іншої науки, з вирішенням загальних проблем лексикології, дериватології, граматики та історії літературної мови, а також найбільш складних проблем загального мовознавства (проблеми знака, значення, слова і поняття).
Отже, найскладнішим у вирішенні проблеми є те, що в українському мовознавстві якщо й зустрічаються праці, присвячені дослідженню галузевих термінологій, більшість із них вже застарілі та не відповідають актуальним потребам суспільства.
Перелік використаної літератури
1. КНД 50-011-93 Основні положення та порядок розробки стандартів на терміни та визначення. - К. : Держстандарт України, 1993.
2. ДСТУ 3966-2000 Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. - К. : Держстандарт України, 2000. - 32с. 3. Хроніка НДІМ (Науково-дослідного інституту мовознавства) 1933-1934. //Мовознавство, № 2, 1934, С. 139-145.
3. Резолюції Комісії НКО для перевірки роботи на мовному фронті в справі граматичній // Хвиля А. Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті. - Харків:Радянська школа, 1933.
4. Математичний термінологічний бюлетень. Виправлення до математичного словника чч. 1,2,3 ВУАН, Інститут мовознавства, № 2, Вид. ВУАН, 1934.
5. Фізичний термінологічний бюлетень УАН, Інститут мовознавства, № 4, К. : Вид. УАН, 1935.
6. Виробничий термінологічний бюлетень /УАН, Інститут мовознавства, № 5, К. :Вид. УАН, 1935.
7. Словники України. Версія 1. 0. - К. :Український мовно-інформаційний фонд, 2001.
8. Російсько-український словник. К. : АН УРСР, 1955. - 804с.
9. Словник української мови в 11-и тт. - К. , 1970 - 1980.
10. Орфографічний словник української мови. - К. : Довіра, 1994. - 846с.
11. Інверсійний словник української мови. - К. : Наукова думка, 1985. 13. Український правопис. - К. : АН УРСР, 1960. - 272 с.
12. Сучасна українська мова: Довідник/ Л. Шевчено, В. Різун, Ю. Лисенко; За ред. О. Пономарева. - К. : Либідь, 1993. - 336с.
13. Сучасна українська мова: Підручник /О. Пономарів, В. Різун, Л. Шевчено, та ін. ; За ред. О. Пономарева. - К. : Либідь, 1997. - 400 с.
14. О. Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. - К. : Либідь, 1999. - 240с.
15. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства, Ін-т української мови. - К. : Наук. думка, 1993. - 240 с. ...........
Страницы: 1 | 2 | [3] |
|