/H3>
4. Вправа «Слухаємо себе»
Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати свій настрій; уміння діагностувати емоційне самопо-чуття учасників групи.
Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, розслабитися й прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, й по-думати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющую-чи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйнят-тя ними форм і методів роботи групи.
5. Вправа «Подаруй усмішку»
Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усміш-ки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.
Психологові варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження мязів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті мязи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 мязів, в усмішці -- 7. Фізіологічний сміх -- це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навко-лишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.
Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.
Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.
Заняття 6
1. Релаксаційний комплекс «Контраст»
Мета: навчання методів релаксації, зняття відчуття тривоги, хвилювання, емоційного напруження.
Найпростіший спосіб відпочити полягає в тому, що спочатку напружують і втомлюють мязи, потім різко розслаблюються.
1 частина комплексу
- Зобразіть нудьгуючих людей: руки покладіть на коліна, кисті вільно опустіть, корпус нахилений уперед, голова опущена. Заплющте очі. Вдихніть носом вільно та неглибоко. Видихніть, звер-таючи увагу на свої відчуття від проходження повітря на видиху. Вдих, видих -- пауза. Подихайте так, роблячи акцент на видихові.
- Зосереджуємо увагу на ногах. Підніміть пальці й напружте мязи ніг. Тільки ніг! Напружте мязи ніг-- іще й іще-- зніміть напруження. Напруження на вдиху, релакс на видихові.
- Переходимо до мускулатури тулуба. Напружте мязи стегон і тазу-- вдих, при цьому живіт утягується й опускаються ребра. Тримайте в напрузі мязи до втоми. Під час видиху розслабтеся. Повторіть.
- Переходимо до мускулатури плечового пояса. Підніміть плечі якнайвище, напружте їх, тільки плечі, -- відпочиньте на видиху. Напруження, релакс.
- Закиньте голову назад до почуття напруги -- на видиху опустіть голову на груди. Ще раз.
- Тепер -- руки. Стисніть кисті в кулаки. Відпочиньте. Напруж-те мязи рук. Розслабтеся.
- Заплющте очі, стисніть губи, стисніть зуби -- розгладьте ваше обличчя.
2 частина комплексу
- Тепер уся ваша мускулатура розслаблена, очі заплющені. Уваж-но внутрішнім поглядом перегляньте всі групи мязів. Ваші ноги, ту-луб, плечі, руки, обличчя -- усі мязи тіла приємно розслаблені.
- Ви відпочиваєте.
- Ви відчуваєте приємне відчуття спокою.
- Ви спокійні, абсолютно спокійні.
- У вас гарний настрій.
- Ви спокійні й упевнені у собі.
- Побудьте в цьому приємному стані спокою.
3 частина комплексу
- Ви добре відпочили. Настав час відновити активність муску-латури. Дихайте, зосередившись на вдиху. Вдих -- видих. Я буду рахувати від 10 до 0, і з кожною цифрою почуття свіжості й бадьо-рості стане охоплювати вас усе більше й більше.
- Піднімаючи носки, напружте мязи ніг на вдиху. Видих. По-рухайте ногами. Ви відчуваєте сили у ногах. Десять.
- З невеликим зусиллям напружте мязи стегон і тазу. Хвиля свіжості охопила весь ваш тулуб. Прогніться. Девять.
- Із задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах -- відчуття бадьорості й свіжості. Знизайте плечима ще. Вісім.
- Зробіть кілька рухів головою вгору-вниз, ліворуч-праворуч. Приємне відчуття мязів тіла, що рухаються. Сім.
- Порухайте руками, злегка стисніть кисті в кулаки. Шість.
- Напружте губи, зуби. Оживіть мязи обличчя. Пять.
- Усе ваше тіло відчуває потребу в русі. Ви бадьорі й повні сил. Зробіть розминальні рухи всіма частинами тіла. Чотири.
- Усе ваше тіло наповнене свіжістю. Три.
- Підведіться, станьте навшпиньки. Два.
- Потягніться руками уверх. Один.
- Усміхніться, розплющте очі. Нуль.
- Як ви почуваєтеся? Поділімося враженнями.
2. Жестові етюди
Мета: навчитися кращого розуміння учасників групи, передачі своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку фантазії.
Насамперед, керівник група пояснює підліткам, що жест -- це важливий знак спілкування. Він допомагає точніше зрозуміти мов-ця. Кожен учасник групи одержує завдання передати жестами, без допомоги міміки й мови, певну ситуацію.
Так, один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, набирає воду в долоні й передає її по колу, закриває кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки). Інші учас-ники групи показують свої ситуації.
Наступне завдання -- показати колір жестом. Кожен учасник по черзі зображує свій улюблений колір жестами, а всі інші відга-дують. При цьому не можна показувати на предмети подібного кольору.
3. Бесіда «Наші страхи»
Психолог запитує школярів, які емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюють-ся особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що ви-никають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, повязані з по-чуттям страху.
4. Малювання на тему «Мій страх»
Після бесіди психолог просить дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного обєкта стра-ху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школя-рам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не зали-шиться.
5. Вправа «Слухаємо себе»
6. Вправа «Подаруй усмішку»
Висновок
У підлітковому віці одним з видів поведінки, що відхиляється, є агресивна поведінка, що нерідко приймає ворожу форму (бійки, образи). Для деяких підлітків участь в бійках, твердження себе за допомогою кулаків є сталою лінією поведінки. Ситуація посилюється нестабільністю суспільства, міжособовими і міжгруповими конфліктами. Знижується вік прояву агресивних дій. Все частіше зустрічаються випадки агресивної поведінки у дівчаток.
Неодмінною умовою делінквентного поведінки є надлишок вільного часу, відсутність позитивно формуючих особу захоплень. У багатьох підлітків наголошується неповна сімя з порушеними функціональними звязками. З іншого боку, гіперопіка, також як і бездоглядність, нерідко сприяють делінквентному поведінці. Реакції, викликані надмірним контролем і нудними повчаннями і повчаннями, знаходять свій вираз у вигляді відходів з будинку і бродяження, агресивності.
Виховно-профілактична діяльність не може обмежуватися лише заходами індивідуальної дії і корекції, вживаними безпосередньо до неповнолітнього.
Соціального оздоровлення і соціально-педагогічної корекції вимагає несприятливе середовище, яке викликає соціальну дезадаптацію повнолітнього. Профілактика і попередження девіантної поведінки неповнолітніх стає не тільки соціально значущим, але і психологічно необхідним. Проблема підвищення ефективності ранньої профілактики повинна розвязуватися в наступних основних напрямах:
виявлення несприятливих чинників і десоциалізірующих дій з боку найближчого оточення, які обуславлівают відхилення в розвитку особи неповнолітніх і своєчасна нейтралізація цих несприятливих дій, що дезадаптують;
сучасна діагностика асоціальних відхилень в поведінці неповнолітніх і здійснення диференційованого підходу у виборі виховно-профілактичних засобів психолого-педагогічної корекції поведінки, що відхиляється.
Звідси виникає необхідність в проведенні системного аналізу індівідних, особових, соціально-психологічних і психолого-педагогічних чинників, обуславлівающих соціальні відхилення в поведінці неповнолітніх, з урахуванням яких повинна будуватися і здійснюватися виховно-профілактична робота по попередженню цих відхилень. Раннє виявлення поведінкових проблем у підлітків, системний аналіз характеру їх виникнення і адекватна виховно-коректувальна робота дають шанс запобігти десоциалізацию підліткам. Невчасне виявлення початкових ознак поведінки, що відхиляється, і проблем у вихованні, що перешкоджають розвитку дитини, приводить до швидкого переходу відхилень в хронічні порушення поведінки.
Порівняльний аналіз проявів агресивності показав, що найбільша фізична агресія наголошується у підлітків в сільських сімях і сімях робочих, а найменша - у дітей з сімей торгових працівників. Непряма агресія переважає у підлітків з сімей керівних працівників і сімей підсобних працівників. Вербальна агресія типова для дітей службовців середньої ланки. Найбільший рівень негативізму виявляється у дітей керівних працівників.
Розгляд прояву різних форм агресивності у хлопчиків і дівчаток на різних стадіях підліткового віку і з різних соціальних груп населення дає необхідну орієнтацію в характері сфер особи дитини того, що розвивається під впливом різного мікросередовища і дозволяє цілеспрямовано будувати виховний процес.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ананьев Б.Г.О людині, як обєкті і субєкті виховання. Вибрані психологічні праці в 2-х томах Москва, 1980
2. Андрієнко В.К. Гербєєв Ю.В. Невській І.А.Система перевиховання підлітків в умовах спеціальної школи, Москва, 1990
3. Белічева С.А.Основи превентивної психології. Москва, 1993
4. Горшкова Е.А.Педагогичеськая діагностика старших класів, що вчаться, при організації реабілітаційної роботи. Сб. Проблеми особи, профілактика відхилень в її розвитку. Москва, Архангельськ, 1993
5. Горьковая И.А Медико-психологічне дослідження формування характеру делінквентних підлітків, автореферат дисертації кандидата психологічних наук, Санкт-Петербург, 1992
6. Іванова Л.Ю. Агрессивность, жорстокість і відносини старшокласників до їх проявів. сб. Проблеми особи, профілактика відхилень в її розвитку. Москва та Архангельськ, 1993
7. Ісаєв Д.Д.Журавльов І.ІДементье, В.В.Озерецковській Типологічні моделі поведінки підлітків з різними формами аддіктівного поведінки Санкт-Петербург, 1997
8. Кулагин Л.Г.О підлітках, яким трудно// Радянська педагогіка, 1991 рік т. 6, стор. 141-142
9. Лічко А.Е.Попов Ю.В.Делінквентноє поведінка, алкоголізм і токсикоманії у підлітків, Москва, 1988
10. Паренс Генрі Агрессия наших дітей., Москва, 1997
11. Першаніна Е.Проблема профілактики педагогічної занедбаності підлітків // Радянська педагогіка 1984 ? 5, стр.141
12. Саєнко Е.В.Профессиональная діяльність психолога при профілактиці девіантної поведінки автореферат дисертації кандидата психологічних наук Тверь, 1995
13. Семенюк Л.М. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків і умови його корекції .Москва, 1996
14. Степанов В.Г. Психологія важкого школяра. Москва, 1998
15. Бабаків А. Семейниє війни // Стріла ?14 (143), Санкт-Петербург 1999, квітень, стр.6
16. Тархова Л. Как уберегти дитину від вязниці і панелі. Москва, 1997
17. Фельдштейн Д.І. Психолого-педагогічні проблеми співвідношення біологічного і соціального // Радянська педагогіка, 1984 ? 5, стр.52-55
18. Фрідман Л.М. Волкова К.Н.Психологичеськая наука - вчителю. Москва, 1985...........
Страницы: 1 | [2] |
|
