Главная   Добавить в избранное Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки | магистерская работа


Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады - скачать бесплатно Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады и т.п - скачать бесплатно.
 Поиск: 


Категории работ:
Рефераты
Дипломные работы
Курсовые работы
Контрольные работы
Доклады
Практические работы
Шпаргалки
Аттестационные работы
Отчеты по практике
Научные работы
Авторефераты
Учебные пособия
Статьи
Книги
Тесты
Лекции
Творческие работы
Презентации
Биографии
Монографии
Методички
Курсы лекций
Лабораторные работы
Задачи
Бизнес Планы
Диссертации
Разработки уроков
Конспекты уроков
Магистерские работы
Конспекты произведений
Анализы учебных пособий
Краткие изложения
Материалы конференций
Сочинения
Эссе
Анализы книг
Топики
Тезисы
Истории болезней


 





Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки - магистерская работа


Категория: Магистерские работы
Рубрика: Педагогика
Размер файла: 432 Kb
Количество загрузок:
149
Количество просмотров:
21017
Описание работы: магистерская работа на тему Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки
Подробнее о работе: Читать или Скачать
Смотреть
Скачать



212

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сучасна система навчання читання в початковій школі

1.1 Наукове обґрунтування змісту предмета читання

1.2 Закони і закономірності формування дитини-читача в сучасній початковій школі

Розділ 2. Методичний аналіз засобів літературного розвитку молодших школярів

2.1 Пропедевтичний етап літературного розвитку молодших школярів

2.2 Методична реалізація змістового компонента програми літературного розвитку молодших школярів

2.3 Читацький кругозір молодшого школяра та його методичні характеристики

Розділ 3. Експериментальна перевірка ефективності літературного розвитку молодших школярів засобами дитячої художньої книжки

3.1 Методика вивчення читацьких інтересів учнів 1-4 класів

3.2 Організація і зміст експериментального дослідження

3.3 Перевірка ефективності літературного розвитку молодших школярів в експериментальному дослідженні

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність даної проблеми полягає у тому, що за останні десятиліття в системі освіти, а зокрема в Концепції літературної освіти та в програмі для загальноосвітньої школи, де виділено окремий розділ «Літературознавча пропедевтика» акцентується увага на літературному розвитку молодших школярів.

Крім того, аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує не лише складність та багатоаспектність проблеми літературного розвитку молодших школярів, але й те, що вона недостатньо досліджена. За результатами наукового пошуку варто зазначити, що теоретичну основу даної проблеми складають:

- теорія літератури (зокрема елементи теорії літературознавства);

- психологічні закономірності загального розвитку і процесів засвоєння понять;

- засади педагогіки, зокрема дидактики, про основні принципи і методи навчання.

Частково та фрагментарно зазначене питання розглядалося у працях педагогів та методистів - А. Алферова, Ц. Балталона, Г. Бєлінського, Ф. Буслаєва, В. Вахтерова, В.Водовозова, В. Голубкова, Є. Грузинського, В. Данилова, В. Острогорова, М. Рибникової, Є. Рудського, Д. Тихомирова, К. Ушинського.

Опрацювавши праці та проаналізувавши дослідження цих педагогів та методистів, можна зробити такі висновки:

1. Проблема літературного розвитку молодших школярів є недостатньо дослідженою.

2. Літературний розвиток тісно повязаний із загальним і є спеціальним, залежним від рівня сформованості психічних процесів, розумових здібностей дитини, що проявляються і формуються у творчій, пошуковій діяльності.

3. Опора на загальний показник розвитку, повязаний із сприйманням художнього твору, характерна для більшості досліджень (Н.Молдавська, Л.Жабицька, О.Никифорова, В.Ягункова, Л.Калінінський, З.Романовська, С.Жупанін та ін.). Вивчення проблеми літературного розвитку, його співвідношення із загальним розвитком дозволяють зясувати ті можливості дитячої психіки, дитячого інтелекту, на які слід опиратися при формуванні у дітей здатності до повноцінного сприймання художніх творів.

4. Аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження за практикою роботи вчителів, власний досвід викладання дають підстави стверджувати, що для молодших школярів компонентами літературних здібностей (які можуть стати основою для формування уміння повноцінно сприймати літературно-художній твір) є: образне мислення, образна память, особливості відтворюючої та творчої уяви, розуміння і використання засобів мови, багатство активного словникового запасу, емоційність, вміння висловлювати свої почуття у літературній формі.

5. Аналіз компонентів, що дають ефект літературного розвитку, показує, що роботу в цьому напрямку слід починати з вирішення проблеми формування здатності до повноцінного сприймання. Таким чином, літературний розвиток реалізується у тих змінах, які проходять у всіх цих компонентах в результаті літературно-творчої діяльності, яка проявляється передусім у сприйманні літературних творів та набутті теоретико-літературних знань.

6. Такі психічні якості, як образна память, образне мислення, спостережливість, емоційна вразливість, чуття мови тощо є специфічними не тільки для сприймання художніх творів, а й літературної діяльності. Іншими словами, здібності, розвинуті у процесі літературної діяльності, з успіхом можуть бути перенесені і на будь-який інший вид діяльності, бути гарантом загального творчого потенціалу.

7. Отже, завдання літературного розвитку молодших школярів у процесі навчання полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивність двох видів занять мистецтвом слова: сприймання художнього твору і творчу літературну діяльність.

Підсумовуючи сказане, ми можемо зробити висновок, що літературний розвиток молодших школярів є віковим і одночасно навчальним процесом розвитку здатності до сприймання художньо-літературного твору, до розуміння умовної мови мистецтва (через набуття початкових теоретико-літературних відомостей), до власної літературно-творчої діяльності.

Спільним у поглядах педагогів є те, що літературний розвиток вони розглядали в загальному і читання вони вважали основою літературного розвитку. А зокрема дослідженням літературного розвитку молодших школярів засобами дитячої художньої книжки ніхто із науковців достеменно не займався. Але постає одна трудність: вивчення стану читання учнями художньої літератури свідчить про різке зниження відсотка школярів, які читають художні книжки. Виникає питання: чому роль книжки зменшується, адже вона зпокон віків була головним осередком духовного збагачення людства, джерелом інформації, енергії, всього позитивного, що черпала кожна людина для себе? Відповідь на це питання можна дати, а зокрема вказати як на субєктивні, так і обєктивні причини згасання інтересу до художньої книжки. До субєктивних відносяться: недостатня сформованість навички читання, художньо-естетичного сприймання; порушення мовленнєвих функцій, зокрема комунікативної та сигніфікативної; не сформованість умінь спілкуватися та відсутність культури читання взагалі. Обєктивними причинами є власне сам художній твір: його складність, тематика, жанр, стиль; обмаль сучасної дитячої художньої літератури для різних вікових груп, висока ціна дитячої художньої книжки та періодичних видань, відсутність дитячих періодичних видань як у шкільних бібліотеках, так і в сімях.

Особливу увагу потрібно звернути на таку причину зниження інтересу до книжки, як захоплення сучасними комютерами, зокрема компютерними іграми, які повністю полонили школярів. Як наслідок цього підвищується жорстокість у дітей, притуплюється їх фантазія та розвиток.

Постає ще одне питання: як може просуватися дитина у своєму літературному розвитку, якщо вона пасивна до книжки? На це питання не потрібно відповідати, а приймати відповідні заходи. Це, перш за все, прищеплювати любов до книжки, що значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті як неоціненного джерела знань та засобу спілкування між людьми. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини; розширювати читацькі інтереси та кругозір молодших школярів.

М. Горький писав: «Любіть книгу - джерело знань: вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе вам розібратись в строкатій і бурхливій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самого себе, вона окрилює розум і серце почуттям любові до світу, до людини» [19].

Сьогоднішня шкільна практика вимагає вдосконалення методики та методичного забезпечення літературного розвитку молодших школярів засобами дитячої художньої книжки. Поділяючи думку провідних методистів, психологів та педагогів, потенційні можливості для цього ми вбачаємо у вивченні та розширенні читацьких інтересів учнів, покращенні сприймання літературознавчих понять, формуванні та перевірці літературознавчої компетенції молодших школярів.

Актуальність даної проблеми, її недостатнє теоретико-практичне висвітлення і визначили тему дослідження: «Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки».

Обєктом дослідження є процес літературного розвитку молодших школярів.

Предмет дослідження - дитяча художня книжка.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці впливу дитячої художньої книжки на літературний розвиток молодших школярів.

Гіпотеза дослідження - ефективність літературного розвитку молодших школярів значно підвищиться за умови:

1) впливу на молодших школярів дитячої художньої книжки, різноманітної за тематичною, авторською, жанровою характеристиками;

2) систематичної роботи з реалізації програмових вимог до літературознавчої пропедевтики, смислового та структурного аналізу твору;

3) забезпечення реалізації мотиваційного компоненту між класним і позакласним читанням.

Відповідно до визначених мети і гіпотези дослідження, окреслені такі завдання:

1) опрацювати педагогічну, методичну та психологічну літературу з проблеми дослідження;

2) розкрити закони і закономірності формування дитини-читача в сучасній початковій школі;

3) проаналізувати пропедевтичний етап літературного розвитку молодших школярів;

4) охарактеризувати та визначити читацькі інтереси учнів;

5) дослідити рівень сприймання молодшими школярами літературних понять.

Для досягнення поставленої мети і розвязання завдань магістерського дослідження використовувалися такі методи:

- теоретичні: вивчення та аналіз тематичної літератури, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду;

- емпіричні: спостереження, бесіда, аналіз навчально-методичної літератури з окремої проблеми, бесіди з учителями, методистами, учнями;

- математичної статистики.

Методологічною основою дослідження були: філософська теорія пізнання, філософські положення про закони та категорії наукового пізнання, взаємообумовленість законів і закономірностей формування дитини-читача і явищ соціальної дійсності. Науковий пошук проведено на основі принципів наукової обєктивності, системності та історизму.

Дослідження проводилося у три етапи протягом 2005-2008 років.

На першому етапі (2005-2006 н.р.) аналізувався стан проблеми в теорії і практиці роботи школи, визначалися теоретичні і методологічні основи дослідження, його мета, завдання, гіпотеза, розроблялася програма експериментальної роботи, проводився констатувальний експеримент.

Констатувальний експеримент мав на меті визначення реального рівня сприймання молодшими школярами елементарних літературних понять.

На другому етапі (2006-2007 н.р.) розроблялись методичні рекомендації до проведення експериментального дослідження, визначалось коло дитячої художньої літератури для його використання в експериментальному дослідженні. Проводився формувальний експеримент, у ході якого практично перевірялась ефективність пропонованого методичного підходу.

На третьому етапі (2007-2008 н.р.) уточнювалась методична система впливу дитячої художньої книжки на літературний розвиток молодших школярів, перевірялись отримані результати експериментальної роботи.

Експериментальною базою дослідження були всі чотири класи (1-А, 2-А, 3-А, 4-А) загальноосвітньої школи № 2 м. Буська Львівського області та чотири класи (1-В, 2-В, 3-В, 4-В) Краснянської СШ Буського району Львівської області.

Наукова новизна полягає в узагальненні положень літературного розвитку молодших школярів засобами дитячої художньої книжки відповідно до Концепції літературного розвитку молодших школярів.

Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні системи роботи літературного розвитку молодших школярів відповідно до Державного стандарту з читання та систематизації дитячих художніх книжок і їх впливу на літературний розвиток.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що матеріали магістерської роботи можуть бути використані при підготовці лекцій з методики читання і практично-лабораторних занять у закладах I-IV рівня акредитації, у виступах на методичних обєднаннях вчителів початкових класів для уточнення змісту спецкурсу з проблем підготовки дитини-читача, що забезпечують оптимізацію навчального процесу уроків класного і позакласного читання.

Достовірність результатів дослідження забезпечується методикою, що адекватна поставленим завданням, значною статистичною вибіркою експериментальних та контрольних класів, багаторазовою перевіркою методики у навчально-експериментальній роботі, поєднання різних методів обробки матеріалу, що дозволяє здійснювати якісний та кількісний аналіз результатів.

Структура магістерської роботи зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У тексті магістерського дослідження містяться 9 таблиць, 14 схем, 2 діаграми, 1 гістограма, 1 графік, 2 моделі. У списку використаних джерел 127 назви.

Розділ І. Сучасна система навчання читання в початковій школі

1.1 Наукове обґрунтування змісту предмета читання

За останнє десятиліття були розроблені різні підходи до вивчення проблеми читання в школі, які знайшли своє місце в концепціях і програмах. Як державний документ, що спрямовує уроки читання і звязані з ними основні форми позакласної роботи, Програма для загальносередньої освіти, а зокрема її розділ «Читання», визначає для вчителя послідовно-систематичне керівництво навчально-виховною роботою учнів, орієнтує вчителя на творчу і цілеспрямовану діяльність, забезпечення єдності навчання і виховання засобами слова і книги. Відповідаючи вимогам суспільного розвитку, шкільна програма безперервно удосконалюється, науково вивіряється, оновлюється. Цей процес здійснюється на основі настанови про необхідність здійснити головне завдання в галузі освіти-підвищити якість навчання, трудового і морального виховання в школі, зжити формалізм в оцінці результатів праці вчителів і учнів [65, С.39-40].

Курс «Читання» - органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури»; він охоплює класне і позакласне читання. Його метою є формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів, виховання особистості дитини засобами художніх та науково-пізнавальних творів.

Читання як вид мовленнєвої діяльності базується на теоретичних положеннях, розроблених такими науками, як літературознавство, психологія, педагогіка. Для правильної організації читання вчителеві необхідно враховувати специфіку художнього твору, психологічні основи процесу читання на різних етапах навчання, особливості сприйняття і засвоєння змісту художнього твору молодшими школярами.

У свій час німецький вчений Д. Бернал зазначив, що читання - це найбільший з усіх винаходів, створений руками й інтелектом людини. А доктор філософських наук М.С. Шагінян, розмірковуючи про роль читання і книжки в нашому житті і про сутність оволодіння процесом читання, писала: «Навчити читати дуже важко. Ще й тому важко, що зробити це ніхто не може, окрім самої людини. Завдання ж вчителя полягає в тому, щоб навчити учня вмінню вчити самого себе читати» [ 121, С. 137].

З огляду на ці позиції ми розглядатимемо зміст предмета читання як процес дистанційного спілкування читача з «кимось» через книжку (твір), як рукотворний матеріальний обєкт, що містить «когось» у закодованій писемній формі.

У процесі вивчення навчального предмета «Читання» здійснюється мовленнєвий, морально-естетичний, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формуються ставлення дитини до навколишньої дійсності, її громадянська позиція, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого школяра.

Досягнення цілей курсу передбачає вирішення таких завдань:

- формування й розвиток мовленнєвих умінь і навичок, провідною з яких є повноцінна навичка читання;

- розвиток інтересу до читання, ознайомлення учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрово-родових форм;

- формування повноцінного сприймання, розуміння, відтворення художнього, науково-пізнавального текстів шляхом засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь;

- розвиток емоційної і почуттєвої сфери учнів, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного;

- формування морально-етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду школярів;

- розвиток творчих здібностей школярів;

- формування спеціальних умінь самостійно й продуктивно працювати з дитячою книжкою, різними джерелами друкованої продукції для знаходження потрібної інформації; орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб.

Уміння і навички, які формуються на уроках читання, мають загально-навчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, сприяють саморозвитку і самовираженню особистості дитини [80, С.79-80].

Текстовою основою реалізації усіх функцій предмета читання є його зміст. Саме зміст визначає сутність предмета, найточніше відбиває соціальні запити суспільства, новації у педагогічній і психологічній науках. За роки розбудови національної системи шкільної освіти відбулися докорінні зміни у розумінні її цілей і завдань. Це зумовило принципове оновлення цілей і змісту кожного предмета. Стосовно читання у початковій школі за короткий час було створено новий зміст, який позбавлений вад класової, заідеологізованої, відчуженої від потреб дитячого життя освіти.

Зміст читання молодших школярів можна вважати літературним. Його визначено на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого. Врахування перших двох принципів є визначальним для відбору текстів.

Тематично-жанровий принцип зумовлює відбір творів, які відповідають потребам, інтересам і пізнавальним можливостям дітей молодшого шкільного віку і водночас дозволяють ознайомити їх з різними жанровими формами. Щодо тематики читання маємо всі підстави відзначити її новизну. У змісті нових підручників з читання для 2--4 класів тематика читання відображує весь навколишній світ: людина, природа, держава, події сучасні і далекого минулого. Так, у творах різних жанрів діти читають про шкільне життя, людські взаємини, пригоди ровесників, родинні стосунки, батьківський дім, Батьківщину тощо. Помітне місце у кожному класі належить творам, у яких відображено красу і мудрість природи, її неповторність у різні пори року, ставлення людей до рослин і тварин. Однією із функцій читання є пізнавально-інформаційна, тому на сторінках підручників діти прочитають чимало творів про історію нашої Батьківщини, дізнаються нове про знаменні події минулого. Наскрізною є також тематика, твори якої розкривають дітям красу, багатство української мови, розповідають про виникнення писемності в світі і в Україні, розвиток друкарства, створення книги, бібліотечну справу. Цей тематичний блок веде дитяче мислення і уяву від слова до книги.

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів. Діти мають можливість у різних темах читати поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Леоніда Глібова, Максима Рильського, Павла Тичини, Дмитра Павличка, Олександра Олеся, Ліни Костенко. Поряд з цим до підручників увійшли вірші відомих майстрів української дитячої літератури XX століття -- Марійки Підгірянки, Олени Пчілки, Наталі Забіли, Марії Познанської, Дмитра Білоуса, Грицька Бойка, Анатолія Костецького, Тамари Коломієць, Миколи Сингаївського, Степана Жупанина, Анатолія Качана, Вадима Скомаровського та ін.

Із прозових творів у 2--4 класах діти прочитають казки і художні оповідання Василя Сухомлинського, Олега Буценя, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Олександра Копиленка, Григора Тютюнника, Юрія Ярмиша, Євгена Гуцала, Ярослава Стельмаха, Дмитра Чередниченка, Михайла Слабошпицького та ін., науково-популярні твори Алли Коваль, Василя Скуратівського, Олександра Єфімова та ін. Учні також ознайомляться з творами письменників української діаспори (Леоніда Полтави, Олекси Кобця, Івана Бондарчука), перекладами творів видатних російських поетів (Олександра Пушкіна, Петра Єршова, Івана Крилова, Самуїла Маршака), всесвітньо відомих казкарів Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Карла Коллоді, Астрід Ліндгрен, Божени Немцової. Таким чином, вже у початкових класах молодші учні прочитають українською мовою класичні твори зарубіжної літератури, які були створені у різних країнах у різні часи.

Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів: малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислівя, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

Літературознавчий принцип передбачає введення до системи підготовки дитини-читача елементарних літературознавчих уявлень і понять. Він реалізується в процесі практичного елементарного аналізу літературного тексту. Обєктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.

Не менш важливим є запровадження монографічного підходу у доборі і структуруванні навчального матеріалу у підручниках. Тут маємо певну концепцію подання відомостей про українських і зарубіжних авторів, що передбачає добір найважливіших відомостей про життя і творчість письменників, стимулювання інтересу учнів до особистості визнаних митців художнього слова шляхом актуалізації вже відомої і вміщення нової інформації; мотивацію до самостійного читання їхніх творів; можливість розгляду дітьми портретів митців, залучення до елементарної краєзнавчої роботи літературного характеру. Наприклад, вже у 2 класі (другий семестр) діти читають короткі відомості про Т. Г. Шевченка, розглядають портрет поета, одержують завдання для групової роботи. («Попрацюйте разом! Пригадайте, що ви ще знаєте про життя поета. Чи є у вашому краї місця, повязані з його іменем?») У 3 класі знання про життя і творчість поета розширюються, діти продовжують дослідницьку роботу, розглядають репродукцію картини поета. У 4 класі у «Поетичній світлиці» на учнів чекає нова зустріч з геніальним поетом і художником, продовження дослідницької роботи.

Лінійно-концентричний підхід реалізується у відборі творів і структуруванні інших тем, найважливіших для літературного і морального розвитку учнів.

У змісті читання переважають наскрізні теми і жанри. Наскрізними і найбільшими за питомою вагою темами є: світ життя сучасної дитини (школа, дружба, пригоди, захоплення, творчість); природа і людина; мова -- писемність -- книга; наскрізними жанрами: казки, вірші, оповідання. Як бачимо, коло читання достатньо різноманітне, що є передумовою підтримки пізнавального інтересу учнів до читання.

Нові підручники (за даними педагогічної преси) пройшли тривалу апробацію у 4 областях України. Більшість відібраних творів, з погляду учасників експерименту, доступні і цікаві. Зміст віршів, оповідань дозволяє дітям поміркувати на морально-етичні теми, є особистісно-значущим для розуму і серця юних читачів. Достатня кількість текстів, їх різний обсяг сприяють формуванню самостійної читацької навички, враховуючи рівень підготовленості учнів. У процесі обговорення підручників деякі вчителі висловлювалися за переваги структурування їх змісту за тематично-сезонним принципом. Досвід апробації підручників у різних регіонах країни показав, що переважна більшість учителів підтверджує доцільність відбору і структурування підручників саме за літературно-художньою цінністю текстів. Стосовно великої кількості віршованих творів (поезія лірична, сюжетна, пейзажна, байки, пєси) також є суперечливі оцінки. За нашим переконанням, читання і занурення у зміст і образність віршів є сенситивним для молодших учнів, які є особливо чутливими до ритму і римування слів, образного сприймання і мислення.

Успішність методичної реалізації усіх завдань предмета читання у кожному класі залежить від глибокої обізнаності вчителя з побудовою змісту, особливостями його відбору і тематичного структурування. Тому виникла потреба провести методичний аналіз змісту підручників з читання для кожного класу.

Перша і друга частини «Читанки» (О.Савченко.2 клас) загалом містять 10 розділів. Перший розділ першої частини присвячено школі: «В рідній школі -- рідне слово», який налаштовує дітей на думку, що рідна школа - це дружна, працьовита шкільна родина.

Основою другого розділу «Українські народні казки» є літературознавчий блок, у якому в доступній для другокласників формі розповідається про жанрові особливості українських народних казок, зокрема казок про тварин. Діти читатимуть казки, зміст і форма яких добре ілюструють суттєві ознаки народної казки. Саме це дозволяє вчителю акцентувати увагу учнів на казці як зразку усної народної творчості, опрацювати до кожної методичний апарат, який має не відтворювально-репродуктивний, а діяльнісний, творчий характер.

Найбільшим за обсягом є розділ «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини». Цей розділ включає три теми. Спочатку діти читають про рідну сімю, ставлення до природи, а на завершення йде тема про Батьківщину. Така послідовність є доступною дітям, бо читацька діяльність розгортається від конкретного до узагальненого образу.

Таким чином, структура першої частини читанки охоплює всього три розділи. На наш погляд, це створює передумови більш цілісного підходу для різнобічного сприймання і усвідомлення учнями сутності таких базових понять, як рідна мова, рідна сімя, рідна природа, Батьківщина, диференціації творів за тематичними і жанровими ознаками.

Як бачимо, вже у першому семестрі 2 класу наявна жанрова різноманітність запропонованих творів. Однак виразною є пріоритетність віршованої форми. Це вмотивовано тим, що для дітей цього віку вірші є більш цікавими, крім того, українська дитяча література багатша, з нашого погляду, саме поетичним надбанням.

У другій частині підручника у доборі текстів переважає жанровий принцип. А саме: народні казки про тварин, загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, літературні казки, вірші, оповідання. Окрім розділів, побудованих за жанровими ознаками, є два тематичних («Я хочу сказати своє слово» і «У дружньому колі»). Для сприймання такого матеріалу, на наш погляд, другокласники одержали у першому семестрі певну підготовку, адже у теоретичних блоках і в методичному апараті неодноразово приверталась увага до суттєвих ознак жанрових особливостей народних казок, прислівїв, загадок, акровіршів, колискових, народних пісень.

Зміст кожного розділу створює передумови для роботи над усіма змістовими лініями програми, однак кожного разу вчитель йде від тексту, його художніх особливостей, виховного й розвивального потенціалу. Читання творів різних жанрів передбачає комплексний підхід до літературного розвитку дітей, цілеспрямованого відпрацювання усіх якостей читацької навички, залучення учнів до естетичних і морально-ціннісних переживань.

Перший розділ «Тарас Григорович Шевченко -- великий народний поет і художник» є пропедевтичною сходинкою до вивчення його творчості у наступних класах. Метою цього розділу є розширити й збагатити уявлення другокласників про життя і творчість поета, його роль для України, створити уявлення про точність, образність Шевченкового слова.

Найбільшим за обсягом у другій частині є розділ «Вірші українських поетів». Це зумовлено значним обсягом програмових завдань щодо засвоєння учнями особливостей творів цього жанру, їх великим виховним і розвивальним потенціалом. Саме поезія допомагає читачам оволодіти особливим сприйманням і розумінням життя: яскравіше, виразніше бачити в ньому красу, незвичність, новизну.

У другому класі діти мають навчитися розрізняти вірш як особливу графічну форму тексту, одержати уявлення про риму, ритм віршованих творів. Коло читання цього жанру передбачає ознайомлення учнів з різною тематикою: картини природи, сюжетні, гумористичні, діалогічні тощо. В опрацюванні змісту розділу вчитель має спиратися на дві прикметні ознаки: особливість художньо-образних засобів віршів та їх тематична різноманітність. Під керівництвом учителя другокласники мають помічати різні способи римування у віршах, знаходити відповідність між назвою теми і основними художніми засобами, що її увиразнюють. Кожна з тем цього розділу, крім спільних завдань щодо літературного розвитку учнів, має особливі, зумовлені специфікою дібраних творів.

Таким чином, зміст розділу «Вірші українських поетів» є основою для усвідомлення учнями суттєвих ознак віршів, уявлення про рими і ритм, сприяє пробудженню естетичних почуттів, розвитку поетичного чуття, нагромадженню пропедевтичних уявлень про звязок автора і теми і, безумовно, відпрацювання правильного, виразного читання.

Опрацювання змісту розділу «Оповідання» має на меті сформувати в другокласників уявлення про те, що твори цього жанру є невеликими художніми розповідями про якісь випадки, пригоди з життя людей, тварин; на відміну від віршів, рядки в оповіданні не римуються. В оповіданнях, що вміщено у підручнику, йдеться про цікаві й повчальні випадки з життя дітей. Вони характеризуються тим, що мають моральну задачу, варіанти розвязання якої діти обговорюють у процесі роботи над текстом. Зміст творів цього розділу надає сприятливі можливості щодо реалізації завдань смислового і структурного аналізу учнями тексту: визначення послідовності опису подій, знаходження в оповіданнях зачину, основної думки та кінцівки, співвіднесення заголовку твору із змістом, основною думкою прочитаного. Чіткість і образність сюжету сприяють формуванню умінь складати малюнковий план, переказувати текст з опорою на малюнки і план.

Читання творів розділу дозволяє учням виділяти суттєві ознаки жанру оповідання (коротка розповідь про подію, пригоду, які відбуваються протягом короткого часу), нагромаджувати спостереження щодо сюжету і композиції (послідовність розгортання подій, причиново-наслідкові звязки), формувати початкові уявлення про характеристику героя твору (вчинок, портрет, мова). Відповідно до можливостей різних текстів учитель має організувати навчання дітей читати в особах, інсценізувати, формулювати основну думку прочитаного, ставити запитання до тексту і один до одного у звязку з прочитаним.

Розділ «Казки українських письменників» характеризується тематичною різноманітністю віршованих і розповідних казок, їх художня і виховна цінність дають основу для організації особистісно-значущої діяльності учнів. Передусім варто відзначити казки, написані за сюжетами народних: «Лисичка і Журавель» І. Франка і «Вовк та козенята» Н. Забіли.

Завершує книгу розділ «У дружньому колі», твори якого мають збагатити дітей змістовними, ритмічними дитячими іграми, народними пісеньками, забавлянками, привернути увагу до культури міжособистісного спілкування у грі. Отже, тут поєднано малі форми усної народної творчості й літературні твори: вірші, оповідання, лічилки, мовні цікавинки.

Так у «Читанці» (О.Савченко. 2 клас) представлено змістовий компонент творів для читання. Жанрово-кількісно характеристику цього компоненту ми подаємо у табл.1

Жанри творів, уміщені в читанці О.Савченко. 2 клас Таблиця 1

з/п

Жанри

Кількість

ч.?

ч.??

1

Вірші

49

61

2

Народні пісні

9

3

3

Оповідання

16

15

4

Українські народні казки

7

7

5

Літературні казки

2

9

6

Смішинки

3

-

7

Скоромовки

3

2

8

Лічилки

4

5

9

Загадки

19

17

10

Прислівя

31

5

11

Народні порівняння

4

-

12

Дитячі народні ігри

1

2

13

Заклички

-

1

14

Мирилки

-

1

Всього

148

128

З даних таблиці видно, що як в першій частині так і в другій наявна жанрова різноманітність. Однак виразною є пріоритетність віршованої форми. Це вмотивовано тим, що для дітей цього віку вірші є більш цікавими, крім того, українська дитяча література багатша саме поетичними надбаннями.

У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні і цікаві для дітей цього віку твори. Відповідно до вимог програми зміст читання структуровано у 12 розділів, кожен з яких побудовано таким чином: назва, тематичний малюнок, теоретичний блок, зміст розділу, узагальнюючий блок («Пригадайте, поміркуйте...»). Якщо розділ поділяється на теми, після назви також йде невеличка вступна частина -- установка на сприймання змісту. Завершує тему блок запитань і завдань «Чи уважно ти читав?». (Деякі тексти позначено умовним значком -- пташечкою. Він вказує на те, що цей текст написано укладачем читанки.)

Проаналізуємо першу частину підручника. Найбільшим за обсягом є розділ «Від слова -- до книги». Установкою до його сприймання є звернення до учнів, в якому сказано про значення слова, мови, книги в житті людини. Відповідно розділ розподілено на три теми: «Мова -- дивний скарб», «Похвала книгам! », «Цікава книга Природи».

У цьому розділі представлено твори різних жанрів, створені українськими письменниками. З нашого погляду, така тематична і жанрова різноманітність є передумовою розширення і збагачення читацького досвіду учнів, стимулювання їхніх пізнавальних інтересів, дослідницьких умінь.

Другий розділ «Усна народна творчість» охоплює кілька складових: чарівні казки, народні пісні, прислівя і приказки, скоромовки, загадки. Зрозуміло, що питома вага кожної складової різна. У вступному слові діти читають про те, що казки, пісні, загадки, прислівя складені народом дуже давно. Вони передавалися з вуст в уста. Тому їх обєднують спільною назвою -- усна народна творчість. Далі у змісті розділу вони поступово ознайомлюються з кожною складовою таким чином: спочатку короткий літературознавчий блок, а потім тексти творів. У 3 класі діти читатимуть чарівні казки. У казках цього типу здійснюються дивовижні перетворення, діють герої незвичайної сили і здібностей.

Зміст другої частини підручника для 3 класу побудовано на тематично-жанрових засадах з елементами монографічного підходу. В цій частині діти читають твори різних жанрів : вірші, художні і науково-популярні оповідання.

У 3 класі продовжується ознайомлення молодших школярів з творчістю Тараса Григоровича Шевченка. Цьому присвячено розділ «Шевченкове слово».

Найбільшим за обсягом є розділ «Вірші про світ природи і дитинства». З метою заохочення третьокласників до самостійного читання, формування літературознавчих уявлень і понять розділ побудовано за монографічним принципом. Це дає змогу вчителю збагатити знання учнів про творчість відомих поетів (М. Підгірянки, Н. Забіли, Г. Бойка, Д. Павличка, Т. Коломієць, А. Качана, С. Жупанина) і прозаїків (В. Сухомлинського, Є. Гуцала, А. Григорука, Я. Стельмаха). Структурно матеріал подано таким чином: відомості про автора, його портрет, кілька творів. Саме такий відбір змісту і відповідний методичний апарат сприяють встановленню звязку між автором і темою його творчості.

У 3 класі продовжується ознайомлення молодших школярів із зарубіжною літературою. У розділі «Із скарбниці казкарів світу» діти прочитають чарівні казки, які відомі багатьом поколінням. Вони часто сприймаються як народні. Зокрема, це «Кіт у чоботях» Шарля Перро, «Зачарована красуня» братів Грімм, «Горбоконик» Петра Єршова, «Пригоди Піноккіо» Карла Коллоді, «Про Карлсона, що живе на даху» Астрід Ліндгрен. Читаючи ці твори, діти занурюються у світ чарівних перетворень, дивовижних подій, знайомляться з позитивними і негативними героями, розпізнають їхні характери через мовлення, опис зовнішності. Зміст творів добре проілюстровано, що сприяє використанню творчих завдань (складанню розповідей, характеристик дійових осіб).

Розділ «Візьму перо і спробую...», який завершує підручник, має на меті стимулювати дітей до самопізнання своїх творчих можливостей, викликати бажання творити. Твори, з яких складено розділ, охоплюють кілька тем. Перша -- це твори, у яких з гумором розповідається про «муки творчості»: «Дивна звичка» А. Костецького, «Як Незнайко складав вірші» М. Носова, «Слухала Лисичка Соловя» І. Світличного. У другій темі розкриваються миттєвості творчої праці, коли у звичайному людина може побачити незвичайне. Про це йдеться у віршах Т. Коломієць «Корінець» і «Лісове коріння» В. Ткаченко. Третій блок -- твори, зміст яких ставить перед читачами творчі завдання. Наприклад, за віршем «Польові дзвіночки» Л. Костенко діти складають казку «Клопоти бджілки, яка живе у дзвіночку», за віршем «Удвох з песиком» складають оповідання про героя твору.

Тематично-жанровий блок художніх творів у їх кількісно-відсотковому показнику ми показуємо у таблицях 2,3.

Тематично-жанровий блок художніх творів у читанці Таблиця 2 О.Савченко. 3клас, ? частина.

з/п

Тема художніх творів

Частина

? частина

% показник

до загальної

к-ті худ. творів

Жанр

1.

Від слова до книги

Вірші

Оповідання

Прислівя

29

14

3

63 %

30 %

7 %

2.

Усна народна творчість

Вірші

Прислівя

Загадки

Скоромовки

Казки

Пісні

1

23

10

3

3

2

5 %

54 %

24 %

7 %

7 %

5 %

3.

Літературні казки

Вірші

Казки

1

5

20 %

80 %

4.

Пєси-казки

Пєси-казки

2

100 %

5.

Байки

Байки

Прислівя

4

1

80 %

20 %

6.

Зачарувала все зима

Вірші

4

100%

Всього

Вірші

Оповідання

Прислівя

Загадки

Скоромовки

Казки

Народні пісні

Байки

Пєси-казки

35

14

27

10

3

8

2

4

2

33 %

13 %

26 %

10 %

3 %

8 %

2 %

4 %

2 %

Тематично-жанровий блок художніх творів у читанці Таблиця 3 О. Савченко. 3 клас, ?? частина.

з/п

Тема художніх творів

Частина

?? частина

% показник до загальної к-ті худ. творів

Жанр

1.

Сторінки для допитливих

Вірші

Прислівя

Казки

Оповідання

Загадки

2

3

1

6

1

15 %

23 %

8 %

46 %

8 %

2.

Шевченкове слово

Вірші

Оповідання

4

2

67 %

33 %

3.

Вірші про світ природи і дитинства

Вірші

Загадки

Скоромовки

Прислівя

32

7

2

2

75 %

16 %

5 %

5 %

4.

Оповідання про справи твоїх ровесників

Оповідання

Прислівя

8

3

73 %

27 %

5.

Із скарбниці казкарів світу

Казки

5

100 %

6.

Візьму перо і спробую

Вірші

Прислівя

Казки

11

1

4

69 %

6 %

25 %

Всього

Вірші

Оповідання

Казки

Прислівя

Загадки

скоромовки

49

16

10

9

8

2

53 %

17 %

11 %

9 %

8 %

2 %

Як бачимо, перша частина поступається другій кількістю віршів, оповідань, зате в ній зявляються твори нових жанрів: науково-популярні оповідання, пє ...........



Страницы: [1] | 2 |








 
 
Показывать только:




Портфель:
Выбранных работ  


Рубрики по алфавиту:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

 

Ключевые слова страницы: Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки | магистерская работа

СтудентБанк.ру © 2014 - Банк рефератов, база студенческих работ, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам, а также отчеты по практике и многое другое - бесплатно.