Главная   Добавить в избранное Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників | дипломная работа


Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады - скачать бесплатно Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады и т.п - скачать бесплатно.
 Поиск: 


Категории работ:
Рефераты
Дипломные работы
Курсовые работы
Контрольные работы
Доклады
Практические работы
Шпаргалки
Аттестационные работы
Отчеты по практике
Научные работы
Авторефераты
Учебные пособия
Статьи
Книги
Тесты
Лекции
Творческие работы
Презентации
Биографии
Монографии
Методички
Курсы лекций
Лабораторные работы
Задачи
Бизнес Планы
Диссертации
Разработки уроков
Конспекты уроков
Магистерские работы
Конспекты произведений
Анализы учебных пособий
Краткие изложения
Материалы конференций
Сочинения
Эссе
Анализы книг
Топики
Тезисы
Истории болезней


 





Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників - дипломная работа


Категория: Дипломные работы
Рубрика: Педагогика
Размер файла: 85 Kb
Количество загрузок:
95
Количество просмотров:
18274
Описание работы: дипломная работа на тему Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників
Подробнее о работе: Читать или Скачать
Смотреть
Скачать


але вимовимо його без голосу. Який звук почули? /от/ Яка між ними різниця? ([д] -- дзвінкий приголосний, [т] -- глухий приголосний.)

--Вимовляємо звук [д], спостерігаємо: губи розтягнуті, зуби розтулені, кінчик язика міцно притиснутий до нижніх зубів, середня частина язика піднімається до верхнього піднебіння. З голосом видихаємо струмінь повітря, який натрапляє на перешкоду біля зубів. Визначаємо: звук [д] -- приголосний, мякий, дзвінкий. Вимовимо цей звук без голосу. Чим відрізняються звуки [д] -- [т]?

Такі звуки називаються парними дзвінкими та глухими приголосними.

Робота за Букварем.

Ознайомлення з буквою “де” (Д д) -- великою і малою.

Порівняння звукового й буквеного складу слів дим -- дім.

Читання злиття, складів із збігом приголосних та закритих складів, доповнення їх до цілого слова.

Читання слів учнями пошепки та колективне тлумачення їх значення. З метою формування навички усвідомленого читання пропонуємо завдання:

Прочитайте слово в стовпчику, написане з великої букви, та поясніть його правопис.

Прочитайте чотирискладові слова та визначте в них наголос.

Прочитайте трискладові слова.

- Розгляньте малюнки й прочитайте речення. Знайдіть слова в реченні, близькі за будовою та змістом (дрімав, дрімота).

- Як їх можна назвати? Тепер працюємо за текстом.

Його спочатку може прочитати вчитель, а потім учні. Треба звернути увагу на читання діалогу в тексті та розділові знаки в спонукальних реченнях. Запитаємо:

- Який звук чуємо на місці пропущеної букви? Прочитайте слово із цим звуком.

Що подарували Данилкові? Для чого потрібне йому відерце? Чому Данилкові не дозволили самому йти до води? (Мабуть, Данилко був ще малий.) З чого можна дійти висновку, що Данилко ще малий?

Після читання букв у кольорових рамках (с. 76), що позначають голосні та приголосні звуки, учні висловлюють свою думку, чому в таблиці буква Ія стоїть під буквою д, а потім знайомляться зі словами в стовпчиках на с. 77.

Матеріал на с. 77 передбачає формування вміння читати слова з буквою д та збагачення словникового запасу учнів з теми “Інформація і звязок”.

Порівнявши написання та значення слів у кожному стовпчику, діти знаходять спільне й відмінне між ними, вчаться розрізняти за змістом такі слова, як адресат і адресант; листи і листівки (звернути увагу на ненаголо-шений склад ли-), та правильно вживати їх.

Текст читають учитель і учні. Після повторного читання речень учимо дітей ставити запитання до кожного з них.

Перше формулює вчитель, а потім заохочує учнів до співпраці. Наприклад:

Куди пішли ми з Данилком? Яке ще запитання можна поставити до цього речення?

Хто пішов на пошту? Як звали маму? Як звали тата? Ким працює мама? Що вона робить? Що несе мама адресатам? Хто несе адресатам листи й листівки? Де пишуть адресу? Що є на конверті? Що зробили Денис і Дмитрик? Хто передплатив журнал? Який журнал передплатили хлопчики?

Запитання в кінці тексту «А ти?» спонукає дітей до розповіді, до бесіди. Тут доречно запропонувати дітям розповісти про своїх маму й тата: як їх звати, чим вони займаються, яка в них професія.

Рукописний текст (речення) допоможе залучити дітей до розмови про значення листування з рідними й близькими людьми, особливо із старенькими, які завжди чекають доброго, теплого слова від онуків.

Підсумок уроку.

-- Яку нову букву вивчили на уроці? Які звуки вона позначає? Що треба знати про ці звуки? Які парні глухі відповідають цим звукам?

Тема. Звуки [з], [з]. Позначення їх буквою З з (“зе”)

Мета: навчити впізнавати звуки [з], [з] в мовленому та почутому слові та позначати їх буквою з, читати слова з новою буквою, чітко вимовляти звуки перед глухими приголосними та в кінці слова; розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення, уміння зіставляти, порівнювати звуко-буквений склад слів та їх значення.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадки

В синім небі світлячки ваблять наші очі, світять нам щоночі?. Як їх звати?... (Зірочки) О.Катрич

Хто вночі укрив нам поле, ліс і річку, все навколо білим полотном широким? (Зима.) О.Катрич

-- Виділіть злиття із звуками [з], [з]. Назвіть послідовно всі звуки в словах: зима, зірка. Запишіть звукову модель слів зима, зірка. Назвіть перший звук у кожному слові.

— Діти, послухайте речення:

— Закувала зозуленька в зеленому лузі.

-- Назвіть слова, в яких є звуки [3], [З].

Пропонуємо виконати завдання:

Самостійно пригадайте і назвіть слова, в яких були б звуки [з], [з].

Виділіть звуки [з], [з] і вкажіть їх місце в поданих словах: земля, зерно, зілля, азбука, березень, візерунок, вяз, віз, гімназія.

Зробіть звуковий аналіз і запишіть звукову модель слів: зерно, зірка.

Назвіть перший звук у цих словах. Чим відрізняються ці звуки? (Вимовою.)

Вимовте кожен із цих звуків по черзі і спробуйте пояснити, як вони вимовляються, ([з] -- кінчик язика впирається в ясна біля коренів нижніх зубів і язик трохи прогинається вгору, а верхні й нижні зуби при цьому зближаються. При вимові звука [з] більш напружена середня частина язика, а губи розтягуються. Струмінь повітря в обох випадках виходить з голосом і натрапляє на перешкоду -- зуби.) Отже, звуки [з]> [з]-- приголосні, дзвінкі.

-- Пригадайте, які звуки вимовляються так само, але без голосу? (Звуки [с], [с] -- це глухі приголосні.)

Спробуємо вимовити їх попарно: [з] - [с], [з] - [с].

Як називають такі приголосні, які відрізняються голосом дзвінкістю-глухістю? (Парні дзвінкі та глухі приголосні.)

Які парні дзвінкі та глухі приголосні ви вже знаєте?

Робота за Букварем.

Ознайомлення з буквою “зе” (3 з) -- великою і малою.

Читання букви в підручнику та злиття з буквою 3.

Розгляд предметних малюнків, читання звукових моделей та слів під ними.

Зверніть увагу, чим відрізняються ці слова. (Наголосом.)


Що змінилося від зміни наголосу? (Значення слова.)

Читання складів -- закритих та із збігом приголосних.

Визначення, які з них складають слово, а які можна доповнити до цілого слова.

Читання слів парами в стовпчиках, порівняння їх за вимовою і написанням.

Читання слів, які відрізняються однією буквою; одним складом.

Читання скоромовок. Заучування їх напамять. Виділення слів, які відрізняються однією буквою; зміна значення слів.

-- Прочитайте букви в кольорових рамках, що позначають голосні та приголосні звуки. Прочитайте букви, що позначають парні дзвінкі та глухі приголосні (с. 78).

Матеріал на с. 79 сприятиме закріпленню вивченого на попередніх уроках. З цією метою виконуються такі завдання.

Прочитайте у стовпчикахтрискладові слова. Знайдіть серед них ті, що називають ознаки, дії. Складіть з цими словами речення. Знайдіть і прочитайте “слова- родичі”.

Розгляньте сюжетний малюнок і розкажіть, що на ньому зображено; що можна було б ще намалювати, щоб доповнити зимовий пейзаж.

Читання тексту.

Перед тим як читатиме вчитель, діти ознайомляться з текстом, прочитавши його пошепки. Учитель може запитати: “Діти, чи зрозуміли ви, що зробили плазуни? Як ви гадаєте, чому вони заснули? Хто прочитав слова з пропущеними буквами? Які звуки чуєте на місці пропущених букв? Послухайте, як треба читати текст: голосно, виразно, чітко вимовляти кожне слово”.

Учні читають текст за різними варіантами: в цілому, ланцюжком, по рядах тощо.

-- Прочитайте речення, які складаються з одного слова; з трьох слів.

-- Яку пору року описано в тексті? Що ще можна було написати
про зиму?

-- Звертаємо увагу на ненаголошений [й] та добираємо споріднене слово, де цей звук чітко вимовляється.

Розгляд малюнків -- ілюстрацій до казок (с. 80). Діти знаходять помилки, яких “не помітив” художник.

Читання тексту під малюнками. Останнє речення спонукає дітей розповісти зміст казки, щоб дати відповідь на запитання.

Утворення слів за променевими таблицями на с. 80.

Виконання творчих вправ.

Прочитайте слова справа. Що означає слово прикраси! Які прикраси ви можете назвати? Для чого вони потрібні?

А що означають слова розділові знаки!

Де їх треба ставити? Як ви гадаєте, для чого ставимо розділові знаки в реченні?

- Прочитаємо й розгадаємо ре-чення-загадку.

- Порівняємо слова лапки -- лапки. Від чого змінилося значення слова?

- Прочитайте рукописний текст. Які слова написано з великої букви? Чому?

Матеріал на с. 81 -- це повторення про позначення звуків [а, у] буквами а, я, у, ю; порівняння вимови й написання приголосних і голосних у парних звукосполученнях; закріплення знань про тверді й мякі приголосні та позначення мякості приголосних буквами я, ж.

Порівнюючи слова красоля і квасоля, запитайте в учнів, чи це споріднені слова, яка буква зміняла значення слова, що означає кожне слово.

Нагадуємо, що словниковій роботі велику увагу треба приділяти на кожному уроці, користуючись словником, щоб діти змалку привчалися до цієї важливої роботи. Жодне слово не повинне залишитися поза увагою вчителя. Адже те, що здається нам відомим і давно знайомим, дітям треба нагадати, повторити, ввести в речення. Тільки тоді кожне слово ввійде до активного словникового запасу учнів.

Розгляд малюнків про тварин і бесіда за сюжетом. Читання речень.

У дітей виникає запитання:

-- Як називаються малята в корови, свині, вівці?

Цей перелік можна продовжити усно, наприклад: у собаки, зайця, кішки? (Цуценята, зайчата і зайченята, кошенята.)

Читання слів у стовпчиках, тлумачення їх, зокрема:

урюк -- дрібні сушені плоди абрикоса з кісточками;

рюкзак -- речовий мішок із спеціальними ремінцями, за допомогою яких він закріплюється за плечима;

тюлень -- морська тварина.

Чи є щось спільне між словами клунок і рюкзак? Що таке урюк і остюки? До яких слів є малюнки в підручнику? Коли ми кажемо кошеня, а коли -- кошенятко! У людини руки, а в тюленя --...?

Щонайбільше запитань до кожного слова, до кожного малюнка -- і тоді урок буде багатим і повноцінним.

Тема. Буква ь (мякий знак). Позначення мяким знаком мякості приголосних

Мета: сформувати поняття в учнів про букву “мякий знак” як таку, що вказує на мякість приголосного, але не позначає звука; навчити порівнювати звукову й бук-вену моделі слів з мяким знаком, з буквосполученням ьо; дати поняття один -- багато; формувати навичку достатньо швидкого правильного читання слів і текстів; виховувати почуття любові та дбайливого ставлення до навколишньої краси, яку дарує людям природа.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадка

І великі, і красиві.

Як біжать -- то вється грива.

Копитами -- туп-туп-туп,

по камінню -- цок-цок-цок.

Хвости у всіх довгі-довгі,

хвіст і грива -- мов шовкові. (Коні.)

Звуко-буквений аналіз слова коні: діти називають склади, звуки в кожному складі, позначаючи їх у звуковій моделі, а потім записують слово. Звертаємо увагу, як вимовляється звук [н] і як ми позначили мякість приголосного на письмі (буквою і).

Зясовуємо, коли ми говоримо коні. (Холи тварин багато.)

- Як сказати, коли тварина одна? (Юнь.) Скільки складів у цьому слові? Назвіть звуки в слові та запишіть його звукову модель.

- А тепер спробуємо записати слово кінь за допомогою розрізної азбуки.

Діти, які не вміють читати, звичайно, викладуть слово кін. Нехай вони його прочитають так, як виклали. Виявиться, що [н] у такому варіанті вимовляється твердо, а ми в слові кінь чуємо мякий звук [н].

- Твердий і мякий звук позначається однаковою буквою. Як же показати на письмі, що звук вимовляється мяко? Очевидно, потрібний ще якийсь значок, який вказував би на мяку вимову звука [н]. Це і є буква ь, що сама по собі ніякого звука не позначає. Та якщо мякий знак поставити поряд з іншою буквою, він і покаже, що приголосний перед ним треба вимовляти мяко.

Ознайомлення з буквою “мякий знак” і визначення її місця в касі букв.

Робота за Букварем. Читання злиття мяких приголосних з і.

- Яка буква вказує на мякість попереднього приголосного в кожному злитті? Який звук вона позначає?

- Прочитайте букви в другому рядку. Як ми вимовляли приголосні звуки? Яка буква вказує на мякість приголосного? Який звук вона позначає? (Ніякого. Буква “м який знак” позначає лише м якість приголосного.)

Розгляд предметних малюнків на с. 86. (Це карасі.)

Прочитайте слова під малюнками, визначте кількість звуків і букв у кожному слові, кількість складів. Зясуйте, чому в словах різна кількість складів.

Скільки звуків у слові карась? А скільки букв у цьому слові? Чому букв більше, ніж звуків?

Читання слів у лівому стовпчику.

Прочитайте слова, які означають багато предметів. Назвіть у кожному слові букву, що позначає мякий приголосний. Якою буквою позначили мякість приголосного?

Прочитайте слова, що називають один предмет. Назвіть мякий приголосний у кожному слові. Як позначили мякість приголосного на письмі? Порівняйте кількість звуків і букв у словах лосі -- лось.Чому в другому слові звуків менше, ніж букв?

Розгляд малюнка, бесіда за малюнком.

- Де стоять тато і хлопчик? (Біля тину.) Як називається місце, де можна переступити через тин? Як ви думаєте, що каже тато хлопчикові? Уважно прочитаємо речення. Які слова відрізняються лише однією буквою? Якою? Що позначає мякий знак?

Бесіда про квіти.

- Які квіти ви знаєте? Де можуть рости квіти? У кого є квіти вдома? Хто і як доглядає квіти? Яку користь приносять квіти? (Квіти не лише милують око своєю красою, їх краса зцілює душу людини, діє заспокійливо на нервову систему. Більшість квітів мають цілющі властивості: наприклад, любисток,чорнобривці, нагідки, ромашка лікарська, конвалія, первоцвіт тощо.Деякі квіти вживають як приправу: листя, квіти і навіть насіння красолі; мелісу; лофант тощо.)

Читання речень про квіти. Відповіді на запитання.

- Коли сіють чи висаджують квіти? Коли починають цвісти квіти і скільки вони цвітуть? Які ще є пори року?

Подивіться, на яку пору року вказують предмети, зображені на малюнку.

- Прочитайте слова ліворуч і подумайте, що вони можуть означати. (Діти читають спочатку мовчки, а потім голосно назви місяців і колективно визначають, яка пора року їх оєднує. Доповнюють текст назвами зимових місяців.)

Читаємо пари слів, записаних на дошці: зима -- зими, весна -- весни. Учитель подає зразок правильної вимови слів з ненаголошеними голосними.

- Чому ми написали в слові зима букву й, а не еі. Прочитаємо слово зими. Назвіть наголошений склад (зи-).

В українській мові прийнято писати в ненаголошеному складі таку саму букву, яку пишемо в наголошеному.

Послухайте, як я читаю слово весна, а ви прочитайте слово поруч із ним. Чому в слові весна в ненаголошеному складі написали еі (Бо в наголошеному складі вимовляємо звук [е].)

Читання у кольорових рамках букв, що позначають голосні звуки (с. 86). Запитуємо, чому букву я записали під буквою а, ю -- під у? (Обидві букви можуть позначати звук [а], [у].)

Звертаємо увагу учнів на те, що в кольорових рамках ь стоїть окремо від інших букв. А чому? Нехай діти запропонують свої відповіді.

Тема. Закріплення вживання мякого знака на письмі. Буквос-получення ьо

Мета: закріпити вміння робити звуко-буквений аналіз мовлених слів із мяким знаком, записувати звукову модель слів з позначенням мякості приголосного перед о, друкувати й читати слова з буквою ь, буквосполученнями йо, ьо; розвивати вміння римувати слова, складати речення за поданою схемою.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Скоромовка

Лом зламали, льон звязали.

Учимося спочатку повільно, а потім швидко промовляти скоромовку. Пропонуємо: назвати слова, в яких є звуки [л], [л]; серед них знайти односкладові слова і зробити їх повний звуко-буквений аналіз, записати ці слова та їх звукові моделі.

- Як позначимо мякість приголосного в слові льоні Скільки букв у словах льон, ломі А звуків? Що позначає буква “мякий знак”?

Робота за Букварем.

Читання злиття з твердими й мякими приголосними та о.

Читання слів з парними твердими й мякими приголосними, зясування їх значення через тлумачення (лоно -- відкритий простір на свіжому повітрі) або складання речень із словом.

Бесіда.

- Поміркуймо разом: як називаються люди, які вирощують льон? Для чого вирощують льон? Що виготовляють з льону? Як складають льон у полі?

Підсумовуючи, учитель звертає увагу, що вирощування й обробка льону -- це складна й важка праця; з льону виготовляють не тільки красивий, а й зручний, приємний для тіла одяг.

Читання тексту та бесіда за прочитаним.

Читання слів у стовпчиках. Звертаємо увагу на правопис слів з мяким знаком, буквосполученнями йо та ьо, з ненаголошеними голосними (синіти -- синій). Спонукаємо учнів поставити питання до слів кожного стовпчика та визначити, що вони називають.

Складання речення за схемою. (Синій льон росте у полі. Веселі діти стали в коло. Білобока сорока сіла на дерево).

Читання рукописного тексту. Звернути увагу на правопис слів із буквосполученням ьо.

Якщо залишиться час, можна запропонувати дітям вивчити вірш зі слів учителя.

Через річечку місток - кольорове диво.

Ми по ньому у лісок з лялькою ходили. В.Басюк

-- Назвіть слова з мяким знаком.

На наступному уроці вірш можна надрукувати на дошці й запропонувати прочитати слова з мякими приголосними та пояснити спосіб їх позначення.

Підсумок уроку.

-- Чим відрізняється буква ь від інших вивчених букв?

-- Що позначає на письмі буква ь? Коли ми пишемо ь?

Тема. Буква Є є. Позначення буквою Є є мякості приголосних і звука [е] та злиття звуків [йе]

Мета: навчити на слух порівнювати тверду та мяку вимову парних твердих і мяких приголосних перед [е] та відповідно позначати на письмі мякість приголосного буквою е, навчити виділяти на слух злиття звуків [йе], визначати їх місце в слові -- на початку слова, складу, після голосного -- та позначати злиття буквою с, допомагати дітям зрозуміти, як важливо розвивати свої здібності до будь-якої роботи.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

-- Діти, наша казка про звуки й букви має продовження.

Тож послухайте, що ще відбулося в палаці Азбуки.

Коли всі звуки і букви трохи заспокоїлися, вгорі щось зашелестіло і легенький вітерець тихенько опустив на землю букву Е. Вона дуже любила подорожувати і часто літала з лелеками, лебедями на озера, а то й далеко за море.

“Е-е-е, - промовила буква Е, -- тут діється щось цікаве. А де ж була я, де?” Вона піднялася на ґанок, де відпочивав звук [й], і тихенько присіла біля нього, зітхнувши: “Е-е-е!”

Звук [й] почув знайоме зітхання, прокинувся і промовив:

-Як добре зазвучало -- [е]! Зі мною разом так це буде: [йе]. Ми подаруємо Азбуці ще одну букву! Ти, букво Е, зніми, будь ласка, з обличчя свою вуаль!

Буква Е не забарилася це зробити, і всі побачили чудову букву Є є (учитель показує букву -- велику й малу).

- Віднині там, де поруч разом звучатимуть два звуки [й, е], там буква Є запише слово Є!

Це гарне слово, бо як Є -- то Є: добробут, щастя -- і усе твоє. Ще буде складом Є у нашій мові: є-нот і Є-ва -- [йе] звучить у слові -- Таку промову виголосив [й]. Тут приголосні стали в ряд, і як завжди -- найближче всі мякі. Торкнулася їх буква Є, та не до всіх дістала. Найближче “єн”, і “те”, і “ел” стояли, і буква Є усім їм так сказала:

-- На мякість звуків ваших я вкажу. Сама ж звучатиму, як [е] --після мякого.

Сподобалася всім така промова. А сонечко сховалось вже за гаєм.

-- І ми, здається, теж відпочиваєм, -- сказали букви Е та Є.

Усе затихло. Мир і благодать. Старенький місяць виглянув з-за хмар.

-- Є -- буква, і на мене чимось схожа, -- промовив тихо й покотився далі. Багато ще було у нього справ. О. Катрин

-- Нас із вами теж Буквар уже чекає. Сподобалася вам казка? Про що ви дізналися з неї сьогодні? Мабуть, стомилися трохи й ви. Послухайте смішинку-скоромовку й відпочиньте.

Євген горіхи роздає:

Оце моє, оце твоє...

А це чиє?

Це теж моє!

Ти ж бач -- горіхів не стає...

А в вас такий Євгенко є,

що так горіхи роздає? Л.Пшенична

Діти кілька разів промовляють скоромовку за вчителем, а потім самостійно. Учитель запитує:

-- У яких словах скоромовки разом вимовляємо звуки [й], [е]? Якою буквою позначимо їх на письмі в цих словах? (Буквою є.)

Робота за Букварем.

Читання букви Є є ти підпису під малюнком на с. 94.

-- Запишемо букву є Є -- малу й велику, а із словом є придумаємо речення.

Наприклад.

Є у мене мама,

є у мене тато,

є у мене ще бабуся,

є дідусь і братик.

Сад і хата в мене є,

є подвіря, котик є.

Є у мене... є, є, є...

Та не все воно моє.

Є для всіх, на всю сімю,

а я дуже всіх люблю! О.Катрич

Отже, буква Є є може бути й окремим словом. Пригадайте, які ще букви можуть бути окремим словом? (І, у, я, а.)

Заучування вірша зі слів учителя.

Ясне сонце в небі сяє,

тепло літнє посилає.

Справжнє літечко прийшло!

Скільки дива принесло! О.Катрич

Звуко-буквений аналіз слів ясне, літнє. Виділення в злитті -не, -не звуків [н], [н], позначення на письмі мякості звука [н] буквою е.

Читання злиття з твердими та мякими приголосними перед [е] та позначення звука [е] буквами е, є (с. 94).

Читання слів Букваря із злиттям не, не (с. 94). Пояснення значення слів, складання речень з деякими з них за вибором учнів. Пошук серед них слів з протилежним значенням.

Читання вірша на с. 94 учителем, а потім учнями. Добір заголовка до вірша з поданих: Синь. Синє все... Художник. Учитель спонукає дітей до обгрунтування свого вибору. Ставить запитання:

Яким ви уявляєте художника: добрим чи сердитим, веселим чи сумним, дуже серйозним чи жартівником, щедрим чи скупим, щасливим чи нещасливим? (Ці слова вчитель може надрукувати на дошці парами, користуючись квадратиком для позначення букв, яких діти не вивчали.)

Тільки добра, весела, щаслива, щедра душею людина, яка любить людей, природу і хоче про все розказати, поділитися своєю радістю з іншими, може все в природі побачити, відчути простір і велич навколишнього світу і намалювати все це фарбами, словами вірша або просто поділитися своїми думками, -- так підсумує вчитель те, що скажуть діти.

- Прочитайте ще раз вірш і скажіть, що малював художник? (Небо, море, мабуть, поле, бо в полі синій льон цвіте; дитину з синіми очима; і дні, і ночі -- все у нього було синє, бо художник був щасливий.) Так скажуть діти, а вчитель допоможе, узагальнить їхні думки і продовжить:

- Давайте порівняємо малюнок із текстом. Чи є щось схоже в художника й поета? Що саме? (У художника -- на морі корабель; синє небо, птахи в небі. Поет не знав, як це все описати. Від щастя слів не вистачило в нього. Та й нам він дав можливість поміркувати.)

Повторення,

Розгляд променевих таблиць на с. 94.

- Якими буквами позначаються голосні звуки після твердих приголосних?

- Якими буквами позначається мякість приголосних на письмі? (Буквами я, ю, є, і, ь.) Які з них можуть позначати два звуки? Яка буква не позначає звука? Яка буква позначає завжди два звуки?

Читання в кольорових рамках букв, що позначають голосні звуки. Учитель запитує:

--Які букви в рамці можуть позначати два звуки? Які з них, крім
цього, позначають ще й мякість приголосних?

Читання слів із буквою є на с. 95.

Після того як діти прочитали кілька разів слова пошепки і вголос, учитель пропонує:

Прочитайте імена людей; імена хлопчиків; імена дівчаток; слова, що називають дії.

На яке питання відповідають слова, що називають дії предметів?

Перед тим як читати вірш “У зоопарку”, учитель пояснить значення слова вольєр. (Це майданчик для утримання тварин, загороджений металевою сіткою.)

Діти під керівництвом учителя ознайомлюються з текстом і відгадують слова: єхидна, заєць, дуже, жарко, пє. Текст читає вчитель, а потім -- учні. У бесіді про зоопарк і тварин, які живуть у ньому, доречно буде нагадати про правила поведінки скрізь, де можна зустріти тварин, про дотримання гігієни (аби не зашкодити своєму здоровю і здоровю тварин) і тиші, особливо влітку (щоб не турбувати малечу).

Відгадування загадки. За допомогою малюнків діти добирають варіанти відповіді.

Рушаймо, діти, далі дорогою пізнання. Читаємо запитання внизу зліва й відповіді, що поруч із ними. Тож хто чи що може бути веселим і сумним, широким і вузьким, великим і малим? Про кого можна так сказати: метка, моторна? (Господиня, дівчинка, сестричка.) А пишна, запашна? (Троянда, квітка, хлібина, паляниця.)

Які ознаки до цих предметів можна ще дібрати? (Якщо в учителя є предметні малюнки, добре було б їх показати.)

Завдання. Доповнити потрібними словами третє речення; до слів -- назв ознак дібрати відповідні слова -- назви предметів.

2.2 Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма

Відомо, що різка зміна умов життя дитини може призвести до порушень нервової діяльності, втрати рівноваги у поведінці. Тому, щоб допомогти першокласникам подолати труднощі переходу від життя дошкільника, заповненого ігровою діяльністю, розвагами, до чіткого режиму і серйозної праці в умовах школи, намагаюсь у навчанні чергувати працю з ігровими й розважальними елементами. Гра допомагає дітям оволодівати необхідними знаннями, зосереджувати увагу, привчає слухати пояснення, формує вміння самостійно застосовувати засвоєне на практиці. Крім того, охоче виконуючи завдання й пропозиції вчителя, діти привчаються до дисципліни.

Для ігор на перших уроках з першокласниками широко ми використовуюємо набори цифр, лічильні палички, сигнальні картки, планшети, різноманітні ляльки -- персонажі лялькового театру та ін. Вдаємось і до технічних засобів: кодоскопа, діапроектора тощо.

Назвемо деякі ігри, які допомагають мені навчати дітей грамоти з перших днів перебування їх у школі.

Вже у добукварний період, формуючи поняття про речення, проводимо гру “Хто найуважніши й?”. Читаю невеличкий текст. Діти прийшли до школи. У світлому класі їх чекає вчителька. Вона роздало дітям букварі. (Інший варіант: Павлик і Леся чергують у класі. Павлик поливає квіти. Леся роздає олівці). Діти слухають, а потім на запитайня вчителя піднімають стільки лічильних паличок, скільки було речень а тексті. Той, хто найменше помилився дістає нагороду (щось із учнівського приладдя).

Добираючи тексти, вводжу такі слова, що розширюють кругозір дитини, поповнюють словниковий запас: навчання, навчальне приладдя, підручник, директор, розпорядок, дисципліна, дисциплінований, колектив, учні, учнівський колектив, чемний, чемність, стриманий та ін.

Ось іще один зразок тексту для такої гри: Діти прийшли до школи вчитися. Звечора вони підготувалися до праці, склали у портфелі все, що потрібно для навчання. Перед уроком учні кладуть на парти підручник, зошит, ручку, олівець, лінійку.

В аналогічній грі діти вчаться розчленовувати речення на слова, визначати в них кількість складів чи звуків.

У грі “С к л а д и р е ч е н н я” оперуємо дитячими іграшками, персонажами лялькового театру. Одягаємо, наприклад, на руку ляльку і виконую різну роботу. Учні спостерігають, потім розповідають, що бачили: Буратіно розглядав у книзі малюнки. Дівчинка Катруся розставляє посуд. Лисичка шукає здобич. Зайчик їсть моркву тощо.

Щоб діти зуміли скласти невеличке оповідання, персонаж виконує кілька взаємоповязаних видів роботи, внаслідок чого виходить розповідь з 3--4 речень: У лісі гуляв зайчик. Під кущем він помітив лисицю. Зайчик злякався і втік. Іноді сюжет розповіді підказує дітям не лялька, а однокласник: Оленка пише на дошці. Віталій роздає зошити. Катя і Сергійко розмовляють тощо.

Вчителі-практики знають, як важливо розвинути у дітей увагу, навчити їх прислухатися до слів. Для цього за зразком гри Т. Ю. Гор-бунцової “Злови пять слів” (див. Горбунцова Т. Ю. Цікаві ігри та вправи на уроках української мови у початкових класах. К., 1976) ми розробили аналогічні.

Називаємо, наприклад, 4--5 слів і пропонуємо учням сплесками “пій-мати” їх, коли прозвучать у реченнях, які буду проказувати.

“Навантажте машину”. Називаємо овочі: капуста, помідори картопля, цибуля, буряки. Учні слухають і сплескують у долоні, почувши назване слово у тексті: Прийшла золота осінь. Скрізь побувала чарівниця. Завітала і до нашого городу. Пригріла останнім теплом картоплю. Додала солодощів у буряки. Наказала до морозів зібрати цибулю і помідори. Бризнула краплинками роси на качаниї капусти. Після гри про-поную дітям узагальнити: Як назвати одним словом усе, чим ми навантажили машину? (Овочі).

“Приготуйтесь до уроків” (портфель, зошити, книги, гумка, олівець): Не носи у школу нічого зайвого. Портфель тримай у чистоті. Книги обгортай і бери чистими руками. Всі зошити складай у папку. Гумку, авторучку, олівець завжди носи у пеналі.

Подібні вправи сприяють розвиткові дитячої памяті.

Щоб спонукати учнів уважніше прислухатися, точно виконувати розпорядження вчителя, переможців нагороджуємо.

Тільки-но діти почали ознайомлюватися зі звуками й буквами, пропоную гру для розвитку їхнього фонематичного слуху.

“Злови спільний з в у к”. У кожного учня -- крейда і планшет або каса букв. Називаю слова: шум, мак, мир, дим. Учні слухають, “друкують” на планшетах чи знаходять у касі букву, що позначає вивчений спільний звук [м], і показують учителеві.

Ознайомивши дітей з новим звуком, проводимо гру “Злови новий звук [с]”. У кожного учня -- лічильні палички. Називаю слова: пасіка, рама, сон, звір, тин, Першокласники паличками показують, що новий звук е у І й III словах. Аналогічно практикуємо гру для виділення нового, ще не відомого дітям звука.

Щоб першокласники усвідомили, що таке звук, а що -- буква, про-понуємо замружити очі й прочитати букву, якою позначений на дошці.

-- Чи можете ви це зробити? (Ні). Чому? (Ми не бачимо). Що ж таке буква? (Значок, який ми бачимо).

Пропоную знову замружити очі і промовляю звук.

- А тепер вам відомо, про який звук ідеться? (Так). Як ви дізналися? (Почули). То що таке звук? (Це те, що ми чуємо). Зараз давайте влаштуємо гру “Навпаки”. Сьогодні у нас в гостях пес Бровко. Він називатиме звук, а ви напишіть букву, якою він позначається. І навпаки, коли Бровко покаже букву, хором називайте звук.

Одягаємо на руку ляльку, і за ширмою зявляється песик. Діти охоче працюють. Роботу з часом ускладнюємо, переходячи до складів, односкладових слів і т. д.

До вподоби нашим вихованцям і гра “Вчитель”. Пропонуючи визначити, скільки звуків і букв у словах, проказуємо їх, а половина учнів класу перевіряє і виправляє своїх сусідів, які з допомогою набору цифр показують їх кількість. Наступного разу діти міняються ролями. Потім і проказують слова, і перевіряють усі по черзі.

Працюючи з розрізною азбукою, для глибшого усвідомлення різниці у значенні слів, повязаної зі зміною звука, проводимо гру “Хто більше?”. Пропонуємо учням слово кора, вони замінюють, додають або відкидають букву, щоб вийшло нове: пора, кара, кра, пара, нора, гора тощо. Виграє той, хто складе або назве більше слів. У разі потреби пояснюємо значення окремих слів.

Часто поєднуємо мовні ігри з рухами, виконанням певних дій. На приклад, “Злови своє імя”. Складаю розповідь на теми шкільного життя, про щасливе дитинство, вводжу в неї імена учнів. чи розповідь, першокласники встають і тихо сідають або виконують різні дії, фізичні вправи тощо -- як ми домовилися попередньо. Виграє той, хто вчасно підвівся, почувши імя, правильно виконав потрібну дію. Наприклад: Рано встало сонечко й розбудило Галю, Петрика, Наталю Іру, Віту, Яринку. Діти почали швидко збиратися до школи. Не відстають від них Андрусь, Сергійко, Сашко, Оксана, Ігор. Ось Юстинка і Данилко роблять ранкову гімнастику. Надійка й Роман миють посуд після сніданку. Пролунав перший дзвінок, і Таня, Семенко, Наталя, Костикк Владик швидко приготувались до уроку. Ніхто не спізнився.

Часто на дошці “виростають” стовпчики слів, записаних учнями, або в які вони вписують пропущену букву чи стирають зайву, вибігаючи по черзі до дошки і передаючи один одному крейду, як естафетну паличку

Подобається дітям і “виручати з біди” улюблених казкових героїв як-от: “По дорозі з лісової школи Зайчик згубив букви з розрізної азбуки, і тепер не може прочитати викладених слів. Хто відшукає потрібну букву? Ш.ола, к.ас, пар.а,.умка, п.нал,.ошит, к.ига”. Виграє той, хто першим відшукає всі букви. Або такий варіант: “Прийшов Михайлик додому, і ніяк не вдається йому домашнє завдання. Допоможіть хлопчині побудувати слова; п, п, й, й, л; в, в, к, о; о, а, к, з; к, н, і, ь; т, н, й; а, й, м, з”.

Згодом завдання для гри ускладнюються, діти будують зі складів слова, словосполучення, речення. Наприклад: “Похвастався Незнайко, що вміє швидко читати. Відкрив книжку, а хтось усе в ній переплутав. От тепер йому біда -- виручайте: ни-си, са-ро, ша-ми, ки-ру, ло-ши, са-ко, ки-ло-ри, силь-ко-ва, тор-трак”. Виграє той, хто першим зуміє підказати Незнайці, як читати слова.

Поширеною серед дітей стала гра “Відгадай”. Ведучий (учень або вчитель) починає: “Це ягода, на ж починається, на а кінчається» (Малина)”. Учень, який відгадав, веде гру далі: “Це навчальне приладдя, відповідає на питання щ о?, на п починається, на ль кінчається. (Портфель)” і т. д. Такі ігри вчать дітей узагальнювати, розвивають логічне мислення.

Перші кроки звуко-буквеного аналізу діти також починають з гри -- “Сигнальники”. У кожного -- сигнальні картки-схеми. Вчитель називає звуки. Учні за домовленістю показують картку--сигналізують: голосний -- картка з кружечком, приголосний -- картка з рисочкою. Кращий сигнальник той, хто жодного разу не помилився.

Цю гру доцільно проводити, вивчаючи мякі й тверді приголосні, слова, що відповідають на питання х т о? щ о?, позначають дію предмета тощо -- але тоді замість схем використовуються картки тонованого паперу (про значення кожного кольору треба попередньо домовитися). Такі ігри дають змогу вчителеві щоденно, щоуроку фіксувати рівень засвоєння знань, планувати повторення й індивідуальну роботу.

Кожна гра водночас привчає дітей до самостійного прийняття рішень, формує впевненість.

Ось гра “Ч а р і в н й к”. Спочатку роль “чарівника” виконує вчитель -- включає кодоскоп чи діапроектор, і на екрані зявляються склади си, со, си, ис, лі, об, ди і т. д. Тепер до роботи беруться діти. Відкриті склади вони “закривають”, а закриті доповнюють, щоб вийшли слова: си(н), со(м), си(р), (р)ис, лі(с), (л)об, ди(м) і т. д. Так, граючись, готуємось до читання слів з закритими складами. А через деякий час “чарівники” перетворять двоскладові слова в односкладові (сини-- син, дуби -- дуб), трискладові в двоскладові і навпаки (трактори -- трактор, футболіст -- футбол, космос -- космонавт), зробити з одного предмета багато і навпаки тощо.

Добре сприяє розвиткові зорової і слухової памяті гра “Потренуємо память”. Через кодоскоп проектую на екран слова: бетон, весло, депо, ешелон, зерно, океан. Прочитуємо вголос і мовчки. Після виключення кодоскопа учні “друкують” їх з памяті або називають. Виграє той, хто назве чи надрукує слова без помилок і в тому ж порядку, як у кодограмі. Для самоперевірки знову включаю кодоскоп. Часто застосовуємо взаємоперевірку. Обовязково пояснюємо значення слів.

Діти люблять “шифрувати”, давати відповіді на завдання у “зашифрованому” вигляді. Скажімо, на дошці ряд слів: 1. Ліля. 2. Льон. 3. Терен. 4. Дядя. 5. Сіль. 6. Перо. 7. Сине. 8. Рак. 9. Мило. 10. Яблуня. Діти дають «шифровану» відповідь на запитання, у яких словах є тільки мякі приголосні (1, 4, 5); у яких лише тверді приголосні (3, 6, 8, 9), у яких -- і мякі, і тверді (2, 7, 10).

Навчаючи першокласників ділити слова на склади, правильно вживати сполучення букв йо, ьо, мякий знак, апостроф тощо, проводимо гру “Естафета”. Готуємо 6 карток (за кількістю варіантів) і вписую в них по 5--6 слів (залежно від кількості учнів у ряду). За командою перший чи останній учень виконує необхідну роботу в першому слові, наступний -- у другому і швидко передає картку далі, поки останній учень у ряду не поверне виконану роботу вчителеві. Тут же робота перевіряється, визначаються переможці. Діти радіють спільному успіхові -- так зміцнюються почуття співпраці.

Шість варіантів дають змогу проводити гру кілька разів. Ось, наприклад, картки на правопис ьо, йо: 1 -- л..н, ра..н,..д, лікт..вий, прац..-витий; 2 -- міль..н,...сип, Ст..па,..го, л..х; 3 -- Л..ня, ма..р, бо..вий, с..годні, пол..ва; 4 -- Вороб..в, л..тчик,..ржі, пен..к, трет..го; 5 -- зна..мий, пол..ти, Солов..в, ма..рить, син..го; 6 -- га..к, с..мий, д..гогь, баталь..н, сер..зний.

Або -- “Встав потрібний прийменник”. На дошці -- два варіанти тексту. Речення понумеровані. Учні читають їх, а на картці записують пропущений прийменник. Вчитель має два зразки відповідей, за ними перевіряє клас.

Варіант 1.

1. Діти щодня ходять... школи. 2. Сяє.... полями сонце золоте. 3.... Катрусі дві ляльки. 4. Учні пишуть... зошитах. 5. Пес сидить... будки. (Відповідь: 1. до; 2. над; 3. У; 4. в; 5. біля).

Варіант 2.

1.... яблуні буяє рожевий цвіт. 2. Пили воду... чистої криниці. 3....кущем виріс боровик. 4. Оля і Леся чергують... класі. 5. Стоїть тополя... дорозі., (Відповідь: 1. На; 2. з; 3. під 4. в; 5. при).

“X то зайвий? (Щ о з а й в е)?”.

У кожного учня -- набір цифр або планшет. На дошці надруковані слова: 1. Щука. 2. Карась. 3. Лини. 4. Диня. 5. Йоржі. 6. Лижі. 7. Сом. Діти читають (варіант: читає вчитель або замість слів виставляються малюнки) і визначають, хто тут зайвий. Відповідь подається набором цифр: 4, 6. Обовязково пояснюємо, чому.

Щоб уникнути помилок на велику букву у кличках тварин (їх у букварі дуже мало), проводимо гру “Придумай кличку”. Добираю 5 -- 6 зображень коней, телят, корів, кіз, собак та ін. і виставляю їх на дошці. Дітям пояснюю, що клички тваринам дають за певними їх ознаками, особливостями зовнішнього вигляду чи повадки: Білолобий, Пушок, Злюка, Ряба, Пружок. Виграє той, хто перший придумає клички для 5--6 тварин. У процесі виконання цієї вправи закріплюються і від-треновуються вміння виділяти ознаки предметів.

Закріплюючи знання про слова -- ознаки предметів, можна провести гру “Хто це?”. Учень стає обличчям до класної дошки. Решті дітей учитель показує малюнок або предмет. Вони називають ознаки за формою, кольором, вагою, смаком, матеріалом і т. д. Викликаний учень намагається згадати, який це предмет. Наприклад: Невеликий, довгастий, жовтий, пахучий, кислий -- лимон. Прудкий, білий (або сірий), полохливий, довговухий, косоокий -- заєць і т. д.

Ігри допомагають розвивати звязне мовлення дітей, збагачувати лексичний запас, ставлять учня в такі ситуації, де йому доводиться метикувати, шукати вихід. Поступово виховується впевненість, наполегливість. Так, гра “Ланцюжок”. Діти складають ланцюжок слів, де кожне наступне починається з останньої літери попереднього. Перемагає той, хто не дав ланцюжкові урватися або сам за 1--2 хвилини склав найдовший ланцюжок. (Клас -- син -- небо -- орел -- липа -- акація... і т. д.). Гру можна ускладнювати, ставлячи умову, щоб ланцюжок складався тільки з власних чи загальних назв; назв живих чи неживих предметів, тварин чи рослин тощо.

Ігри, як і кожен вид роботи, вимагають попередньої підготовки вчителя. Йдеться не тільки про добір лічильних паличок, карток цифр чи планшетів (їх, зрештою, можна замінити просто сплесками). Основна підготовка полягає в обдуманому доборі й доцільному використанні гри, підвищенні за її допомогою ефективності уроку, у поглибенні знань учнів.

Тут слід серйозно продумувати, на якому етапі уроку її подавати: коли вивчається новий матеріал чи в ході повторення, закріплення і т. д. Правильне рішення вчитель добере, глибоко ознайомившись з методичною літературою.

До вподоби дітям і робота з загадками. Розгадування їх знімає втому, заохочує до роботи, привчає мислити. Допомагають у роботі збірники “Народ скаже, як завяже”, “Народна мудрість”, користуємося і добірками з періодики. Розгадавши в класі загадки, ділимо відгадки на склади, аналізуємо, класифікуємо, перевіряємо правопис слів за словником.

Діти залюбки працюють над загадками, пишаються своїм умінням відгадувати їх. Тому загадки ще в дошкільних закладах широко використовуються для розвитку дитячого мовлення і мислення. Не забувають про них і вчителі молодших класів. Так, у 1 класі загадка допомагає зацікавити учнів навчальним матеріалом. На уроках читання і письма, скажімо, вчитель говорить загадку, а учні, відгадавши її, виконують різні завдання, як-от: пояснюють зміст загадки; добирають або самі виконують відповідний малюнок до відгадки; записують відгадку; підкреслюють голосні, тверді або мякі приголосні, ставлять наголос; поділяють слово-відгадку на склади; вказують місцезнаходження звука, який вивчається; лічать кількість звуків і букв у відгадці; складають відгадку з розрізної азбуки; добирають відповідні слова -- назви рослин, овочів, фруктів, птахів, свійських і диких тварин, класифікуючи їх; наводять слова, які відповідають на питання хто? що? я к й й? я к а? я к е? я к і? і т. д.

Пропонуємо добірку загадок, з якими працюю в такий спосіб у класі, навчаючи дітей грамоти (Див. Додаток).

Використання загадок виробляє вміння зіставляти й порівнювати предмети, що є необхідним у навчанні. Розгадування загадок тренує розум, розвиває спостережливість, увагу, память, кмітливість, збагачує і закріплює словниковий запас, розвиває мовлення учнів.

Висновок

Отже, шестилітній вік у психологічному відношенні є критичним. У цей період відбуваються зрушення, які означають завершення дошкільного етапу розвитку, і зявляється здатність до розуміння загальних принципів, звязків і закономірностей, що лежать в основі наукового знання. Тому реалізація потенціальних можливостей інтелектуального розвитку молодших учнів потребує особливиї умов навчання.

Вивчення мови шестирічних першокласників починаєтьс з навчання грамоти. Процес навчання шесирічних першокласників чвляє собою поступовий перехід від ігрової діяльності до початкових форм навчальної діяльності.Навчання грамоти шестирічок проводиться за звуковим аналітико-синтетиним методом (освоположником був К. Д. Ушинський). Переваги звукового аналітико-синтетичного методу полягають не тільки в його раціональній системі навчання читання і письма, а й в тому, що завдяки йому діти з перших кроків вивчення рідної мови, мають можливість оволодіти всіма відомими розумовими операціями: аналізом, синтезом, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням, умовиводом. Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти полягає у тому, що у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом поділяється на періоди: добукварний період та букварний період. Специфіка навчання грамоти в ці періди полягає в тому, що коли в добукарний період основною мовною одиницею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні вправи, бкв звук, то в букварний період до нього підключається і буква. Загальна структура основної частини уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульваній темі, тобто в ній має відображатися провідний принцип звукового-аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.

Як свідчить педагогіічний досвід, уроки навчання грамоти дають можливість формування у першокласників важливих загальнонавчальних умінь і навичок. Використання на уроках ігор та ігрових вправ, загадок, скоромовок допомагає дітям оволодіти необхідними знаннями, зосереджувати увагу, розвиває память, привчає слухати пояснення, формує вміння самостійно застосовувати засвоєне на практиці.

Список використаних джерел

1. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХ1 столітті.

2. Концепція загальної середньої освіти (12 річна школа) - К.,2000 р.

3. Бастун Н.. Пелькова О. Враховуючи вікові особливості:/Навчання шестиліток/ Рад. Освіта.-1986.-22

4. Борисова Л.М., Дейнега Л.О.Розвиток та корекція здорового сприйняття у першокласників. //Психологіч.ГАЗ.-2007.-№21 /93/. -2-29.

5. Бельшакова І.О. Особливості створення умов для навчання першокласників : (вимоги до класу, меблів, режиму праці) //Управління школою. - 2004.-№22-24(70-72)-С.44-47.

6. Бастун Н.А. Індивідуальний підхід до учнів шестиліток з рисами тривожності // Початк.шк.-1987.-№2.-С.44-47.

7. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі чотирирічної школи. - К.:Рад. шк.,1986. - 166 С.

8. Вашуленко М.С., Скрипченко Н. Ф. Навчання грамоти в підготовчих класах: Посібн. до Букваря. - К.:Рад. Шк., 1982. - 174 С.

9. Вашуленко М.С. та ін. Навчання рідної мови шестирічних першокласників - // Початкова школа. - 1986. - №5. - С.34 - 42.

10. Вашуленко Н.С. Обучение грамоте в 1 классе четырехлетней начальной школы: Пособие для учителей. -К.:Рад. Шк., 1987- 161С./Б-ка учителя нач.кл./.

11. Вашуленк ...........



Страницы: 1 | [2] | 3 |








 
 
Показывать только:




Портфель:
Выбранных работ  


Рубрики по алфавиту:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

 

Ключевые слова страницы: Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників | дипломная работа

СтудентБанк.ру © 2014 - Банк рефератов, база студенческих работ, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам, а также отчеты по практике и многое другое - бесплатно.