p align="left">11
|
18
|
20
|
12.5
|
17
|
31
|
44
|
35
|
15
|
|
|
Хмеляєва.Т
|
80
|
22
|
36
|
30
|
25
|
17
|
31
|
33
|
47
|
20
|
|
|
Дєнісєнко.В.
|
70
|
44
|
27
|
40
|
12.5
|
25
|
39
|
44
|
44
|
20
|
|
|
Московчєнко.І
|
50
|
11
|
18
|
20
|
25
|
8
|
31
|
22
|
32
|
15
|
|
|
Ярошенко.Евг.
|
20
|
22
|
9
|
10
|
12.5
|
25
|
85
|
11
|
41
|
20
|
|
|
Курена.І.
|
10
|
11
|
27
|
20
|
12.5
|
41
|
15
|
33
|
18
|
30
|
|
|
Краіній.В
|
30
|
44
|
27
|
30
|
12.5
|
8
|
31
|
44
|
29
|
30
|
|
|
Трофанчук.Св.
|
80
|
44
|
27
|
10
|
25
|
8
|
15
|
44
|
38
|
15
|
|
|
Таблиця 2.4
|
|
Ф.И.
|
Форми прояву агресії
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
|
Осташеня.А.
|
40
|
66
|
36
|
20
|
75
|
58
|
53
|
55
|
44
|
65
|
|
|
Слівная.М.
|
50
|
33
|
91
|
40
|
25
|
58
|
31
|
55
|
56
|
45
|
|
|
Долгополова.А.
|
50
|
55
|
18
|
20
|
25
|
25
|
15
|
11
|
26
|
25
|
|
|
Копєіко.А.
|
60
|
33
|
36
|
20
|
12.5
|
25
|
15
|
22
|
35
|
20
|
|
|
Олєнічєнко.Ю.
|
70
|
11
|
27
|
20
|
37.5
|
25
|
39
|
77
|
44
|
30
|
|
|
Васіліна.І
|
70
|
22
|
27
|
20
|
12.5
|
41
|
15
|
11
|
35
|
30
|
|
|
ВасілєнкоюТ
|
30
|
44
|
18
|
10
|
75
|
41
|
15
|
66
|
21
|
55
|
|
|
Грібоєдова.А.
|
60
|
11
|
18
|
20
|
12.5
|
50
|
31
|
33
|
35
|
35
|
|
|
Аносова.Св.
|
40
|
11
|
18
|
10
|
25
|
50
|
31
|
22
|
29
|
40
|
|
|
Жидко.Ок..
|
70
|
22
|
36
|
20
|
25
|
25
|
46
|
33
|
50
|
25
|
|
|
Мукаіда.В.
|
100
|
44
|
81
|
30
|
37.5
|
25
|
46
|
44
|
74
|
30
|
|
|
Стаднічєнко.О.
|
30
|
22
|
18
|
10
|
12.5
|
41
|
31
|
66
|
26
|
30
|
|
|
Караянов.Дм.
|
70
|
33
|
27
|
10
|
25
|
25
|
8
|
55
|
32
|
25
|
|
|
Галясік.Я.
|
70
|
22
|
27
|
30
|
50
|
41
|
46
|
77
|
47
|
45
|
|
|
Жмура.Г.
|
80
|
22
|
18
|
20
|
12.5
|
33
|
46
|
77
|
47
|
25
|
|
|
Бабешко.І.
|
10
|
11
|
27
|
20
|
12.5
|
41
|
15
|
33
|
18
|
30
|
|
|
Борісенко.Л.
|
90
|
33
|
81
|
20
|
37.5
|
33
|
53
|
33
|
74
|
35
|
|
|
Анюхіна.Т.
|
80
|
11
|
45
|
10
|
25
|
50
|
39
|
33
|
53
|
40
|
|
|
Солодовнік.Є.
|
60
|
33
|
36
|
20
|
12.5
|
25
|
15
|
22
|
35
|
20
|
|
|
Рубцова.Св.
|
50
|
33
|
90
|
40
|
25
|
58
|
31
|
55
|
56
|
45
|
|
|
Сорокіна.Є.
|
80
|
44
|
45
|
0
|
12.5
|
50
|
39
|
44
|
53
|
35
|
|
|
Трофімовскій.Р.
|
80
|
33
|
90
|
40
|
50
|
41
|
77
|
55
|
82
|
45
|
|
|
Осадчій.А.
|
70
|
22
|
36
|
20
|
25
|
25
|
46
|
33
|
50
|
25
|
|
|
Грязнов.Дм.
|
40
|
33
|
27
|
0
|
50
|
25
|
39
|
77
|
35
|
35
|
|
|
Міменко.С.
|
80
|
11
|
45
|
10
|
25
|
50
|
39
|
33
|
53
|
40
|
|
|
За допомогою отриманих результатів можна побудувати діаграму завдяки який ми можемо порівняти агресивне поводження в учнів загальноосвітньої школи та учнів ПТУ.
Ці показники можна представити у вигляді графіка.
Гістограма 1
Використовуючи отримані дані, можна зробити наступні висновки.
Серед досліджуваних учнів можна відзначити більш низький рівень агресії в порівнянні з учнями ПТУ. В контрольній групі переважає фізична агресія (42.8%) та вербальна агресія (48%),тобто використання фізичної сили щодо іншої особи ,а також вони можуть використати негативні почуття як через форму ,так і через зміст словесних відповідей .У той час ,як у підлітків ПТУ до явно виражених форм прояву агресії можна віднести фізична агресія (61.2%) ,роздратування (40.7% ) і вербальна. Також у них виявляється готовність до прояву при найменшому порушенні запальності брутальності.
На друге місце в підлітків, що навчаються в школі, можна використання проти інших осіб пліток, жартів, та прояв не спрямованих та неупорядкованих вибухів люті. Схильність до роздратування, готовність при найменшому збуджені вилитися в різкість, грубість, але при цьому в підлітка може виникнути каяття совісті, що він надходить погано те, що він є поганою людиною.
На другому місці в експериментальній групі -підозрілість (38.4%),почуття провини (34.4%), образа (29.5%) ,та роздратування (40.7%).Це говорить про те ,що підліткам властиво проявлення заздрості та ненависті до навколишніх, замовлені почуттям гніву, незадоволеності кимсь або всім світом за дійсні або вигадані страждання, схильність до недовіри та обережному відношенні до людей, але при цьому переконання, що він є поганою людиною.
У контрольній групі до менш виражених форм агресії відносяться: негативізм (25%),образа (24%), підозрілість (21%)- це говорить про те, що в них різко виявляється почуття заздрості і ненависті до навколишніх ,запальність, різкість. У експериментальній групі до менш виражених можно віднести непряма агресія (28.6%) та негативізм (19.2%), що говорить про те ,що підлітки рідко використовують проти інших осіб плітки, жарти та різко виявляють поведінку, що спрямована проти керівництва та авторитету.
Для подальшого вивчення прояву агресії у підлітків ми проводили проективну методику «Будинок. Дерево. Людина» Особливий акцент у методиці «БДЛ» ми зробили на таких симптомокомплексах:
1. Аутоагресія
2. Ворожість;
3. Конфліктність, складність в спілкуванні.
4. Складності в спілкуванні.
Розглянуті симптомокомплексі відбиті в таблиці №5
Таблиця 2.5
Симптомокомплекси тесту “будинок, дерево, людина”
|
|
Симптомокомплекс
|
№
|
Симптом
|
Бали
|
|
|
Аутоагресія
|
1
|
Дуже слабка лінія малюнка
|
0;1;2;3
|
|
|
2
|
Будинок з краю листа
|
0;1;2
|
|
|
3
|
Будинок, що руйнується
|
0;1
|
|
|
4
|
Дуже маленькі двері
|
0;1;2;3
|
|
|
5
|
Самооправдальні обмовки при малюванні, прикриття малюнка рукою
|
0;1
|
|
|
6
|
Дуже маленька дитина
|
0;1;2
|
|
|
7
|
Дерево вмерле від гнилля
|
0;1;2;3
|
|
|
8
|
Малюнок дуже маленький
|
0;1;2;3
|
|
|
9
|
Відсутні ноги, руки
|
0;1
|
|
|
10
|
Руки за спиною
|
0;1
|
|
|
11
|
Непропорційно короткі руки, вузькі плечі
|
0;1
|
|
|
12
|
Інші можливі ознаки
|
0;1;2;3
|
|
|
Ворожість
|
1
|
Відсутність вікон
|
0;1
|
|
|
2
|
Будинок обнесено гратами
|
0;1
|
|
|
3
|
Відсутність дверей
|
0;1
|
|
|
4
|
Дерево з краю листа
|
0;1
|
|
|
5
|
Гілки двох вимірювань, як пальці
|
0;1
|
|
|
6
|
Зворотний профіль дерева, людини
|
0;1
|
|
|
7
|
Оскал, видні зуби
|
0;1
|
|
|
8
|
Агресивна позиція людини
|
0;1;2;3
|
|
|
9
|
Руки стиснуті в кулаки
|
0;1
|
|
|
10
|
Довгі, гострі пальці
|
0;1;2;№
|
|
|
12
|
Інші можливі ознаки
|
0;1;2;3
|
|
|
Конфліктність
|
1
|
Обмеження простору
|
0;1;2;3
|
|
|
2
|
Перспектива знизу (погляд червяка)
|
0;1;2;3
|
|
|
3
|
Перемалювання обєкта
|
0;2
|
|
|
4
|
Відмову малювати який-небудь обєкт
|
0;2
|
|
|
5
|
Дерево, як два дерева
|
0;2
|
|
|
6
|
Явна невідповідність якості однієї з малюнків
|
0;2
|
|
|
7
|
Суперечність малюнка і висловлювання
|
0;1;2;3
|
|
|
8
|
Підкреслена талія
|
0;1;2;3
|
|
|
9
|
Дві людини
|
0;3
|
|
|
10
|
При малюванні виражає своє невдоволення
|
0;1;2
|
|
|
11
|
Відсутність сурми на даху
|
0;1
|
|
|
12
|
Інші можливі ознаки
|
0;1;2;3
|
|
|
Труднощі
|
1
|
Відсутність дверей
|
0;3
|
|
|
спілкування
|
2
|
Дуже маленькі двері
|
0;1
|
|
|
3
|
Відсутність вікон
|
0;1
|
|
|
4
|
Зайво закриті вікна
|
0;3
|
|
|
5
|
Виділена особа
|
0;1;2
|
|
|
6
|
Особа, намальована останньою
|
0;1
|
|
|
7
|
Відсутність основних деталей особи
|
0;1;2
|
|
|
8
|
Людина, намальована схематично, з паличок
|
0;1
|
|
|
90
|
Будинок, людина в профіль
|
0;1
|
|
|
10
|
Двері без ручки
|
0;1
|
|
|
11
|
Висловлювання про намальовану людину як про самотнє, без друзів
|
0;1
|
|
|
12
|
Інші можливі ознаки
|
0;1;2;3
|
|
|
Де:
0 - Відсутність ознаки;
1 - Ознака виражена слабко;
2 - Ознака виражена в неповній мірі;
3 - Ознака виражена в повній мірі.
Проаналізувавши малюнки підлітків, ми маємо можливість представити результати у вигляді зведеної таблиці, де вказана кількість досліджуваних, віднесених до тих чи інших рівнів.
Таблиця №6
|
|
Група
|
Аутоагресія
|
Ворожість
|
Конфліктність
|
Труднощі в спілкуванні
|
|
|
|
|
Рівні
|
|
|
В
|
С
|
Н
|
В
|
С
|
Н
|
В
|
С
|
Н
|
В
|
С
|
Н
|
|
|
Контрольна
|
12
|
6
|
7
|
6
|
8
|
11
|
7
|
8
|
10
|
5
|
7
|
13
|
|
|
Експериментальна
|
9
|
7
|
9
|
10
|
9
|
6
|
11
|
7
|
7
|
6
|
6
|
13
|
|
|
Аналізуючи дані, представлені в таблиці, ми можемо стверджувати, що підлітки експериментальної групи мають більш високі показники по всім симптомокомплексам на відміну від підлітків контрольної групи. Серед учнів школи переважає такий симптомокомплекс як аутоагресія Він відмічається в 48% наших досліджуваних (12 підлітків). У підлітків експериментальної групи найбільш виражені в них такі симптомокомплекси, як конфліктність та ворожість. Вони спостерігаються в 11 та 10 наших досліджуваних відповідно. Це складає 44% та 40 % від всіх досліджуваних. Про це можна свідчити на основі таких ознак в малюнку, як агресивна позиція людини, оскал зубів в неї, руки стиснуті в кулаки. На малюнку дерева гілки дуже гострі, схожі на штики або кігті. Будинку на малюнку притаманна така ознака, як відсутність вікон або дверей, сам будинок обнесено гратами. На другому місці в цієї групи - аутоагресія - 36% ( 9 підлітків). На малюнках це виражається в зображенні зруйнованого будинку, в гнитті дерева, в малюванні людини, що знаходиться в небезпечній ситуації.
Друге місце в контрольній групі займає конфліктність. Вона спостерігається у 28% підлітків (7 школярів). На третьому ворожість, яка складає 24% (6 школярів). Далі іде такий симптомокомплекс, як труднощі в спілкуванні -20% (5 школярів).
В експериментальній групі симптомокомплекс “Труднощі в спілкуванні “ складає 24% високих показників.
Ці показники ми можемо представити у вигляді графіка
Гістограма 2 Аутоагресія
Гістограма 3 Ворожість
Гістограма 4 Конфліктність
Гістограма 5 Труднощі в спілкуванні
По виявленню рівня самооцінки ми провели методики: вербальна діагностика самооцінки особистості та експрес-діагностика рівня самооцінки.
Таблиця №7. Форми прояву самооцінки (контрольна група)
Таблиця №8. Форми прояву самооцінки (експериментальна група)
Позначення в таблиці:
В - високий рівень самооцінки
С - середній рівень самооцінки
Н - низький рівень самооцінки
Таблиця №9. Процентні показники форм прояву самооцінки (контрольна група)
Таблиця №10. Процентні показники форм прояву самооцінки (експериментальна група)
Згідно зданими таблиць 9 та 10 була побудована гістограма 6
Гістограма 6
На гістограмі 6 ми бачимо що по методиці вербальна діагностика самооцінки особистості контрольна група отримала наступні результати:
низький рівень отримало 12% учнів;
середній (адекватний) рівень отримало 60% учнів;
високий - 28% учнів.
А експериментальна отримала:
низький - 24%;
середній - 52%;
високий - 24%.
За методикою експрес-діагностика рівня самооцінки учні контрольної групи отримали такі результати:
низький - 16%;
середній - 48%;
високий - 36% учнів, а в експериментальній групі були отримані наступні результати:
низький - 28%;
середній - 44%;
високий - 28% учнів.
Підлітки з низькою самооцінкою не впевнені у собі, не можуть реалізувати свої здібності, у них виникають конфлікти через надмірну їх критичність. Вони дуже вимогливі до себе та інших . Такі підлітки не ставлять перед собою важко досягненої мети, обмежуються рішенням повсякденних завдань
У підлітків з середньою (адекватною) самооцінкою спостерігається співвідношення своїх можливостей та здібностей, достатньо критичне відношення до себе, прагнення реально дивитися на свої невдачі та успіхи, які можливо здійснити на ділі. До оцінки досягнутого підходять не тільки зі своєї точки зору, але й намагаються передбачати, як до цього відносяться інші люди.
У підлітків з високою самооцінкою простежується що вони заслуговано цінять, поважають себе, задоволені собою.
Після проведення усіх методик нами була проведена кореляція між самооцінкою та агресивності у підлітків(контрольна група)
Таблиця 11
|
|
№ п/п
|
ВА
|
Ф.А.
|
К. А.
|
А. А.
|
Р
|
Н
|
О
|
П
|
Е-д С.
|
В. С.
|
|
|
В. А.
|
1
|
- 0,09
|
0,02
|
- 0,09
|
0,13
|
- 0,01
|
0,16
|
0,18
|
0,08
|
0,2
|
|
|
Ф. А.
|
- 0,09
|
1
|
0,04
|
- 0,1
|
0,32
|
0,1
|
- 0,08
|
- 0,13
|
0,09
|
- 0,11
|
|
|
К. А.
|
0,02
|
0,04
|
1
|
- 0,41
|
- 0,22
|
0,05
|
0,47*
|
- 0,08
|
0,27
|
- 0,05
|
|
|
А. А.
|
- 0,09
|
- 0,1
|
- 0,41*
|
1
|
- 0,02
|
0,2
|
- 0,34*
|
- 0,14
|
0,32
|
0,21
|
|
|
Р
|
0,13
|
0,32
|
- 0,02
|
- 0,02
|
1
|
0,24
|
0,02
|
- 0,35*
|
- 0,26
|
0,06
|
|
|
Н
|
- 0,1
|
0,1
|
0,05
|
0,2
|
0,24
|
1
|
- 0,14
|
- 0,28
|
0,31
|
0,45*
|
|
|
О
|
0,16
|
- 0,08
|
0,47*
|
- 0,34*
|
0,02
|
- 0,14
|
1
|
0,13
|
- 0,47*
|
- 0,34*
|
|
|
П
|
0,18
|
- 0,13
|
- 0,08
|
- 0,14
|
- 0,35*
|
- 0,28
|
0,13
|
1
|
- 0,52*
|
- 0,25
|
|
|
Е-д.С.
|
0,08
|
0,09
|
- 0,27
|
0,32
|
- 0,26
|
0,31
|
- 0,47*
|
- 0,52
|
1
|
0,77*
|
|
|
В. С.
|
0,2
|
- 0,11
|
- 0,05
|
0,21
|
0,06
|
0,45*
|
- 0,34*
|
- 0,25
|
0,77*
|
1
|
|
|
Кореляція між самооцінкою та агресивності у підлітків(експериментальна група)
Таблиця 12
|
|
№ п/п
|
ВА
|
Ф.А.
|
К. А.
|
А. А.
|
Р
|
Н
|
О
|
П
|
Е-д С.
|
В. С.
|
|
|
В. А.
|
1
|
- 0,07
|
- 0,12
|
0,34*
|
0,02
|
0,31
|
0,47*
|
0,06
|
- 0,17
|
0,18
|
|
|
Ф. А.
|
- 0,07
|
1
|
- 0,04
|
0,47*
|
0,4
|
0,35*
|
- 0,11
|
- 0,24
|
0,51*
|
0,39*
|
|
|
К. А.
|
- 0,12
|
- 0,04
|
1
|
0,04
|
0,22
|
0,17
|
0,5*
|
- 0,03
|
- 0,23
|
0,01
|
|
|
А. А.
|
0,34*
|
0,47*
|
0,04
|
1
|
0,45*
|
0,07
|
0,39*
|
0,14
|
0,53*
|
0,44*
|
|
|
Р
|
0,02
|
0,4*
|
0,22
|
0,45*
|
1
|
0,64*
|
0,12
|
0,25
|
0,55*
|
0,47*
|
|
|
Н
|
0,04
|
0,15
|
0,09
|
0,34*
|
0,64*
|
1
|
0,07
|
0,17
|
0,35*
|
0,31
|
|
|
О
|
0,47*
|
- 0,11
|
0,5*
|
0,39*
|
0,12
|
0,34*
|
1
|
0,1
|
- 0,13
|
- 0,04
|
|
|
П
|
0,06
|
- 0,24
|
- 0,03
|
0,14
|
0,25
|
0,09
|
0,1
|
1
|
0,13
|
- 0,07
|
|
|
Е-д.С.
|
0,17
|
0,51*
|
- 0,23
|
0,53*
|
0,55*
|
0,15
|
- 0,13
|
0,13
|
1
|
0,77*
|
|
|
В. С.
|
0,18
|
0,39*
|
- 0,01
|
0,44*
|
0,47*
|
0,04
|
- 0,04
|
- 0,07
|
0,77*
|
1
|
|
|
2.3 Корекційна програма по зменьшенню агресії та підвищення рівня самооцінки
Одним з напрямків психосоціальної допомоги нами була обрана програма корекції порушень поведінки в учнів «Тренінг модифікаціі поведінки. Корекція агресивної поведінки», для агресивних підлітків і юнаків.
Корекційна програма являє собою психологічний тренінг интегративного типу з елементами різних психотерапевтичних технік.
Метою тренінгу є пошук альтернативних (соціально-прийнятних) способів задоволення власних потреб і взаємодії з навколишніми. У ході тренінгу зважуються наступні задачі: усвідомлення власних потреб; отреагування негативних емоцій і навчання прийомам регулювання свого емоційного стану; формування адекватної самооцінки; навчання способам цілеспрямованої поведінки, внутрішнього самоконтролю і стримування негативних імпульсів; формування позитивної моральної позиції, життєвих перспектив і планування майбутнього. Техніки, використовувані в тренінгу, в основному спрямовані на навчання підлітків використанню прямого відмовлення від небажаної поведінки, замість звичних для них способів агресивного реагування; навчання оцінці соціальних ситуацій; підкріплення гальмування і вгасання агресивних стереотипів поведінки; непідкріплення поводження, що відхиляється, і формування більш адаптивних поведінкових паттернів; посилення і розширення продуктивних поведінкових реакцій; мінімізацію тривожності.
У програмі тренінгу застосована модель покрокової зміни агресивного поводження.
Суть цих вправ складається в стимуляції змін в емоційній, вольовій, моральній і поведінковій сферах..
Вправа 1.
Ціль: Актуалізація «Я-станів» у минулому, сьогоденні і майбутньому, активізація самосвідомості.
Процедура: група поділяється на трійки чи четвірки і розсаджується в кола. Дається інструкція: у групі виберіть того, хто буде починати вправу. У колі вам необхідно послідовно обмінюватися висловлюваннями. Починати фразу потрібно з визначених слів, що зараз будуть названі. Вправа буде складатися з трьох серій, починати чи закінчувати які необхідно тільки по команді.
Серія 1. Раніше я ...
Серія 2. Насправді я ...
Серія 3. Незабаром я …
Необхідний час: 5 - 10 хвилин на кожну серію.
Роль керівника складається в спостереженні за тім, щоб висловлювання починалося саме з «фіксованої» фрази, стимуляції роботи в мікрогрупах, активізації роботи в групах.
Після проходження трьох серій група утворить загальне коло й обговорює: що не сподобалося, що сподобалося в цій вправі; що важко було зробити, що легко; у якій серії почували найбільші труднощі; що почували, про що думали під година виконання вправи.
Вправа 2.
Ціль: Актуалізація «Я-мотивацій», посилення діагностичних процесів мотивації, активізація процесів мотивації, активізація процесів вольової регуляції.
Процедура: та ж, що й у вправі 1.
Серія 1. Я ніколи ...
Серія 2. Я хочу, алі, співуче, не зможу ...
Серія 3. Якщо я дійсно захочу, те …
Необхідний час: 5 - 10 хвилин на кожну серію.
Процедура і спрямованість обговорення схожі з попередньою вправою.
Вправа 3.
Ціль: Програвання внутріособистісних конфліктів, вивчення самовідносини, навчання позитивній оцінці і прийняття власних негативних якостей.
Складається з двох частин:
1. Розігріваюча вправа.
Процедура: Назвіть ваші позитивні і негативні якості на першу букву свого імені. Кожний називає одну якість і передає хід іншому по колі.
Необхідний час: 10 - 15 хвилин. Після закінчення вправи обговорення: чи легко важко було знайти якості ; які позитивні чи негативні якості швидше приходили на розум і т.д.
2. Основна вправа.
Процедура: група в колі. Пропонується зіграти в гру, що називається «Чарівний базар». Особливість цього базару полягає в тому, що на ньому торгуються й обмінюються людськими якостями. Ви можете обміняти свій товар на одну, дві, три якості, робити подвійний чи потрійний обмін. Тільки памятайте - не можна просто віддавати якості, нічого не одержавши замість. Обовязково необхідно обмінятися якостями. Тренер у процесі гри поступово стимулює активність на ринку.
Необхідний час : 1 година
Після закінчення вправи група ділиться враженнями від гри. Чи легко важко було знайти якості, щоб хотілося придбати чи від чого хотілося б позбутися? Що вдалося, що не вдалося реалізувати на ринку і чому?
Потім необхідно перейти до загального обговорення вправи. Що сподобалося, що не сподобалося у вправі? Що легко було робити, що важко?
Вправа 4.
Ціль: ознайомитися з емоціями, вербальне і невербальне спілкування з почуттями, отреагування негативного досвіду.
Матеріали: заздалегідь заготовлені картки з назвою почуттів. Це можуть бути - радість, засмучення, образа, натхнення, страх, задоволення, гнів, сміттям, замилування, подяка, подив, злість, відраза полегшення, нетерпіння, переляк, зніяковілість, торб.
Процедура: вам будуть роздані картки з назвою почуттів. Ознайомтесь з ними, алі не показуйте навколишнім. Від цей стілець буде постаментом, необхідно піднятися на нього і зобразити «памятник» тому почуттю, що написане у вас на картці. Задача групи - відгадати, «памятник» якому почуттю смороду бачать. Повинний висловитися кожен член групи. Після завершення цієї частини група розсаджується в коло.
Поясніть, як ви розумієте слова, зазначені у вас на картці? Спробуйте описати, що значать ці якості, у яких життєвих ситуаціях смороду можуть виникати. Згадайте які-небудь ситуації з вашого життя, коли у вас виникали ці почуття. Розповісти про це.
Чим більше актуалізація почуттів і життєвих ситуацій, звязаних з ними, тім краще.
Необхідний час: 1 - 1,5 години.
Вправа 5.
Ціль: Розуміння і вираження власного відношення до проблеми агресивного поводження, навчання розпізнаванню спрямованості власних агресивних імпульсів.
Процедура: Кожній людині від природи дана агресивна енергія. Однак різні люди використовують її по-різному. Одні - щоб творити, і тоді агресивну енергію можна назвати конструктивною, інші - щоб знищувати чи руйнувати, і тоді їхня агресія - деструктивна. Конструктивна агресія - це активність, прагнення до досягнень, захист собі й інших, завоювання волі і незалежності, захист власного достоїнства. Деструктивна агресія - це насильство, жорстокість, ненависть, недоброзичливість, злість, причепливість, сварливість, гнів, роздратування, упертість, самозвинувачення. Томові, щоб розуміти, що з нами відбувається, дуже важливо розпізнавати свої агресивні імпульси, керувати ними і направляти в бажані русло, не заподіюючи шкоди навколишнім.
Проаналізуйте власне поводження і постарайтеся ...........
Страницы: 1 | 2 | [3] | 4 |
|
