Главная   Добавить в избранное Статистичний аналіз урожайності кормових культур | курсовая работа


Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады - скачать бесплатно Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады и т.п - скачать бесплатно.
 Поиск: 


Категории работ:
Рефераты
Дипломные работы
Курсовые работы
Контрольные работы
Доклады
Практические работы
Шпаргалки
Аттестационные работы
Отчеты по практике
Научные работы
Авторефераты
Учебные пособия
Статьи
Книги
Тесты
Лекции
Творческие работы
Презентации
Биографии
Монографии
Методички
Курсы лекций
Лабораторные работы
Задачи
Бизнес Планы
Диссертации
Разработки уроков
Конспекты уроков
Магистерские работы
Конспекты произведений
Анализы учебных пособий
Краткие изложения
Материалы конференций
Сочинения
Эссе
Анализы книг
Топики
Тезисы
Истории болезней


 





Статистичний аналіз урожайності кормових культур - курсовая работа


Категория: Курсовые работы
Рубрика: Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Размер файла: 258 Kb
Количество загрузок:
56
Количество просмотров:
1678
Описание работы: курсовая работа на тему Статистичний аналіз урожайності кормових культур
Подробнее о работе: Читать или Скачать
Смотреть
Скачать



25

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів та кредиту

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

із статистики на тему:

Статистичний аналіз урожайності кормових культур

на прикладі підприємств Вінницького району

Виконавець: студент

обліково-фінансового факультету

заочного відділення

________________________________

Керівник: _____________________

Вінниця 2006

Зміст

Вступ

3

1. Огляд літературних джерел

4

2. Характеристика обєкта досліджень

8

2.1. Природні та економічні умови виробництва

8

2.2. Оцінка фінансового стану

11

3. Статистичний аналіз урожайності кормових культур

12

3.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом

аналітичного групування

12

3.2. Кореляційний аналіз

20

3.3. Динаміка урожайності

23

3.4. Індексний аналіз

25

Висновки та пропозиції

27

Список використаної літератури

28

Додатки

29

Вступ

Кормові культури в загальному клині культур України займають близько 23 %. При досить невеликій питомій вазі в складі с.-г. угідь держави вони відіграють надзвичайно важливу роль, забезпечуючи близько 80 % всієї потреби кормів на годівлю худоби. З них отримують соковиті, грубі і частково концентровані корми.

За останнє десятиріччя в Україні намітився значний спад продуктивності тваринництва зумовлений, як одною з головних причин, відсутністю повноцінної і збалансованої за протеїном годівлі. Більш того в господарствах різко скоротилось виробництво різних видів кормів. Кормова база господарства, що включає в себе всі види кормових угідь з яких потенційно можна отримати ті чи інші види кормів перебуває в занепаді. В раціоні худоби відсутний необхідний запас концентрованих кормів, переважають кормові коренеплоди і побічний продукт зернового господарства - солома. Виробництво силосу, сінажу, травяного борошна скоротилось майже в 6 раз порівняно з 1997 роком [1, с. 4].

Виходячи з вказаних причин кормова база господарств потребує підвищення ефективності і навіть реорганізації кормової бази та ефективності використання кормів.

Мету курсової роботи слід визначити як вироблення у студента навиків аналізу ефективності використання кормів, статистичного аналізу ефективності функціонування кормової бази на прикладі конкретного господарства і розробки на основі такого аналізу практичних рекомендацій до її покращення.

1. Огляд літературних джерел

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств [1, с. 24].

Під урожаєм (валовим збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність -це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1ra, a y закритому ґрунті - на 1 м2 [2, с. 211].

Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний та природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують такі показники: видовий урожай, урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.

Видовий урожай -це очікувані розміри валового збору в певний період вегетації рослин. Визначають його спеціалісти агрономічного профілю на око залежно від стану, посівів: густоти сходів, ступеня розвитку рослин тощо. Видовий урожай можна встановити також методом кореляції із застосуванням показників стану рослин і ґрунту [2, с. 212-214].

Під урожаєм, на пні перед початком своєчасного збирання розуміють весь вирощений урожай без урахування втрат.

Фактичний (амбарний) урожай-це кількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції окремих сільськогосподарських культур. Від урожаю на пні він різниться на величину втрат під час збирання і транспортування продукції.

Відповідно до показників урожаю розрізняють такі ( види урожайності) видову, на пні перед початком своєчасного збирання і фактичну.

Фактичну урожайність обчислюють з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.

Для зернових і кормових культур важливе значення має показник урожайності, що характеризує чистий збір з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють, віднімаючи від фактичної урожайності (за масою після доробки) витрати насіння на 1 га весняної продуктивної площі. Чистий збір з 1 га дає змогу правильніше оцінити середню продуктивність озимих і ярих зернових культур, оскільки посіви озимих культур нерідко гинуть, у зимово-весняний період, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння [2, с. 214; 3, с. 107].

У процесі аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання планових завдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природнокліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.

Рівень виконання плану валового збору і урожайності визначають способом різниць і за допомогою індексів [2, с. 218; 4, с. 142].

Спосіб різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індекси - при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо) [2, с. 218; 5, с. 23].

Спочатку розглянемо послідовність аналізу виконання плану урожайності і валового збору окремих культур. Щоб визначити виконання плану урожайності певної культури, обчислюють індивідуальний індекс урожайності

Виконання плану валового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексу валового збору [6, с. 105].

На валовий збір окремої культури впливають два фактори: посівна площа і урожайність. Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною і плановою посівною площею множать на планову урожайність: (П1 - П00.

Для визначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною і плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу (У1 - У0) х П1

Для поглиблення аналізу індекс структури посівних площ можна обчислити при фактичній урожайності, а індекс урожайності постійного складу - при плановій посівній площі.

Для оцінки динаміки, закономірностей і змін рівнів урожайності використовують способи укрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзної середньої, аналітичне вирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. При укрупненні періодів і розрахунку ковзних середніх періоди часу повинні бути якісно однорідними по факторах, що визначають загальну тенденцію, і досить довготривалими, щоб уникнути випадкових коливань урожайності під впливом метеорологічних умов. Щоб забезпечити вирівнювання метеорологічних умов, періоди для розрахунку середніх слід брати за 5-7 років залежно від кліматичної зони, оскільки їх коливання посилюються у напрямі із північного заходу на південний схід [2, с. 219].

При вивченні динаміки урожайності за тривалий період потрібно поділити його на відповідні періоди часу.

Для виявлення резервів зростання урожайності важливу роль відіграють аналіз і кількісна оцінка впливу певних факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна поділити на природні і економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю грунтів і показниками кліматичних (за тривалий період) та метеорологічних (звичайно за рік або період вегетації сільськогосподарських культур) умов. Показники метеорологічних умов доцільно аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивності землеробства. До них належать наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів (робочої сили, меліоративних споруд, тракторів і сільськогосподарських машин, палива, добрив, засобів захисту рослин від бурянів, шкідників і хвороб тощо) [2, с. 220].

На урожайність сільськогосподарських культур впливає і також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою і передовою практикою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для одержання високих і сталих урожаїв [2, с. 220].

Для характеристики виконаних робіт і матеріальних витрат використовують показники: обсягу робіт на одиницю площі посіву (кількість міжрядних обробітків, кількість укосів тощо); обсягу вкладень (норми висіву насіння, дози добрив, норми витрати води для зрошення тощо); якості робіт (глибина оранки, наявність огріхів тощо); якості вкладень (якість добрив, схожість насіння тощо); способів виконання робіт і вкладень (основне внесення добрив, підживлення, внесення в рядки, роздільне збирання, пряме комбайнування тощо); строки виконання робіт.

Вплив агротехнічних заходів на рівень урожайності сільськогосподарських культур визначають, проводячи спеціальні досліди, а також обробляючи, аналізуючи і узагальнюючи масові виробничі дані колгоспів, держгоспів та інших підприємств. Для оцінки впливу агротехнічних заходів на урожайність використовують факторні та результативні групування, парну і множинну кореляцію, дисперсійний аналіз. Широко застосовують порівняння урожайності у колгоспах і держгоспах з відповідними даними передових господарств, сортодільниць і дослідних установ.

Способом групувань досліджують вплив таких факторів, як якість грунтів, строки виконання робіт, забезпеченість основними засобами, застосування добрив, форми господарювання і організації виробництва тощо.

2. Характеристика обєкта досліджень

2.1. Природні та економічні умови виробництва

ТОВ СОП “Мир” Степанівської сільської Ради Вінницького району, Вінницької області знаходиться в селі Степанівка та хуторі Чернеги. Центральна садиба господарства знаходиться на віддалі 6 км від районного центру м. Вороновиці, 6 км від Вороновицької РТС, 5 км від залізничної станції та в 4 км від цукрового заводу.

Напрямок господарства - буряко-зерновий з розвиненим тваринництвом.

Територія господарства знаходиться в південно-західному (Вінницькому) агрогрунтовому районі центрального Лісостепу. Район характеризується мяким кліматом, температура повітря, атмосферні опади розподіляються протягом вегетаційного періоду досить рівно, що створює сприятливі кліматичні умови для розвитку та визрівання с.-г. культур.

За багаторічними даними Вінницької метеорологічної станції та Вороновицького пункта спостереження кліматичні умови районна характеризуються величинами наведеними в таблиці 1.

З наведених даних видно, що найбільш низька температура буває в лютому місяці. У цьому місяці в деякі роки температура може знижуватись до -34 о С.

Зима нестабільна за середньодобовими температурами. Висока температура періодично буває на протязі усієї зими.

В окремі дні в січні та лютому місяцях температура підвищується до 10 о С, що супроводжується відлигами. Значні відлиги взимку особливо при наявності снігового покриву завдають великої шкоди озимим культурам.

Внаслідок розтавання снігу, а часто і випадання в цей час дощів, поверхневий шар ґрунту відтає, перезволожується, а тому при дальшому зниженні температури утворюється льодова кірка, яка пошкоджує посіви. Внаслідок цього, не вкриті снігом посіви, під час великих морозів в окремі роки вимерзають.Таблиця 1

Погодньокліматичні умови території ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка, Вінницького району)

№ п/п

Кліматичні елементи

Місяці

Середня річна

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1

Середня температура повітря

-6,3

-4,6

-0,4

6,6

13,9

16,9

18,9

19,9

13,3

7,3

0,8

-3,3

6,8

2

Максимальна температура

повітря, о С

10

10

19

27

31

33

37

37

32

27

23

11

-

3

Мінімальна температура повітря, о С

-32

-34

-27

-14

-4

2

2

3

-4

-20

-22

-29

-

4

Сума опадів, мм

21

17

24

31

50

70

70

57

40

40

39

27

489

5

Кількість днів з опадами

13

11

12

10

13

12

12

10

9

10

11

13

136

6

Середня відносна вогкість повітря в 13 год, %

83

79

22

56

49

53

53

50

54

69

79

86

65

7

Висота сніжного покриву, см

15

21-24

5-18

3

7-9

Морозних днів на рік буває найбільше 170, найменше 115, в середньому 142 дня.

Кількість опадів характеризується середньою річною сумою 489 мм. Середня річна кількість днів з опадами 136.

В окремі роки кількість опадівзменшувалась до 347 мм (1903 р.) або збільшувалась до 706 мм (1917 р.). Найбільша кількість опадів випадає в літній період 193 мм.

Сніговий покрив здебільшо неглибокий і нестійкий. Середня висота його коливається в межах 7-9 см. Сніговий покрив зберігається в середньому 90-100 днів, а в останній декаді березня зникає.

Найбільш характерні для умов господарства південно-східні та північно-західні вітри.

Середня тривалість вегетаційного періоду становить 199 днів з 11.06 по 26 10.

В геоморфологічному відношенні територія колгоспу знаходиться в районі Придніпровського плато, яке на заході прилягає до Волино-Подільського плато, на сході доходить до Дніпра, а на півдні до границі Причорноморської низовини.

Загальний рельєф колгоспу широко хвилястий, ускладнений глибокою балкою, яка радіально розгалужується на велику кількість менших балок.

Підгрунтові води залягають на території господарства на глибині 15-20 м.

Природна рослинність на луках представлена злаковими асоціаціями та осоками. Поля забурянені в основному осотом рожевим, мишієм, пирієм та ін.

Переважаючі ґрунтотворні породи на території господарства - леси.

Ґрунти господарства формувались на лесі під впливом степової рослинності, яка тут зміняла одна другу.

В силу процесів грунтотворення на території господарства поширені такі основні грунти: темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, чорноземи реградовані, наносні грунти, чорноземно-лучні та лучно-болотні.

2.2. Оцінка фінансового стану господарства

Результати основних коефіцієнтних оцінок фінансової стабільності підприємтсва на основі даних фінансового балансу підприємства наведені в таблиці 2.

Фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний із рівнем рентабельності в цілому по господарству за 2005 ік 0,2 %. Відсутність власних оборотних кошт, низький коефіцієнт залучених фінансів, маневреності капіталу та платоспроможності (більшість коефіцієнтів відємні) свідчить про відсутність фінансової стабільності підприємтсва.

Таблиця 2

Фінансова стабільність та платоспроможність підприємства на 2005 р.

(ТОВ СОП “Мир”, с. Степанівка)

Показники

На 01.01.2005

На 31.12.2005

Відхилення, +/-

Коефіцієнт фінансової незалежності

0,84

0,76

-0,09

Коефіцієнт фінансової залежності

0,16

0,24

0,09

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів

0,19

0,32

0,13

Наявність власних оборотних коштів, тис. Грн..

-105,00

-159,00

-54,00

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,03

-0,05

-0,02

Коефіцієнт грошової платоспроможності

0,06

0,05

-0,01

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності

0,17

0,10

-0,08

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності

0,82

0,83

0,01

3. Статистичний аналіз урожайності кормових культур

3.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом

аналітичного групування

При вивченні залежностей методом аналітичних групувань застосовуються результативні і факторні групування.

Результативним називається групування, в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.

Факторним називається групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі достатньо велика, то інші умови в середньому по групі вирівнюватимуться і зміна результативного показника визначатиметься зміною факторної ознаки.

Як результативну ознаку для групувань виберемо урожайність кормових культур як факторні слідуючі ознаки: середню якість грунітв (бал), розмір витрат на 1 га (грн), питома вага кормових культур у площі посіву (%).

Ранжирований ряд для показника врожайність кормових культур має вигляд представлений в таблиці 3 та графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 1).

Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.

Для визначення кількості груп використаємо таку формулу:

n =3,322lg N;

Кількість господарств по Вінницькому району, що використовуються в роботі - 24. Отже, кількість груп:

n = 5.

Довжину інтервалу визначаємо за формулою:

h = (X max - X min) / n = 51,6

Таблиця 3

Ранжирований ряд підприємств за врожайністю кормових культур

№ пор.

Шифри підприємств

Врожайність, ц/га

№ пор.

Шифри підприємств

Врожайність, ц/га

1

22

28,7

14

8

115,6

2

10

32,5

15

15

135,1

3

6

37,7

16

20

139,0

4

1

60,7

17

11

139,6

5

2

66,1

18

16

154,0

6

13

71,4

19

21

188,9

7

3

84,8

20

4

190,4

8

23

85,5

21

18

197,2

9

9

85,8

22

12

226,0

10

5

86,2

23

17

245,0

11

14

88,9

24

19

286,5

12

7

106,4

13

24

106,4

Відповідно до встановленої величини інтервалу складемо інтервальний ряд розподілу підприємств району за врожайністю кормових культур (таблиця 4, рис. 1).

Таблиця 4

Інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур

Номер групи

Межі груп за врожайністю кормових культур

Кількість підприємств в групі

I

28,7-80,2

6

II

80,3-131,9

8

III

132-183,5

4

IV

183,6-235,2

4

V

235,3-286,9

2

Виходячи з правила, що в групі повинно бути не менше 3 підприємств, укрупнимо 4 групу, обєднавши 4 і 5 групи. В результаті отримаємо перегрупований ряд розподілу підприємств за урожайністю кормових культур (табл. 5).Таблиця 5

Перегрупований інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур

Номер групи

Межі груп за врожайністю кормових культур

Кількість підприємств в групі

I

28,7-80,2

6

II

80,3-131,9

8

III

132-183,5

4

IV

Більше 183,6

6

Після побудови інтервального ряду ряду розподілу зобразимо його графічно у вигляді гістограми, в якому на осі абсцис відкладемо розмір інтервалів за врожайністю кормових культур, а на ординаті - кількість підприємств у групі (рис. 2).

На основі отриманих даних побудуємо таблицю зведеного результативного групування (таблиця 6).

Таблиця 6

Зведені дані результативного групування підприємств Вінницького району по урожайності кормових культур, 2005 рік

Показники

Групи підприємств по виходу продукції рослинництва і тваринництва на 1га с/г угідь

Всього

І від 28,7 до 80,2

ІІ від 80,3 до 131,9

ІІІ від 132 до 183,5

IV більше 183,6

Шифри підприємств

22, 10, 6, 1, 2, 13

3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8,

15, 20, 11, 16

21, 4, 18, 12, 17, 19

24

Посівна площа кормових культур, га

2149,0

2283,0

1680,0

2819,0

8931,0

Валовий збір, ц

112866,0

218207,0

236920,0

619534,0

1187527,0

Сума балів якості грунтів

268,0

384,0

247,0

270,0

1169,0

Всього витрат по кормових, грн

642,1

1141,6

590,0

864,2

3237,9

Всього посівів, га

5530,0

8535,0

2947,9

4266,3

21279,2

На основі зведених даних результативного групування знайдемо залежність урожайності зернових культур від впливу окремих факторів (таблиця 7).

За результатами результативного групування найкраще прослідковується залежність урожайності кормових культур з розміром затрат на 1 га посіву, тому для факторного групування виберемо саме цю ознаку.

Використовуючи попередні дані заповнимо таблицю факторного групування (табл.. 8).

Використовуючи зведені дані факторного групування, використовуючи середню арифметичну зважену величину визначимо залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік (табл. 9).

Таблиця 7

Залежність урожайності кормових культур від впливу окремих факторів

Показники

Групи підприємств по урожайності кормових культур, ц/га

В середньому

ІV в %

до І

І від 28,7 до 80,2

ІІ від 80,3 до 131,9

ІІІ від 132 до 183,5

IV більше 183,6

Кількість господарств

6

8

4

6

24

-

Урожайність кормових культур, ц/га

52,5

95,6

141,0

219,8

133,0

418,4

Середня якість грунтів, бал

44,7

48

61,8

45

48,7

100,7

Розмір затрат на 1 га, грн..

298,8

500,0

351,2

306,6

362,5

102,6

Питома вага кормових культур у площі посіву, %

38,9

26,7

57,0

66,1

42,0

170,0

Таблиця 8

Зведені дані факторного групування підприємств Вінницького району за розміром витрат на 1 га кормових культур, 2001 рік

Група підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн..

Шифр підприємства

Суми по вихідних даних для визначення середнього значення

Факторної ознаки

Результативної ознаки

Всього витрат, грн..

Площа посівів кормових, га

Валовий збір, ц

І від 28,7 до 80,2

22, 10, 6, 1, 2, 13

642,1

2149,0

112866,0

ІІ від 80,3 до 131,9

3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8,

1141,6

2283,0

218207,0

ІІІ від 132 до 183,5

15, 20, 11, 16

590,0

1680,0

236920,0

ІV більше 183,6

21, 4, 18, 12, 17, 19

864,2

2819,0

619534,0

Всього по сукупності

24

3237,9

8931,0

567993,0

Таблиця 9

Залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік

Групи підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн..

Кількість підприємств

Середні рівні факторної та результативної ознаки

Розмір витрат

на 1 га, грн..

Урожайність зернових, ц/га

І від 28,7 до 80,2

6

298,79

52,52

ІІ від 80,3 до 131,9

8

500,04

95,58

ІІІ від 132 до 183,5

4

351,19

141,02

ІV більше 183,6

6

306,56

219,77

В середньому

24

362,55

63,60

ІV гр.. в % до І гр..

-

121,3

121,1

Отже, в цілому можна зробити висновок, що на врожайність кормових культур найбільш впливає рівень затрат на 1 га площі кормових культур. Слід також відмітити, що бальна оцінка грунтів також визначає в певній мірі урожайність кормових культур, судячи з результатів зведеного факторного групування.

3.2. Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу звязків між явищами. Застосування його є одним з обовязкових елементів статистичного аналізу показників.

Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність).

Виходячи з того, що в роботі аналізується урожайність зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос як однієї із головних складових зеленого конвеєра господарства та джерело зелених та грубих кормів в ході попередніх підрахунків після аналізу кореляційних полів залежностей було визначено повну кореляційну палетку даних. Ряд найбільш суттєвих залежностей з повним ходом підрахунків коефіцієнта кореляції та його похідних приводиться в додатку 2.

Основні кореляційні залежності отримані в ході обчислень приводяться в таблиці 8.

Таким чином, аналізуючи одержані кореляційні звязки можна стверджувати, що кукурудза на силос і з/к із середньою силою прямого звязку визначає продуктивність с.-г. тварин молочного стада та на відгодівлі. Підвищення урожайності на 16-31 % за коефіцієнтом детермінації зумовить підвищення виходу молока та приросту свинини з 1 га с.-г. угідь, підвищить забезпеченість господарства зеленими кормами та силосом при незмінній площі під багаторічними травами.

Це в кінцевому випадку сприятиме підвищенню рентабельності кормових культур в еквівалентному виразі на 1 ц к.о., сприятиме підвищенню рентабельності тваринництва та господарства в цілому. Крім того ріст урожайності прямо корелює з чисельністю поголівя тварин худоби, тобто забезпечить розширене відтворення стада та обернено корелює з собівартість 1 ц к.о., тобто забезпечить зниження витрат по галузі кормовиробництва.

Такі висновки витікають з аналізу характеру встановлених залежностей.

Таблиця 8

Залежність урожайності зеленої маси кукурудзи на силос та зелений корм

від ряду показників

Корелююча ознака

Значення коефіцієнта кореляції

Надій молока всього, ц

0,510

Поголівя молочного стада, гол

0,610

Середньорічне поголівя ВРХ на відгодівлі, гол

0,500

Загальне виробництво кормів, ц к.о.

0,483

Витрати кормів на молоко, ц к.о.

0,608

Витрати кормів на приріст ВРХ, ц к.о.

0,462

Собівартість приросту свиней всього, тис грн..

0,497

Вироблено силосу, ц

0,834

Вироблено з/к, ц

0,751

Рентабельність приросту ВРХ, %

0,441

ВВП господарства всього, тис грн..

0,622

Одержано гною в господарстві, т

0,568

Затрати на корми всього, тис грн..

0,455

Рівень рентабельності тваринництва, %

0,397

Середньорічне поголівя худоби, ум гол

0,604

Вироблено ВП тваринництва на 1 ум гол, тис грн..

0,432

Витрачено кормів на 100 га с.-г. угідь, ц к.о.

0,380

Вироблено молока на 100 га ріллі, ц

0,463

Вироблено приростів ВРХ на 100 га ріллі, ц

0,439

Мінімальне значення при Р<0,05 - 0,380, при Р<0,01 - 0,551

Використовуючи дані попередніх розрахунків проведемо визначення множинного коефіцієнта кореляції за показниками надій молока (ryx1=0,510), витрати кормів на молоко (r yx2=0,608), rx1x2 (додаток 3) = 0,913

При лінійному факторному звязку коефіцієнт множинної кореляції обчислюють за формулою:

,

де r -лінійні парні коефіцієнти кореляції, які відповідно дорівнюють:

Підставивши у формулу дістанемо, що R = 0,618 (при Р < 0,01).

Отриманий множинний коефіцієнт кореляції вказує на користь тісного взаємозвязку між надоями молока, витратами кормів на молоко та урожайністю кукурудзи на силос і з/к, що знаходить своє відображення в раціонах годівлі.

3.3. Динаміка урожайності

Проведемо аналіз рядів динаміки урожайності кукурудзи на силос і з/к використовуючи дані по господарству ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка).

Всі проміжні розрахунки винесемо в додаток 4. В основній частині покажемо лише результуючу таблицю вирівняних різним способом рядів динаміки (таблиця 9).

Таблиця 9

Ряди динаміки вирівняні різними статистичними методами

Існуючий ряд динаміки (урожайність кукурудзи на силос і з/к, ц/га)

Вирівняний ряд динаміки

за середнім абсолютним приростом

по рівнянню прямої

по рівнянню параболи

за середнім коефіцієнтом зростання

253,0

276,6

158,3

201,1

275,3

61,1

268,1

156,6

167,3

266,0

127,5

259,7

154,8

142,6

257,0



Страницы: [1] | 2 |


......
Для просмотра полного текста работы, скачайте ее - бесплатно.







 
 
Показывать только:


Портфель:
Выбранных работ  


Рубрики по алфавиту:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

 

Ключевые слова страницы: Статистичний аналіз урожайності кормових культур | курсовая работа

СтудентБанк.ру © 2014 - Банк рефератов, база студенческих работ, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам, а также отчеты по практике и многое другое - бесплатно.